понеділок, 19 листопада 1990 р.

Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою 1990


Україна, Російська Федерація;
Договір, Міжнародний документ від 19.11.1990
Документ 643_011, чинний, поточна редакція -
Набрання чинності від 14.06.1991


 

ДОГОВІР
між Українською Радянською Соціалістичною
Республікою і Російською Радянською
Федеративною Соціалістичною Республікою
(укр/рос)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1990, N 49, ст. 637)

Дата підписання: 19 листопада 1990 р.
Набуття чинності: 14 червня 1991 р.

(Договір ратифіковано Постановою ВР
N 495-XII (495-12) від 22.11.90) див. нижче)

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, які надалі іменуються Високі Договірні Сторони,

виходячи з Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року і Декларації про державний суверенітет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки від 12 червня 1990 року,

прагнучи побудувати демократичні правові держави України і Росії,

маючи намір розвивати свої міждержавні відносини на основі принципів суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили або економічних методів тиску, врегулювання спірних проблем погоджувальними засобами, а також інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,

вважаючи, що подальший розвиток і зміцнення відносин дружби, добросусідства та взаємовигідного співробітництва між ними відповідають корінним національним інтересам народів обох держав і служать справі миру і безпеки,

керуючись прагненням розвивати співдружність суверенних держав,

підтверджуючи свою відданість цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінського Заключного акта й інших документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

зобов'язуючись дотримувати загальновизнаних міжнародних норм про права людини і народів,

домовились про таке:

Стаття 1

Високі Договірні Сторони визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати шкоди державному суверенітету іншої Сторони.

Стаття 2

Високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам незалежно від їх національності або інших відмінностей рівні права і свободи.

Високі Договірні Сторони гарантують громадянам СРСР, які проживають на територіях Української Радянської Соціалістичної Республіки і Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, після прийняття Сторонами законів про громадянство право зберегти громадянство тієї Сторони, на території якої вони проживають.

Питання набуття громадянства однієї із Сторін особами, які проживають на території іншої Сторони, будуть урегульовані відповідною угодою з урахуванням законодавства Сторін про громадянство.

Стаття 3

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам іншої Сторони, а також особам без громадянства, які проживають на її території, незалежно від їхньої національної належності або інших відмінностей громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини.

Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, подає їм всебічну допомогу й підтримку відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.

Стаття 4

Високі Договірні Сторони, бажаючи сприяти вираженню, збереженню і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншостей, що населяють їхні території, та усталених унікальних етнокультурних регіонів, беруть їх під свій захист.

Стаття 5

Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, екології, науки, техніки, торгівлі, у гуманітарній та інших галузях, сприятимуть широкому інформаційному обміну, сумлінно й неухильно дотримуватимуть взаємних зобов'язань.

Сторони вважають за необхідне укласти відповідні угоди про співробітництво.

Стаття 6

Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в нині існуючих у межах СРСР кордонах.

Стаття 7

Високі Договірні Сторони визнають необхідність системи колективної безпеки, включаючи співробітництво обох держав у галузі оборони і безпеки з урахуванням прагнення обох Сторін до подальшого зміцнення миру.

Стаття 8

Високі Договірні Сторони визнають, що до сфери їхньої спільної діяльності, яка реалізується на рівноправній основі через спільні координуючі інститути Сторін, належать: 
  • взаємодія у зовнішній політиці;
  • співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського та євразійського ринків, у галузі митної політики;
  • управління системами транспорту і зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок і телекомунікації;
  • співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища на своїх територіях, включаючи заходи щодо мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, участь у створенні всеохоплюючої міжнародної системи екологічної безпеки;
  • питання міграційної політики;
  • боротьба з організованою і міжнародною злочинністю.

Стаття 9

Високі Договірні Сторони визнають за кожною з них право самостійно визначати види і форми власності і регулювати відносини власності на своїй території.

Правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і громадян однієї Сторони, що знаходиться на території іншої Сторони, регулюється відповідними угодами.

