пʼятниця, 31 травня 2013 р.

Леонід Кравчук: Якщо всі організації, які діють в Україні, даватимуть офіційну оцінку законам, то ми перетворимося на дискусійний клуб


Розкол та суперечки виявились одними з технологічних мін, що закладені в законі про референдум від самого початку. З моменту його ухвалення в листопаді 2012-го Верховною Радою минулого скликання експерти, депутати і громадські діячі неодноразово наголошували на недоліках цього законодавчого акту. Зауваження стосувалися як конституційності процесу його ухвалення, так і, власне, контенту закону.

Нагадаємо, до головних небезпек, які криються за лаштунками чергової владної ініціативи, належить можливість ухвалити будь-які зміни до Конституції або навіть нову її редакцію без жодного втручання парламенту чи Конституційного Суду. На цьому наголошують багато експертів. Зазначено також, що голосування «за» чи «проти» того чи іншого питання, яке де-факто може винести лише представник влади, відбуватиметься без жодного кворуму. Жодних меж для відсотка явки, нижче за який рішення вважається проігнорованим суспільством, а отже нелегітимним, немає. Проте встановлено досить вузькі межі, в яких має відбуватися агітація. Тим часом як європейське законодавство декларує необхідність та обов’язковість дотримання балансу у висвітленні питання, яке винесено на референдум, тобто надання трибуни для виступу як прихильникам схвалення ініціативи, так і їхнім опонентам, український законодавець виключив із процесу комунікації між громадянами й ЗМІ. Медіа зможуть лише виступати в ролі рупорів для офіційної позиції Президента, який одноосібно визначатиме відповідність запропонованого питання Конституції та Верховної Ради, де домінує провладна партія.

Відповідно до політичної традиції, неоднозначне питання референдуму почала активно артикулювати й опозиція. Однак її хоч і консолідована позиція виявилася доволі несерйозною, бо зводилася до лозунгів про проведення власного референдуму, який мав позбавити Віктора Януковича президентського крісла. Думку опозиціонерів вдалося дещо змінити після численних відгуків юристів, котрі дійшли висновку, що проведення референдуму можуть ініціювати лише ті організації та групи, які користуються безпосередньою підтримкою влади або є її конспірованими посередниками. Далі обіцянки провести власний референдум були втрачені на початковому етапі туру в межах акції «Вставай, Україно!», а нові вимоги не з’явилися. Скасування вибухонебезпечного закону про референдум так і не увійшло до топу вимог опозиції.

Нині ж жодної спільної позиції в цьому питанні опозиціонери не мають. На нещодавній конференції, організованій Центром політико-правових реформ, партії заявили про характерні для кожної з них шляхи врегулювання питання референдуму. Валерій Карпунцов, представник партії «УДАР», закликав опозицію діяти нахабніше. Його партія, за словами депутата, вже написала два конституційних подання стосовно процесу ухвалення закону та його змісту. Найближчими тижнями його отримає адресат. «Загалом будь-яка діяльність: правоохоронна, медична і навіть опозиційна — зараз нагадує імітацію», — констатував політик. Що ж, цілком самокритично.

«Свобода», у свою чергу, пропонує єдиний логічний, як гадає, вихід: мобілізація людей задля блокування дільниць у день проведення референдуму. «Вплинути на ці процеси шляхом звернення до Конституційного Суду чи в якийсь інший спосіб не вдасться, потрібно організовувати спротив», — аргументував позицію керівник аналітичної служби «Свободи» Юрій Левченко.

Опозиційна партія, яка, за результатами виборів, користується найбільшою підтримкою, чіткої позиції в цьому питанні так і не висловила. Депутат від «Батьківщини» Володимир Бондаренко наголосив на тому, що в Києві владою взято під контроль місця, де можна зібрати дві тисячі людей: саме така кількість необхідна для проведення зібрання, яке має ухвалити питання, що буде винесено на референдум. Одним з останніх легітимних рішень Київради, яка вже наступного тижня втратить свої повноваження, стало підпорядкування найбільших кінотеатрів столиці адмінресурсу.
Слід зауважити, що до дискусії були запрошені й депутати від Партії регіонів, котрі, власне, є авторами законопроекту, і КПУ, яка наполягає на проведенні референдуму з приєднання до Митного союзу. Певно, відсутність представників обох політичних сил є очікуваною, але водночас і цілком промовистою.

