Показ дописів із міткою Левицький. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Левицький. Показати всі дописи

середа, 1 грудня 2004 р.

Обіжник Ради Державних Секретарів Західної Української Народної Республіки до державних повітових Комісарів про їх обов’язки та права 1918




Обіжник*
Ради Державних Секретарів до
державних повітових Комісарів
про їх обов’язки та права
1 грудня 1918 р.

1. Державний повітовий Комісар є найвищим органом української власті на повіті і як такий він покликаний в першій мірі стояти на сторожі обов’язуючих законів, примінювати їх точно і справедливо супроти всіх горожан держави без виїмку народності, віроісповідання і стану.

2. Одним з перших обов’язків державного Комісара повітового є берегти ладу, спокою, безпеченства життя і майна всіх мешканців, живучих в повіті.

3. Ділами цивільної адміністрації повіту завідує виключно державний повітовий Комісар і в тих ділах не видають ніяких заряджень ні рішень військові власті, до яких належить нова виключна компетенція у військових справах. Обі власті — цивільна і військова — мають обов’язок співділити в удержуванні ладу і публичного безпеченства в повіті.

4. Як найвищий орган цивільної адміністрації має право державний повітовий Комісар уживати помочі війська для виконання своїх заряджень, а військовий комендант обов’язаний йому ту поміч дати.

5. В першій мірі подбає державний повітовий Комісар, щоби в повіті була переведена правильна військова бранка, до якої обов’язані явитись всі мущини, уроджені в р.1901, а в граничних східних повітах, в яких Австрія рекрутів ні ополченців не брала, — всі мущини, уроджені в рр. 1883—1901. В тій цілі в кожнім повіті має бути зложена державним повітовим Комісаром в порозумінні з військовою повітовою командою асетерункова комісія, яка в случаї потреби при військовій асистенції в кожній громаді переведе бранку всіх пописових мущин української народності.

Коли би на місці не було можна скласти повної асетерункової комісії, то державний повітовий Комісар віднесе ся до окружної військової команди, щоби вона ту комісію доповнила.

Припильнує також державний повітовий Комісар, щоби всі мущини, уроджені в рр. 1883— 1901, які служили в австро-угорській армії, негайно зголосилися до українського війська.

6. Державний повітовий Комісар обов’язаний подбати про те, щоби всі державні уряди повітові фунгували правильно і згідно з інтересами держави. Урядників, які відкажуться від зложення приречення, що служити мають вірно Західній Українській Народній Республіці та берегти її інтереси, треба увільнити з уряду та замкнути їм службові побори. Для суддів буде уложене окреме приречення, якого текст буде поданий до відома президентів окружних судів, щоби вони, або уповновласнені ними особи, відібрали від суддів згадане приречення. До того часу дійсно урядуючих суддів треба полишити на їх дотеперішніх становищах. Функціонарів, ділаючих на шкоду держави, державні Комісари повітові зависять в урядованні і донесуть про те Державному Секретаріатові, прекладаючі звіти про причини свого зарядження. Зокрема, треба наладити правильну діяльність карних судів, щоби в краю не ширилися злочини і анархія.

7. Повітові Комісаріати прекладати мають Державному Секретаріатові кожного місяця виказ доходів і видатків свого повіту та пороблять заходи, щоби виказати касову надвижку та переказати її Державному Секретаріатові на покриття видатків центральної управи. Інструкції про стягнення залеглих податків та зплату воєнних причинків є поміщені в обіжнику Краєвої дирекції скарбу з 13 падолиста 1918 р.

8. Державні повітові Комісари зладять негайно інвентуру всього державного майна, яке находиться в повіті, зокрема, майна, полишеного австро-угорським військом, з поданням вартості майна; при тім треба взяти, між іншим, під увагу майно всяких бувших державних і краєвих фундацій, державних лісів, салін, нафтових закопів та будівельних експозитур. До тих виказів слід долучити предложення про евентуальне ужиття дотичного майна і надіслати їх до 15 грудня с.р. Державному Секретаріатові.

9. Щоби кожний повіт був заосмотрений рівномірно нафтою і сілю, треба подати до відома Державного Секретаріату кількість місячного запотребування тих артикулів, а Державний Секретаріат перекаже відповідну кількість артикулів дотичному повітові.

10. Для збереження народного здоровля державні Комісари повітові доложать всяких зусиль, щоби в кожнім повіті було відповідне число лікарів. Про стан здоровля в повіті треба прекладати Державному Секретаріатові місячні звіти.

11. Дня 10 кожного місяця повітові державні Комісари прекладати мають Державному Секретаріатові окремими посланцями або поштою точні звіти про політичне положення та про адміністрацію в повіті.

____________
ЦДАВО України. Ф. 2192. Оп. 2. Спр.3. Арк. 38-38 зв. Друк. прим.
//www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=1237881

* Обіжник (циркуляр) – загальний розпорядчий адміністративний акт в системі законодавства Західної Української Народної Республіки, а також УСРР 1919 – 1937 років.



Обіжник Державного Секретаріату внутрішніх справ щодо забезпечення населення продуктами харчування. 
[18 січня 1919 р.] Ф. 1259, оп. 1, спр 33, арк. 100
//www.archive.lviv.ua/materials/exhibitions/image/23/

[Обіжник] Циркуляр про створення судів присяжних. 
[7 лютого 1919 р.] Ф. 1259, оп. 1, спр. 1, арк. 28
//www.archive.lviv.ua/materials/exhibitions/image/33/




Обіжник Державного Секретаріату внутрішніх справ про незалежність судів та заборону будь-яким адміністративним органам втручатись у їх діяльність. [12 лютого 1919 р.] Ф 1259, оп. 1, спр. 1, арк. 129
//www.archive.lviv.ua/materials/exhibitions/image/34/

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 

субота, 13 листопада 2004 р.

Временный основной закон Украинского Национального Совета о государственной самостоятельности Западной-Украинской Народной Республики 1918




Временный основной закон 
о государственной самостоятельности украинских земель 
бывшей австро-венгерской монархии, 
утвержденный Украинским Национальным Советом 
на заседании 13 ноября 1918 |укр.|

Артикул I. Название

Государство, провозглашенное на основании права самоопределения народов Украинским Национальным Советом во Львове дня 16 октября 1918 года, занимающее все пространство бывшей австро-венгерской монархии, заселенное преимущественно украинцами, имеет название Западная-Украинская Народная Республика.

Артикул II. Границы

Пространство Западно-Украинской Народной Республики тоджествегнно сукраинскойсплошной этнографической областью в пределах бывшей австро-венгерской монархии, то есть является украинской частью бывших австрийских коронных земель Галичины с Володимирией и Буковины, а также украинскими частями бывшей венгерской столицы (комитатов): Спыш, Шарыш, Земплин, Уг. Берег, Угоча и Марморыш, -как она отмечена на этнографической карте австрийской монархии Карла барона Чернига, Etnographische Karte der osterreichischen Monarchie, entworfen von Karl Freiherrn Czernig, herausgegeben von der K.K.Direktion der administrativen Statistik. - Wien, 1855, Mabstab 1:86400.

Артикул III. Государственная суверенность

Эта государственная территория создаёт самостоятельную Западно-Украинскую Народную Республику.

Артикул IV. Государственное заступничество

Право власти именем Западно-Украинской Народной Республики осуществляет весь ее народ путем своего заступничества, избранного на основе общего, равного, непосредственного тайного и пропорционального права голосования не зависимо от пола. На этой основе должно быть избрано учредительное собрание Западно-Украинской Народной Республики. До избрания Учредительного собрания всю власть осуществляет Украинский Национальный Совет и Государственный Секретариат.

Артикул V. Герб и флаг

Гербом Западно-Украинской Народной Республики является: Золотой лев на синем поле, повернутый в правую сторону. Государственным флагом является сине-желтый флаг. Государственная печать имеет вокруг герба надпись: Западно-Украинская Народная Республика.

