середу, 25 червня 2008 р.

Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства


Ми, учасники Другої Громадянської Асамблеї України, констатуємо, що критичні застереження, висловлені Першою Громадянською Асамблеєю України рік тому, справдились. 

Влада й опозиція не прислухалися до вимог та пропозицій громадських організацій України, політична криза не лише поглибилась, а й переросла у тривалу політичну нестабільність.

Дострокові вибори не стали поштовхом до системних суспільно-політичних та соціально-економічних змін. Процес конституційної реформи, про який так багато говорилося політиками різних таборів, перетворився на предмет політичних маніпуляцій заради досягнення окремими політиками та політичними силами приватних короткотермінових цілей. Ігнорування правових норм набуло загрозливих масштабів, стало повсякденним. Це веде до деградації правової системи країни, загрожує свободі, безпеці та життєдіяльності громадян, а відтак може призвести до руйнації української державності.

На цей час, зазначені вище кризові явища набули чітких і системних ознак прямої загрози для подальшого розвитку суспільства та існування Держави.

Тому ми, учасники Другої Громадянської Асамблеї України, усвідомлюючи відповідальність перед усіма громадянами України, заявляємо:

Конституція – це основа розвитку суспільства та будівництва держави, від неї залежить буття кожного громадянина. Конституція має бути справжнім суспільним договором між громадянами, а не тимчасовим компромісом політиків чи кланів.

Нікому не дозволено привласнювати собі виняткове право народу – право на установчу владу. Ніхто з політиків не має права використовувати політичну кризу та нестабільність задля просування кланових версій конституційної реформи. Конституційна реформа має привести до усвідомлення громадянами своїх прав та інтегрувати націю.

Ми вважаємо, що нова Конституція має гарантувати:

  • дійсну відповідальність влади та непорушність прав та свобод людини у відповідності до Європейської конвенції захисту прав людини й основоположних свобод;
  • впровадження і реалізацію принципу верховенства права;
  • реальну можливість ефективного саморозвитку кожної людини та українського суспільства загалом, формування здорової, інтелектуальної та культурної нації, забезпечення її екологічної безпеки;
  • ефективну управлінську модель влади, прозорість її функціонування (зокрема через електронне урядування) разом з дієвими механізмами відповідальності органів влади та посадових осіб перед громадянами;
  • ефективний адміністративно-територіальний устрій, який ґрунтується на демократичній децентралізації публічної влади, первинності влади громад та спроможності органів місцевого самоврядування надавати якісні публічні послуги;
  • реформовану некорумповану судову систему;
  • інституціоналізацію механізмів громадянського контролю за владою, підконтрольність та підзвітність органів влади громадянському суспільству;
  • забезпечити механізми прямого народовладдя.

Ми вимагаємо від Президента України, інших вищих органів влади, провідних політиків та посадових осіб:

  • Відмовитись від використання конституційного процесу для досягнення політичних переваг. Припинити маніпулятивні спроби внесення змін до Конституції похапцем, без широкого громадського обговорення та впровадження інституту установчої влади до часу вирішення політичної кризи.
  • Повернутися до визнання та забезпечити виконання чинної Конституції та законів України, насамперед – створення чесної, справедливої та прозорої судової системи, як запоруки прав та свобод громадян.
  • Терміново ухвалити такі зміни до Конституції або спеціальний Закон, які передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для розробки та ухвалення нової Конституції України, делегати якої обиратимуться на прямих виборах та не матимуть права обиратись чи призначатись до вищих органів державної влади протягом 10 років.
  • Терміново ухвалити нове виборче законодавство, законодавство про референдуми, імпічмент президенту, об’єдання громадян та законодавство про політичні партії, що передбачатиме радикальне покращення якості та прозорість політичного процесу в Україні. А саме – впровадження системи «відкритих» (преференційних) регіональних виборчих списків, часткове повернення мажоритарної системи на виборах до місцевих органів влади, а також деталізація норм внутрішньопартійної демократії, неможливість фінансування партій юридичними особами та обмежень щодо фізичних, забезпечення умов проведення місцевих референдумів та посилення відповідальності депутатів перед виборцями.

