четвер, 20 березня 2008 р.

Проект Закону України Про процедуру підготовки проекту нової редакції Конституції України 2008


Проект
вноситься народними депутатами України
Стецьків Т.С.
Стретович В.М.
Томенко М.В.


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про процедуру підготовки проекту нової 
редакції Конституції України

Верховна Рада постановляє:

Цей Закон відповідно до принципу народовладдя, на забезпечення реалізації права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке закріплюється статтею 5 Конституції України, визначає процедуру розробки та розгляду проекту нової редакції Конституції України, який виноситься на затвердження всеукраїнським референдумом.

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавчого визначення процедури підготовки проекту нової редакції Конституції України

Завданням законодавчого визначення процедури підготовки проекту нової редакції Конституції України є забезпечення реалізації установчої влади Українського народу, зокрема права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні.

Стаття 2. Етапи підготовки проекту нової редакції Конституції України

1. Етапи підготовки проекту нової редакції Конституції України:

1) ініціювання процесу підготовки проекту нової редакції Конституції України;
2) скликання та діяльність Конституційної Асамблеї України;
3) винесення на всеукраїнський референдум проекту нової редакції Конституції України.

2. Процес підготовки проекту нової редакції Конституції України може розпочатися за народної вимогою про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України, або за ініціативою Президента України шляхом подання до Верховної Ради України проекту нової редакції Конституції України, або за ініціативою не менш як однієї другої народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України шляхом подання до Верховної Ради України проекту нової редакції Конституції України.

3. Президент України видає указ про скликання Конституційної Асамблеї України протягом двох місяців з моменту отримання народної вимоги про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України, або з моменту реєстрації в апараті Верховної Ради України проекту нової редакції Конституції України.

4. Президент України негайно після прийняття рішення Конституційною Асамблеєю України про винесення проекту нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом призначає всеукраїнський референдум з відповідного питання.

Стаття 3. Ініціювання процесу підготовки проекту нової редакції Конституції України

1. Вимога про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України за народною ініціативою (народна вимога) – це Звернення (петиція) громадян України, яке підписано не менш як трьома мільйонами громадян України, які мають право голосу, за умови, що їх підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей України і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

2. Ініціативні групи щодо збору підписів вільно здійснюють агітацію в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

3. Народна вимога про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України подається до Центральної виборчої комісії України для перевірки її відповідності вимогам, встановленим законодавством про вибори та референдуми.

4. Народна вимога про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України після прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відповідність її вимогам, встановленим законодавством про вибори та референдуми, невідкладно направляється Президенту України.

5. Голова Верховної Ради України невідкладно направляє Президенту України, зареєстрований у Верховній Раді України, проект нової редакції Конституції України.

Стаття 4. Конституційна Асамблея України

1. Конституційна Асамблея України є органом державної влади спеціально уповноваженим забезпечити реалізацію Українським народом установчої влади.

Стаття 5. Завдання Конституційної Асамблеї України

1. Основними завданнями Конституційної Асамблеї України є забезпечення:

1) реалізації права Українського народу на самовизначення;
2) вираження суверенної волі громадян України у Конституції України – Основному Законі України;
3) підготовки проекту нової редакції Конституції України незалежно від політичних інтересів з урахуванням демократичних світових стандартів та досягнень вітчизняної науки для винесення його на затвердження всеукраїнських референдумом.

Стаття 6. Принципи діяльності Конституційної Асамблеї України

1. Діяльність Конституційної Асамблеї України ґрунтується на принципах:

1) народного суверенітету - забезпечення реалізації Українським народом установчої влади;
2) верховенства права – спрямування діяльності на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, здійснення її на засадах справедливості та гуманізму;
3) законності – здійснення повноважень у межах та в порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом;
4) гласності та відкритості – проведення засідань Конституційної Асамблеї України відкрито, забезпечення залучення громадськості до процесу прийняття рішень, обов’язкове оприлюднення всіх рішень Конституційної Асамблеї України;
5) незалежності – здійснення повноважень самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
6) колегіальності – прийняття рішень після обговорення на пленарних засіданнях шляхом голосування;
7) професіоналізму – забезпечення прийняття якісних законів про внесення змін до Конституції України, а також нової Конституції України шляхом підготовки проектів з дотриманням вимог законодавчої техніки, урахуванням демократичних світових стандартів та досягнень вітчизняної науки;
8) добросовісності – усі народні обранці Конституційної Асамблеї України зобов’язані діяти добросовісно, тобто зі щирим переконанням щодо високої мети своїх повноважень, відданістю визначеним законом завданням та щирими намірами підготувати проект нової редакції Конституції України незалежно від політичних інтересів з урахуванням демократичних світових стандартів та досягнень вітчизняної науки для винесення його на затвердження всеукраїнських референдумом;
9) ефективності та розумного строку – забезпечення розробки нової редакції Конституції України з найменшими затратами коштів (без зайвих витрат) та протягом розумного строку, тобто у найкоротший строк, достатній для розробки якісного проекту нової редакції Конституції України.

Стаття 7. Правові засади діяльності Конституційної Асамблеї України

1. Організація, повноваження і порядок діяльності Конституційної Асамблеї України визначаються цим Законом.

2. Конституційна Асамблея України приймає акти, що регламентують організацію її внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом.