Високі Договірні Сторони погоджуються в тому, що всі питання щодо об'єктів, які кваліфікуються як загальносоюзна власність, будуть урегульовані окремими угодами, що грунтуються на законодавчих актах Сторін про захист економічних основ суверенітету.

Стаття 10

Економічні відносини Високих Договірних Сторін регламентуються угодами з наданням режиму найбільшого сприяння.

Сторони забезпечують розвиток економічних, торговельних, науково-технічних відносин на рівнях:
  • органів державної влади та управління;
  • банків і фінансової системи;
  • органів територіального (муніципального) самоврядування;
  • підприємств, об'єднань, організацій та установ;
  • спільних українсько-російських і російсько-українських підприємств та організацій;
  • індивідуальних підприємців.

Високі Договірні Сторони погодилися в тому, що конкретні механізми міжгосподарських відносин, торгового обміну, всіх видів зв'язку і перевезень, а також питання економічного та інформаційного співробітництва будуть урегульовані міжурядовими угодами. Сторони не застосовуватимуть в односторонньому порядку економічних заходів, що дестабілізують або завдають шкоди іншій Стороні.

Стаття 11

Високі Договірні Сторони укладуть міжурядові угоди про взаємні поставки і послуги, платежі, ціни і рух цінних паперів, а також про строки переходу на взаємні розрахунки за світовими цінами. Даний перелік угод не є вичерпним.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються вживати заходів до координації політики цін.

Стаття 12

Високі Договірні Сторони забезпечують транзитні транспортні операції через морські, річкові і повітряні порти, залізниці, автодорожню мережу і трубопроводи, розташовані на їхніх територіях.

Умови і порядок здійснення транзитних транспортних операцій визначаються спеціальними угодами Сторін.

Стаття 13

Високі Договірні Сторони залишають за собою право укладати додаткові договори або угоди про співробітництво в усіх інших сферах міждержавних відносин.

Стаття 14

Високі Договірні Сторони вважають за доцільне здійснити обмін повноважними представництвами.

Порядок обміну представництвами та їх статус будуть врегульовані спеціальною угодою.

Стаття 15

Спори щодо тлумачення і застосування норм цього Договору підлягають розв'язанню шляхом переговорів.

Стаття 16

Цей Договір не зачіпає зобов'язань Високих Договірних Сторін щодо третіх держав та права на укладення договорів з третіми сторонами про їх участь у визначеній Договором сфері спільної діяльності Сторін і в системі колективної безпеки.

Стаття 17

Високі Договірні Сторони проводитимуть регулярні двосторонні консультації і переговори з питань виконання цього Договору.

З метою реалізації цього Договору Сторони вважають за необхідне створити також постійно діючу міжпарламентську комісію по співробітництву.

Стаття 18

Кожна з Високих Договірних Сторін залишає за собою право ініціювати в рамках консультацій переговори про доцільність продовження дії цього Договору або окремих його статей.

Положення цього Договору можуть бути доповнені або змінені за взаємною згодою Високих Договірних Сторін.

Стаття 19

Цей Договір підлягає ратифікації.

Обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в місті Москві.

Цей Договір набирає чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.

Стаття 20

Цей Договір укладається строком на десять років. Його чинність буде потім автоматично продовжено на наступний десятирічний строк, якщо жодна із Сторін не заявить про своє бажання денонсувати його шляхом письмового повідомлення не пізніш як за шість місяців до закінчення строку дії Договору.

Складено в місті Києві 19 листопада 1990 року в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

За Українську Радянську
Соціалістичну Республіку
Голова Верховної Ради
Л.КРАВЧУК

За Російську Радянську Федеративну
Соціалістичну Республіку
Голова Верховної Ради
Б.ЄЛЬЦИН

____________
Зібрання чинних міжнародних договорів України:
Офіційне видання - Том 1: 1990-1991 рр. - К.:
Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.