Доручаємо секретареві оргкомітету ГАУ надіслати текст Резолюції, у відповідності до законодавства про звернення громадян, Президенту, Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради, Голові Верховного суду, Голові Конституційного суду, керівникам парламентських фракцій та політичних партій з вимогою висловити своє ставлення до наших вимог, забезпечити моніторинг і широке оприлюднення їх відповідей.

Ми будемо домагатись виконання своїх вимог усіма законними засобами та проводити активну громадську діяльність, зокрема:

  • вести моніторинг всіх гілок влади задля ефективного діалогу громадськості та влади з питань конституційної реформи та подолання політичної нестабільності;
  • активно залучати громадські організації усіх регіонів України до участі в процесі конституційного реформування;
  • проводити просвітницькі заходи й кампанії громадського впливу;
  • активно впливати на позитивні зміни у регіональній політиці, а також відстоювати інтереси місцевих громад при ухваленні політичних рішень на центральному рівні;
  • забезпечувати громадський контроль роботи органів влади та політичних сил;
  • захищати права і свободи людини і громадянина.

Доручаємо оргкомітету ГАУ опрацювати ініціювання широкої громадянської кампанії за підписання громадянами основ нового суспільного договору та секторальних суспільних договорів, які мають скласти основу нової Конституції України та кампанії громадянського тиску за реалізацію права українського народу на установчу владу.

Громадяни, створімо нову Конституцію 
та реформуймо країну разом!
Ухвалено 21 червня 2008 року.

Додано Срд, 25/06/2008 - 15:19 користувачем Адміністратор сайту, Громадянська Асамблея України
//gau.org.ua/node/69

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності
05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 
22.03.2012 IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 
18.03.2012 Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 
23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 
01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 
29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 
09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 
29.04.2008 Повернемо Україну народу! 
24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства

понеділок, 16 червня 2008 р.

Україні потрібна народна Конституція, а не чергова змова політиків



Конституційний процес в Україні завжди мав яскраво виражений політичний характер. Усі конституційні зміни, які відбувалися у країні, постійно супроводжувалися надмірною політизацією цієї надважливої державотворчої справи.

На жаль для української громади, Конституції 1996 року і 2004 року приймалися, не виходячи з бажань та інтересів народу, а виходячи з боротьби за повноваження політиків з політиками, з тією різницею, що змінювалися лише дійові особи.

Якщо у ‘96 році мова йшла виключно про боротьбу за повноваження між президентом Леонідом Кучмою і Верховною Радою, то у 2004-ому і до цього часу сам текст Конституції прошитий нитками боротьби за повноваження між урядом і президентом.

Повноваження понад усе

При цьому зміни до Конституції–2004 мають настільки незбалансований характер, що неминучі конфлікти через владні повноваження виникають навіть між союзниками по демократичній коаліції — це всі ми можемо спостерігати в інституційному протистоянні уряду Тимошенко і президента Ющенка.

І хоча це протистояння наразі не має ознак масштабної політичної кризи, яку ми бачили у конфлікті між президентом Віктором Ющенком і урядом Віктора Януковича, факт залишається фактом — і те й інше спровоковано і підживлюється незбалансованістю діючої редакції Конституції.

Як і Конституція ‘96 року, нинішня редакція головних правил гри є, грубо кажучи, змовою політиків, не підтвердженою волею народу на Всеукраїнському референдумі. Відтак, сам Основний закон в Україні має нелегітимний характер в очах більшості населення, і це створює великі можливості для політичних спекуляцій з боку недобросовісних політиків.

Уроки першої масштабної політичної кризи, яка закінчилася достроковими виборами восени 2007 року, стали очевидними для основних політичних гравців лише зараз, коли демократичні сили БЮТ і НУ–НС самі стикнулися з проблемою недосконалості Конституції.

Очоливши уряд, лідер БЮТ Юлія Тимошенко сподівалася, що єдність демократичних сил та взаємна довіра один до одного дозволять обходити гострі кути чинної редакції Конституції, і не використовувати їх у політичних цілях. Однак цього не сталося, бо спокуса використати дірки в Конституції на свою користь породжує недовіру навіть між союзниками.

В підсумку і Президент, і прем’єр, як для себе, так і публічно визнали — жоден з них за такої Конституції не може повноцінно виконувати свої функції і реалізовувати власну політичну та економічну програму, з якою вони йшли на вибори.

Президент першим вирішив одноосібно ініціювати потрібні суто йому конституційні зміни, з огляду на бажання вдруге очолити країну на президентських виборах 2009 року. Тому на усі конституційні процеси в Україні знову ж таки, як і в попередні роки накладатимуться в першу чергу політичні амбіції, а не загальнодержавний інтерес.

В заручниках політичних амбіцій

Ющенко оголосив про створення Національної Конституційної ради, на яку була покладена функція розробки нового основного закону, але фактично в обхід парламенту. Він також планував прийняти її на загальнонаціональному референдумі без врахування думки ВР, яка, на переконання президента, давно дискредитувала себе.

В такій позиції щодо парламенту є частка правди, адже за даними соціологічного опитування Центру Разумкова у квітні рівень повної підтримки Верховної Ради серед громадян складав лише
3,7 %. При цьому президента як орган влади повністю підтримували 11,2 % громадян. Рівень повної підтримки уряду також у три рази більший за рівень підтримки Верховної Ради і складав 9,5 %.

Значне падіння довіри до ВР спостерігається з часу низки великих політичних криз, коли заручниками амбіцій окремих політиків ставала вся країна.

Запроваджена Верховною Радою виключно у своїх партійних інтересах пропорційна виборча система на всіх рівнях з часом повністю дискредитувала себе в очах виборців. Вони втратили можливість обирати у владу конкретних людей, а отримали натомість закриті списки політиків, нав’язані населенню партійними лідерами.

Однак, задля справедливості, варто зауважити, що ігнорування позиції Верховної Ради при прийнятті Конституції, як хоч і недосконалого, але обраного народом інституту влади є хибним і навряд чи законним кроком. Такої самої точки зору дійшов і Конституційний суд, який прийняв рішення, що будь-яка нова Конституція в Україні має спочатку бути прийнята у Верховній Раді, а потім затверджена на загальнонаціональному референдумі.

Саме це рішення КС дозволило прем’єру і лідеру БЮТ Тимошенко заявити на противагу президенту про необхідність запровадити парламентську республіку в Україні на зразок ФРН. Таким чином, Тимошенко знайшла адекватну відповідь президенту. Тепер йому так чи інакше доведеться узгоджувати свій варіант документу з Верховною Радою. Тому президенту довелося відмовитися від ідеї виключно президентської республіки і нашвидкуруч підкорегувати свій варіант Основного закону.

Гра з нульовою сумою

Концепція президентського документу хоча і формально зберігає нинішню модель парламентсько-президентської республіки, але містить приховані наміри значно посилити роль президента.

Наприклад, президент хоче мати право самому призначати і звільняти генерального прокурора, а отже, отримати повний контроль над правоохоронною системою, адже саме від прокуратури в силу застарілого законодавства сьогодні залежить, чи піде будь-яка кримінальна справа до суду, чи не піде. Генпрокуратура в Україні також традиційно використовується для зведення політичних порахунків з опонентами. Чим буде стримуватися таке повноваження президента, у його варіанті Конституції не сказано.

Окрім цього, президент таки прагне безпосередньо впливати на виконавчу владу, фактично запропонувавши відмінити таке утворення, як парламентська коаліція. На думку Ющенка, якщо дві найбільші фракції Верховної Ради не зможуть висунути узгоджену кандидатуру прем’єр-міністра, то президент отримує право самостійно подати свого кандидата на цю посаду.

Президент також прагне надати можливість населенню приймати закони на референдумах. За такого сценарію президенту буде нескладно ініціювати будь-який референдум нібито за „народною ініціативою“, як це досить успішно робив президент Леонід Кучма, ініціювавши такий референдум у 2000 році, виключно для того, щоб натиснути на Верховну Раду.

