четвер, 27 грудня 2007 р.

Указ Президента України Про Національну конституційну раду 2007




УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

{Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 477/2010 (477/2010) від 02.04.2010}

Про Національну конституційну раду

З метою посилення конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, створення збалансованої системи державної влади, підвищення ролі місцевого самоврядування та напрацювання пропозицій щодо системного вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні, залучення до цієї роботи представників різних політичних сил, громадськості, провідних фахівців у галузі конституційного права, інших науковців та відповідно до статті 102, пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) постановляю:

1. Утворити Національну конституційну раду, поклавши на неї підготовку концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні та проекту нової редакції Конституції України.

2. Установити, що Національну конституційну раду очолює Президент України.

3. Персональний склад Національної конституційної ради формується з урахуванням пропозицій політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які мають депутатські фракції у Верховній Раді України, інших політичних партій, пропозицій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, Національної академії наук України, всеукраїнських правозахисних громадських організацій і затверджується Президентом України.

4. Запропонувати політичним партіям (виборчим блокам політичних партій), які мають депутатські фракції у Верховній Раді України, іншим політичним партіям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам, Національній академії наук України, всеукраїнським правозахисним громадським організаціям внести до 15 січня 2008 року пропозиції щодо кандидатур до складу Національної конституційної ради.

5. Затвердити Положення про Національну конституційну раду (додається).

6. Визнати за доцільне винесення на громадське обговорення підготовлених Національною конституційною радою пропозицій щодо концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні та основних положень проекту нової редакції Конституції України.

7. Запропонувати телерадіоорганізаціям, друкованим засобам масової інформації запровадити постійні рубрики та цикли передач, публікації з висвітлення діяльності щодо підготовки проекту нової редакції Конституції України, залучивши до участі в них членів Національної конституційної ради, народних депутатів України, провідних фахівців у галузі конституційного права, інших науковців та широких кіл громадськості.

8. Покласти організаційне забезпечення діяльності Національної конституційної ради на Секретаріат Президента України, фінансове та матеріально-технічне забезпечення - на Державне управління справами.

9. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 27 грудня 2007 року
N 1294/2007

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 27 грудня 2007 року N 1294/2007

ПОЛОЖЕННЯ
про Національну конституційну раду

1. Національна конституційна рада (далі - Національна рада) утворюється Президентом України для підготовки концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних
відносин в Україні та проекту нової редакції Конституції України і здійснює свою діяльність до прийняття нової редакції Конституції України.

2. У своїй діяльності Національна рада керується Конституцією України (254к/96-ВР), чинними міжнародними договорами України, що є частиною національного законодавства, законами України, актами Президента України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Національної ради є:

підготовка пропозицій щодо концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні та основних положень проекту нової редакції Конституції України;

забезпечення громадського обговорення пропозицій щодо концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні та основних положень проекту нової редакції Конституції України за участю відомих громадських діячів, провідних фахівців у галузі конституційного права, у сфері суспільно-політичних наук, представників правозахисних громадських організацій та інших об'єднань громадян;

узагальнення внесених під час громадського обговорення пропозицій та підготовка з їх урахуванням проекту нової редакції Конституції України;

здійснення заходів щодо проведення експертизи проекту нової редакції Конституції України Європейською комісією "За демократію через право" (Венеціанська комісія), відповідними органами міжнародних організацій;

забезпечення ознайомлення широких кіл громадськості з проектом нової редакції Конституції України шляхом його опублікування у засобах масової інформації, роз'яснення положень проекту.

4. Національна рада для виконання покладених на неї завдань має право:

запитувати та одержувати необхідну інформацію й аналітичні матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян;

створювати робочі та експертні групи для підготовки пропозицій з окремих питань діяльності Національної ради, опрацювання та узагальнення пропозицій учасників громадського обговорення, залучати в установленому порядку до роботи в таких групах провідних учених і фахівців, представників громадськості;

запрошувати на свої засідання представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій, наукових установ, залучати їх до обговорення питань;

організовувати та проводити конференції, круглі столи, дискусії, зокрема на телебаченні, радіо, у пресі та електронних засобах масової інформації, з обговорення пропозицій щодо концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні, проекту нової редакції Конституції України.

5. Національна рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Національної ради.

Головою Національної ради є Президент України.

Персональний склад Національної ради затверджує Президент України.

