Леонід Кравчук: Україна не може націоналізм вважати нацизмом

22 червня створили коаліцію "Україна без нацизму". Її очолив перший президент України Леонід Кравчук. 

Меморандум про створення такої коаліції підписали в Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ. 

Про мету створення коаліції та її подальшу діяльність кореспонденту Gazeta.ua розповів очільник "України без нацизму".

Хто ініціатор створення організації "Україна без нацизму"? Чому Ви вирішили приєднатися?

- Ініціатором її створення був голова російської організації "Росія без нацизму" пан Шпігель. Але він також є одним з керівників міжнародної організації "Світ без нацизму". Він приїхав, зустрівся зі мною, і так поспілкувалися і прийшли до висновку, що світ зараз дуже активізується з точки зору радикалізму і нацизму. І ці радикальні екстремістські лінії політиків, та й не лише політиків, призводять до крайніх форм і методів — саме нацизму, фашизму і такого іншого. Адже у нас ще ніколи не було такого інтенсивного обміну народами, як зараз. В Україні подивіться: корейці, китайці — створюють цілі колонії. Але люди ж мають якось звикати один до одного. Якщо раніше світ був більш-менш закритим, то зараз він відкривається, а справжньої роз'яснювальної роботи не ведеться.

Чим конкретно займатиметься антифашистська коаліція "Україна без нацизму", яку Ви очолили?

- Наші люди по-різному сприймають спосіб життя, релігію та філософію тих людей, які до нас приїжджають. Тому виникають іноді конфлікти на тлі саме непорозуміння. Але є ще й ці екстремістські організації: з поля зору нормальних людей це фашизм, екстремізм. І ми бачимо як це проявляється у всьому. І тому відбулася така розмова, що потрібно в державі мати таку структуру як "Україна без нацизму", яка б фіксувала відповідні матеріали і десь би подавала їх до преси, проводила роз'яснювальну роботу, десь би проводила акції гуманітарно-політичного характеру. Яка б закликала не допускати подібних речей, бути спокійними в такий важкий час, тобто тлумачити, пояснювати і упереджувати. У цьому і полягають основні наші завдання.

От, скажімо, є футбол і фільм БіБіСі "Стадіони жахів". Пройшло скільки матчів у Львові, Харкові і Донецьку, то люди живуть і ніяких проявів ненависті і жахів немає. Я дивився цей фільм , він завершується дуже рельєфними словами колишнього головного тренера Великобританії: "Якщо ви хочете вернутися в труні, то їдьте на матчі в Україну". Розумієте, це ж явно людина ніколи не була в Україні і дозволяє собі робити такі заяви. А комусь вигідно це тиражувати. Є проблеми, але є й замовні певні речі, коли комусь вигідно представити Україну в такому світлі. Там десь газета пише, що Україна — це країна проституток. Та ми самі інколи даємо підстави для цього: я думаю, якби ці "Фемен", замість того, щоб роздягатися і дзвонити у дзвони подали до суду на цю газету, то було б від цього дуже багато користі. Та й вони б чогось навчилися у процесі підготовки судового запиту. Була б користь для держави, ми б якось честь свою захищали. А такими нецивілізованими методами вирішувати питання нам не личить. Тобто виникла потреба і ми створили комітет "Україна без нацизму".

За якими критеріями Ви будете визначати "неонацистів"?

- Ми зустрічалися у п'ятницю, були різні люди з різними поглядами і я кажу, що нацизм, фашизм, радикалізм — це універсальні явища. Не буває екстремізму, як дехто хоче представити — у Львові є, а в Донецьку нема. У Львові свій, а в Донецьку свій — пам'ятник Сталіну це теж екстремізм. Це є не тільки в Україні, і я не хочу у цьому випадку когось за щось картати: загальне явище, тенденція загальна — радикалізується світ, політика, відносини між людьми. І ми повинні бути до цього готові. Щоб не було такого, що: ой створили організацію, мабуть щось там таке важке вже відбувається. Ні, але ми маємо завжди реагувати на подібні речі. Щоб не було пізно. Бо зараз будемо мовчати, а через кілька років це набуде масового характеру і вже ніяка організація нам не допоможе.

Як організація буде вишукувати екстремістів, неонацистів? До правоохоронців будете звертатись?

- Ні, ми не будемо одразу вдаватися до застосування силових правоохоронних дій. По-перше, ми будемо слідкувати, чи вони дотримуються законів. Якщо вони в рамках закону проводять якусь акцію і ця акція не закликає до насильства, до міжнаціональної ворожнечі, до екстремізму у відносинах між людьми, - хай собі проводять на здоров'я. Але якщо ця акція поводиться незаконно, порушує наші норми життя, Конституцію, закони співжиття — то ми мусимо проінформувати відповідні структури. По-друге, ми будемо проводити свої акції, щоб нагадувати людям, що загинули мільйони людей, що був Бабин Яр, Биківня, НКВС. У нас важка історія і ми не можемо забути про це, бо був Голодомор, були репресії — мільйони людей загинули лише тому, що комусь колись вважалося, що все у нас добре. Тобто без надриву, без звинувачень , виважено, без образ і національних почуттів, чи релігійних, але роз'яснювати, що у нашій історії таке вже було, і до чого воно призвело. А хто дозволяє собі подібні речі, то треба, щоб люди знали. Тому, це роз'яснювальна робота з тими, хто піддаються, а ті, хто порушують, відносяться до якоїсь екстремістської організації, чи просто порушує закон, той має за це відповідати.

За якими саме критеріями можна відрізнити екстремізм і нацизм?

- Це міжнаціональні стосунки, для когось колір шкіри викликає певні асоціації. Ви подивіться, що у польському містечку понаписувано про євреїв, це ж вони знімали документально. Так само і в інших містах — що в Росії їх немає? Є звичайно. Тобто це перш за все порушення закону, порушення етики моралі, національної гідності, і ще плюс релігійний екстремізм.

В Моніторингу, який проводили організації, що утворили коаліцію сказано, що ВО "Свобода" відноситься до розряду неофашистських організацій.