Зрозуміло, що у такій редакції цей проект Конституції наразі недієздатний і не знайде підтримки у Верховній Раді, оскільки ще більше розбалансовує і без того хитку конструкцію політичного устрою країни. Водночас Юлія Тимошенко продовжує показово наполягати на прийнятті тієї Конституції, яка б зробила її канцлером і одноосібним керівником всієї виконавчої влади, включно із правом призначати голів обласних державних адміністрацій, які реалізовують політику уряду на місцях.

За президентом же залишаються ледь не церемоніальні та духовно-просвітницькі функції. У проекті БЮТ, щоправда, залишається всенародне обрання президента. Але така постановка питання входить у пряме протиріччя з бажаннями громадян, які воліють бачити сильну, але демократичну президентську владу, яку б стримував парламент та незалежна судова система.

У своєму, поки що чорновому і напівофіційному варіанті Конституції, БЮТ також пропонує залишити пропорційну систему і проводити вибори до Верховної Ради за відкритими списками у два тури, за принципом «переможець отримує все». Реально це означає фактичне 
запровадження двопартійної системи, і реально ця схема нежиттєздатна з огляду на вкрай високу недовіру населення до парламенту та пропорційної системи виборів.

Відтак, контрпропозиції Ющенка та Тимошенко щодо Конституції варто розглядати під кутом гри з нульової сумою. Сторони заявляють максимально неприйнятні по відношенню один до одного проекти Конституцій з тим, щоб шукати спільні точки дотику. До того ж на кону вирішальні вибори президента, на які піде як Тимошенко, так і Ющенко, і саме переможець цих виборів зможе реально „отримати все“, в тому числі можливість провести справжню конституційну реформу.

Тим часом більшість українських експертів упевнені в тому, що країні потрібна президентсько-парламентська форма правління, із сильним президентом, силу якого має обмежувати двопалатний парламент. Крім того, останнє слово повинен обов’язково сказати народ на референдумі. Лише тоді така Конституція буде справді народною та легітимною в суспільстві, а не черговою змовою політиків.

Павло Булгак, політолог, Київ
//ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/243/
//ukrzurnal.eu/pdf/uz_2008_06.pdf

//www.davidicke.com.ua/nadoelo-tak-zhit-prosto-zabey.html

середу, 4 червня 2008 р.

Провидці про Україну


Україна – гарне підсоння, родюча земля, музика, пісні, весела вдача і мудрість людей. Трудолюбиві люди з розвиненими творчими здібностями, прагненням споруджувати, тяжінням до порядку. Народ терплячий, але довго роздумує, обережний, часом нерішучий, надзвичайно довірливий. Наділений практичним розумом, в господарських справах завжди намагається бути самостійним, у відповідальних справах покладається на колективну думку. Незадоволений владою. Диктаторський режим в українців непопулярний.

Україна переживає довге становлення через захоплення влади своєкорисливими і комерційними олігархами, а меркантильність їх випромінює негативну енергію, яка гальмує процвітання держави. Сприяють гальмуванню зацикленість на матеріальних проблемах, схильність до дрібних питань, забуваючи про духовність, невміння глобального мислення, віддаючи перевагу формі, а не суті.

Українці занадто довіряють авторитетам, і цим часто користуються вороги держави. Сильний вплив російських засобів масової інформації небезпечний для довірливої України. В той же час засоби масової інформації у нас слабкі, що вселяє страх за майбутнє. Народ і державні структури зациклились на матеріальних проблемах, забуваючи про духовність.

Відсутність глобального мислення та схильність до вирішення дрібних проблем гальмують поступ до утвердження і процвітання нації і держави. Україні долею накреслено руйнувати імперії. Наші землі і племена, коли входять до імперії, стають причиною їх розвалу, а також при військових сутичках.

Відома участь наших древніх предків у руйнації Ассірії, Вавілону, Персії, Єгипту. Згадаймо Рим, Візантію, Великий Хазарський Каганат. І Союз розпався після виходу з нього України.

