Показ дописів із міткою Рибачук. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Рибачук. Показати всі дописи

четвер, 11 квітня 2013 р.

Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо неконституційності порядку зміни Конституції України, встановленого у Законі України «Про всеукраїнський референдум» 2013


Членам Конституційної
Асамблеї

6 листопада 2012 року Верховна Рада України законом «Про всеукраїнський референдум» встановила порядок прийняття нової Конституції України та порядок зміни Конституції, який не відповідає конституційним положенням.

Так, не передбачено чинною Конституцією України процедури:
  • по-перше, прийняття нової Конституції України;
  • по-друге, зміни чинної редакції Основного Закону держави, зокрема, шляхом скасування, визнання таким, що втрачає чинність, чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України;
  • по-третє, прийняття нової редакції Конституції, внесення змін до Конституції України.

Встановлення у звичайному Законі порядку прийняття нової Конституції України, що не передбачено Конституцією, і неконституційного порядку зміни Конституції України, суперечить основоположним конституційним принципам верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України та нівелює саму політико-правову ідеологію Основного закону держави, що є смисловим стрижнем теорії і практики конституціоналізму.

Виходячи з принципів верховенства права та найвищої юридичної сили Конституції України, Верховна Рада України не уповноважена встановлювати на рівні закону процедури прийняття нової Конституції та схвалення її нової редакції чи внесення змін шляхом скасовування, визнання таким, що втрачає чинність, чи визнання нечинним законів про внесення змін до Конституції України (статті 85 та 92 Конституції України).

За пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України до відання єдиного законодавчого органу держави належить тільки внесення змін до Основного Закону України і виключно в межах і порядку передбачених розділом ХІІІ Конституції України. Стаття 92 Конституції України не визначає предметом законодавчого регулювання порядок зміни Основного Закону України, прийняття нової Конституції України, оскільки це предмет конституційного регулювання.

Отже, Верховна Рада України, порушуючи приписи частини другої статті 6 та частини другої статті 19, пункту 1 частини першої статті 85 Основного Закону держави, вийшла за межі своїх конституційних повноважень, а також, ігноруючи приписи статей 156, 159 Конституції України щодо процедури прийняття законів про внесення змін до розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», встановила Законом неконституційний порядок прийняття нової Конституції України та порядок зміни Конституції.

При цьому, Верховна Рада України, приймаючи в цілому Закон на пленарному засіданні 6 липня 2012 року, також припустила порушення і встановленої Конституцією України процедури розгляду та ухвалення законів України, а саме:
  • було обмежено передбачене статтею 93 Конституції України право законодавчої ініціативи народних депутатів;
  • мало місце обмеження конституційних повноважень комітетів Верховної Ради України здійснювати законопроекту роботу, підготовку та попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Парламенту (частина друга статті 89 Конституції України);
  • проігноровано обов'язковість виконання рішень Верховної Ради України, у тому числі й для самого Парламенту, яка випливає з принципів верховенства права та конституційної законності (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України);
  • порушено конституційну вимогу щодо особистого голосування народних депутатів України.

У зв'язку з вище зазначеним, закликаємо Конституційну Асамблею як спеціальний допоміжний орган при Президентові України, утворений з метою підготовки законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та подання його (їх) Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України відповідно до розділу XIII Конституції України:
  1. Підтвердити свою позицію щодо порядку проведення конституційної реформи лише відповідно до розділу XIII Конституції України.
  2. Звернутися до Президента України з пропозицією внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про скасування Закону України «Про всеукраїнський референдум» N5475-VI від 6.11.2012 року або про внесення змін до нього з метою приведення порядку зміни Конституції у відповідність до розділу XIII Конституцією України.
  3. Зупинити роботу над підготовкою Концепції конституційної реформи до вирішення питання щодо приведення законодавства про процедуру зміни Конституції України у відповідність із діючою Конституцією України шляхом скасування Закону України «Про всеукраїнський референдум», внесення до нього відповідних змін або ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.

Від імені Коаліції громадських організацій
«За чесний референдум»:

Голова Правління ЦППР І. Коліушко
Виконавчий директор УНЦПД К. Михайличенко
Голова ГО «Центр UA» О. Рибачук
Голова Ради ЛЗІ І. Когут
Президент ІВП Ю. Ключковський

Київ, 11 квітня 2013 року
//blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/51668279d2538/

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 


четвер, 4 квітня 2013 р.

Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2013



Народним депутатам України


ЗВЕРНЕННЯ
Коаліції громадських організацій
«За чесний референдум» щодо Закону України
«Про всеукраїнський референдум»

6 листопада 2012 року Верховна Рада України несподівано повернулась до розгляду законопроекту «Про всеукраїнський референдум» (реєстр. N6278 від 29.04.2010, внесеного народним депутатом Д. Шпеновим) та за 10 хвилин прийняла його в цілому як Закон в редакції першого читання (зі слів головуючого на засіданні А.Мартинюка).

Проведення всеукраїнського референдуму відповідно до положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» (далі – Закон) може призвести до повного руйнування правової системи України, збудованої на основі положень Конституції України, виходячи з наступного.

По-перше, цим Законом всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлюється можливість зміни Конституції України (в тому числі прийняття її в новій редакції) на референдумі за народною ініціативою без участі Парламенту. Саме з мотивів невідповідності Конституції України Верховна Рада 10 липня 2010 року при розгляді законопроекту в ІІ читанні вилучала з нього статтю 16 (про референдуми щодо зміни Конституції України). Очевидно через цю обставину тепер прийняли Закон в редакції першого читання.

По-друге, Закон дозволяє скасування чинних законів про внесення змін до Конституції України на референдумі без прийняття нових конституційних положень, а з відновлення попередніх конституційних положень. Це може мати непередбачувані наслідки: або відновлення Конституції УРСР 1978 року, що є нонсенсом, або конституційний вакуум, що фактично означатиме ліквідацію держави, оскільки вся сьогоднішня правова система заснована на Конституції України і не допускає можливості існування без неї. Саме тому Конституція України не передбачає скасування конституційних положень з автоматичним відновлення попередніх конституційних положень.

По-третє, Закон закріплює можливість ухвалення на всеукраїнському референдумі нової Конституції України без врегулювання порядку підготовки, обговорення проекту нової Конституції України. Це може призвести до узурпації влади шляхом проведення маніпулятивного референдуму. При чому, Закон встановлює, що порядок ухвалення нової редакції Конституції України встановлюється лише цим Законом. Це суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2008 р., за яким Український народ має право приймати Конституцію України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

По-четверте, Закон встановлює неконституційний порядок набрання чинності новою Конституцією та законами України. Вони за цим Законом набувають чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму. Цим проігноровано конституційні приписи статей 57 та 94 Конституції України щодо заборони введення в дію неопублікованих чи недоведених до відома населення законів.

По-п'яте, Закон суперечить європейським стандартам організації та проведення референдумів. Зокрема [див. коментар] Закон не відповідає положенням Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи N1121 (1997) «Про інструменти участі громадян у представницькій демократії», Керівних принципів для конституційних референдумів на національному рівні, ухвалених Венеціанською Комісією 6-7 листопада 2001 року (Венеція), Кодексу належної практики щодо референдумів, ухваленому Радою з демократичних виборів та Венеціанською комісією 16-17 березня 2007 року (Венеція) щодо:
  • необхідності врегулювання в Конституції положень щодо конституційних референдумів;
  • предмету конституційного та загального референдумів;
  • предметної та процедурної придатності текстів, що виносяться на референдум;
  • ролі парламенту при ухваленні на всеукраїнському референдумі законів (включаючи закони про внесення змін до конституції);
  • порядку формування персонального складу окружних та дільничних комісій референдуму;
  • публічного фінансування та здійснення агітації референдуму.

По-шосте, Закон закріплює недемократичну систему проведення всеукраїнського референдуму. Органи державної влади та місцевого самоврядування зможуть безпосередньо впливати на результат референдуму практично на всіх етапах його проведення.

Так, встановлюється недемократичний порядок формування персонального складу окружних та дільничних комісій референдуму. Відповідно до Закону склад комісій формується за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування і затверджується вищестоячими комісіями. Закон, не передбачає у процесі формування комісій референдуму участі політичних партій та навіть можливості мати для них власних офіційних спостерігачів. Це не відповідає положенням статті 36 Конституції України, за якою політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян.

Встановлений Законом порядок здійснення агітації референдуму не гарантує право доступу до засобів масової інформації на рівних умовах всім зацікавленим групам, порушує конституційне право фізичних осіб на свободу думки і слова (стаття 34). ЦВК наділяється повноваженнями здійснювати агітацію за питання референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на організацію і проведення всеукраїнського референдуму.

Закон не містить норм про мінімально необхідну кількість учасників референдуму для визнання його правової значимості. Тобто як завгодно малої кількості осіб, що проголосують, достатньо для результативності референдуму.

В цілому встановлений Законом порядок проведення всеукраїнського референдуму не спрямований на отримання результату, який буде відображати реальне волевиявлення Українського народу, не містить належних та ефективних механізмів реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами.

По-сьоме, голосування за Закон відбулося з порушеннями Регламенту Верховної Ради України. Фактично голосувався законопроект у невідомій редакції, оскільки тексту, підготовленого до другого читання, із пропозиціями суб'єктів права законодавчої ініціативи підготовлено і роздано депутатам не було. Тоді як за рішенням від 10 липня 2010 року, його було направлено на повторне друге читання, оскільки частина його норм не відповідає Конституції України.

Таким чином, Закон «Про всеукраїнський референдум» суперечить Конституції України та європейським стандартам, проголосований з порушеннями Конституції України та Регламенту Верховної Ради України й проведення всеукраїнського референдуму відповідно до норм цього Закону призведе до викривлення результату волевиявлення народу, а також завдасть непоправної шкоди конституціоналізму та правовій системі України.

Тому закликаємо:
  1. Парламент скасувати Закон України «Про всеукраїнський референдум» шляхом прийняття законопроекту [див. коментар] «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про всеукраїнський референдум», внесеного народним депутатам України В. Яворівським (N1088 від 13.12.2012 р.).
  2. Народних депутатів України як суб'єкта права на конституційне подання відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 15, 39, 40, 71 Закону України «Про Конституційний Суд України» звернутися до Конституційного Суду України з відповідними конституційними поданнями.

Коаліція громадських організацій «За чесний референдум»:

Центр Політико-Правових Реформ, [І. Коліушко]
Лабораторія Законодавчих Інінціатив, [І. Когут]
Інститут виборчого права, [Ю. Ключковський]
Центр ЮЕЙ, [О. Рибачук]
Український Незалежний Центр Політичних Досліджень
[К. Михайличенко]

04 квітня 2013 року
//blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/515d933d83f4e/
//www.pravo.org.ua/politicreformandconstitutionslaw/2011-12-14-18-24-53/1322-zvernennia-shchodo-zakonu-ukrainy-pro-vseukrainskyi-referendum.html



30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 

понеділок, 10 грудня 2012 р.

