Показ дописів із міткою Сіренко. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Сіренко. Показати всі дописи

четвер, 7 лютого 2013 р.

Василь Сіренко. Звітування перед Венеціанською комісією, погодження з нею кожного кроку в реформуванні - національне приниження


Заплановане на сьогодні засідання комісії Конституційної асамблеї з питань правосуддя не відбулося через відсутність кворуму. Про це повідомила кореспондентка «ЗіБ».

Нагадаємо, на минулому засіданні 17 січня комісія погодила зміни до Конституції, що стосуються повноважень Верховного Суду України.*

На засіданні комісії з питань правосуддя кворуму не було. Тому 7 лютого присутні не обговорювали зміни до Основного Закону, а дискутували про зустріч делегації Венеціанської комісії з членами координаційного бюро КА.

Голова комісії КА з питань правосуддя Василь МАЛЯРЕНКО: «Європейська комісія «За демократію через право» задоволена нашою роботою, претензій до нас немає».

Член комісії КА Василь СІРЕНКО вважає, що звітування перед Венеціанською комісією, погодження з нею кожного кроку в реформуванні - національне приниження.

Представник комісії КА Євген КУБКО має протилежну точку зору: «Це не приниження. Європейські фахівці висловлюють свої побажання, нам ніхто нічого не диктує».**

*07.02.2013
//zib.com.ua/ua/pda/14232.html

**«Закон і Бізнес» №6 (1096) 09.02. - 15.02.2013
Фото: Іван СТЕЦЕНКО
//zib.com.ua/ua/pda/14267.html

15.05.2013 Х) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
22.02.2013 (VIII) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя
17.01.2013 (VII) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
26.12.2012 (VІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
06.12.2012 Доповідь Комісії з питань правосуддя щодо концептуальних засад конституційно-правової модернізації правосуддя України 
04.12.2012 (V) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя (Концепція Миколи Оніщука) 
16.11.2012 (ІV) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
02 і 05.11.2012 (ІІІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
18.10.2012 (ІІ) Засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
02.07.2012 Перше засідання Комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя 
26.06.2012 Круглий стіл «Принцип верховенства права в діяльності вищих судових органів України: людина - законодавець - суспільство»

четвер, 31 січня 2013 р.

Василий Маляренко: Конституция пишется для народа, для Украины


В 2010 году полномочия Верховного Суда так ограничили, что «его не стало в Украине». Потому Верховный Суд нужно спасать: записать в Конституции конкретные полномочия, а не «декларативные вещи». Так считает представитель Конституционной ассамблеи Василий Сиренко. Его поддерживает большинство членов рабочего органа КА.

Чтобы мир не смеялся

На очередном заседании Комиссии КА по вопросам правосудия опять говорили о полномочиях, которыми необходимо наделить высший судебный орган. К дискуссии присоединились и «верховники», которым небезразлична судьба ВС. Не все они были в восторге от того, что предлагается записать в одной из статей Основного Закона.

Сначала комиссия поддержала идею, что в Конституции должно быть отмечено: законы, регулирующие вопросы судоустройства, судопроизводства, статуса судей принимаются не меньше чем двумя третями конституционного состава парламента (более чем 300 голосами народных депутатов).

Потом комиссия дискутировала: 3- или 4-звеньевой должна быть судебная система в Украине. По мнению научного консультанта Украинского центра экономических и политических исследований им. А.Разумкова Николая Мельника, самой оптимальной для нашего государства является 3-звеньевая судебная система. «Прежде чем сделать 3-звеньевую систему, нужно пройти по коридорам Высшего специализированного суда по рассмотрению гражданских и уголовных дел и увидеть шкафы с десятками тысяч дел. Поймите, введение 3-звеньевой системы будет означать, что нужно ликвидировать или высшие суды, или ВС. На это никто не пойдет. ВС нельзя создать в составе 500 судей. Если высшие суды превратить в ВС с составом в полтысячи лиц, то над нами будет смеяться весь белый свет. Суды кассационной инстанции рассматривают миллионы дел. Как обеспечить в одном суде кассационную инстанцию?» — поинтересовался председатель Комиссии КА по вопросам правосудия Василий Маляренко.

Неотъемлемое право

Дискутировали собравшиеся и о судьбе ВС. Некоторые склонялись к мнению, что определение полномочий — это задача процессуального законодательства. «Предлагаю следующую редакцию: на ВС возлагается кассационный пересмотр жалоб, определенный законом», — отметил Н.Мельник.