- Не хотів би на прапор зараз піднімати "Свободу". Я не вважаю "Свободу" фашистською, чи націонал-фашистською організацією. Це не є фашизм, і це не є нацизм. Це є національна організація більш схильна до національного екстремізму, ніж до спокійного національного життя. Україна не може націоналізм вважати нацизмом. Я хочу, щоб це всі зрозуміли, націоналізм — це почуття любові до всього національного — до мови, до культури, до побуту, до пісні, до слова. Це здоровий націоналізм. Але є національний екстремізм, який ці речі уособлює у якусь філософію, історію і наслідком є неприйняття інших — людей іншої національності. Тобто це доведення до абсурду свого національного "я". Треба роз'яснювати, боротись, але записувати зразу "Свободу" у фашистську організацію — це є перебільшення. І я виступав і казав, що цього ми не можемо робити. Бо тоді що нам робити з цими організаціями, які створюються в Криму, Одесі, які мають чисто екстремістський характер поведінки? Вони створені іншою Україною у нашій країні, або росіянами, людьми російського походження. Вони їдуть у Львів, створюють там проблеми при покладанні вінків, це ж погано. Тому я буду категорично проти, якщо комусь захочеться Західну Україну представити у світлі національно-патріотичного екстремізму, чи фашизму, а потім говоритимуть, що на Сході у нас там всі просто білі і пушисті.

Інна ІВЕРШЕНЬ, 25.06.2012

//gazeta.ua/articles/politics/_kravchuk-ya-proti-yakscho-budut-govoriti-scho-na-zahidnij-ukrajini-e-fashizm-a-n/442631

Віктор Янукович. Про етнонаціональну політику 

Володимир Ференц. Чому на Західній Україні є фашизм, а на Сході усі білі і пушисті? 

Вадим Ак-Мурза. Лиходеевщина 

Віктор Ющенко. Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті

Леонід Кравчук: Конституційна Асамблея не підпорядковується Партії регіонів

Голова Конституційної Асамблеї розповів про те, як мінятимуть основний закон і чи зроблять російську мову другою державною

Президент України Віктор Янукович своїм указом створив Конституційну Асамблею (КА) – спеціальний допоміжний орган при главі держави, який до 2014 року покликаний сформувати новий текст основного закону. До її складу увійшло 93 експерти та політики. Опозиція брати в ній участь відмовилася, але, схоже, решта членів Асамблеї не дуже цим перейнялися.

Чому сьогодні знову назріла потреба міняти основний закон?

В історії Конституції є багато кроків, які були викликані не потребою національних інтересів українського суспільства, а потребою певних політичних сил і груп. На жаль, Конституція приймалася не під стратегічні національні інтереси, а під інтереси конкретних посадових осіб. Якщо говорити конкретно, то президентів України – Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

Ви маєте на увазі конституційну реформу 2004 року?

Так. Це була не конституційна реформа під потреби народу, а під потреби політичних сил. Тому вона й зараз не сприймається народом, який не вважає її своєю. Ми не можемо говорити, що це договір між владою і народом. Це Конституція під конкретний час і конкретні завдання. Виходячи із потреб українського суспільства, ми дійшли висновку, що Конституцію треба модернізувати, як і все українське суспільство. Модернізація суспільства можлива лише тоді, коли буде сучасна модерна Конституція. Для змін Конституції треба застосовувати нетрадиційні форми, щоб народ відчув, що він якоюсь стороною, прямо чи опосередковано причетний до прийняття Конституції, щоб народ сказав, що вона є нашою, що на даному етапі вона відповідає нашим національним інтересам. Бо суспільство пішло у перед, а Конституція залишилася позаду.

Леоніде Макаровичу, які положення чинної Конституції має на меті змінити Асамблея?

Українське суспільство і європейські організації – Венеціанська комісія, ПАРЄ ставлять завдання змінити правову систему України. Йдеться про проведення реформи правосуддя, правоохоронних органів, щоб вони захищали людину, а не владу. У центрі реформ має стояти людина. Але для того, щоб це почати робити, нам треба змінити відповідні положення в Конституції.

По-друге, розділ про місцеве самоврядування у нас виписаний абстрактно і дуже загально. Демократичний лад не буде існувати, якщо не буде змінено місцеве самоврядування із перенесенням туди частини прав для виконання своїх повноважень. Самоврядуванню потрібні певні права, щоб повноцінно виконувати свої обов’язки. Це лише два приклади, які свідчать, що конституційна реформа вкрай потрібна. І така ж ситуація із кожним розділом Конституції.

Зміни до Конституції будуть виносити на референдум?

Спершу Конституційна Асамблея напрацює проект закону про внесення змін до Конституції. Ми будемо це робити упродовж цього і наступного року. Ми підготуємо концепцію змін, яка буде відповідати змінам, які назріли у суспільстві, відповідати європейським стандартам. Тоді ми зможемо перейти до підготовки внесення змін у саму Конституцію.

Якщо Верховна Рада, Президент або громадськість ініціює це питання, тоді парламент може прийняти рішення про проведення референдуму. До речі, у 13 розділі Конституції передбачене винесення на референдум трьох розділів у разі їхньої зміни. Але й вся Конституція може бути винесена на референдум.

А Ви припускаєте, що зміни до Конституції можуть бути виписані під політичні інтереси теперішньої влади?

Я уважно слухав звернення Президента на засіданні КА і не знайшов там жодного слова про це. Я не можу послатися на будь-який акцент Президента, який би вказував на те, що він хоче аби ми внесли до Конституції зміни, які відповідають його особистим інтересам. Я не чув жодних натяків про це й під час спілкування з Президентом. Тому не бачу тут ніякої загрози.

Закінчаться вибори і про питання мови забудуть

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко каже, що депутати будуть домагатися через КА прописати в основному законі російську мову другою державною. Це не політична складова змін до Конституції?

Я думаю, що Вадим Колесніченко може пропонувати і домагатися будь-чого. Але КА не підпорядковується Партії регіонів. Асамблея не є органом, який створила фракція Партії регіонів. І наполягати або диктувати КА будь-які формули – неможливо. Інша справа, що фракція Партії регіонів делегувала своїх представників в Асамблею. Вони можуть вносити відповідні пропозиції. Як демократична організація, КА буде їх обговорювати. Ми не можемо їх відкинути, ми можемо поставити їх на голосування. Я, наприклад, вважаю, що 10 стаття Конституції забезпечує нормальне середовище щодо мов в Україні. Українська мова є державною і ніхто не може ставити під сумнів цю норму Конституції. Регіональні мови і мови нацменшин мають в Україні підтримку, їх розвиток і застосування забезпечується державою. Інша справа - треба підготувати закон про застосування мов. Не той закон про державну мовну політику, який підготував Колесніченко. Йдеться про застосування мов в багатонаціональній державі. Але така політика не може застосуватися за рахунок української мови.

