четвер, 17 січня 2013 р.

Світлана Дорош. Привид референдуму блукає Україною


В руках української влади після набуття чинності закону про всеукраїнський референдум опинилися усі механізми і важелі для його проведення. Експерти попереджають, що референдум може розколоти країну.

Поява цього закону пожвавила дискусію про те, а чи існує сценарій, за якого проведення референдуму стане реальністю вже у найближчому майбутньому, пише ВВС Україна.

На сьогодні у політичних кулуарах обговорюється принаймні три теми, які можуть стати предметом плебісциту. Передусім, це ставлення до поглиблення співпраці із Митним союзом. Серед інших тем - статус російської мови та зміни до Конституції.

16 січня Кабінет Міністрів на своєму засіданні ухвалив поправки до постанови "Про деякі питання забезпечення і проведення всеукраїнського референдуму". І хоча міністр юстиції Олександр Лавринович запевняє, що це були "технічні" і "несуттєві" поправки у зв'язку із набуттям чинності закону "Про всеукраїнський референдум", ця новина дозволяє припускати, що тема референдуму когось таки цікавить.

Народ хоче, щоб його запитали про Митний союз

Комуністична партія заявляє, що розпочинає створення ініціативних груп з метою збору підписів для проведення референдуму про доцільність вступу України до Митного союзу. Наприкінці 2012 року лідер Компартії Петро Симоненко заявив, що референдум можна було б провести навіть цього року, у травні-червні.

"Я переконаний, що ми сьогодні маємо винести на референдум питання про те, що вигідніше для України – Митний союз чи Євросоюз. Це мають вирішити наші громадяни", - заявляв лідер КПУ.
Прес-секретар Компартії Вікторія Георгієвська повідомила ВВС Україна, що "робота почнеться з лютого".

"Насправді підготовка ведеться вже кілька місяців, ще з листопада минулого року. У лютому будуть ухвалені остаточні рішення і план дій", - сказала представниця КПУ.

Наприкінці року з'явилися результати соціологічного опитування, проведені центром "Соціальний моніторинг", які свідчать, що переважна більшість громадян хочуть, аби рішення про вступ України до Митного союзу ухвалювали не парламент і президент, а народ.

За даними цих досліджень, ідею винесення питання вступу України до Митного Союзу на референдум підтримує 62% опитаних, а довірити це Верховній Раді і президенту згодні лише 24%. 15% респондентів не знають, що краще.

Керівник центру "Соціальний моніторинг" Ольга Балакірєва повідомила ВВС Україна, що запитання по темі Митного союзу у грудневому опитуванні готувалися "в межах угоди про інформаційне партнерство" із громадською організацією "Український вибір".

Лідером цієї організації є колишній глава адміністрації президента Віктор Медведчук, який лобіює ідею такого референдуму. На своєму сайті він написав, що усі українські політики - і від влади, і від опозиції "не довіряють народові ухвалення стратегічних рішень на референдумі", у той час як державні інститути і той-таки парламент не користуються достатньою довірою у людей.

Представники влади жодного разу не заявляли про те, що рішення щодо поглиблення співпраці із Митним союзом слід ухвалювати за участі народу. Але новий закон про референдуми передбачає ініціативу "знизу", яку цілком можуть підтримати "верхи".

Конституція і мова

За внесення змін до Конституції на референдумі, згідно із тими ж результатами "Соціального моніторингу", також висловлюється переважна більшість громадян, причому в усіх регіонах країни.

"Перш ніж говорити від імені народу (а політики всіх мастей саме на народ і посилаються), треба все-таки знати його думку", - переконує Віктор Медведчук.

Про необхідність дізнатися думку народу згадав нещодавно і голова парламенту Володимир Рибак. Він сказав, що у разі, коли Конституційна асамблея не зможе домовитися з питань, що стосуються функціонування мов в Україні і статусу російської мови, це питання варто винести на референдум.

"Є вірогідність, що мовне питання в Україні може бути вирішене на референдумі. Але люди повинні знати, про що саме йдеться. [...] У Конституції це питання також розглядатиметься. Можливо, навіть будуть внесені зміни до Конституції 1996 року. Необхідно, аби за стіл сідали вчені, фахівці, громадські організації - і шукали порозуміння. Якщо ні – мовне питання треба виносити на референдум", - сказав Володимир Рибак в інтерв'ю 5 каналу.

Конституційна асамблея вже не потрібна?

Спікер Ради твердить, що питання мови вже порушувалося на засіданнях Конституційної асамблеї. Але, як каже член цієї асамблеї, директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, після набуття чинності закону про всеукраїнський референдум виникла правова колізія.

"Закон змінює правила гри і він напряму стосується самої Асамблеї. Вона створена як орган, який має підготувати проект Конституції для подальшого розгляду у парламенті, як це передбачено чинною Конституцією. Але після появи закону, в обхід Верховної Ради будь-яке положення чи будь-яке конституційне питання може бути винесене на референдум. Причому, усе, що схвалено, одразу ж набуває чинності. А це, своєю чергою, суперечить чинній Конституції", - сказав Ігор Коліушко в інтерв'ю ВВС Україна.

Така ж ситуація із статусом російської мови, каже експерт: необхідно вносити зміни до Конституції, і це має робити парламент, але, згідно з законом, будь-хто може винести це питання на референдум.

Водночас, Ігор Коліушко каже, що на засіданні Конституційної асамблеї він не чув, аби хтось вів мову про перспективи референдуму. Але сам він запропонував обговорити ситуацію, що виникла внаслідок дії цього закону. Керівник Центру політико-правових реформ вважає, що за таких умов сенс у роботі самої Конституційної асамблеї опиняється під сумнівом.

"З іншого боку, процедура і умови, виписані у законі, наскільки складні, що можуть бути реалізовані лише владою або тими, хто з нею пов'язаний. Без влади чи всупереч їй ніхто не впорається", - сказав Ігор Коліушко.

В опозиції переконані, що у цьому полягає сенс ухвалення закону. Зокрема, керівник фракції "Батьківщина" у Верховній Раді Арсеній Яценюк заявляв, що дійсною метою його є саме легітимізація усього того, чого прагне влада, нібито "з ініціативи народу". І що серед цих прагнень можуть виявитися поправки до Конституції і зближення із Митним союзом.

Референдум як технологія

Водночас, голова правління компанії "Український соціовимір" Сергій Таран переконаний, що ініціативи з проведення референдуму - влади чи політичних сил, які з нею пов'язані - слід розглядати виключно як політичну технологію. В якій влада може бути зацікавлена, зважаючи на президентські вибори 2015 року.

"Коли стане остаточно зрозуміло, що в економіці, у боротьбі з корупцією - повний провал, влада може піти шляхом розколу суспільства темами мови чи Митного союзу і винести їх на референдум", - сказав ВВС Україна Сергій Таран.

"Тестовий варіант вже відбувся під час ухвалення парламентом закону про мови, і подібні питання знову можуть виникнути. Для того, щоб зіграти на емоційних почуттях людей, відволікти їх від нагальніших проблем економіки і соціального захисту. За логікою політтехнологів влади, коли суспільство розколеться, влада підіграє тій частині, яка підтримує Віктора Януковича, і на тлі цієї загальної мобілізації він сподівається знову отримати крісло президента", - сказав політолог.

Трішки історії

Україна вже має чималий досвід підготовки і проведення референдумів, і у переважній більшості випадків це, на думку експертів, були виборчі маніпуляції - окрім 2000 року, коли тодішній президент Леонід Кучма через всеукраїнський референдум намагався отримати додаткові конституційні повноваження. Тоді результати референдуму так і не розглянула Верховна Рада, а достовірність їх ставилася під сумнів опонентами влади.

Усі наступні плебісцити були пов'язані із виборами. Напередодні парламентських виборів 2006 року блок "Не так!", створений Віктором Медведчуком, ініціював плебісцит про ставлення до НАТО і ЄЕП і навіть передав до Центральної виборчої комісії понад три мільйони підписів. Але після виборів про цю ініціативу забули.

У 2007 році - році позачергових парламентських виборів - було аж три спроби провести референдум - від Партії регіонів, блоку Юлії Тимошенко та Компартії.

Партія регіонів хотіла знати думку народу про статус російської мови, ставлення до НАТО та до виборності голів обласних і районних адміністрацій. Регіонали пройшли усю необхідну процедуру, проте проведення референдуму заблокував президент Віктор Ющенко.

Спроби БЮТ організувати референдум із дев'яти питань також нічим не завершилися. Юлія Тимошенко та її однодумці хотіли запитати у народу про форму правління в Україні, всенародне обрання суддів, скасування недоторканості для керівництва держави тощо. Тобто, ішлося про питання, які також напряму пов'язані із Конституцією. Експерти тоді називали запропоновані питання популістськими. Вони казали, що у разі проведення референдуму їхні результати імплементувати було б дуже проблематично.

У тому ж 2007 році Комуністична партія оголосила, що зібрала достатньо підписів на підтримку проведення референдуму щодо оголошення недовіри президенту Віктору Ющенку. А в 2011-му КПУ провела, як твердили її очільники, всенародне опитування за десятьма питаннями своєї партійної програми.

Нині в Україні - нові правові реалії. Проведення референдуму і імплементація його результатів, якщо того захоче влада, практично не матимуть перешкод.

Світлана Дорош, 17.01.2013 р.
//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2013/01/130116_referendum_ukraine_sd.shtml


Експерти попереджають, що референдум може розколоти країну

Немає коментарів: