Члени Конституційній Асамблеї Дмитро Котляр та Ігор Когут вимагають скасувати... Марина Ставнійчук теж має власну позицію...

Заява щодо проекту Закону

«Про засади державної мовної політики»

3 липня цього року у Верховній Раді України група народних депутатів України вчинила дії, що були спрямовані на прийняття в цілому як закону проекту Закону України «Про засади державної мовної політики». Цей законопроект було прийнято за основу 5 червня 2012 р. Голосування за проект Закону «Про засади державної мовної політики» супроводжувалося численними порушеннями Конституції України та Регламенту Верховної Ради України, зокрема:

- було порушено вимогу Конституції України щодо особистого голосування народними депутатами України;

- не було додержано визначеної Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» процедури підготовки проекту закону до другого читання та його наступного розгляду.

Відповідно до статті 152 Конституції України порушення встановленої Конституцією процедури розгляду чи ухвалення законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними. Згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп від 30.09.2010, дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення та набрання чинності законами, є однією з умов легітимності законодавчого процесу. Отже, законодавчі акти, які прийняті з порушенням вимоги особистого голосування народного депутата, а також інших вимог до процедури розгляду та ухвалення законів, є неконституційними.

Крім того, ціла низка положень проекту Закону «Про засади державної мовної політики», що був нібито ухвалений 3 липня 2012 р., суперечать Конституції України, зокрема:

- положення статей 10, 11, 14, 15 та інших цього документа суперечать статті 10 Конституції України. Остання, згідно з рішенням Конституційного Суду №10-рп від 14.12.1999, передбачає, що російська та інші мови національних меншин можуть використовуватися при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування лише поряд з державною мовою, яка є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо);

- положення ст. 14 про те, що гарантування державою можливості здійснювати судове провадження регіональною мовою забезпечується шляхом врахування при доборі суддів, суперечить статті 127 Конституції України, згідно з якою однією з вимог до кандидатів у судді є володіння державною мовою;

- положення статті 20 щодо вільного вибору мови навчання суперечить статті 10 Конституції Україна, яка, згідно із згаданим тлумаченням Конституційного Суду, передбачає, що мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова;

- документ містить багато нечітких термінів та формулювань («регіо», «самоправний», «органи державного управління», «у межах території» тощо), що не передбачені Конституцією та законами України. Крім того, документ не узгоджується із Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», насамперед у частині переліку таких мов. Це призведе до порушення юридичної визначеності – важливої складової принципа верховенства права, дія якого в Україні визнана статті 8 Конституції України.

З урахуванням зазначеного звертаємося з такими вимогами:

1) до Верховної Ради України – підтвердити неправомірність голосування 3 липня 2012 р. та скасувати рішення щодо прийняття проекту Закону України «Про засади державної мовної політики»;

2) до Президента України – у разі направлення на підпис Закону «Про засади державної мовної політики» застосувати право вето у зв’язку з грубими порушеннями процедури його розгляду та ухвалення, а також неконституційністю його положень.

Підписання Президентом України зазначеного документа означатиме схвалення неконституційних дій народних депутатів, а також порушення Президентом свого конституційного обов’язку гарантувати додержання Конституції України. Це також означатиме відсутність реальних намірів Президента сприяти здійсненню конституційної реформи в Україні, зокрема за допомогою свого допоміжного органу – Конституційної Асамблеї, що робить недоцільним участь у ній представників громадських організацій.

Підписали:

Дмитро Котляр, незалежний експерт, представник партнерства «Новий Громадянин» в Конституційній Асамблеї

Ігор Когут, голова ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», член Конституційної Асамблеї

Творче об'єднання «TOPO», Олексій Хмара

Центр політичних студій та аналітики, Віктор Таран

Центр UA, Світлана Заліщук

Європейська програма, Вікторія Гуменюк

Фундація Суспільність, Тарас Петрів

Інститут масової інформації, Вікторія Сюмар

Борис Кушнірук, громадський діяч

МГО «Інтерньюз-Україна», Андрій Кулаков

Центр Громадянських Свобод, Олександра Матвійчук

Європейська Асоціація Українців (Брюссель), Олексій Толкачов

Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, Олександр Сушко

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Ірина Бекешкіна

ГО «Європа без бар’єрів», Ірина Сушко

ВГО «Не будь байдужим!», Оксана Левкова

ВГО «Українська стратегія», Анатолій Пінчук

Організація роботодавців «Усім Миром», Олексій Антонюк

06.07.2012

//newcitizen.org.ua/news/gromadskist-vimagaie-skasuvati-nekonstituciyniy-zakon-pro-movi

Литвин підписав мовний закон, водночас Радник Президента визнала його неконституційнсть

Радник Президента України, Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук поділяє занепокоєння громадськості щодо можливих наслідків та ризиків набрання чинності та введення в дію Закону України «Про засади державної мовної політики».

