понеділок, 29 листопада 2004 р.

Манифест Временного Рабоче-Крестьянского правительства Украины 1918




МАНИФЕСТ
ВРЕМЕННОГО РАБОЧЕ-КРЕСТЬЯНСКОГО
ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ
29 ноября 1918 года

Пролетарии всех стран, соединяйтесь!

ИМЕНЕМ ВОССТАВШИХ РАБОЧИХ И КРЕСТЬЯН, ИМЕНЕМ РЕВОЛЮЦИОННОЙ АРМИИ УКРАИНЫ ОБЪЯВЛЯЕМ ВЛАСТЬ ГЕТМАНА НИЗЛОЖЕННОЙ. ВЛАСТЬ РАБОЧИХ И КРЕСТЬЯН, ВЛАСТЬ СОВЕТОВ НА УКРАИНЕ ВОССТАНОВЛЕНА.


Рабочие и крестьяне Украины!
Солдаты Красной Украинской Армии!

Настал долгожданный час низвержения на Украине временно восторжествовавшей власти буржуазии и помещиков, власти Скоропадского. Семь неслыханно тяжких месяцев, полных кошмара и ужаса, гнета и унижения, нищеты и разорения, перенесены трудящимися массами Украины.

Рабочие и крестьяне едва успели сбросить с себя вековые цепи рабства, как штыками послушных германскому капиталу солдат разбита была молодая, не успевшая еще окрепнуть и организоваться советская армия Украины, и на вас, на рабочих и крестьян Украины, снова надеты цепи; снова вас заковали в кандалы и отдали в полное распоряжение как украинских, так и иностранных капиталистов.

Фабрики и банки были возвращены капиталистам, земля и сельскохозяйственный инвентарь — тунеядцам-помещикам.

Запылали деревни, загремели пушки, застучали пулеметы, направленные в освободившихся рабочих и крестьян Украины. Сотнями и тысячами расстреливались бедняки, многими тысячами загонялись они в тюрьмы только за то, что осмелились быть свободными, только за то, что не пожелали работать на помещиков и капиталистов.

Кровавый праздник справляли буржуа и помещики. Кровавый праздник справляла Рада и гетман. Кровавый, страшный праздник торжества и классовой мести справляли тогдашние хозяева Украины — германские капиталисты и генералы.

Но рабочие и крестьяне Украины не покорились, не сложили оружия. Они сгруппировались вокруг своей, единственно революционной Коммунистической Партии (большевиков) Украины, которая продолжала борьбу и на местах, упорно и систематически собирала свои силы, дезорганизовывала силы врага, разъясняла солдатам австро-германской армии, какую подлую роль наймитов капитала и палачей трудящихся играют они во вред самим себе и нам.

Избранное Съездом Советов Рабочих и Крестьянских Депутатов в Екатеринославе правительство Украины, зовя на борьбу, было уверено в грядущей победе трудящихся и знало, что настанет час, когда мощным ударом он уничтожит палачей социалистической рабочей Украины.

Этот час наступил. Рабочие и солдаты Германии и Австро-Венгрии сбросили правительство кайзера и быстро шагают к установлению и в Германии и в Австро-Венгрии власти трудящихся. Солдаты австро-германской армии не будут больше охранять буржуазно-помещичью власть на Украине, не будут мешать установлению власти рабочих и крестьян.

Пробил час смерти господства буржуазии на Украине. Пробил час восстановления власти трудящихся.

От вас, рабочие и крестьяне, зависит окончательное торжество Советской власти на Украине.

И мы, Члены Центрального Исполнительного Комитета Советов Украины, идя навстречу воле восставших рабочих, крестьян и солдат, стали, по постановлению Центрального Комитета Коммунистической Партии (большевиков) Украины, во главе восставших масс, образовав Временное Рабоче-Крестьянское правительство Украины.

Именем этих восставших масс мы объявляем:

1. Гетман и его совет министров считаются низложенными и состоящими вне закона.

2. Все ставленники гетмана и германского командования, все представители нынешней местной власти подлежат немедленному аресту, с заменой их представителями рабочих и крестьян, верными сторонниками Советской власти.

3. Все законы, приказы, договоры, постановления и распоряжения как гетмана и его агентов, так и центральной рады и ее агентов считаются незаконными и не подлежащими исполнению.

4. Всякий принуждающий или уговаривающий исполнять распоряжения гетмана или центральной рады, или их агентов на местах, подлежит расстрелу на месте.

5. Все фабрики, заводы, банки и торговые предприятия, рудники и каменоломни являются собственностью украинских трудящихся масс и должны быть сданы органам Советской власти их нынешними владельцами и собственниками в полном порядке, согласно определенным указаниям революционной рабоче-крестьянской власти.

6. Все земли помещиков со всем живым и мертвым инвентарем должны быть немедленно отобраны у помещиков и безвозмездно переданы крестьянам.

7. Заработная плата повышается до норм, установленных Советской властью в России.

8. Все права крестьян и рабочих, установленные Советским Правительством, приобретают полную силу, все долговые обязательства крестьян и рабочих по отношению к капиталистам и помещикам считаются недействительными.

Принимаются срочные и решительные меры по восстановлению хозяйственной жизни страны (налаживаются железнодорожный транспорт, работы на шахтах, заводах и фабриках). Принимаются решительные и беспощадные меры по искоренению спекуляции. Принимаются срочные меры по установлению правильного обмена с Советской Россией предметов продовольствия на мануфактуру.

Временное Правительство заявляет, что, стоя во главе восставших и рабоче-крестьянской армии Украины, оно будет решительно бороться за осуществление всех этих мероприятий.

Временное Правительство заявляет, что, справившись с контрреволюцией и восстановив Советскую власть на местах, оно созовет ВСЕУКРАИНСКИЙ СЪЕЗД СОВЕТОВ РАБОЧИХ, КРЕСТЬЯНСКИХ И КРАСНОАРМЕЙСКИХ ДЕПУТАТОВ, которому и передаст всю власть в стране.

Товарищи рабочие, крестьяне и
красные солдаты Украины!

В час возрождения власти трудящихся на Украине вы обязаны помнить, что только вы, только сами трудящиеся массы могут в решительной и беспощадной борьбе отстоять свою свободу и свою власть.

Борьба далеко не закончена. Остервенелая, бешеная от злобы буржуазия, шаг за шагом отступающая под натиском надвигающейся, штыками ощетинившейся рабоче-крестьянской массы, будет биться до конца и будет измышлять и осуществлять сотни и тысячи чудовищнейших комбинаций для того, чтобы задушить революционную коммунистическую власть трудящихся.

Германский империализм рухнул, и с этой стороны в данный момент нам уже не грозит опасность. Но спешно организуются белогвардейцы, сынки помещиков, банкиров, фабрикантов и кулаков, и, объединяясь с богатым казачеством под командой красновых, деникиных и прочих царских генералов, пытаются остановить наш натиск.

Сами по себе они бессильны. Сами по себе они не страшны, ибо уже не раз били мы их и без всякого труда расправились бы и на этот раз.

Но за ними стоит англо-американский капитал, уже трещащий по всем швам, но еще держащийся на ногах, упоенный своей победой над Германской империей и жаждущий крови восставших рабочих.

Вот главный враг наш! Союзнический капитал хорошо понимает, что теперь очередь за ним. Он хорошо знает, что рабочая революция должна перекинуться на Италию, Францию, Англию и Соединенные Штаты Америки.

Он лихорадочно мобилизует все свои силы для того, чтобы до этого раздавить рабочую революцию в России, Германии и на Украине. Он подбирался к Советской России с востока и потерпел поражение. Он бросил тогда свои войска с севера и тоже потерпел поражение. Он хочет теперь схватить ее за горло с юга, подчинив себе Украину и направив отсюда свои послушные пока еще полки на рабочих и крестьян России. Он хорошо понимает, что революционный союз России с Украиной так укрепит и Россию и Украину, что с ними справиться будет невозможно.

И он торопится заменить вышедшие из повиновения буржуазные войска Германии еще готовыми исполнять подлую роль душителей рабочих и крестьян солдатами союзного империализма.

Мы должны учиться на чужом опыте, а опыт Архангельска, Сибири и Урала, опыт Самары, Сызрани и Казани не говорит, а кричит о том, что союзная оккупация ничем решительно не отличается от оккупации германской. То же восстановление власти капиталистов и помещиков, то же преследование рабочих и беднейших крестьян, те же расстрелы и издевательства и мучения.

Мы не сомневаемся, что вы не допустите, чтобы истерзанная, окровавленная, измученная, разоренная Украина была отдана на разграбление новому англо-американскому хищнику, идущему к нам под видом освободителя.

Не освобождение, а порабощение несет он нам. Не освобождение, а порабощение и смерть принес он тысячам и тысячам рабочих и крестьян Поволжья, Сибири и Северной России. Вы не должны верить их лживым и льстивым словам.

Они уже заключили союз со скоропадскими, красновыми, деникиными, русскими черносотенцами и украинскими помещиками и капиталистами, для того, чтобы, сменив германских жандармов, держать нас в подчинении и грабить без меры и удержу.

В полном единении с Революционной Россией, рабочими Германии и Советскими частями бывшего Австро-Венгерского государства должны вы организовать отпор, встав все как один в ряды социалистической Украины.

Настает последний и решительный бой мирового капитала с Мировым Пролетариатом.

Железным, несокрушимым и грозным маршем идет мировая революция. Одна за одной летят короны. Рухнул трон кровавого царя, рухнул трон Фердинанда Болгарского. Свергнут Карл Австрийский, изгнан император германский.

Трещат и рушатся твердыни мирового капитала. Близок час гибели английского и американского капитализма. Близок час гибели Георга Австрийского, Ллойд-Джорджа и Вильсона. Союзный империализм будет разбит кулаком рабочего так же, как разбит империализм германский.

Мировая революция идет. Восставший пролетариат не может не победить — и он победит.

Встаньте все как один, встаньте мощной и несокрушимой стеной, и вы победите! Все в бой! Все к оружию! Все в ряды рабоче-крестьянской армии! Вперед, к победе!

ИМЕНЕМ ВОССТАВШИХ РАБОЧИХ И КРЕСТЬЯН УКРАИНЫ
ВРЕМЕННОЕ РАБОЧЕ-КРЕСТЬЯНСКОЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО УКРАИНЫ:

Председатель Г.Пятаков (Киев). Члены Правительства: К.Ворошилов (Луганск). А.Сергеев (Артем) (Харьков). Э.Квиринг (Екатеринослав). В.Затонский (Киев). Ю.Коцюбинский (Чернигов)

[Курск, 29 ноября 1918 г.]

____________
Собрание узаконений и распоряжений Рабоче-Крестьянского правительства Украины. — 1919. —Ml.— Cm. 1.
//pravo.biz.ua/content/014/0178.htm
//pravo.biz.ua/content/014/0179.htm
//pravo.biz.ua/content/014/0180.htm


Георгий Леонидович Пятаков 
(1890 - 1937) — советский партийный и государственный деятель.
Родился в 6 (19) августа 1890 в семье владельца сахарного завода в Киевской губернии. Окончил реальное училище в Киеве. В 1905 – 1907 во время учёбы в училище участвовал в революционном движении в Киеве, был близок к анархистам. Учился на экономическом отделении юридического факультета Петербургского университета. В 1910 исключен после третьего курса. В том же году вступил в РСДРП, большевик. С 1912 секретарь Киевского комитета РСДРП. Несколько раз арестовывался. Полтора года провел в ссылке в Иркутской губернии. В 1914 бежал из ссылки в Швейцарию. С 1915 вместе с В.Лениным редактировал журнал «Коммунист». В 1916 был выслан из Швеции и переехал в Норвегию.
После Февральской революции вернулся в Россию. С апреля 1917 член, затем председатель Киевского комитета РСДРП. В октябре 1917 возглавил Киевский совет рабочих и солдатских депутатов и Военно-революционный комитет, член исполкома Киевского совета рабочих депутатов. Приехал в Петроград, где участвовал в захвате Госбанка в качестве «комиссара Госбанка».
К началу 1918 входил от большевиков в состав Украинской Центральной Рады (УЦР), в августе  ноябре 1917 — Малой Рады, Краевого комитета охраны революции на Украине. Выступил против УЦР. В июле 1918 на 1 съезде Коммунистической партии (большевиков) Украины был избран секретарём ЦК КП(б)У. В ноябре 1918 вошёл в состав Украинского революционного военного совета (И.Сталин, В.Затонский и В.Антонов-Овсиенко). С ноября 1918 до января 1919 — глава Временного Рабочее-Крестьянского правительства Украины (приемник – Х.Раковский). После устранения с должности главы правительства возглавлял Чрезвычайный военный революционный трибунал (с июня 1919), член реввоенсовета тринадцатой армии РККА. В январе – феврале 1920 руководил регистрационным управлением Красной Армии. В конце 1920 возглавлял «Чрезвычайную тройку по Крыму».
С 1920 — на хозяйственной работе. В 1920 – 1923 руководитель Центрального управления угольной промышленности Донбасса, председатель Главного концессионного комитета. С 1922 года — заместитель председателя Госплана.
В 1923 – 1927 — заместитель председателя ВСНХ СССР. С 1923 года активный сторонник Левой оппозиции. На XV съезде ВКП(б) был исключен из партии как деятель троцкистской оппозиции. В 1928 после заявления об отходе от оппозиции, был восстановлен в партии.
В 1927 руководитель торгового представительства СССР во Франции. В 1928 назначен заместителем Председателя Государственного банка СССР, а весной 1929 — Председателем Правления Государственного банка СССР. Полтора года спустя (в октябре 1930) неудачи в проведении первого этапа кредитной реформы стали причиной отстранения от должности председателя Госбанка СССР.
С 1930 член Президиума, в 1931  1932 заместитель председателя ВСНХ СССР. В 1932 – 1934 — заместитель народного комиссара тяжёлой промышленности СССР, а в 1934 – 1936 1-й заместитель народного комиссара тяжёлой промышленности СССР.
12 сентября 1936 арестован. В качестве одного из главных обвиняемых привлечён к процессу по делу «Параллельного антисоветского троцкистского центра». 30 января 1937 Военной коллегией Верховного суда СССР приговорён к смертной казни. Расстрелян.

____________
//ru.wikipedia.org/wiki/Пятаков,_Георгий_Леонидович
Пятаков Г.Л. – председатель Временного Рабоче-Крестьянского правительства Украины в ноябре 1918 г. - январе 1919 г.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-53576.

Договор об образовании СССР 1922
Декларация об образовании СССР 1922
Союзный рабоче-крестьянский договор между Российской Социалистической Федеративной Советской Республикой и Украинской Социалистической Советской Республикой 1920
Постановление Всеукрревкома О распространении на УССР декретов РСФСР 1920
Конституция Украинской Социалистической Советской Республики (УССР). Декларация прав и обязанностей трудящегося и экслуатируемого народа Украины 1919
Украинская Советская Федеративная Народная Республика (Народный Секретариат УСФНР) 1918
(ІІ) Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа 1918
Конституция Российской Социалистической Федеративной Советской Республики (РСФСР) 1918
Декрет Центрального Исполнительного Комитета О роспуске Учредительного Собрания 1918
(І) Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа 1918 
Конфликт революций. Центральный Совет и Совет Народных Комиссаров («Генеральский» и Народный Секретариат УНР) 1917-1918
Декларация прав народов России (Иосифа Сталина) 1917
Съезд Народов и Областей России (Михаила Грушевского) 1917
Манифест Михаила Романова (Учредительное Собрание) 1917
Величайший Манифест (отречение Николая ІІ) 1917
Письмо Исполнительного комитета Александру ІІІ («Самая смелая и страшная петиция о правах») 1881
Народная Воля (Учредительное Собрание) 1879-1881 
Земля и Воля 1878

Протокол першого заседания Временного Рабоче-Крестьянского правительства Украины, на котором было провозглашено создание правительства, определено место его пребывания (г. Суджа) и персональный состав ВРКПУ. 28 ноября 1918 г. 
ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 14. Арк. 1-2. Незасвідчена копія.
//memory.sumy.ua/uryad.html

Члены Временного Рабоче-Крестьянского правительства Украины. 1919
//ukrmap.su/ru-uh10/1357.html

четвер, 25 листопада 2004 р.