Верховна Рада УРСР;
Постанова від 22.11.1990 № 495-XII
Документ 495-12, поточна редакція -
Прийняття від 22.11.1990



ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про ратифікацію Договору між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 49, ст. 636)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Ратифікувати Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, підписаний в Києві 19 листопада 1990 року.

2. Доручити Міністерству закордонних справ Української РСР на основі консультації з Міністерством закордонних справ РРФСР звернутися до Організації Об'єднаних Націй з клопотанням зареєструвати цей Договір.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 22 листопада 1990 року
N 495-XII

____________
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/643_011
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/495-12



ДОГОВОР
между Украинской Советской Социалистической
Республикой и Российской Советской Федеративной
Социалистической Республикой

Дата подписания: 19 ноября 1990 г.
Дата ратификации: 23 ноября 1990 г.


(Договор ратифицирован Постановлением ВС РСФСР
N 373-1 от 23.11.90) см. ниже)

Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика и Украинская Советская Социалистическая Республика, далее именуемые Высокие Договаривающиеся Стороны,

исходя из Декларации о государственном суверенитете Российской Советской Федеративной Социалистической Республики от 12 июня 1990 года и Декларации о государственном суверенитете Украины от 16 июля 1990 года,

стремясь построить демократические правовые государства России и Украины,

намереваясь развивать свои межгосударственные отношения на основе принципов суверенного равенства, невмешательства во внутренние дела, отказа от применения силы или экономических методов давления, урегулирования спорных проблем согласительными средствами, а также других общепризнанных принципов и норм международного права,

считая, что дальнейшее развитие и укрепление отношений дружбы, добрососедства и взаимовыгодного сотрудничества между ними отвечают коренным национальным интересам народов обоих государств и служат делу мира и безопасности,

руководствуясь стремлением развивать содружество суверенных государств,

подтверждая свою приверженность целям и принципам Устава Организации Объединенных Наций, Хельсинкского Заключительного акта и других документов Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе,

обязуясь соблюдать общепризнанные международные нормы о правах человека и народов,

договорились о нижеследующем:

Статья 1

Высокие Договаривающиеся Стороны признают друг друга суверенными государствами и обязуются воздерживаться от действий, которые могут нанести ущерб государственному суверенитету другой Стороны.

Статья 2

Высокие Договаривающиеся Стороны гарантируют своим гражданам независимо от их национальности или иных различий равные права и свободы.

Высокие Договаривающиеся Стороны гарантируют гражданам СССР, проживающим на территориях Российской Советской Федеративной Социалистической Республики и Украинской Советской Социалистической Республики, после принятия Сторонами законов о гражданстве право сохранить гражданство той Стороны, на территории которой они проживают.

Вопросы приобретения гражданства одной из Сторон лицами, проживающими на территории другой Стороны, будут урегулированы соответствующим соглашением с учетом законодательства Сторон о гражданстве.

Статья 3

Каждая из Высоких Договаривающихся Сторон гарантирует гражданам другой Стороны, а также лицам без гражданства, проживающим на ее территории, независимо от их национальной принадлежности или иных различий гражданские, политические, социальные, экономические и культурные права и свободы в соответствии с общепризнанными международными нормами о правах человека.

Каждая из Высоких Договаривающихся Сторон защищает права своих граждан, проживающих на территории другой Стороны, оказывает им всестороннюю помощь и поддержку в соответствии с общепризнанными нормами международного права.

Статья 4

Высокие Договаривающиеся Стороны, желая способствовать выражению, сохранению и развитию этнической, культурной, языковой и религиозной самобытности населяющих их территории национальных меньшинств и сложившихся уникальных этнокультурных регионов, берут таковые под свою защиту.

Статья 5

Высокие Договаривающиеся Стороны будут развивать равноправное и взаимовыгодное сотрудничество своих народов и государств в области политики, экономики, культуры, здравоохранения, экологии, науки, техники, торговли, в гуманитарной и иных областях, содействовать широкому информационному обмену, добросовестно и неукоснительно соблюдать взаимные обязательства.