Члени Національної ради здійснюють свою діяльність на громадських засадах.

6. Голова Національної ради здійснює керівництво діяльністю Національної ради, скликає її засідання та головує на них.

7. Секретар Національної ради забезпечує організацію діяльності Національної ради, підготовку питань порядку денного її засідань з урахуванням пропозицій членів Національної ради.

8. Основною організаційною формою роботи Національної ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на два місяці.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні більше двох третин від складу Національної ради.

9. Засідання Національної ради є відкритими і гласними.
Відкритість засідань Національної ради забезпечується шляхом створення умов для присутності на них представників засобів масової інформації, гласність - шляхом розміщення інформації про діяльність Національної ради, прийняті нею рішення, підготовлені матеріали на веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України.

Національна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність та прийняті рішення.

10. Рішення Національної ради приймаються шляхом голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів Національної ради. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Національної ради є вирішальним.

У разі незгоди члена Національної ради з прийнятим Національною радою рішенням його окрема думка викладається в письмовій формі і додається до рішення Національної ради.

Рішення Національної ради оформляється протоколом, який підписує секретар Національної ради.

Рішення Національної ради у разі потреби можуть бути запроваджені актами Президента України.

11. Національна рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

Глава Секретаріату Президента України В.БАЛОГА

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1294/2007

02.04.2010 Указ Президента України Про ліквідацію Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого)

27.12.2009 Віктор Ющенко
Я упевнений у тому, що країна з перехідною економікою краще б долала бар'єри, якщо б у нас була президентська модель влади, як за Кучми. Не прем'єрська і парламентської більшості, а як була за Кучми.

05.10.2005 Рішення Конституційного Суду України (справа про здійснення влади народом)

четвер, 6 грудня 2007 р.

Громадянський Конституційний комітет. Оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою. Новий Суспільний Договір


Юрій Збітнєв: Громадянський Конституційний комітет – це останнє попередження владі…

5 грудня в інформаційному агентстві УНІАН в Києві пройшла прес-конференція, присвячена необхідності прийняття нової Конституції України на Конституційній Асамблеї. У ній взяли участь Юрій Збітнєв, Віктор Мусіяка, Олексій Гарань, Ігор Когут, Анатолій Пінчук, Володимир Горбач та Ігор Коліушко. «Семеро представників громадянського суспільства», як їх відрекомендував І. Коліушко, зібралися, щоб привернути увагу громадськості на напрямки, в яких доцільно шукати зміни Конституції. І щоб ці зміни були в інтересах суспільства, а не окремих політичних сил.

В Конституцію політики закладають кожний свій інтерес, зазначив Ігор Коліушко. Тому потрібно запропонувати суспільству технологію прийняття нової Конституції. Таким механізмом, на його думку, може бути Конституційна Асамблея. Конституційна Асамблея – це робочий орган, який опрацьовує проект Конституції. І після його схвалення він виноситься на Всеукраїнський референдум.

Конституційна Асамблея не має приймати Конституцію, а має її розробити і винести на референдум, вважає Віктор Мусіяка. Якщо в країні не діє Конституція, то в цій країні немає держави, сказав Віктор Мусіяка і додав, що розробку і прийняття нової Конституції не можна довіряти тільки політикам. Але вони також мають брати участь у процесі: «Всі мають брати участь у цьому процесі, тому що це суспільний процес», – підсумував Віктор Мусіяка.

Громадськість має здійснювати контроль над тим, що роблять політики, відзначив Олексій Гарань. Він вважає неможливим допустити, щоб Конституція стала результатом ситуативних рішень і компромісів в Парламенті. Отже потрібно приймати Конституцію на Конституційній Асамблеї. Це також може стати своєрідним тиском на політиків. І щоб Конституція не приймалася політиками «під себе», делегати або депутати Конституційної Асамблеї не матимуть права 10 років займати посади в органах влади, заявив Олексій Гарань.

Юрій Збітнєв почав з того, що нагадав присутнім про те, що рівно 71 рік тому – 5 грудня – була прийнята Конституцію СРСР 1936 року. Він також поділився інформацією, що Віктор Ющенко вирішив оголосити 2008-й роком Конституції, і відзначив, що в президентській адміністрації Конституція готується кулуарно. «Громадянський Конституційний комітет – це останнє попередження владі про те, що процес прийняття нової Конституції повинен відбуватися з урахуванням інтересів громадянського суспільства». Нинішній громадянський конституційний комітет, на думку Збітнєва, – це акумуляція всіх сил громадянського суспільства, щоб прийняти нову Конституцію України громадянами України.