____________
Лозинський М. Галичина в рр. 1918 - 1920. - Прага, 1922. - С. 45 - 46.
Конституційні акти України. 1917 - 1920. Невідомі конституції України. Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992
//uazakon.com/documents/date_5r/pg_ifwzxc.htm


Конституция Западно-Украинской Народной Республики (проект Станислава Днистрянского) 1920 
Розпоряжение Диктатора ЗУНР в деле организации Комиссии кодификационной при Правительстве Диктатора ЗУНР для дел внутренних, судопроизводства и коммуникации 1920 
Розпоряжение Диктатора ЗУНР о выполнении Уполномочеными атрибутов государственной власти во время отсутствия Диктатора 1920 
Розпоряжение Диктатора ЗУНР об организации Правительства для исполнения государственной власти в Западно-Украинской Народной Республике 1920 
Закон о употреблении языка на Западной Области Украинской Народной Республики 1919 
Великая Злука. День провозглашения самостоятельности Украины 1919 
Закон о Комитете Украинского Национального Совета 1919 
Циркуляр Совета Государственных Секретарей Западной Украинской Народной Республики к государственным уездным Комиссарам об их обязанностях и правах 1918 
Основы государственного уклада Галицкой Республики (проект устава) 1918 
Призыв Украинского Национального Совета к Украинскому Народу (о взятии верховной государственной власти во Львове) 1918 
Оглашение Украинского Национального Совета Украинскому Народу о создании Украинской Державы 1918 
Прокламация Украинского Национального Совета о создании Украинской Державы 1918 
Устав Украинского Национального Совета 1918 
Уклад Галицкой Державы (проект временных основных законов Станислава Днистрянского) 1918

//ru.wikipedia.org/wiki/Западно-Украинская_Народная_Республика

Тимчасовий основний закон Української Національної Ради про державну самостійність Західної-Української Народної Республіки 1918




Тимчасовий основний закон 
про державну самостійність українських земель 
бувшої австро-угорської монархії, 
ухвалений Українською Національною Радою 
на засіданню 13 падолиста 1918 |рус.|

Артикул I. Назва

Держава, проголошена на підставі права самоозначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 19 жовтня 1918 року, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської монархії, заселений переважно Українцями, має назву Західна-Українська Народня Республика.


Артикул II. Границі

Простір Західно-Української Народньої Республики покривається з українською суцільною етнографічною областю в межах бувшої австро-угорської монархії - то є з українською частиною бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковини та з українськими частями бувших угорських столиць (комітатів): Спиш, Шариш, Земплин, Уг, Берег, Угоча і Мармориш, - як вона означена на етнографічній карті австрійської монархії Карла барона Черніга, Etnographische Karte der osterreichischen Monarchie, entworfen von Karl Freiherrn Czernig, herausgegeben von der K.K.Direktion der administrativen Statistik. - Wien, 1855, Mabstab 1:86400.


Артикул III. Державна суверенність

Отся державна територія творить самостійну Західно-Українську Народню Республіку.


Артикул IV. Державне заступництво

Права влади іменем Західно-Української Народньої Республики виконує весь її народ через своє заступництво, вибране на основі загального, рівного, безпосереднього тайного і пропорціонального права голосування без ріжниці пола. На сій основі мають бути вибрані установчі збори Західно-Української Народньої Республики. До часу зібрання установчих зборів виконує всю власть Українська Національна Рада і Державний Секретаріат.


Артикул V. Герб і прапор

Гербом Західно-Української Народньої Республіки є Золотий Лев на синім полі, обернений у свою праву сторону. Державна печать має довкола гербу напис: "Західно-Українська Народня Республика".

____________
Лозинський М. Галичина в рр. 1918 - 1920. - Прага, 1922. - С. 45 - 46.
Конституційні акти України. 1917 - 1920. Невідомі конституції України. Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992. 

//uazakon.com/documents/date_5r/pg_ifwzxc.htm




Збірник законів, розпоряджень та обіжників, проголошених Державним Секретаріатом Західної-Української Народної Республіки (ЗУНР). 7 грудня 1918 р. ЦДАВО України, ф. 3505, оп. 1, спр. 35, арк. 168-171
//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?34#photo

//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?35#photo
//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?36#photo
//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?37#photo



Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії (про створення Західно-Української Народної Республіки), 13 листопада 1918 р. ЦДАВО України, ф. 3505, оп. 1, спр. 35, арк. 169-169 зв.
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?65#photo
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?66#photo

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 

неділя, 7 листопада 2004 р.

