Конституцію перелицюють до її повноліття, створивши з неї документ-мрію

У день перепочинку від футбольних баталій у червоному корпусі Київського національного університету стартувала конституційна реформа. 

Вийти на фінішну пряму збираються у 2014 році, аби глава держави, обраний на чергових виборах у лютому 2015-го, отримав ефективні механізми для подальшої перебудови.

Що змінювати?

Перш ніж українцям презентують третій варіант Основного Закону, члени Конституційної асамблеї мають відповісти на три відомі запитання: «Що? Де? Коли?». За «ігровим столом» не 6, а відразу 95 знаних фахівців-конституціоналістів та державних діячів. А на пошук відповідей відводиться, звісно, більше, ніж хвилина: приблизно по 6 місяців на кожне.

На першому етапі, як зазначив голова КА Леонід Кравчук, формуватиметься концепція модернізації Конституції. Загалом напрями наукового пошуку можна поділити на 3 складові. Насамперед ідеться про «точкові» зміни, необхідні для узгодження окремих конституційних положень з поглядами закордонних експертів, зокрема на незалежність судової гілки влади.

На цьому акцентував увагу у вступному слові й глава держави. «Конституційні зміни мають бути покладені в основу ефективної судової системи, запровадження європейських підходів доступу до судової професії, закріплення гарантій реальної незалежності суддів, утвердження дієвого та ефективного суддівського самоврядування», — нагадав Віктор Янукович про зауваження експертів Ради Європи до законів, якими впроваджувалася судова реформа. Адже, як відомо, іноземних фахівців не влаштовує, зокрема, порядок формування складу Вищої ради юстиції, призначення та обрання суддів. Також бажано нарешті закріпити на рівні Основного Закону повноваження щодо призначення керівників судів, а також, аби убезпечитися від подальших спорів, чітко поділити повноваження Верховного та вищих спеціалізованих судів.

Не менш нагальними є й зміни до Конституції, пов’язані з ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу. Приміром, щодо повноважень прокуратури та правоохоронних органів, статусу адвоката, прав обвинуваченого та підозрюваного. З-поміж членів асамблеї також є прихильники ідеї уточнення порядку формування складу Конституційного Суду, зокрема шляхом утворення Вищої конституційної ради юстиції.

Без натяку на зазіхання

Другий напрям реформи — уточнення повноважень. «Конституція повинна стати актом, що закріплює засади інноваційної моделі суспільного та державного розвитку, чіткий розподіл владних повноважень, який убезпечить країну від безглуздої конфліктності, авторитаризму, забезпечить збалансованість у владі», — підкреслив глава держави.

Водночас експерти схиляються до думки, що за кілька місяців до президентських виборів навряд чи варто очікувати посилення повноважень глави держави. Навпаки, аби полегшити проходження змін до Конституції в парламенті, не виключено, що деякі повноваження, наприклад щодо погодження кандидатур окремих міністрів, знову будуть повернуті Верховній Раді. Проте без радикального ухилу в бік парламентсько-президентської республіки, як 2004 року.

Л.Кравчук також уважає, що «змінювати статус Президента України немає потреби». Але, на думку першого глави держави, варто уточнити деякі моменти, аби «не було жодного натяку на перетинання чи зазіхання якоїсь гілки влади на іншу сферу».

Гарант поставив перед асамблеєю завдання щодо «збільшення ефективності механізму організації державної влади, її вдосконалення та збалансованості» і «створення належних конституційних засад реформування і місцевого самоврядування з метою збільшення його ефективності». З останнім більш-менш зрозуміло: про посилення повноважень місцевих органів влади говорили ще з часів ухвалення самої Конституції. Не випадково, що серед членів КА головний ідеолог таких змін — екс-спікер Олександр Мороз.

Складніше передбачити, як саме можна додати ефективності центральній владі. Адже чинну Конституцію опозиція й без того критикує за надмірну концентрацію влади в руках однієї людини. Тим більше що, як припускають експерти, і в наступній Верховній Раді провладна коаліція не матиме конституційної більшості. Тобто без голосів опозиції подібний проект приречений на невдачу.

Де змінювати?

Це запитання не таке вже й другорядне для асамблеї. Від відповіді на нього залежить глибина модернізації Конституції: чи то зміни будуть фрагментарні, чи то — у вигляді нової редакції. Нагадаємо, що раніше глава держави висловлювався за прийняття нового Основного Закону всеукраїнським референдумом. Адже лише в такий спосіб можна змінити три захищені розділи акта найвищої юридичної сили або прийняти новий.

Під час першого засідання асамблеї В.Янукович згадував тільки про те, що «легітимність конституційного процесу буде досягнута за рахунок широкої, відкритої, вільної фахової дискусії та діалогу за участю представників громадянського суспільства, політичних сил. Тільки такий підхід забезпечить підтримку та сприйняття конституційної реформи Українським народом».

Натомість якщо члени асамблеї замахнуться, скажімо, на двопалатний парламент, про який раніше як про елемент стабільності в державі говорив і В.Янукович, то без референдуму такі зміни схвалити неможливо. А для нинішнього Президента, як він сам відзначив, особливе значення має неухильне дотримання конституційної процедури. Тобто ні про який «політичний консенсус» для схвалення змін, як було у 2004 році, не йдеться.

Експерти, з якими спілкувалися кореспонденти «ЗіБ», припускають, що заради якомога безболіснішого проходження змін через парламент «політична складова» модернізації обмежиться закріпленням основних елементів виборчої системи та, можливо, прохідного бар’єра чи певних обмежень на участь у виборах. Адже в українських реаліях більш радикальні зміни можливі виключно за наявності 300 голосів у однієї з парламентських фракцій.

Не менш болісним і малоперспективним обіцяє стати реалізація президентського завдання щодо «встановлення конституційних засад участі України в інтеграційних процесах». Зрозуміло, що в парламенті за кожним словом бачитимуть або «натовську загрозу», або «втягування країни в ЄЕП».

Коли змінювати?

На це запитання більш-менш докладно відповів Л.Кравчук: проект закону про внесення змін до Конституції асамблея планує подати до 2014-го. Поточного ж року опрацьовуватиметься концепція, а «весь 2013 рік працюватимемо над текстом змін», — повідомив голова КА. Таким чином остаточний продукт «асамблейці» мають здати Президентові «наприкінці 2013 або на початку 2014 року, не пізніше».

Дійсно, якщо до весни 2014-го не внести до парламенту такий документ, шанси отримати висновок КС і встигнути проголосувати за нього до кінця року впадуть до нуля. І хоча сьогодні здається, що часу ще вдосталь, як засвідчує практика, його може не вистачити на подолання концептуальних суперечок як у самій асамблеї, так і в парламентських стінах.

Отже, до свого 16-річчя Конституція отримала подарунок у вигляді обіцяного покращення через два роки —до свого повноліття. Але яким буде її вигляд, обмежаться пропозиції членів асамблеї «косметичними операціями» чи вигляд Основного Закону перелицюють докорінно — сьогодні прогнозувати зарано. Адже, як зауважив Президент, «мудрість, яка буде існувати в цій залі (асамблеї. —Прим. Р.Ч.), створить усі умови для того, щоб ми дійсно підготували той документ, про який, я переконаний, ми з вами всі мріяли і мріємо. Але треба, щоб ці мрії збувались».

Проте в кожного свої мрії…

Що б ви змінили в Конституції?

Ксенія Ляпіна, фракція блоку «НУНС»:

— Мені не подобається, що сьогодні в нас президентсько-парламентська республіка, а не парламентсько-президентська. Але навіть не в цьому проблема. Проблема в тому, що Конституція живе своїм життям, а Україна — іншим, яке немає нічого спільного з Конституцією.

Владислав Лук’янов, фракція Партії регіонів:

— В першу чергу я б розширив повноваження місцевих рад. Очевидно, що система адміністративного устрою потребує реформування. Також більш чітко визначив повноваження органів державного управління. Крім того, розібрався б зі статусом російської мови. Адже півдержави розмовляє російською, а це питання юридично не врегульоване.

Олександр Голуб, фракція КПУ:

— Я б змінив її зміст. Конституція повинна не декларувати права (права на свободу, роботу, відпочинок тощо), а гарантувати. Це, мабуть, один із головних моментів. Крім того Конституція повинна захищати права звичайних громадян, а не олігархів.

Сергій Ківалов, фракція Партії регіонів:

— При розробці нового тексту Конституції слід увести процедуру обрання суддів народом. А їх призначення на посади анулювати. Це посилить незалежність судді. Органи влади — і Президент, і парламент — не повинні брати участі в кадрових питаннях суддів. Робота Конституційної асамблеї увійшла в активну фазу і, думаю, ми досить швидко й продуктивно попрацюємо й напишемо проект Основного Закону.