Три місяці тому Юрій Збітнєв разом з Громадською Радою України, яку очолює Валентин Халецький, створили оргкомітет зі скликання Конституційних зборів (або Конституційної Асамблеї). Ця Конституційна Асамблея повинна запропонувати владі Новий Суспільний Договір, на основі якого має бути прийнята нова Конституція України. Він нагадав, що такий інститут, як Конституційна Асамблея, був започаткований ще у 1787 році – це Філадельфійський конвент. Десятки країн світу через Конституційні збори приймали нову Конституцію.

Юрій Збітнєв каже, що зустрічався з мерами міст, головами територіальних громад і що вже почали формуватися ініціативні групи на місцях по скликанню Конституційних зборів. На сьогоднішній день влада і народ – це абсолютно різні речі. А Конституційна асамблея – це «єдиний механізм, який дасть можливість громадянам повірити, що це їхня держава і їхня влада». Конституційна асамблея має виконати роль не тільки інституційного органу з прийняття Конституції, але ще й як механізм повернення довіри до влади, вважає Юрій Збітнєв.

© «Народний Оглядач», 06.12.2007
Фото «Народного Оглядача»
//sd.org.ua/news.php?id=13125


У Києві створено оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою

Про це 30 серпня в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» повідомив голова оргкомітету Юрій Збітнєв. На прес-конференції також були присутні секретар оргкомітету Микола Сенченко та президент благодійного фонду «Біла Криниця» Сергій Дєєв. Оргкомітет створено з представників низки громадських організацій та політичних партій, що не беруть участь у позачергових виборах до Верховної Ради 30 вересня.

Юрій Збітнєв нагадав, що згідно зі статтями 5 і 69 Конституції України громадяни мають право брати участь у виборах, референдумах та інших формах безпосередньої демократії. До інших форм безпосередньої демократії відносяться мітинги, страйки, протести, перевороти та конституційні збори.

На сьогодні ні для кого не є секретом, що в країні – криза легітимності влади й серйозна політична криза. Легітимність і законність – різні речі, вважає Юрій Збітнєв. Хоча «легітимність» з латині й перекладається як «законність», але несе в собі інший сенс. Легітимність означає довіру народу, яка дає право здійснювати керування державою.

Позачергові парламентські вибори не вирішать політичну кризу в державі. Тому, на думку Юрія Збітнєва, необхідно скликати загальнонародні Суверенні Конституцiйнi Збори, для чого у вересні-жовтні 2007 року провести установчу конференцію. На Конституційних зборах пропонується ухвалити нову Конституцію України з подальшим винесенням її на всенародний референдум.

Суверенні Конституційні Збори можуть частково перебирати на себе функції парламенту, тобто приймати нові конституційні закони. Основний закон – це закон про референдум. Оскільки сьогодні закон про референдум недосконалий, РІШЕННЯ НАРОДУ НЕ БУДУТЬ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ Верховною Радою.

Нова Конституція України повинна писатися на певних засадах, які мають відрізнятися від радянських засад, що були раніше, та ліберальних, що є зараз. Юрій Збітнєв пропонує націонал-консервативний або консервативний підхід, що дає можливість для розвитку держави, коли Конституція держави, як і сама держава, будується на звичаєвих, традиційних принципах. Тому в прес-конференції брав участь голова Української Консервативної партії Микола Сенченко, що увійшов до оргкомітету.

У звичаєвих традиційних принципах поєднуються влада народу і духовна влада. «Наша пропозиція сьогодні – це скликати Конституційні збори і запропонувати суспільству Новий Суспільний Договір. За тисячі років залишилися тільки два способи легітимності влади – це легітимність, яку дає правителю народ, і легітимність, яку дає релігія», - сказав Юрій Збітнєв.

Новий Суспільний Договір базується на трьох принципах:

- конституційна мета держави – зростання корінного населення України та якості його життя (добробуту, культури, здоров’я);

- персональна відповідальність вищого керівництва держави за досягнення конституційної мети;

- системний контроль народу за діяльністю влади.