Стороны считают необходимым заключить соответствующие соглашения о сотрудничестве.

Статья 6

Высокие Договаривающиеся Стороны признают и уважают территориальную целостность Российской Советской Федеративной Социалистической Республики и Украинской Советской Социалистической Республики в ныне существующих в рамках СССР границах.

Статья 7

Высокие Договаривающиеся Стороны признают необходимость системы коллективной безопасности, включая сотрудничество обоих государств в области обороны и безопасности с учетом стремления обеих Сторон к дальнейшему укреплению мира.

Статья 8

Высокие Договаривающиеся Стороны признают, что к сфере их совместной деятельности, реализуемой на равноправной основе через общие координирующие институты Сторон, относятся:
взаимодействие во внешней политике;
  • сотрудничество в формировании и развитии общего экономического пространства, общеевропейского и евразийского рынков, в области таможенной политики;
  • управление системами транспорта и связи, включая спутниковую связь и телекоммуникации;
  • сотрудничество в области охраны окружающей среды на своих территориях, включая меры по минимизации последствий Чернобыльской катастрофы, участие в создании всеобъемлющей международной системы экологической безопасности;
  • вопросы миграционной политики;
  • борьба с организованной и международной преступностью.

Статья 9

Высокие Договаривающиеся Стороны признают за каждой из них право самостоятельно определять виды и формы собственности и регулировать отношения собственности на своей территории.

Правовой режим государственного имущества, имущества юридических лиц и граждан одной Стороны, находящегося на территории другой Стороны, регулируется соответствующими соглашениями.

Высокие Договаривающиеся Стороны соглашаются в том, что все вопросы в отношении объектов, квалифицируемых как общесоюзная собственность, будут урегулированы особыми соглашениями, базирующимися на законодательных актах Сторон о защите экономических основ суверенитета.

Статья 10

Экономические отношения Высоких Договаривающихся Сторон регламентируются соглашениями с представлением режима наибольшего благоприятствования. Стороны обеспечивают развитие экономических, торговых, научно-технических отношений на уровнях: 
  • органов государственной власти и управления;
  • банков и финансовой системы;
  • органов территориального (муниципального) самоуправления;
  • предприятий, объединений, организаций и учреждений;
  • совместных российско-украинских и украинско-российских предприятий и организаций;
  • индивидуальных предпринимателей.

Высокие Договаривающиеся Стороны согласились в том, что конкретные механизмы межхозяйственных отношений, торгового обмена, всех видов связи и перевозок, а также вопросы экономического и информационного сотрудничества будут урегулированы межправительственными соглашениями. Стороны не будут применять в одностороннем порядке экономические меры, дестабилизирующие или наносящие ущерб другой Стороне.

Статья 11

Высокие Договаривающиеся Стороны заключат межправительственные соглашения о взаимных поставках и услугах, платежах, ценах и движении ценных бумаг, а также о сроках перехода на взаимные расчеты по мировым ценам. Данный перечень соглашений не является исчерпывающим.

Высокие Договаривающиеся Стороны обязуются принимать меры по координации ценовой политики.

Статья 12

Высокие Договаривающиеся Стороны обеспечивают транзитные транспортные операции через морские, речные и воздушные порты, железные дороги, автодорожную сеть и трубопроводы, расположенные на их территориях.

Условия и порядок осуществления транзитных транспортных операций определяются специальными соглашениями Сторон.

Статья 13

Высокие Договаривающиеся Стороны оставляют за собой право заключать дополнительные договоры или соглашения о сотрудничестве во всех иных сферах межгосударственных отношений.

Статья 14

Высокие Договаривающиеся Стороны считают целесообразным осуществить обмен полномочными представительствами.

Порядок обмена представительствами и их статус будут урегулированы специальным соглашением.

Статья 15

Споры относительно толкования и применения норм настоящего Договора подлежат разрешению путем переговоров.