На Вашу думку, питання російської мови дійсно так гостро стоїть на порядку денному в державі?

Я спілкувався із представниками національних меншин. У них є питання підручників, вчителів, шкіл. Але вони не кажуть, що бракує політики, йдеться про виконання цієї політики.

Якщо йдеться про російську мову, яку під виглядом регіональної збираються розширити, то вона й так домінує в Україні, утисків її ніде нема – це вигадки. Це питання надумане, зроблене під вибори. І Вадим Колесніченко свою заяву зробив теж під вибори. Закінчаться вибори і закінчиться це питання, як було вже 20 років. Комусь не терпиться змінити державну мовну політику, але для цього треба 300 голосів. Їх немає і не буде в парламенті, який буде обраний у жовтні цього року.

Тому треба поважати суспільство, історію, державну українську мову і себе. Кожен має право любити свою рідну мову. Але поважати державну мову він зобов’язаний законом і коли цього не робиться, то це низька політична культура, яка опустилася вже нижче ватерлінії.

Члени КА свідомі люди і розуміють, порушувати це питання, йти на конфронтацію є безглуздо. Кожен може говорити, що йому заманеться, але є реалії і є нормальні люди в Україні, які будуть керуватися інтересами суспільства, а не окремих міст чи регіонів.

Більшість у КА буде керуватися національними стратегічними інтересами України і ніхто не візьме на себе відповідальність розколювати державу під вибори або йти на поводу радикалів чи екстремістів. Цього КА не може допустити.

А яка форма державного устрою буде передбачена у змінах до Конституції?

Я вважаю, що Асамблея не може вирішити це питання. Вона може лише запропонувати. Щодо того, чи потрібно буде змінювати устрій в державі з президентсько-парламентського на президентський або парламентський, я не думаю, що сьогодні це треба обговорювати. Спершу треба внести зміни, подивитися, як вони працюватимуть, а якщо виникне питання устрою, то звернутися до народу, а не вирішувати це одній особі чи КА. Моя особиста думка полягає у тому, що я поки що це питання не піднімав би до рівня Конституції. Устрій, який сьогодні існує, має існувати далі. Треба уточнити деякі формулювання, щоб одна гілка влади не переходила межі повноважень іншої гілки, щоб все було чітко і зрозуміло виписано.

Розмовляв Ярослав Іваночко, 22.06.2012

//ipress.ua/articles/leonid_kravchuk_konstytutsiyna_asambleya_ne_pidporyadkovuietsya_partii_regioniv_3474.html

Фото: glavcom.ua

Рішення №3 Про координаційне бюро Конституційної Асамблеї (склад) 2012

Про координаційне бюро 

Конституційної Асамблеї

Рішення від 20 червня 2012 року №3

м. Київ

Керуючись пунктами 11, 13 Положення про Конституційну Асамблею, затвердженого Указом Президента України від 17 травня 2012 року № 328 «Про Конституційну Асамблею», Конституційна Асамблея вирішила:

1. Затвердити персональний склад координаційного бюро Конституційної Асамблеї:

КРАВЧУК Леонід Макарович –
Голова Конституційної Асамблеї
[Кравчук І - Кравчук - Кравчук ІІ - Кравчук ІІІ]



ШЕМШУЧЕНКО Юрій Сергійович – заступник Голови Конституційної Асамблеї, директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академік Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор

СТАВНІЙЧУК Марина Іванівна – секретар Конституційної Асамблеї, Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України

Голови Комісій Конституційної Асамблеї:

БУТКЕВИЧ Володимир Григорович – голова Комісії з питань прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, суддя Європейського суду з прав людини у відставці, доктор юридичних наук, професор [заява про вихід]

ЄРМОЛАЄВ Андрій Васильович – голова Комісії з питань організації державної влади, директор Національного інституту стратегічних досліджень [директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»]

МАЛЯРЕНКО Василь Тимофійович – голова Комісії з питань правосуддя, суддя Верховного Суду України у відставці, Голова Верховного Суду України у 2002 – 2006 роках, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор

СЕЛІВАНОВ Анатолій Олександрович – голова Комісії з питань здійснення народовладдя, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор

СЕРЬОГІНА Світлана Григорівна – голова Комісії з питань адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування, завідувач кафедри державного будівництва Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», кандидат юридичних наук, доцент

СКРИПНЮК Олександр Васильович – голова Комісії з питань конституційного ладу та порядку прийняття і введення в дію змін до Конституції України, начальник відділу зв'язків з державними органами і міжнародними організаціями Національної академії правових наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор

ТАЦІЙ Василь Якович – голова Комісії з питань правоохоронної діяльності, президент Національної академії правових наук України, академік Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор.

Голова
Конституційної Асамблеї Л.Кравчук

Секретар
Конституційної Асамблеї, Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України М.Ставнійчук

____________
Прес-служба Президента України Віктора Януковича

//www.president.gov.ua/news/24769.html

27.11.2013 (ХІІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №20-21] 

30.10.2013 (ХІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №19] 

17.09.2013 Рішення координаційного бюро Конституційної Асамблеї Про робочу групу з доопрацювання проекту Концепції внесення змін до Конституції України (склад) 

20.05.2013 (Х) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №15-17] 

23.04.2013 (ІХ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №14]

22.03.2013 (VІIІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №13]

20.02.2013 (VІI) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №11-12] 

05.02.2013 (VI) Засідання координаційного бюро КАЯК 

23.01.2013 (V) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №10] 

29.11.2012 (ІV) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №6-9, проекти рішень КАЯК №9-11] 

04.10.2012 (ІІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №4-5] 

10.09.2012 (ІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №1-3] 

11.06.2012 Перше засідання координаційного бюро КАЯК

Перше засідання Конституційної Асамблеї Януковича - Кравчука 2012

21.06.2013 Стенограма четвертого засідання КАЯК 

21.06.2013 Протокол №4 пленарного засідання КАЯК 

21.06.2013 Четверте засідання КАЯК (фото) 