На питання одного з журналістів, чи є якась реакція посадовців на цю ініціативу, Юрій Збітнєв відповів: «Ми це не погоджували з урядовцями. Мова йде не просто про народну ініціативу, а й про вияв безпосередньої демократії. Ми сьогодні даємо посил громадськості та владі. Ми сьогодні не популяризуємо жодну політичну партію. Мені не хотілося б говорити про поточну політичну ситуацію в країні. Політичні протиріччя – це не рівень нашої сьогоднішньої дискусії. Президент зробив деякі кроки, які виходять за межі конституційного поля і є незаконними, але вони є легітимними з точки зору інтересів суспільства».

Юрій Збітнєв навів два приклади. Перший – це конституційний переворот Бориса Єльцина, який своїм указом ввів Конституцію і двопалатний парламент в Російській Федерації. І другий – це конституційний переворот у Франції 1958 року, який здійснив Шарль де Голь: «Не лякайтеся слова «переворот». Мова йде про те, що саме такі дії привели до нового поштовху в розвитку країни. Росія пішла своїм шляхом. А Франція часів Шарля де Голля отримала нову якість розвитку Французької республіки. В своїх ініціативах наш Президент не повинен сьогодні зупинятися, а має діяти далі, але спираючись не на свою Адміністрацію, а спираючись на народні ініціативи».

© «Народний Оглядач», 31.08.2007
Микола Сенченко і Юрій Збітнєв (справа). 
Фото «Народного Оглядача»
//sd.org.ua/news.php?id=12475


НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ 
ДОГОВІР

Звернення до лідерів громадських організацій, державних та громадських діячів, політичних партій

Існуюча політична система — це негласний договір олігархічних кланів задля хижацького визискування України та її народу. Незалежно від того, де ситуативно перебувають ці клани — в «коаліції» чи в «опозиції». В них спільні життєві цінності, що виражаються трьома словами: безвідповідальність, безконтрольність, безкарність.

Олігархічний Договір тримається на трьох постулатах:

1. Відсутність сформульованої державної мети. Оскільки не визначено мети, то немає й відповідальності за її досягнення. Тому владна верхівка не працює на загальнонародну мету, а займається задоволенням власних амбіцій.

2. Незалежність збагачення владної верхівки від збагачення народу. Вона живе в закритих «елітних поселеннях» і розвиває лише «елітну інфраструктуру». Водночас інфраструктура загального призначення руйнується, земля виснажується та отруюється.

3. Відсутність контролюючих органів. Всі нинішні контролюючі органи — Конституційний і Верховний суди, Прокуратура, Рахункова палата, Уповноважений з прав людини — призначаються Президентом і Верховною Радою, тобто тими, кого вони повинні контролювати.

Основні інститути держави — Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний суд, Прокуратура — дискредитовані в очах української громадськості та світової спільноти безвідповідальними діями владної верхівки. Конституція України стала розмінною монетою в політичних торгах і постійно порушується вищими посадовими особами держави. Політична реформа та позачергові вибори до Верховної Ради України здійснені за межами конституційного поля, тож є нелегітимними й антинародними по суті й по формі. Політичні партії поставлені в безвихідне становище і змушені брати участь у виборчій кампанії, розуміючи , що її результати не вирішать кризових явищ у суспільстві.

«Олігархічний договір» ігнорує інтереси суспільства. За 16 років його чинності вимерло 6 мільйонів українців, ще стільки ж втекло за кордон. На звільнену від корінного населення територію в’їхало 5 мільйонів іноземних мігрантів. В Україні нестримно зростає кількість техногенних аварій, поширюються епідемії туберкульозу та СНІДу, знижується рівень суспільної моралі, зростає смертність серед молодих людей. Натомість невпинно зростає кількість мільйонерів та мільярдерів.

«Олігархічний договір» передбачає суспільство лише в ролі біомаси, дешевої робочої сили і органів для трансплантації. Цей договір буде дійсний доти, доки суспільство не укладе новий договір. Він має бути повним запереченням наведених вище «трьох олігархічних постулатів».

Тому ми — громадські діячі, лідери політичних партій та громадських об’єднань, стверджуємо, що в Україні відсутня законодавча влада, а діяльність судової та виконавчої гілок влади дестабілізована й дискредитована. На підставі 5-ї і 69-ї статей Конституції України ми ініціюємо проведення загальнонародних Конституційних Зборів, які приймуть нову Конституцію України згідно з Новим Суспільним Договором, що базується на трьох принципах Реформації держави:

1. Конституційна МЕТА ДЕРЖАВИ: зростання кількості корінного населення та якості його життя. Критерій наближення до мети — Національний індекс людського розвитку, який містить у собі Індекс людського розвитку ООН (тривалість життя, рівень освіти, реальні доходи на душу населення) та індекс народжуваності. Він розраховується і оприлюднюється щоквартально разом з іншими стратегічно важливими показниками.

2. ПЕРСОНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ всього вищого керівництва за результати своєї діяльності — власними майном, свободою і життям. Президент обирається всенародно, має найбільші повноваження і несе персональну відповідальність власними майном і свободою за виконання державою конституційної мети. Відновлюється смертна кара за економічні злочини в особливо великих розмірах. Президент і вся владна верхівка збагачуються лише разом з українським народом. Власність, отримана на прямому чи посередньому зубожінні суспільства, визнається ганебною і злочинною. Недоторканою є тільки суспільно визнана правильна (чесна) власність. Вона створюється лише внаслідок збагачення суспільства або ж законно успадковується, якщо раніше була чесною. Ганебна власність підлягає легалізації шляхом компенсації суспільству заподіяних збитків у визначений законом термін.

3. НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ за діяльністю держави. Головний контролюючий орган — Конституційно-ревізійна палата, що поєднує функції Конституційного суду, Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Голова КРП обирається всенародно і несе персональну відповідальність за виконання своєї функції. Кожний громадянин України знає Конституцію і зобов’язаний її захищати в законному порядку. З цією метою постійно здійснюється широка юридично-просвітницька робота, узаконюється право громадян України на самозахист за допомогою короткоствольної вогнепальної зброї.

Ми звертаємось до лідерів громадських організацій і політичних партій, державних і громадських діячів з пропозицією підписати цей НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР, що визначить якісно новий рівень відносин між владою і суспільством, забезпечить ефективну розробку і прийняття Конституційними зборами нової Конституції України. Суб’єкти політичної діяльності, що не підтримають Новий Суспільний Договір, автоматично вважаються прихильниками Старого Олігархічного Договору.

Ми пропонуємо прихильникам НОВОГО СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ у вересні — жовтні 2007 року провести установчу конференцію і визначити механізм обрання делегатів Суверенних Конституційних Зборів України, регламент підготовки та прийняття нової Конституції та таких конституційних законів:
  • Національна доктрина
  • Стратегія національних інтересів
  • Про всеукраїнський референдум
  • Про персональну відповідальність вищих посадових осіб
  • Про реституцію церковного майна і власності
  • Про націоналізацію та реприватизацію стратегічних підприємств
  • Про легалізацію ганебної власності
  • Про фінансово-кредитну систему
  • Про землю

Прийнята Конституційними зборами нова Конституція України виноситься для вияву народної волі на всеукраїнський референдум згідно з новим Законом про всеукраїнський референдум.

Наша доля — в наших руках.
Серед нас немає перших чи останніх — ми рівноправні в прийнятті рішень.

Оргкомітет Суверенних Конституційних Зборів України

Київ, 30 серпня 2007 р.
Опубліковано в газеті Верховної Ради України 
«Голос України» 05 вересня 2007 року

© «Народний Оглядач», 31.08.2007
Фото: Емблема руху за Новий Суспільний Договір
//sd.org.ua/news.php?id=12474

05.12.2007 Володимир Горбач. Декларація Громадянського Конституційного комітету 
17.10.2007 Володимир Горбач. Продовження політичної кризи чи Конституційна асамблея

середа, 5 грудня 2007 р.

Володимир Горбач. Громадянський Конституційний комітет (декларація)


ДЕКЛАРАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО КОМІТЕТУ

Необхідність виправлення помилок, зроблених у процесі конституційного становлення Української держави є нагальною необхідністю. Політичні сили пропонують різноманітні варіанти проведення конституційної реформи в Україні. Вони включають в себе як зміну об’єму повноважень органів влади, так і різні способи оновлення Основного Закону, не виключаючи ухвалення цілковито нового документу. Ми переконані, що руйнація Конституції України й тотальне недотримання суб’єктами влади її норм привели державу та суспільство до системної кризи, з якої існує лише один вихід - ухвалення нової редакції Конституції України та формування усіх органів державної влади і місцевого самоврядування на новій конституційній основі.

У зв’язку з цим Громадянський конституційний комітет звертається до політичних сил та органів влади із застереженням – ухвалення нової Конституції не може бути справою лише якоїсь однієї партії чи тих людей, для кого політика є професією або сферою інтересів. Політики та державні діячі неодноразово демонстрували нерозуміння конфлікту інтересів, у який вони потрапляють, коли пишуть правила гри фактично самі для себе та під конкретну політичну ситуацію.

Сьогодні провести успішну конституційну реформу без широкого громадського обговорення та безпосередньої участі політично незаангажованих експертів-конституціоналістів неможливо. Адже саме громадяни мають сформувати суспільне замовлення на нову Конституцію. Україна потребує нового суспільного договору між громадянами, закріпленого новою редакцією Конституції. Суспільний договір як комплекс принципів та правил співжиття у суспільстві – це справа самого громадянського суспільства, а влада – лише система забезпечення захисту та реалізації інтересів суспільства. Нову редакцію Конституції має створити громадянське суспільство через своїх повноважних представників, а ті, що беруть на себе виконання політичних функцій у державі, мусять її дотримуватися.

Усвідомлення цього змушує нас до активних дій. Ми вважаємо, що вихід з конституційної кризи можливий лише за умови ухвалення нової Конституції як реалізації установчої влади народу на основі принципу верховенства права.

У зв’язку з викладеним ми заявляємо:

1. Саме громадяни України мають бути дійовими особами конституційного процесу, оскільки йдеться про фактичне заснування ними власної держави. Громадяни, як засновники держави, мають зафіксувати свої права й обов’язки, виробити правила власної самоорганізації, принципи організації системи управління державою та загальні рамки для функціонування політиків.

2. Будь-які спроби нав’язати суспільству штучні партійно-коаліційні проекти змін до Конституції чи нової редакції Конституції, які розроблені виключно політиками у президентсько-парламентсько-урядових кулуарах, провести щодо них всеукраїнський референдум – будуть маніпуляцією громадською думкою й приречені на збурення нових суспільних конфліктів.

3. Для забезпечення тяглості конституційної традиції новообрана Верховна Рада VI -го скликання має ухвалити лише зміни до Конституції, які передбачатимуть скликання установчих конституційних зборів – Конституційної Асамблеї для прийняття нової Конституції України.

4. Делегати обраної громадянами Конституційної Асамблеї мають бути позбавлені права обиратися до будь-яких органів державної влади протягом наступних 10 років і ухвалять Основний Закон не для себе чи своїх партій, а в інтересах громадян і суспільства.

5. Ухвалена Конституційною Асамблеєю Конституція після широкого громадського обговорення має бути введена в дію рішенням Всеукраїнського референдуму прямої дії. Після цього мають бути проведені почергові вибори центральних та місцевих органів влади.

Сьогодні ми оголошуємо про початок загальнонаціональної громадянської кампанії щодо ухвалення нової редакції Конституції України. Ця кампанія є незалежною від будь-яких політичних сил, комерційних та державних інституцій та спрямовується на забезпечення реалізації установчої влади Українського народу, який є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні.

Нашою метою є не тільки ухвалення нової редакції Конституції України, але й забезпечення її дотримання усіма органами влади, фізичними та юридичними особами в Україні. Громадянський конституційний комітет відкритий для приєднання представників наукових установ, громадських організацій та інших активістів небайдужих до нашого майбутнього.
Тільки разом ми зможемо протистояти будь-яким спробам монополізувати конституційний процес та забезпечити реалізацію установчої влади народу.

КОНСТИТУЦІЯ – ЦЕ ЗАНАДТО ВАЖЛИВО,
ЩОБ ДОВІРЯТИ ЇЇ ЛИШЕ ПОЛІТИКАМ!

Володимир Горбач, політичний аналітик, 05.12.2007
//blog.liga.net/user/horbach/article/1260.aspx
//lib.nuos.edu.ua/vіd-konstitutsіi-pilipa-orlika-–-do-konstitutsіi-nezalezhnoi-ukraini

06.12.2007 Громадянський Конституційний комітет. Оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою. Новий Суспільний Договір 
17.10.2007 Володимир Горбач. Продовження політичної кризи чи Конституційна асамблея