Основи державного устрою Галицької Республіки (проект статуту) 1918







Проект статуту "Основи державного устрою Галицької Республіки". Листопад 1918 р. ЦДІАЛ України, ф. 462, оп. 1, спр. 216, арк. 1-2.
//www.archives.gov.ua/Sections/Nezalezhnist/D-files-1.php?38#photo

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 

пʼятниця, 5 листопада 2004 р.

Поклик Української Національної Ради до Українського Народу (про взяття верховної державної влади у Львові) 1918



Звернення Української Національної Ради про перехід усієї повноти влади до УНР. [5 листопада 1918 р.] Ф. 1259, оп. 1, спр. 1, арк. 1
//www.archive.lviv.ua/materials/exhibitions/image/10/

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 

понеділок, 1 листопада 2004 р.

Проголошення Української Національної Ради Українському Народові про утворення Української Держави 1918




Український Народе!

Голосимо Тобі святу вість про Твоє визволення з віковічної неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави.

Дня 19 жовтня Твоєю волею утворила ся на українських землях бувшої Австро Угорської монархії Українська Держава і її найвисша власть, Українська Національна Рада.

З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.

Український Народе!

Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур при Українській Національній Раді і відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу.

Заки будуть установлені органи державної власти в законнім порядку, українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні краєві і громадські уряди і в імені Української Національної Ради виконувати власть.

Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені.

Всі жовніри української народности підлягають від нині виключно Українській Національній Раді і приказам установлених нею військових властей Української Держави. Всі вони мають стати на її оборону. Українських жовнірів з фронтів відкликаєть ся отсим до рідного краю на оборону Української Держави.

Все здібне до оружа українське населеннє має утворити боєві відділи, які або війдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок, особливо мають бути оберігані залізниця, почта й телеграф.

Всім горожанам української держави без ріжниці народности і віросповідання запоручаєть ся горожанську, національну і віроісповідну рівноправність.

Національні меншости Української Держави - Поляки, Жиди, Німці - мають вислати своїх відпоручників до Української Національної Ради.

Аж до видання законів Української Держави обов'язують дотеперішні закони, на скільки вони не стоять у противенстві до основ Української Держави.

Як тільки буде забезпечене й укріплене істнування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі Збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Склад утвореного Українською Національною Радою кабінету і його програму оголосить ся.

Український Народе!

Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу!

Львів, 1 падолиста 1918.
Українська Національна Рада.

____________
Лозинський М. Галичина в рр. 1918 - 1920. - Прага, 1922. - С. 42 - 43.
Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Невідомі конституції України.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0008300-18



[Голошення Української Національної Ради Українському Народові про утворення Української Держави.] 1 листопада 1918 р. ЦДАВО України, ф. 3505, оп. 1, спр. 38, арк. 1
//www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?64#photo

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 


Малюнок на честь річниці Листопадового зриву. Газета "Голос табора", ч.4. 1 листопада 1919 р. ЦДАЗУ, ф.15, оп.2, спр.57, арк.11.
//tsdazu.gov.ua/ua/online/47-all/207-online.html
//uk.wikipedia.org/wiki/Листопадовий_чин


вівторок, 19 жовтня 2004 р.

Проклямація Української Національної Ради про створення Української Держави 1918




Проклямація
Української Національної Ради
від 19 жовтня 1918 року

Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє:

1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-західна Буковина з містами Чернівці, Строжинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини - творять одноцілу українську територію.

2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби рішення це перевести в життя.

3. Взивається всі національні меншини на цій український области, - причім Жидів призначається за окрему національність, щоби уконституйовалися і негайно вислали своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу населення.

4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утвореної тим способом держави, на основах: загального, рівного, тайного і без посеред нього права голосування з пропорціональним заступництвом, з правом національно-культурної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин.

5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.

6. Теперішньому австро-угорському міністрові заграничних справ гр. Бурянові відмовляється права пересправляти іменем тієї української території.

____________
Левицький К. Великий зрив. (До історії української державности від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів). - Львів, 1931. - С. 115 - 116.
Конституційні акти України. 1917 - 1920. Невідомі конституції України. Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0007300-18


17 жовтня 1918 року парламент Угорщини розірвав унію з Австрією і проголосив незалежність країни. 19 жовтня 1918 року постала Західна-Українська Народна Республіка. 28 жовтня 1918 року утворилася Чехословаччина. 29 жовтня 1918 року виникла Держава Словенців, Хорватів і Сербів. 06 листопада 1918 року у Кракові було оголошено про відновлення Польщі. 11 листопада 1918 року – скінчилася Перша світова війна. 12 листопада 1918 року Австрія проголошена республікою.

Також в ході розпаду Австро-Угорщини виникли Тарнобжезька республіка, Гуцульська республіка, Руська Народна Республіка Лемків, Республіка Команча (Східно-Лемківська Республіка), Республіка Прекмурьє, Угорська Радянська Республіка, Словацька Радянська Республіка, Республіка Банат, Республіка Фіуме.

____________
//ru.wikipedia.org/wiki/Тарнобжегская_республика
//uk.wikipedia.org/wiki/Гуцульська_республіка
//ru.wikipedia.org/wiki/Гуцульская_республика
//uk.wikipedia.org/wiki/Лемко-Русинська_Республіка
//ru.wikipedia.org/wiki/Русская_народная_республика_лемков
//uk.wikipedia.org/wiki/Команчанська_Республіка
//ru.wikipedia.org/wiki/Республика_Команча
//uk.wikipedia.org/wiki/Республіка_Прекмур'я
//ru.wikipedia.org/wiki/Республика_Прекмурье
//uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_Радянська_Республіка
//uk.wikipedia.org/wiki/Словацька_Радянська_Республіка
//uk.wikipedia.org/wiki/Банатська_республіка
//ru.wikipedia.org/wiki/Республика_Банат
//uk.wikipedia.org/wiki/Республіка_Фіуме
//ru.wikipedia.org/wiki/Республика_Фиуме

____________
//uk.wikipedia.org/wiki/Розпад_Австро-Угорської_імперії
//ru.wikipedia.org/wiki/Распад_Австро-Венгерской_империи

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 

понеділок, 18 жовтня 2004 р.

Статут Української Національної Ради 1918




СТАТУТ 
УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ,
прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року

§1. Українська Національна Рада є Конституантою тієї частини українського народу, яка живе в австро-угорській монархії, на цілій його етнографічній території.

§2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:

а) виконати в хвилі, яку признаєть за відповідну, іменем українського народу австро-угорської монархії, його право самоозначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;

б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення під а) перевести в життя.

§3. Українська Національна Рада складається:

а) з членів Палати Панів австрійської Державної Ради, української народности;

б) з усіх українських послів до австрійської Державної Ради з Галичини і Буковини;

в) з українських послів Краєвих Соймів;

г) з відпоручників партійних організацій з усіх українських областей, по трьох з кожної партійної організації.

§4. Скликує Українську Національну Раду і проводить на її засіданнях кожночасний голова Української Парляментарної Репрезентації, а у випадку його перешкоди, той, кого голова Української Парляментарної Репрезентації до цього уповноважить.

§5. Важніші публічні заяви підписують іменем Української Національної Ради: голова Української Парляментарної Репрезентації, члени Палати Панів, президії усіх українських клюбів парляментарних і соймових та по одному відпоручникові кожної партійної організації.

____________
Левицький К. Великий зрив. (До історії української
державности від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів). - Львів, 1931. - С. 113 - 114.
Конституційні акти України. 1917 - 1920. Невідомі конституції України, К.: Філософська і соціологічна думка, 1992 р. //zakony.com.ua/lawbase/sedcontent.html?id=7222&p=1

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 



неділя, 25 липня 2004 р.

Розпорядок диктатора ЗУНР про організацію Уряду для виконування державної влади в Західно-Українській Народній Республіці 1920


Розпорядок диктатора ЗУНР з дня 25 липня 1920 
про організацію Уряду для виконування державної 
влади в Західно-Українській Народній Республіці

Арт. I

Надзвичайно важкі умовини, серед яких знайшлася Західно-Українська Народна Республика і її Уряд з розвоєм воєнних подій, викликали конечну потребу зосередження функцій державної влади в одних руках.