Закон про правонаступництво. Закон про порядок прийняття законів 1917




Витяг з Протоколу засідання Центральної Ради
про ухвалу закону про надання Українській Центральній 
Раді виключного і неподільного права видавати закони для 
Української Народної Республіки 
{25 листопаду 1917 р.}



ЗАКОН ПРО ПРАВОНАСТУПНИЦТВО*
{25 листопаду 1917 р.}

І

До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її конституції виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить - Українській Центральній Раді.

II

1. Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народньої Республіки до 27 жовтня [9 листопаду] 1917 року, оскільки вони не змінені і не скасовані Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі, яко закони і постанови Української Народньої Республіки.

2. Право видавати роспорядження в обсягу урядування, на основі законів, належить Генеральним Секретарям Української Народньої Республіки.

До видання таких роспоряджень, зостаються в силі роспорядження Російського Правительства, які були видані до 27 жовтня [9 листопаду] 1917 року, оскільки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною Радою та Генеральним Секретарством.

III

1. До прийдучих змін законодавчим порядком полишаються в силі і всі державні уряди і установи, які зоставалися на території Української Народньої Республіки по день 7-го [20] листопаду 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народньої Республіки.

2. Це положення, тим часом, до погодження з иншими частинами І Російської Адорації, має стійність і до урядів і установ, які обімають тільки почасти територію Української Народньої Республіки і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на Українську територію.

3. Всі особи, які займали посади державної служби по день 7-го [20] листопаду 1917 року на території Української Народньої Республіки [У.Н.Р.], чи то за призначенням Російського Правительства чи то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особдивих прохань чи заяв.

З орігіналом протоколу згідно:
Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг
Секретарь А. Постоловський
Ствердив: За Генерального Писаря України Ів. Мірний

____________
ЦДАВО України. Ф. 1115. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 150-150 зв. Оригінал 
//www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1212864&cat_id=661174
Хрестоматія з історії держави і права України
//www.textbooks.net.ua/content/view/993/17/



ЗАКОН ПРО ПОРЯДОК ВИДАННЯ ЗАКОНІВ*
{8 грудня 1917 р.}

І

До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її конституції виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить - Українській Центральній Раді.

II

1. Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народньої Республіки до 27 жовтня [9 листопаду] 1917 року, оскільки вони не змінені і не скасовані Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі, яко закони і постанови Української Народньої Республіки.

2. Право видавати роспорядження в обсягу урядування, на основі законів, належить Генеральним Секретарям Української Народньої Республіки.

[3.] До видання таких роспоряджень, зостаються в силі роспорядження Російського Правительства, які були видані до 27 жовтня [9 листопаду] 1917 року, оскільки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною Радою та Генеральним Секретарством.

III

1. До прийдучих змін законодавчим порядком полишаються в силі і всі державні уряди і установи, які зоставалися на території Української Народньої Республіки по день 7-го [20] листопаду 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народньої Республіки.

2. Це положення, тим часом, до погодження з иншими частинами І Російської [Федерації], має стійність і до урядів і установ, які обімають тільки почасти територію [У.Н.Р.] і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на [українську] територію.

3. Всі особи, які займали посади державної служби по день 7-го [20] листопаду 1917 року на території [У.Н.Р.], чи то за призначенням Російського Правительства чи то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особ[л]ивих прохань чи заяв.

З орігіналом протоколу згідно:
Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг
Секретарь А. Постоловський
Ствердив: За Генерального Писаря України Ів. Мірний

____________
Хрестоматія з історії держави і права України
//textbooks.net.ua/content/view/998/17/

* Тексти документів від 25 листопада та від 8 грудня 1917 р. - тотожні за змістом, різниця лише у назві законів, даті (дорівнює різниці між новим і старим стилем), кількох стилістичних змінах та граматичних виправленнях.  

Закон України Про правонаступництво України 1991 
*
Четвертий Універсал Української Центральної Ради 1918 
До Бою під Крутами лишився 1 місяць і 22 дні
(IІІ) Універсал Української Центральної Ради 1917 

неділю, 21 листопада 2004 р.

Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Віктора Януковича 2004


Електронна копія змісту документа,
поданого кандидатом на пост Президента України
до Центральної виборчої комісії


ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА
КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
В.Ф. ЯНУКОВИЧА
[Вибори Президента України
31 жовтня, 21 листопада, 26 грудня 2004 року]

ПРАЦЮЮЧА КРАЇНА – НАДІЙНЕ МАЙБУТНЄ!


Волелюбний, сильний духом, працьовитий народ України на шляху незалежності та демократії подолав гостру системну кризу, досяг високих темпів економічного зростання і здійснює найскладніші соціальні та політичні перетворення. Україна визнана міжнародною спільнотою. У цьому – заслуга кожного з Вас.

Нова доба ставить нові завдання – досягти стандартів життя, достойних наших високопрофесійних умінь та інтелектуального потенціалу, побудувати соціально орієнтовану конкурентоспроможну економіку, безпечну для життя людини та навколишнього природного середовища.

Для цього задіємо національні механізми самоорганізації та консолідації, наповнимо реальним змістом принципи свободи і справедливості.

Часу на руйнівну політичну демагогію та нездійсненні обіцянки у нас уже немає. Ті, хто розриває Україну на «західних» та «східних», «щирих» та «штучних» українців, шукає ворогів усередині держави та паплюжить її за кордоном, повинні зрозуміти, що їх пора минула.