Про наше майбутнє зашифрована інформація в катренах Нострадамуса, баченнях Нємчина, Кейсі, Ванги, пророчиці Самбетти, багатьох сучасних провидців – справжніх і фальшивих.

Ось таке довелось дізнатись, читаючи про наше майбутнє, слухаючи також розповіді живих провідців.

Як стверджують провидці, у третьому тисячолітті не буде імперій (Росія ще розпадеться на декілька держав), всі нації житимуть вільно, поважаючи одна одну, розвиваючи свою самобутність, мову, культуру.

Україна – колиска індоєвропейських народів. Українська історія, як і все у світі, розвивається циклічно, цикл триває 720 років – третину процесійної епохи (2160 років). Були періоди злетів України – Трипілля, Скіфія, Русколань, Київська Русь, Україна козацько-гетьманська. Пік найвищого піднесення передбачається у двадцять четвертому столітті, підвалини якого закладаються зараз.

Русь-Україна за 8-10 тисячоліть мала кілька злетів. Зокрема: Трипілля (Оріяна) – кінець п’ятого-початок третього тисячоліття до нашої ери. Скіфія (VІ-ІV століття до н.е.), Русколань, Антія (ІІ-V ст. до н.е.), Русь (Х-ХІІ ст. до н.е.). У ці періоди Україна ставала на чолі цивілізації.

Трипілля – предок України існувало задовго до Вавілону, Єгипетських пірамід, Древньої Еллади, ще до виникнення Шумерії. Часто провидці плутають Русь – Велику українську державу – з Росією, назву останньої вкрадено у нас попом Феофаном – Петровим прислужником, який фактично правив Московією, або Тартарією, як до того називались землі сучасної європейської Росії.

Як стверджують деякі провидці, язичницькі волхви, за глум над їхніми ідолами і віруваннями, прокляли Русь на тисячу років. Строк прокляття закінчився з початком незалежності, тобто в 1991 році (за іншими джерелами у грудні 2012 року  ред.). Із езотеричних джерел та матеріалів так званих контактерів випливає, що на Україну знову покладається надія. Серед народів і країн світу вона матиме провідне місце.

Принагідно, що назва України китайською мовою (ієрогліфами) означає її історію: від темного минулого, через довготривалі страждання, боротьбу і становлення, до квітучого майбутнього.

Майбутнє духовне лідерство України закладене в її гороскопі, але для реалізації цього потенціалу потребується час і зусилля не одного покоління. Україна за знаком Зодіаку – Тілець.

Під впливом Тільця вона енергетично й інформаційно насичена, спасенне місце. Спаплюження України викликало помсту неба, яким став Чорнобиль. Парадоксально, але Чорнобиль означає пробудження української нації. Підвищений фон радіації призведе до генетичних змін, дедалі більше народжуватиметься людей з надзвичайними здібностями.

Епоха Водолія, що почалася у 2003 році правитиме дві з половиною тисячі років. Суспільство Водолія буде суспільством свободи. У людей проявлятиметься любов до новизни і винахідництва, вони легко змінюватимуть професію і напрям думок. Коли, як твердять астрологи, епоха Риб була епохою великого змішування, то Водолій принесе період великого поділу.

При новій ері негідні якості будуть очевидними, їх не зможе замасковувати зовнішня краса. На українській базі сформується новий тип людей. Весь світ почне вивчати українську мову, щоб оволодіти тим новим, чого досягла Україна. Жахливий суржик у жлобському виконанні, який заполонив Київ і панує в багатьох містах, зникне безповоротно.

В епоху Водолія відбудеться своєрідне повернення матріархату. Припиняться розбрати – міжнародний, міжнаціональний, міждержавний, навіть внутрішньо сімейний. Юні душі не розвиватимуться в жорстких рамках.

Доля України, насамперед, відзначається в мудрих і віщих катренах великого астролога Нострадамуса, Мішеля де Нотрдама, який жив п’ятсот років тому у Франції. Він писав: «Світ чекає володаря світла і знань... і геній Сходу в любові оживе».

