субота, 30 квітня 2011 р.

Народный референдум - воля народа!


[Лидер] Компартии Украины, председатель фракции коммунистов в Верховной Раде Петр Николаевич СИМОНЕНКО дал развернутое интервью корреспонденту информационно-аналитического агентства "Искра".

- Петр Николаевич, как, с Вашей точки зрения, сегодня люди относятся к Первомаю? Как к празднику труда?

- Это в Советском Союзе день 1 Мая был праздником освобожденного труда, победившего капитал. Тогда, как вы помните, на улицы в праздничных колоннах выходили нарядно одетые люди, звучали песни и смех, этот праздник обязательно отмечали за празднично накрытым столом. Для радости и для праздничного настроения были основания - стабильность и достаток в работе, в зарплатах, в пенсиях. Вместе с разрушением Советского государства и откатом Украины к временам дикого капитализма смысл и суть Первомая тоже поменялись. Из праздничного дня он вновь превращается в день борьбы и протеста трудящихся против суровых реалий капиталистического государства.

Сегодня думающим гражданам Украины нужно вспомнить историю 1 Мая. Этот День солидарности трудящихся возник в память о первомайских событиях 1886 года, когда американские рабочие организовали забастовку, потребовав 8-часового рабочего дня. Забастовка и демонстрация закончились кровопролитным столкновением с полицией.

Тремя годами позже Парижский конгресс II Интернационала в память об этих событиях принял решение о проведении 1 мая ежегодных демонстраций. Впервые День международной солидарности трудящихся был отмечен в 1890 году в Австро-Венгрии, Бельгии, Германии, Дании, Испании, Италии, США, Норвегии, Франции, Швеции и некоторых других странах, в том числе и в царской России.

Сегодня, когда мы живем в условиях буржуазного государства, в котором царствуют олигархи, для нас 1 Мая вновь становится днем и символом борьбы трудящихся за свои права, за освобождение от гнета капитала. И речь идет не только об Украине. Лозунг Первомая "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" вновь стал актуальным для трудящихся всего мира, который сотрясает глубочайший финансово-экономический кризис капиталистической системы. Буржуазные правительства, которые в период выборов так любят разглагольствовать о демократии, о строе "равных возможностей", на этот кризис реагируют одинаково - пытаются переложить все его тяжести на плечи трудящихся. Для капиталистов - льготы и господдержка, для простых людей - сокращение социальных программ, зарплат и рабочих мест.

Да, в тех странах, где класс работников наемного труда активен и имеет должный опыт борьбы за свои права, там буржуазные правительства вынуждены прислушиваться к требованиям рабочих и работников бюджетной сферы, иначе они получают в ответ мощные забастовки и акции протеста. У нас в Украине ситуация хуже. В первую очередь потому, что многие трудящиеся по инерции живут критериями советских времен и продолжают искренне верить в то, что "государство не обманет", что хозяева предприятий - это "милые и добрые люди", что и при буржуазном строе возможна социальная справедливость. Не зря же на зомбирование простых людей работает гигантский механизм средств массовой информации, принадлежащих украинским олигархам. С экранов телевизоров, со страниц газет и глянцевых журналов людям вбивают в голову откровенную рекламную ложь о капитализме "с человеческим лицом". Но прозрение постепенно приходит даже к самым наивным. И мировой кризис в данном случае стал тем катализатором, который ускоряет процесс формирования протестных настроений. Я вам приведу результаты опроса, проведенного в середине апреля социологической группой "Рейтинг", которая исследовала готовность украинцев к акциям протеста. Этот показатель готовности людей к борьбе за свои гражданские права составил уже 40%, из них 17% - однозначно готовых и 23% - "скорее всего" готовых.

В этом контексте я рассматриваю день 1 Мая как смотр готовности трудящихся к такой борьбе. А борьба предстоит нелегкая, и окончательная победа в ней будет состоять из целой цепочки маленьких побед, а порой и поражений. К этому нужно привыкать, это реалии нашего времени. Главное, чтобы ко всем людям пришло понимание простых истин: без борьбы нет победы, без объединения - нет успеха в борьбе.

- Петр Николаевич, Вы сами заметили, что новое поколение граждан Украины не слишком готово к борьбе, даже если речь идет об их правах. А те, кто помнит советское время, по инерции считают, что государство и власть, действительно, заботятся о людях, как это было в СССР. Услышат ли эти люди Ваши призывы? Придут ли они 1 Мая продемонстрировать свою силу и единство?

- Я уверен, что большинство придет. Во-первых, потому, что Компартия активно сотрудничает с профсоюзами, работает в трудовых коллективах, чувствует настроение людей. Мы не монополизируем право на организацию протестных акций, наоборот - призываем все здоровые силы общества выступить единым левым фронтом против капиталистического произвола.

В обществе уже востребованы левые идеи социальной справедливости и социальной защиты от безудержного капиталистического гнета, от безумных реформ, проводимых по сценарию и под диктовку МВФ. В стране растет социальная напряженность, возникают очаги стихийной борьбы за права обездоленных и обнищавших людей. Коммунистическая партия на современном этапе борьбы за освобождение трудящихся как раз и выдвигает лозунг организации этого стихийного народного движения в едином русле, чтобы переплавить стихийный протест в мощное и конструктивное левое движение трудящихся против государства олигархов и продажных чиновников.

Наша партия понимает свою ответственность перед трудовым народом, ведь сегодня КПУ является единственной идеологической парламентской партией левой ориентации, имеющей хорошо структурированную и организационно крепкую сеть первичных организаций, мы опираемся на поддержку и понимание украинского народа, находимся в авангарде народного сопротивления и борьбы за освобождение рабочего класса и трудового крестьянства.

Из этого вытекает вторая часть ответа на ваш вопрос. Я уверен, что люди 1 Мая массово выйдут на акции протеста, даже несмотря на их различные партийные предпочтения. Каждому слою населения есть за что бороться и есть что защищать. Фермерам и крестьянам нужно отстоять государственную собственность на земли сельскохозяйственного назначения, которые, при снятии моратория на продажу, сразу станут предметом спекуляции и уйдут в руки украинских и транснациональных корпораций. Традиционно законопослушным педагогам и врачам придется отстаивать свое право на зарплату, вы ведь знаете, что учителя, например, сегодня имеют оклад меньше, чем предусмотрено самым низким разрядом тарифной сетки. Причина для протеста есть у каждой категории трудящихся. Ну а нашей партии сама история определила роль интегратора протестных настроений, чтобы трудящиеся не просто протестовали, а добивались результатов в своей борьбе.

- Петр Николаевич, под какими лозунгами пройдут первомайские митинги и демонстрации в Украине?

- Самый главный и самый принципиальный лозунг, который мы адресуем непосредственно каждому гражданину Украины, это лозунг "Объединяйтесь в своей борьбе для защиты законных прав на жизнь, на труд, на благополучие семьи, на справедливость!" Этот лозунг понятен всем, кто честно зарабатывает на жизнь собственным трудом. Понятен каждому пенсионеру, заработавшему, но так и не получившему достойную пенсию за свой труд. Понятен молодежи, которая должна иметь, но не имеет твердых социальных перспектив и гарантий для будущей успешной жизни.