Звернення представників громадськості щодо неконституційності Закону України «Про всеукраїнський референдум»


Суб’єктам права на конституційне подання:
Президентові України Віктору Януковичу
Народним депутатам України
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

Звернення
представників громадськості щодо неконституційності
Закону України «Про всеукраїнський референдум»

6 листопада 2012 року Верховна Рада України з порушеннями процедури, встановленої у Конституції України та Регламенті Верховної Ради України, прийняла Закон України «Про всеукраїнський референдум» (далі – Закон), 27 листопада 2012 року Президент України його підписав і 28 листопада 2012 року після опублікування в «Голосі України» він набув чинності.

На наш погляд, є підстави визнати Закон неконституційним в цілому, оскільки:

1) Закон встановлює механізм проведення всеукраїнського референдуму, який не відповідає Конституції України.

Закон визначає організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму у спосіб, що належним чином не забезпечує право народу здійснювати владу безпосередньо шляхом реалізації громадянами свого конституційного права брати участь у всеукраїнському та місцевому референдумах, оскільки не гарантує відображення реального волевиявлення Українського народу на всеукраїнському референдумі, що не відповідає положенням частини другої статті 5, частини першої статті 38, статті 69 Конституції України. Так, відповідно до частини другої статті 5, частини першої статті 38, статті 69 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо, зокрема шляхом здійснення народного волевиявлення через референдум та відповідно реалізації свого конституційного права.

2) Закон містить багато неконституційних положень, зокрема:

- Законом всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлюється можливість зміни Конституції України (в тому числі прийняття її в новій редакції) на референдумі за народною ініціативою без участі Верховної Ради та Конституційного Суду.

- Закон всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлює можливість зміни Конституції України шляхом скасування законів про внесення змін до Конституції України з автоматичним відновленням дії попередніх положень Конституції.

- Закон закріплює можливість ухвалення на всеукраїнському референдумі нової Конституції України без врегулювання порядку підготовки, обговорення та попереднього схвалення проекту нової Конституції України. Це може призвести до узурпації влади шляхом проведення маніпулятивного референдуму.

Порядок ухвалення нової Конституції України встановлюється лише цим Законом, що суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2008 р., за яким Український народ має право приймати Конституцію України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

- Закон встановлює неконституційний порядок набрання чинності законами України – з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму. Цим проігноровано конституційні приписи статей 57 та 94 Конституції України щодо заборони введення в дію неопублікованих чи недоведених до відома населення законів. Такий же порядок встановлено для набрання чинності новою Конституцією України.

3) Закон позбавляє громадян конституційного права брати участь у місцевому референдумі.

Закон позбавляє громадян права вирішувати місцеві питання через місцевий референдум, що суперечить положенням частини першої статті 38, згідно з якими громадяни наділяються правом брати участь у місцевих референдумах.

4) Закон прийнято з порушенням встановленої Конституцією України процедури розгляду та ухвалення.

Закон було прийнято у редакції першого читання, оскільки тексту, підготовленого до другого читання, із пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи, роздано депутатам не було. До прийняття Закону 06.11.2012 р. останній раз цей законопроект розглядався парламентом 10 липня 2010 року, після чого його було направлено на повторне друге читання, оскільки частина його норм не відповідає Конституції України.

На момент розгляду законопроекту Верховною Радою парламентський комітет не розглянув його і не підготував законопроект до повторного другого читання. Прийняття законопроекту відбулося без обговорення, без розгляду внесених народними депутатами численних поправок, чим порушено закріплене статтею 93 Конституції України за народними депутатами право законодавчої ініціативи.

Також звертаємо увагу, що Закон суперечить європейським стандартам організації та проведення референдумів. Зокрема [див. коментарЗакон не відповідає багатьом положенням Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1121 (1997) «Про інструменти участі громадян у представницькій демократії», Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи 1821 (2007) «Про Кодекс належної практики щодо референдумів» від 23.11.2007 та Декларації Комітету Міністрів Ради Європи «Про Кодекс належної практики щодо референдумів» від 27.11.2008.

Таким чином, Закон «Про всеукраїнський референдум» суперечить Конституції України та європейським стандартам, проголосований з порушеннями процедури, встановленої Конституцією та Регламентом Верховної Ради України, й у разі його застосування може завдати непоправної шкоди конституціоналізму та правовій системі України.

Тому закликаємо Вас як суб’єктів права на конституційне подання відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 15, 39, 40, 71 Закону України «Про Конституційний Суд України» звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 № 5475-VI (опублікованого у «Голосі України» від 28.11.2012 № 226) таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в цілому.

Ініціатори конституційного подання:

Центр політико-правових реформ
Центр UA
Український незалежний центр політичних досліджень
Лабораторія законодавчих ініціатив
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
Український громадський рух на підтримку європейської інтеграції «Ми – Європейці»
Transparency International Україна
Інститут Медіа права
Центр Громадянських Свобод
ВГО «Не будь байдужим»
Громадянський рух ВІДСІЧ
ВГО «Комітет виборців України»
Центр політичних студій та аналітики
Фундація «ПАУСІ»
Фундація «Суспільність»
Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
Всеукраїнська ініціатива «Рух Державотворців»
Фундації «Відкрите суспільство»
ВМГО «Дебатна Академія»
Рух добровольців «Простір свободи»
ГО «Воля XXI»
Центр Громадянських Свобод
ГО «Європа без бар'єрів»
Регіональний центр громадянського представництва «Життя»
ГО «Центр інформації про права людини»
ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу»
Вінницька ГО «Інформаційно-просвітницький центр «Вісь»
Громадська правозахисна організація «Христинівчани»
Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
Об'єднання громадян «Громадянська Європейська Співпраця»
ГО EUROPEAN CHOICE
Інформаційно-правовий центр «НАШЕ ПРАВО» (Львів)
Харківська правозахисна група
ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»
БФ «Творчий центр ТЦК»
Кіровоградська обласна організація «Асоціація Політичних Наук»
Центр протидії корупції
Східноукраїнський центр громадських ініціатив
МГО «Інтерньюз-Україна»
Міжнародний інститут демократій
ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу»
Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86»
Інститут Євро-Атлантичного співробітництва
Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Звернення відкрите до приєднання інших громадських організацій. Зголошуйтеся, будь ласка, на адресу centre@pravo.org.ua

10 грудня 2012 року
//pravo.org.ua/209-slaider-novyn/1245-zvernennia-hromadskosti-shchodo-nekonstytutsiinosti-zakonu-ukrainy-pro-vseukrainskyi-referendum.html

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 

середа, 28 листопада 2012 р.

Олег Рибачук: Закон про референдум дозволить рвати Україну по живому


Вчора Віктор Янукович, перебуваючи в Об'єднаних Арабських Еміратах, підписав закон "Про всеукраїнський референдум". У ньому зокрема передбачено, що через референдум можна змінювати Конституцію і територію України.

"Закон про Референдум, порівняно з яким Харківські угоди - весняні квіточки. Тепер за ініціативою "дяді Васі", без всяких там Рад і опозицій можна мєнять всьо - від Конституції до територіальної цілісності", - написав на своїй сторінці у Facebook координатор громадського руху "Чесно", керівник ГО "Центр UA" Олег Рибачук.

iPress.ua розпитав у нього, чому новий закон може бути загрозою для України і чим він буде корисний владі.

Навіщо цей закон владі і які у ньому заховані ризики?

- Складно знаходити логічність у діях президента. Влада і Партія регіонів говорять: ніхто так, як ми не зацікавлений в тому, щоб вибори відбулися прозоро. Але вони терплять вдень, а вночі зриваються. І зараз маємо ситуацію, коли увесь світ говорить про те, що вибори пройшли за одним сценарієм, а підрахунок голосів - зовсім інший.

Зрозуміло було, що команда використовувати "Беркут" давалася саме владою. Логіку в цьому шукати складно.

Небезпека закону в тому, що у ньому передбачено організацію референдуму виключно при підтримці влади. За словами досвідчених юристів, без представника Центральної виборчої комісії, місцевих органів влади, центральної влади організувати референдум неможливо. Повністю випадає парламент. Існує безліч розмитих речей, як наприклад, група, яка може ініціювати закон або теми – Конституція може напряму бути зміненою за народним волевиявлення і для цього не потрібний парламент.

Референдум перевіряється та узаконюється виключно органами влади. У неї просто з’явився ще один серйозний інструмент. Фактично, сьогодні можна звертатися до Ради Нацбезпеки і говорити про те, що президентом підписаний закон, який реально загрожує національній безпеці України.

Зараз будь-яка група сепаратистів, чи не зовсім психічно здорових людей, чи будь-кого, при бажанні, може провести референдум, який закінчиться кроками, що загрожують територіальній цілісності, Конституційному ладу і, взагалі, спокою країни.

Ми знаємо, як у нас рахують голоси. Мабуть, воно так і задумувалося ініціаторами.

Які питання можуть першими прийматися через референдум?

- Конституція, релігійні, мовні, територіальні питання. Тут можна лише здогадуватися. Це інструмент, який дозволить рвати Україну по живому. Закон, так як він зараз написаний, є великою загрозою. Харківські угоди в порівнянні з ним – дійсно квіточки.

Чому Віктор Янукович вирішив вдатися до цього кроку саме зараз?

- Думаю, розраховано було так, що старий парламент вже практично не працює, а нового ще немає. Сам Янукович їздить по закордонах і не перебуває в країні. Очевидно, існує декілька центрів впливу. Такі резонансні законопроекти випадково не з’являються. Час підібраний досить вдало.

У президента був час до 4 грудня на підписання цього закону. Він міг ще його притримати. Але, мабуть, вирішили, що саме зараз вдалий момент.

Що такий інструмент дає владі?

- Тут складно щось прогнозувати. Владі це точно нічого не дасть. Нестабільність або загострення протистояння не в інтересах влади, яка, особливо, не вийшла переможцем цих виборів.

Таке враження, ніби їм пороблено. Вони приймають законопроекти, які суттєво ускладнюють їх власне життя і працюють на тих, хто виступає проти чинної влади. Причому влада це робить самостійно.

Скажімо, було проаналізовано, що закон про мову владі нічого не додав, а лише підняв напруження. Спроба приймати закони про мирні зібрання тощо, налаштовують проти влади активну громадськість. Спроба залізти до кишені студентів, применшити роль студентського самоврядування чи зменшити їхню стипендію – виводила на вулицю студентів.