Під Сходом Нострадамус мав на увазі Україну, (Черкаси), бо Париж і Черкаси розташовані на 49 градусі північної широти. В іншому катрені читаємо: «Гряде новий стократ привабливіший звичай старому, бусурманському, на зміну. Де мова тішить слух, там Борисфенів край. Початок здвигам покладе, злама рутину».

Нострадамус попереджав, що після розпаду «сатанинської держави» через некомпетентні економічні програми будуть серйозні провали у фінансовій сфері держав, промисловості, сільському господарстві і торгівлі, зросте злочинність, посилить свої дії мафія, знахабніють спекулянти.

«Народ ще довго заліковуватиме свої рани і непросто буде розуму вийти з глухого кута». На жителів «чекають нові біди і нові струси, і квітуча земля може перетворитись на пустелю». Але перелицьованим людям не вдасться останнє зробити.

Нострадамус передрікав, що близько 2025 року з лиця землі остаточно зникнуть всі пам’ятники Леніну, і Маркс та Ленін потонуть в історії як творці соціального безумства, що ледь не згубили Всесвіт.

Про майбутнє України знаходимо у Нострадамуса таке, яке російські коментатори прикладають до Росії, навіть при невідповідних географічно-історичних назвах. В одному з катренів читаємо:

Закон Мора поступово загасне,
Потім з’явиться інший, набагато принадніший,
Борисфен першим прийде встановлювать
Своїми талантами і мовою привабливий закон.

Отже, зникне утопія соціалізму, тобто вигаданий ідеальний суспільний лад, заснований на необґрунтованих проектах суспільного устрою.

Влітку 1987 року біля Багамських островів знайдена урна з папірусом, вуглецевий аналіз якого показав, що його вік приблизно 4.5 тисячі років. Цей папірус оповідає про події древні, але й недавні і навіть майбутні. В ньому, зокрема, є дата розпаду великої держави, яка в 1918 році (прямо вказує на Росію) «відреклась від світу, захопилась темними силами».

В продовженні вище згаданого катрену пророкується натяк на Україну: «...а потому пустить пагони та, що так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка оновить всю християнську церкву. І будуть встановлені великий мир, союз та злагода...».

Отже, нові засади світоустрою та упорядкування. Зазначимо, що Київ має координати 50-27-01 північної широти та 30-31-30 східної довготи. П’ятидесятий градус північної широти – паралель, яка проходить через Харків, трохи нижче Києва і дещо вище Львова. Центром оновлення віри і духовності за Об’явленням Івана Богослова також має бути Київ.

«Борисфен першим прийде встановити своїми талантами і мовою більш принадливий закон», – пророкує Нострадамус. Борисфен – давньогрецька назва Дніпра.

Астролог В. Нємчин ще в ХV столітті писав, що сатанинське правління зникне і настане новий час – час цілковитої гармонії. Виникне лад, аналога якому ще не було в історії Землі. Народи колишньої імперії усвідомлять свою національну гідність, духовно відродяться і заживуть як добрі сусіди. Василь Нємчин передбачив сім нових хвороб. 3’явилось уже чотири, а з нетиповою пневмонією та пташиним грипом, мабуть, більше.

Попередник Нострадамуса, великий лікар, філософ і астролог Парацельс (справжнє ім’я Теофраст Бомбаст фон Гогенхайм, 1493-1541 рр.) пророкував стосовно Скіфії – Гіпербореї, що прямо стосується сучасної України, якій завбачає світле майбутнє.

«Засяє Божественне світло з гори країни гіпербореїв і його побачать всі жителі землі. ... В тій країні, про яку ніхто ніколи не думав як про країну, де може зчинитися щось велике, над приниженими і знедоленими засяє Великий Хрест. Це мусить статися через 500 років після моєї смерті».

Пророчі парацельсові п’ятсот років після його смерті спливають у 2041 році. Не так уже й далеко. Сучасна молодь доживе до тих днів. Місце України, як пророкує Парацельс, провідне і чільне серед народів і країн світу.