Другие отстаивали роль и статус ВС. «Если мы напишем в Конституции абстрактные формулы, то в текущем законодательстве все будет изменено и истолковано так, как истолковано в настоящее время: записано, что ВС — высший судебный орган, а полномочий он имеет меньше, чем высшие специализированные суды», — отметил главный научный сотрудник отдела теории государства и права Института государства и права им. В.М.Корецкого НАН Василий Сиренко.

По его мнению, нельзя запретить гражданам обращаться в ВС, ведь «Конституцией предусмотрено право человека обращаться во все виды судов». «Сегодня мы спасаем ВС, потому что его полномочия ограничили так, что его не стало в Украине. Гражданин не имеет возможности использовать ВС как средство защиты своих прав. И мы должны прописать в Конституции полномочия ВС таким образом, чтобы их нельзя было изменить и по-другому трактовать», — настаивал на своем В.Сиренко.

«Верховник» Иван Шицкий предложил начать «судебный» раздел Конституции с основных принципов. «Мы не вдаемся в принципиальные вещи и в результате воспроизводим подход к судебной власти как к вторичной экстраординарной функции исполнительной власти. Мы должны указать на сущность судебной власти. Указав на это, мы откроем дорогу к описанию качественных и количественных ее характеристик, порядка их осуществления. А так мы пишем процесс, не имея цели. Куда мы придем? Скорее всего, в зеркальном порядке воспроизведем существующие положения. То есть текст будет другим, а семантика такой ж», — заявил И.Шицкий.

Также, по его мнению, на судебную власть должна возлагаться охрана верховенства права, поэтому необходимо ст.8 Конституции дополнить ч.3 следующего содержания: «Обеспечение действительности верховенства права и его охрана составляют содержание полномочий судебной власти и возлагаются на ВС и систему низших судов, которые могут быть созданы Верховной Радой».

В.Маляренко отметил, что концептуальные принципы совершенствования конституционного урегулирования правосудия уже есть и они утверждены КА. Поэтому сегодня комиссия должна работать над полномочиями ВС.

«Когда мы прописываем в таком порядке полномочия ВС, то прописываем не полномочия системы, которая раскрывает суть судебной власти и служит критерием для дальнейшей работы при решении вопросов судоустройства и судопроизводства, а сразу переходим на процессуальный уровень конкретного судебного органа. Таким образом мы фактически лишаем судебную власть полномочий», — подчеркнул И.Шицкий.

И кассация, и ревизия

В конце концов комиссия остановилась на следующем варианте редакции ст.1 раздела «Судебная власть» (в настоящее время раздел VIII Конституции называется «Правосудие»):

«Судебная власть в Украине является самостоятельной и независимой. Судебная власть в Украине осуществляется Верховным Судом и другими судами, созданными в соответствии с законами. Органом, который обеспечивает деятельность судебной власти, является Высший совет юстиции. Высшим органом судебной власти является Верховный Суд Украины. Верховный Суд Украины имеет право законодательной инициативы по вопросам осуществления судебной власти.

На Верховный Суд Украины возлагается:

— рассмотрение жалоб на нарушение государством норм Европейской конвенции по правам человека и основополагающим свободам;
— пересмотр в кассационном порядке судебных дел:
а) сторонами которых определены законом высшие должностные лица государства;
б) о преступлениях, за которые уголовным законом предусмотрена высшая мера наказания;
— пересмотр в ревизионном порядке судебных дел:
а) в случае установления международным судебным учреждением, юрисдикция которого признана Украиной, нарушения Украиной международных обязательств при решении дела судом;
б) на основаниях неодинакового применения судами одной и той же нормы материального или процессуального права в подобных правоотношениях;
в) в случае выявления незаконного осуждения человека при отсутствии возможности пересмотра дела в апелляционном, кассационном порядках или по вновь открывшимся обстоятельствам.

Верховный Суд может иметь и другие, предусмотренные законом, полномочия».

По требованию судей ВС комиссия отказались от предложения в качестве одного из полномочий высшего судебного органа определить дачу разъяснений судам по вопросам применения законодательства.

Кроме того, комиссия начала рассматривать ст.2 раздела «Судебная власть». Так, в ней предлагается записать, что «судопроизводство в Украине осуществляется исключительно судами. Юрисдикция судов распространяется на все правоотношения, возникающие в государстве. Суды не принимают решения во исполнение полномочий других органов или должностных лиц, кроме случаев, определенных законом».

Следующую встречу комиссия назначила на 30 января. На ней будут обсуждать гарантии судейской независимости.

Прямая речь

Василий Маляренко, председатель комиссии КА по вопросам правосудия:

— Проще всего было бы для комиссии прибегнуть к следующей редакции: на ВС возлагается обеспечение единства, законности, верховенства права путем рассмотрения дел, в предусмотренных законом случаях. И все, точка. Но, думаю, такая редакция никого не удовлетворит. Конституция пишется для народа, для Украины. И нельзя исходить из того, много или мало жалоб будет поступать в ВС после того, как за ним закрепят предложенные нами полномочия.

Евгений Кубко, президент ЮФ «Салком»:

— Я предлагаю записать в Конституции, что высшим судебным органом является ВС, который возглавляет систему судоустройства Украины, установленную законами о судопроизводстве. Правосудие осуществляется ВС, а также специализированными судами и местными судами, предусмотренными законами о судопроизводстве. Также следует отметить: ВС может рассматривать любое судебное дело. Он обобщает судебную практику и определяет общие принципы правосудия в соответствии с Конституцией и законами о судопроизводстве.

Марина Закаблук,
«Конституция без абстрактных формул»
«Закон и Бизнес» №4 (1094) 26.01—01.02.2013
//zib.com.ua/ru/13989-v_konstitucii_dolzhni_propisat_polnomochiya_verhovnogo_suda_.html


субота, 25 лютого 2012 р.

Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності


Конституційна реформа:
критичні зауваження не сприймаються?

Указ Президента Віктора Януковича щодо питань формування та організації роботи Конституційної Асамблеї, виданий наприкінці січня цього року, викликав чимало нарікань з боку не лише опозиції, але й громадськості. Що не дивно, адже йдеться про можливість внесення змін до Конституції України, наслідки запровадження яких можуть стати у стократ гіршими, ніж після проведення судової, пенсійної та податкової реформ. Розуміючи це, окремі політичні, громадські діячі вдалися до різкої критики такої ініціативи влади. Приєдналися до цієї дискусії і науковці, які на круглому столі "Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності", що відбувся в приміщенні Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, висловили своє бачення вирішення цієї проблеми.

Залучення вчених

Відкрив обговорення директор Інституту, в якому проходив цей захід, академік НАН України Юрій Шемшученко. У своєму вступному слові він зазначив, що необхідність реформування Конституції визнає не лише діюча влада, а й міжнародні інституції, такі як Рада Європи і Венеціанська Комісія. Проте робити це треба шляхом реалізації демократичних і правових засад вітчизняного конституційного процесу, головна мета якого - вдосконалення Основного Закону, його системне оновлення. "Тому дуже важливою є думка українських вчених-конституціоналістів, - підкреслив пан Шемшученко. - Адже досвід показує: все, що робилося політиками без науковців у вирішенні конституційних питань, не дало позитивних результатів. Пригадаємо хоча б зміни до Основного Закону 2004 року, які були внесені поспіхом, без попереднього консультування із провідними фахівцями, вченими. Як наслідок, пізніше вони були визнані КСУ неконституційними. Щоб таких помилок не траплялося у майбутньому, нам слід сьогодні серйозніше ставитися до вирішення цих важливих питань".

Із чим погодилася радник глави держави - керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук, яка запевнила присутніх, що публічність, відкритість конституційного процесу є запорукою його надполітичності. "Тому владою була підтримана ініціатива створення майданчиків для обговорення проблем реформування Основного Закону", -- додала вона і залишила круглий стіл, пояснюючи це необхідністю брати участь у іншому не менш важливому заході. А усі присутні у залі продовжили обговорювати поставлені перед ними проблеми.

Президентська мудрість

Набагато красномовнішим від попередніх доповідачів виявився перший Президент України Леонід Кравчук, призначений головою Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї як консультативно-дорадчого органу. Спершу він визнав, що конституційна реформа потрібна. "Її час давно настав, і ми не маємо право ігнорувати вимоги сучасності", -- сказав він. Після чого вдався до розбору критики, яка надходить від окремих політичних діячів. Так, розмови про вигоду діючого Президента, який ініціює прийняття змін до Конституції нібито задля того, щоб якомога довше залишатися при владі, він назвав фантазіями. Адже, якби Віктор Янукович дійсно цього хотів, то міг би це зробити вже сьогодні через парламент.

Абсурдними, на думку пана Кравчука, є і пропозиції про формування Конституційної Асамблеї лише з членів опозиції або ж виключно на виборчій основі. Неочікуваною для багатьох присутніх на заході стала й критика з вуст Леоніда Кравчука, який ще нещодавно вважався мало не соратником Юлії Тимошенко, позиції опозиційних депутатів, які відмовляються брати участь у реформуванні Конституції. "Я звертаюся до тих політиків, які фантазують: створіть свій опозиційний проект змін і доповнень до Основного Закону та винесіть його на голосування у сесійну залу Верховної Ради. Не варто відсторонюватися від цього важливого для країни процесу", -- зауважив він.