Статья 16

Настоящий Договор не затрагивает обязательств Высоких Договаривающихся Сторон в отношении третьих государств и права на заключение договоров с третьими сторонами об их участии в определенной Договором сфере совместной деятельности Сторон и в системе коллективной безопасности.

Статья 17

Высокие Договаривающиеся Стороны будут проводить регулярные двусторонние консультации и переговоры по вопросам выполнения настоящего Договора.

В целях реализации настоящего Договора Стороны считают необходимым создать также постоянно действующую межпарламентскую комиссию по сотрудничеству.

Статья 18

Каждая из Высоких Договаривающихся Сторон оставляет за собой право инициировать в рамках консультаций переговоры о целесообразности продолжения действия настоящего Договора или отдельных его статей.

Положения настоящего Договора могут быть дополнены или изменены по взаимному согласию Высоких Договаривающихся Сторон.

Статья 19

Настоящий Договор подлежит ратификации. Обмен ратификационными грамотами состоится в городе Москве. Настоящий Договор вступает в силу в день обмена ратификационными грамотами.

Статья 20

Настоящий Договор заключается сроком на десять лет. Его действие будет затем автоматически продолжено на следующий десятилетний срок, если ни одна из Сторон не заявит о своем желании денонсировать его путем письменного уведомления не позднее чем за шесть месяцев до истечения срока действия Договора.

Совершено в городе Киеве 19 ноября 1990 года в двух экземплярах, каждый на русском и украинском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу.

За Российскую Советскую Федеративную
Социалистическую Республику
Председатель Верховного Совета Российской
Советской Федеративной Социалистической
Республики Б.Ельцин

За Украинскую Советскую
Социалистическую Республику
Председатель Верховного Совета
Украинской Советской Социалистической
Республики Л.Кравчук

____________
http://zakon.nau.ua/doc/?code=643_011



ПОСТАНОВЛЕНИЕ
ВЕРХОВНОГО СОВЕТА РСФСР

О ратификации Договора между Российской Советской Федеративной Социалистической Республикой и Украинской Советской Социалистической Республикой

Верховный Совет Российской Советской Федеративной Социалистической Республики постановляет:

Ратифицировать Договор между Российской Советской Федеративной Социалистической Республикой и Украинской Советской Социалистической Республикой, подписанный 19 ноября 1990 года в гор.Киеве.

Председатель Верховного Совета РСФСР
Б.Н.ЕЛЬЦИН

Москва, Дом Советов РСФСР.
23 ноября 199О года N 373-1

____________
http://sevkrimrus.narod.ru/ZAKON/1990god.htm

О прекращении действия соглашений, касающихся пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины 2014 
 

Леонід Кравчук та Михайло Горбачов, 1990
http://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/1/28275/

середа, 24 жовтня 1990 р.

Постанова Верховної Ради Української РСР Про Комісію по розробці нової Конституції Української РСР 1990


Зміст сторінки:
  • Постанова Верховної Ради Української РСР Про Комісію по розробці нової Конституції Української РСР 1990
  • Постанова Президії Верховної Ради Української РСР Про проведення республіканської науково-практичної конференції на тему "Концепція і принципи нової Конституції Української РСР" 1991



ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про Комісію по розробці нової
Конституції Української РСР

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 45, ст. 607)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Утворити Комісію по розробці нової Конституції Української РСР у такому складі:

Кравчук Леонід Макарович, народний депутат Української РСР, Голова Верховної Ради Української РСР (Голова Комісії).

Артеменко Микола Михайлович, народний депутат Української РСР, генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Сад", Черкаська область.

Багров Микола Васильович, народний депутат Української РСР, голова Кримської обласної Ради народних депутатів.

Бедь Віктор Васильович, народний депутат Української РСР, адвокат Тячівської юридичної консультації Закарпатської області.

Бойко Віталій Федорович, Міністр юстиції Української РСР.