Крім чергового розладу в системі співпраці опозиційних сил, питання про референдум виявилося предметом суперечок і в експертних колах. Звісно, частина діячів, котрі висловлюються на захист референдуму є куди меншою, але і їм дали слово. Як зауважив Всеволод Речицький, експерт Харківської правозахисної групи, референдум є певним прототипом права на повстання, закріпленого в багатьох європейських законодавствах. За словами фахівця, люди можуть використати це право, щоб миттєво змінити конституційний лад чи владу в державі. «Закон про референдум виписаний неправильно, але така норма обов’язково має бути», — сказав В. Речицький.

Крім розбіжностей у поглядах політичної опозиції та опонентів цього закону із громадсько-правового середовища, за словами Михайла Козюбри, може виникнути конфронтація між владою та народом. «Постановка питання про безпосереднє народовладдя призводить до певного дуалізму: є влада народу і влади держави. Проблема полягає в тому, що перша не обмежена законом. Утім, у розв’язанні питань щодо внесення змін до Конституції, має дотримуватися баланс безпосередньої та представницької влади народу — ухвалювати такі зміни без парламенту не можна», — вважає колишній суддя Конституційного Суду. За його словами, міжнародні тенденції ведуть не до розширення питань, які можуть розглядатися на референдумі, а навпаки — обмеження таких.

Чи зумовлять розкол у суспільстві ініціативи, які будуть винесені на всеукраїнське голосування, залишається питанням часу. Водночас експерти зазначають, що через певну непоінформованість люди ставляться до референдуму дуже позитивно. Вони кажуть, що додаткова можливість впливати на процеси в державі імпонує людям.

Лінія конфронтації пройшла також в органі, який має стосунок безпосередньо до внесення змін до Конституції. Закон про референдум дещо нівелював значення Конституційної асамблеї. Її роботу з напрацювання концепцій і законопроектів змін до Основного закону може бути перекреслено рішенням одного референдуму. Шляхом всеукраїнського голосування можуть бути підтримані будь-які нововведення до Конституції або ж цілком новий текст. Деякі члени КА заявили про необхідність висловлення офіційної позиції дорадчого органу Президента стосовно цього закону і, незважаючи на відхилення їхньої пропозиції, обстоюють свої погляди надалі. Нещодавно вони оприлюднили офіційне звернення, адресоване голові Асамблеї Леонідові Кравчуку, з проханням внести до порядку денного найближчого засідання питання про підтвердження позиції щодо необхідності впроваджувати зміни до Конституції в конституційний спосіб (через голосування в парламенті та ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду). Про реакцію на запит членів КА та подальшу роботу Асамблеї «День» розмовляє з головою Конституційної Асамблеї Леонідом КРАВЧУКОМ:

— Леоніде Макаровичу, як ви відреагували на звернення членів Конституційної Асамблеї?

— За поданням комісії з питань народовладдя ми це обговорили на організаційному засіданні бюро. Оскільки в положенні про Конституційну асамблею задекларована можливість винесення якогось питання на обговорення під час засідання одним із членів та є відповідне звернення, ми будемо його обговорювати. Але ми не можемо визначити, яке рішення може бути ухвалено за результатами цього обговорення. Згідно з положенням і статутом, Асамблея не дає оцінок законам, які ухвалює Верховна Рада. Це — компетенція Конституційного Суду. Цілком природно: якщо всі організації, які діють в Україні, у тому числі при Президентові України, даватимуть офіційну оцінку ухваленим парламентом законам, ми перетворимося на дискусійний клуб.

Я не раз казав, що кожен член Конституційної асамблеї на сайті чи у ЗМІ може висловлювати свою точку зору — це демократично, але потрібно керуватися статутом і положенням про Асамблею, коли йдеться про винесення тих чи інших питань на обговорення, щоб ми не перебирали своїх повноважень.

— Відповідно до норм закону про референдум, саме Президент визначає конституційність чи неконституційність питання, яке буде винесено на голосування. Чи братиме Конституційна асамблея як дорадчий орган участь в ухваленні рішення Президентом?

— Якщо не буде звернення від Президента чи інших державних структур, щоб обговорити це питання і дати свої висновки та оцінки, ми цього робити не маємо повноважень.

Останнє засідання Конституційної асамблеї відбулося ще в грудні, але, згідно з регламентом, КА має збиратися раз на три місяці. З чим пов’язана така затримка?

— Так, ми дійсно повинні збиратися раз на три місяці, але ця норма не є обов’язковою. Можуть бути певні відхилення, якщо для цього є підстави, а вони є: ми підготували проект Концепції змін до Конституції, напрацювали законопроект про місцеве самоврядування, працюємо над удосконаленням проекту судової реформи. Останню готувала Адміністрація Президента, її обговорювали на засіданні Асамблеї й надіслали на розгляд до Венеціанської комісії. Рішення буде винесено вже у червні.

Тобто ми маємо багато підготовлених проектів, але вони не доведені до такого рівня точності, щоб їх можна було виносити на широке обговорення. Зараз триває обговорення в групах, комісіях, серед консультантів — іде процес роботи, але не в режимі пленарних засідань. Відверто кажучи, ми сьогодні не готові виходити на засідання, зважаючи на серйозність запропонованих змін. Серед них і питання організації центральної влади, але ми не можемо розглядати його, як і будь-яке інше питання, не дізнавшись думки Президента, який є Гарантом Конституції та одним із суб’єктів внесення змін до неї. Адже Асамблея є дорадчим органом при Президентові України. Отже, потрібен час. Фактично, не залишилося жодної серйозної проблеми розбудови держави, яку ми не охопили б серйозним аналізом та не винесли б відповідних пропозицій. Щойно процес узгодження завершиться, ми негайно винесемо ці питання на засідання КА.

— Які ваші прогнози щодо дати засідання?

— На рівні верховного керівництва завжди дуже непросто вирішити питання швидко, навіть якщо дуже хочеться. Зараз існує певна напруженість у суспільстві через події, що відбуваються у стінах ВР і за її межами, особливо в контексті надуманої комічної ситуації з «фашистами» та «антифашистами», яка не вкладається у нормальний політичний процес. Також ведеться активна робота з налагодження міжнародних відносин, відбувається підготовка до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Було засідання Євразійського союзу в Астані, де перебував наш Президент. Така політична активність і напруженість не дають мені можливості назвати точну дату. Все готово, і йдеться про узгодження позицій.

31 травня 2013 року
Анна ЧЕРЕВКО, «День»
http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/zakon-pro-referendum-yavni-ta-prihovani-zagrozi

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум»
21.06.2013 Конституційна Асамблея. Про звернення окремих членів Конституційної Асамблеї, Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 
28.05.2013 Олександр Барабаш. Вадік Румин проведе референдум 
20.05.2013 Координаційне бюро Конституційної Асамблеї. Про звернення членів Конституційної Асамблеї та представників громадських організацій 
11.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо неконституційності порядку зміни Конституції України, встановленого у Законі України «Про всеукраїнський референдум» 
05.04.2013 Олександр Барабаш. Ігор Когут. Микола Козюбра.Ігор Коліушко. Володимир Крижанівський. Микола Мельник. Олександр Мороз. Відкрите звернення до голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука 
04.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
28.03.2013 Ігор Коліушко. Закон про референдум vs Конституційна асамблея. Що далі? 
22.03.2013 Комісія Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя. Про проект Рішення Конституційної Асамблеї щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
10.12.2012 Звернення громадськості щодо неконституційності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
06.12.2012 Леонид Кравчук. Конституционная Ассамблея вам не скорая помощь! 
28.11.2012 Олег Рибачук. Закон про референдум дозволить рвати Україну по живому 
21.11.2012 Ігор Коліушко. Юлія Кириченко. Парламент схвалив неконституційний порядок зміни Конституції України 
09.11.2012 Сергій Головатий. В Україні не існує держави й не існує права
  

вівторок, 28 травня 2013 р.

Олександр Барабаш: Вадік Румин проведе референдум


Народні депутати від опозиції, правники і громадські активісти сьогодні мали грунтовну розмову про те, що робити із Законом «Про всеукраїнський референдум».

Учасники цього зібрання [круглого столу на тему «Удосконалення правового регулювання інституту референдуму в Україні»], організованого Коаліцією громадських організацій «За чесний референдум» [за фінансової підтримки IFES-Україна], добре обізнані із цим законом і їм не треба було переконувати одне одного, що цей закон – найбільше зло у нашому законодавчому полі. Ось деякі висловлювання з сьогоднішнього «круглого столу» про цей акт:

«Закон «Про всеукраїнский референдум» побив всі рекорди, за яким закон взагалі можна назвати неконституційним», – Юлія Кириченко.

«Закон «Про всеукраїнський референдум – це найефективніша зброя проти Незалежної України, – Сергій Головатий.

Проте найвлучніше, як на мене, про цей закон сказав віце-президент асоціації Народних депутатів минулих скликань Олександр Барабаш: «Вадік Румин проведе референдум».

В цій фразі – весь сценарій влади щодо проведення референдуму, якщо опозиція, громадські активісти і правники не доб'ються скасування Закону «Про всеукраїнський референдум», що його було ухвалено 6 листопада 2012 року.

Тобто, за цим законом владі для проведення референдуму не потрібні громадяни, активісти, політики, достатньо «Вадіків Румунів».

Адже за цим законом влада:
  • сама сформує комісії,
  • не допустить спостерігачів (тільки від ініціативної групи можна, себто, тільки від влади),
  • копії протоколів з дільниць видаватимуть тільки представникам ініціативної групи (також від влади),
  • свободи слова на час референдуму не буде,
  • оскаржити в суді результати підрахунку неможна в принципі! Адже результат голосування набирає чинності у момент усного (!!!) оголошення результатів у Центрвиборчкомі.

Ті хто будуть проти поставленого на референдумі питання (наприклад, приєднання України до Митного Союзу чи обрання президента у парламенті, а громадянами як зараз), не матимуть жодного законного способу інформувати або агітувати проти таких ідей, взагалі, ніхто не зможе якось легально боротися проти махінацій із формулюванням запитання чи підрахунком голосів.

У разі організованого – неюридичного – спротиву на противніків референдуму спустять... «Вадіків Румунів». Апокаліптична картинка вималювалася на сьогоднішньому обговореннні. Але апокаліпсіс ще можна відвернути.

Висновки і рекомендації сьогоднішнього «круглого столу»:

Найперше, опозиція має зробити тему скасування цього закону про референдум найгарячішою у політичному дискурсі – говорити про неприпустимість існування такого закону скрізь: в парламенті, на ток-шоу, із виборцями, з дипломатами.

По-друге, внести инший законопроект чи нову редакцію закону про референдум, положення якого відповідають Конституції України та рекомендаціям Венеціянської комісії (аналіз Венеціянки має бути вже в середині червня)

І по-третє, вже зараз розробляти «план Б», якщо влада спробує застосувати чинний закон про референдум.

P.S. Ніхто з учасників Коаліції «За чесний референдум» і сьогоднішньої дискусії не думає посягати на святе право громадянина обирати. Але треба спершу забезпечити можливість вибору. Чинний Закон «Про всеукраїнський референдум» права вибору громадянину не дає.

Наталя Соколенко, 28 травня 2013 року
http://blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/51a4b2d0bc994/

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 

http://dt.ua/UKRAINE/obvinuvacheniy-u-pobitti-zhurnalistiv-vadim-titushko-postane-pered-sudom-1-lipnya-123973_.html

середа, 22 травня 2013 р.

Доповідь Amnesty International 2013 Україна


УКРАИНА
Глава государства: Виктор Янукович
Глава правительства: Николай Азаров

Пытки и жестокое обращение оставались повсеместным явлением и по-прежнему совершались безнаказанно. Вследствие изъянов системы уголовного судопроизводства люди подолгу содержались в предварительном заключении и не могли воспользоваться гарантиями защиты задержанных. Беженцам и лицам, ищущим убежища, грозило содержание под стражей и принудительное возвращение в страны, где их права могли быть нарушены. Права представителей ЛГБТИ находились под угрозой.

Пытки и другие виды
жестокого обращения

Продолжали поступать сообщения о пытках и других видах жестокого обращения в отделениях милиции. В докладе по итогам визита в Украину в 2011 году, опубликованном в ноябре, Комитет Совета Европы по предупреждению пыток заявил, что в комитет «поступило огромное количество сообщений от задержанных лиц», которых работники милиции подвергли жестокому обращению (как физическому, так и психическому. В частности, Шевченковское РУВД города Киева было отмечено как особо «проблематичное».

Восемнадцатого сентября парламент принял закон, позволяющий уполномоченному по правам человека при Верховной Раде выполнять функции национального превентивного механизма. Это было сделано в порядке выполнения обязательств Украины в рамках Факультативного протокола к Конвенции ООН против пыток.