У своїй відповіді на звернення партнерства «Новий Громадянин» з вимогою скасувати відповідний закон, прийнятий Верховною Радою України 3 липня 2012 року, вона зазначила: «прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей 47, 116-122, 130 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», а значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови».

Також Марина Іванівна звернула увагу на те, що відповідно до Конституції України Глава держави вирішить долю Закону України «Про засади державної мовної політики» лише після його надходження на підпис в установленому порядку.

31.07.2012

//newcitizen.org.ua/news/litvin-pidpisav-movniy-zakon-vodnochas-radnik-prezidenta-viznala-yogo-nekonstituciynst-0

08.12.2013 Володимир Буткевич. Лист-звернення до громадян України 

02.12.2013 Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї (Олександр Барабаш, Ігор Когут, Микола Козюбра, Ігор Коліушко, Володимир Крижанівський, Микола Мельник) 

28.11.2013 Володимир Буткевич. Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї 

21.06.2013 Указ Президента України №341/2013 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

15.03.2013 Віктор Мусіяка. Парад прав і свобод 

01.10.2012 Указ Президента України №566/2012 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

17.08.2012 Новий Громадянин виходить зі складу Конституційної Асамблеї через підписання президентом мовного закону

IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 2012

Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”

Київ. 22 березня, 10:00, концертна зала Українського дому (вул. Хрещатик, 2) - 

IV Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства” (за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Мета Форуму – виробити спільну позицію організацій громадянського суспільства щодо захисту прав і свобод громадян, європейської інтеграції України, парламентських виборів 2012 року, підвищення впливу громадянського суспільства.

Ключові питання Форуму:

• забезпечення прозорих і чесних парламентських виборів 2012 року шляхом консолідації зусиль громадянських мереж та організацій;
• вплив організацій громадянського суспільства на підготовку нової Конституції України;
• розвиток і поширення найкращих практик самоорганізації громадян.

Участь у заході братимуть представники Громадянської мережі “Опора”, кампанії “Новий громадянин”, руху “Чесно”, Комітету виборців України, ініціативи “1 грудня” й інших громадських організацій, мереж та ініціатив з усіх регіонів України. Серед учасників форуму – Ольга Айвазовська, Ірина Бекешкіна, Ігор Жданов, Ігор Коліушко, Ігор Когут, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Вікторія Сюмар і інші громадські діячі. Гостями Форуму будуть народні депутати Андрій Шевченко, Ірина Геращенко, Леся Оробець, радник Президента України Марина Ставнійчук та інші.

Громадянську Асамблею України заснували провідні громадські організації України навесні 2007 року. Це найбільша в Україні громадянська мережа, що об’єднує понад 400 громадських та експертних організацій з усіх регіонів. Асамблея надає національні та регіональні майданчики для дискусії та консолідації громадянських об’єднань. В основі її діяльності лежать принципи відповідальності, відкритості, об’єктивності, солідарності та незалежності від політичних позицій учасників.

Програма Форуму (DOC)

21 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/593

Заява IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України з питань конституційної реформи та Конституційної Асамблеї

Конституція – це основні правила співжиття, що схвалюються й дотримуються суспільством, і на базі яких розвивається держава. Україна потребує нової Конституції – не компромісу кланів, а справжнього нового суспільного договору.

Конституція має гарантувати свободу особи і народу та реалізувати запит громадян на становлення й розвиток української держави. Саме тому нова Конституція має бути розроблена не адміністрацією Президента і ухвалена не Верховною Радою чи маніпулятивним референдумом, а виключно Конституційною Асамблеєю – виборним установчим органом, який має заснувати нову республіку, державу громадян.

Саме ця позиція об’єднала делегатів І-ї Громадянської Асамблеї України 24 липня 2007 року. Саме на її основі ГАУ був презентований Громадянський законодавчий пакет, одним із складових якого був проект Закону про порядок підготовки і затвердження нової Конституції України. Ця позиція об’єднує нас і зараз.

Ми засуджуємо будь які спроби маніпуляції Конституцією та намагання використати конституційну реформу в корисливих чи вузькополітичних інтересах якоїсь групи осіб.

Громадянська Асамблея України  змушена заявити, що Указ Президента України «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» спотворює саме поняття Конституційної асамблеї. А принципи делегування, зазначені в Указі, попри наявність в переліку дійсно провідних наукових та громадських організацій , не дають змоги вважати цей орган представницьким і незалежним. В кращому випадку він може стати лише площадкою для обговорення концепцій конституційної реформи.

Ми закликаємо цей орган ухвалити єдине рішення – рекомендувати Президенту України ініціювати внесення  змін до ст. 154, 155, 156 Конституції України, які, передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для підготовки та схвалення нової Конституції України, делегати якої не будуть мати права обиратись до будь-яких органів державної влади протягом 10 років і тому ухвалять основний закон не для себе чи своїх партій, а для громадян.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України вимагаємо саме таких змін!

Для того, щоб продемонструвати як має відбуватись установчий процес ми ініціюємо скликання Громадянської Конституційної Асамблеї, організація діяльності якої має об’єднати громадські ініціативи щодо реформування Конституції.

Звертаємось до всіх громадських організацій, мереж, ініціатив, аналітичних центрів та експертів, до всіх громадських активістів, до всіх, хто хоче жити в України – громадянській республіці – приєднуйтесь!

Заява Форуму (DOC)

Громадянське суспільство України 

виробить програму спільних дій

Громадянське суспільство України має згуртуватися для спільної ефективної діяльності в умовах наступу на демократію та тиску влади. Про це заявили делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”, який відбувається 22 березня в Києві за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Участь у заході взяли близько 400 делегатів – представників громадських організацій і ініціативних рухів з усієї України.

Мирослав Попович (ініціатива “1 грудня”) зауважив, що основним завданням напередодні парламентських виборів є зберегти моральні засади та основоположні цінності в українському суспільстві, оскільки нині вони “розмиваються”. За його інформацією, ініціатива, до якої увійшли відомі й шановані діячі та представники основних церков, збирається провести низку круглих столів для кваліфікованого аналізу ситуації та діалогу громадськості з владою (найближчий відбудеться 5 квітня). Окремо Мирослав Попович звернув увагу на те, що сьогодні громадянське суспільство має консолідувати свої зусилля для забезпечення чесних і справедливих виборів, до чого долучиться і згадана ініціатива.

Олег Рибачук (партнерство “Новий громадянин”) відзначив, що у громадянському суспільстві України формуються горизонтальні мережі, побудовані на моделі взаємодії рівноправних партнерів, а не ієрархічного підпорядкування. За його словами, сьогодні йдеться не про індивідуальне, а про колективне лідерство, коли людина, що має певну суспільно значущу ідею, стає лідером її втілення.

Ідею Олега Рибачука підтримала Вікторія Сюмар (рух “Стоп цензурі!”). Вона переконана, що суспільство стає не просто горизонтальним, а мережевим, коли дедалі більшу роль починає відігравати мережева комунікація, у тому числі в соціальних мережах в Інтернеті. “Українське суспільство твориться мережами”, – наголосила вона. На її думку, вертикальне управління поволі втрачає свою ефективність. За словами Вікторії Сюмар, досвід руху “Стоп цензурі!” показав, що скоординована діяльність десятків або сотень людей може сформувати порядок денний для цілої країни.

Ігор Когут, представник Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, переконаний, що “Україна увійшла у стадію “громадянської весни”, свідченням чого є активізація громадянського суспільства через ініціювання пікетів, звернень, заяв, благодійних заходів тощо. За його словами, це спроба акумулювати енергію громадян для розвитку політичної культури, культури діалогу, демократії загалом. Експерт наголосив, що демократія – це не тільки вибори, а передусім повсякденна участь громадян. Так само європейська інтеграція України, на думку Ігоря Когута, – це не лише дипломатія й політика, а це передусім реформи, тобто конкретні справи, які треба робити щоденно на всіх рівнях.

Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод) зупинилася на дотриманні прав людини в Україні. За її словами, сьогодні влада систематично їх порушує. Свідченням цього є декілька тенденцій. Перша – це зростання бідності та соціальної нерівності. Експерт наголосила, що в той час як, за даними ООН, в Україні понад 80% населення перебувають за межею бідності, влада скорочує соціальні виплати та дає право урядові регулювати їх у ручному режимі. Друга тенденція – переслідування, причому не тільки за політичні, а й за ідеологічні переконання, а також за громадську активність. Третя тенденція – прагнення зберегти владу за будь-яку ціну, що веде до обмеження прав на свободу слова та мирні зібрання. Четверта тенденція – тиск на суди. “Суди втратили свою незалежність і перетворилися на слухняних виконавців чужої волі”, – наголосила Олександра Матвійчук. Ще одна тенденція – жорстокість кримінально-правової політики. За даними експерта, за перші півроку 2011 року смертність у місцях позбавлення волі зросла на 11%, а кількість суїцидів – на 22%. Вона відзначила, що Україна досі не встановила граничного терміну тримання людини під вартою, й оприлюднила “рекорд” перебування в СІЗО – 12 років.

Співголова Оргкомітету ГАУ Ганна Парфьонова представила результати опитування громадських лідерів у всіх регіонах України (203 людини). За її словами, найголовнішою проблемою суспільного життя активісти назвали корупцію. Найбільшою регіональною проблемою було названо неефективність і непрозорість влади. При цьому вона наголосила, що громадські лідери готові об’єднуватися для вирішення проблем на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Співголова Оргкомітету ГАУ Анатолій Пінчук відзначив, що громадянське суспільство має виробити насамперед механізми спільних дій і координації зусиль. Він нагадав резолюцію попереднього Форуму, у якій наголошено, що сучасна криза України пов’язана з тим, що державотворення відбувалося без опори на громадянське суспільство. За його словами, сьогодні йдеться про перезаснування держави і для цього потрібно розробити нову Конституцію за участю громадянського суспільства. Анатолій Пінчук зазначив, що громадськість вимагає скликання Конституційної асамблеї, у якій було би представлено найрізноманітніші верстви суспільства. “Нова Конституція має бути не компромісом кланів, а новим суспільним договором”, – наголосив він.

23 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/594

Заява IV-го Форуму
Громадянської Асамблеї України

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України мусимо визнати, що протягом останніх трьох років в Україні рівень дотримання прав людини і основоположних свобод та захисту і реалізації їх інтересів суттєво погіршився.

Робота в системному реформуванні державних інституцій проводиться вкрай повільно та фактично є імітацію дій. Реальна боротьба з корупцією в Україні підміняється гучними заявами та показовими акціями.

Більшість так званих реформ соціальної, правової, і зокрема судової, системи під красивими гаслами насправді призводять до монополізації влади однією політичною силою.

Посилюється практика кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя, відсутність реальних механізмів протидії гендерному насильству. Зростає тиск з боку правоохоронних органів на представників бізнесу, які в тій чи іншій формі підтримували діяльність опозиційних політичних сил. З’являється все більше прикладів використання правоохоронних органів, прокуратури та судів для рейдейрства та інших форм протиправної конкуренції.

Водночас поширюється практика уведення від справедливого покарання за злочини проти життя, здоров’я та гідності громадян високопосадовців, представників великого бізнесу, членів їх родин та оточення.

Створюються штучні перепони у належному впровадженні норм Закону про доступ до публічної інформації та про засади запобігання і протидії корупції та контролю з боку суспільства за політиками і чиновниками.

За невеликими виключеннями, блокується впровадження правових норм, які стимулюватимуть розвиток громадянського суспільства, самоорганізації громадян, механізмів контролю суспільства за владою. Натомість тривають спроби обмежувати права і свободи громадян, зокрема право на мирні зібрання.

В таких умовах самоорганізація та самоструктуризація громадянського суспільства, мобілізація громадськості, створення системи координації громадських ініціатив стають чи не найважливішим чинником недопущення згортання демократії, формування авторитаризму та закриття європейської перспективи для України.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України заявляємо про консолідацію зусиль для захисту прав і свобод громадян, розвитку самоорганізації та громадських об’єднань з метою розбудови демократичної європейської держави Україна.