Записала АНІ ГАЛУК

РОМАН ЧИМНИЙ, ЗАКОН І БІЗНЕС, №26 (1065) 23.06—04.07.2012

//www.zib.com.ua/ua/10265-konstituciyu_perelicyuyut_do_ii_povnolittya_stvorivshi_z_nei.html

//chgk.tvigra.ru/

Заныканная ассамблея Пустовойтенко

Валерий Пустовойтенко: люди, которые стоят в оппозиции, просто мешают работать

Валерий Пустовойтенко – советник премьер-министра Украины в 1997-1999 годах. Об экономической и политической ситуации в государстве. В частности, о кадровой политике, ее мотивации и последствиях. О перспективах газового вопроса. Получит ли Украина справедливую цену на газ, и какие компенсаторы можем предложить взамен?..

Когда вы говорили о конституционном большинстве, я сразу вспомнила, что идея Конституционной ассамблеи принадлежала вам – вы очень долго с ней носились, где-то 10 лет. Наконец-то она начала реализовываться, пусть другими людьми. Реализация Конституционной ассамблеи сейчас отвечает тем мечтам и тем мыслям, которые вы выносили в свое время и с чем вы выступали?

Во-первых, как мы готовили такие предложения – это было выступление на политсовете Народно-демократической партии, которую я возглавлял, и оно было неожиданным. Знали три человека – Андрей Ермолаев, Елена Губина и я. Больше никто. Потому что мы знали, если будут утечки, то могут воспринять, могут не воспринять. Когда на заседании политсовета выступил, то Анатолий Толстоухов, мой первый заместитель, когда я закончил выступление, мне говорит: ты бери сейчас собирайся и к Кучме сейчас, потому что за твое выступление еще и партию разгонят. Взял книжечку и отвез ему в кабинет. Через полтора месяца, вернувшись из отпуска, я зашел к нему в кабинет, и у него на столе лежала эта книжечка. Он заявил о проведении политической реформы в Украине на выступлении во дворце «Украина». Мне это очень понравилось, потому что я не носился 10 лет – не нужно было, просто не восприняли сначала не потому, что она была непонятна, а потому, что Конституционную ассамблею вообще заныкали.

То, что говорили о выступлении на политсовете НДП, это было в июле 2002 года, там и было, в частности, сказано о переходе от президентско-парламентской к парламентско-президентской модели. Потом был представлен законопроект, и можно говорить о том, что на его основе состоялась политреформа 2004 года, собственно которую в октябре прошлого года отменил Конституционный Суд. Теперь у нас должен работать и до 16 апреля сформироваться состав Конституционной Ассамблеи, и она должна делать наработки, которые потом принимают в стенах ВР. Вот эта отмена Конституционным Судом политреформы и возвращение к Конституции 1996 года, и будет работать все-таки Конституционная Ассамблея, будем надеяться. Как вы оцениваете такой поворот истории, как возвращение к Конституции 1996 года?

Негативно отношусь. Но мы делали и говорили о политической реформе в период такой политической стабильности, когда началось дело Гонгадзе – началась политическая нестабильность. А сегодня, если посмотреть, ВР сегодня не готова управлять государством. И президент сделал верный шаг, что инициировал вместе с депутатами Партии регионов переход опять к той системе, которая была раньше. Если у нас будет в будущем когда-то политическая стабильность, то мы можем к этому вернуться. На сегодняшний день, мы в сложном экономическом положении и социальном, финансовом, что я считаю, что президент правильно сделал, что взял на себя миссию главы исполнительного сонета нашей страны. Он сегодня глава исполнительной власти в государстве, а Кабмин реализовывает те направления, которые поручит президент. На сегодняшний день, я думаю, что это оправданно. А какое решение примет Конституционная Ассамблея, к сожалению, оппозиция не будет принимать участие в решении этих вопросов. Это абсолютно неверный вопрос, потому что каждый человек должен принимать участие.

23.02.2012

Читать полностью: //www.versii.com/news/250256/

Источник: //www.radioera.com.ua/

Владислав Лукьянов: основным направлением является евроинтеграция

Владислав Лукьянов – народный депутат Украины от фракции Партии регионов. Об итогах работы парламента в первую неделю после новогодних каникул. Новостей за пять рабочих дней подкинули немало, чувствуется приближение выборов. Поэтому основные темы, которые мы возьмем для обсуждения – принятие в первом чтении нового УПК, выступление президента в парламенте, требования оппозиции относительно выполнения резолюции Парламентской Ассамблеи Совета Европы и в этом контексте перспективы евроинтеграции, а именно – что, по мнению Польши, мешает Украине двигаться в этом направлении намного быстрее. И обсудим также украинскую теорию и практику измены, а именно «шпионский» скандал с перекупкой «слуги народа» – реально может претендовать на самый главный скандал февраля.

Я дам вам возможность подвести итоги первой парламентской недели. Позитивы или негативы?

Кроме перечисленных вопросов я обратил бы внимание на вопрос, который вроде бы не попал в главные новости и нигде не муссируется. Главным является то, что ВР, начав работать, отошла от блокирования, от препятствий в работе, и ВР работала строго в рамках регламента – это самое важное. Несмотря на разные точки зрения, на острые дискуссии, ни оппозиция, ни большинство, никто не переходил рамки дискуссии. Отношения между двумя составляющими власти четко вписывались в рамки регламента работы ВР. 

Безусловно, очень важным было выступление президента Украины Виктора Януковича и послание, которое президент послал не только народным депутатам и ВР, а и всем гражданам Украины. Оно имело четкое направление, оно было четко структурировано – экономическая, политическая часть, направления реформ, направления развития в экономике. Были очерчены 3 главных направления для изменений: энергосбережение, диверсификация энергоснабжения государств, решение проблем ЖКХ – те вопросы, которые больше всего беспокоят людей, вопросы, с которыми люди сталкиваются каждый день. 

Важным был акцент на конституционных изменениях и подготовке работы Конституционной ассамблеи и разработка конституционной реформы. Важно то, что предложения относительно разработки проекта документа будут разрабатывать специалисты, политики вмешиваться не будут, и только на этапе рассмотрения. Но мы надеемся, что мы получим цельный документ, который не будет собран по кусочкам и не будет иметь эклектический характер, как мы имели Конституцию для внесения изменений – где мы столкнулись с противоречиями, видели, что был постоянный конфликт между президентом и правительством, когда на заседание правительства не приходили губернаторы. Глава правительства, в свою очередь, запрещал министрам приходить к президенту Ющенко. То есть мы надеемся, что документ будет цельный, и он будет учитывать весь опыт – позитивный и негативный, чтобы избегать конфликтных ситуаций. 

Позитивным шагом является принятие в первом чтении законопроекта «Об УПК», ряда других законопроектов. Важным законопроектом был 9665-й законопроект, который предоставляет статус посланию президента и нормирует этот документ.

17.02.2012

Читать полностью: //www.versii.com/news/249857/

Источник: //www.radioera.com.ua/

Вадим Колесниченко: резолюция ПАСЕ – существенный прорыв власти

Вадим Колесниченко – народный депутат от фракции Партии регионов. Будем говорить о резолюции Парламентской ассамблеи Совета Европы относительно Украины. Будет ли Украина выполнять требования этой резолюции. Коснемся процесса работы Конституционной ассамблеи и некоторых решений Конституционного Суда Украины. На сессии Парламентской ассамблеи Совета Европы была принята резолюция относительно функционирования демократических институций в Украине. В этом документе ПАСЕ выразила обеспокоенность состоянием здоровья заключенных бывших чиновников Украины Луценко, Иващенко, Тимошенко, а также выступила за отмену обвинений членов бывшего правительства Украины…

А вот о конституционных изменениях. Также ПАСЕ призвала Украину к немедленной реформе Конституции. Ассамблея подтверждает свою позицию относительно невозможности реализации реформ, необходимых для выполнения Украиной своих обязательств перед Советом Европы, без реформирования нынешней Конституции. У нас рабочая группа по созданию Конституционной ассамблеи уже очень давно, длительное время работает, и почему-то результаты не заметны. Очень жалуются представители оппозиции, общественности, что их туда не привлекают.

Первое, давайте начнем с главного. Президент весной своим указом сделал то, за что его все критикуют – он создал программу подготовки к Конституционной ассамблее. За это время у нас Леонид Кравчук, по-моему, оппозиция, а Кравчук является их представителем, разрабатывают порядок работы Конституционной ассамблеи, механизм и способы принятия решений и порядок формирования. Вот в ближайшее время это будет утверждено, и начнется порядок формирования. Президент сделал главное – он дал возможность не власти, а тем, кто сегодня более приближен к оппозиции, потому что на последних выборах Кравчук поддерживал Тимошенко – по-моему, трудно обвинить его в лицеприятном отношении к власти. И не парламент будет формировать пакет этих документов. И сегодня мы видим заявление господина Мороза, что власть поступает неконституционно. В Конституции нет вообще ничего о Конституционной ассамблее. Нам кого слушать? Сегодня Мороз тоже в оппозиции. Нам нужно выполнять требования Европарламента либо слушать, как нам оппозиция говорит, что мы идем незаконным путем.

08.02.2012

Читать полностью: //www.versii.com/news/249857/

Источник: //www.radioera.com.ua/