Семнадцатого июня сотрудники Петровского РОВД города Донецка подвергли пыткам вышедшего на пенсию шахтёра по имени Михаил Беликов. В парке к нему подошли три дежурных милиционера, поскольку он употреблял алкоголь в общественном месте. По его словам, сначала его избили в парке, а затем доставили в Петровский РОВД. В отделении трое милиционеров его обездвижили и удерживали, а четвёртый – находившийся при исполнении служебных обязанностей сотрудник милиции – изнасиловал его дубинкой. Их начальник посоветовал потерпевшему забыть о случившемся и потребовал от него 1500 гривен (144 евро) за освобождение. Михаил Беликов согласился, и его освободили, не предъявив обвинений. В тот же вечер у него резко ухудшилось самочувствие. Его доставили в больницу, где врачи обнаружили у него тяжёлые повреждения внутренних органов, из-за которых ему потребовалась операция, включавшая выведение колостомы. В конце года три милиционера предстали перед судом. Они проходили по пяти разным эпизодам побоев и вымогательства начиная с 2009 года, в том числе в связи с пытками Михаила Беликова. Двум из них предъявили обвинения в пытках по статье 127 уголовного кодекса.

Безнаказанность

В октябре в рамках Универсального периодического обзора ООН была проведена оценка положения с правами человека в Украине. Совет ООН по правам человека рекомендовал государству создать независимый орган для расследования случаев пыток и гарантировать компенсацию потерпевшим. По состоянию на конец года Украина ничего не ответила на эту и 145 прочих рекомендаций, полученных ею по итогам обзора. Лица, пострадавшие в результате пыток и жестокого обращения, по-прежнему сталкивались с трудностями, пытаясь добиться расследования своих жалоб. При этом меры наказания, назначаемые судами, зачастую не соответствовали тяжести преступлений.

Пятого января сотрудника милиции Сергея Приходько приговорили к пяти годам лишения свободы условно за превышение служебных полномочий. Его действия привели к смерти Игоря Индило в Шевченковском РУВД города Киева в мае 2010 года. Второго милиционера – Сергея Коваленко – амнистировали в декабре 2011 года на том основании, что у него маленький ребёнок. Четырнадцатого мая апелляционный суд отменил оба этих решения (и амнистию, и условный приговор) и вернул дело на доследование. Двадцать девятого октября киевский апелляционный суд повторно запросил доследование.

Двадцать третьего марта в Киеве милиционеры задержали известного аккордеониста Игоря Завадского и подвергли его пыткам и жестокому обращению. Он утверждал, что неподалёку от дома милиционеры в штатском сбили его с ног, после чего избили. Кроме того, его досмотрели, изъяли мобильный телефон и провели обыск в его квартире без соответствующей санкции. По словам Игоря Завадского, его также подвергли пыткам и жестокому обращению в Шевченковском РУВД города Киева. Его избивали три милиционера, а один из них сильно сжимал ему яички, вызывая крайнюю боль. Когда его бросили на пол, он ударился головой и потерял сознание. Милиционеры настаивали на проведении допроса без адвоката, и Игорю Завадскому удалось увидеться с адвокатом только 27 марта. Впоследствии ему пред’явили обвинение в «насильственном удовлетворении половой страсти в извращённых формах» и «развращении несовершеннолетних». Второго апреля он обратился в районную прокуратуру с жалобой на пытки и жестокое обращение. Лишь третьего июля ему сообщили, что ещё шестого апреля прокуратура отказалась возбудить уголовное дело на основании его жалобы. Тридцать первого июля Шевченковский районный суд отменил решение прокуратуры и вернул дело на доследование. По состоянию на конец года никакой информации о ходе расследования не поступало. Следствие по делу Игоря Завадского ещё продолжалось.

Беженцы и лица,
ищущие убежища

Украина по-прежнему нарушала международные обязательства в рамках Конвенции ООН о статусе беженцев, удовлетворяя запросы об экстрадиции даже в отношении лиц, ищущих убежища, и лиц, получивших статус беженца.

Двадцатого сентября украинские власти вернули Руслана Сулейманова в Узбекистан вопреки обязательствам Украины в рамках Конвенции ООН против пыток и Конвенции ООН о статусе беженцев. К концу года он находился в ташкентском СИЗО. Руслан Сулейманов переехал в Украину в ноябре 2010 года, опасаясь несправедливого судебного разбирательства, пыток и других видов жестокого обращения в Узбекистане после того, как строительную компанию, где он работал, попытались поглотить конкуренты. Его задержали в Украине 25 февраля 2011 года, а в мае 2011 года Генеральная прокуратура подтвердила, что его экстрадируют в Узбекистан для судебного разбирательства по делу о предполагаемых экономических преступлениях. И хотя его прошение о предоставлении убежища в Украине было отклонено, УВКБ ООН признало его беженцем и активно добивалось его переселения.

Как сообщалось, 19 октября сотрудники российских правоохранительных органов похитили Леонида Развозжаева – гражданина России и помощника депутата Ильи Пономарёва. Это произошло в Киеве, возле офиса Общества помощи еврейским иммигрантам, куда он обратился за юридической помощью и консультацией по вопросу получения убежища в Украине. Двадцать второго октября Леонид Развозжаев заявил, что по возвращении в Россию его подвергли пыткам и жестокому обращению, заставляя инкриминировать себе и другим активистам оппозиции организацию массовых беспорядков. Двадцать пятого октября представитель Министерства внутренних дел Украины подтвердил, что Леонида Развозжаева похитили «сотрудники правоохранительных органов либо правоохранительные органы других стран». Он также заявил, что это не преступление, а «вопрос взаимодействия силовых структур, о котором мне ничего не известно».

В июне УВКБ ООН отметило, что, несмотря на новый закон о беженцах 2011 года, процедуры и законодательство в этой сфере по-прежнему не отвечают международным стандартам. В частности, лицам, ищущим убежища, у которых зачастую нет документов, грозит содержание под стражей сроком до 12 месяцев за незаконное пребывание на территории Украины.

В январе 81 человек, которых удерживали в двух пунктах пребывания и большинство из которых являлись гражданами Сомали, объявили голодовку в знак протеста против содержания под стражей. Их заключили под стражу на срок до 12 месяцев «в целях депортации» после милицейской операции по искоренению «нелегальной миграции» в конце декабря 2011 года. Украина никогда не возвращала в Сомали никого из сомалийских граждан. Более того, их возвращение на родину носило бы незаконный характер во всех случаях, кроме исключительных обстоятельств. Как минимум один человек был зарегистрирован в УВКБ ООН в качестве лица, ищущего убежища, однако множество других не смогли попросить убежища, поскольку во многих частях Украины большую часть 2011 года областные подразделения миграционной службы не функционировали. Задержанные прекратили голодовку 17 февраля после того, как областная миграционная служба заверила их, что вновь откроет подразделения в Волынской области (запад Украины) и начнёт принимать прошения о предоставлении статуса беженца и соответствующей защиты. К ноябрю 2012 года 53 задержанных освободили.


Четырнадцатого мая президент утвердил новый уголовно-процессуальный кодекс – значительно улучшенный по сравнению с предыдущим. В нём чётко оговаривалось, что взятие под стражу начинается с момента задержания сотрудником милиции, что с этого момента задержанные имеют право на адвоката и независимого медицинского эксперта, а также что мера пресечения в виде взятия под стражу может применяться лишь в исключительных обстоятельствах, в соответствии с рекомендациями Совета Европы. Кроме того, новый кодекс предусматривает автоматический пересмотр меры пресечения в виде взятия под стражу каждые два месяца. Тем не менее сохранялась обеспокоенность тем обстоятельством, что участие адвоката является обязательным лишь в случаях особо тяжких преступлений, за которые предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок более 10 лет, а также что бесплатная юридическая помощь предоставляется только в тех случаях, когда участие адвоката в деле обязательно.

Двадцать седьмого февраля бывшего министра внутренних дел и главу оппозиционной политической партии «Народная самооборона» Юрия Луценко приговорили к четырём годам лишения свободы и оштрафовали на 643 982 гривен (61 621 евро) за растрату государственной собственности и превышение должностных полномочий. Юрий Луценко находился в предварительном заключении с 26 декабря 2010 года. Третьего июля Европейский суд по правам человека вынес решение о том, что предварительное заключение Юрия Луценко является нарушением его права на свободу и личную неприкосновенность, что оно обусловлено политическими мотивами и противоречит Европейской конвенции о защите прав человека. Семнадцатого августа Юрия Луценко также признали виновным в служебной халатности за то, что он отдал приказ о незаконной слежке за водителем при расследовании дела об отравлении бывшего президента Ющенко. Вынесенный ему приговор остался без изменений.

В апреле намечалось новое судебное разбирательство по делу бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко за уклонение от уплаты налогов, однако суд отсрочили в связи с состоянием её здоровья. Новые обвинения, предъявленные ей в октябре 2011 года, относились к её деятельности на посту главы компании «Единые энергетические системы Украины» (ЕЭСУ) с 1995 по 1997 год. Юлия Тимошенко по-прежнему отбывала семилетний приговор, вынесенный по политически мотивированным обвинениям в злоупотреблении служебным положением в связи с тем, что она подписала многомиллионный долларовый контракт с Россией в январе 2009 года, когда находилась на посту премьер-министра.

Права лесбиянок, геев, бисексуалов,
транссексуалов и интерсексуалов

В октябре парламент принял во втором чтении проект закона «О внесении поправок в некоторые законодательные акты (относительно защиты прав детей на безопасное информационное пространство)». В проекте закона предлагалось запретить производство, импорт и распространение изданий, фильмов и видеоматериалов, пропагандирующих гомосексуализм. В случае вступления в силу закон жёстко ограничит право представителей ЛГБТИ на свободное выражение мнения.

Двадцатого мая в Киеве отменили гей-парад всего за 30 минут до его начала. Это произошло после того, как милиция предупредила об угрозе срыва марша многочисленными протестующими из числа националистов и верующих. Группа молодых людей избила одного из организаторов, против другого применили перцовый аэрозоль.

Международное правосудие

Двадцать четвертого октября правительство заявило, что Украина по-прежнему привержена идее создания Международного уголовного суда. Однако при этом не предпринималось никаких шагов в плане необходимых законодательных реформ по практическому внедрению Римского статута Международного уголовного суда и Соглашения о привилегиях и иммунитетах, к которым Украина присоединилась 20 января 2000 и 29 января 2007 года соответственно.


Доклады Amnesty International
о ситуации в стране / визиты

Делегаты Amnesty International посетили Украину в апреле, мае, июне, июле, августе и сентябре.
  • Ukraine: Euro 2012 jeopardised by criminal police force («Украина: уголовная милиция ставит под угрозу Евро-2012», на англ. яз.), индекс AI: EUR 50/005/2012.
  • Ukraine: Proposed laws discriminate against LGBTI people and violate children’s rights («Украина: проект закона дискриминирует представителей ЛГБТИ и ущемляет права детей», на англ. и фр. яз.), индекс AI: EUR 50/008/2012.
  • Ukraine: Authorities should not extradite refugees back to torture in Uzbekistan («Украина: власти не должны отправлять беженцев на пытки в Узбекистан», на англ. и фр. яз.), индекс AI: EUR 50/010/2012.
  • Ukraine: Leonid Razvozzhayev abduction must be investigated («Украина: похищение Леонида Развозжаева должно быть расследовано», на англ., исп. и фр. яз.), индекс AI: PRE01/518/2012.



© Amnesty International 2012
 http://www.amnesty.org.ua/node/456
 http://www.amnesty.org.ua/AnnualReport2013
 http://amnesty.org.ua/sites/default/files/AI_Report_RUS_2013.pdf



Доповідь Amnesty International 2012 Україна
Доповідь Amnesty International 2011 Україна
Доповідь Amnesty International 2010 Україна
Доповідь Amnesty International 2009 Україна
Доповідь Amnesty International 2008 Україна


понеділок, 20 травня 2013 р.

(Х) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №15-17] 2013




РІШЕННЯ
координаційного бюро
Конституційної Асамблеї
від 20 травня 2013 року №17

Про звернення членів Конституційної Асамблеї
та представників громадських організацій

Заслухавши інформацію Голови Конституційної Асамблеї Л.Кравчука, голови Комісії Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя О.Селіванова про звернення членів Конституційної Асамблеї І.Коліушка, Г.Крючкова, О.Барабаша, І.Когута, М.Козюбри, В.Крижанівського, М.Мельника та представників громадських організацій щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум», враховуючи протокольне рішення Комісії Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя (лист від 22 березня 2013 року № 3/5–16), координаційним бюро Конституційної Асамблеї ухвалено рішення:

1. Доручити голові Комісії Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя О.Селіванову доповісти на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї питання стосовно звернення окремих членів Конституційної Асамблеї. коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум».

Голова Конституційної Асамблеї
Л.Кравчук

Секретар Конституційної Асамблеї
М.Ставнійчук



РІШЕННЯ
координаційного бюро
Конституційної Асамблеї
від 20 травня 2013 року №16

Про проект Концепції внесення змін
до Конституції України

Заслухавши інформацію заступника Голови Конституційної Асамблеї Ю.Шемшученка, секретаря Конституційної Асамблеї М.Ставнійчук, голів комісій Конституційної Асамблеї О.Скрипнюка, В.Буткевича, А.Селіванова, А.Єрмолаєва, В.Маляренка, С.Серьогіну, члена комісії Конституційної Асамблеї з питань правоохоронної діяльності О.Шило щодо положень проекту Концепції внесення змін до Конституції України, координаційним бюро Конституційної Асамблеї ухвалено рішення:

1. Рекомендувати Конституційній Асамблеї взяти за основу доопрацьований проект Концепції внесення змін до Конституції України.

2. Визначити співдоповідачами на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї з питання проекту Концепції внесення змін до Конституції України секретаря Конституційної Асамблеї М.Ставнійчук, голів комісій Конституційної Асамблеї О.Скрипнюка, В.Буткевича, А.Селіванова, А.Єрмолаєва, В.Маляренка, В.Тація, С.Серьогіну.

Голова Конституційної Асамблеї
Л.Кравчук

Секретар Конституційної Асамблеї
М.Ставнійчук



РІШЕННЯ
координаційного бюро
Конституційної Асамблеї
від 20 травня 2013 року №15

Про проект порядку денного пленарного
засідання Конституційної Асамблеї

Заслухавши інформацію Голови Конституційної Асамблеї Л.Кравчука щодо скликання чергового пленарного засідання Конституційної Асамблеї 21 червня 2013 року о 10.30, координаційним бюро Конституційної Асамблеї ухвалено рішення:

I. Внести до порядку денного пленарного засідання Конституційної Асамблеї такі питання:

1. Відкриття пленарного засідання Конституційної Асамблеї.
Л.М.Кравчук
2. Про порядок денний пленарного засідання Конституційної Асамблеї.
Доповідач: М.І.Ставнійчук
3. Про проект Концепції внесення змін до Конституції України.
Співдоповідачі: М.Ставнійчук, О.Скрипнюк, В.Буткевич, А.Селіванов, А.Єрмолаєв, В.Маляренко, В.Тацій, С.Серьогіна
4. Різне.

II. Секретарю Конституційної Асамблеї М.Ставнійчук забезпечити повідомлення членів Конституційної Асамблеї про час і місце проведення пленарного засідання Конституційної Асамблеї, а також щодо питань, які пропонується включити до порядку денного, та підготовку необхідних проектів документів і матеріалів із цих питань.

Голова Конституційної Асамблеї
Л.Кравчук

Секретар Конституційної Асамблеї
М.Ставнійчук

20.05.2013
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
http://www.president.gov.ua/news/28241.html
http://www.president.gov.ua/news/28240.html
http://www.president.gov.ua/news/28238.html

22.03.2013 (VІIІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №13]
20.02.2013 (VІI) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №11-12]
05.02.2013 (VI) Засідання координаційного бюро КАЯК
23.01.2013 (V) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №10]
29.11.2012 (ІV) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №6-9, проекти рішень КАЯК №9-11]
04.10.2012 (ІІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №4-5]
10.09.2012 (ІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №1-3]
11.07.2012 Перше засідання координаційного бюро КАЯК
20.06.2012 Координаційне бюро КАЯК (склад)

середа, 15 травня 2013 р.

(ІХ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 2013


15 травня 2013 року
у приміщенні Верховного Суду України відбулося засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя.

Під час засідання обговорювалися питання відповідного розділу проекту Концепції внесення змін до Конституції України. До дискусії долучились всі члени Комісії, які висловили свої думки та власне бачення концептуальних положень щодо організації та функціонування судової влади в Україні.

Комісія прийняла рішення схвалити розділ "Судова влада" проекту Концепції внесення змін до Конституції України та внести його на розгляд координаційного бюро Конституційної Асамблеї.

____________
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
http://www.president.gov.ua/news/27684.html
http://lawyersunion.org.ua/?p=760

22.02.2013 (VIII) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
07.02.2013 Василь Сіренко. Звітування перед Венеціанською комісією, погодження з нею кожного кроку в реформуванні - національне приниження 
17.01.2013 (VII) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
26.12.2012 (VІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
06.12.2012 Доповідь Комісії з питань правосуддя щодо концептуальних засад конституційно-правової модернізації правосуддя України 
04.12.2012 (V) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя (Концепція Миколи Оніщука) 
16.11.2012 (ІV) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
02 і 05.11.2012 (ІІІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
18.10.2012 (ІІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
02.07.2012 Перше засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
26.06.2012 Круглий стіл «Принцип верховенства права в діяльності вищих судових органів України: людина - законодавець - суспільство»