Питання внесення змін до Конституції постають в Україні
із завидною регулярністю: одні президенти їх вносять задля виконання політичних
зобов'язань перед партнерами за коаліцією, інші з такою ж легкістю домагаються скасування
нововведень у Конституційному Суді. І вже цілком звично для держави гостра потреба
у змінах постає саме напередодні чергових виборів: чи то парламентських, чи то президентських.
Натомість, як свідчить соцопитування, проведене Центром Разумкова на початку червня,
майже половина українців не вважають
за потрібне щось міняти в Конституції (45,6%), понад 30% протилежної думки,
а майже чверть опитаних досі не визначилися.
"Погляд" вирішив поцікавитися, чи потрібно
міняти Конституцію, в тих, хто стояв біля витоків української незалежності, громадських
і політичних діячів, Героїв України Левка
Григоровича Лук'яненка та Ігоря Рафаїловича Юхновського.
Л.Лук'яненко:
Ми на проводі Української
Республіканської партії розглядали питання про те, як нам поставитися до Конституційної
асамблеї, яку доручили очолити Кравчуку. І вирішили, що вкрай негативно. Ми проти
створення такої асамблеї, ми проти змін у Конституції. Мотиви: ця влада є цілком
антиукраїнською, вона є промосковська, не демократична і якщо вона зможе змінити
Конституцію, то тільки в гірший бік. Тобто в бік більшої концентрації влади в одних
руках, у бік згортання демократії, у бік розширення, власне, підстав для продовження
русифікації в Україні тощо. Антиукраїнська влада у принципі не може покращити Конституцію.
Тому ми своє ставлення сформулювали
і опублікували. І я дотримуюся тієї ж позиції, тому вважаю, що не слід міняти Конституцію,
і не слід допускати цього. Звісно, Конституція сама по собі не є ідеальною. Можливо,
дещо і слід було б змінити, але в основі вона є непоганою, проте найголовніше, що
ця влада не може внести позитивні моменти. Вона може зрівняти у правах українську
і російську мови тощо, що тільки погіршить ситуацію.
І.Юхновський:
Та Конституція, яка
була написана 1996 року і до якої повернувся президент Янукович, є доброю. Вона
давала дуже великі права Президенту і, безумовно, він не міг справитися з тою великою
кількістю питань і мусів біля себе тримати цілу канцелярію, так звану Адміністрацію
Президента. В Україні розвивається така собі тавтологічна система роздачі указів,
коли є міністерства, є Кабінет Міністрів, є Адміністрація Президента і є Президент.
Тобто чотири структури розв'язують одні і ті самі питання. Немає чіткого поділу
повноважень між системами влади. А ще є парламент і депутати, комітети Верховної
Ради.
Конституція 1996 року
була демократичною у багатьох відношеннях, але все ж вона тоді не розмежовувала
нормальним чином владних функцій поміж трьома основними гілками влади: парламентом,
Президентом і Кабінетом Міністрів. Нині, насамперед, це слід упорядкувати. Згодом
Мороз вніс свої абсолютно безглузді поправки,
які фактично позбавляли Президента будь-яких прав. Зрештою це викликало зворотну дію, яку
втілив у життя Янукович. Тому мені здається, що треба змінити Конституцію. Крім
того, Президент і столиця Київ є фактично головними гегемонами усередині держави,
а області не грають суттєвої ролі, відтак, відбувається дублювання влади між обласними
радами і адміністраціями, районними радами і адміністраціями. Усе це вимагає поправки.
Тому питання нової розумної Конституції є на часі. Україні потрібен двопалатний
парламент і введенням адміністративної системи, адже нині в управлінні державою
не вистачає ще однієї ланки. Усе це є наслідком того, що хтось вважає необхідним
(чи то Верховна Рада, чи то Адміністрація Президента, чи то уряд) щось комбінувати
і захопити собі якусь ділянку влади. Тому, мені здається, що Конституцію таки потрібно
виправити і зробити в деяких місцях кращою. А крім того, безумовно, державу незалежну
ми маємо, але вона не є суверенною. Народ не є сувереном у цій країні. Це
означає, що судова влада не є незалежною владою в цій державі і залежить від Адміністрації
Президента. Власне такі моменти й потрібно змінити у Конституції.
– Які найслабші місця має нинішня Конституція?
Л.Лук'яненко:
Про це не варто зараз
говорити. Хоча я й брав активну участь у творенні Конституції і в мене було дуже
багато різних поправок. Щось з цього врахували, щось не врахували, бо то, знаєте,
над Конституцією працювали дві комісії і Верховна Рада. Звичайно, що могло щось
бути по-іншому, але зараз про це не варто говорити. Конституція є нормальною і,
власне, за такої Конституції можна довго працювати і вона не заважає роботі. Її
просто треба втілювати в життя. Хотів би підкреслити дуже позитивний момент Конституції:
в ній є стаття, яка проголошує українську мову державною, але ще важливішою є стаття
одинадцята, яка зобов'язує державу проводити ідеологічну роботу, спрямовану на поширення
національної свідомості, національної культури, традицій, усе це спрямоване на відродження
українців як нації. Біда в тому, що влада геть нічого не робить в цьому напрямку,
навпаки, вона старається робити все на зло українській мові, українській культурі,
нашим традиціям.
І.Юхновський:
Найслабшим фактично
є місце щодо адміністративного поділу України. Ми маємо 25 областей, в області –
майже 25 районів, а в кожному районі є до 50-ти сіл, а села фактично не мають жодного
права. Тобто на нижньому рівні держава не є організована. Друге – безумовно, області
не мають нормального представництва в державі. Мені здається, щоби покращити представництво
областей у державі, потрібно створити сенат, тобто двопалатний парламент. Ну, і
дуже чітко треба визначити, раз і назавжди, функції і права Кабінету Міністрів,
Президента, Верховної Ради. Фактично ось ці три речі є найважливішими. Коли буде
сенат, то ми спокійно справимося із тим, щоби судова влада стала незалежною від
Адміністрації Президента.
– Якщо нинішня влада таки доведе до логічного завершення
конституційну реформу, то які статті насамперед з'являться в новій Конституції?
Л.Лук'яненко:
По-перше, вони внесуть
зміни до десятої статті.
Щоправда, це може звучати по-іншому, але, очевидно, російську мову вони проголосять
другою державною. Далі вони підуть шляхом більшої концентрації влади в руках Президента.
Якщо зараз у нас є президентсько-парламентська форма правління, то вони підуть шляхом
збільшення повноважень Президента. Крім того, є проблема щодо роботи правоохоронних
структур, прокуратури, судів тощо. Можливо, буде надано більше повноважень прокуратурі.
Ну, а потім проблема із місцевими органами влади, виборчою системою. Найочевидніше,
всі ці речі зміняться ще у гірший бік.
І.Юхновський:
Про парламент, тобто,
як він має виглядати, про адміністративний поділ держави і про розподіл функцій
між гілками влади. Що ж стосується нинішніх гасел про запровадження другої державної
мови, то, я вважаю, це є звичайний агітаційний прийом і цього допускати в жодному
випадку не можна. Країна повинна зберігати свої символи, ті, які є у Конституції
1996 року. Символи держави міняти не можна.
– Нинішня Конституція містить чимало чудових статей
на кшталт права на безкоштовну освіту чи медичну допомогу, але на ділі українці
цього не відчувають. Що потрібно, аби Основний закон нарешті запрацював?
Л.Лук'яненко:
Для того, щоби Конституція
запрацювала, потрібно, аби в нас активізувався народ. Для цього слід реформувати
політичну систему. В нас є понад 190 партій, а потрібно, щоби було штук п'ять ідеологічних.
Необхідно роз'єднати бізнес і владу. У нашому суспільстві зрослися бізнес із владою,
а влада із бізнесом. Це найгірший бур'ян для суспільства. Коли гроші і влада разом,
то виникає беззаконність, бо тоді бізнес купує рішення судів. Виходить: хто заплатить
більше, тому й карти в руки. Судова система в нас геть нікуди не годиться.
І.Юхновський:
Для того, щоби народ
став законослухняним, насамперед його доходи повинні відповідати життєвим потребам.
Тому проблема створення дієвого середнього класу в державі є дуже важливою. Якщо
ми цей середній клас створимо, то закони і Конституція запрацюють.
Оксана ДУДАР,
"Доки українці святкують, Президент думає,
"Доки українці святкують, Президент думає,
як змінити Основний Закон", 03.07.2012
//www.pohlyad.com/index.php?id=174&no_cache=1&tx_ttnews%5Btt_news%5D=5052&tx_ttnews%5BbackPid%5D=1&cHash=438d27a653
Любомир Гузар. Про свободу
Степан Гавриш. Геном українця. Фактор страху
Семен Глузман. Равнодушие вместо страха
 |
| //ua.korrespondent.net/ukraine/events/1354068-na-trijcyu-ukrayinci-vidpochivatimut-tri-dni-a-na-den-konstituciyi-chotiri |
Немає коментарів:
Дописати коментар