Реакцією вчених на ці слова виявилася репліка із зали про можливість винесення групами депутатів у складі 150 чоловік багатьох законопроектів конституційної реформи. До чого це призведе? До об’єднання запропонованих проектів змін до Конституції, у наслідок чого з’явиться або компромісний, або, що найгірше, антинародний варіант, який у врешті-решт і пройде голосування. Такі випадки, на жаль, уже траплялися в українському парламенті.

Соціально-економічний аспект

Не райдужними виявилися і прогнози відомого економіста - віце-президента НАН України, академіка Валерія Гейця, який зазначив, що зараз людей не надто хвилюють рекомендації Венеціанської комісії, оскільки вони зайняті зароблянням грошей на хліб. "Найбільше сьогодні турбують населення України соціально-економічні проблеми, а також розподіл людей на багатих і бідних. Крім того, соціальні опитування доводять, що серед українців немає одностайності у проблемі обрання політичної системи. Лише 8% опитаних вважають її недосконалою сьогодні, 30 - 35% пам’ятають радянську політичну систему і стільки ж бажають наслідувати у цій справі західну модель управління державою", -- констатує пан Геєць, виступ якого став переломним моментом у обговоренні. Адже подальші доповіді науковців виявилися більш емоційними.

Спершу доктор юридичних наук, постійний представник Верховної Ради України у КСУ Анатолій Селіванов зазначив, що у дискусії, присвяченій такій важливій темі, чомусь стримується критичний підхід. Говорячи про можливі зміни до Конституції, він запропонував запитати з цього приводу думку народу. І, ніби звертаючись до провладних політиків, промовив: "Не чіпайте конституційний лад! Краще винесіть це питання на референдум". Після чого пролунали оплески колег-науковців. Проте найбільше аплодисментів дісталося головному науковому співробітнику Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, члену-кореспонденту НАН України Василю Сіренку, який виступив із нищівною критикою дій влади.

З приводу формування Конституційної Асамблеї та її ролі він висловився так: "Не в добрий час задумано це діло". І потім пояснив свою думку: "У нас уже провели реакційну пенсійну, судову реформу, видали новий Податковий кодекс, хочуть ще прийняти Трудовий та Житлово-комунальний. І зроблять це, бо реальної опозиції в країні немає… Мало їм було розгромити Верховний Суд, який за Конституцією є найвищою судовою установою. Щоправда, потім схаменулися і повернули йому частину повноважень, проте він уже не виконує тих функцій, які передбачені Конституцією. Тепер влада взялася за саму Конституцію…".

Критичний підхід

Після таких слів, сказаних на емоційному підйомі, зал принишк в очікуванні ще більш різкої критики дій влади. І отримав її. "Загалом, подивіться, як у нас реалізуються конституційні права людини, -- продовжив свою запальну промову пан Сіренко. - Прийшов у лікарню - плати за лікування, яке має бути безкоштовним. Але чомусь не порушуються кримінальні справи проти лікарів, які беруть з пацієнтів хабарі, проти вчителів школи, які постійно збирають з учнів на щось там гроші, забуваючи, що освіта у нас безкоштовна. От чому конституційні права в Україні не реалізуються. Тому немає жодних гарантій, що після проведення конституційної реформи ми не отримаємо такого ж невтішного результату. А без реалізації задекларованих прав вартість будь-якого проекту Основного Закону буде дорівнювати ціні паперу, на якому він написаний!". На цьому Василь Сіренко завершив свою промову, отримавши привітання від своїх колег, значна частина яких одразу ж поквапилася вийти із зали засідань.

Загалом, склалося таке враження, що декому з науковців не надто приємно було брати участь у такому обговоренні. Ще на початку заходу голова ЦВК, член-кореспондент НАН України Володимир Шаповал, чий виступ був заявлений у порядку денному, не забажав займати відведене йому місце у президії, а скромно присів у "глядацькій" частини зали. Коли ж до нього наблизився оператор з телекамерою, він попросив не знімати його і швиденько вислизнув за двері. Слідом за ним вийшов і колишній Голова ВСУ Василь Маляренко, якому, мабуть, не надто приємно було слухати промови про нещасну долю найвищого суду України. А за ним потягнулися й інші науковці. Тому подальше обговорення проходило у спорожнілому приміщенні...

Олександра Тимощук, 
Юридичний вісник України №8, 25 лютого - 2 березня 2012

//www.mk.ru/merinov/