Бондарчук Андрій Іванович, народний депутат Української РСР, власний кореспондент газети "Правда Украины" по Волинській і Ровенській областях.

Бутенко Георгій Андрійович, голова Київського міського суду.

Василенко Володимир Андрійович, доктор юридичних наук, професор Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

Василішин Андрій Володимирович, Міністр внутрішніх справ Української РСР.

Волощук Михайло Юрійович, народний депутат Української РСР, голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів.

Гайсінський Юрій Олександрович, народний депутат Української РСР, прокурор Московського району м. Харкова.

Головатий Сергій Петрович, народний депутат Української РСР, старший науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, м. Київ.

Голубець Михайло Андрійович, народний депутат Української РСР, керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР.

Гопей Іван Олександрович, народний депутат Української РСР, голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів.

Гуренко Станіслав Іванович, народний депутат Української РСР, перший секретар ЦК Компартії України.

Дем'янов Володимир Васильович, народний депутат Української РСР, голова виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів.

Демидов Григорій Вікторович, народний депутат Української РСР, прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури, Кримська область.

Дідик Микола Анатолійович, народний депутат Української РСР, голова виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів.

Дмитрієв Євген Іванович, народний депутат Української РСР, голова Чернівецької обласної Ради народних депутатів.

Дорогунцов Сергій Іванович, народний депутат Української РСР, голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР, м. Київ.

Драч Іван Федорович, народний депутат Української РСР, голова Руху.

Духов Борис Інокентійович, народний депутат Української РСР, начальник Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу О.М.Василевського, м. Київ.

Ємець Олександр Іванович, народний депутат Української РСР, Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини.

Єршов Аркадій Віталійович, народний депутат Української РСР, голова виконавчого комітету Ровенської обласної Ради народних депутатів.

Желіба Володимир Іванович, народний депутат Української РСР, голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

Захарук Дмитро Васильович, народний депутат Української РСР, секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

Карпенко Віталій Опанасович, народний депутат Української РСР, редактор газети "Вечірній Київ", м. Київ.

Козюбра Микола Іванович, завідуючий кафедрою теорії держави і права Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

Корнєєв Альберт Васильович, народний депутат Української РСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.

Коцюба Олександр Павлович, народний депутат Української РСР, Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності.

Лісовенко Василь Трохимович, народний депутат Української РСР, голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів.

Лукінов Іван Іларіонович, директор Інституту економіки АН УРСР, віце-президент Академії наук УРСР, академік АН УССР, м. Київ.

Лук'яненко Левко Григорович, народний депутат Української РСР, голова Української республіканської партії.

Любенчук Микола Іванович, народний депутат Української РСР, голова колгоспу імені Котовського Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Марченко Володимир Романович, народний депутат Української РСР, начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій, Сумська область.

Мацюк Анатолій Романович, керівник групи наукових консультантів Секретаріату Верховної Ради Української РСР, доктор юридичних наук.

Мороз Олександр Володимирович, народний депутат Української РСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

Некрасов Владилен Петрович, народний депутат Української РСР, член Військової ради - начальник політуправління Червонопрапорного Чорноморського флоту, м. Севастополь.

Носов Владислав Васильович, народний депутат Української РСР, член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності.

Павличко Дмитро Васильович, народний депутат Української РСР, Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах.

Пахомов Юрій Миколайович, директор Інституту соціології АН УРСР, м. Київ.

Потебенько Михайло Олексійович, народний депутат Української РСР, Прокурор Української РСР.

Слєднєв Володимир Петрович, народний депутат Української РСР, директор Донецького металургійного заводу імені В.І.Леніна.

Сметанін Володимир Ілліч, народний депутат Української РСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини.

Тацій Василь Якович, ректор Харківського юридичного інституту, доктор юридичних наук, професор.

Федоров Володимир Григорович, народний депутат Української РСР, голова Житомирської обласної Ради народних депутатів.