Я прагну бути Президентом заможних громадян, які самі будують свою демократичну, сильну Державу, мають гідні умови для життя та праці! І ми це зробимо!

Організуємо на кожному промисловому та аграрному підприємстві конкурентоспроможне виробництво, створимо нові продуктивні сучасні робочі місця.

Громадяни зможуть не тільки вільно обирати професію, а й місце роботи по всій Україні, користуватися доступним житлом, надійними транспортом та зв’язком.

Забезпечимо справедливу та своєчасну оплату праці в місті і на селі. Середньомісячна заробітна плата зросте у 2–2,5 раза, мінімальна заробітна плата досягне прожиткового мінімуму. Купівельна спроможність буде захищена сильною гривнею.

Зміцнимо позиції профспілок у вирішенні питань оплати праці на підприємствах усіх форм власності.

Права наших співвітчизників, які тимчасово працюють за кордоном, будуть надійно захищені.

Я син України і прагну, щоб члени нашої великої родини жили і творили у гуманному суспільстві рівних можливостей, захищених законом! І ми таке суспільство побудуємо!

Забезпечимо гідне життя ветеранам Великої Вітчизняної війни та праці, учасникам бойових дій у Афганістані, ліквідаторам та тим, хто постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи, їх належне медичне обслуговування, надання в повному обсязі заслужених кров’ю і героїчною працею пільг і привілеїв.

Відновимо справедливі розміри трудових пенсій. Мінімальні пенсії піднімемо до рівня прожиткового мінімуму. Значно збільшимо соціальні виплати незахищеним верствам населення.

Ліквідуємо диспропорції у розмірах пенсій військовослужбовців.

Кошти, отримані від реалізації державного майна, будемо спрямовувати на компенсацію знецінених заощаджень громадян та належне пенсійне забезпечення.

Створимо громадянам з обмеженими фізичними можливостями умови для повноцінного життя. Запровадимо та забезпечимо дотримання державних стандартів в облаштуванні об’єктів соціально-культурного призначення, установ, засобів громадського транспорту та його інфраструктури для вільного доступу та користування такими громадянами.

Зміцнимо сім’ю, забезпечимо реалізацію прав жінок в усіх сферах суспільного життя, опіку жінки-матері, охорону здоров’я та надання середньої освіти кожній дитині, задоволення потреб у жіночих консультаціях, пологових будинках, дитячих поліклініках і садках.

Забезпечимо дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування всім необхідним для повноцінного життя.

Збільшимо обсяги державної підтримки дитячих будинків сімейного типу, центрів реабілітації для безпритульних, громадян, що постраждали від насильства, та наркозалежних. Допоможемо знедоленим знайти шлях у достойне майбутнє.

Реалізуємо широкомасштабну програму будівництва соціального житла і надання державної підтримки молодим сім’ям у спорудженні та придбанні житла.

Військовослужбовці, особи, що звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил, та члени їх сімей будуть соціально захищені та забезпечені житлом.

Розширимо конкуренцію на ринку комунальних послуг, покращимо якість та не допустимо завищення їх вартості.

Будемо ощадливими. Забезпечимо повний облік споживання води, газу, тепла, електроенергії та оплату тільки фактично спожитого. Не дозволимо перекладати на споживачів наслідки безгосподарності.

Запровадимо необхідні адресні дотації малозабезпеченим сім’ям та підтримаємо їх у розв’язанні проблеми погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Забезпечимо права об’єднань власників квартир користуватися та надавати в оренду нежитлові приміщення у будинках та прибудинкові території.

Права вкладників банків будуть надійно захищатися. Кредити на будівництво житла та придбання таких предметів довгострокового користування, як автомобілі, меблі, побутова техніка, стануть доступними для населення.

Заощадження населення у цінних паперах державних та місцевих позик будемо інвестувати у розвиток об’єктів комунального господарства, громадського транспорту, будівництво доріг і мостів.

Забезпечимо пріоритетність будівництва доріг у сільській місцевості, гарантовану якість об’єктів дорожнього господарства, збудованих за суспільні кошти.

Піднімемо престижність та оплату праці вчителя, медика, працівника культури та науковця.

Забезпечимо рівні можливості для здобуття молоддю якісної освіти та подальше підвищення стипендій.

Створимо нову сільську школу, комп’ютеризовану і сучасно обладнану.

Відновимо повагу до робітничих професій. Підвищимо якість професійно-технічної освіти. Зміцнимо її матеріально-технічну базу.

Досягнемо міжнародного визнання здобутої в Україні освіти.

Розвинемо конкурентний ринок Інтернет-послуг, поліпшимо їх якість та розширимо доступність.

Підтримаємо подальший розвиток українського книговидання, кіномистецтва, театру, народної творчості, бібліотек, музеїв і архівів.

Забезпечимо пріоритетну підтримку сільських закладів культури.

Збережемо для нащадків пам’ятки архітектурно-культурної спадщини.

Послідовно утверджуватимемо державний статус української мови.

Забезпечимо вільний розвиток російської мови, піднесення мов етносів та самобутніх національних культур.

Будемо всебічно сприяти задоволенню релігійних потреб віруючих, міжконфесійній злагоді.

Незалежно від місця проживання людини забезпечимо гарантовану державою високу якість безоплатних медичних послуг – обстежень, ліків, стаціонарного лікування та життєво важливих операцій.

Створимо дієву систему запобігання виникненню епідемій та профілактики тяжких захворювань. Забезпечимо медичною допомогою ВІЛ-інфікованих.

