Програма опозиції: експерти радять менше обіцяти

Об’єднані опозиційні сили взялись обговорювати проект передвиборчої програми з економістами та політологами. 

Ті попереджають: усі проекти «покращення життя» слід ретельно прорахувати, інакше виборці не пробачать

Незважаючи на прогнози скептиків щодо ефективності і довготривалості чергового об’єднання опозиції, її лідери продовжують демонструвати міцність дружби і спільні напрацювання. Після представлення передвиборчої програми на форумі, об’єднана опозиція, як і обіцяла, взялася обговорювати запропонований проект. Для початку влаштували круглий стіл, запросивши чи не весь експертний цвіт вітчизняної політології й економіки, пише УНІАН.

Модератором заходу виступив Олександр Турчинов.

- Нас постійно звинувачували, що ми завжди проти - проти Януковича, його політики. Так, ми проти антинародної, антиукраїнської, я б сказав українофобської політики чинного режиму, - розпочав керівник передвиборчого штабу БЮТ. - Але ми пропонуємо свою внутрішню і зовнішню політику, програму конкретних дій, яка, на нашу думку, повинна розв'язати проблеми, які не вирішувалися в Україні багато років. Ми не хочемо, щоби це обговорення програми перетворилося на одобрямс. Ні, навпаки. Ми прагнемо чесної відкритої дискусії. Ми прагнемо порад експертного середовища, вас, найпотужніших експертів України, яких ми дуже поважаємо. Ми прагнемо порад наших громадян… Ми хочемо, щоби ця програма, мабуть, вперше в історії України, була реалізована.

Програма стоїть на чотирьох «китах»: справедлива держава (що передбачає справедливу зарплату, достойну пенсію, доступні ціни і тарифи, ресурси для майбутнього), чесна влада (без корупції, відповідальна, підзвітна і яка до того ж захищає громадян), гідне життя (робота – для кожного; гідне життя українського села; рівні можливості отримання сучасної освіти; доступна якісна медицина; турбота про людину; духовно багате, культурно розвинене суспільство; наука та інновації – шлях до конкурентоспроможності) і «європейська держава».

- Це та модель розвитку України, яку ми пропонуємо. Це та модель України, яку ми бачимо, за яку ми хочемо боротися, - заявив Арсеній Яценюк і продовжив. - Основний виклик сьогодні в Україні і в світі - відсутність справедливості. І наше завдання - відновлення справедливості.

Для відновлення справедливості опозиція поставила собі за мету вирішити насамперед найбільш болючі і важливі питання: відродження балансу влад і оновлення Конституції, подолання корупції і створення чесного суду.

Так навіщо міняти Конституцію?

Яценюк каже, що на питання, навіщо змінювати Конституцію, вони так і не отримали відповіді від Януковича.

- Пане президенте, а що ви там збираєтесь поміняти? Продовжити собі термін на 10 років, записати собі прізвище у Конституції, що ви і ваші наступники будуть президентами? Зараз тільки Януковичу зрозуміло, навіщо міняти Конституцію. Нам, як опозиції, треба зайняти чітку позицію: що ми пропонуємо в змінах по Конституції.

Чітке бачення того, навіщо міняти Конституцію, у лавах опозиції поки теж не сформовано. Хоча в їхній програмі і прописано: «Ми розпочнемо процес оновлення Конституції. Демократичною більшістю у новій Верховній Раді буде створена Національна Конституційна асамблея у формі спеціальної парламентської комісії. Після прийняття Парламентом нова Конституція буде винесена на Всеукраїнський референдум. Нова Конституція наблизить владу до громадян і зробить її більш відповідальною, прозорою і підзвітною. Президент обиратиметься тільки всенародно...»

Далі - більше: «Ми скасуємо монархічну за обсягом повноважень форму правління, незаконно запроваджену Януковичем. Президент не матиме такої необмеженої влади, як тепер. В політичній системі діятимуть принцип поділу влади та механізми стримувань і противаг. Баланс влади буде відновлено. У Верховній Раді буде створена нова, демократична більшість. Новий український парламент перестане бути слухняним виконавцем президентських забаганок, поверне собі функції законодавця, обмежувача і контролера виконавчої влади».

Але, зробивши досить гучні заяви, лідери подумали: а як реалізувати обіцянки на практиці? Як відновити парламентаризм і баланс влади?

- Що б ви порадили: президентська чи парламентська форма правління? Назвіть всі плюси і мінуси, - просить Яценюк у фахівців.

Сам він додає, що проти міксів на кшталт парламентсько-президентської республіки.

- Всі ці мікси спотворюють систему державного правління і формують монстрів - ні президент ні за що не відповідає, ні прем'єр. І в результаті створюються постійні політичні кризи, - наголошує новий лідер опозиції.

Думки експертів різняться.

Політолог Володимир 

Фесенко вважає, що від надмірної концентрації влади в руках президента Україні треба відмовлятися, і справа тут не тільки в прізвищі президента.

Він прихильник гнучкої парламентсько-президентської системи.

Вадим Карасьов налаштований більш скептично:

- Монарх, навіть абсолютний, завжди був обмежений законом. Він керувався законом і Богом. А сьогоднішні пострадянські президенти нічим не обмежені: ні законом, ні Богом, ні традицією, ні чим. Україні, дай Бог, перейти до конституційної автократії. Ми навіть до цього не перейшли. Перше завдання - влада закону. Створити правову державу і суспільство. Обмежити президента законом хоча б, а потім вже думати, як баланси зробити. В Конституції ми можемо написати що завгодно. Потім президент який-небудь збере Конституційний суд і все відмінить. От скажіть - чому так легко перейшли до авторитаризму після 5 років розгулу демократії? Значить, щось в системі не правильно. Є країни, які живуть не по Конституції, - Великобританія, наприклад. Але там є конституціоналізм, конституційний порядок. А є, які живуть по Конституції, але там нема конституціоналізму. Тому що Конституція – це модний гаджет держави. На ній клянуться, але по ній не живуть. Це називається дуальна держава, коли з одного боку конституційна, з іншого - адміністративно-силова, і ця силова начинка має більше значення, ніж конституційне наповнення…

А от професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань переконаний, що питання не в тому, яка ідеальна модель, а в тому, щоби в ній зберігалися баланси. На його думку, цікавою є ідея національної Конституційної асамблеї. Але не в тому вигляді, як її запропонував Янукович – орган при президенті, ним же створений. Конституційна асамблея в формі спеціальної парламентської комісії, як пропонує опозиція, це теж не ідеальний варіант, але це вже крок вперед, набагато демократичніший орган. Тим більше, якщо це буде парламент, в якому домінуватимуть демократичні сили.

По корупції вдарять скляними перегородками

Дві одвічні проблеми на Русі - дурні і дороги для України вже не актуальні. В усякому випадку, опозиція окреслила нові нагальні проблеми - корупція і монополія, які не дають можливості розвиватися ні громадянину, ні економіці, ні країні в цілому.

- В Україні зараз відсутня корупція, - каже Яценюк. - Корупція - це коли крадуть 10%. Сьогодні в Україні грабіж: грабуються державні компанії, державний бюджет, залучаються мільярдні кредити, які віддавати наступним поколінням. Ці кредиту йдуть на кшталт того, що називається Євро-2012 і закінчуючи тим, що тільки за минулий рік до Кіпру було перераховано 52 мільярди без оподаткування і зрозумілих джерел, звідки взялися ці гроші.

Опозиція обіцяє вивести доходи чиновників на світло, звільнити корумпованих можновладців, створити Національне антикорупційне бюро. Крім того, по корупції обіцяють вдарити прозорістю.

«Зобов’яжемо чиновників та високопосадовців, насамперед – працівників МВС, податківців, митників, здійснювати офіційний прийом громадян лише у спеціально обладнаних приміщеннях (публічних громадських офісах) зі скляними перегородками, відеоспостереженням. Запровадимо практику обов’язкової відеофіксації процесів безпосереднього контакту чиновника з громадянином, якому надається послуга, з можливістю вільного доступу до даної відеоінформації», - йдеться у програмі.

Щоправда, дієвість такої норми у боротьбі з корупцією деякі експерти піддають сумніву.

- Можливо, хай і будуть ці скляні приміщення. Але ж хабарі дають не під час прийомів, - зазначає Фесенко. - Це не основні важелі у боротьбі з корупцією. Треба почати з правоохоронної системи. Це крок номер один.

Історик Олександр Палій пропонує опозиції скористатися європейським досвідом і перейняти найкращі і найбільш ефективні норми програм у країн з найнижчим рівнем корупції, як то Нова Зеландія, Данія, Люксембург.

- Можна було б висунути ідею провокації хабара, - каже Палій. - Можна б було висунути ідею про звільнення чиновників, які (чи їхні сім'ї) мають більше певної суми - скажімо, 5 млн. грн. Навіщо країні поганий чиновник, якщо є хороший бізнесмен? Така б ідея була дуже популярна і працювала.

Чи бути Конституційному суду?

Ключовий елемент відновлення демократії і справедливості в країні - чесний суд, каже Яценюк. І додає, що такого сьогодні в Україні нема. Але опозиція хоче його створити.

«Нами будуть внесені зміни до законодавства про судову владу, що зроблять її незалежною від впливу інших владних інститутів. Ми створимо реально працюючий суд присяжних. Судді більше не будуть приймати неправосудні рішення, аби догодити владі. Ми проведемо реформи прокуратури і правоохоронних органів, перетворимо їх з репресивно-каральних на правозахисні, встановимо над ними ефективний цивільний контроль», - обіцяє об'єднана опозиція.

Водночас, реформа судової система знову викликає у самих її ініціаторів купу питань: чи лежить проблема цієї реформи виключно в механізмі призначення суддів, чи вона глибша? І чи можливо замінити якісно всю армію суддів?

Конституційний Суд, «який скомпрометував себе замовними рішеннями», опозиція хоче взагалі ліквідувати, а його функції передати спеціалізованій палаті Верховного Суду.

Олексій Гарань каже, що це питання дискусійне і існують інші механізми, за допомогою яких можна повернути Конституційному суду незалежність. А Фесенко додає, що обирати суддів - останнє діло:

- У нас обрання неминуче буде пов'язане з великими грошима. Ми просто переведемо корупцію в іншу форму. Не думаю, що треба 100% замінювати, думаю, є і чесні судді на нижчих ланках.

Експертна ложка дьогтю у медову програму

Експерти, звісно, потішилися, що опозиційні лідери публічно звернулися по їхню допомогу. Однак, свою «ложку дьогтю» у медовий проект програми об'єднаної опозиції не забарилися додати.

Віталій Бала радить розпочати соціальний діалог.

- Хотілося, щоб почалося обговорення з громадянами. Громадянин має проголосувати не шлунком і не серцем, а у нього має бути розуміння того, що він зможе якимось чином впливати на політику. Якщо люди побачать в кінцевому результаті, що ті зміни, які вони хотіли, будуть внесені, вони підуть на вибори і голосуватимуть за тих політиків, які їх долучили.

А ще Бала радить опозиції вводити певні ідеологічні тренди. Як приклад пропонує економічний патріотизм. Солідарний з ним і Олександр Палій. За його словами, не вистачає декількох месиджів, за які можна зачепитися, за які можна стояти, які можна винести на прапори. Каже, в суспільстві такий запит є.

А от Карасьов говорить, що в програмі дуже багато правильних речей, але вона не надихає: «Вона не епохальна, вона не надихне ні виборців, ні суспільство, ні наших стратегічних партнерів (на впевненість, - УНІАН), що ця країна виживе».

- Програма опозиції має бути не просто традиційним набором обіцянок. Виборці звикли до цієї гри в обіцянки. І вони вже не вірять, - наголошує Фесенко. - Треба зважувати на логіку економічну і логіку створення сучасної соціальної політики, передивитися обіцянки по прожитковому мінімуму, по збільшенню зарплат, щоб не вийшло так, як раніше з програмою Ющенка, який обіцяв в 5 разів збільшити кількість робочих місць чи щось подібне. Кожну цифру треба ретельно перевірити: чи будуть ресурси для реалізації? Добре, що низка громадських організацій моніторить, як виконуються передвиборчі обіцянки. І зараз це б'є по правлячій партії. Але завтра ви станете правлячою партією і питати будуть з вас. Мені здається, ваше першочергове завдання - повернутися до влади. Всі інші завдання - похідні. Ви соціальну і економічну програму зможете реалізувати лише, якщо матимете реальні важелі влади: і в парламенті, і в виконавчій владі.

Тепер лідери об'єднаної опозиції за два місяці хочуть об'їхати всю країну і обговорити програму в усіх регіонах, і вже після цього затвердити її на виборчому з’їзді, який відбудеться 30 липня. А перший круглий стіл з питань зовнішньої політики України обіцяють провести вже 1 червня.

Анна Ященко, 29 травня 2012 р.

//www.unian.ua/news/506308-programa-opozitsiji-eksperti-radyat-menshe-obitsyati.html

//e-news.com.ua/online_conferences/96

Конституційна Асамблея - вал по плану

Юрій Гримчак 
Згідно діючої Конституції, будь-які зміни до діючої Конституції вносить парламент, і тому якщо вже створювати якийсь орган по зміні, то створювати в парламенті. А президент, якщо він хоче приймати в цьому участь, він може бути однією із сторін. А сьогодні те, що створено - це 200 чоловік, з яких 100 невідомо звідки взяті і хто ці люди будуть, а декілька людей всього будуть представники опозиції.

//24tv.ua/home/showSingleNews.do?kod_ne_pisatime_konstitutsiyu_razom_z_prezidentom&objectId=182694

Кость Бондаренко 
Необхідна якась конституанта - більш-менш легітимний орган, який може сформувати новий текст Основного Закону. Більшість держав Європи пішли таким шляхом. Україна теж йде цим шляхом.

Двічі українська Конституція приймалася на коліні. Конституційна асамблея дозволить уникнути профанації, дозволить створити збалансований документ, розроблений фахівцями. Практика показала, що редакція від 2004-го року ще гірше, ніж попередня. Тоді Україна повернулася до редакції 1996-го року. Тепер потрібно розробити новий документ, тому що їхати на рейках 1996-го року дуже проблематично.

Обрання глави держави у Верховній Раді - це досить суперечливо. Діючому Президентові України Віктору Януковичу немає альтернативи на президентській посаді. Давайте дивитися на речі об'єктивно. Сьогодні немає альтернативи Януковичу. Не тому, що він хороший або поганий. Просто, дивлячись на наш політикум, я не бачу тих, хто міг би скласти йому конкуренцію у 2015-му році. Тимошенко - геній деструкції. Яценюк - дуже точна копія Ющенка. А всі інші занадто відстають. Падаючі рейтинги Януковича - це не проблема. У Кучми, коли він стартував в 1999-му році, рейтинг був близько 7%. Так що не все втрачено.

//news.liga.net/ua/news/politics/599050-pol_tolog_yanukovichu_nema_alternativi.htm

Данило Лубківський 
Дуже б хотілося, щоб опозиція нарешті припинила ритуали, а звернула увагу на найсуттєвіші проблеми країни. У цьому сенсі треба підтримати ініціативу партії УДАР про спільне для опозиції бачення конституційного процесу та участі у роботі Конституційної асамблеї, створеної владою. Конституція потребує, насамперед, чесного виконання і водночас потребує змін. Конституційна асамблея мала б діяти як тимчасовий представницький орган, спеціально створений для розробки й ухвалення Основного закону.

Але проблема полягає не лише в цьому. Опозиція має представити загальне політичне бачення альтернативи, яку б вона пропонувала людям. Замало говорити про конституційні хиби й узурпацію влади, треба нарешті сказати суспільству про конституційні орієнтири, до яких ми б хотіли вести Україну.

Опозиція має провести обговорення цих питань, реагуючи і на створення Конституційної асамблеї, і на суть процесу.

За допомогою фахівців-конституціоналістів, за допомогою іноземного досвіду нам треба формувати серед людей розуміння, якою має бути ефективна і справедлива конституційна модель.

//www.unian.net/ukr/news/news-482787.html

Олександр Мороз 
Створення конституційної асамблеї буде прямим порушенням порядку, передбаченого Основним Законом.

Тема створення та роботи Конституційної Асамблеї мусується близько року, відразу після появи дивної ініціативи Леоніда Кравчука. Дивної тому, що вона з'явилася взагалі. Дивної й тому, що він добре знає конституційний порядок зміни Основного Закону. Про асамблею там немає згадок. Тобто мова йде про пряме порушення порядку, передбаченого Конституцією.

Для підготовки ініціатив президента, реалізації його прав суб'єкта законодавчої ініціативи він може організовувати робочі групи, комісії тощо. Але обрана пафосна назва тимчасового робочого органу сама по собі демонструє двозначний намір, що стосується принципових норм Конституції.

Про їх зміст можна лише здогадуватися, хоча простіше було б поставити питання таким чином: а які норми Конституції заважають нинішній владі робити життя людей кращим, захищати їх права і свободи? Відповідь проста, — жодні норми цьому не заважають. Тобто не Конституцію треба міняти, а тих, хто її не дотримується. Тут у президента, до речі, повноважень достатньо.

//volianarodu.org.ua/uk/Polityka/Stvorennya-Konstytutsiynoji-asambleji-pryame-porushennya-Konstytutsiji-O-Moroz

//sprotiv.org/2012/01/30/konstitucijna-asambleya-tirana-yanukovicha-nezakonna/

Тарас Березовець 
Конституцією намагалися грати всі попередники Януковича. На відміну від того ж Ющенка, нинішній президент все робить повільно, але, як правило, доводить до якогось логічного завершення. Правда, можливі фінальні результати незрозумілі навіть Андрію Портнову.

Конституційна асамблея - спроба показати, що ігор з основним законом країни більше не буде, продемонструвати, що ведеться серйозна, ґрунтовна робота.

Але я впевнений, що функції асамблеї будуть чисто декоративними, а запрошені експерти - фоном. Текст готувати будуть Портнов, Ставнійчук та інші співробітники адміністрації президента.

В результаті роботи асамблеї, цілком можливо, що Україні буде переформатована з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську форму з можливістю обрання президента у Верховній Раді. Так, наприклад, відбувається в Німеччині. І це може підійти нинішньому президенту, рейтинги якого продовжують падати.

Але на сьогоднішній день це абсолютно не очевидно. Як буде діяти асамблея, як її будуть використовувати, стане ясно ближче до 2015 року. До цього часу, я думаю, навіть сама влада не зможе пояснити, навіщо насправді потрібна ця асамблея.

//ratings.liga.net/vote/detail.php?ELEMENT_ID=1253270

Олексій Гарань
 … коли шулерство озвучено указом президента, варто нагадати у чому це шулерство полягає.

«Конституційна Асамблея» («конституанта») передбачає, що вона формується виборами і має повноваження прийняття Конституції, а не просто дає рекомендації президенту чи парламенту. Тому те, що нам пропонують – це, насправді, не Асамблея, а лише дорадча рада, яку можна назвати по-різному, можна й «Конституційною комісією», але знову ж таки – це не «Конституційна Асамблея» в справжньому її розумінні. Насправді, влада грає в слова. Спочатку зробили «зачистку» політичного і владного простору під себе, а потім запропонували «діалог». … для нашої влади використання терміну «Асамблея» – це, радше, гра в демократію. А мета її: закріпити своє монопольне становище.

//blogs.pravda.com.ua/authors/haran/4f26735fc9c7a/

Костянтин Дикань 
Я вважаю, що у внутрішній політиці влада встигла зробити багато помилок. Тепер їй необхідно активізувати діяльність у внутрішній політиці з тим, щоб перевести увагу суспільства на щось інше. Президент України Віктор Янукович з допомогою Конституційної асамблеї спробує перевести увагу суспільства зі своїх помилок на нові вигадки.

Влада давно анонсувала зміни до Конституції. В майбутньому це може бути використано як сильний інформаційний привід для суспільства. Конституцію поліпшувати потрібно. Але, звичайно, це буде зроблено навіть не цього року.

//www.newsmarket.com.ua/2012/01/u-vnutrishniy-polititsi-vlada-vstigla-zrobiti-bagato-pomilok-ekspert/
30 січня 2012 р.

Микола Катеринчук 
Враховуючи те, що влада каже, що ми евроінтегруємося, напевно, пора вже включати окремі розділи Конституції ЄС до конституції української. У нас в Європейській партії є напрацювання, які особливо стосуються другого розділу «Права та обов'язки громадян», які, в принципі, декларативні. Вони писалися з хорошими намірами, але це мертві норми, які реально не фінансуються державним бюджетом і не працюють. Тому я думаю, що курс реформ, який позначений, повинен бути відображений і в змінах до конституції. Єдине, я боюся, що як завжди почне змінюватися політична система.
Мені здається, завдання будь-якого президента - це дотримуватися тої Конституції, яка є. А що стосується асамблеї - зберуться, напишуть, як це робилося не раз. Інша справа, що буде проголосовано, і що буде виноситися на референдум.

//www.from-ua.com/news/31f2880b7213b.html

Андрій Єрмолаєв 
Тема конституційних змін звучить протягом останніх 10 років. Пов'язана вона не тільки і не стільки з політичною системою, скільки з необхідністю вироблення нових положень, що відображають реалії в світі, що відображають стан національної держави, його характеристики, створення конституційних механізмів, що реально забезпечують права і свободи громадян, що створюють умови для ефективного функціонування механізмів прямої і представницької демократії. Конституція - це не навічно дані скрижалі, це суспільний договір, який відбиває можливості і здатності нації до самоорганізації.

Але є ще один важливий момент, який потрібно враховувати: в Україні конституційний процес не може бути результатом виборів і не може бути результатом лише одного голосування в парламенті. Це процес, в якому суспільство вчиться жити в нормі. Тому Конституційна асамблея покликана не тільки виробити нові підходи до базових положень конституційного закону,знайти більш оптимальну формулу для політичної системи, для функціонування місцевого самоврядування, але це ще має бути і публічний процес, щоб для більшості громадян те, що відображено в Конституції, не було новиною в книжці, а було проблемою, яку вони чують від юристів, вчених, експертів.

Конституційний процес повинен стати, по суті, процесом пошуку суспільної злагоди в області політики, в галузі державного будівництва. Тому Конституційна асамблея - це не закрита група, це система взаємодії, в якій кращі уми, провідні експерти, працюючи над конституцією, одночасно будуть займатися і просвітницькою, роз'яснювальною роботою. Це спроба піти від старої практики - прийняти на догоду дня, в один день, в ніч, правильний документ для політичних сил. Я вважаю, що це своєчасне й потрібне рішення.

//www.from-ua.com/news/644b656409908.html

28 січня 2012 р.

Вадим Карасьов 
Конституційна Асамблея нікому не потрібна, адже в Конституцію вже внесли зміни - повернули повноваження президенту.

Єдине, що можуть депутати це критикувати цю Асамблею та набирати на цьому бали. Не за рахунок участі у ній, а, навпаки, від критики цієї Конституційної асамблеї. Це - бюрократичне дитя, яке народилось в бюрократичній колбі адміністрації президента. І ця Конституційна асамблея носить суто імітаційний характер. І люди це розуміють. Це димова завіса для того, щоб відвести суспільство від обговорення реальних проблем - політичних, соціальних та економічних.

Люди далекі від конституційних процесів, від конституціоналізму - реального чи уявного, справжнього чи імітаційного. Їх цікавить інше, те що заважає жити - відсутність гарантій прав та свобод, соціальних прав, пенсійна реформа, невиплати з бюджету.

//www.unn.com.ua/ua/exclusive/593047-konstitutsiyna-asambleya-potribna-vladi,-schob-vidvolikati-uvagu-suspilstva---v.krasov/

26 січня 2012 р.

Конституційна Асамблея - план по валу
Unsere Verfassung ist der Wille des Führers
Хто виграє вибори, той і мінятиме Конституцію 
Конституційна Асамблея другої свіжості

//file.liga.net/person/965-urii-grimchak.html

//file.liga.net/person/54-konstantin-bondarenko.html

//www.segodnya.ua/interview/14045184.html

//file.liga.net/person/514-aleksandr-moroz.html

//file.liga.net/person/1025-taras-berezovec.html

//file.liga.net/person/678-aleksei-garan.html

//mrkiev.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=277:--2011----2012-&catid=1:new
//file.liga.net/person/473-nikolai-katerinchyk.html
//file.liga.net/person/679-andrei-ermolaev.html
//file.liga.net/person/447-vadim-karasev.html

Конституційна Асамблея від Януковича: коментарі експертів

Нова конституційна ініціатива, оголошена владою, насторожила український політикум. Указ президента про створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції, підписаний 21 лютого, негайно викликав бурхливі дискусії. І хоч окрім факту – появи президентського указу – обговорювати наразі, власне, нічого, багато політиків та експертів сповнені найтяжчих підозр. На телевізійних ток-шоу, на шпальтах газет, на прес-конференціях заговорили про небезпеку нового витка монополізації влади в Україні.

«Своїм рішенням президент відбирає у парламенту право ухвалювати зміни до Конституції. Це черговий етап конституційного перевороту», – так прокоментував президентський указ лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. За його словами, змінами до Конституції президент «виходить на «фінішну пряму»: він намагається остаточно закріпити всю владу за однією особою – за собою».

Змінивши Конституцію, хочуть продовжити каденцію парламенту до 2015-го року. Таку версію висунув член депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Тарас Чорновіл. На його думку, продовження повноважень депутатам дадуть як хабар в обмін на згоду проголосувати за переписану Конституцію.

Противники президентської ініціативи побоюються, що Конституційна Асамблея з призначених президентом правників та політиків стане лише імітацією демократичного процесу; «ширмою», за якою проведуть і узаконять узурпацію влади. Вони також закликають до виконання чинної Конституції і законів.

Натомість прихильники ініціативи наголошують на недосконалості нині чинного Основного Закону. «Нинішня Конституція не є такою, що відповідає інтересам українського народу», – заявив в ефірі одного з телеканалів екс-президент України Леонід Кравчук, на підтримку ініціативи якого щодо створення Конституційної Асамблеї послався у своєму указі президент Янукович.

А тим часом експерти, коментуючи ідею, стверджують: нова Конституція потрібна в принципі, проте зараз це далеко не ключова проблема для України. Для чого ж президент анонсував конституційну реформу? Своїми думками з «Голосом Америки» поділилися політологи професор політології НАУКМА Олексій Гарань, заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий і політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Олексій Гарань: «У конституційній реформі останнє слово буде за Банковою»

«Останнім часом відбулася ціла низка порушень Конституції. Можна сказати, що вони відбуваються практично щодня. У сумнівний, м’яко кажучи, спосіб відбулося повернення до авторитарної моделі правління. Приймаються закони, які ще більше посилюють владу президента – навіть всупереч старій редакції Конституції, до якої повернулися. Тобто це відбувається, це реальна тенденція. І одночасно кажуть: а давайте ми створимо таку Конституційну Асамблею, яка буде розробляти і приймати нову, збалансовану Конституцію. Постає запитання: для чого? У мене виникає враження, що це радше відволікаючий маневр.

Крім того, що таке Конституційна Асамблея? До такого органу, який діяв у ряді країн, обираються, а не призначаються громадяни. А те, що створюється зараз, виглядає як якась конституційна комісія з дорадчим голосом. Але аж ні в якому разі не Конституційна Асамблея. Для чого ця підміна понять?

Тому я не виключаю, що там лунатимуть якісь непогані ідеї; можливо, вони навіть будуть  закріплюватися в проекті. Але все одно останнє слово потім буде навіть не за парламентом, а останнє слово буде за Банковою – ми маємо це усвідомлювати».

Валерій Чалий: «Пріоритет конституційної реформи неочевидний»

«Перш за все: не сам текст Конституції визначає успішність політичної і конституційної реформи. Набагато важливіше – додержання принципу верховенства права, виконання законів. А тому навіть найкращий текст може не сприяти результату. В цьому плані, я думаю, пріоритет прийняття конституційних змін неочевидний. Тобто це можна зробити у більш спокійних політичних обставинах. І хоч, з одного боку, реформа потрібна, але з другого боку, її прийняття сьогодні не на часі.

Дуже важливо також, щоб процес підготовки нової Конституції не став декорацією для зміцнення монополізації і концентрації влади президента. Сьогодні, на жаль, є небезпека, що певне вузьке коло (хай навіть досвідчених і професійних) юристів створять фінальний текст, який буде затверджений поза проходженням у парламенті.

Адже поки що ігноруються пропозиції затвердження Верховною Радою, й ініціативу на себе перебрав президент. Він може бути гарантом Конституції, але ні в якому разі не може бути стороною контролю над процесом її підготовки. Це абсолютно невірний посил, який сьогодні започаткований.

У мене, на жаль, немає поки що і впевненості в тому, що сам цей процес не стане просто процесом відволікання громадян від дійсно важливих проблем сьогодення. Я ще раз наголошую, що не вважаю сьогодні це ключовою проблемою. Ключова проблема – це виконання існуючої Конституції, існуючих законів. На сьогоднішній день Україна не має антикорупційного законодавства, його просто немає; ті закони, які були вже прийняті, сьогодні відсунуті діючою владою, а нові не прийняті; сьогодні нехтується принцип законності навіть при прийнятті рішення про переформатування влади і монополізацію влади. Таким чином, ілюзій немає. І власне, якщо готувати Конституцію будуть ті, хто знаходиться при владі, то на мій погляд, це завершиться не тим результатом, якого очікує український народ».

Володимир Горбач: «Підозри в нинішній ситуації неминучі»

«Справді, без підозри ставитись до нинішньої ініціативи влади щодо конституційної реформи не можна. І ці підозри продиктовані тим роком знущання над Конституцією, який ми прожили в 2010-му. Бо всі ключові резонансні рішення, які ухвалювала нова влада, були або з порушенням Конституції, або з її ігноруванням. Наприклад, самий початок, формування коаліції в парламенті з «тушок». Потім угода з Росією про базування Чорноморського флоту, попри те, що Конституція це забороняє. І зрештою, рішення КС про повернення дії Конституції 96-го року – це вже фінал, апофеоз «топтання» по Конституції.

Тому зрозуміло, що підозри в такій ситуації неминучі, і вони роблять суспільний клімат несприятливим до будь-яких ініціатив влади щодо реформування Конституції, – навіть якби ці ініціативи робилися з найчистішими помислами. Тобто все, раніше зроблене, якраз налаштовує суспільство насторожено до такого роду ініціатив.

Навіщо це нинішній владі? Збагнути складно, оскільки вона сконцентрувала в своїх руках максимум повноважень, прав, можливостей, пільг і привілеїв і може почуватися доволі комфортно, – але чомусь таку ініціативу проголошує. Я бачу три моменти, які могли спричинити вчорашнє доручення президента Леоніду Макаровичу Кравчуку розробити і впровадити Конституційну Асамблею.

Перше – це, так би мовити, погляд у минуле. Що як під кінець своєї каденції Янукович зіткнеться з тим, що необхідно буде відповідати за ті всі знущання над Конституцією, які я перелічив? І ось тоді насправді вже не буде ні тієї Конституції, ні – відповідно – можливості притягти його чи нинішню владу до відповідальності за її порушення. Тобто це такий мотив «замітання слідів».

Другий можливий мотив. Все-таки проведення тих реформ, які сама влада називає непопулярними зменшить рейтинги нинішньої влади і персонально президента. Якщо в адміністрації президента будуть розуміти, що Янукович не має шансів перемогти в 2015-му році, вони зроблять усе, щоб повернутися до парламентської системи. І для цього потрібно буде, щоб ішов конституційний процес, який би завершився напередодні, умовно кажучи, передачі влади від Януковича вже парламенту.

Ну і є ще один момент – це безпосередній зовнішньополітичний тиск на українське керівництво, оскільки наша країна знаходиться під дуже серйозною залежністю від зовнішнього фінансування, кредитів, і думка наших західних партнерів єдино є така, яка може впливати на поведінку нинішньої влади. На опозицію влада не реагує, а реагує лише на зовнішній тиск.

Так от, неодноразові заяви Венеціанської комісії були спрямовані на те, що після цих усіх наших знущань над Конституцією в 2010-му році треба щось зробити з Конституцією, повернути її в конституційне русло. Цей зовнішній тиск і побажання також враховані при прийнятті вчорашнього рішення.

Ось такі три причини. Але тут не видно поки що фіналу, і швидкого фіналу не буде. Це просто влада хоче розпочати конституційний процес, щоб він був у неї підконтрольний. І щоб зі зміною ситуації чи обставин вона могла «розрулювати», повертати цей конституційний процес в необхідному їй напрямку. Ну, і цей процес буде достатньо довгим і затягнеться як мінімум до кінця першої каденції Януковича», – вважає експерт.

Оксана Лігостова, «Голос Америки», 22 лютого 2011 р.

//www.voanews.com/ukrainian/news/ukraine/Ukrainian-Constitution-02-22-2011-116679719.html

Фото: ASSOCIATED PRESS

Ніякої Конституційної Асамблеї в Конституції немає

Конституційна Асамблея може стати "камуфляжним" органом для демонстрації владою демократичності процесу підготовки та ухвалення змін до Конституції.

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловили на прес-конференції в Києві керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир ФЕСЕНКО та науковий директор школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій ГАРАНЬ, коментуючи ініціативу Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА про створення Конституційної Асамблеї.

"Я думаю, що у виконанні ЯНУКОВИЧА створення такої Конституційної Асамблеї буде здебільшого якісь "камуфляжний" орган. Я не думаю, що якщо такий орган буде створюватися, то він дійсно буде створюватися таким чином, щоб в ньому були представлені різні думки, і щоб він дійсно щось реально виробив. Я в це не вірю. На жаль, всі президенти, які створюють такі структури, переслідують свої власні цілі. І ЮЩЕНКО це теж показав", - сказав О.ГАРАНЬ.

Водночас політолог нагадав, що чинна Конституція передбачає лише один спосіб, в якій можуть ухвалюватися зміни до Основного Закону. "Механізм (Конституційної Асамблеї - УНІАН) не прописаний в нашій Конституції, і спочатку його потрібно прописати в Конституції, бо інакше ця Конституційна Асамблея - це такий консультативний орган з невизначеними повноваженнями", - вважає О.ГАРАНЬ.

"В чому є небезпека, дійсно, це в тому, щоб не використати Конституційну Асамблею як якийсь недомократичний інструмент конституційного процесу.

Є порядок внесення змін до Конституції, який закріплений в Основному Законі, що зараз діє. Там все чітко прописано. Там нема ніякої Конституційної Асамблеї. Мені здається, що Конституційна Асамблея може з`явитися, але вона, скоріше, буде інститутом підготовки і обговорення конституційних змін, але зміни будуть ухвалюватися Верховною Радою", - у свою чергу припустив В.ФЕСЕНКО.

За його словами, тема конституційної реформи має бути представлена в посланні Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА до парламенту наприкінці лютого або в березні. "Конституційні зміни будуть - це обіцяли європейцям. ЯНУКОВИЧ обіцяв зняти певний негативний контекст у зв`язку з рішенням Конституційного суду, щоб показати, що конституційний процес відбувається нормально, легітимним чином", - переконаний В.ФЕСЕНКО.

Як повідомляв УНІАН, 13 січня Президент України В.ЯНУКОВИЧ заявив про початок найближчим часом роботи над створенням в державі Конституційної Асамблеї з метою вдосконалення Основного Закону.

"Велика праця нас чекає щодо удосконалення базових положень Основного Закону, які б відповідали реаліям сучасного світу. Найближчим часом ми розпочнемо роботу зі створення моделі Конституційної Асамблеї як ефективного дорадчого механізму, що дозволить узгодити позиції фахівців з конституційного права, політичних експертів, політиків, громадськості", - сказав В.ЯНУКОВИЧ.

21.01.2011

//www.unian.ua/news/417342-politologi-niyakoji-konstitutsiynoji-asambleji-v-konstitutsiji-nemae.html

//file.liga.net/person/678-aleksei-garan.html

//file.liga.net/person/902-vladimir-fesenko.html

Парадокси української Конституції і влади (європейська преса)

Прага – Європейська преса продовжує аналізувати рішення Конституційного Cуду України повернути державу до Конституції 1996 року. Оглядачі дивуються з того, що дане рішення «повертає Україну на 14 років назад в епоху правління Кучми, яке характеризувалося корупцією, тиском на незалежні ЗМІ, на журналістів і на опозицію та спробами встановити авторитарне правління». Деякі видання нагадують, що зміни до Конституції 1996 року були внесені з метою уникнення узурпації влади Президентом і посилення демократизації управління державою. Газети також повідомляють про перспективи вирішення питання щодо будівництва мосту через Керченську протоку та інші проекти, що їх обговорювали в понеділок у російському Геленджику глава Кремля Дмитро Медведєв і його український колега Віктор Янукович.

Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ»зауважує, що, недивлячись на опір опозиції в Києві, внаслідок рішення Конституційного Суду «східноєвропейська держава Україна може тепер стати в одну шеренгу з колишніми державами СРСР, де панує президентське правління». Газета також наводить думки експертів про те, що на зміну постійним конфліктам, які мали місце в останні 5 років між Ющенком і Тимошенко, тепер може прийти інший хаос. «Із раптовим поверненням старої Конституції вона вступає в суперечність із багатьма нинішніми державними актами», і це «загрожує новою конституційною кризою в фінансово слабкій Україні», – зазначає «Нойє Цюрхер Цайтунґ».

Європейський варіант видання «Волл Стріт Джорнал» звертає увагу на те, що після ухвалення Конституційним Судом України скасування політреформи 2004 року найбільше виграв Президент Янукович, який тепер сам вершитиме долю свого уряду і отримує ті важелі, які «він хотів для виведення України з тяжкого економічного спаду 2009 року». Хоча лідер опозиції Юлія Тимошенко, як її цитує видання, охарактеризувала це рішення суду в Києві як «отримання Україною політичної ядерної зброї у вигляді непрогнозованого Президента з диктаторськими повноваженнями». «Волл Стріт Джорнал» також цитує реакцію на рішення українського суду Венеціанської комісії, незалежних конституційних експертів при Раді Європи, які назвали цю ухвалу «незвичайною», а секретар комісії Томас Маркерт навіть наголосив, що «було дивно довідатися про оголошення Конституції несправною після шести років користування нею цим же Конституційним Судом». Хоча економічні експерти, зокрема Пітер Вангеке, керівник інвестиційної компанії Renesaissance Capital Ukraine, вважають, що ця реформа «скасовує нечіткий розподіл повноважень, що було перешкодою політичним рішенням. Питання лише в тому, для чого Янукович використає ці повноваження – для реформ чи для чогось іншого», підсумував Вангеке.

Польська «Жечпосполита» наводить думки експертів про те, що концентрація повноважень Президента Януковича може «викликати вибух незадоволення по всій Україні... Янукович сам собі шкодить, бо думає, що може тепер сам керувати цілою Україною, як колись Донецьком. Але це лише може мобілізувати всіх до протестів».

Впливова «Файненшел Таймз» цитує з приводу рішення Конституційного Суду України різних експертів. Так, єврокомісар із розширення ЄС Штефан Фюлє не лише назвав цю ухвалу «серйозним рішенням» але й зауважив, що в Брюсселі «взяли це до уваги» і «не дивлячись на такий результат, думають, що все ж, із усією очевидністю, Україна потребує ширшої конституційної реформи... що, як ми очікуємо, буде здійснено як послідовний процес». А професор політології з Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що ці конституційні зміни, по суті, «були узурпацією влади, що наблизило Україну до авторитаризму».

Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що під час чергової зустрічі Президентів Росії та України в російському Геленджику в Краснодарському краї, Медведєв і Янукович продовжать переговори про економічну співпрацю, фінансування кримських програм розвитку, а конкретно – будівництво мосту через Керченську протоку, щоб з’єднати Крим і Кубань до зимової Олімпіади 2014 року в російському Сочі. Сторони також обговорять тут плани засідання українсько-російського Комітету з економічної співпраці, який збереться на кінець жовтня під керівництвом прем’єрів урядів.

Василь Зілгалов, 04.10.2010

//www.radiosvoboda.org/content/article/2176173.html

Чи є життя після скасування політреформи?

Імовірність скасування конституціної реформи 2004 року обговорювали експерти, запрошені на "круглий стіл" в Інституті Горшеніна у четвер, 16 вересня. Пропонуємо стенограму основних виступів учасників зустрічі.

Володимир Фесенко 

(директор Інституту Горшеніна): Cпочатку я би попросив колег оцінити процедуру скасування політреформи з юридичної точки зору. Ми знаємо, що це планують зробити в КС. Наскільки легітимно це буде? Але виникає друге питання - припустимо, суд скаже, що процедура була порушена і треба виправляти ситуацію. Але як? Якщо скасують політреформу, то за якою редакцією Конституції ми будемо жити? Яким буде правове поле і що нас чекає у перспективі?

Юрій Ключковський (член фракції НУ-НС): Можна я почну не з легітимності реформи, а з того, що тепер відбувається. Які можуть бути сьогодні підстави для визнання нелегітимним закону 2222? Єдина підстава, і на неї звертають автори увагу - це юридичні факти порушення процедури при прийнятті закону. У поданні йдеться, що такі факти мали місце. Але насправді, ці факти поки що ніким не встановлені. Виникає питання - чи може КС встановити факти порушення процедури?

На моє переконання, КС ні за своєю природою, ні за процедурою не може встановлювати факти. Справа в тому, що встановлення фактів вимагає вивчення обставин, що здійснюється шляхом вивчення доказів та опитування свідків за умови змагальності сторін. Однак ні процедури розгляду доказів і заслуховування сторін у КС немає і не передбачено. Тому, мені здається, що автори подання мали б спершу оскаржити дії Верховної Ради з прийняття закону 2222 в адмінсуді. В такому процесі встановити факти, а тоді з цим рішенням дати як підставу у КС. Тому я зараз не розумію, що розглядає КС. Далі.

Що є предметом розгляду? Закон 2222 чи Конституція? Справа в тому, що 2222 - це не просто закон. Це закон про внесення змін, а він завжди формулюється інакше. Будь-який т.зв. матеріальний закон приймається в такому вигляді - преамбула, стаття 1-ша, стаття 2-га... А закон про внесення змін формулюється у наступному вигляді - “Верховна Рада постановляє...” і далі перераховується, які зміни вносяться. Зміст закону про внесення змін - припис виконати певні дії. Це розпорядчий закон. Таким чином закон 2222, виконаний у два етапи - 1 січня та 26 травня 2006 року - вніс зміни до Конституції. Тому ми можемо оцінювати процедуру внесення змін, а не текст закону.

Які можуть бути наслідки скасування політреформи? Уявімо, що скасовано закон. І що? Зміни не внесені? Тоді як виглядає текст Конституції? Порівняно з тим, що діяв вчора - він змінився чи не змінився? Змінився. Тоді я питаю - внаслідок висновку суду відбулися зміни Конституції? Так. Назвіть мені статтю Конституції, яка передбачає зміни у такий спосіб? Я стверджую, що такі зміни тим більше є неконституційними і неприпустимими.

Що робити з текстом Конституції? Що з ним робити і коли? Один з наших відомих юристів і промоутерів концепції верховенства права Сергій Головатий висловився, що треба застосувати принцип нікчемності для закону 2222 - “немає з самого початку”. Але визнання акту нікчемним означає, що він не може мати жодних наслідків. Тоді відбувається відновлення стану, який би був, якби цього акту не було. Як тоді проходили вибори в парламент? Призначався уряд?..

У ч.3 ст.152 Конституції говориться: “Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовуються в установленому законом порядку”. Тобто, всі ті особи, що були призначені президентом, а потім ці призначення визнані недійсними, то повинні вимагати компенсації.

Я переглянув рішення КС. Біля двох десятків з них прямо цитують положення закону 2222. Що з ними робити? Чи КС сам себе буде висікати? Ситуація достатньо абсурдна. Другий вихід... Зверну увагу, що вибори президента відбулися у січні 2010 року. Чому? Адже Рада приймала рішення про проведення виборів у жовтні 2009 року. Але КС визнав постанову неконституційною, бо керуватися треба було не Конституцією 1996 року, а Конституцією з урахуванням закону 2222. Сам КС це сказав!

До повноважень КС належить, що в разі, якщо під час розгляду в нього виникнуть сумніви щодо конституційності якогось акту, то він повинен розглянути його з власної ініціативи - так він розглядав Регламент Ради. Якщо КС кілька разів застосовував закон 2222 у своїх висновках і не вважав його неконституційним, то як тепер пояснити його імовірну позицію по скасуванню закону 2222 вже тепер?

Якщо скажемо, що все, що було - минуло, а ми тепер застосовуємо... Тут є два варіанти. Щодо яких не було єдиної точки зору серед юристів: або відновлюється автоматично дія Конституції 1996 року... І тоді чинні президент та уряд є неконституційними... Ну не відповідають вони вимогам... До речі, по цій Конституції 1996 року вибори Ради треба проводити весною 2011 року (Литвин - ред.). Однак народ обирав Раду з мандатом у 5 років. Що застосовувати - волю народу на виборах чи Конституцію?

Або ще варіант - найгірший, який хочуть реалізувати, наскільки мені відомо, скасувати норми 2004 року, але сказати, що виникає конституційний вакуум, то зобов’язати Раду внести нові зміни. Але оскільки це вимагає часу - дві сесії, КС... Це мінімум півроку. Як жити в державі, коли три розділи Конституції є недійсними (про парламент, президента та уряд). А це означає, що в державі виникає конституційний хаос. Може комусь дуже зручна така каламутна водичка. Але по-моєму, це означає крах держави.

Тепер кілька слів того, що було в 2004 році. Є особи, які мусять пояснити свою тодішню позицію, коли казали, що якщо ми звузимо законопроект, то це не вплине на позицію КС. А 99% невідповідностей закону 2222 і проекту - це зменшення кількості змін (мова йде про зміни, які були внесені в проект після того, як його попередньо схвалив КС, що є порушення процедури. Про це нижче говорить Віктор Мусіяка - LB.ua) Правда, ті самі особи підписали подання до КС.

Фесенко: Кого ви маєте на увазі?

Ключковський: Представники тодішньої кучмівської більшості у Раді. Те, що міна була закладена ще тоді, це очевидно і зрозуміло. Те, що суд свого часу не розглянув це - відповідальність КС. Витягати це і викручувати КС - безвідповідально стосовно держави і народу.

Фесенко: Додаткове запитання - якщо виникає вакуум, чи може виникнути можливість підписання Конституційної угоди?

Віктор Мусіяка (депутат кількох скликань, один з авторів Конституції): 
Багато нема чого говорити, бо я багато позицій поділяю... 

Це ж не тільки сьогодні - останні 5 років все це розвивалося. І ми зараз на фініші подій, які можуть вплинути на майбутнє держави. Це новояз правовий.

Подивіться - посилання на Конституцію і закони. На що звертається увага? “Порушена процедура! Це при тому, що робили із законами.

Пам’ятаєте - ми вже відкинули ідею змін до Конституції у 2004 році, але раптом вона знову сплила на виборах. Я тоді був секретар комісії і сказав Морозу - Олександр Олександрович, букви міняти не можна, після того як є рішення КС. Але він сказав - якщо буде 400 голосів, то там ніхто і не гляне. Це блюзнірство, якому кінця і краю немає. Бачте, процедура порушена була!

На рахунок чого мав би КС перевірити закон 2222? Чи не звужено права людини та чи не порушено територіальну цілісність. Я вам зразу можу сказати - навіть покращення з правами людини. Але звичайно процедура не була дотримана...

Знаєте, якби до січня 2006-го року КС розглянув це питання і скасував закон 2222 - взагалі не було б...

Сергій Власенко (член фракції БЮТ-Б): Але ж там блокувалася робота, ви ж знаєте...

Мусіяка: Як КС буде виходити на рішення про скасування, якщо в нього є рішення 2008 року, де він говорить: “положення закону про внесення змін до Конституції після набрання чинності стають частиною Конституції, а сам закон вичерпує свою силу. Його положення є фактично положеннями Конституції”. Він вже зробив висновок! А КС не має права повертатися до перегляду своїх позицій. На основі чого він тепер скаже, щось інше?

Власенко: Як про “тушки” сказав, так і про це...

Мусіяка: Це фантом - немає закону 2222. Назвіть мені якесь правовідношення в державі, яке відбулося виключно на підставі закону 2222?

Ключковський: Вибори до Ради 2006-го року на підставі перехідних положень закону 2222.

Мусіяка: Це інше!

Ключковський: Але це вже вичерпало себе...

Мусіяка: Це перехідні положення, вони не увійшли до Конституції. Вчора слухав Сергія Головатого на “5 каналі”. Сергій Петрович - людина, яка багато провела в європейських кущах і не орієнтується, мабуть, в українських хащах. Він сказав, що щасливий, що обгрунтування неконституційності закону 2222 знайде своє вирішення в КС. Це ж його формула про нікчемність...

Я розумію його гордість - він був головою комісії при президенті по верховенству права. Я був її членом, але не брав у ній участь. Коли приїхав з відрядження і побачив порядок денний, то вирішив більше не ходити. Там було поставлено питання про неконституційність. Це був бальзам для Ющенка, бо готували нову Конституцію.

Але Головатий говорить, що після того, як буде скасовано закон, то буде прірва у Конституції. Тому за дві сесії треба ухвалити нові зміни. Але справді - що тоді буде в Україні? Коли мова йде про необхідність посилання на щось, підтвердження, то КС нема на що послатися. Він часто посилається на те, що неврегульоване, і йому немає на що послатися. А тут що врегульоване? КС може відмовитися відкривати провадження. А якщо відкриє, то я сприймаю це, як суд над Конституцією. А що буде потім? Спитайте тих, хто це робить. По суті, ми підходимо до того моменту, коли чисто абстрактними будуть закони, а будуть конкретні дії, і ніхто не зможе поставити їх під сумнів. Але це вже не держава.

Ключковський: Ст.5 Конституції говорить, що ніхто не може узурпувати владу. Що таке узурпація? Це привласнення собі повноважень, непередбачених законами. Тож якщо суд скасує закон і внесе таким чином зміни до Конституції, то це буде узурпація влади з боку КС.

Сергій Власенко: Знаєте, я абсолютно погоджуюся з тою частиною аргументів, які прозвучали, але вважаю, що їх треба розглядати ширше. Треба говорити про моральну площину, організаційну. Віктор Лаврентійович задав питання - як КС буде виходити на рішення про скасування.

Я вчора був на засіданні ЦВК і був свідком того, як комісія ухвалювала рішення усупереч нормам і здоровому глузду. Просто проголосували і все. Я думаю, КС буде приймати свої рішення так само - заплющивши очі.

Я проаналізував біографії суддів КС і прийшов до висновку, що лише троє з 18-ти суддів є фахівцями в галузі конституційного права. Решта - судді загальних судів. Хто з більшою практикою, хто з меншою. Або співробітники правоохоронних органів. Мабуть, в цьому теж є проблема КС. Бо рішення суду часто викликають сумнів. Зокрема питання про членство в коаліції. Навіть питання не в самій резолютивній частині рішення суду. Це вперше в моїй практиці КС змінив принцип сталості правового рішення (депутат має на увазі, що раніше КС ухвалював рішення, яке фактично забороняло індивідуальне членство - LB.ua).

Знову таки, ви знаєте, що відбулася відставка суддів КС, які на мою думку демонстрували незалежність: і суддя Дідківський, Домбровський, Маркуш, і Джунь, і Нікітін, який звільнився декілька місяців тому. Я готовий в оцінці КС погодитися з членом КС... Коли дивишся на попередні склади КС, то можна було по-різному ставитися до їх рішень, але ніколи не виникало питань, бо імена суддів були відомі кожному студенту. І ти знав, що ці рішення були щирими. А зараз судді обстоюють політичні цінності, а не правові, це точно.

Вчора було інтерв’ю з Маркуш...

Гарань: Маркуш? Манчужак.

Власенко: Перепрошую, Манчужак! До Маркуш в мене інші питання... Маркуш - це суддя КС, яка в 2004 році була депутат від КПУ, і вона палко вітала політреформу. Мені цікаво, як зараз вона буде говорити, і як пояснить зміну своєї позиції. Думаю, вона її обов’язково змінить.

Манчужак відверто сказала, що на неї здійснювався тиск. Непрямий, але був. І знову кажу: відставка 4-х суддів має бути темою для обговорення у суспільстві.

Ще раз повторю - чиї позиції звучатимуть у суді? Буде позиція Ради, уряду, президента, які виступають за скасування політреформи.

Що буде розглядати суд? Один із тих, хто буде обстоювати свою позицію у суді - це автори подання, де спаплюжено кілька основних принципів права. Нагадаю, в 2004 році ПР проголосувала за політреформу. Міністром був Лавринович, а прем’єром - Янукович, які мовчали. Чому 6 років мовчали? Є принцип - порушник не може звертатися до суду, посилаючись на ці порушення! Вони самі порушили, а тепер звертаються до КС.

Що буде далі? За моєю інформацією, очікується рішення, по якому політреформу буде скасовано, а Раді буде запропоновано прогалину чимось заповнити. Я вважаю, що визнання неконституційним закону 2222 не призводить до скасування тих положень, які ним введені в Конституцію. Тобто, Конституція не повинна мінятися, бо КС не може скасувати частину Конституції.

Чи може КС зобов’язати Раду щось зробити? Ні, не може. І не може КС сам творити право. КС може лише звернутися з пропозицією щось там виправити. А Рада може відреагувати на ці пропозиції за визначеною процедурою. Тут постає питання наявності 300 голосів (кількість голосів, потрібна для остаточного затвердження змін до переважної більшості розділів Конституції - LB.ua). Їх немає. Хоча можна назбирати і, ходять чутки, що хабарем для депутатів може стати подовження строку повноважень Ради до 2015-го (Тимошенко - ред)... Але Рада обиралася на 5 років і ніхто не може подовжити строк її повноважень.

Олексій Гарань: Колеги-юристи позбавили мене необхідності вживати жорсткі слова: блюзнірство, узурпація...

Фесенко: Але ви погоджуєтесь?

Власенко: Але ситуація цинічна.

Гарань: Взагалі, узурпація почалася ще з першого рішення КС - з рішення по коаліції. Тому це лише розвиток того, що є. Мені здається, що влада сама себе заганяє в глухий кут. Це подання в КС заганяє суддів в глухий кут. Тим самим, погіршується імідж влади. Я думаю, що рішення КС не матиме легітимності в очах суспільства. Хіба рішення по коаліції має легітимність? Ні, воно не сприймається. І опозиція отримала додаткові аргументи. Погоджуюся з двома тезами, що треба готувати громадську думку, що рішення КС не веде до автоматичного повернення до Конституції 1996 року. Автори подання мабуть розраховують, що одразу отримають повноваження Кучми. Ні, цього не буде. Ситуація не проста, але я сподіваюся, що спрацює інстинкт самозбереження у депутатів і частини бізнес-еліт, що стоять за цими депутатами.

Фесенко: Ситуація є непростою, абсурдною, як сказали колеги-юристи. Очевидно, що з тих передумов, що складаються у КС, очевидно, що складається. Інша річ - як буде сформульоване рішення. Цей поворот у конституційному процесі є кон'юнктурними.

Також є проблема виходу з ситуації, бо очевидно, що автоматичного повернення до старої Конституції не буде. Це розуміє влада. Виникає питання - чи вдасться це зробити? Швидше за все, і після рішення КС ми будемо жити за нормами політреформи. Але чи буде проведено чергову реформу? В мене є побоювання, що вона теж буде кон'юнкрутною.

Всі фото: Макс Левін

//lb.ua/news/2010/09/17/65519_chi_ie_zhittya_pislya_skasuvannya_poli.html