Се спонукало президію Виділу Української Національної Ради і Державний Секретаріат перенести Актом здати, Заліщики, дня 8 липня 1919 [р.], виконувані ними до того часу атрибути законодатної та найвищої цивільної та військової влади державної на мене як Диктатора Західно-Української Народної Республики.

З того часу виконував я перейняту згаданим Актом владу в своїм імені. А коли за бігом воєнних подій зорганізований первісно державний центральний апарат урядовий перестав на ділі бути чинним і існувати в своїм складі, полагоджував я справи державні при помочі принагідно і відповідно до потреб хвилі складеного урядового апарату, заступаючись у вирішуванні деяких поодиноких діл чи то справ цілих поодиноких областей адміністрації повновласниками, заіменованими будь-ще Виділом Національної Ради чи Державним Секретаріатом будь назначуваними мною, які, однак, не мали постійного круга компетенції.

Арт. II

Повага держави на зверх та складність її адміністрації вимагає, щоби існував постійно зорганізований державний апарат урядовий, відповідаючи існуючому правному станові. Під ту пору Уряд мусить бути наладжений так, щоби при додержанні закріпленого Актом з 8 липня 1919 [р.] принципу зосередження найвищої влади в руках Диктатора, відповів своїм завданням під зглядом здатності до систематичного ведення діл поодиноких окремих областей адміністраційних, маючи до того ясно очеркнену і відмежовану компетенцію для кожної області адміністрації.

А що трудне положення держави вимагає постійної присвяти переважної моєї уваги і особистого старання справам заграничної політики і справам військовим, то ж являється конечність надати так зорганізованому Урядові право ініціативи і певної самостійності в вирішуванні справ деяких областей адміністрації.

Арт. III

Щоб задовольнити сим вимогам, постановляю, як слідує:
Уряд Диктатора ЗУНР

§ 1

Атрибути державної влади, надані Диктаторові Актом з 8 липня 1919 [р.], виконуються ним через «Уряд Диктатора Західно-Української Народної Республики».

§ 2

Уряд цей складається з окремих самостійних відділів, а імено:

а/ для ведення діл, входячих попередньо в круг компетенції Секретаріату справ закордонних;

б/ для ведення діл, входячих попередньо в круг компетенції секретаріатів фінансів, торгівлі і промислу;

в/ для справ преси і пропаганди, зокрема організації, ведення і нагляду політичної пресової служби та політичної пропаганди, в цілі попирання інтересів держави та для виконування атрибутів адміністраційної влади в справах пресових;

г/ для ведення діл, входячих попередньо в круг ділання Державних Секретарів справ внутрішніх, судівництва, просвіти, віросповідань, рільництва, пошт і телеграфів, шляхів та робіт публічних;

д/ Президіальної Канцелярії Диктатора для ведення діл президіяльних, а зокрема — для приймання в законній дорозі внесень на рішення Диктатора від органів державних, покликаних до того законом, і взагалі в справах, застережених існуючими постановами до безпосереднього вирішення Диктатора; для виготовлювання в автентичнім тексті видаваних Диктатором законних постанов, розпорядків, рішень, декретів і письм, ведення їх евіденції та зберігання автентичних оригіналів; для ведення в імені Диктатора урядової кореспонденції та для посередничення в безпосередніх урядових зносинах з ним.

§ 3

Справи, входячі в круг ділання Державного Військового Секретаріату, лишаються при зорганізованій вже окремими постановами «Військової Канцелярії Диктатора ЗУНР», яка входить в склад уряду, як окремий відділ (Арт. III, § 2).

Розмір компетенції уряду і
покликаних до ведення його осіб

§ 4

Менша або більша самостійність у вирішуванні справ урядом зависить від уповажнень, даних особам, поставленим Диктатором на чолі поодиноких відділів чи канцелярій (§ 2, 3) .
Уповноважені Диктатора

§ 5

На чолі установлених § 2 а/, б/, в/, г/ відділів Уряду Диктатора ЗУНР стоять з правила іменовані Диктатором Уповноважені і ведуть діла свого круга компетенції при помочі іменованих Диктатором концептових і канцелярійних Урядників самостійно, в імені Диктатора, згідно з існуючими законними постановами і даними Диктатором інструкціями та припорученнями. Не мають, однак, прислугуючого державним секретарям права видавання законних постанов, розпорядків та загально обов’язуючих рішень, яке застерігається Диктаторові.

§ 6

При видаванні Уповноваженими Диктатора самостійних заряджень, які тягнуть за собою видатки з державної скарбниці в рамах признаного кредиту, вони є обов’язані зноситися постійно з відділом для справ фінансів (контроля державних розходів). Потребу переступлення кредиту і спори компетенційні вирішує Диктатор.

§ 7

Виїмково може бути ведення поодиноких відділів, доручене Диктатором Референтам, які ведуть діла під його безпосереднім наглядом, з розміром компетенцій, означуваним для них принагідно Диктатором.

§ 8

Розмір компетенції Військової Канцелярії Диктатора ЗУНР є означений існуючими постановами, які й лишаються дальше в силі.

§ 9

На чолі Президіяльної Канцелярії стоїть іменований Диктатором Шеф Президіяльної Канцелярії, який веде діла назначеного йому круга при помочі іменованих Диктатором концептових і канцелярійних Урядників, під безпосереднім доглядом Диктатора.

§ 10

Порядок внутрішнього ведення діл та урядових зносин поодиноких відділів Уряду між собою і на зверх означується окремим розпорядком.

Арт. IV

Сила обов’язуюча закона: з дня 4 січня 1919 [р.] ч. 2 Вістника Державних Законів і розпорядків ЗУНР про спосіб оповіщування законів і розпорядків завішується.

Закони і розпорядки, видавані в часі завішеня закона з дня 4 січня 1919 [р.] ч. 2 Вістника Державних Законів і розпорядків, входять в силу з днем їх затвердження Диктатором без окремого оголошення, оскільки не містять в собі іншої постанови.

Арт. V

Розпорядок цей обов’язує з днем 1 серпня 1920.

[Диктатор ЗУНР:] Петрушевич

*****

Було моїм бажанням поставити на чолі зорганізованого Розпорядком з 25 липня 1920. Уряду такі особи, які репрезентували би ріжні політичні напрямки в суспільності, і дати в сей спосіб громадянству фактичний вплив на виконування тих функцій державної влади, які згідно з теперішним правним станом зложені є до моїх рук, під моєю виключною відвічальністю.

Коли ж задля перерваних зв’язків з краєм, занятим чужими арміями, та неможності порозуміння з усіма партійними групами членів Української Національної Ради в краю, переведення сего принципу в цілості являється під ту пору в повні неможливим, прийшлося мені, складаючи уряд, руководитися лише зглядом на особисте моє довір’я до осіб, покликаних до уряду та їх особисте уздібнення.

Переводячи в життя постанови Розпорядку з 25 липня 1920 про організацію Уряду для виконування державної влади в часі тривання повновласті Диктатора, іменував я по мислі Арт. III §§ 2, 5 сего Розпорядку:

1/ мого дотеперішнього повновласника для справ закордонних з титулом Державного Секретаря д-ра Степана Витвицького моїм Уповноваженим для ведення діл, входячих в круг компетенції [а/] Державного Секретаріату для справ закордонних;

2/ посла Західно-Української Народної Республики у Відні п. Володимира Сінгалевича Уповноваженим для ведення діл, входячих в круг компетенції [б/] Державних Секретаріатів фінансів, торговлі і промислу;

3/ [в/] Президента Державного Секретаріату д-ра Костя Левицького Уповноваженим для справ преси і пропаганди;

4/ [г/] Старшого Прокуратора при Генеральній Прокураторі у Відні Йосифа Ганінчака, заступника Західно-Української Народної Республики в Колегії повновласників для лікв.[ідованого] Міністерства Війни, Уповноваженим для справ, входячих в круг компетенції [г/] Державних Секретаріатів справ внутрішніх, судівництва, просвіти і віросповідань, рільництва, пошт і телєграфів, шляхів та робіт публичних.

Усіх панів Уповноважених взиваю приступити негайно до зорганізування і введення в життя поодиноких відділів Уряду і предложити мені відповідні внесення в тій справі.