Давніший францисканський монах-астролог Раньо Неро в оракулі «Вічна книга» писав, що «наприкінці двадцятого віку весь світ поклонятиметься сатані... Основний центр спокушення – Тартарія» (Московія).

Ще Распутін казав (він теж був провідцем і напророкував цареві Миколі ІІ смерть після себе, що й сталося), що невмільці будуть правити, людство наше буде знедолене поступом негідників.Деякі провидці, типу Глоби, цілеспрямовано «вбачають» те, що Росія стане духовним центром, посилаючись на епоху Водолія, бо Водолій управляє Росією. В їхніх пророцтвах немає місця Україні, оскільки й тепер бачать нашу землю як територію сусідньої держави.

Астролог Глоба пророкує уникливо й невиразно, але в руслі бажань влади й олігархів, наділяючи майбутнє Росії кращими пророцтвами, які стосуються нашої нації і держави. То розділяє Україну, то єднає її з північним сусідом, нехтуючи тим, що вихід України з Союзу – шлях до вилікування імперського синдрому. Дійсно, поневолений народ відпрацьовує гріх поневолювача, тому свобода й незалежність – найкращий стан розвитку духовності і здобуття матеріальних благ.

Едрис Казими також пророкує процвітання Україні і стверджує, що за «Кармою України» в ній диктаторський режим непопулярний і астрологічно неможливий. За його пророцтвами, у XXI столітті наступить на Землі Золотий вік.

Третьої світової війни на теренах України не буде. Війни відбуватимуться нижче 42 градусів північної широти, взагалі війною буде охоплена південна півкуля, і землі від екватора до згаданої широти. Золотий вік, за пророкуваннями, почнеться з 50 паралелі. Ще апостол Андрій пророкував нашій землі велике майбутнє. Україну чекає грандіозне духовне і економічне піднесення.

В історичній та езотеричній літературі є згадки про Гору гіпербореїв, як колись називали Київські гори. Київ належить до вічних міст – святих і священних земель, тому не випадково чорнобильський викид обминув його. Київ – святе місто. Пророкують, що Київ у третьому тисячолітті стане духовною столицею світу – Новим Єрусалимом, містом Божественної слави.

В межах Києва на землю сходить могутнє космічне випромінювання, найсильніше у Володимирському соборі. Там, де воно пронизує, одержуємо величезну енергію, відступають хвороби. Київ – свята земля, яку Господь обрав для своєї нової резиденції – так пророкують ясновидці. Тут збудують Храм Відродження. Київ у новому тисячолітті перетвориться на місце прочан всіх народів Землі.

Торкаються провидці і будови нашої символіки, зокрема прапора. Синьо-жовтий прапор України має таке значення: зверху блакитне небо, знизу – жовта земля від доспілої пшениці. Про невідповідність розміщення кольорів стягу звертають увагу багато провидців.

За китайськими поняттями він передвіщає занепад. Якщо перевернути прапор, зробити його жовто-блакитним, як було раніше, то вийде китайський знак «Тай», значення якого – розквіт. Жовто-блакитний прапор має таке значення: золотавий колір – колір Космосу. Космічна енергія тоді через жовтий колір вільно переходить до блакитної Землі – кольору планети, яку можна побачити з Космосу. Жовто-блакитний прапор – уособлення духовності, врівноваженості.

Тризуб – невід’ємний історичний знак нашої незалежності, на противагу п’ятикутній зірці. За масонською міфологією вона означає символ раба, а шестикутна – архітектора подій, творця рабства. Стосовно державних подій від сучасних пророків довелось почути таке: олігархи зникнуть з політичної арени, новим президентом стане маловідома людина, великі підприємства повернуться в державну власність. За матеріалами інших видань і усних свідчень провидців

Михайло Курдюк, «Персонал плюс» № 20(160) 
29 травня - 4 червня 2008 р.
http://ukrgazeta.plus.org.ua/print.php?ida=2445

//www.fotka.ua/