Вимагаємо:

1. Забезпечення сприятливого розвитку та діяльності інститутів громадянського суспільства, а саме: спрощення процедур та скорочення строків реєстрації громадських та благодійних організацій, органів самоорганізації населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших інститутів громадянського суспільства.

2. Приведення законодавства щодо правового статусу неурядових організацій у відповідність до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам.

3. Забезпечення умов для реальної участі громадськості у формуванні і реалізації публічної політики на всіх рівнях та здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування,  в тому числі шляхом:

• систематичного проведення консультацій з громадськістю щодо ключових питань гуманітарної та соціально-економічної політики та завчасного оприлюднення проектів нормативно-правових актів на веб-сайтах органів державної влади;
• реального врахування рішень громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
• сприяння проведенню громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади, громадських антикорупційних експертиз нормативно-правових актів та забезпечення врахування рекомендацій за їх результатами;
• забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема забезпечення впровадження і виконання в повному обсязі норм Закону про доступ до інформації, запровадження механізмів електронного урядування та електронної демократії;
• визначення на рівні закону чітких процедур проведення місцевого референдуму і загальних зборів громадян за місцем проживання.

4. Проведення комплексу реформ та заходів, спрямованих на системне подолання корупції в Україні. Унеможливлення корупції має стати основним фокусом більшості реформ, які здійснюються у державному управлінні.

5. Проведення судової реформи, спрямованої на забезпечення прозорого та справедливого судочинства, створення повного, відкритого реєстру всіх судових рішень, запровадження справжнього суду присяжних.

6. Припинення кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя. Звільнення осіб які переслідуються за політичними мотивами. Забезпечення в повному обсязі права обвинувачених на справедливий суд.

7. Забезпечення прозорого відбору нових суддів, керівників міліції, прокуратури та СБУ за конкурсом, незалежними комісіями із залученням громадськості до контролю за дотриманням процедур та подальшого контролю за їх діяльністю.

8. Запровадження системи громадянської освіти населення та введення відповідного обов’язкового курсу до базової середньої освіти та поглибленого у вищої.

9. Впровадження правових засад створення та розвитку незалежних засобів масової інформації, демонополізації телевізійного простору та  впровадженню обмежень втручанню власників ЗМІ в поточну діяльність журналістів.

10. Завершення підписання та ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом та впровадження європейських стандартів демократії і права.

11. Ми заявляємо про створення Громадянською Асамблеєю України постійнодіючої системи взаємоінформування, комунікації та взаємодії національних і місцевих громадянських мереж, ініціатив, кампаній та об’єднань і доручаємо Координаційній Раді Громадянської Асамблеї України налагодити її роботу.

Ми звертаємось до всіх громадських об’єднань України, що працюють на принципах відкритості, демократичності та добровільності участі, об’єднуватись та спільно розвивати дієве громадянське суспільство України.

Ми звертаємось до громадян України – ми самі здатні творити своє майбутнє. Від нашої громадянської активності, здатності к взаємодії та самоорганізації залежить чи зможемо ми навести лад в нашому спільному домі, а сама країна - стати повноцінним партнером в європейській спільноті.

23 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/598

Заява Громадянської Асамблеї України щодо виборів народних депутатів України у 2012 році

Вибори народних депутатів України 2012 року стануть контрольним випробуванням політичних та громадських еліт відданості демократичним цінностям, зокрема, свободи слова та волевиявлення. Від прозорості, справедливості та конкурентності майбутніх перегонів залежить легітимність законодавчої гілки влади в очах громадян України, майбутній вектор розвитку країни.

За результатами парламентських виборів буде встановлено новий формат взаємин держави Україна з її зовнішньополітичними партнерами. Майбутнє Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом безпосередньо залежить від того, наскільки кампанія відповідатиме міжнародним стандартам, що визначені Кодексом належних практик ведення виборчих справ Венеціанської комісії, Копенгагенським документом та зобов’язаннями країн-учасниць ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів.

Громадянська Асамблея України закликає владу, опозицію та виборців бути свідомими того, що відповідальність за «відкат» від демократичних норм буде покладено на всіх суб’єктів виборчого процесу.