Служба сімейного лікаря, підтримана сучасною амбулаторією, транспортом та зв’язком запрацює на селі.

Поетапно та відповідно до зростаючих доходів населення запровадимо систему страхової медицини.

Створимо умови для здорового способу життя, всебічного розвитку масової фізичної культури, мepeжі спортивно-oздopoвчиx закладів і професійного спорту.

Запровадимо економічне стимулювання використання екологічно чистих та енергозберігаючих технологій. Зменшимо обсяг шкідливих викидів транспорту та підприємств.

Поступово виведемо транзитний вантажний транспорт та екологічно небезпечні промислові об’єкти за межі населених пунктів.

Забезпечимо радіаційну безпеку. Впровадимо відповідні міжнародні стандарти, систему страхування і запобігання ризикам радіаційного забруднення.

Ми досягнемо високого рівня економічної свободи та конкурентоспроможності!

Започаткування підприємництва стане простою процедурою, захищеною від бюрократичної тяганини та здирства. Реєстрація та отримання дозволів за принципом «єдиного офісу» стане загальним правилом.

Дотримуватися закону, не руйнувати чесний бізнес – тільки таким буде дух перевірок суб’єктів підприємницької діяльності.

Інформація про об’єкти державної та комунальної власності, які продаються і надаються в оренду, а також про наявність земельних ділянок для нового будівництва стане доступною для кожного підприємця.

Розширимо внутрішній ринок. Знизимо податок на додану вартість до 12 відсотків.

Бухгалтерський і податковий облік гармонізуємо. Спростимо податкове адміністрування та забезпечимо його прозорість для платників податків.

Збільшимо фінансування наукових досліджень та державну підтримку процесів «наука – нові технології – промислове впровадження». Досягнемо ефективного функціонування науково-технологічних парків, їх відкритості для науковців та винахідників.

Розвинемо конкуренцію, надійно захистимо права власності громадянина, підприємця, територіальної громади та держави. Державний реєстр рухомого і нерухомого майна та обтяжень на нього запрацює.

Залучивши до контролю громадськість, об’єднавши найкращі інтелектуальні сили, ми забезпечимо прозорість і суспільну результативність бюджетного процесу та бюджетів усіх рівнів, унеможливимо розкрадання народних коштів.

Збільшимо інноваційно-інвестиційний ресурс економічного зростання шляхом прискореного розвитку фінансової інфраструктури, банківського сектору, фондового ринку та системи корпоративного управління. Права власників малих пакетів акцій будуть гарантовані.

Кредити на розвиток малого підприємництва, аграрних підприємств та фермерських господарств, створення нових робочих місць, передусім у депресивних регіонах та сільській місцевості, будуть істотно збільшені і здешевлені.

Я гарантую, що кожний селянин – власник земельного паю, кожна сільська громада і кожне господарство будуть захищені від свавілля спритних ділків, які, порушуючи Закон, відбирають у селян землю, не віддають зароблене, перешкоджають вигідно реалізовувати їх власну продукцію.

Український селянин не буде наймитом! Хлібороб стане господарем на власній землі!

Досягнемо ефективного розвитку територій і високотехнологічних галузей, подолаємо регіональні диспропорції, значно підвищимо конкурентоспроможність нашого експорту, розширимо транзитні можливості, забезпечимо енергетичну безпеку держави.

Я використаю весь авторитет і важелі впливу інституту президентства для утвердження чесної, дієздатної, відповідальної державної влади, ефективного місцевого самоврядування.

Для прийняття рішень на всіх щаблях влади – від села і містечка до найвищих представницьких та виконавчих державних органів – інтереси народу, історичні принципи справедливості, його величезний життєвий досвід, глибокі культурні традиції стануть визначальними.

Державна політика в інформаційній сфері забезпечить реалізацію конституційних прав громадян на свободу слова та інформацію, захист національних інтересів, розвиток незалежних засобів масової інформації.

Участь широких кіл громадськості у формуванні та реалізації державної політики і законотворенні, політичний плюралізм, відкритий діалог, конструктивна співпраця, солідарна відповідальність – так ми подолаємо відчуженість державного механізму від життєвих потреб людини.

Конституційна, судово-правова, адміністративна та військова реформи спрямовуватимуться на розвиток демократії, місцевого самоврядування, захист прав та свобод громадян, підвищення національної безпеки держави.

Забезпечимо розвиток національного законодавства, його адаптацію до усталених європейських правових стандартів та стабільність.

Зовнішня політика, участь України у світових та регіональних інтеграційних процесах, євроінтеграційний поступ, співробітництво з Російською Федерацією та іншими державами, які є нашими традиційними партнерами, будуть поглиблені, підпорядковані національним інтересам, зміцненню нашої Держави.

Відродимо високу мораль і патріотизм. На державній службі будуть працювати чесні професіонали.

Відкриємо нові джерела народної енергії. Забезпечимо розширення участі та керівну роль жінок у державному управлінні. Дамо широку дорогу молоді для служіння народові. Зміцнимо народовладдя і парламентаризм.

Завжди з людьми і все для людей! Тільки так ми досягнемо заможності кожної родини та найвищих стандартів якості життя у своєму домі – нашій рідній Україні!

Цій благородній меті віддам свої сили, знання та досвід.

З повагою Віктор Янукович

____________
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/WP009?PT021F01=50&PT001F01=500
Листівка Віктора Януковича 2004 року
http://frankensstein.livejournal.com/176967.html
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/11/21/5446/










Інавгурація. Інавгураційна промова Президента України Порошенка Петра 2014 

http://comments.ua/projects/dictionary/?%CB

понеділок, 15 листопада 2004 р.