Перед каждым вновь стоят те же вопросы, которые волновали трудящихся в России и во всем мире 120 лет назад: сохранение восьмичасового рабочего дня, борьба за право на труд и достойную заработную плату, за справедливую социальную защиту, бесплатные медицину и образование. За все то, что мы имели в социалистическом государстве и что не смогли защитить от внутренней контрреволюции в 1991 году.

Простые граждане "наелись" капитализма досыта. Попробовали и "легкие" кредиты, которые невозможно отдать, и "европейское" образование, которое стало недоступным из-за его стоимости. И "высокий уровень" медицины, которая повсеместно стала платной. И "свободой слова" насытились - говори и слушай, кого хочешь, поскольку ловкая болтовня заменяет в Украине недоступные для народа по ценам продукты питания. Завоевания социализма разрушены, а взамен им пришли голод, нищета, отсутствие бесплатного жилья, рост безнравственности и преступности, потеря перспектив. Раньше наши дети учились в хороших школах и отдыхали в пионерских лагерях, развивались в кружках и секциях, примерялись к хорошим и перспективным специальностям. А сегодня они с младых лет готовятся торговать на базарах или без отдыха и зарплаты вкалывать на хозяина.

Еще один принципиальный лозунг сегодняшнего дня, который будет понятен каждому: "Украину спасет левый поворот!". Полагаю, что большинство думающего народа уже готово к левому повороту, готово объединять свои усилия в борьбе за социальную справедливость. При этом Компартия Украины считает неприемлемым для нас тот сценарий борьбы, по которому сегодня развиваются события в арабских странах, в которых люди, не удовлетворенные условиями жизни и ущемлением своих прав, взялись за оружие и где льется кровь. Ведь в результате такой борьбы общественный строй не поменяется, все закончится лишь сменой президентов и правительств, а власть останется в руках крупной буржуазии и землевладельцев, то есть в руках угнетателей.

КПУ выступает не за смену персоналий у власти, а за смену политической системы, за смену общественно-экономического строя.

В условиях, когда народ Украины не готов еще к революционным изменениям общественного строя - от капитализма к социализму, - мы призываем работников наемного труда объединяться и путем забастовок, стачек и демонстраций оказывать давление на правительство и власть в целом, чтобы заставить их действовать в интересах трудящихся.

Каждая забастовка, каждая стачка создает такие проблемы для власти и олигархов, что им проще и выгодней идти на уступки рабочим. Олигархи уверены, что украинский народ все стерпит, пока они будут зарабатывать очередные миллиарды. А коммунисты уверены, что терпению народа пришел конец. Главное сегодня - чтобы каждый понимал: победить мы сможем только в совместной борьбе.

И третий принципиальный лозунг текущего момента - "Без борьбы нет победы!" И мы хотим донести эту аксиому как до всех трудящихся, так и до всех однопартийцев. До тех, кто выбрал нашу политическую силу, цель которой - бороться и защищать в этой борьбе интересы трудящихся.

- То, о чем Вы говорите, это общие тезисы левого движения во всем мире. Какие особенности видятся на нынешнем этапе борьбы труда и капитала в Украине?

- 1 Мая коммунисты Украины выйдут с лозунгом о возвращении в страну реального народовластия. Мы предложим проведение всенародного референдума, на который вынесем вопросы, касающиеся фундаментальных основ жизни гражданского общества - о земле, о праве на труд, о национализации базовых отраслей, о законодательном запрете сотрудничества Украины с МВФ и ВТО и целый ряд других острых вопросов. Это по-своему символично, что именно 1 Мая, в день протеста, мы хотим, чтобы власть услышала народ. Поэтому вот вам еще один первомайский лозунг: "Народный референдум - воля народа!".

Сегодня становится очевидным, что у народа наступает горькое прозрение и осознанное разочарование в нынешней капиталистической реальности Украины и в тех буржуазных ценностях, которые так нравятся олигархам и которые категорически не подходят для простых людей.

Настало время, чтобы каждый из нас задумался о своем будущем и о будущем страны. Хватит, наверное, уже всем нам череды так называемых "реформаторов", которые под флагами разных буржуазных партий приходят к власти и продолжают вести народ к вымиранию, а страну - к гибели, выполняя требования МВФ, мирового и отечественного капитала.

Носителем высшей власти, как это записано в Конституции Украины, является сам народ, а вовсе не олигархи, хотя они уверены в обратном. Вот почему коммунисты твердо заявляют: народный референдум, а не партии капитала должен решить, как жить Украине дальше, по какому пути ей идти, какие ценности считать основными, а какие - второстепенными.

Я призываю каждого гражданина Украины определиться и дать ответы на вопросы инициированного нами референдума. А затем, получив опыт совместной борьбы, мы все вместе потребуем от власти безусловной реализации воли народа. И это будет абсолютно справедливое требование - Украина должна жить по таким правилам, которые установил сам украинский народ.

Мы прекрасно понимаем, что власть приложит все силы для того, чтобы не допустить официального референдума, ведь и работающего закона о референдуме, по сути, в стране нет. Поэтому будем настаивать на принятии Закона о референдуме, а пока будем проводить народный референдум, поскольку вопросы, которые мы сегодня поднимаем, крайне важны. Пока власть, якобы, "от имени народа и для народа", пытается принять пакет антинародных реформ, сам народ должен подняться и остановить "реформаторов". Ради своего будущего, будущего страны и новых поколений.

Вот почему Компартия так серьезно готовит первомайские акции, ведь мы, по сути, именно в этот день начинаем старт нового этапа борьбы за освобождение трудящихся от гнета капитала.

Я прекрасно понимаю, что буржуазной власти, которая на самом деле очень боится объединенного народа, захочется самой возглавить народное движение и превратить 1 Мая - день солидарности и борьбы - в какой-нибудь радостный и безмятежный "праздник весны". Мы предвидим, что в этот день местные власти будут сгонять на площади студентов и педагогов, организовывать бесплатные концерты, разбавляя тем самым протестные настроения до уровня "терпимых". Хотя, на мой взгляд, все эти провластные, якобы первомайские "песни - пляски - мероприятия", на самом деле будут напоминать пир во время чумы. По-другому не скажешь. Народ в ужасе от ежедневного ухудшения жизни, от роста цен и тарифов, от безработицы и фактического уменьшения зарплаты, а ему предлагают закрыть глаза на все проблемы и радоваться солнышку.

Но, знаете, я убежден, что те времена, когда буржуазным идеологам и политтехнологам без труда удавалось обмануть народ, подменяя суть Первомая блестящими пустышками, безвозвратно прошли. И в эти трудные часы наша партия будет использовать любую возможность, любой микрофон для того, чтобы нести людям слово правды.

Я твердо знаю, что обмануть весь народ еще не удавалось никому. На время - да, но навсегда - нет. Уверен, что рано или поздно все трудящиеся объединятся вокруг лозунгов коммунистов, вокруг нашего Красного знамени. Когда народ вооружен знанием правды, когда в его авангарде выступают коммунисты, победа неизбежна.