06.12.2012 Стенограма третього засідання КАЯК 

06.12.2012 Протокол №3 пленарного засідання КАЯК

06.12.2012 Третє засідання КАЯК (фото) 

21.09.2012 Стенограма другого засідання КАЯК (відео) 

21.09.2012 Протокол №2 пленарного засідання КАЯК 

21.09.2012 Друге засідання КАЯК (фото) 

20.06.2012 Стенограма першого засідання Конституційної Асамблеї за участю Президента України 

20.06.2012 Протокол №1 першого пленарного засідання Конституційної Асамблеї за участю Президента України 

20.06.2012 Леонід Кравчук. То буде конституція народу

20.06.2012 Виступ Президента на першому засіданні Конституційної Асамблеї

20.06.2012 Виступ Голови Верховної Ради України Володимира Литвина на першому засіданні Конституційної Асамблеї 

17.05.2012 Виступ Голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука на першому засіданні Конституційної Асамблеї [тези] 

20.02.2008 Перше засідання Національної конституційної ради Віктора Ющенка

Леонид Кравчук: Я не буду писать Конституцию под Януковича

Глава Конституционной ассамблеи Леонид Кравчук рассказал о том, как будет работать новый орган, а также прокомментировал связанные с ним опасения

Первый президент Украины Леонид Кравчук в интервью ЛІГАБізнесІнформ высказал мнение, что страна с 2004 года живет с нелегитимным Основным законом. Рассказал о планах по изменению Конституции, заверил в том, что никто не собирается продвигать норму об избрании президента парламентом, а также эмоционально прокомментировал ситуацию с нагнетанием политиками языковой проблемы.

- Когда у людей мало информации, появляются слухи. В частности, о возглавленной вами по президентскому указу от 17 мая Конституционной ассамблее. Расскажите, как вы намерены работать, какой будет структура, порядок принятия решений?

- Есть указ президента о создании Конституционной ассамблеи. Примерно в середине июня мы соберемся на первое собрание. Придет президент Виктор Янукович, думаю, что он пригласит еще кого-нибудь из первых лиц: возможно, спикера парламента. На этом заседании определим структуру ассамблеи, количество групп-комиссий, обозначим их кадровый состав, поставим задачи. Думаю, что группы будут сформированы по количеству разделов Конституции. Примем регламент, порядок рассмотрения предложений рабочих групп на общих собраниях. Думаю, изберем президиум. Все эти вопросы решим открыто - в присутствии СМИ, представителей общественности. Наши двери открыты для всех. Затем уже в процессе работы группы подадут предложения, которые будут широко обсуждаться на "круглых столах", в вузах, прессе, все будет открыто. Подготовка изменений в Конституцию займет не меньше года, работа предстоит очень серьезная.

- Зачем нужно модернизировать Конституцию редакции 1996 года, если часто говорили о том, что она едва ли не самая демократическая в Европе?

- Мы прошли через период экспериментов с парламентско-президентской моделью в 2004 году. Конституция тогда изменилась, но ненадолго. В том числе потому, что изменения приняли с явными нарушениями регламента. И когда пришел к власти Янукович, был справедливо поставлен вопрос о нарушениях при проведении конституционной реформа 2004 года. Но Конституционный суд, признав эти нарушения и вернув редакцию Основного закона 1996 года, также превысил свои полномочия. У КСУ нет таких прав, он может лишь внести предложения в парламент. Из-за этого получается, что мы сегодня живем по нелегитимной Конституции. И Венецианская комиссия, и ПАСЕ пришли к выводу, что наша Конституция должна пройти определенную процедуру легитимизации. Поэтому и была создана Конституционная ассамблея.

Люди путают, когда говорят о том, что Кравчук под диктовку Януковича будет писать новую Конституцию. Все будет решать парламент

- А как насчет того, что подобные инициативы должны исходить от парламента, а не президента?

- Верховная Рада уже себя показала не с лучшей стороны. Учитывая, что в 2004 году она приняла Конституцию с нарушениями, надежды на парламент мало. Поэтому мы встретились с президентом Януковичем и пришли к выводу, что модернизировать Конституцию очень нужно. Янукович выступил инициатором создания ассамблеи. Те, кто говорит, что президент не имел права инициировать создание Конституционной ассамблеи, просто невежды. Тем более что ни одна наша рекомендация не станет законом и не войдет в Конституцию в обход парламента. Ассамблея - лишь консультативный орган. Люди путают, когда говорят о том, что Кравчук под диктовку Януковича будет писать новую Конституцию. Все будет решать парламент.

- Президент повлияет на работу Конституционной ассамблеи?

- Я - первый президент Украины, никогда не буду работать под кого-то. Есть задача внести изменения в Конституцию, которые соответствовали бы интересам украинского народа. За это время мы несколько раз встречались с Януковичем, и ни разу я не слышал от него пожеланий внести какие-то правки по его желанию.

- Оппозиция отказалась участвовать в процессе. Вы пытались связаться лично с лидерами оппозиции и попытаться объяснить им важность участия? Ведь фактически часть избирателей, которые поддерживают оппонентов власти, не принимают участие в конституционном процессе.

- Я даже письменно обращался к лидерам оппозиции. 

Просил не игнорировать работу ассамблеи, говорил о том, что это закон для всего народа, что тут нет ни оппозиции, ни власти - есть экспертный совет. И без их участия принимать такие решения для всего народа было бы не совсем правильно. 

Приходите, работайте, предлагайте, а если почувствуете, что вас в чем-то ущемляют - можете дверью хлопнуть. Но заранее говорить о каких-то несуществующих подводных течениях, априори называть Конституционную ассамблею проводником воли президента - это несерьезно и неправильно.

- Что ответили оппозиционеры?

- Ответ один: "Мы не дадим своих представителей". А потом в интервью и публичных выступлениях они говорят о том, что Янукович, мол, создал себе подконтрольный орган, что Рада проголосует все, что предложит президент через ассамблею. Ну что я могу им ответить? Набирайте большинство на выборах осенью и сами будете решать, хорошие предложения внесет ассамблея или нет. Все в ваших руках.

- Какие разделы Конституции в первую очередь нуждаются в модернизации?

- В нашей Конституции нет раздела о местном самоуправлении, нет раздела об экономических основах жизни страны. Нет точного разграничения на основе легитимности полномочий между ветвями власти, есть проблемы с реформированием судебной системы, вопрос полномочий правоохранительных органов. Конституция сегодня полна пробелов.

