четвер, 21 червня 2012 р.

Григорій Демидов: Звіряти реформи з правовою спадщиною країни


Наближається чергова річниця Конституції України. ми відзначаємо її на тлі загострення політичної ситуації в країні. Скоро вибори. І Основний закон держави знову в зоні підвищеної уваги. Як відомо, створена конституційна асамблея для підготовки пропозицій щодо змін у ньому. Але країна вже не раз отримувала урок того, що ситуативні зміни в Основний закон можуть призвести до негативних наслідків. Про це ми [Крымские известия] розмовляємо із заслуженим юристом України і АРК Григорієм Демидовим.

— Конституція України від 28 червня 1996 року з моменту прийняття зазнала сер­йозних змін. У чому їх суть та необхідність створення ще й нової Асамблеї?

— Перша редакція передбачала президентсько-парламентську форму правління. Президент був не тільки главою держави. Ним здійснювалося керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою, визначалися напрямки діяльності уряду. До повноважень відносилося також формування уряду, за винятком кількох його членів, кандидатури яких узгоджувалися з парламентом, — включаючи прем’єра. У складний період становлення незалежної держави, переходу до ринкової економіки при відсутності багатопартійної системи така централізація влади була об’єктивно необхідною. Але оскільки повноваження парламенту були вкрай обмеженими, виникло запекле протистояння його з президентом та урядом. Чинником, який також породжував конфлікти, була та обставина, що цей період державного будівництва збігся з активною фазою приватизації об’єктів державної власності. У грудні 2004 року під час гострої політичної кризи в Конституцію країни внесені зміни, які закріплювали парламентсько-президентську модель. На другому етапі реформи передбачалася і реформа місцевого самоврядування. За парламентом були закріплені повноваження з визначення основ зовнішньої і внутрішньої політики. При цьому зроблена спроба застосувати на рівні держави кримську парламентську форму правління, згідно з якою парламентом визначаються напрямки регіонального розвитку і формується весь склад уряду.

Але в АРК лише подання кандидатури прем’єра здійснюється спікером парламенту — за погодженням з президентом країни. Решта складу уряду та його структура формуються виключно за поданням прем’єра. В цьому випадку подання кандидатур членів уряду розділили між президентом і прем’єром. Позаяк питання полягає не тільки в кандидатурах чи особистос­тях, а й у визначенні напрямів політики в конкретних сферах чи президентом, чи прем’єром, ця модель призвела до їх протистояння. Виникла проблема дуалізму виконавчої влади. Оскільки ж за президентом збереглися повноваження призначення глав державних адміністрацій, то протистояння поширилося по вертикалі на місця. До того ж, мінімальна більшість коаліції «помаранчевих» у парламенті розкололася на «пропрезидентські» і «пропрем’єрські» сили.

Відсутність елементарної політичної культури, здатності домовлятися і почуття відповідальності перед суспільством паралізували роботу парламенту. Фактично була дезорганізована вся система управління. Крим це проходив за часів президентства Ю. Мєшкова. Вибиратися з такої «руїни» дуже важко. Крим досі не відновив втрачене.

Все це відбувалося на очах у світової спільноти і дискредитувало країну так само, як свого часу і Кримську автономію. Іміджу України як держави, яка обрала демократичний, правовий шлях розвитку, завдано колосальної шкоди.

Після чергових виборів Президента України рішенням Конституційного суду внесені до Конституції вищезгадані зміни визнані неконституційними, повернена колишня президентсько-парламентська форма правління. Венеціанська комісія з цього приводу зазначила, що рішення з питань конституційного устрою може приймати тільки парламент — як орган, який безпосередньо представляє народ. З урахуванням цього, а також необхідності проведення другого етапу конституційної реформи, створена Конституційна асамблея, покликана підготувати відповідні пропозиції для внесення їх президентом на розгляд парламенту.

— Чому в складі Конституційної асамблеї немає представників АРК?

— Висловлю свою особисту думку. Хто б не перебував на чолі центральної державної влади: представники Заходу, Центру чи Сходу країни, стало вже традицією не помічати наявності автономії в складі держави, її Конституції, статусу і повноважень.

— Чим це пояснити?

— Справа не тільки в особистих ідеологічних чи етнокультурних пріоритетах можновладців. Справа, перш за все, в надцентралізованій державній владі, яка влаштовує теперішню політичну еліту країни. Центральні органи підім’яли під себе повноваження як автономії, так і місцевого самоврядування, бюджетну і податкову системи, землю, природні ресурси і власність. Централізація влади, що була необхідна на початковому етапі, перетворилася на гальмо, джерело корупції і переділу власності.

— У чому конкретні причини ігнорування автономії?

— Крим у всіх параметрах не вписується в ситуацію в країні, в цю надцентралізовану систему. Наприклад, на рівні держави уряд формується президентом за поданням прем’єра. В Криму уряд формується парламентом автономії, перед яким і відповідальний. На рівні регіонів обласні ради не мають власних виконавчих комітетів. Там існують обласні держадміністрації, голови яких призначаються президентом, і відповідальні перед ним. Кримський парламент має право відправити свій уряд у відставку. Обласна рада не може відправити у відставку ані облдержадміністрацію, ані голову цієї адміністрації. Тому обласні ради, посилаючись на Крим, вимагають собі власні виконкоми. Це дратує центральну владу. Далі. Затверджена Законом України Конституція АРК закріплює право власності автономії на землю і природні ресурси. Земельний кодекс України та інше законодавство, в порушення державних гарантій, не передбачають право власності автономії на землю і природні ресурси, як, втім, і обласного та районного самоврядування. Це ганебне порушення державних гарантій, та ще один «дратівливий чинник». Далі. У сфері бюджетних відносин Конституція АРК закріплює принципи бюджетної самостійності автономії. Але це не вписується в надцентралізовану бюджетно-податкову систему країни, коли фінанси концентруються в розпорядженні центру, який щорічно визначає обсяг коштів, що виділяються місцевим бюджетам. Автономія та місцеві ради змушені стояти з простягнутою рукою і просити гроші для вирішення будь-якого найдрібнішого місцевого питання. Згадайте зруйновані зимовими штормами кримські пляжі, на відновлення яких ані в автономії, ані у місцевого самоврядування немає власних коштів. Немає коштів не тільки на створення нормальної інфраструктури, але навіть на прибирання сміття! Якщо ж реалізувати чинні положення Конституції АРК, то автономія і місцеве самоврядування отримають фінансову самостійність. Все це також сильно дратує центральну владу. Тому на державному рівні про Конституцію автономії вважають за краще мовчати. У проекті Конституції України, внесеному свого часу Президентом України В. Ющенком, було відсутнє навіть згадування про Конституцію АРК.

— ВО «Свобода» навіть пропонує ліквідувати автономію.

— Ідеологам ВО «Свобода» рекомендую звернутися до правової спадщини країни. Почитати хоча б Конституцію УНР 1918 року. Вона встановлювала, наприклад, земельний територіальний устрій, а також широкі права національних меншин, аж до створення ними своїх представницьких органів, яким державою передавалася частина повноважень для самоврядування. У РІА «Новий регіон» Олександр Болтян виклав передвиборчі пропозиції ВО «Свобода». Те, що пропонується, нагадує добре відому Галичині колоніальну систему управління українськими землями часів Речі Посполитої, коли цими землями керував воєвода, який призначався польським королем. Модель ця дуже схожа на теперішні облдержадміністрації. Навіть у радянській системі обласні та районні ради мали свої виконкоми. «Свободі», як на мій погляд, потрібно поміняти назву на «Несвобода». Замість того, щоб нав’язувати все це Криму, потрібно виконати рекомендації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи від 1997 року і поширити на регіони України кримську модель. Обласному та районному самоврядуванню повернути виконкоми, надати власну податкову базу, яка буде достатньою для вирішення їх потреб, і право власності на землю та природні ресурси. Держава повинна контролювати регіональне та місцеве самоврядування, а не тягнути на себе їх повноваження, фінанси і власність. Колись все одно доведеться переходити до сучасних форм регіонального і місцевого самоврядування та виконувати державні гарантії статусу і повноважень автономії.

Розмову вела Світлана МАКАРЕНКО, 21.06.2012
//www-ki.rada.crimea.ua/index.php/-i/5604-2012-06-21-06-33-03?Itemid=86&option=com_content&id=5604:2012-06-21-06-33-03&view=article&layout=default&month=5&year=2012

4 коментарі:

Вадим Мурачов сказав...

27.06.2012 | Анатолий Могилев
В Конституционную ассамблею, созданную в целях усовершенствования отдельных положений Конституции Украины, вошли крымские правоведы. Об этом сообщил журналистам Председатель Совета министров Крыма Анатолий Могилев в Симферополе 27 июня.

«В Конституционной ассамблее участвуют правоведы Крыма. Там мы отстаиваем и прорабатываем вопросы, чтобы в новой редакции Конституции Украины были учтены положения и отдельный раздел об Автономной Республике Крым», – сказал премьер.
http://www.kianews.com.ua/node/46507

Вадим Мурачов сказав...

27.06.2012 | Александр Форманчук

Конституция Украины нуждается в перезагрузке

Конституция Украины не должна превращаться в объект политической борьбы за власть. Об этом корреспонденту Крымского информационного агентства заявил сопредседатель Крымской ассоциации политологов Александр Форманчук.

По его словам, Конституция принималась в непростой и напряженной обстановке. Политические силы долго не могли достичь компромисса из-за идеологических разногласий – налицо разное понимание основного закона. В итоге документ был принят парламентом под угрозой роспуска спустя пять лет после провозглашения независимости Украины.
«Компромиссный характер, затяжной процесс конституционного оформления привел к тому, что политические силы в Украине, вместо того чтобы жить по Конституции, стали рассматривать ее как объект политической борьбы за власть. Постепенно шло вымывание ее основных положений», – сказал Александр Форманчук.
Примером тому является 2004 год, когда многие положения Конституции были грубо проигнорированы. Именно тогда в результате третьего тура президентских выборов к власти пришел Виктор Ющенко. Он и его соратники стали использовать Конституцию как метод борьбы и удержания власти.
«Нынешняя Конституция требует политической перезагрузки. Документ уже неоднократно подвергался грубому игнорированию. Конституция должна выполнять функции общественного договора общества с властью. Именно с этой целью президент Янукович инициировал создание Конституционной ассамблеи» – заключил политолог.

http://www.kianews.com.ua/node/46504

Вадим Мурачов сказав...

27.06.2012 | Владимир Константинов

Предстоящие изменения в Конституции Украины не ущемят полномочия автономии

По мнению Председателя Верховной Рады АРК Владимира Константинова, 2013 год станет годом открытого гражданского диалога о реформировании политических и государственных институтов власти. Об этом он заявил сегодня в ходе торжественного собрания, посвященного 16-й годовщине Конституции Украины.

«Уверен, предстоящие изменения в Конституции не ущемят полномочия автономии. Не исключено, что они будут более конкретизированы и расширены», – пояснил спикер.
При этом он отметил, что создание Президентом Украины Виктором Януковичем Конституционной ассамблеи стало важным шагом в реформировании политического строя и развитии гражданского общества. «Этот общественный орган должен подготовить законопроекты, их общественное и профессиональное обсуждение, в том числе с участием международных экспертов. В конце года на суд общественности будет вынесена концепция конституционных изменений», – добавил Владимир Константинов.

http://www.kianews.com.ua/node/46527

Вадим Мурачов сказав...

27.06.2012 | Рустам Темиргалиев

Конституция Украины должна стать основополагающим и авторитетным документом в защите своих прав для каждого гражданина государства. Об этом корреспонденту Крымского информационного агентства заявил член президиума Верховной Рады Крыма Рустам Темиргалиев.

По его мнению, несмотря на то, что в нынешнем году Конституция Украины отмечает свое 16-летие, проблема низкой правовой культуры среднестатистического украинца по-прежнему остается острой.
«С моей точки зрения, каждый из нас должен максимально чаще читать Конституцию, особенно первые положения, для того чтобы знать самые элементарные свои права и обязанности. Наша Конституция достаточно четко прописывает все наши возможности, которыми мы, к сожалению, часто не умеем пользоваться и, как следствие, не можем защищать свои интересы», – считает Рустам Темиргалиев.
При этом он уверен, что созданная по инициативе главы государства Виктора Януковича Конституционная ассамблея позволит внести нужные корректировки в основной документ страны с учетом мнения общественности.

http://www.kianews.com.ua/node/46523