середа, 20 лютого 2008 р.

Під головуванням Президента відбулося перше засідання Національної конституційної ради


На початку засідання Президент наголосив: події, що відбуваються сьогодні у політичній сфері України, зокрема в парламенті, є яскравим свідченням існування «базових фундаментальних протиріч», які залишилися не вирішеними в контексті конституційної реформи. «Країну роздирає політична нестабільність, ми не можемо організувати роботу законодавчого органу влади. Цим можна сказати, що ми не можемо забезпечити планомірну продуману роботу всіх гілок влади, і перш за все виконавчої», – зазначив В. Ющенко.

Саме тому, наголосив Глава держави, мета Національної конституційної ради – утвердження Конституції України як реального загальнонаціонального політико-правового документу. «Це ключ, що об'єднав усі політичні сили, над яким ми будемо працювати в найближчі кілька місяців», – відзначив В. Ющенко.

У своєму програмному виступі Глава держави висловив своє бачення підготовки нової редакції Конституції України:

«Хотів би особливо підкреслити, що нам потрібна дієздатна Конституція – Конституція свобод, яка буде ефективно гарантувати людські права і свободи, свободи і права громадянина України, чітко буде розподіляти владні повноваження і убезпечить країну від будь-яких проявів авторитаризму.

Конституція є головним джерелом національного права, основою всієї правової системи України. Це, по суті, – акт згоди між різними верствами суспільства та політичними силами.

Переконаний, що сьогодні всі політичні сили, які зібрані за цим столом, суспільство в цілому усвідомлюють об’єктивну та нагальну потребу продовжити конституційну реформу. Це підтверджується і позиціями в програмах практично всіх парламентських сил. Про це фактично щоденно говориться в суспільстві.

Я хотів би коротко викласти погляд Президента на цілі конституційної реформи в Україні.

Відтак, адекватним і затребуваним є системне і комплексне оновлення Конституції України, що, на мій погляд, повинне мати на меті:

Перше. Посилення конституційних гарантій прав і свобод громадянина і людини, реального забезпечення судового захисту цих прав і свобод.

Друге. Розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії.

Третє. Вдосконалення системи стримувань і противаг, підвищення ефективності функціонування державного механізму в цілому.

Четверте. Створення конституційних засад реформування територіального устрою держави і місцевого самоврядування.

Наступне. Встановлення конституційних засад участі України у процесах світової і європейській інтеграції.

Які є бачення основних підходів з позиції Глави держави? Дозвольте деталізувати і своє бачення суті конституційного регулювання суспільних відносин у нашій державі.

Найважливішим завданням є конкретизація фундаментальних положень статті 3 Конституції України про людину, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпеку як найвищу соціальну цінність в Україні та про головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина в цілому.

Потрібно уточнити конституційні формулювання, зокрема, щодо соціально-економічних прав реального забезпечення судового захисту вимог громадян до держави.

Необхідно відмовитися від конституційних застережень, які передбачають встановлення законами обмежень щодо особистих і політичних прав. Такі обмеження слід передбачити виключно на конституційному рівні.

Гарантії політичної свободи, а також непорушності права приватної власності є базисом громадянського суспільства, перед яким держава має нести відповідальність, підпорядковуватись служінню та сприяти розвитку інститутів громадянського суспільства.

У цьому аспекті, на мій погляд, потребують подальшого розвитку конституційні засади, що закріплюють багатоманітність суспільного життя в усіх його інституційних аспектах, зокрема свободу політичної діяльності, що ґрунтується на вільному суперництві політичних партій, які поважають демократичні цінності і відкидають насильство як засіб відстоювання своїх інтересів.

Ефективним засобом забезпечення прав і свобод людини має стати запровадження інституту конституційної скарги, тобто права на звернення до Конституційного Суду безпосередньо осіб, конституційні права яких були порушені.

Для активного залучення громадян до прийняття найважливіших державних рішень пропоную встановити інститут народної законодавчої ініціативи, передбачивши, що законопроекти можуть бути внесені до розгляду Верховною Радою за ініціативою визначеної кількості громадян, які мають право голосу, та обов’язково мають бути розглянуті українським парламентом.

Вважаю доцільним визначити предмет всеукраїнського референдуму, а також встановити таку форму референдуму за народною ініціативою як «народне вето», наслідком якого може бути скасування прийнятого Верховною Радою закону або його окремих положень.

Необхідно також передбачити можливість проведення всеукраїнського консультативного референдуму, тобто дорадчого опитування.

Основний новий Закон держави має встановити загальні та обов’язкові для всіх суб’єктів владних повноважень рамки і правила, незалежно від того, яка політична сила є при владі.

Мають змінюватися за вибором народу політичні суб’єкти, які отримуватимуть визначені Конституцією владні повноваження, а не самі ці повноваження.

Майбутня Конституція України має закласти чіткі правила взаємодії, насамперед, вищих органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування.

Конституційна реформа має посилити засади парламентаризму в Україні.

Безумовно, треба виключити і такі ситуації, коли український парламент у своїй діяльності фактично підміняється коаліцією парламентських фракцій.

Слід означити статус парламентської меншості (або опозиції), окреслити її права з організації діяльності Верховної Ради України, насамперед у здійсненні парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади.

Безумовно, слід скасувати необмежену депутатську недоторканність: це потрібно, аби всі кандидати в народні депутати України мали на меті законотворчу діяльність, а не пошук захисту від відповідальності.

Вважаю, що настав час ретельно обговорити моделі побудови національного парламенту. У цьому питанні є широке поле для конституційної дискусії, а надто – для зважених і далекосяжних рішень, що, серед іншого, повинні дати відповідь на доцільність парламентського представництва регіонів України, посилення відповідальності при ухваленні парламентських рішень тощо.

Для поліпшення організації роботи парламенту вважаю доцільним встановити кворум для проведення засідань та для прийняття відповідних рішень українського парламенту.

У контексті забезпечення наступності в організації та здійсненні державної влади на найвищому рівні потрібно визначитись щодо оптимального строку повноважень парламенту, що має протягом своєї каденції реально представляти волю українських виборців.

Важливо забезпечити повноцінний статус всенародно обраного Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності та Конституції. При цьому треба визначити ключову роль Президента у зовнішній політиці та сферах національної безпеки і оборони.

Конституція має визначити статус Президента України, а також його повноваження у взаємовідносинах з парламентом, урядом, іншими органами державної влади з урахуванням специфіки, яка властива змішаній формі державного правління.

Той факт, що пост глави держави заміщується шляхом обрання на загальних і прямих виборах, зумовлює загальний обсяг його конституційних повноважень.

Ці повноваження будуть спрямовані, зокрема, на недопущення конфліктних ситуацій, що вірогідні у відносинах органів влади, в тому числі недопущення зловживань владними повноваженнями.

Зберігаючи існуючий статус Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади, потрібно удосконалити взаємозв’язки у владному «трикутнику», беручи до уваги, що за змішаної форми державного правління компетенція Кабінету Міністрів тісно пов’язана з повноваженнями Президента, який має конституційно закріплені владні преференції у сферах національної безпеки і оборони.

Кабінет Міністрів України формується відповідними політичними силами за результатами парламентських виборів. Нам потрібно передбачити збалансований механізм політичної відповідальності уряду за результати його діяльності.

Слід урахувати, що жодна з конституцій, прийнятих у країнах з подібною формою державного правління, не передбачає індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед парламентом.

Хочу окремо наголосити, що ніхто в державі, окрім народу, не може мати всієї повноти влади. Відтак, потрібно забезпечити дієвий баланс повноважень між парламентом, главою держави та урядом.

Конституційна реформа має відкрити шлях і для проведення кардинальної судової реформи. Правосуддя має бути доступним, судові процедури справедливі, судді незалежні та безсторонні.

При цьому ми маємо визначитися щодо принципів заміщення суддівських посад. Відбір на ці посади має відбуватися за справжнім і відкритим конкурсом.

Нам потрібно обговорити також систему судів загальної юрисдикції, яка зараз є практично чотириланковою. Зараз судова система практично є обтяжливою, складною і такою, що не забезпечує належного доступу до правосуддя.

На мій погляд, значна увага має бути приділена охороні Конституції. Крім того, практика довела необхідність забезпечити наступництво та безперервність діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. У зв'язку з цим я вважаю доречним при розгляді питань про порядок формування складу Конституційного Суду України, передбачити механізм часткової ротації суддів Конституційного Суду України.

Конституційна реформа має створити юридичні передумови для проведення ефективної адміністративно-територіальної реформи, для реформування місцевого самоврядування та посилення функціонування самоврядування на рівні районів.

Думаю, при цьому важливо змістити акцент у місцевому самоврядуванні на рівень українських громад, котрі виступають осередками дійсного народовладдя. Варто розглянути питання про закріплення на конституційному рівні можливості асоціацій та інших форм об'єднання на загальнодержавному рівні органів місцевого самоврядування.

Вважаю доцільним конституційно визначити перелік повноважень обласних державних адміністрацій, надавши їм право здійснення державного контролю на відповідній території та координації діяльності територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Треба визначити і перелік повноважень обласних рад, з урахуванням Європейської хартії місцевого самоврядування.

Усе це сприятиме системному підходу до розмежування сфер повноважень та предметів відання між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, утворюваних в адміністративно-територіальних одиницях одного рівня.

Водночас необхідно передбачити ефективні заходи запобігання політичному сепаратизму, спробам штучного розколу суспільства і протиставляння груп населення за етнічними, мовними чи іншими ознаками.

Доцільно вилучити положення про делегування місцевими радами повноважень органам виконавчої влади, як таке, що суперечить сутності місцевого самоврядування. З іншого боку, необхідно зберегти можливість делегування повноважень органами виконавчої влади органам місцевого самоврядування.

Наступне. Виходячи з євроінтеґраційної політики України, потрібно розглянути врегулювання її зобов’язань, які візьме на себе Українська держава при вступі до європейських міждержавних об'єднань.

Слід передбачити пріоритет міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких дана парламентом, відносно актів внутрішньодержавного права.

Отже, потреба у реформуванні чинної Конституції України є об’єктивною, нагальною і, наголошую, як ніколи реальною.

Шановні учасники нашого засідання,

Найбільш прийнятним способом реформування є здійснення системного удосконалення інституційного комплексу Конституції України шляхом підготовки нової редакції.

З огляду на це завдання, 27 грудня 2007 року після проведення з вами відповідних консультацій я підписав Указ «Про Національну конституційну раду» на чолі з Президентом України.

На нас покладено завдання – підготувати консолідований проект майбутньої Конституції України на основі нових концептуальних пропозицій щодо її змісту та за наслідками експертного і всенародного обговорення.

Потрібно, щоб все українське суспільство долучилося до вкрай необхідної дискусії на тему конституційної реформи. Гарантую, що це буде відбуватися прозоро та за найширшою участю громадськості.

Хід роботи над проектом нової редакції Конституції України я бачу таким чином.

Насамперед слід підготувати пропозиції щодо концепції основних положень проекту нової редакції Конституції України.

Друге. Слід провести громадське обговорення основних положень проекту за участю відомих громадських діячів України, провідних фахівців у галузі конституційного права, суспільно-політичних наук, правозахисної діяльності.

Третє. Потрібно узагальнити внесені під час громадського обговорення пропозиції та підготувати з їх урахуванням проект нової редакції Конституції України.

Наступне. Потрібно провести експертизу проекту нової редакції Конституції відповідними міжнародними органами і, насамперед, Венеціанською комісією.

П’яте. Після експертизи має відбутися проходження проекту нової редакції Конституції через Верховну Раду та внесення Президентом України прийнятого парламентом проекту на всеукраїнський референдум для затвердження.

Я переконаний у відповідальності парламентських політичних сил і вірю у виконання зазначених кроків.

Разом з тим, можливий і всеукраїнський конституційний референдум за народною ініціативою.

За всіх обставин ми з вами повинні вжити усіх заходів, щоб цього разу народ став реальним учасником конституційного процесу на всіх його стадіях. Гарантую, що остаточне рішення щодо нової редакції Конституції України буде результатом волевиявлення суверена – Українського народу.

Наголошую, що за будь-яких обставин саме український народ як єдине джерело влади в Україні має визначити конституційний лад в Українській державі, у тому числі шляхом прийняття Конституції на всеукраїнському референдумі.

Ідеологія майбутнього «суспільного договору» – Конституції європейської держави України – має сприяти об’єднанню зусиль усіх органів влади та інститутів громадянського суспільства.

Національна конституційна рада здатна і повинна стати тим консолідуючим органом, у якому спільно працюватимуть і узгоджуватимуть позиції представники політичних сил, а також фахівці з конституційного права, інших галузей права і суспільних наук, відомі українські правозахисники і громадські діячі, представники різних регіонів України.

Гарантую, що Рада працюватиме відкрито, зрозуміло і буде широко висвітлювати свою роботу в засобах масової інформації України. Це позиція принципова.

Хочу ще раз закликати всіх присутніх – і політичні, і громадські ініціативи – до спільної роботи, сповненої відповідальності за краще життя на нашій землі нинішнього та майбутніх українських поколінь».

20.02.2008
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка
//www.president.gov.ua/news/9074.html

*** 
02.04.2010 Указ Президента України Про ліквідацію Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого)

27.12.2009 Віктор Ющенко
Я упевнений у тому, що країна з перехідною економікою краще б долала бар'єри, якщо б у нас була президентська модель влади, як за Кучми. Не прем'єрська і парламентської більшості, а як була за Кучми.

25.08.2009 Указ Президента України Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України Про внесення змін до Конституції України 
26.06.2009 Віктор Ющенко. Нова Конституція України - це наш спільний крок до майбутнього! 
17.06.2009 Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія). Висновок щодо Конституції Віктора Ющенка (витяг) 
31.03.2009 Конституція Віктора Ющенка 
16.04.2008 Рішення Конституційного Суду України (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі) Іван Домбровський, Володимир Кампо, Ярослава Мачужак (окрема думка) 
23.02.2008 Віктор Ющенко. Україні потрібна Конституція національного творення 
18.02.2008 Указ Президента України Про склад Національної конституційної ради 
27.12.2007 Указ Президента України Про Національну конституційну раду (положення) 
30.06.2007 Ігор Пукшин. Конституція України: рішення буде всенародним 
30.11.2006 Віктор Ющенко. Конституція веде до узурпації влади урядом 
03.06.2006 Універсал національної єдності 2006 
27.12.2005 Конституційна реформа 2004 року. Висновок Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого) 
2005-2010 Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (укази, положення, склад) 
05.10.2005 Рішення Конституційного Суду України (справа про здійснення влади народом)

Фотогалерея. Засідання Національної конституційної ради 
під головуванням Президента. 20 лютого 2008 року
//www.president.gov.ua/gallery/968.html

1 коментар:

imho сказав...

26-2-2008
Народна партія — за Національну конституційну раду

Народна партія і фракція «Блок Литвина» у Верховній Раді України позитивно оцінюють намагання завести дискусії з приводу конституційної реформи в організоване річище — Національну конституційну раду. Особливо і насамперед з огляду на те, що країна, люди гостро потребують чіткої стратегії та виразно окресленої мети нашого державного й людського буття. А саме на ці питання покликаний відповідати Основний Закон. Про це йдеться в заяві Народної партії та депутатської фракції «Блок Литвина» у зв’язку з початком роботи Національної конституційної ради.

Конституційні зміни не можна розглядати заради змін, заради повноважень інститутів та гілок влади, через незбалансованість гілок влади й постійні конфлікти довкола конституційних повноважень, а винятково під кутом суспільних потреб. З огляду на це, роботу Ради слід орієнтувати не на розв’язання проблем на догоду політичному моменту й відповідній розстановці політичних сил, а на визначення подальшої долі українського народу й держави.

Ми повинні орієнтуватися на Конституцію сучасних, апробованих світом прав і свобод людини й громадянина. Не можна й надалі прирікати народ на життя в умовах «порожньої свободи» та «дефективної демократії», починаючи з відсутності у нього права вибору влади через нинішню пропорційну виборчу систему. Свобода, демократія і відповідальність мають стати для нас діючими тотожними поняттями.

Оновлена Конституція повинна чітко фіксувати нашу національну ідентичність і відповідати кращим зразкам устрою сьогодні та на перспективу. При цьому варто утриматися від спокуси механічного перенесення на український грунт зарубіжних зразків конституційного регулювання суспільних відносин.

На наше тверде переконання, модифікована українська Конституція має складатися винятково з норм прямої дії, без масового посилання на так і не прийняті закони, як це характерно для чинного Основного Закону.

Зрозуміло, що нові конституційні напрацювання матимуть компромісний характер. Проте не треба закладати у них компроміси на поточний момент, на сьогодення. Удосконалена Конституція повинна визначити загальноприйняті правила поведінки принаймні для декількох поколінь і вирішити проблему стабільності української держави і українського суспільства. Відповідно, стабільний поступ України залежатиме від стабільності її Конституції.

Відтак, головне завдання сьогодні полягає у виробленні спільного бачення загальних підходів щодо:

— доцільності конституційних змін та меж їх здійснення;

— недопущення ігнорування чинної Конституції;

— політичної системи і форми державного правління з урахуванням національного історичного досвіду та викликів сучасності, прийнятної для України;

— необхідності консолідації українського суспільства.

Народна партія та парламентська фракція «Блок Литвина» вважають, що роботу над удосконаленням Конституції слід розглядати як можливість започаткування загальноукраїнського діалогу про сьогодення і майбутнє України. І водночас застерігають від втягування країни у чергову політичну кампанію, коли відволікатиметься суспільна увага від розв’язання завдань соціального та економічного виміру, а всі проблеми влада вкотре буде списувати на недосконалість та суперечливість норм Основного Закону.

http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=017671