Стаття 8. Повноваження Конституційної Асамблеї України

1. До повноважень Конституційної Асамблеї України належить:

1) розробка проекту нової редакції Конституції України у разі проголошення всеукраїнського референдуму щодо затвердження нової редакції Конституції України за народною ініціативою;
2) доопрацювання проекту нової редакції Конституції України у разі ініціювання прийняття нової редакції Конституції України Президентом України або не менш як однією другої народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
3) прийняття рішення про винесення проекту нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом;
4) прийняття рішення про підтвердження незмінності Конституції України.

Стаття 9. Місцезнаходження Конституційної Асамблеї України

1. Конституційна Асамблея України здійснює свої повноваження у столиці України – місті Києві.

2. Державний Герб України та Державний Прапор України є обов'язковими атрибутами залу засідань Конституційної Асамблеї України.

3. Указ Президента України про скликання Конституційної Асамблеї України є правовою основою оголошення Центральною виборчою комісією початку виборчого процесу до Конституційної Асамблеї України.

Стаття 10. Призначення всеукраїнського референдуму з питань затвердження нової Конституції України

1. Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається Президентом України не раніш як за два і не пізніш як за чотири місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.

2. Всеукраїнський референдум проводиться відповідно до законодавства про референдуми.

Розділ II
СКЛАД ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ 
КОНСТИТУЦІЙНОЇ АСАМБЛЕЇ УКРАЇНИ

Глава 1. Склад та порядок скликання Конституційної Асамблеї України

Стаття 11. Cклад Конституційної Асамблеї України

1. Cклад Конституційної Асамблеї України – триста народних обранців Конституційної Асамблеї України (далі – народні обранці), які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах комбінованої виборчої системи відповідно до цього Закону.

Стаття 12. Статус народних обранців

1. Народний обранець – є обраним відповідно до виборчого законодавства України представник Українського народу у Конституційній Асамблеї України, і уповноважений ним протягом строку повноважень Конституційної Асамблеї України одного скликання брати участь у забезпеченні реалізації Українським народом установчої влади відповідно до Конституції України та цього Закону.

2. Народним обранцем може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років, вільно володіє державною мовою та має право голосу.

3. Не може бути обрано до Конституційної Асамблеї України Президента України, народного депутата України, члена Кабінету Міністрів України та його заступника, керівника центрального органу виконавчої влади та його заступника, суддю Конституційного Суду України або судів загальної юрисдикції, а також громадянина, який має судимість за вчинення умисного злочину.

4. До повноважень народного обранця належить:

1) участь у засіданнях Конституційної Асамблеї України та роботі її органів;
2) голосування з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Конституційної Асамблеї України та її органів, до складу яких його обрано;
3) внесення пропозицій та пропонування питань для розгляду Конституційною Асамблеєю України та її органами;
4) подання проектів рішень Конституційної Асамблеї України та її органів;
5) виступ з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, участь у дебатах, постановка питань на засіданні Конституційної Асамблеї України та під час роботи її органів;
6) викладення окремої думки як додатку до рішення робочої комісії Конституційної Асамблеї України, членом якої обраний народний обранець;
7) порушення питань про довіру головуючому на засіданнях робочої групи Конституційної Асамблеї України;
8) звернення до державних та недержавних організацій щодо отримання інформації необхідної для реалізації ним повноважень;
9) реалізація інших повноважень, передбачених законами України.

5. Народний обранець не має права претендувати на обрання його главою держави, а також представником у законодавчий орган, на призначення його членом вищого органу виконавчої влади, керівником центрального органу виконавчої влади та його заступником, а також суддею України протягом п’яти років після затвердження всеукраїнським референдумом нової редакції Конституції України, підготовленої Конституційною Асамблеєю України за його участі.

6. Народному обранцю виплачується тимчасове щомісячне утримання в розмірі четвертини суми заробітної плати народних депутатів України протягом п’яти років після затвердження всеукраїнським референдумом нової редакції Конституції України, підготовленої Конституційною Асамблеєю України за його участі.

7. Після набуття повноважень народний обранець одержує посвідчення народного обранця Конституційної Асамблеї України.

Стаття 13. Здійснення повноважень народного обранця Конституційної Асамблеї України

1. Протягом строку повноважень Конституційної Асамблеї України одного скликання народні обранці здійснюють свої повноваження на постійній основі.

2. Народні обранці не вправі суміщати реалізацію своїх повноважень із іншими видами діяльності (крім викладацької, наукової та творчої діяльності).

3. Народні обранці зобов’язані брати особисту участь у роботі Конституційної Асамблеї України та її органів, до складу яких їх обрано.

4. Під час реалізації своїх повноважень народний обранець повинен дотримуватись загальновизнаних в Україні норм моралі, завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших людей.

Глава 2. Порядок формування Конституційної Асамблеї України

Стаття 14. Порядок формування Конституційної Асамблеї України

1. Формування Конституційної Асамблеї України здійснюється шляхом виборів народних обранців на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах комбінованої виборчої системи відповідно до цього Закону та виборчого законодавства України.

2. Народні обранці обираються до Конституційної Асамблеї України на основі комбінованої виборчої системи з метою забезпечення представлення громадян України, місцевих громад та політичних партій у одномандатних, регіональних та загальнодержавному виборчих округах.

3. Сто народних обранців обираються на засадах пропорційної системи в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у народні обранці від політичних партій чи їх блоків.

4. Вісімдесят один народний обранець обирається на засадах мажоритарної системи відносної більшості по три народні обранці від Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у відповідних багатомандатних округах.

5. Сто дев’ятнадцять народних обранців обираються на засадах мажоритарної виборчої системи відносної більшості в одномандатних виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців у них.

6. Вибори народних обранців України призначаються за рішенням Президента України.

Стаття 15. Засади виборів народних обранців

1. Виборчий процес здійснюється на засадах:

1) дотримання принципів виборчого права, визначених у законодавстві України;
2) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес;
3) політичного плюралізму та багатопартійності;
4) прозорості та відкритості;
5) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів у народні обранці до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є політичні партії;
6) неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів у народні обранці та політичних партій, що їх висувають.

2. Витрати на підготовку і проведення виборів народних обранців здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних обранців, та коштів виборчих фондів кандидатів у народні обранці, яких зареєстровано Центральною виборчою комісією.

3. Вибори для заміщення народних обранців, повноваження яких було достроково припинено проводяться лише у випадку, коли кількість народних обранців стає меншою ніж дві третини народних обранців від конституційного складу Конституційної Асамблеї України.

4. Голосування виборців на виборах народних обранців здійснюється за допомогою трьох виборчих бюлетенів з виборів народних обранців України. Ступінь захисту виборчого бюлетеня встановлюється Центральною виборчою комісією.

5. У кожному з трьох виборчих бюлетенів виборець робить одну позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви політичної партії (блоку), за кандидатів у народні обранці від якої (якого) він голосує або проти кандидата, за якого він голосує. У разі не підтримання кандидатів у народні обранці виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів "Не підтримую кандидатів у народні обранці від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій" або у квадраті проти слів "Не підтримую кандидатів у народні обранці України".

6. Інші положення виборчого процесу, зокрема, пов’язані з фінансуванням, передвиборчою агітацією, організацією роботи виборчих комісій, процедурою голосування застосовується за аналогією з виборчим законодавством України.

Стаття 16. Висування народних обранців у загальнодержавному виборчому окрузі

1. У загальнодержавному виборчому окрузі право висунення кандидатів у народні обранці має політична партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що всі партії, які входять до його складу, зареєстровані не пізніш як за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів.

2. Громадянин України, який відповідно до цього Закону має право бути обраним народним обранцем, може дати згоду балотуватися кандидатом у народні обранці від одної політичної партії (виборчого блоку).

3. Політична партія (виборчий блок) може висунути кандидатом у народні обранці особу, яка є членом цієї політичної партії (членом політичної партії, яка входить до виборчого блоку), або позапартійну особу, яка відповідно до цього Закону має право бути обраною народним обранцем.

4. Висування кандидатів у народні обранці політичною партією здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції), а виборчим блоком - на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) партій, що входять до цього блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидатів у народні обранці, повинно брати участь не менш як 200 делегатів.

5. Висування кандидатів у народні обранці здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у народні обранці від політичної партії (виборчого блоку) за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією. Усі кандидати у народні обранці, висунуті політичної партією (виборчим блоком), включаються до єдиного виборчого списку політичної партії (виборчого блоку). Черговість кандидатів у списку визначається на з'їзді (зборах, конференції). Особа може бути включена до виборчого списку лише однієї політичної партії (одного виборчого блоку).

6. Кількість кандидатів у народні обранці, що висуваються політичною партією (виборчим блоком) не може бути менше п’ятдесяти та більше ста осіб.

Стаття 17. Реєстрація кандидатів у народні обранці у загальнодержавному виборчому окрузі

1. Центральна виборча комісія у загальнодержавному виборчому окрузі реєструє кандидатів у народні обранці, включених до виборчого списку політичної партії (виборчого блоку), за умови отримання нею таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидатів у народні обранці, підписаної керівником політичної партії (керівниками політичних партій, що входять до виборчого блоку політичних партій) та скріпленої печаткою партії (печатками партій, що входять до виборчого блоку політичних партій);
2) копій свідоцтва про реєстрацію політичної партії (політичних партій, що входять до виборчого блоку політичних партій) та її статуту (статутів політичних партій, що входять до виборчого блоку політичних партій), засвідчених безоплатно Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчого процесу;
3) угоди про утворення виборчого блоку політичних партій (у разі висунення кандидатів у народні обранці виборчим блоком політичних партій);
4) виборчого списку кандидатів у народні обранці від політичної партії (виборчого блоку політичних партій) за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією;
5) заяв осіб, включених до виборчого списку політичної партії (виборчого блоку політичних партій), про згоду балотуватися кандидатом у народні обранці від цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з їх автобіографією, що містить положення визначені виборчим законодавством;
6) програми політичної партії (виборчого блоку політичних партій) щодо напрямків конституційних змін, викладеної державною мовою.

2. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні обранці закінчується за вісімдесят днів до дня виборів.

3. Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у народні обранці та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у народні обранці або про відмову в їх реєстрації.

4. Виборчий список кандидатів у народні обранці політичних партії (виборчого блоку) разом із рішенням про їх реєстрацію в цей же строк оприлюднюється в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

Стаття 18. Голосування за кандидатів у народні обранці у загальнодержавному виборчому окрузі

1. Форма, розмір, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування за пропорційною системою повинні бути однаковими та затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять два дні до дня виборів.

2. У виборчому бюлетені зазначаються повна назва кожної політичної партії (виборчого блоку з обов'язковим зазначенням назв політичних партій, що входять до виборчого блоку).

3. Назви політичних партій (виборчих блоків) у виборчому бюлетені розміщуються у порядку їх номерів, визначених жеребкуванням, яке проводить Центральна виборча комісія за участю представників політичних партій (виборчих блоків) у Центральній виборчий комісії після закінчення реєстрації кандидатів у народні обранці від політичних партій (виборчих блоків) та перед затвердженням форми і тексту бюлетеня.

Стаття 19. Встановлення результатів виборів народних обранців у загальнодержавному виборчому окрузі

1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів народних обранців, про що складає протокол.

2. У розподілі мандатів народних обранців беруть участь політичні партії (виборчі блоки), виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах народних обранців набрали не менше двох відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

3. Мандати народних обранців розподіляються між виборчими списками політичних партій (виборчих блоків) пропорційно до кількості голосів виборців кандидатами у народні обранці, включеними до виборчих списків політичних партій (виборчих блоків), які мають право на участь в розподілі мандатів.

4. Центральна виборча комісія встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у народні обранці, включених до виборчих списків політичних партій (виборчих блоків), що отримали два і більше відсотків голосів виборців.

5. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного мандата народного обранця (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців на сто мандатів.

6. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у народні обранці, включених до виборчого списку цієї політичної партії (виборчого блоку), ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість мандатів, що отримали кандидати у народні обранці від цієї політичної партії (виборчого блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі відповідно до частини сьомої цієї статті решти мандатів народних обранців.

7. Політичні партії (виборчі блоки), виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини шостої цієї статті, отримують по одному додатковому мандату народного обранця, починаючи з виборчого списку політичної партії (виборчого блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках політичних партій (виборчих блоків) однакові, першим додатковий мандат народного обранця отримує той виборчий список політичної партії (виборчого блоку), за кандидатів від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових мандатів народних обранців закінчується після вичерпання загальної кількості мандатів народних обранців.

8. Результатом виборів народних обранців за пропорційною системою є визначення в порядку черговості у виборчих списках політичних партій (виборчих блоків) осіб, обраних народними обранцями від політичних партій (виборчих блоків), відповідно до кількості мандатів народних обранців, отриманих виборчими списками політичних партій (виборчих блоків).

Стаття 20. Висунення та реєстрація народних обранців у регіональних округах

1. Для проведення виборів народних обранців від територіальних громад утворюються 27 виборчих регіонів, межі яких відповідають межам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

2. Право висувати не більше одного кандидата у народні обранці мають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради, районні ради в містах Києві та Севастополі, міські (міст обласного значення), районні та обласні ради (далі – місцеві ради).

3. Центральна виборча комісія формує регіональні виборчі комісії за поданням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських рад, а також обласних рад у складі голови, заступника голови, секретаря та дванадцяти членів регіональної виборчої комісії.

4. Кандидати в народні обранці реєструються регіональною виборчою комісією, на території юрисдикції якої знаходиться місцева рада, що висунула їх.

5. Регіональна виборча комісія реєструє кандидата у народні обранці, за умови отримання нею таких документів:

заяви про реєстрацію кандидата у народні обранці, підписаної головою відповідної місцевої ради;
витягу з протоколу засідання відповідної місцевої ради;
заяви особи, включеної до протоколу відповідної місцевої ради, про згоду балотуватися кандидатом у народні обранці від цієї ради з її автобіографією, що містить положення визначені виборчим законодавством;
програми кандидата у народні обранці щодо напрямків конституційних змін, викладеної державною мовою.

6. Подання документів до регіональної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні обранці закінчується за вісімдесят днів до дня виборів.

7. Регіональна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у народні обранці та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у народні обранці або про відмову в їх реєстрації.

8. Рішенням про реєстрацію кандидатів у народні обранці в цей же строк оприлюднюється в місцевих засобах масової інформації та надсилається до Центральної виборчої комісії.

Стаття 21. Голосування на виборах народних обранців у регіональних округах

1. Форма, розмір, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування за кандидатів у народні обранці від адміністративно-територіальних одиниць повинні бути однаковими та затверджуються Регіональною виборчою комісією не пізніш як за тридцять два дні до дня виборів.

2. У виборчому бюлетені зазначаються прізвища, імена, по батькові кандидатів у народні обранці, зареєстрованих відповідною Регіональною комісією та найменування відповідної місцевої ради, що висунула кандидата. Послідовність кандидатів визначається шляхом жеребкування, яке проводить регіональна виборча комісія.

Стаття 22. Встановлення результатів виборів народних обранців у регіональних округах

1. Регіональна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, у тому числі з поміткою "Уточнений", на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях встановлює результати виборів народних обранців, про що складає протокол.

2. Вимоги до складення протоколу встановлюються за аналогією до положень закону України про вибори народних депутатів України з врахуванням особливостей виборчої системи.

3. Відомості про підсумки голосування в межах регіонального виборчого округу цифрами і прописом заносяться до протоколу регіональної виборчої комісії про підсумки голосування в межах регіонального округу.

4. Право на отримання мандату народного обранця мають три кандидати, що отримали найбільшу підтримку виборців, що взяли участь у голосуванні.

5. Рішення про результати виборів народних обранців у регіональному окрузі невідкладно оприлюднюється в місцевих ЗМІ та надсилається до Центральної виборчої комісії.

6. На підставі рішення окружної виборчої комісії Центральна виборча комісія реєструє народного обранця.

Стаття 23. Реєстрація кандидатів у народні обранці у одномандатних виборчих округах

1. Сто дев’ятнадцять одномандатних округів утворюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за дев’яноста днів до дня виборів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних округах визначається Центральною виборчою комісією на підставі даних центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати, як правило, десяти відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах.

2. Центральна виборча комісія формує окружні виборчі комісії за поданням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських рад, а також обласних рад у складі голови, заступника голови, секретаря та восьми членів окружної виборчої комісії.

3. Кандидатів у народні обранці може висувати громадська організація, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів та діє на території відповідного округу.

4. Громадянин України, який відповідно до цього Закону має право бути обраним народним обранцем, може дати згоду балотуватися кандидатом у народні обранці лише від однієї громадської організації.

5. Висування кандидата у народні обранці громадською організацією здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення її загальними зборами.

6. Громадська організації має права висунути лише одного кандидата у народні обранці у округах, яких вона діє.

7. Окружна виборча комісія реєструє кандидатів у народні обранці від громадської організації за умови отримання нею таких документів:

1) рішення загальних зборів громадської організації про висування кандидата у народні обранці, скріпленого печаткою організації;
2) копій свідоцтва про реєстрацію громадської організації та її статуту, засвідчених безоплатно Міністерством юстиції України після оголошення про початок виборчого процесу;
3) заяви особи, яка висувається громадською організацією про згоду балотуватися кандидатом у народні обранці від цієї громадської організації з їх автобіографією, що містить положення визначені виборчим законодавством;
4) програми громадської організації напрямків конституційних змін, викладеної державною мовою.

8. Окружна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття рішення громадської організації про висування кандидата у народні обранці в одномандатному окрузі та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидата у народні обранці або про відмову в його реєстрації.

Стаття 24. Голосування на виборах народних обранців у одномандатних виборчих округах

1. Форма, розмір, колір і текст виборчого бюлетеня повинен бути однаковим та затверджуються окружною виборчою комісією не пізніш як за тридцять два дні до дня виборів.

2. У виборчому бюлетені зазначаються прізвища, імена, по батькові кандидатів у народні обранці, зареєстрованих відповідною окружною комісією, та повна назва громадських організації, які їх висунули. Послідовність кандидатів визначається шляхом жеребкування, яке проводить окружна виборча комісія.

Стаття 25. Встановлення результатів виборів народних обранців у одномандатних виборчих округах

1. Якщо на день виборів в одномандатному окрузі не залишилося зареєстрованим жодного кандидата у народні обранці, окружна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів народних обранців України у відповідному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися. Це рішення разом з виборчими документами, надсилається до Центральної виборчої комісії.

2. Окружна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в одномандатному виборчому окрузі, у тому числі з поміткою "Уточнений", встановлює результати виборів народних обранців, про що складає протокол.

3. Вимоги до складення протоколу встановлюються за аналогією до положень закону України про вибори народних депутатів України з врахуванням особливостей виборчої системи.

4. Окружна виборча комісія на підставі протоколу про підсумки голосування виборців в одномандатному виборчому окрузі приймає одне із рішень про результати виборів народних обранців в одномандатному окрузі: про визнання народного обранця обраним, про повторне голосування в одномандатному окрузі, про подання до Центральної виборчої комісії щодо визнання виборів в одномандатному окрузі недійсними.

5. Обраним народним обранцем вважається кандидат у народні обранці, який одержав найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

6. Повторні вибори проводяться у виборчих округах у випадках, коли вибори по виборчому округу були визнані такими, що не відбулися, чи недійсними.

7. Рішення про результати виборів народних обранців в одномандатному окрузі невідкладно оприлюднюється в місцевих ЗМІ та надсилається до Центральної виборчої комісії.

8. На підставі рішення окружної виборчої комісії Центральна виборча комісія реєструє народного обранця.

Стаття 26. Реєстрація обраних народних обранців

1. Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів та отримання інформації про вибори від адміністративно-територіальних одиниць та одномандатних округів офіційно оприлюднює результати виборів народних обранців у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних народних обранців публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

2. Особа, обрана народним обранцем, для її реєстрації зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на десятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з мандатом народного обранця, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

3. Протягом трьох днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним обранцем.

Стаття 27. Набуття повноважень народними обранцями та Конституційною Асамблеєю України

1. Повноваження народних обранців починаються з моменту їх реєстрації Центральною виборчою комісією.

2. Повноваження Конституційної Асамблеї України починаються з моменту реєстрації Центральною виборчою комісією не менш як чотирьох п’ятих народних обранців від конституційного складу Конституційної Асамблеї України.

Глава 3. Припинення повноважень Конституційної Асамблеї України

Стаття 28. Припинення повноважень народного обранця

1. Повноваження народних обранців припиняється одночасно з припиненням повноважень Конституційної Асамблеї України.