Фокін Вітольд Павлович, народний депутат СРСР, Заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

Хананов Едуард Ахатович, народний депутат Української РСР, голова виконавчого комітету Луганської обласної Ради народних
депутатів.

Хоменко Микола Григорович, народний депутат Української РСР, Керівник Секретаріату Верховної Ради Української РСР.

Червоній Василь Михайлович, народний депутат Української РСР, апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот".

Черненко Віталій Григорович, народний депутат Української РСР, головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату, Донецька область.

Чорновіл Вячеслав Максимович, народний депутат Української РСР, голова Львівської обласної Ради народних депутатів.

Чумак Аркадій Степанович, народний депутат Української РСР, член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

Чумаченко Микола Григорович, академік Академії наук УРСР, директор Інституту економіки промисловості АН УРСР, м. Донецьк.

Шемшученко Юрій Сергійович, директор Інституту держави і права АН УРСР, член-кореспондент АН УРСР, м. Київ.

Шишкін Віктор Іванович, народний депутат Української РСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності.

Шульга Микола Олександрович, народний депутат Української РСР, Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.

Юзьков Леонід Петрович, доктор юридичних наук, професор Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

Юхновський Ігор Рафаїлович, народний депутат Української РСР, голова Народної ради, Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки.

II. Доручити Комісії по розробці нової Конституції Української РСР створити робочі групи по підготовці окремих розділів проекту Конституції, залучивши до них провідних вчених і фахівців з відповідних галузей знань.

III. Президії Верховної Ради УРСР внести на розгляд сесії Верховної Ради Української РСР в грудні 1990 року концепцію нової Конституції Української РСР.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 24 жовтня 1990 року
N 405-XII




ПОСТАНОВА
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про проведення республіканської науково-практичної конференції на тему "Концепція і принципи нової Конституції Української РСР"

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 17, ст. 208)

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Провести республіканську конференцію на тему "Концепція і принципи нової Конституції Української РСР" 18-20 квітня 1991 року в м. Києві (18 квітня - секційні, 19-20 квітня - пленарні засідання).
2. Затвердити склад оргкомітету по проведенню цієї конференції (додається).

3. Секретаріату Верховної Ради Української РСР і Раді Міністрів УРСР вирішити питання про забезпечення умов проведення конференції та видання її матеріалів.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 18 березня 1991 року
N 843-XII


ОРГКОМІТЕТ
науково-практичної конференції на тему
"Концепція і принципи нової Конституції Української РСР"

Голова

Коцюба Олександр Павлович - Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності, кандидат юридичних наук.

Співголови

Бойко Віталій Федорович - Міністр юстиції Української РСР.

Бурчак Федір Глібович - член Комітету конституційного нагляду СРСР, завідуючий відділом у питаннях законодавства і правопорядку Секретаріату Верховної Ради УРСР, доктор юридичних наук.


Василенко Володимир Андрійович - професор Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук.

Гончаренко Владлен Гнатович - декан юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

Лукінов Іван Іларіонович - віце-президент АН УРСР, директор Інституту економіки АН УРСР, академік.

Мацюк Анатолій Романович - керівник групи наукових консультантів Секретаріату Верховної Ради Української РСР, доктор юридичних наук.

Пєхота Володимир Юлійович - Керуючий Справами Ради Міністрів
Української РСР.

Тацій Василь Якович - ректор Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського, доктор юридичних наук, професор.

Хоменко Микола Григорович - Керівник Секретаріату Верховної Ради Української РСР.

Шемшученко Юрій Сергійович - директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького АН УРСР, член-кореспондент АН УРСР.

Шишкін Віктор Іванович - заступник Голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності, кандидат юридичних наук.

Юзьков Леонід Петрович - професор Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук.

Вчений секретар

Мурашин Геннадій Олександрович - заступник директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького АН УРСР, кандидат юридичних наук.

Секретар

Шапоренко Іван Сидорович - головний консультант Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності.

____________
//zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=405-12
//zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=843-12