Відень, дня 1 серпня 1920.
Диктатор ЗУНР: Петрушевич

____________
ЦДАВО України. Ф. 2192. Оп. 2. Спр. 7. Арк. 1—3 зв., 5-5зв. Оригінал.
//www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=1237881


//uk.wikipedia.org/wiki/Витвицький_Степан
//uk.wikipedia.org/wiki/Сінгалевич_Володимир
//uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Кость


Петрушевич Євген Омелянович 
(1863 – 1940) — український громадсько-політичний діяч, юрист, доктор права. Народився 3 червня 1863 р. у м. Буськ, нині Львівської області, в сім'ї греко-католицького священика.

Після закінчення Академічної гімназії записався на студії правничого факультету Львівського університету. Вже в студентські роки став одним із лідерів молодіжного руху, очолював «Академічне братство». Після отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль (нині Львівської обл.) адвокатську канцелярію. Був головою повітової «Просвіти».

У 1907 – 1918 р. — посол, заступник голови, а у 1917 – 1918 р. — голова української парламентської репрезентації парламенту Австро-Угорщини. У 1908 р. переніс свою адвокатську канцелярію до м. Сколе (нині Львівської обл.), де невдовзі став посадником міста. У1910 р. від Стрийської виборчої округи обраний послом до Галицького сейму у Львові.

Від 18 жовтня 1919 р. — Президент Української Національної Ради Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). Від 22 січня 1919 року — член Директорії Української Народної Республіки від Західної Області УНР. З 9 червня 1919 р. — Диктатор ЗОУНР. З 8 липня 1919 р. по травень 1923 р. — Диктатор ЗУНР.

Останні роки свого життя дуже потерпав від матеріальних нестач. Долав труднощі завдяки підтримці гетьмана П.Скоропадського та українського апостольського вікарія в Німеччині отця П.Вергуна. Коли у вересні 1939 р. Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду А.Гітлера протестаційний меморіал.

Помер 29 серпня 1940 р. у Берліні (Німеччина). Перепохований 1 листопада 2002 року у Львові на Личаківському цвинтарі.
____________
//uk.wikipedia.org/wiki/Петрушевич_Євген_Омелянович
//uk.wikipedia.org/wiki/Диктатор_ЗУНР

Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект Станіслава Дністрянського) 1920 
Розпорядок Диктатора ЗУНР в справі зорганізування Комісії кодифікаційної при Уряді Диктатора ЗУНР для справ внутрішніх, судівництва і комунікації 1920 
Закон про уживання мови на Західній Області Української Народної Республіки 1919 
Велика Злука. День проголошення самостійності України 1919
Закон про Виділ Української Національної Ради 1919 
Обіжник Ради Державних Секретарів Західної Української Народньої Республіки до державних повітових Комісарів про їх обов’язки та права 1918 
Тимчасовий основний закон Української Національної Ради про державну самостійність Західної-Української Народньої Республіки 1918 
Основи державного устрою Галицької Республіки (проект статуту) 1918 
Поклик Української Національної Ради до Українського Народу (про взяття верховної державної влади у Львові) 1918 
Проголошення Української Національної Ради Українському Народу про утворення Української Держави 1918 
Проклямація Української Національної Ради про утворення Української Держави 1918 
Статут Української Національної Ради 1918 
Устрій Галицької Держави (проект тимчасових основних законів Станіслава Дністрянського) 1918

Члени Уряду [Диктатора Західної Області] Української Народної Республіки (ЗОУНР) у м. Кам'янці-Подільському. 1919 р.
ЦДАВО України, ф. 5235, оп. 1, спр. 2015, арк. 1.
//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?44
Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич в оточенні командування ГА. Липень 1919 р. Ліворуч від нього – Генеральний Секретар військових справ і начальник Генштабу полковник Віктор Курманович. Другий праворуч – командувач ГА генерал Мирон Тарнавський. 
//joanerges.livejournal.com/1195754.html?thread=5225194
Члени Уряду [Диктатора] Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у Відні. 1920 р. ЦДАВО України, ф. 5235, оп. 1, спр. 2015, арк. 5.
//www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?45