2. Повноваження народного обранця припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) смерті.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті повноваження народного обранця припиняються з дня прийняття рішення Конституційною Асамблею України.

4. У випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини другої цієї статті повноваження народного обранця припиняються з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а в разі смерті народного обранця – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

Стаття 29. Припинення повноважень Конституційної Асамблеї України

1. Повноваження Конституційної Асамблеї України припиняється з моменту прийняття Конституційною Асамблеєю України або рішення про підтвердження незмінності Конституції України, або рішення про винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом.

2. Дострокове припинення повноважень Конституційної Асамблеї України можливе лише за рішенням всеукраїнського референдуму.

3. Всеукраїнський референдум з питання дострокового припинення повноважень Конституційної Асамблеї України може бути проголошений за народною ініціативою або призначений Президентом України, або Верховною Радою України не раніше ніж через рік після набуття Конституційною Асамблеєю України своїх повноважень.

Розділ ІІІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ 
КОНСТИТУЦІЙНОЇ АСАМБЛЕЇ УКРАЇНИ

Глава 1. Структура та органи Конституційної Асамблеї України

Стаття 30. Голова Конституційної Асамблеї України

1. Голова Конституційної Асамблеї України очолює Конституційну Асамблею України та організовує її діяльність.
2. Голова Конституційної Асамблеї України:

1) веде засідання Конституційної Асамблеї України;
2) підписує рішення, прийняті Конституційною Асамблеєю України, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;
3) забезпечує оприлюднення рішень Конституційної Асамблеї України;
4) представляє Конституційну Асамблею України;
5) контролює виконання посадових обов’язків заступниками Голови Конституційної Асамблеї України, координує діяльність робочих комісій Конституційної Асамблеї України;
6) організовує розробку та розгляд проекту нової редакції Конституції України;
7) організовує доопрацювання проекту нової редакції Конституції України;
8) організовує роботу Секретаріату Конституційної Асамблеї України та здійснює контроль за його діяльністю;
9) пропонує Конституційній Асамблеї України кандидатури для призначення на посади заступників Голови Конституційної Асамблеї України;
10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України та цим Законом.

Стаття 31. Обрання Голови Конституційної Асамблеї України та його заступники

1. Голова Конституційної Асамблеї України, його два заступники обираються на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї України на строк її повноважень таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з числа народних обранців.

2. Вибори заступників Голови Конституційної Асамблеї України проводяться після обрання Голови Конституційної Асамблеї України.

3. Кандидатури на посаду Голови Конституційної Асамблеї України пропонуються на засіданні Конституційної Асамблеї народними обранцями. Народний обранець може запропонувати для обрання свою кандидатуру.

4. Кандидатури на посаду заступників Голови Конституційної Асамблеї України пропонуються Головою Конституційної Асамблеї України.

5. Головою Конституційної Асамблеї України, заступником Голови Конституційної Асамблеї України вважається обраним кандидат на відповідну посаду, який отримав більшість голосів народних обранців від конституційного складу Конституційної Асамблеї України.

6. Повноваження Голови Конституційної Асамблеї України, його заступників починаються відразу після їх обрання.

7. Голова Конституційної Асамблеї України, його заступники можуть бути в будь-який час відкликані з посади Конституційною Асамблеєю України на їх прохання, на вимогу не менш як однієї третини народних обранців від конституційного складу Конституційної Асамблеї України у зв‘язку з незадовільною роботою на цій посаді, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ними своїх обов‘язків.

Стаття 32. Заступники Голови Конституційної Асамблеї України

1. Заступники Голови Конституційної Асамблеї України виконують окремі повноваження Голови Конституційної Асамблеї України за розподілом обов‘язків, які визначає Президія Конституційної Асамблеї України, а також інші повноваження передбачені цим Законом.

2. У разі відсутності Голови Конституційної Асамблеї України або неможливості виконання ним своїх обов‘язків його обов‘язки виконує заступник Голови Конституційної Асамблеї України, який є старший за віком.

Стаття 33. Президія Конституційної Асамблеї України

1. Президія Конституційної Асамблеї України є робочим органом Конституційної Асамблеї України.

2. До складу Президії Конституційної Асамблеї України входять за посадою:

1) Голова Конституційної Асамблеї України, який очолює Президію Конституційної Асамблеї України;
2) заступники Голови Конституційної Асамблеї України;
3) Голови робочих комісій Конституційної Асамблеї України, кількісний склад яких визначається Конституційною Асамблеєю України нового скликання.

3. Президія Конституційної Асамблеї України:

1) організовує роботу Конституційної Асамблеї України, координує діяльність її органів;
2) організовує підготовку питань щодо розгляду їх на засіданнях;
3) сприяє народним обранцям у виконанні їх обов’язків;
4) формує порядок денний засідань Конституційної Асамблеї України і вносить його на затвердження Конституційної Асамблеї України;
5) розподіляє посадові обов‘язки між заступниками Голови Конституційної Асамблеї;
6) здійснює інші повноваження організаційного характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 34. Робочі комісії Конституційної Асамблеї України

1. Робоча комісія Конституційної Асамблеї України (далі – робоча комісія) – орган Конституційної Асамблеї України, який утворюється з числа народних обранців для здійснення за окремими напрямами розробки, доопрацювання проекту Конституції України, попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Конституційної Асамблеї України.

2. Робоча комісія відповідальна перед Конституційною Асамблеєю України і підзвітна їй.

3. Діяльність робочих комісій координує Президія Конституційної Асамблеї України.

4. Кількість робочих комісій, їх назви і предмети відання затверджуються на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї України, виходячи з організації процесу підготовки нової редакції Конституції України, більшістю голосів народних обранців від її конституційного складу.

5. Робочі комісії обираються Конституційною Асамблеєю України на строк її повноважень у складі голови, заступника голови та інших членів робочої комісії.

6. До роботи робочих комісій можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Стаття 35. Основні функції робочих комісій Конституційної Асамблеї України

1. Робочі комісії здійснюють:

1) розробку проекту нової редакції Конституції України;
2) доопрацювання проекту нової редакції Конституції України;
3) попередній розгляд та підготовку висновків щодо проекту нової редакції Конституції України;
4) узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до проекту нової редакції Конституції України.

Глава 2. Порядок роботи Конституційної Асамблеї України

Стаття 36. Організація діяльності Конституційної Асамблеї України

1. Питання організації діяльності Конституційної Асамблеї України, порядок діловодства, правила внутрішнього розпорядку Конституційної Асамблеї України визначаються Конституцією України, цим Законом та актами Конституційної Асамблеї України, що встановлюють порядок організації внутрішньої роботи Конституційної Асамблеї України.

2. Здійснення організаційного, правового, документального, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності Конституційної Асамблеї України, її органів, а також народних обранців покладається на Секретаріат Верховної Ради України.

Стаття 37. Форми роботи Конституційної Асамблеї України

1. Робота Конституційної Асамблеї України складається з пленарних засідань Конституційної Асамблеї України та засідань робочих комісій.

Стаття 38. Перше засідання Конституційної Асамблеї України

1. Конституційна Асамблея України збирається на перше засідання не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після реєстрації Центральною виборчою комісією не менш як двісті чотирьохсот народних обранців.

2. Перше засідання Конституційної Асамблеї України відкриває найстарший за віком народний обранець. Найстарший за віком народний обранець веде пленарні засідання Конституційної Асамблеї України до обрання Голови Конституційної Асамблеї України.

Стаття 39. Пленарні засідання Конституційних Зборів України

1. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України є повноважними, якщо на них присутні не менше трьох четвертих від її конституційного складу.

2. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України проводяться відкрито.

3. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України веде Голова Конституційної Асамблеї України, а в разі його відсутності – найстарший за віком його заступник.

4. Рішення Конституційної Асамблеї України приймаються виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань шляхом особистого поіменного голосування народних обранців крім випадків, передбачених цим Законом.

5. Проект порядку денного складається Президією Конституційної Асамблеї України та затверджується Конституційною Асамблеєю України.

6. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України стенографується і оформлюється протоколом, який підписує головуючий на цьому засіданні.

7. Порядок проведення засідань Конституційної Асамблеї України, їх стенографування і оформлення протоколом, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Конституційної Асамблеї України визначаються Регламентом Конституційної Асамблеї України.

Стаття 40. Засідання робочих комісій Конституційної Асамблеї України

1. Засідання робочої комісії є повноважними, якщо на ньому присутні не менше половини народних обранців від її складу.

2. У засіданнях робочих комісій можуть брати участь з правом дорадчого голосу залученні державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.

3. Засідання робочої комісії Конституційної Асамблеї України веде голова робочої групи, а у разі його відсутності – його заступник.

4. Рішення робочої групи приймаються виключно на її засіданнях після обговорення питань шляхом особистого голосування народних обранців України більшістю голосів народних обранців від загального складу робочої групи.

5. Засідання Кабінету Міністрів України стенографується і оформлюється протоколом, який підписує головуючий на цьому засіданні.

6. Порядок проведення засідань робочої групи, підготовки питань на її розгляд, інші процедурні питання діяльності робочої групи визначаються Регламентом Конституційної Асамблеї України.

Стаття 41. Попереднє доопрацювання та розгляд проекту нової редакції Конституції України

1. Проект нової редакції Конституції України попередньо доопрацьовуються та розглядаються у робочих групах з урахуванням предметів їх спеціалізації. За підсумками розгляду проектів робоча групи приймає висновок.

2. Для попереднього доопрацювання та розгляду проектів можуть проводити спільні засідання декількох робочих груп.

3. Після доопрацювання та попереднього розгляду проектів у робочих групах проекти розглядаються Конституційною Асамблеєю України за процедурою трьох читань.

Стаття 42. Розробка проекту нової редакції Конституції України

1. Проект нової редакції Конституції України розробляється у робочих групах з урахуванням предметів їх спеціалізації.

2. За підсумками роботи робочі групи подають до Президії Конституційної Асамблеї України проекти відповідних частин нової редакції Конституції України.

3. До розробки проекту нової редакції Конституції України можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Стаття 43. Експертиза проекту нової редакції Конституції України

1. За рішенням Конституційної Асамблеї України, або за дорученням Голови Конституційної Асамблеї України, або за рішенням робочої групи Конституційної Асамблеї України проект нової редакції Конституції України може бути направлено на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення наукового дослідження.

2. Перед прийняттям проект нової редакції Конституції України обов’язково направляються на правову експертизу до Верховної Ради України, Президентові України, до Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, до наукових установ і громадських аналітичних організацій.

3. Експертні висновки повинні бути подані до Конституційної Асамблеї України не пізніше 20 днів з дня надходження такого звернення від Конституційної Асамблеї України та її органів. Якщо в установлені строки висновки не одержано, вважається, що зауваження відсутні.

Стаття 44. Розгляд проекту нової редакції Конституції України

1. Розгляд за процедурою трьох читань включає такі етапи:

1) перше читання - обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури проекту та прийняття його за основу;
2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття проекту в другому читанні;
3) третє читання - прийняття проекту в цілому.

2. Після розгляду проекту Конституційна Асамблея України може прийняти рішення про необхідність доопрацювання проекту або про перехід до процедури прийняття остаточного рішення.

Стаття 45. Рішення Конституційної Асамблеї України

1. Рішеннями Конституційної Асамблеї України є остаточні рішення щодо підтвердження незмінності Конституції України чи винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом.

2. Рішення Конституційної Асамблеї України приймаються більшістю голосів народних обранців від конституційного складу Конституційної Асамблеї України, крім випадків передбачених цим Законом.

3. Рішення Конституційної Асамблеї України набувають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків передбачених Конституцією та цим Законом.

Стаття 46. Підтвердження незмінності Конституції України

1. Конституційна Асамблея України розглядає питання про незмінність Конституції України після обрання Голови Конституційної Асамблеї України, а також за пропозицією не менш як однієї третини народних обранців України.

2. Рішення про підтвердження незмінності Конституції України приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Конституційної Асамблеї України двома послідовними голосуваннями, які не можуть відбуватися протягом одного дня.

3. Рішення про підтвердження незмінності Конституції України підписує Голова Конституційної Асамблеї України та невідкладно направляє його Президентові України.

4. Рішення про підтвердження незмінності Конституції України набуває чинності з моменту його прийняття Конституційною Асамблеєю України.

Стаття 47. Прийняття рішення про винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом

1. Конституційна Асамблея України на своїх пленарних засіданнях приймає рішення про винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом не менш як двома третинами від конституційного складу Конституційних Зборів України двома послідовними голосуваннями, які не можуть відбуватися протягом одного дня.

2. Рішення про винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом підписує Голова Конституційної Асамблеї України та невідкладно направляє його Президентові України.

Стаття 48. Офіційне оприлюднення кінцевих рішень Конституційної Асамблеї України

1. Кінцеві рішення Конституційної Асамблеї України та усі додатки до них обов’язково публікуються в Офіційному віснику України та оприлюднюються на веб-сторінці Конституційної Асамблеї України.

2. Інші рішення Конституційної Асамблеї України обов’язково оприлюднюються на веб-сторінці Конституційної Асамблеї України.

Стаття 49. Всенародне обговорення проекту нової редакції Конституції України

1. Конституційна Асамблея України може прийняти рішення про винесення проекту нової редакції Конституції України на всенародне обговорення.

2. Результати всенародного обговорення обов’язково розглядаються робочими групами Конституційної Асамблеї України.

Розділ ІV
ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ АСАМБЛЕЇ
УКРАЇНИ ТА НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ

Стаття 50. Забезпечення здійснення своїх повноважень народним обранцем

1. Особа народного обранця є недоторканною на весь строк здійснення ним повноважень народного обранця.

2. Народний обранець не може бути без згоди Конституційної Асамблеї України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

3. Народні обранці не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційній Асамблеї України та її комісіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

4. Ніхто не має права обмежувати здійснення народним обранцем своїх повноважень, крім випадків передбачених цим Законом.

5. Повноваження народного обранця та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

6. Держава гарантує народному обранцю необхідні умови для ефективного здійснення ним своїх повноважень.

7. Народним обранцям створюються належні житлові умови на час виконання ними своїх повноважень, їм відшкодовується витрати, пов’язані з переїздом на роботу в Конституційну Асамблею України та їх поверненням, виплачується тимчасове щомісячне утримання в розмірі четвертини суми заробітної плати народних депутатів України.

Стаття 51. Гарантії трудових прав народних обранців

1. На час виконання народними обранцями своїх повноважень за ними зберігається попереднє їх місце роботи (посада).

2. Звільнення народного обранця з роботи (посади) або переведення на іншу роботу без його згоди під час перебування ним народним обранцем є грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену законом відповідальність винних осіб.

Стаття 52. Гарантії діяльності Конституційної Асамблеї України

1. Не допускається будь-яке втручання у діяльність Конституційної Асамблеї України органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.

Стаття 53. Фінансування Конституційної Асамблеї України

1. Порядок фінансування Конституційної Асамблеї України встановлюється Верховною Радою України.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції стосовно внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України
А.Яценюк

Номер, дата реєстрації: 2245 від 20.03.2008
Сесія реєстрації: 2 сесія VI скликання
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Текст законопроекту та супровідні документи у форматі DOС:

Документи, пов'язані із роботою над законопроектом у форматі DOС:

Останній стан:
Повернуто на доопрацювання
Останній етап проходження:
Повернуто суб'єкту ініціативи (07.06.2010)

//www.mk.ru/merinov/