Завдання влади та особисто Президента як гаранта Конституції в тому, щоб забезпечити належний рівень організації виборів, не допустити використання адміністративного ресурсу та тиску на опонентів у будь-якій формі, зокрема і через судову систему, правоохоронні чи контролюючі органи.

Громадянська Асамблея України, підтримуючи позицію демократичних країн, міжнародних організацій вважає, що легітимність майбутніх парламентських виборів буде поставлена під сумнів у випадку, якщо українські політв’язні – Юлія Тимошенко та Юрій Луценко – не візьмуть в них участь.

В той же час і опозиційні сили також несуть відповідальність за перебіг виборчої кампанії. Політичним силам опозиційного табору, що зацікавленні у демократичному виборчому процесі, варто об’єднати організаційні, юридичні та інформаційні ресурси, щоб відстояти реалізацію п’яти основоположних засад виборчого права: загальність, рівність, вільність, таємність і безпосередність.

Громадянська Асамблея України закликає 
всі політичні сили до:

• прозорого та відкритого формування партійних списків та висування кандидатів по мажоритарних виборчих округах, у тому числі на основі праймеріз та негайного оприлюднення списку кандидатів на партійних сайтах;
• оприлюднення програм суспільного розвитку, переліку завдань, готового пакету законопроектів, які будуть ухвалені у майбутньому парламенті;
• оприлюднення реального списку кандидатів на державні посади найвищого рівня;
• забезпечення рівних прав чоловіків та жінок під час формування партійних списків кандидатів у народні депутати;
• чесної та конкурентної виборчої боротьби, що не виходить за рамки чинного українського законодавства та не порушує норм моралі, не призводить до негативних суспільних збурень.

В свою чергу, громадянське суспільство чекає новий іспит на зрілість. Об’єднання громадян та самоорганізовані активісти можуть спільними зусиллями забезпечити належний рівень громадського контролю за виборчою кампанією, організовувати заходи спрямовані на просвіту громадян та правовий захист їх конституційного права на вибір. 

Громадянська Асамблея України закликає всі дієві та активні організації до плідної співпраці з метою реалізації повномасштабних, професійних та успішних мобілізаційних, моніторингових чи просвітницьких кампаній.

Враховуючи важливість цих виборів, Громадянська Асамблея України пропонує підтримати діяльність руху «Чесно», Громадянської мережі ОПОРА, Комітету виборців України, інших громадських організацій, ініціатив та започатковує роботу спільного центру координації між громадянськими ініціативами щодо забезпечення чесних, прозорих та вільних виборів. Ми запрошуємо всіх, хто поділяє демократичні цінності до співпраці.

Громадянська Асамблея України не буде брати безпосередню участь у парламентських виборах. Однак, сьогодні політичний та моральний рівень представників як провладних, так і опозиційних політичних сил не влаштовує більшість організацій громадянського суспільства.

Тому ми із розумінням ставитимемось до ініціатив громадянського суспільства, спрямованих на формування реальної альтернативи старим політичним силам, до тих громадських організацій, які будуть підтримувати власних кандидатів на виборах народних депутатів, або до тих демократичних політичних сил, які включать найкращих представників громадянського суспільства до своїх виборчих списків.

Громадянська Асамблея України закликає усі засоби масової інформації забезпечити професійне, об`єктивне і неупереджене висвітлення виборчої кампанії. Журналісти, що безпосередньо впливають на громадську думку та працюють на свою аудиторію, як основного роботодавця, мають захищати її інтереси, в тому числі через спротив “виборчій джинсі”, цензурі та самоцензурі.

Делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України переконані, що усі демократичні та патріотичні сили повинні консолідувати свої зусилля з метою захисту демократичних цінностей, покращення іміджу країни та реалізації конституційних прав громадян.

23 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/596 

Аналіз опитування громадських лідерів, проведеного при підготовці до IV-го Форуму Громадської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”

Презентація співголови Оргкомітету Ганни Парфьонової на IV Форумі ГАУ.ppt

В опитуванні взяли участь громадські лідери з усіх регіонів України. Проаналізовано 203 анкети

24 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/604

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності

05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 

18.03.2012 Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 

23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 

01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 

29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 

09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 

21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 

29.04.2008 Повернемо Україну народу! 

24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства