tag:blogger.com,1999:blog-7125467112956660778.post1470341503581122771..comments2023-08-06T14:45:16.238+03:00Comments on КОНСТИТУАНТА: Леонiд Кравчук: Єдиний плюс - народу стало вже не все одноВадим Мурачовhttp://www.blogger.com/profile/03903074236988691809noreply@blogger.comBlogger3125tag:blogger.com,1999:blog-7125467112956660778.post-58277142609489658172012-04-06T02:27:20.584+03:002012-04-06T02:27:20.584+03:0030 вересня 2009
Віктор Янукович: Об’єднаймо Украї...30 вересня 2009<br /><br />Віктор Янукович: Об’єднаймо Україну вірою, надією та любов’ю<br /><br />Лідер Партії регіонів Віктор Янукович закликає об’єднати Україну вірою, надією та любов’ю. Про це ForUm’у повідомили у прес-службі ПР.<br /><br />«Нинішня влада об’єднала Україну тим, що люди і на заході, і на сході однаково не сприймають її, не довіряють владі», - сказав Янукович і виразив переконання, що «майбутнє не можна будувати на негативі».<br /><br />«Я закликаю об’єднати Україну вірою, надією і любов’ю. І говорю ці слова в символічний день – 30 вересня – Свято Віри, Надії та Любові», - йдеться у повідомленні прес-служби.<br /><br />«Я переконаний: ми об’єднаємо Україну вірою. Без віри неможливо побудувати сильну і процвітаючу Україну. Надією – на власні сили і потенціал держави. Любов’ю – до рідної землі і рідного народу», - зазначив лідер регіоналів.<br /><br />Янукович побажав, щоб День Віри, Надії та Любові став для всіх громадян України символом спільної перемоги над хаосом, над непрофесійністю, над чварами, над бідністю.<br /><br />http://ua.for-ua.com/ukraine/2009/09/30/142305.htmlВадим Мурачовhttps://www.blogger.com/profile/03903074236988691809noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-7125467112956660778.post-87151142986542015802012-04-06T02:26:46.358+03:002012-04-06T02:26:46.358+03:00Травень-Червень 2007:
Мовчки спостерігати за тим,...Травень-Червень 2007:<br /><br />Мовчки спостерігати за тим, що відбувається, — значить просто втратити громадянську свідомість. Це неприпустимо. Треба поставити надійний правничий та громадський кордон на шляху до державного безладу та тієї прірви, у яку штовхають свій народ невдалі та амбіційні політики. А поки криза продовжується і в країні панує безлад — чиновники в центрі і на місцях її грабують, як тільки можуть. І наскільки вистачить в державі ресурсів на таке пограбування? Все це дуже небезпечно.<br /><br />Від протистояння — до діалогу <br /><br />Домовлятися треба. Саме про це я говорив ще 30 березня 2007 року. У зв'язку із загостренням політичної ситуації в Україні я звернувся до Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради України з відкритим листом, в якому виклав своє бачення шляхів подолання кризи. Я закликав їх зупинитися, подумати про Україну та зробити кроки назустріч один одному з метою забезпечити політичну толерантність, посадову та людську довіру.<br /><br />Не маючи ніяких особистих претензій ні до кого, я просто хотів бути почутим. На жаль, не був. Напевне, учасники політичного процесу ще не повністю усвідомлюють ту небезпеку, яка загрожує Україні, свідченням чого є низка непослідовних, нераціональних та невиважених кроків, які неминуче призведуть до ще більшого загострення політичного конфлікту між коаліцією і опозицією.<br />Ніхто не хоче піднятися над ситуацією і сказати, що є Україна, є народ, про якого вже давно забули. Народ відвернувся від цієї політичної ситуації. І це означає для Влади надзвичайно серйозний сигнал-дзвоник. Чи може вона вже нікому не потрібна, така влада? <br /><br />Дії влади — під контроль громадянського суспільства <br /><br />27 квітня я знову звернувся з пропозиціями до громадських організацій, до всіх, кого тривожить ситуація в державі. У ЗМІ було поширене моє друге Звернення, яке викликало чималий резонанс і широке обговорення. В ньому я знову говорив про те, що не раз i письмово, i усно звертався до учасників політичного процесу, пропонував шляхи вирішення політичної кризи, але, вочевидь, вони ще не дозріли до розуміння небезпеки, яка загрожує Україні. Можу знову повторити те, що говорив раніше у Зверненні: «Я не мовчав, я волав, не відмовляючись від будь-якої участі та будь-якої ролі в подоланні кризи, бо це мій біль. Я був першим батьком новонародженої дівчинки, ім'я якої Україна. I я не хочу, щоб це дитя хтось покалічив». <br /><br />Політики — схаменіться! <br /><br />Вважаю за необхідне знову і знову зустрітися з першими особами держави — Президентом, Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради, з представниками громадськості, щоб викласти як свої ідеї, так і напрацювання «Українського форуму» стосовно шляхів виходу із небезпечної, затяжної та болісної для країни кризи. <br /><br />Політики в своїй очманілості взяти або зберегти владу, охопити якомога більше повноважень нехтують Конституцією i законами України, переходять всі межі моралі та коректності. Їхні очі засліплені боротьбою за владу. <br /><br />Повірте мені: народ, його життя у них далеко не на першому місці. I нас не повинні заколисувати демократичні промови або дипломатичні посмішки. То тільки зовнішні лагідність i людяність, за якими проглядають непримиренність в досягненні найзаповітнішого — влади i ще раз влади, повноважень керувати всім в Україні. <br /><br />За освітленою політичною вітриною навіть неозброєним оком видно брудну кухню, де готують небезпечні для українського народу страви.<br /><br />Годі політичного фарисейства! Годі експериментів над стомленим революціями i майданами народом!<br /><br />Перший Президент України,<br />лідер громадянського форуму «Об'єднаймо Україну!» <br />Леонід КРАВЧУК<br />//www.vlasti.com.ua/arhiv.php?idt=421&langid=Вадим Мурачовhttps://www.blogger.com/profile/03903074236988691809noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-7125467112956660778.post-83446105113775620922012-04-05T16:56:13.548+03:002012-04-05T16:56:13.548+03:00"День" №37, середа, 2 березня 2005 р.
РО..."День" №37, середа, 2 березня 2005 р.<br />РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ<br />Леонід КРАВЧУК: «У політиці довіра повинна мати межу...»<br /><br />— Нова опозиція ще не може бути серйозною, оскільки вона не готова бути опозицією. На жаль, у нас на опозицію влада дивиться як на ворогів. Це також стримує навіть добрі наміри створити цивілізовану опозицію, яка б діяла суворо у відповідності з законом і не всупереч інтересам України, а для поліпшення ситуації. Вчора я зустрічався з людьми й казав, що, мабуть, ми підемо в опозицію. Мені кажуть: «Та ти що! Вас роздушать! Яка опозиція? Ви що, проти Ющенка? Проти Тимошенко?..» Для людей опозиція — це ті, хто проти, це чиїсь персональні вороги.<br /><br />http://www.day.kiev.ua/133247/Вадим Мурачовhttps://www.blogger.com/profile/03903074236988691809noreply@blogger.com