30 апреля 2011 г.
//kiev-vestnik.com.ua/polit/999-petr-simonenko-1-maya-dlya-vsex-trudyashhixsya-yeto-den-protesta-i-borby-za-svoi-prava.html



Уважаемые соотечественники!

Я обращаюсь ко всем честным гражданам Украины, зарабатывающим на жизнь своим собственным трудом - к работникам наемного труда, к каждому пенсионеру, заработавшему, но так и не получившему достойную пенсию за свой труд, к молодежи, которая сегодня потеряла социальные перспективы и гарантии для будущей успешной жизни. К крестьянам, у которых хитростью и обманом забирают последнюю опору - землю. К бюджетникам - педагогам и врачам, которые несут на себе огромную социальную ответственность, но стали нищими и ненужными государству.

Сегодня для всех стало очевидным, что у всего народа наступило горькое прозрение и осознанное разочарование в нынешней капиталистической реальности Украины и в тех буржуазных ценностях, которые нравятся олигархам и категорически не подходят простым людям.

Настало время, чтобы каждый из нас задумался о своем будущем и будущем страны. Хватит нам череды "реформаторов", которые под флагами разных буржуазных партий приходят к власти и продолжают вести народ к вымиранию, а страну - к гибели, выполняя требования МВФ, мирового и отечественного капитала. Ответы на наиболее важные для общества и государства, для всех граждан Украины вопросы должен дать сам народ.

Компартия Украины выдвигает лозунг текущего момента:

ВЛАСТЬ В СТРАНЕ ПРИНАДЛЕЖИТ НАРОДУ, А НЕ ОЛИГАРХАМ! ТОЛЬКО ВСЕНАРОДНЫЙ РЕФЕРЕНДУМ, А НЕ ПАРТИИ КАПИТАЛА ДОЛЖЕН РЕШИТЬ - КАК ЖИТЬ УКРАИНЕ ДАЛЬШЕ!

С 1 мая 2011 года, а этот день для всех трудящихся - ДЕНЬ БОРЬБЫ И ПРОТЕСТА, Компартия начинает всенародный референдум!

Я призываю каждого из граждан Украины - определиться и дать ответы на вопросы референдума. А затем все мы вместе потребуем от власти реализации воли народа.

Украина должна жить по таким правилам, которые установил украинский народ

Конституция Украины признает право народа на выбор пути развития страны. В статье 5 Конституции сказано: "Носителем суверенитета и единственным источником власти в Украине является народ. Народ осуществляет власть непосредственно и через органы государственной власти и органы местного самоуправления.

Право определять и изменять конституционный строй в Украине принадлежит исключительно народу и не может быть узурпировано государством, его органами или должностными лицами".

Центральный Комитет Коммунистической партии Украины заявляет:
Если правящая буржуазная власть пойдет по пути игнорирования Конституции и не захочет услышать голос народа - тем хуже для власти.

Терпение народа небезгранично.

Какие вопросы сегодня являются главными для страны?

Сегодня главный враг суверенной Украины и ее народа - международный олигархический капитал в лице Международного валютного фонда (МВФ). Цель мирового капитала - превратить нашу страну в зависимую от него полуколонию - сырьевой придаток. У них есть механизм разрушения Украины - МВФ дает нашей стране кредиты и выставляет под каждый из них неприемлемые для народа условия. МВФ хочет сделать народ нищим (отсюда и антинародная Пенсионная реформа, и рост коммунальных тарифов), превратить трудящихся в рабов (через новую редакцию Кодекса законов о труде), лишить людей жилья (с помощью законопроекта о новом Жилищном кодексе).

В помощь МВФ, для уничтожения Украины, выставляет свои требования Всемирная торговая организация (ВТО). Что они хотят? Открыть украинские границы для залежалого импортного продовольствия и дешевого импортного ширпотреба. К чему это приведет? Окончательно остановятся украинские фабрики и заводы, и половина населения станет безработным.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: должна ли Украина сотрудничать с МВФ и ВТО или надо навсегда запретить такое сотрудничество?

Перед миллионами украинских семей в полный рост встает угроза лишиться квартир и стать бездомными. План у олигархов простой. Сначала они повышают до заоблачных высот цены и тарифы за услуги ЖКХ и добиваются, чтобы простой трудящийся человек и пенсионер не смог их оплатить. Затем принимается закон, возвращающий пеню за просрочку платежей. А когда долг населения (вместе с пеней) станет вообще неподъемным для оплаты, власть примет новый Жилищный кодекс, в котором предусмотрено внесудебное выселение людей из квартир за долги.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: согласны вы или нет с предложением коммунистов о том, что в Украине надо принять закон, ограничивающий плату за ЖКХ в размере, не превышающем 10% от совокупного дохода семьи?

Богатая своими черноземами и традициями земледелия Украина из житницы Европы может превратиться в голодающую страну. У МВФ и украинских олигархов готов план того, как уничтожить украинское село, разорить украинских фермеров, заставить нас импортировать нашпигованные химией и пестицидами продукты из-за рубежа. Сделать это не так уж и сложно - достаточно разрешить свободную куплю-продажу земель сельскохозяйственного назначения, как наши черноземы мгновенно скупят международные корпорации и засеют их рапсом для производства биотоплива. Сельский житель, лишившись земли, будет бомжевать в городах или батрачить на новых помещиков. А горожане не смогут купить даже хлеб и картошку - из-за бешеного роста цен на продукты питания.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: поддерживаете ли вы предложение коммунистов - внести в текст Конституции категорический запрет на свободную продажу сельскохозяйственных земель?
Все планы олигархов так или иначе сводятся к повышению нормы прибыли для себя и к росту цен для народа. Вы сами видите, как двадцать лет подряд растут цены на самое необходимое - на продукты питания, лекарства, увеличиваются тарифы на проезд и стоимость бензина. Получая нищенские зарплаты и пенсии, подавляющее большинство народа не может обеспечить себе нормальный уровень жизни, а оптовые торговцы-спекулянты становятся миллионерами и миллиардерами. При этом полки аптек и магазинов переполнены низкосортным и некачественным товаром. Вспомните, как в Советском Союзе, где был контроль над ценами и качеством, хлеб и молоко имели совсем другой вкус и запах, лекарства были отечественного производства и многократно проверенными. А торговая наценка на превышала 12% против нынешних 50-200%.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: обязано ли государство взять на себя ответственность за продовольственную безопасность страны, жестко контролировать цены и качество товаров и продуктов первой необходимости?

Ключевые отрасли экономики - горно-металлургический комплекс, добыча угля и нефти, электроэнергетика и транспорт, машиностроение 20 лет назад обманным путем попали в частные руки. Новые собственники за эти годы стали миллиардерами, спрятали свои миллиарды в безналоговых оффшорных зонах и не хотят тратить даже копейки на модернизацию и развитие производства. Украина потеряла свою конкурентоспособность на мировых рынках, а значит, потеряла и доходы бюджета. При этом олигархи зарабатывают свои сверхдоходы за счет нещадной эксплуатации трудящихся и экономят на заработной плате. Разве это правильно, если промышленность, которая создавалась руками простых украинцев, стала кормушкой для горстки новых богатеев? Разве это справедливо, если труд украинского рабочего оплачивается ниже, чем в России?

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: не пора ли вернуть предприятия ключевых отраслей экономики в государственную собственность, чтобы доходы от их работы шли в бюджет, а не в карманы олигархов?

Отобрав работу у многих трудящихся, которые вынуждены ездить на заработки за границу или сидеть дома на подачку по безработице, сократив заработную плату до уровня нищеты, буржуазное государство хочет залезть в карманы пенсионеров. Предлагаемая нам "Пенсионная реформа" - это откровенный обман народа. Олигархи надеются на то, что если они поднимут пенсионный возраст и пенсионный стаж, то большинство тружеников просто не доживут до пенсии, и их пенсионные отчисления достанутся государству. А чтобы еще больше заработать на пенсионерах, финансовые воротилы и примкнувшие к ним чиновники-"реформаторы" настойчиво предлагают заменить систему государственного пенсионного обеспечения на частные пенсионные фонды. Так, будто все мы лишились памяти и не помним, как украли у народа деньги всякие "МММ" и прочие разрекламированные фонды всего 10 лет назад.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: поддерживаете ли вы требование коммунистов о том, что пенсионный возраст не должен вырасти, а Пенсионный фонд должен быть только государственным?

Олигархи и их карманные буржуазные партии стремятся разобщить народ Украины, чтобы им легче было управлять. Для этого применяется старый, как весь буржуазный мир, метод: "разделяй и властвуй". В нашей стране создаются искусственные конфликты между востоком и западом, между украинским и русским языком. На самом деле никакой почвы для конфликтов нет. Учитель из Ивано-Франковска и шахтер из Луганска, токарь из Ровно и судостроитель из Крыма имеют совершенно одинаковое желание достойно жить в тепле и достатке. Все мы прекрасно понимаем друг друга, на каком бы языке ни шел разговор о том, что наша сила и наше счастливое будущее - в объединении. Давно пора уравнять в правах два прекрасных языка - украинский и русский. Держава не рассыплется, а только станет крепче, если русский язык будет вторым, после украинского, государственным языком.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: согласны ли вы с тем, что если русскому языку предоставить статус второго государственного, то это пойдет на пользу всей стране, всему народу?

После насильственного и коварного развала Союза Советских Социалистических Республик, исполненного под диктовку западных "советников", все мы испытали на себе последствия краха единого хозяйственного механизма великой страны. Нам обещали, что Европа "с радостью заключит Украину в свои объятия". Сегодня мы поумнели и поняли, что Европе в качестве сильного государства с сильной экономикой мы не нужны. Вопрос обратной интеграции экономики Украины с экономикой бывших советских республик - это вопрос даже не политический, это вопрос нашего выживания и развития. Единственный путь, который может дать трудовому народу Украины стабильность, достаток и перспективы, - это наше вхождение в Таможенный союз и Единое экономическое пространство с Россией, Беларусью и Казахстаном.

ВАМ НУЖНО РЕШИТЬ: какой путь выбрать Украине - быть нищей служанкой Европы, которая нас к себе дальше порога не пустит, или стать полноценным партнером в коалиции стран, с которыми нас связывает многолетняя, проверенная общими невзгодами и победами, жизнь?

КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ПАРТИЯ УКРАИНЫ просит вас дать свой ответ на вопросы Всеукраинского народного референдума:

1. Согласны ли вы, что в Конституции Украины должен быть закреплен запрет (мораторий) на куплю-продажу земли сельскохозяйственного назначения?

2. Согласны ли вы, что ключевые отрасли экономики должны находиться в государственной собственности и что в связи с этим необходимо провести национализацию предприятий нефтегазовой, угольной, металлургической и оборонной промышленности, электроэнергетики и железнодорожного транспорта?

3. Согласны ли вы, что размер платы за жилье и коммунальные услуги не должен превышать 10% от общего дохода семьи?

4. Поддерживаете ли вы введение государственной монополии на продажу спиртных напитков и табачных изделий, доходы от которой должны направляться на пополнение Пенсионного фонда и поддержку государственных учреждений здравоохранения?

5. Согласны ли вы, что государство должно взять на себя ответственность за продовольственную безопасность страны, за качество продуктов питания, лекарств и товаров первой необходимости и установить жесткий контроль над ценами на эти товары?

6. Согласны ли вы, что в стране должен сохраниться установленный действующим законодательством возраст выхода на пенсию по старости для мужчин и женщин, а также сохранена государственная солидарная система пенсионного обеспечения?

7. Согласны ли вы, что вторым государственным языком должен быть русский?

8. Согласны ли вы, что необходимо отказаться от сотрудничества Украины с Международным валютным фондом и пересмотреть условия вступления во Всемирную торговую организацию?

9. Согласны ли вы, что Украине необходимо присоединиться к Таможенному союзу и войти в Единое экономическое пространство с Россией, Беларусью и Казахстаном?

От Украины олигархической - к Украине социалистической!

Выход из кризиса один - СОЦИАЛИЗМ!

Петр СИМОНЕНКО,
Первый секретарь ЦК Компартии Украины, председатель фракции коммунистов Верховной Раде Украины, 17.05.2011
//kiev-vestnik.com.ua/polit/1016-sudbu-strany-dolzhen-reshat-narod-a-ne-partii-oligarxov.html
//komm-info.at.ua/index/narodnyj_referendum_volja_naroda/0-16
//forum.0629.com.ua/viewtopic.php?f=39&t=205671&view=unread

Народный референдум. Кто против?
Народный референдум. Кто за?
Українські реформи повинні починатися з реформ у Києві

//www.sm.cominformua.com/index.php/razdeli/novosti-symschunu/item/183-v-romnah-prodolzhaetsya-sbor-podpisey-v-ramkah-proekta-narodniy-referendum

середа, 27 квітня 2011 р.

Не поспішай, бо встигнеш


Леонід Кравчук: 
Концепція Конституційної асамблеї буде готова 
в липні

Схоже, що Віктор Янукович нарешті вирішив покінчити з бардаком навколо створення Конституційної асамблеї. 
Нагадаємо, що ще 21 лютого він створив науково-експертну групу для підготовки Конституційної асамблеї, а її головою поставив Леоніда Кравчука

Для багатьох експертів це було дивним, адже за кілька місяців до того Віктор Янукович створив Комісію зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права на чолі з нардепом регіоналом Сергієм Головатим. Ця комісія також мала займатися конституційними питаннями.

Протиріччя вилізли на поверхню майже одразу – вже через кілька днів після створення групи Кравчука виявилося, що ще 16 лютого комісія Головатого навіть затвердила свою концепцію створення асамблеї. Група ж Кравчука ще тільки починала її розробляти. Більше того, на початку березня документ Головатого вже передали на розгляд Венеціанській комісії, і 26 березня навіть отримали висновок.

Потім Віктор Янукович призначив Марину Ставнійчук до себе в адміністрацію, і доручив їй займатися тими самими конституційними питаннями. Здавалося, що в Конституційної асамблеї вже навіть не дві, а цілих три няньки.

І ось сьогодні нарешті всі ці групи, комісії і радники Президента таки сіли за один стіл. На закритому спільному засіданні в АП комісії Головатого, групи Кравчука за участю Марини Ставнійчук було вирішено створити нове утворення – Редакційний комітет. До цієї структури увійдуть 11 людей. За даними «Главкома», там точно працюватимуть Сергій Головатий, Марина Ставнійчук, Микола Козюбра, Юрий Шемшученко та Василь Тацій. Очолить комітет Леонід Кравчук, а єдиним завданнями нового органу буде пошук компромісного варіанту концепції Конституційної асамблеї. Адже зараз їх є вже кілька – від комісії Головатого та від групи Кравчука. Чи вдасться всім цим людям знайти спільну мову, враховуючи напружені стосунки всіх названих персонажів, сказати важко, принаймні деякі члени комітету неофіційно такі побоювання висловили.

Після спільного засіданні в Адміністрації Президента «Главком» розпитав Леоніда Кравчука щодо подробиць створення нового органу та перспектив його роботи.

- Леоніде Макаровичу, які результати спільного засідання вашої науково-експертної групи з підготовки Конституційної асамблеї та Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права?

- Результати позитивні. Найперше, всі схвалили підхід, що Конституційна асамблея має бути консультативно-дорадчим органом при Президенті України. Друге – модернізація України, ініціатива, з якою виступив Президент, не може відбутися без реформи конституційно-правової сфери.

Щоб узгодити діяльність науково-експертної групи і Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права ми сьогодні утворили Редакційний комітет. В нього увійшли представники обох органів – кращі професіонали в цій сфері. Комітет складається з одинадцяти осіб й він буде опрацьовувати ті питання, які вже напрацьовані. Скажімо, є кілька проектів концепції Конституційної асамблеї. Один підготувала Комісія зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

- Щодо нього вже є і висновок Венеціанської комісії…

- Так, щодо нього вже є висновок Венеціанської комісії. Також є ще один проект концепції, підготовлений Інститутом держави і права імені Корецького. Є вже проект концепції і зауваження, підготовлений Харківською юридичною академією. Маємо конкретні зауваження членів науково-експертної групи. Редакційна комісія до середини липня опрацює всі концепції з урахуванням висновку Венеціанської комісії й підготує одну концепцію. Цей документ ми в липні затвердимо й будемо далі працювати над створенням Конституційної асамблеї.

- Хто буде головою цієї редакційної комісії? За нашими даними, це будете саме ви…

- Так, я її очолив. Але думаю, що мені там не треба бути головою, краще, аби Юрій Шемшученко (Глава інституту імені Корецького – ред..) керував її роботою. Він професіонал, має цілий інститут. Я буду брати участь в роботі, може в мене якісь пропозиції будуть або зауваження. Для мене не важливе питання амбіції, щоб там керувати.

- В чому така велика різниця між концепціями Комісії Сергія Головатого і інституту Корецького? Там зовсім різні підходи?

- Ні, різних підходів немає. Є багато різних нюансів: як утворювати асамблею, як формувати склад – обирати чи призначати, які пропорції представлення владних інститутів та громадськості. Тобто, чисто правові і демократичні підходи. Ми хочемо, щоб робота асамблеї була відкритою, публічною та прозорою. Люди мають відчути, що через своїх представників вони причетні до творення нового періоду життя. Адже я вважаю, що після послання Президента має початися новий період життя України, оновлення та модернізація.

- До речі, в рішенні Венеціанської комісії щодо концепції Головатого, чітко вказана рекомендація обирати склад Конституційної асамблеї в парламенті. Такий підхід вже обговорювався, чи все ж таки членів асамблеї призначить Президент?

- Ми виходимо з того, що у нас є парламент, і, врешті решт, зміни до Конституції буде вносити не асамблея, а тільки парламент. Ми опрацюємо зміни, запропонуємо, підпишемо і подамо Президентові. Він вже внесе проект в парламент. Верховна Рада обговорить його і проголосує. Тобто, немає сенсу, щоб парламент затверджував склад Конституційної асамблеї. Венеціанська комісія пропонує рішення, відштовхуючись від світового досвіду. Але ми враховуємо наші реалії й особливості. Ми ж не можемо не бачити того, що є легітимно обраний парламент. В 2012 році будуть парламентські вибори, за цей час змін до Конституції не зможемо внести, тому внесенням змін до Конституції буде займатися наступна Верховна Рада.

- Чи обговорюються вже конкретні зміни до Конституції?

- Ні, коли ми створимо концепцію асамблеї, то наступним кроком буде розробка концепції змін і доповнень до Конституції.

- Зі сторони виглядає, що навколо Конституційної асамблеї є багато неузгодженостей. Є комісія Головатого, є ваша робоча група, є Марина Ставнійчук, яка займається тим самим в Адміністрації Президента. Не заважає роботі така кількість органів, які займаються тим самим? Конкуренція не заважає?

- Марина Ставнійчук очолює управління в Адміністрації Президента. Вона готує пропозиції і висновки не тільки щодо Конституції, а й з усього правого аспекту. Комісія Головатого має також більш широкий профіль. Наша ж група так і називається – з підготовки концепції Конституційної асамблеї.

- Просто комісія Головатого розробила свою концепцію і подали на розгляд Венеціанської комісії. За вашою спиною…

- Ну вони подали. А міг подати інститут Корецького. Але він не подав. Це ж ніяким чином не означає, що концепція Головатого головна. Вона – один з проектів.

- Тобто, конфлікту між вашими органами немає?

- Немає. І не буде!

27.04.2011 р.
Віталій Червоненко, «Главком»
//glavcom.ua/articles/3604.html
//svit24.net/

13.04.2012 Сергей Головатый. Демократия у нас есть
14.03.2012 Сергій Головатий. Конституція - це акт народу
06.03.2012 Спів Головатий
06.03.2012 Комісія при Януковичу забракувала проект КПК Януковича
01.03.2012 Указ Президента України №168/2012 Про деякі питання Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого, Марини Ставнійчук)
16.08.2011 Олександр Северин. Симулякр під венеціанським соусом
29.03.2011 Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська комісія). Висновок «Про концепцію створення і функціонування Конституційної Асамблеї в Україні» (Сергія Головатого)
11.03.2011 Сергій Головатий. Конституція 1996 року - це українська цінність. Але...
10.03.2011 Виталий Червоненко. Схватка за Конституционную Ассамблею
16.02.2011 Концепція створення і функціонування Конституційної Асамблеї (Сергія Головатого)
09.12.2010 Указ Президента України №1116/2010 Питання Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого /положення, склад)
02.04.2010 Указ Президента України Про ліквідацію Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого)
27.12.2005 Конституційна реформа 2004 року. Висновок Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого)
2005-2010 Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (укази, положення, склад)

вівторок, 26 квітня 2011 р.

Олег Березюк. Право на свободу


Кожен громадянин має знати свої права та обов’язки. І лише тоді, коли кожен з нас буде вимагати від посадових осіб органів державної влади точного виконання Конституції і законів, зможемо побудувати правову державу і громадянське суспільство. Лише тоді стаття 3 Основного Закону, де встановлено, що одним із головних обов’язків держави є забезпечення прав і свобод людини буде наповнена реальним змістом.

Теж саме стосується і статті 29 Конституції, яка передбачає, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Слід зазначити, що це право є одним із фундаментальних конституційних прав людини і тому може бути обмежене лише вмотивованим рішенням суду.

При обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою кожній особі мають бути повідомлені причини її затримання чи арешту. Про арешт або затримання особи мають бути негайно повідомлені її родичі.

Якщо протягом 72 годин не винесено вмотивованого рішення суду про необхідність тримання особи під вартою, її мають негайно звільнити.

Конституцією і законами України передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів кожна особа має право користуватись правовою допомогою захисника. Це право також є одним із основних конституційних прав людини.

Жодна посадова особа за жодних обставин не має права обмежувати право особи користуватись допомогою захисника. Більш того, за порушення права на захист передбачена кримінальна відповідальність.

Недопущення чи ненадання своєчасно захисника тягне за собою відповідальність передбачену статтею 374 КК України.

За порушення цієї статті посадова особа може отримати до 7 років позбавлення волі, в разі, коли порушення права на захист спричинило тяжкі наслідки.

Наприклад. Коли людину, яку було позбавлено права на захист, незаконно засуджено, завдано тяжких тілесних ушкоджень або навіть позбавлено життя.

Незважаючи на наявність цілого ряду юридичних норм, які захищають право на свободу і недоторканість та гарантують право на захист, в Україні досить часто фіксуються факти порушення цих прав.

Особливу суспільну небезпеку становлять незаконні дії співробітників правоохоронних органів, які проводять затримання та попереднє дізнання.

Ні для кого не секрет, що в Україні до затриманих за підозрою у вчиненні злочину досить часто застосовуються протиправні методи отримання інформації.

Іншими словами, людей на допитах б’ють, катують, а такі дії намагаються виправдати інтересами служби і необхідністю швидкого розкриття злочину.

Досить часто такий підхід дає прямо протилежні результати. Під тортурами навіть невинна особа може зізнатись у вчиненні злочину. У результаті – злочин не розкрито, злочинець на свободі і продовжує протиправні дії, а невинна особа відбуває покарання за злочин, який вона не вчиняла.

Маємо скалічені долі, низький рівень довіри громадян як до правоохоронних органів і суду, так і до державної влади загалом. Звичайно, що все це викликає зайву напругу у суспільстві і аж ніяк не сприяє встановленню соціально-політичної стабільності.

Очевидно, що все це завдає шкоди і конкретній людині, і державі, і всьому суспільству. Недарма ще древні римляни говорили, що краще не покарати 10 винних, ніж покарати одного невинного.

Чи можна вирішити проблему безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності і незаконного засудження особи? Мабуть, що повністю вирішити це питання досить складно, але значно зменшити кількість випадків застосування протиправних методів впливу на затриманих і незаконного засудження людей все таки можна.

В першу чергу, потрібно забезпечити громадянам реальну можливість скористатися юридичною допомогою захисника. Якщо співробітники правоохоронних органів будуть знати, що до затриманого в будь-який момент може прийти адвокат, то вони добре подумають перед тим, як застосувати до нього засоби фізичного впливу.

З однієї сторони це дасть можливість зберегти життя і здоров’я затриманих, а з іншої, втримає правоохоронців від вчинення протиправних дій.

Окремо слід зазначити, що в Україні порушення права на захист відбувається незалежно від того, яка політична сила знаходиться при владі.

Наприклад. У березні 2007 року адвокат Віктор Василюк надавав юридичну допомогу суб’єкту підприємницької діяльності під час проведення позапланової перевірки співробітниками податкової служби.

Очевидно, що у присутності юриста досить складно зловживати владою і порушувати закон. Податківці вирішили проблему просто. Інкримінували адвокату адміністративне правопорушення і з порушенням вимог цілого ряду юридичних норм усунули його від виконання своїх прямих обов’язків.

Компанія і її керівники були позбавлені гарантованого статтею 29 Конституції права на правову допомогу.

Звернення народних депутатів, громадських діячів та правозахисників до вищих посадових осіб правоохоронних органів та президента з вимогою про забезпечення дотримання вимог Конституції і притягнення до відповідальності винних, результату не дало.

Лише об’єднаними зусиллями групи адвокатів вдалось захистити колегу від протиправних дій податківців. Ці події відбувалися за президентства Віктора Ющенка.

Чи щось змінилось тепер?

Практично нічого. Яскравим прикладом є справа громадянина Росії Магомеда Нальгієва, затриманого в аеропорту "Бориспіль" за спробу незаконного перетину кордону України.

Адвокат Юрій Мартиненко протягом 3 діб намагався потрапити до свого підзахисного. Про вчинення злочину, що передбачений статтею 374 КК (порушення права на захист), адвокат повідомив Генерального прокурора, але належна реакція на протиправні дії прикордонників відсутня.

І таких прикладів можна наводити сотні, якщо не тисячі.

Але найбільше непокоїть те, що суспільство ніяк не реагує на такі факти. Порушенням права на захист сьогодні важко когось здивувати, хоча ця проблема стосується всіх і кожного.

На місці затриманого може опинитись будь-яка особа – від суми і від тюрми ніхто не застрахований.

Особливо актуально це питання звучить. коли у засобах масової інформації з’являються повідомлення про загибель людей у відділках міліції.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є належне забезпечення права на захист. Охороняючи конституційне право громадян на свободу та особисту недоторканість, прокуратура має негайно реагувати на факти порушення права на захист і притягувати винних до відповідальності.

Президент, як гарант дотримання Конституції і законів, прав і свобод людини, має вимагати від призначених ним Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ та інших посадових осіб правоохоронних органів неухильного виконання їх підлеглими Конституції і законів.

Лише наявність політичної волі президента змусить цих посадових осіб добросовісно ставитися до виконання покладених на них обов’язків.

Народні депутати теж мають адекватно реагувати на факти порушення права на захист і вимагати притягнення винних до відповідальності, а також вимагати відставки вищих посадових осіб правоохоронних органів, які не змогли належним чином організувати роботу свого міністерства чи відомства.

Належним чином має бути проведена судова реформа. Лише незалежний і неупереджений суд може приймати справедливі і законні рішення та захищати конституційні права і свободи громадян.

Варто зазначити, що остання судова реформа була неефективної, що призвело до знищення незалежності судової гілки влади і колапсу всієї судової системи.

В Україні має з’явитись широкий громадський рух на захист конституційних прав і свобод людини і громадянина. Цей рух має стати справою всіх і кожного.

Лише через усвідомлення кожним соціальної цінності наших прав і свобод, зможемо побудувати громадянське суспільство і забезпечити становлення України як правової демократичної держави, головним завданням якої буде забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

26 квітня 2011 р.
Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства
//world.pravda.com.ua/columns/2011/04/26/6140955/
//standupforamerica.wordpress.com/2009/03/19/why-dont-you-come-and-take-it-from-me/freedom-slavery-guns/

понеділок, 25 квітня 2011 р.

Украину ведут к новой Конституции


Бесконечная 
конституционная модернизация

За год нахождения у власти Виктор Янукович в полной мере воспользовался существующей редакцией Конституции, восстановив вертикаль исполнительной власти. Прошлогоднее решение Конституционного суда, возвратившего Украине Основной закон в редакции 1996 года, расширило полномочия главы государства, фактически сделав президента полновластным хозяином страны. Несмотря на это, Янукович высказался за обновление Конституции, положив начало многочисленным дискуссиям по вопросу конституционной реформы.

В декабре прошлого года президент поручил комиссии по демократии и верховенству права подготовить предложения о приведении Конституции в соответствие с европейскими стандартами на основе рекомендаций Венецианской комиссии. В январе 2011 года эта же комиссия получила задание выработать модель конституционной ассамблеи. Однако официальный старт конституционным изменениям был дан февральским указом Виктора Януковича «О поддержке инициативы относительно создания Конституционной ассамблеи». Документ вызвал вопросы, поскольку Янукович не создал Конституционную ассамблею, а поддержал инициативу первого президента Украины Леонида Кравчука. Тем не менее на основании указа был сформирован научно-экспертный совет, который, опираясь на содействие государственных органов власти, должен выдать некий набор предложений, касающихся будущей Конституции. И хотя механизм создания Конституционной ассамблеи, ее полномочия вызывают много вопросов и не поддерживаются большинством политических сил, с ее помощью президент рассчитывает изменить редакцию Основного закона.

Укрепление личной власти

Выступления президента Украины на тему изменений Конституции и указ о Конституционной ассамблее не внесли ясности относительно того, чего же на самом деле намерен добиться Янукович, какие цели он преследует, инициировав процесс трансформации Конституции. Глава государства весьма пространно говорит то о внесении изменений в ныне действующую Конституцию, то о разработке принципиально нового текста Основного закона.

За почти 20-летний период независимого существования Украины каждый из президентов стремился подогнать Основной закон под свои интересы, исходя из текущей политической ситуации. Не успевала очередная Конституция быть принятой, как начиналось движение за ее «усовершенствование». На практике это привело к тому, что под прикрытием улучшения Конституции различные политические силы вели борьбу за власть. Виктор Янукович не стал отказываться от сложившейся «традиции» по внесению конституционных изменений, которые в конечном итоге нацелены на решение вполне конкретной задачи – удержание власти.

Большую озабоченность вызывает тот факт, что конституционный процесс начался с игнорирования норм Конституции. Основной закон говорит о том, что изменения должны вноситься в виде закона, который подается на рассмотрение в Верховную Раду. Между тем в настоящее время парламент фактически исключен из конституционного процесса, довольствуясь статусом стороннего наблюдателя.

Существуют различные точки зрения относительно причин, побудивших Януковича обратить свое внимание к Основному закону. Однако главной версией следует считать поиск механизмов, которые бы позволили президенту сохранить всю полноту власти. Следует отметить, что речь не идет о президентских выборах, которые по закону должны пройти в 2015 году. Вопрос кроется в сохранении сложившейся системы отношений между президентом, парламентом, правительством – с доминирующей президентской вертикалью.

Совершенно очевидно, что исход парламентских выборов, которые по закону должны состояться осенью 2012 года, способен повлиять на расстановку сил и, следовательно, либо ослабить, либо сохранить лидирующие позиции Януковича и Партии регионов. В данном контексте конституционные изменения, предлагаемые президентом, направлены на то, чтобы сохранить контроль над парламентом. Дополнительными импульсами, ускорившими поиск вариантов сохранения власти президента, стали ухудшение ситуации в экономике и падение рейтинга Виктора Януковича, который утратил доверие значительной части населения юго-восточных областей Украины. В этих условиях консервация нынешней расстановки сил в парламенте, который утратил политическую самостоятельность, рассматривается Януковичем и Партией регионов как наиболее оптимальный вариант.

Сценарии изменений

В администрации украинского президента существуют различные проекты конституционных изменений, каждый из которых имеет свои слабые и сильные стороны. Окончательный вариант может появиться ближе к осени. К этому времени станет ясно, на какой уровень поддержки может рассчитывать Партия регионов, насколько сильны протестные настроения, которыми может воспользоваться оппозиция. Большое значение будет иметь и экономическая ситуация, которая в последние годы выступает ключевым фактором в определении симпатий населения к тем или иным политическим силам. На сегодняшний день можно говорить лишь о неких идеях и наработках, обкатываемых в администрации президента.

Один из сценариев предполагает совмещение сроков выборов президента и парламента в 2015 году. В этом случае выборы в Верховную Раду в 2012 году должны быть отменены, и тем самым нынешний состав украинского парламента продлит свою политическую жизнь еще на три года. Подобное предложение может найти понимание у многих депутатов, поскольку зафиксирует сложившуюся ситуацию и сведет к минимуму политические изменения. Пойти по такому сценарию президента подталкивают снижение уровня поддержки его политики со стороны украинского населения и повышение вероятности прохождения в Верховную Раду оппозиционных сил – БЮТ, «Наша Украина», партий Яценюка и Тягнибока. Данные политические силы, даже объединив свои усилия, вряд ли смогут создать парламентское большинство в Верховной Раде. Однако они могут сильно осложнить деятельность правительства, усилят критику президента и – главное – будут использовать парламентскую трибуну в качестве стартовой площадки перед президентскими выборами. Если к тому же Виктор Янукович вдруг перестанет устраивать западные страны, а пример Леонида Кучмы (второго президента Украины) не стоит забывать, то вероятность выдвижения оппозиционного кандидата в стенах Верховной Рады значительно повысится.

Безусловно, рассматривается вариант, исходящий из того, что Партия регионов будет иметь высокий рейтинг, а вместе с ним и шансы на победу на парламентских выборах 2012 года. В этом случае президент сохранит контроль над Верховной Радой, оставаясь ключевой фигурой в системе власти. Однако ситуация в экономике не дает поводов для подобного оптимизма, что прекрасно понимают в администрации украинского президента и правительстве, которое превратилось в технический придаток президентских структур.

Подобная эволюция роли правительства в структурах исполнительной власти привела к появлению идеи о внесении изменений в Конституцию, которые сделают президента главой правительства. В этом случае вся полнота исполнительной власти сконцентрируется у президента, а пост премьер-министра будет ликвидирован.

Курс на президентскую республику

Дискуссии, которые развернулись в Украине вокруг конституционных изменений, в основном касаются проблем, связанных с президентской вертикалью. Президент стремится расширить полномочия, считая, что Конституция в редакции 1996 года не позволяет эффективно управлять страной. Сохранение подобного перекоса может означать лишь одно: Украину пытаются трансформировать в президентскую республику, в которой роль парламента и правительства будет еще больше снижена. С большой долей уверенности можно утверждать, что новая или обновленная Конституция будет в итоге направлена на укрепление института президентства и личной власти Януковича. Впрочем, и здесь возможны варианты, которые будут корректироваться складывающейся в Украине ситуацией.

Сергей Сергеевич Жильцов - доктор политических наук, руководитель Центра СНГ Института актуальных международных проблем.

25 апреля 2011 г.
//www.ng.ru/courier/2011-04-25/11_ukraina.html
//actualcomment.ru/theme/1797/

субота, 23 квітня 2011 р.

Яка модель підходить Україні?


Народовладдя передбачає сильну демократичну державну владу

Історія свідчить, що не завжди політична система, суспільний та державний лад, зафіксовані в конституціях різних країн, на певних етапах їхнього існування відповідали реальному політичному режиму, правам і свободам громадян.

Класичний тому приклад - сталінська Конституція 1936 року, яка за своїм змістом вважалася взірцем демократичної організації суспільства, проте в країні існував фашистський режим з політичними репресіями й голодомором. Тож суспільство природно зацікавлене у міцній, але демократичній державі, влада в якій формується шляхом волевиявлення більшості громадян.

Дієздатна - означає міцна

Сформована громадянами в демократичний спосіб влада має бути відповідальною перед ними, а вони, в свою чергу, зацікавлені, щоб ця влада була дієздатною, а значить, міцною. Слабкість влади завжди є наслідком слабкості демократії. Найслабкішими політичними режимами в їх гуманітарному вимірі були режими авторитарні.

Які ж висновки варто зробити для сучасної України? 20-річний досвід державної незалежності засвідчив нелегкий шлях перетворень. Маючи працьовитий і талановитий народ, природні багатства, великі науково-технічні можливості, ми не змогли реалізувати свій потенціал.

В основі всіх негараздів, які довелося пережити країні, лежать як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. До запровадження президентської посади вона була парламентською республікою, та короткий час існування такої форми правління не дав змоги належно оцінити її ефективність.

З часу заснування посади президента (199[1] рік), з'яви відповідного закону про його статус до ухвалення нового Основного Закону в нас діяла по суті президентська форма державного управління, Президент був водночас главою держави і виконавчої влади, обирався всенародно.

Відповідно до Конституції 1996 року Президент залишився лише главою держави, а уряд став відповідальним перед ним. Тобто в країні була започаткована президентсько-парламентська форма державного управління. Восьмирічний досвід її існування не приніс відчутних успіхів на шляху розвитку української державності.

Попередній досвід не врахували

Зміни до Конституції від 8 грудня 2004 року перетворили країну з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Неналежно продумана в науковому сенсі ця реформа призвела лише до критичного розбалансування влади, зробивши її надто слабкою й неефективною, практично не здатною забезпечити потреби суспільства.

Конституційний суд скасував зміни до Конституції 2004 року як неконституційні і повернув Україну до президентсько-парламентської форми правління.

На мою думку, яка грунтується на усталених канонах науки конституційного права та досвіді зарубіжних країн, у Конституції 1996 року за визначальними ознаками закладена все-таки не президентсько-парламентська форма управління, а своєрідна, властива саме Україні модель президентської форми.

Президентська республіка в різних варіаціях її форм властива багатьом демократичним державам. Класичною президентською республікою вважаються США.

Науковці зараховують до її головних ознак дотримання формальних вимог жорсткого поділу влад і запровадження збалансованої системи стримувань і противаг; обрання президента всенародно; поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента; формування уряду президентом лише за обмеженої участі парламенту; відсутність політичної відповідальності уряду перед парламентом; відсутність права глави держави на розпуск парламенту; відсутність інституту контрасигнування, тобто скріплення актів президента підписами міністрів, які мають нести відповідальність за їх реалізацію.

Баланс противаг і стримувань

Цим характеристикам великою мірою відповідає Основний Закон від 28 червня 1996 року. Він також передбачає більш збалансований варіант стримувань та противаг, зокрема можливість дострокового припинення повноважень парламенту за ініціативою президента.

У цьому варіанті президент є главою держави і не очолює виконавчу владу, оскільки передбачається наявність Кабінету Міністрів.

Це, з одного боку, начебто обмежує повноваження президента, з другого - дещо послаблює його відповідальність за стан справ у державі. Однак конституційне положення, що Кабінет Міністрів відповідальний перед президентом, покладає на нього і відповідальність за діяльність уряду.

Президент призначає членів уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих держадміністрацій та припиняє їхні повноваження, а отже, обсяг повноважень глави держави дає всі підстави стверджувати, що така форма державного управління скорше притаманна президентській.

Яка ж модель вітчизняного управління спроможна сьогодні вивести нашу країну з економічної кризи, підняти соціальну сферу на рівень європейських стандартів?

Оптимальний варіант вбачається в органічному поєднанні законодавчого оформлення державного управління зі здатністю тих, хто його здійснює, реалізувати владу в інтересах суспільства і держави.

Та чи суперечить сильна влада, яка нерідко асоціюється з авторитаризмом, основам громадянського суспільства, демократії та парламентаризму?

Звернімося до досвіду демократичних країн світу, в яких сильна влада організована в демократичний спосіб. Приміром, ніхто не заперечуватиме, що у США була і є сильна державна влада. Водночас не можна поставити під сумнів відсутність у цій країні демократії, розвинутого парламентаризму чи громадянського суспільства.

Країнам ЄС, які переважно є парламентськими, також властива сильна державна влада, та не в сенсі переваг примусових її механізмів (застосування сили проти власного народу), а в її організованості й ефективності, довіри до неї з боку громадян (гарантії прав і свобод, забезпечення розвитку економіки, належний рівень зарплат, соціальної сфери, правопорядку).

Така державна влада, побудована на демократичних засадах, не тільки не обмежує самоврядні начала у структурі влади загалом, а, навпаки, має бути зацікавлена у справжньому громадському самоврядуванні, яке, в свою чергу, є джерелом і основою ефективного управління та довіри громадян до неї. Сильна президентська влада зовсім не означає великої кількості державних службовців, які начебто мають її забезпечувати. Навпаки, вона має визначити оптимальну чисельність держапарату і сприяти значному її зменшенню.

Перші кроки нинішньої влади в цьому напрямі не можна не вітати. Важливо також, що це робиться одночасно з проведенням адміністративної реформи, яка не лише вдосконалює структуру управління, а й приводить її до потреб економічного і соціального розвитку суспільства.

Саме про це йдеться в законопроекті про центральні органи державної виконавчої влади, який зараз розглядається у Верховній Раді.

Віталій ЖУРАВСЬКИЙ, доктор юридичних наук
«Урядовий курєр», 23 квiтня 2011 р.
//www.ukurier.gov.ua/uk/articles/yaka-model-pidhodit-ukrayini/p/

//zushchiks.livejournal.com/4051.html
//www.museum.ru/imgB.asp?10511