Універсал Симона Петлюри. Заклик Головного Командування Революційних військ Директорії УНР на Чернигівщині і Полтавщині. Звернення дивізії «Сірожупанників» 1918




УНІВЕРСАЛ СИМОНА ПЕТЛЮРИ*
[Уривок [15 листопада 1918 p.]

По наказу Директорії Української Республіки, я, яко верховний главнокомандуючий, закликаю всіх українських солдат і козаків боротися за державну самостійність України, проти зрадника, бувшого царського наймита, генерала Скоропадського, самочинно присвоївшого собі права гетьмана України. По постанові Директорії, Скоропадський оголошений поза законом за утворені ним злочинства проти самостійности Української Республіки, за знищення її вільностей, за переповнення тюрем найкращими синами українського народу, за розстріл селян, за руйнування сіл і за насильства над робітниками і селянами. Всім громадянам, мешкаючим на Україні, забороняється під загрозою військового суду допомагати кровопивцеві генералові Скоропадському в тіканні, подавати йому споживання і захисток. Обов’язок кожного громадянина, мешкаючого на Вкраїні, арештувати Скоропадського і передати його в руки республіканських властей.

Гетьманські розпорядження і накази по військах касуються; військові частини гетьмана Скоропадського, аби усунути даремного кровопролиття і розрухів, повинні перейти до лав військ Республіки, вслід за тими, які вже перейшли.

Війська Республіки мають на мєті дощенту знищити лад, заведений гетьманським урядом, знищити нагайку, на яку він спирався до останнього моменту. В цю велику годину, коли на всьому світі падають царські трони, визволяються народи, коли на всьому світі селяни і робітники стали панами, в цю хвилину ми, брати козаки, хіба дозволимо собі піти з поміщиками, з гетьманським урядом проти своїх батьків? В цю велику годину ви, брати козаки, хіба осмілитеся служити запроданцям, котрі самі продавались і хотять Україну продати недавнім царським міністрам Росії, її пануючій клясі — безробітному російському офіцерству і мародерам, що скупчились у контрреволюційне кубло на Дону?

____________
*Павло Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 pp.», Відень, 1921 p., том III, ст. 133. П. Христюк наводить уривок «Універсалу» з публікації «Известия Центр. Исп. Ком.» ч.256(520), 23.XI.1918. Він пише, що цей «Універсал» Петлюра оголосив у Білій Церкві майже одночасно з відозвою Директорії, без згоди решти членів Директорії.
//poltava-repres.narod.ru/petlura/tvor/tom_2/61.htm



Заклик Головного Командування Революційних 
військ Директорії УНР на Чернигівщині і Полтавщині
Без дати

Дорогі браття!!!

Війська Петлюри перші підняли повстання проти московсько-поміщицько-фабрикантського контр-революціонера і провокатора, колись так-званого «гетьмана», царського охранника, генерала Скоропадського.

Вони перші винесли найтяжчі, з його мизерної руки удари.

Вони може найбільше відчули кривду і неволю, в яку запріг всіх нас сей другий Азеф, Іуда,– підкуплений поміщицькими та фабрикантськими міліонами.

Вони може найкраще відчувають, як стогне Українська земля, увесь Український Нарід у неволі, стікаючи кров’ю під ножем черносотенних, царсько-гетьманських бандитів і кровопийць...

На наказ Українського Республіканського Діректоріяту, який знаходиться під проводом славних наших борців за землю, правду і волю народу,– Винниченка і Петлюри, ми підняли повстання проти царсько-поміщицько-фабрикантськочорносотенних провокаторів, котрі ідуть проти нас з генералом Скоропадським прозваного народом Іудою.

Війська Української Народньої Республіки женуть і тиснуть Народнього ворога; – одначе ворог, за гроші старого німецького уряду, накупив і так загарбав багато зброї та гармат, озброїв все ледаче офіцерство і нам приходиться дуже тяжко.

І ми, товариші, в сей скрутний час для нас в борбі за соціялизм протягуємо Вам братню руку, звертаємося до Вас як до вірних синів України і борців за долю свого народу, дайте нам допомогу, і станьте в ряди війська Української Народної Республіки.

Станьте під команду Начальника революційних військ на Чернигівщині та Полтавщині Української Народньої Республіки Полковника Палія.

Бережіть же права Української Народньої Республіки і хороніть свій Рідній многострадальний народ, свою рідну землю напоєну кров’ю предків наших, які полягали за волю народу від грабіжу і руїни ворожих нам сил.

Підтримуйте всюди повний порядок, спокій і справедливість щоб не було у нас так, як у Московських сусідів, щоб не посміялися і не покивали головами инші народи.

До праці ж!!!

Головне Командування Революційних військ 
на Чернигівщині і Полтавщині.

____________
ДАСО. Листівки. – № 2674 – С. 16



Звернення дивізії «Сірожупанників»
із закликом повстати проти Скоропадського
Листопад 1918 року

Товариші, сини України і її народу. Настав для України історичний мент. Для Українського народу бє 12 година! 

Узурпатор Скоропадський продавав нас і Рідну Україну Московським і Донським жироїдам-кулакам!

Сини України! Каїна Скоропадського можливо спинити тілько зброєю!

За нас цього ніхто не зробить! Озброїтись повинні самі ми, і самі-ж врятувати Рідний наш край Україну і себе.

Товариші!!! 1-а Стрілецька, Козацька піша дівізія поставила собі метою і за щастя, постояти за Вільну Незалежну Україну, за її добробут, за її кращу долю і за її демократичний трудящій народ.

Всі, кому минуло 20 років, у кого ще б’ється і болить серце за Рідну Неньку Україну, за Український Народ, всі, – як один, кидайте свою працю, свої хати, і ідіть до нас.

Ворог підняв голову. Ворог не спить. Він іде на нас, він хоче разорити, обкрасти Україну, нас матерів, батьків, братів, сестер і дітей наших.

Єднаймось! Всі ідіть до нас, ми видамо вам зброю, одяг, будемо годувати і разом визволяти Рідний Край!

Коли ми тепер не дамо опіру ворогу, ворог сам прийде до нас і примусить нас робити те, що він захоче.

Дорогі браття! Цьому не бути! Не будемо ждати ми, щоб попустити до сього. Пам’ятаймо, що наш найзліший, найклятіщий ворог іде на нас!

Селяне і робітники!!! Кидайте ваші плуги, сокири, машини, ходім всі разом кувати собі кращу долю й щастє!!!

Мати Україна зтікає кров’ю.

Вона, наша Рідна Мати, кличе нас, може в останне, постояти за НЕЇ вирвати ЇЇ з пазурів кота, кличе нас, взиває,– рішуче сказати наше слово.

Браття! Ходім же всі разом! Зіллемося в міцну стальну лаву і тоді ніхто нас не переможе.

Побіда за нами. З нами Бог Святий Віра і Свята правда!

Вперед же. До зброї!

Записуватись в козацтво біля станції Конотоп, Штаб Стрілецької дівізії, помешканні залізничного комісаріяту.

Начальник Штабу Командуючого
Республіканськими Військами Полтавщини і Чернигівщини
Військовий Старшина Калюжний.

____________
ДАСО. Ф. Р. 2674, оп. 1, спр. 1, арк. 47. Копія. Машинопис.
//shron.chtyvo.org.ua/Ivanuschenko_HM/Ukrainske_vidrodzhennia_1917-1920_na_Sumschyni_t1.pdf
Хто зібрав для Петлюри "петлюрівців"? Отаман і його армія
//www.istpravda.com.ua/articles/2012/09/28/95309/


ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ (10(23).5.1879 - 25.5.1926) - визначний укр. громад.-політ, і держ. діяч, публіцист. Народився у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси 1895-1901 навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв рев.-нац. настроїв і запрошення до семінарії композитора М.Лисенка. З 1900 - член Революційної української партії (1905 реорганізована в Українську соціал-демократичну робітничу партію). Під загрозою арешту восени 1902 виїхав на Кубань, де працював учителем, архівістом, був членом Чорноморської вільної громади РУП у Катеринодарі. У грудні 1904 на конференції РУП у Львові виступив проти об'єднання з РСДРП. Кілька місяців навчався на ун-тських курсах українознавства у Львові, якими керував М.Грушевський. На поч. 1906 редагував у Петербурзі парт, орган «Вільна Україна». З липня 1906 - секретар київ, щоденника «Рада», а від літа 1907 до 1908 - співредактор легального соц.-дем. часопису «Слово». З 1912 - редактор російськомовного журн. про Україну «Украинская жизнь» у Москві, в якому публікувались М.Грушевський, Д.Донцов, С.Русова, Є.Єфремов, М.Торький. У роки Першої світової війни 1914-1918 - працівник Союзу земств і міст, голова Українського військового комітету Зх. фронту у Мінську(...) 

Був одним із провідних діячів укр. нац.-дем. революції: з березня 1917 - член Української Центральної Ради, з травня - голова Українського військового генерального комітету, з червня - генеральний секретар військових справ (у грудні 1917, не погоджуючись із соціалістичною орієнтацією глави уряду В.Винниченка, пішов у відставку). У січні-лютому 1918 сформував Гайдамацький кіш Слобідської України і брав активну участь у придушенні більшовицького повстання в Києві. За Гетьманату очолював Київське губ. земство і Всеукр. союз земств, організував упорядкування могили Т.Шевченка і Чернечої гори у Каневі. За антигетьманський маніфест Всеукраїнського союзу земств у липні заарештований. Під час повстання проти гетьманського режиму у листопаді 1918 звільнений з в'язниці і обраний до складу Директорії Української Народньої Республіки. З листопада 1918 - Головний отаман Армії УНР. У лютому 1919 вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР. На чолі об'єднаних укр. збройних сил 30.8.1919 здобув Київ. 5.12.1919 виїхав у Варшаву для орг-ції військ.-політ, союзу з Польщею проти більшовицької Росії. За його ініціативи укр. і польськ. уряди підписали у квітні 1920 Варшавський договір 1920. З Листопада 1920 керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі (Тарнові, Ченстохові, Варшаві). 31.12.1923 виїхав до Австрії, а згодом —до Угорщини, Швейцарії. У жовтні 1924 оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб» і продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного отамана УНР. Підступно вбитий більшовицьким агентом С.-Ш. Шварцбартом 25.5.1926 Похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.

____________
М. Литвин. Довідник з історії України. - К. - 2001.
//poltava-repres.narod.ru/petlura/biogr.htm

Симон Петлюра, Кам'янець-Подільський, 1919 р.
//uk.wikipedia.org/wiki/Петлюра_Симон_Васильович




Грамота Уряду УНР в екзилі Про правонаступництво України. Заява Державного Центру Української Народньої Республіки 1992