Потом мы должны устранить неоднозначные и неточные формулировки в Конституции. Например, в ней записано, что народный депутат голосует в парламенте лично, и что? Никакой ответственности. А если бы через запятую было написано, что в случае голосования за кого-то этот голос не засчитывается, мы бы сняли многие вопросы.

Почти каждая статья требует уточнения. Изменения не будут косметическими. Нашей Конституции нужен евроремонт

- Насколько изменится Конституция?

- Почти каждая статья требует уточнения. Изменения не будут косметическими. Нашей Конституции нужен евроремонт.

- Говорят, что по итогам работы Конституционной ассаблеи президента будет выбирать парламент. Это, мол, и является настоящим мотивом Януковича по созданию ассамблеи.

- Кто так решил? Это будет решать парламент.

- А если новый парламент будет явно пропрезидентским?

- Мы приглашаем тех, кто публично высказывает подобные опасения, принять участие в заседаниях и круглых столах в рамках работы ассамблеи. Во-первых, они сами удостоверятся в том, что это не политизированный и, тем более, не провластный орган. А во-вторых, смогут открыто высказать свою точку зрения по любому вопросу.

- Ваша личная точка зрения - можно ли президента Украины избирать в парламенте?

- Ни в коем случае. Президент должен избираться всенародно. 20 лет Независимости нам показали, что избранный всенародно президент является необходимой политической и государственной фигурой. Мы не готовы к тому, чтобы в этом плане что-то менять, и, я думаю, еще много лет готовы не будем.

- Ассамблея начинает свою работу в весьма непростой период для страны (охлаждение отношений с Западом и Россией, парламентские выборы), и поэтому многими воспринимается неоднозначно. Как бы вы охарактеризовали нынешнюю политическую обстановку?

- В первую очередь, я не драматизирую ситуацию. Я вижу, что власть работает, у нас есть успехи в экономике, в Украине низкий уровень инфляции. Экономическая ситуация в Украине лучше, чем даже прогнозировали. Увеличились инвестиции, на глазах улучшается инфраструктура…

- …а также вошли в обиход такие выражения, как "политические заключенные", "политически мотивированные решения суда"…

- Вопрос прав и свобод, верховенства права для нас болезнен. Цивилизованные страны справедливо делают нам замечания и выражают непонимание по поводу того, что происходит. Украина должна устранить эти проблемы. Это должен сделать парламент, если мы хотим стать частью европейского сообщества. Нужно искать пути демократизации нашего законодательства в части прав и свобод.

Сегодня в Раде сидят такие ястребы, которые готовы на любую провокацию, лишь бы задобрить избирателей в мажоритарном округе Севастополя, так как в список их уже вряд ли пустят

- Кто должен принимать решения? Президент?

- Все упирается в парламент. Если бы Верховная Рада, например, изменила ст.364 и ст.365 Уголовного кодекса, давно бы сняли эти вопросы. У президента, скажем, в ситуации с Тимошенко, есть право помилования, но только после рассмотрения кассационной жалобы на приговор в суде. Не нужно об этом забывать.

- Кроме прав и свобод обычных граждан, многих, в том числе и за рубежом, беспокоит вопрос чрезмерных прав и возможностей представителей власти. Почему, когда вы были президентом, ваш сын не стал в десять раз богаче за год, а его и ваши ближайшие друзья и родственники не занимали высшие посты, как это происходит во власти сегодня? Есть проблема?

- Я соглашусь, когда в стране сложная экономическая ситуация, все должны с этим считаться. Создание закрытых корпоративных групп вокруг власти не может не раздражать людей. Этого делать нельзя, но, к сожалению это у нас существует, и дело не только в Януковиче. Посмотрите: жену Януковича не видно, а жена Виктора Ющенко была очень активной и часто злоупотребляла своим положением. Где "Больница будущего"? Жена Леонида Кучмы тоже собирала вокруг себя какие-то группы - это все пагубная практика нашей политики. Когда в стране тяжело - не надо дразнить людей, демонстрируя какую-то особенную имущественную состоятельность.

- Снова обострилась языковая тема. Как вы относитесь к скандальному законопроекту о языках и его инициаторам?

- Поднятие языкового вопроса в парламенте - сознательная провокация. Этот вопрос вообще нельзя было выносить в парламент. Языковая политика у нас одна - ст.10 Конституции. Все ведь знают, что этот законопроект опять будет раскалывать общество, но все равно вносят. Я вам зачитывал цитату Екатерины II (перед началом интервью Леонид Кравчук, находясь под впечатлением от произошедшего в Раде побоища (…), зачитал заранее подготовленную цитату Екатерины II о необходимости "обрусения" украинских земель, - ред.). Так вот, те, кто инициировал этот вопрос, достойные продолжатели дела российской императрицы, новоявленные Валуевы (Леонид Кравчук говорит о секретном циркуляре Министра внутренних дел Российской империи Петра Валуева от 18 июля 1863 года, в соответствии с которым часть религиозных, учебных и образовательных книг и публикаций на украинском языке была приостановлена, - ред.).

- Но если Янукович - почетный глава Партии регионов, он мог бы просто запретить соратникам вносить подобные вопросы в парламент. Иначе складывается впечатление, что позиция одного регионала - позиция всей фракции, а, значит, и всей власти.

- Примерно полгода назад я обратился к президенту с письмом о гуманитарной политике, о языках в Украине, в котором изложил свою точку зрения о недопустимости языковых спекуляций. Мы встретились. Он сказал мне: "Леонид Макарович, я вас услышал, этот вопрос сейчас не стоит на повестке дня". Поверьте, не все президент может сделать. Сегодня в парламенте сидят такие ястребы, которые накануне выборов готовы на любую провокацию, лишь бы задобрить избирателей в мажоритарном округе Севастополя, так как в список их уже вряд ли пустят. Тот же Колесниченко отстаивает свои личные интересы. Моя точка зрения - недопустимо, чтобы украинцы в Украине были вынуждены бороться за украинский язык.

28.05.2012

Роман Чернышев, ЛIГАБiзнесIнформ

Информационное агентство

//news.liga.net/interview/politics/670117-kravchuk_ya_ne_budu_pisat_konstitutsiyu_pod_yanukovicha.htm

Леонід Кравчук: 99… 81… 14… 4… 10… 5… 95… 73… 39… 4… 3… 2… 1… 1… 1… 18… 1… 50… 70-80-73… 51…

Прес-конференція Президента України у 1991-1994 роках, 

Голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука на тему: 

«Про створення Конституційної Асамблеї Указом Президента України Віктора Януковича від 17 травня»

Виступ Голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука на першому засіданні Конституційної Асамблеї [тези]

1. Світовий досвід свідчить, що конституційна асамблея як політично незаангажована і професійна, представницька інституція є однією з ефективних демократичних організаційних форм забезпечення суспільної підтримки та сприйняття пропозицій щодо конституційних змін, досягнення політичної злагоди у суспільстві і державі з цих питань.

Започаткування роботи Конституційної Асамблеї відбувається у світлі закликів до виконання резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи та Рекомендацій Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) щодо ініціювання всеосяжної конституційної реформи, не відкладаючи це питання до наступних парламентських виборів.

Виходячи з цього, Президентом України В.Януковичем було спочатку підтримано суспільну ініціативу щодо створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції України, а Науково-експертною групою з підготовки Конституційної Асамблеї підготовлено Концепцію формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї, що схвалена Указом Президента України від 25 січня 2012 року №31.

2. Президент України В.Янукович 17 травня 2012 року своїм Указом № 328 утворив Конституційну Асамблею як спеціальний допоміжний орган при Президентові України, затвердив Положення про Конституційну Асамблею та персональний склад.

Необхідно зазначити, що Положення про Конституційну Асамблею підготовлено на основі Концепції формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї, а її персональний склад сформовано у порядку передбаченому Концепцією.

3. Добре, що є така зацікавлена реакція на цей Указ Президента України. Правда, вона засвідчила, що у нашому політикумі і суспільстві існує брак розуміння як специфіки конституційного процесу, так і правової природи конституційної асамблеї. Мало насамперед правових аргументів і багато різного роду необґрунтованих підозр. Чимало вигаданого, оскільки критикують не читаючи і не знаючи досконало питання. Не варто також забувати, що восени 2012 року відбудуться парламентські вибори. Зважаючи на логіку виборчих перегонів, політичні сили намагаються на критиці Президента України отримати політичні дивіденди.

4. При підготовці Положення про Конституційну Асамблею були повною мірою використані рекомендації Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), викладені у Висновку щодо Концепції створення та функціонування Конституційної Асамблеї в Україні, прийнятому на 86 Пленарній сесії Венеціанської Комісії у березні 2011 року.

Цей висновок надавався на проект Концепції, розробленої Комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (під керівництвом С.Головатого).

5. Основною метою створення та діяльності Конституційної Асамблеї як платформи для напрацювання фахових конституційних ініціатив, що підтримуються суспільством, є підготовка законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Основного Закону держави.

Вирішення цього питання буде побудовано на основі відкритості, публічності та легітимності, що має бути досягнуто через обов’язкове дотриманням встановленої розділом XIII Конституції України процедури внесення змін до Конституції України.

6. Основними завданнями Конституційної Асамблеї є:

1) узагальнення практики реалізації Конституції України, пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення з урахуванням досягнень і тенденцій сучасного конституціоналізму;

2) підготовка та схвалення Концепції внесення змін до Конституції України, подання її Президентові України;

3) підготовка на основі Концепції внесення змін до Конституції України законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та попереднє його (їх) схвалення;

4) організація громадського, а також фахового, в тому числі за участю міжнародних експертів, зокрема експертів Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України;

5) доопрацювання за результатами громадського і фахового обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України;

6) схвалення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та подання Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України відповідно до розділу ХІІІ Конституції України.

7. Діяльність Конституційної Асамблеї ґрунтується на принципах: верховенства права, колегіальності, самоврядності, прозорості, відкритості та гласності, незалежності у прийнятті рішень, а також на засадах професіоналізму і науковості, що є основою для ефективного, вільного та конструктивного обміну думками (діалогу), створення атмосфери довіри.

8. Конституційну Асамблею утворено у складі 95 осіб.

До складу Конституційної Асамблеї увійшли представники від депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України, політичних партій, Національної академії наук України, національних галузевих академій та академічних наукових установ, інших наукових установ та вищих навчальних закладів, профільних громадських організацій та незалежних експертно-аналітичних центрів.

Донині залишилися невикористаними квоти від фракцій «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина», Блоку «НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА», політичних партій «Фронт Змін», «Свобода», «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

Президент України залишається відкритим для пошуку суспільного консенсусу та політичного діалогу в найбільш пріоритетному питанні розвитку українського суспільства і держави – питанні модернізації Конституції України. З огляду на це, депутатським фракціям у Верховній Раді України та політичним партіям, які не подали пропозиції щодо кандидатур до персонального складу Конституційної Асамблеї, надано можливість вносити такі пропозиції протягом діяльності Конституційної Асамблеї.

17 травня 2012 р.

//www.president.gov.ua/content/ca_kravchuk2006.html

//zib.com.ua/ru/photos/2012-06-25/#2115

20.06.2012 Перше засідання КАЯК (відео) 

20.06.2012 Леонід Кравчук. То буде конституція народу 

20.06.2012 Виступ Президента на першому засіданні Конституційної Асамблеї 

20.06.2012 Виступ Голови Верховної Ради України Володимира Литвина на першому засіданні Конституційної Асамблеї 

20.02.2008 Перше засідання Національної конституційної ради Віктора Ющенка

Леонід Кравчук: Українські реформи повинні починатися з реформ у Києві

Леонід Кравчук розповів «Вечірці» про Громадянський форум Києва.

Минулої середи пройшли установчі збори Громадянського форуму. До складу цього неформального об’єднання увійшли кияни – відомі городяни, які користуються повагою і авторитетом у місті. Вони розроблятимуть конкретні рекомендації з усіх питань столичного життя та контактуватимуть з міською владою від імені громади. Ініціатором появи Форуму став перший Президент України Леонід Кравчук. Він і розповів «Вечірці» про мету діяльності нової організації.

- Леоніде Макаровичу, ви стали ініціатором «круглого столу», на якому відомі фахівці та моральні авторитети обговорювали перспективи розвитку Києва. Яким буде приблизний кількісний і якісний склад майбутнього Громадянського форуму Києва, щоб цей орган був одночасно і представницьким, і дієздатним?

- Це перш за все представницьке і неформальне зібрання. Ми не будемо приймати Статут, реєструватися. Громадянський форум Києва у своїй діяльності спиратиметься на масштаб особистості та силу її слова. Скажімо, я не думаю, що існують організації в галузі культури, які можуть замінити думку Бориса Олійника. За ним колосальний досвід, моральний авторитет і слово. І це слово може бути сказано і владі безпосередньо, і через ЗМІ; це слово буде сказано виважено, конструктивно і переконливо.

На виході ми отримаємо конкретні рекомендації з усіх питань життя міста. Але спочатку сформулюємо узагальнену думку київської громади з приводу Стратегії розвитку міста.

У рамках Форуму будуть створені робочі груп, в яких матимуть змогу вести професійні дискусії представники освіти, культури, транспорту, правоохоронних органів, історичних пам’яток, архітектури тощо. Ми розраховуємо, що кожна група зможе налагодити діалог з відповідними структурами у владі, щоб напрацювати спільну думку, загальну позицію. Далі ця позиція буде обговорюватися на робочій групі Форуму. І остаточне рішення має бути підписане всіма його учасниками.

Ми виноситимемо питання на громадське обговорення через ЗМІ, інші канали комунікацій.

Я сподіваюся, що навколо ідеї Громадянського форуму об’єднаються люди, котрі стануть тією стіною, яку важко буде переступити тим, хто має намір руйнувати образ життя Києва, знищувати історичні місця, блокувати реформи, тобто жити тільки для себе, нехтуючи інтересами Києва, інтересами киян.

- Хочеться також дізнатися вашу думку щодо ідеї голови КМДА Олександра Попова приймати стратегічні питання розвитку Києва на місцевому референдумі.

- У нас, на жаль, законом досі не визначено, які питання можуть виноситися на референдум. Але я впевнений, що великі, складні, історично важливі питання розвитку міста повинні вирішуватися громадянами. І громадяни, разом із владою, повинні брати на себе пряму відповідальність.

Якщо цей референдум не буде політизовано, то від нього буде користь, насамперед, киянам. Розумію, що в умовах нинішньої надзвичайної політизації референдум є непростою проблемою. Але потрібно робити спроби, навчатися чогось, щоб не стояти на місці.

Я глибоко переконаний у тому, що українські реформи повинні починатися з реформ у Києві. Столиця має стати взірцем реформ – освітніх, охорони здоров’я, ЖКГ, транспорту, духовної сфери. Це цілком реально, тому що сьогодні київська влада налаштована на позитивні зміни у столиці, на діалог із громадськістю.

- А з чого треба починати реформи в місті?

- Це мають вирішувати експерти. Але від себе скажу: чому, скажімо, не провести реальну реформу охорони здоров’я? Адже ми маємо у столиці два медичних ВНЗ, десятки науково-дослідних інститутів, профільних лабораторій, сучасних лікарень і амбулаторій. За кількістю фахівців на душу населення Київ має цілком задовільні показники навіть за європейськими мірками.

Все є, тільки тепер це треба організувати і спрямувати. Щоб усі йшли одним шляхом – назустріч людям, а не так, як це часто бувало за принципом: «лебідь, рак і щука».

- Чи не вийде так, що Громадянський форум перехопить ініціативу у влади в питаннях розвитку Києва?

- Громадянський форум може тільки давати рекомендації, але ми будемо підходити до цього питання з усією серйозністю. І настільки ж серйозно піддаватимемо громадській експертизі пропозиції влади. Ще раз повторюся  – жодне серйозне рішення не повинне ухвалюватися без думки громадськості, без урахування точки зору тієї сили, яка не заангажована на будь-які владні амбіції, а зорієнтована виключно на проблеми життя столиці, життя киян.

І такою силою, я сподіваюся, стане наш Громадянський форум Києва.

Юлія Михайлюк, Вечірній Київ №38 (18930), 29 березня 2012 р.

//www.eveningkiev.com/

//kiyany.obozrevatel.com/politics/06798-v-stolitse-izbrali-predsedatelya-grazhdanskogo-foruma-kieva.htm

Народный референдум. Кто против?
Народный референдум. Кто за?
Народный референдум - воля народа!

Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності

Конституційна реформа:
критичні зауваження не сприймаються?

Указ Президента Віктора Януковича щодо питань формування та організації роботи Конституційної Асамблеї, виданий наприкінці січня цього року, викликав чимало нарікань з боку не лише опозиції, але й громадськості. Що не дивно, адже йдеться про можливість внесення змін до Конституції України, наслідки запровадження яких можуть стати у стократ гіршими, ніж після проведення судової, пенсійної та податкової реформ. Розуміючи це, окремі політичні, громадські діячі вдалися до різкої критики такої ініціативи влади. Приєдналися до цієї дискусії і науковці, які на круглому столі "Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності", що відбувся в приміщенні Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, висловили своє бачення вирішення цієї проблеми.

Залучення вчених

Відкрив обговорення директор Інституту, в якому проходив цей захід, академік НАН України Юрій Шемшученко. У своєму вступному слові він зазначив, що необхідність реформування Конституції визнає не лише діюча влада, а й міжнародні інституції, такі як Рада Європи і Венеціанська Комісія. Проте робити це треба шляхом реалізації демократичних і правових засад вітчизняного конституційного процесу, головна мета якого - вдосконалення Основного Закону, його системне оновлення. "Тому дуже важливою є думка українських вчених-конституціоналістів, - підкреслив пан Шемшученко. - Адже досвід показує: все, що робилося політиками без науковців у вирішенні конституційних питань, не дало позитивних результатів. Пригадаємо хоча б зміни до Основного Закону 2004 року, які були внесені поспіхом, без попереднього консультування із провідними фахівцями, вченими. Як наслідок, пізніше вони були визнані КСУ неконституційними. Щоб таких помилок не траплялося у майбутньому, нам слід сьогодні серйозніше ставитися до вирішення цих важливих питань".

Із чим погодилася радник глави держави - керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук, яка запевнила присутніх, що публічність, відкритість конституційного процесу є запорукою його надполітичності. "Тому владою була підтримана ініціатива створення майданчиків для обговорення проблем реформування Основного Закону", -- додала вона і залишила круглий стіл, пояснюючи це необхідністю брати участь у іншому не менш важливому заході. А усі присутні у залі продовжили обговорювати поставлені перед ними проблеми.

Президентська мудрість

Набагато красномовнішим від попередніх доповідачів виявився перший Президент України Леонід Кравчук, призначений головою Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї як консультативно-дорадчого органу. Спершу він визнав, що конституційна реформа потрібна. "Її час давно настав, і ми не маємо право ігнорувати вимоги сучасності", -- сказав він. Після чого вдався до розбору критики, яка надходить від окремих політичних діячів. Так, розмови про вигоду діючого Президента, який ініціює прийняття змін до Конституції нібито задля того, щоб якомога довше залишатися при владі, він назвав фантазіями. Адже, якби Віктор Янукович дійсно цього хотів, то міг би це зробити вже сьогодні через парламент.

Абсурдними, на думку пана Кравчука, є і пропозиції про формування Конституційної Асамблеї лише з членів опозиції або ж виключно на виборчій основі. Неочікуваною для багатьох присутніх на заході стала й критика з вуст Леоніда Кравчука, який ще нещодавно вважався мало не соратником Юлії Тимошенко, позиції опозиційних депутатів, які відмовляються брати участь у реформуванні Конституції. "Я звертаюся до тих політиків, які фантазують: створіть свій опозиційний проект змін і доповнень до Основного Закону та винесіть його на голосування у сесійну залу Верховної Ради. Не варто відсторонюватися від цього важливого для країни процесу", -- зауважив він.

Реакцією вчених на ці слова виявилася репліка із зали про можливість винесення групами депутатів у складі 150 чоловік багатьох законопроектів конституційної реформи. До чого це призведе? До об’єднання запропонованих проектів змін до Конституції, у наслідок чого з’явиться або компромісний, або, що найгірше, антинародний варіант, який у врешті-решт і пройде голосування. Такі випадки, на жаль, уже траплялися в українському парламенті.

Соціально-економічний аспект

Не райдужними виявилися і прогнози відомого економіста - віце-президента НАН України, академіка Валерія Гейця, який зазначив, що зараз людей не надто хвилюють рекомендації Венеціанської комісії, оскільки вони зайняті зароблянням грошей на хліб. "Найбільше сьогодні турбують населення України соціально-економічні проблеми, а також розподіл людей на багатих і бідних. Крім того, соціальні опитування доводять, що серед українців немає одностайності у проблемі обрання політичної системи. Лише 8% опитаних вважають її недосконалою сьогодні, 30 - 35% пам’ятають радянську політичну систему і стільки ж бажають наслідувати у цій справі західну модель управління державою", -- констатує пан Геєць, виступ якого став переломним моментом у обговоренні. Адже подальші доповіді науковців виявилися більш емоційними.

Спершу доктор юридичних наук, постійний представник Верховної Ради України у КСУ Анатолій Селіванов зазначив, що у дискусії, присвяченій такій важливій темі, чомусь стримується критичний підхід. Говорячи про можливі зміни до Конституції, він запропонував запитати з цього приводу думку народу. І, ніби звертаючись до провладних політиків, промовив: "Не чіпайте конституційний лад! Краще винесіть це питання на референдум". Після чого пролунали оплески колег-науковців. Проте найбільше аплодисментів дісталося головному науковому співробітнику Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, члену-кореспонденту НАН України Василю Сіренку, який виступив із нищівною критикою дій влади.

З приводу формування Конституційної Асамблеї та її ролі він висловився так: "Не в добрий час задумано це діло". І потім пояснив свою думку: "У нас уже провели реакційну пенсійну, судову реформу, видали новий Податковий кодекс, хочуть ще прийняти Трудовий та Житлово-комунальний. І зроблять це, бо реальної опозиції в країні немає… Мало їм було розгромити Верховний Суд, який за Конституцією є найвищою судовою установою. Щоправда, потім схаменулися і повернули йому частину повноважень, проте він уже не виконує тих функцій, які передбачені Конституцією. Тепер влада взялася за саму Конституцію…".

Критичний підхід

Після таких слів, сказаних на емоційному підйомі, зал принишк в очікуванні ще більш різкої критики дій влади. І отримав її. "Загалом, подивіться, як у нас реалізуються конституційні права людини, -- продовжив свою запальну промову пан Сіренко. - Прийшов у лікарню - плати за лікування, яке має бути безкоштовним. Але чомусь не порушуються кримінальні справи проти лікарів, які беруть з пацієнтів хабарі, проти вчителів школи, які постійно збирають з учнів на щось там гроші, забуваючи, що освіта у нас безкоштовна. От чому конституційні права в Україні не реалізуються. Тому немає жодних гарантій, що після проведення конституційної реформи ми не отримаємо такого ж невтішного результату. А без реалізації задекларованих прав вартість будь-якого проекту Основного Закону буде дорівнювати ціні паперу, на якому він написаний!". На цьому Василь Сіренко завершив свою промову, отримавши привітання від своїх колег, значна частина яких одразу ж поквапилася вийти із зали засідань.

Загалом, склалося таке враження, що декому з науковців не надто приємно було брати участь у такому обговоренні. Ще на початку заходу голова ЦВК, член-кореспондент НАН України Володимир Шаповал, чий виступ був заявлений у порядку денному, не забажав займати відведене йому місце у президії, а скромно присів у "глядацькій" частини зали. Коли ж до нього наблизився оператор з телекамерою, він попросив не знімати його і швиденько вислизнув за двері. Слідом за ним вийшов і колишній Голова ВСУ Василь Маляренко, якому, мабуть, не надто приємно було слухати промови про нещасну долю найвищого суду України. А за ним потягнулися й інші науковці. Тому подальше обговорення проходило у спорожнілому приміщенні...

Олександра Тимощук, 
Юридичний вісник України №8, 25 лютого - 2 березня 2012

//smi.liga.net/articles/2012-02-28/4416684-konstituts_yna_reforma_kritichn_zauvazhennya_ne_spriymayutsya.htm

30.05.2012 Круглий стіл «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні» 

19.05.2012 І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 

22.08.2011 Експертна зустріч «Створення і функціонування Конституційної Асамблеї» 

21.04.2011 Круглий стіл «Модернізація політичної системи України»

//www.mk.ru/merinov/