Цей закон (про всеукраїнських референдум – ред.) написаний дуже складною мовою і це потрібно розуміти. Він суперечить Конституції. Наприклад, він прибирає парламент в процедурі прийняття змін до Конституції. Водночас самою Конституцією цього не передбачено. Чечетов, наприклад, казав, чому б не провести референдум і не обирати президента в парламенті.

Сьогодні у нас абсолютно дискредитована система проведення виборів. Ми бачили, як "Беркут" рахував голоси, референдум – це ж також підрахунок голосів.

Влада, яка повинна ініціювати реформи або зміни, коли їй довіряють, то зараз довіра до того, що влада врахує голоси українців у референдумі дуже низька. Механізми рахування мало чим будуть відрізнятися. Перед очима і "Беркут", який виносить ящики, і результати у мажоритарних округах, рішення судів, які є спотвореним волевиявленням народу. І тут ще закон, який дозволяє змінити будь-що цією системою, яка показала всю свою привабливість декілька тижнів тому.

Розмовляв Богдан Швед, 28.11.2012
//ipress.ua/articles/oleg_rybachuk_harkivski_ugody__tse_kvitochky_u_porivnyanni_z_zakonom_pro_referendum_12081.html
Фото Анатолія Медзика
//novynar.com.ua/analytics/government/47811

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 
21.06.2013 Конституційна Асамблея. Про звернення окремих членів Конституційної Асамблеї, Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 
31.05.2013 Леонід Кравчук. Якщо всі організації, які діють в Україні, даватимуть офіційну оцінку законам, то ми перетворимося на дискусійний клуб 
28.05.2013 Олександр Барабаш. Вадік Румин проведе референдум 
20.05.2013 Координаційне бюро Конституційної Асамблеї. Про звернення членів Конституційної Асамблеї та представників громадських організацій 
11.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо неконституційності порядку зміни Конституції України, встановленого у Законі України «Про всеукраїнський референдум» 
05.04.2013 Олександр Барабаш. Ігор Когут. Микола Козюбра.Ігор Коліушко. Володимир Крижанівський. Микола Мельник. Олександр Мороз. Відкрите звернення до голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука 
04.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
28.03.2013 Ігор Коліушко. Закон про референдум vs Конституційна асамблея. Що далі? 
22.03.2013 Комісія Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя. Про проект Рішення Конституційної Асамблеї щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
10.12.2012 Звернення громадськості щодо неконституційності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
06.12.2012 Леонид Кравчук. Конституционная Ассамблея вам не скорая помощь! 
21.11.2012 Ігор Коліушко. Юлія Кириченко. Парламент схвалив неконституційний порядок зміни Конституції України 
09.11.2012 Сергій Головатий. В Україні не існує держави й не існує права
  

четвер, 22 березня 2012 р.

IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 2012


Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”

Київ. 22 березня, 10:00, концертна зала Українського дому (вул. Хрещатик, 2) - 
IV Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства” (за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Мета Форуму – виробити спільну позицію організацій громадянського суспільства щодо захисту прав і свобод громадян, європейської інтеграції України, парламентських виборів 2012 року, підвищення впливу громадянського суспільства.

Ключові питання Форуму:
  • забезпечення прозорих і чесних парламентських виборів 2012 року шляхом консолідації зусиль громадянських мереж та організацій;
  • вплив організацій громадянського суспільства на підготовку нової Конституції України;
  • розвиток і поширення найкращих практик самоорганізації громадян.
Участь у заході братимуть представники Громадянської мережі “Опора”, кампанії “Новий громадянин”, руху “Чесно”, Комітету виборців України, ініціативи “1 грудня” й інших громадських організацій, мереж та ініціатив з усіх регіонів України. Серед учасників форуму – Ольга Айвазовська, Ірина Бекешкіна, Ігор Жданов, Ігор Коліушко, Ігор Когут, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Вікторія Сюмар і інші громадські діячі. Гостями Форуму будуть народні депутати Андрій Шевченко, Ірина Геращенко, Леся Оробець, радник Президента України Марина Ставнійчук та інші.

Громадянську Асамблею України заснували провідні громадські організації України навесні 2007 року. Це найбільша в Україні громадянська мережа, що об’єднує понад 400 громадських та експертних організацій з усіх регіонів. Асамблея надає національні та регіональні майданчики для дискусії та консолідації громадянських об’єднань. В основі її діяльності лежать принципи відповідальності, відкритості, об’єктивності, солідарності та незалежності від політичних позицій учасників.


21 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/593


Заява IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України з питань конституційної реформи та Конституційної Асамблеї

Конституція – це основні правила співжиття, що схвалюються й дотримуються суспільством, і на базі яких розвивається держава. Україна потребує нової Конституції – не компромісу кланів, а справжнього нового суспільного договору.

Конституція має гарантувати свободу особи і народу та реалізувати запит громадян на становлення й розвиток української держави. Саме тому нова Конституція має бути розроблена не адміністрацією Президента і ухвалена не Верховною Радою чи маніпулятивним референдумом, а виключно Конституційною Асамблеєю – виборним установчим органом, який має заснувати нову республіку, державу громадян.

Саме ця позиція об’єднала делегатів І-ї Громадянської Асамблеї України 24 липня 2007 року. Саме на її основі ГАУ був презентований Громадянський законодавчий пакет, одним із складових якого був проект Закону про порядок підготовки і затвердження нової Конституції України. Ця позиція об’єднує нас і зараз.

Ми засуджуємо будь які спроби маніпуляції Конституцією та намагання використати конституційну реформу в корисливих чи вузькополітичних інтересах якоїсь групи осіб.

Громадянська Асамблея України  змушена заявити, що Указ Президента України «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» спотворює саме поняття Конституційної асамблеї. А принципи делегування, зазначені в Указі, попри наявність в переліку дійсно провідних наукових та громадських організацій , не дають змоги вважати цей орган представницьким і незалежним. В кращому випадку він може стати лише площадкою для обговорення концепцій конституційної реформи.

Ми закликаємо цей орган ухвалити єдине рішення – рекомендувати Президенту України ініціювати внесення  змін до ст. 154, 155, 156 Конституції України, які, передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для підготовки та схвалення нової Конституції України, делегати якої не будуть мати права обиратись до будь-яких органів державної влади протягом 10 років і тому ухвалять основний закон не для себе чи своїх партій, а для громадян.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України вимагаємо саме таких змін!

Для того, щоб продемонструвати як має відбуватись установчий процес ми ініціюємо скликання Громадянської Конституційної Асамблеї, організація діяльності якої має об’єднати громадські ініціативи щодо реформування Конституції.

Звертаємось до всіх громадських організацій, мереж, ініціатив, аналітичних центрів та експертів, до всіх громадських активістів, до всіх, хто хоче жити в України – громадянській республіці – приєднуйтесь!



Громадянське суспільство України 
виробить програму спільних дій

Громадянське суспільство України має згуртуватися для спільної ефективної діяльності в умовах наступу на демократію та тиску влади. Про це заявили делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”, який відбувається 22 березня в Києві за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Участь у заході взяли близько 400 делегатів – представників громадських організацій і ініціативних рухів з усієї України.

Мирослав Попович (ініціатива “1 грудня”) зауважив, що основним завданням напередодні парламентських виборів є зберегти моральні засади та основоположні цінності в українському суспільстві, оскільки нині вони “розмиваються”. За його інформацією, ініціатива, до якої увійшли відомі й шановані діячі та представники основних церков, збирається провести низку круглих столів для кваліфікованого аналізу ситуації та діалогу громадськості з владою (найближчий відбудеться 5 квітня). Окремо Мирослав Попович звернув увагу на те, що сьогодні громадянське суспільство має консолідувати свої зусилля для забезпечення чесних і справедливих виборів, до чого долучиться і згадана ініціатива.

Олег Рибачук (партнерство “Новий громадянин”) відзначив, що у громадянському суспільстві України формуються горизонтальні мережі, побудовані на моделі взаємодії рівноправних партнерів, а не ієрархічного підпорядкування. За його словами, сьогодні йдеться не про індивідуальне, а про колективне лідерство, коли людина, що має певну суспільно значущу ідею, стає лідером її втілення.

Ідею Олега Рибачука підтримала Вікторія Сюмар (рух “Стоп цензурі!”). Вона переконана, що суспільство стає не просто горизонтальним, а мережевим, коли дедалі більшу роль починає відігравати мережева комунікація, у тому числі в соціальних мережах в Інтернеті. “Українське суспільство твориться мережами”, – наголосила вона. На її думку, вертикальне управління поволі втрачає свою ефективність. За словами Вікторії Сюмар, досвід руху “Стоп цензурі!” показав, що скоординована діяльність десятків або сотень людей може сформувати порядок денний для цілої країни.

Ігор Когут, представник Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, переконаний, що “Україна увійшла у стадію “громадянської весни”, свідченням чого є активізація громадянського суспільства через ініціювання пікетів, звернень, заяв, благодійних заходів тощо. За його словами, це спроба акумулювати енергію громадян для розвитку політичної культури, культури діалогу, демократії загалом. Експерт наголосив, що демократія – це не тільки вибори, а передусім повсякденна участь громадян. Так само європейська інтеграція України, на думку Ігоря Когута, – це не лише дипломатія й політика, а це передусім реформи, тобто конкретні справи, які треба робити щоденно на всіх рівнях.

Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод) зупинилася на дотриманні прав людини в Україні. За її словами, сьогодні влада систематично їх порушує. Свідченням цього є декілька тенденцій. Перша – це зростання бідності та соціальної нерівності. Експерт наголосила, що в той час як, за даними ООН, в Україні понад 80% населення перебувають за межею бідності, влада скорочує соціальні виплати та дає право урядові регулювати їх у ручному режимі. Друга тенденція – переслідування, причому не тільки за політичні, а й за ідеологічні переконання, а також за громадську активність. Третя тенденція – прагнення зберегти владу за будь-яку ціну, що веде до обмеження прав на свободу слова та мирні зібрання. Четверта тенденція – тиск на суди. “Суди втратили свою незалежність і перетворилися на слухняних виконавців чужої волі”, – наголосила Олександра Матвійчук. Ще одна тенденція – жорстокість кримінально-правової політики. За даними експерта, за перші півроку 2011 року смертність у місцях позбавлення волі зросла на 11%, а кількість суїцидів – на 22%. Вона відзначила, що Україна досі не встановила граничного терміну тримання людини під вартою, й оприлюднила “рекорд” перебування в СІЗО – 12 років.

Співголова Оргкомітету ГАУ Ганна Парфьонова представила результати опитування громадських лідерів у всіх регіонах України (203 людини). За її словами, найголовнішою проблемою суспільного життя активісти назвали корупцію. Найбільшою регіональною проблемою було названо неефективність і непрозорість влади. При цьому вона наголосила, що громадські лідери готові об’єднуватися для вирішення проблем на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Співголова Оргкомітету ГАУ Анатолій Пінчук відзначив, що громадянське суспільство має виробити насамперед механізми спільних дій і координації зусиль. Він нагадав резолюцію попереднього Форуму, у якій наголошено, що сучасна криза України пов’язана з тим, що державотворення відбувалося без опори на громадянське суспільство. За його словами, сьогодні йдеться про перезаснування держави і для цього потрібно розробити нову Конституцію за участю громадянського суспільства. Анатолій Пінчук зазначив, що громадськість вимагає скликання Конституційної асамблеї, у якій було би представлено найрізноманітніші верстви суспільства. “Нова Конституція має бути не компромісом кланів, а новим суспільним договором”, – наголосив він.

23 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/594




Заява IV-го Форуму

Громадянської Асамблеї України

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України мусимо визнати, що протягом останніх трьох років в Україні рівень дотримання прав людини і основоположних свобод та захисту і реалізації їх інтересів суттєво погіршився.

Робота в системному реформуванні державних інституцій проводиться вкрай повільно та фактично є імітацію дій. Реальна боротьба з корупцією в Україні підміняється гучними заявами та показовими акціями.

Більшість так званих реформ соціальної, правової, і зокрема судової, системи під красивими гаслами насправді призводять до монополізації влади однією політичною силою.

Посилюється практика кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя, відсутність реальних механізмів протидії гендерному насильству. Зростає тиск з боку правоохоронних органів на представників бізнесу, які в тій чи іншій формі підтримували діяльність опозиційних політичних сил. З’являється все більше прикладів використання правоохоронних органів, прокуратури та судів для рейдейрства та інших форм протиправної конкуренції.

Водночас поширюється практика уведення від справедливого покарання за злочини проти життя, здоров’я та гідності громадян високопосадовців, представників великого бізнесу, членів їх родин та оточення.

Створюються штучні перепони у належному впровадженні норм Закону про доступ до публічної інформації та про засади запобігання і протидії корупції та контролю з боку суспільства за політиками і чиновниками.

За невеликими виключеннями, блокується впровадження правових норм, які стимулюватимуть розвиток громадянського суспільства, самоорганізації громадян, механізмів контролю суспільства за владою. Натомість тривають спроби обмежувати права і свободи громадян, зокрема право на мирні зібрання.

В таких умовах самоорганізація та самоструктуризація громадянського суспільства, мобілізація громадськості, створення системи координації громадських ініціатив стають чи не найважливішим чинником недопущення згортання демократії, формування авторитаризму та закриття європейської перспективи для України.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України заявляємо про консолідацію зусиль для захисту прав і свобод громадян, розвитку самоорганізації та громадських об’єднань з метою розбудови демократичної європейської держави Україна.

Вимагаємо:

1. Забезпечення сприятливого розвитку та діяльності інститутів громадянського суспільства, а саме: спрощення процедур та скорочення строків реєстрації громадських та благодійних організацій, органів самоорганізації населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших інститутів громадянського суспільства.

2. Приведення законодавства щодо правового статусу неурядових організацій у відповідність до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам.

3. Забезпечення умов для реальної участі громадськості у формуванні і реалізації публічної політики на всіх рівнях та здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування,  в тому числі шляхом:
  • систематичного проведення консультацій з громадськістю щодо ключових питань гуманітарної та соціально-економічної політики та завчасного оприлюднення проектів нормативно-правових актів на веб-сайтах органів державної влади;
  • реального врахування рішень громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
  • сприяння проведенню громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади, громадських антикорупційних експертиз нормативно-правових актів та забезпечення врахування рекомендацій за їх результатами;
  • забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема забезпечення впровадження і виконання в повному обсязі норм Закону про доступ до інформації, запровадження механізмів електронного урядування та електронної демократії;
  • визначення на рівні закону чітких процедур проведення місцевого референдуму і загальних зборів громадян за місцем проживання.

4. Проведення комплексу реформ та заходів, спрямованих на системне подолання корупції в Україні. Унеможливлення корупції має стати основним фокусом більшості реформ, які здійснюються у державному управлінні.

5. Проведення судової реформи, спрямованої на забезпечення прозорого та справедливого судочинства, створення повного, відкритого реєстру всіх судових рішень, запровадження справжнього суду присяжних.

6. Припинення кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя. Звільнення осіб які переслідуються за політичними мотивами. Забезпечення в повному обсязі права обвинувачених на справедливий суд.

7. Забезпечення прозорого відбору нових суддів, керівників міліції, прокуратури та СБУ за конкурсом, незалежними комісіями із залученням громадськості до контролю за дотриманням процедур та подальшого контролю за їх діяльністю.

8. Запровадження системи громадянської освіти населення та введення відповідного обов’язкового курсу до базової середньої освіти та поглибленого у вищої.

9. Впровадження правових засад створення та розвитку незалежних засобів масової інформації, демонополізації телевізійного простору та  впровадженню обмежень втручанню власників ЗМІ в поточну діяльність журналістів.

10. Завершення підписання та ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом та впровадження європейських стандартів демократії і права.

11. Ми заявляємо про створення Громадянською Асамблеєю України постійнодіючої системи взаємоінформування, комунікації та взаємодії національних і місцевих громадянських мереж, ініціатив, кампаній та об’єднань і доручаємо Координаційній Раді Громадянської Асамблеї України налагодити її роботу.

Ми звертаємось до всіх громадських об’єднань України, що працюють на принципах відкритості, демократичності та добровільності участі, об’єднуватись та спільно розвивати дієве громадянське суспільство України.

Ми звертаємось до громадян України – ми самі здатні творити своє майбутнє. Від нашої громадянської активності, здатності к взаємодії та самоорганізації залежить чи зможемо ми навести лад в нашому спільному домі, а сама країна - стати повноцінним партнером в європейській спільноті.

23 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/598


Заява Громадянської Асамблеї України щодо виборів народних депутатів України у 2012 році

Вибори народних депутатів України 2012 року стануть контрольним випробуванням політичних та громадських еліт відданості демократичним цінностям, зокрема, свободи слова та волевиявлення. Від прозорості, справедливості та конкурентності майбутніх перегонів залежить легітимність законодавчої гілки влади в очах громадян України, майбутній вектор розвитку країни.

За результатами парламентських виборів буде встановлено новий формат взаємин держави Україна з її зовнішньополітичними партнерами. Майбутнє Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом безпосередньо залежить від того, наскільки кампанія відповідатиме міжнародним стандартам, що визначені Кодексом належних практик ведення виборчих справ Венеціанської комісії, Копенгагенським документом та зобов’язаннями країн-учасниць ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів.

Громадянська Асамблея України закликає владу, опозицію та виборців бути свідомими того, що відповідальність за «відкат» від демократичних норм буде покладено на всіх суб’єктів виборчого процесу.

Завдання влади та особисто Президента як гаранта Конституції в тому, щоб забезпечити належний рівень організації виборів, не допустити використання адміністративного ресурсу та тиску на опонентів у будь-якій формі, зокрема і через судову систему, правоохоронні чи контролюючі органи.

Громадянська Асамблея України, підтримуючи позицію демократичних країн, міжнародних організацій вважає, що легітимність майбутніх парламентських виборів буде поставлена під сумнів у випадку, якщо українські політв’язні – Юлія Тимошенко та Юрій Луценко – не візьмуть в них участь.

В той же час і опозиційні сили також несуть відповідальність за перебіг виборчої кампанії. Політичним силам опозиційного табору, що зацікавленні у демократичному виборчому процесі, варто об’єднати організаційні, юридичні та інформаційні ресурси, щоб відстояти реалізацію п’яти основоположних засад виборчого права: загальність, рівність, вільність, таємність і безпосередність.

Громадянська Асамблея України закликає 
всі політичні сили до:
  • прозорого та відкритого формування партійних списків та висування кандидатів по мажоритарних виборчих округах, у тому числі на основі праймеріз та негайного оприлюднення списку кандидатів на партійних сайтах;
  • оприлюднення програм суспільного розвитку, переліку завдань, готового пакету законопроектів, які будуть ухвалені у майбутньому парламенті;
  • оприлюднення реального списку кандидатів на державні посади найвищого рівня;
  • забезпечення рівних прав чоловіків та жінок під час формування партійних списків кандидатів у народні депутати;
  • чесної та конкурентної виборчої боротьби, що не виходить за рамки чинного українського законодавства та не порушує норм моралі, не призводить до негативних суспільних збурень.

В свою чергу, громадянське суспільство чекає новий іспит на зрілість. Об’єднання громадян та самоорганізовані активісти можуть спільними зусиллями забезпечити належний рівень громадського контролю за виборчою кампанією, організовувати заходи спрямовані на просвіту громадян та правовий захист їх конституційного права на вибір. 

Громадянська Асамблея України закликає всі дієві та активні організації до плідної співпраці з метою реалізації повномасштабних, професійних та успішних мобілізаційних, моніторингових чи просвітницьких кампаній.

Враховуючи важливість цих виборів, Громадянська Асамблея України пропонує підтримати діяльність руху «Чесно», Громадянської мережі ОПОРА, Комітету виборців України, інших громадських організацій, ініціатив та започатковує роботу спільного центру координації між громадянськими ініціативами щодо забезпечення чесних, прозорих та вільних виборів. Ми запрошуємо всіх, хто поділяє демократичні цінності до співпраці.

Громадянська Асамблея України не буде брати безпосередню участь у парламентських виборах. Однак, сьогодні політичний та моральний рівень представників як провладних, так і опозиційних політичних сил не влаштовує більшість організацій громадянського суспільства.

Тому ми із розумінням ставитимемось до ініціатив громадянського суспільства, спрямованих на формування реальної альтернативи старим політичним силам, до тих громадських організацій, які будуть підтримувати власних кандидатів на виборах народних депутатів, або до тих демократичних політичних сил, які включать найкращих представників громадянського суспільства до своїх виборчих списків.

Громадянська Асамблея України закликає усі засоби масової інформації забезпечити професійне, об`єктивне і неупереджене висвітлення виборчої кампанії. Журналісти, що безпосередньо впливають на громадську думку та працюють на свою аудиторію, як основного роботодавця, мають захищати її інтереси, в тому числі через спротив “виборчій джинсі”, цензурі та самоцензурі.

Делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України переконані, що усі демократичні та патріотичні сили повинні консолідувати свої зусилля з метою захисту демократичних цінностей, покращення іміджу країни та реалізації конституційних прав громадян.

23 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/596 


Аналіз опитування громадських лідерів, проведеного при підготовці до IV-го Форуму Громадської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”


В опитуванні взяли участь громадські лідери з усіх регіонів України. Проаналізовано 203 анкети

24 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/604

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності
05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 
18.03.2012 Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 
23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 
01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 
29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 
09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 
21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 
29.04.2008 Повернемо Україну народу! 
24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства