Майлис Репс: Украине необходимо провести политическую реформу

В начале этой недели сразу несколько делегаций Совета Европы побывали в Украине для встреч с руководством страны и знакомством с тем, как украинские власти готовятся к выборам. В Киев для встреч с исполняющим обязанности президента Украины Александром Турчиновым и премьер-министром Арсением Яценюком сначала приехали представители Парламентской ассамблеи Совета Европы (ПАСЕ), а в среду с лидерами Украины встретились генеральный секретарь Совета Европы Торбьерн Ягланд и председательствующий сейчас в Кабинете министров Совета Европы министр иностранных дел Австрии Себастиан Курц.

Стоит напомнить, что ранее в апреле Совет Европы стал первой международной организацией, применившей к России санкции: на сессии ПАСЕ европейские парламентарии поддержали нынешние власти Украины, а делегацию России лишили права голоса, наказав таким образом Москву за оккупацию Крыма. Однако в Совете Европы, вместе с выражением поддержки территориальной целостности и независимости Украины, говорят и о необходимости политических реформ в этой стране.

Докладчик ПАСЕ по Украине, член делегации Эстонии в Ассамблее Майлис Репс развила эту тему в интервью Русской службе «Голоса Америки».

Данила Гальперович: Какие задачи стоят перед ПАСЕ смысле помощи и поддержки политической реформы в Украине?

Майлис Репс: Я таких задач для себя лично вижу две: во-первых, мы, докладчицы по Украине – я и моя шведская коллега Мариэтта де Пурбэ-Лундин – должны давать оценки тем законодательным инициативам, которые исходят от Верховной Рады, и если эти инициативы у нас вызывают сомнения в смысле их соответствия стандартам Совета Европы, то мы должны сразу же реагировать. Так уже было при подготовке нашего доклада по ситуации в Украине для сессии ПАСЕ. То есть, это такая ежедневная работа, которую нужно делать.

Во-вторых, нужно следить за теми изменениями в конституцию страны, которые Украина намерена внести. Ведь, если эти изменения не дойдут в согласованном варианте до первого чтения в парламенте еще до выборов президента, то, помня опыт украинской политики, я не слишком оптимистична по поводу того, что, будучи избранным, новый президент легко согласится отказаться от большой части своих полномочий. Вот почему нам бы еще до президентских выборов хотелось бы получить ясное представление этих конституционных поправок.

Как Совет Европы, мы должны, конечно, поддержать предстоящие выборы и пожелать того, чтобы они прошли настолько спокойно и честно, насколько это возможно.

Д.Г.: Если говорить о юго-востоке Украины, бывали ли вы там в качестве докладчиков ПАСЕ, и будете ли вы пытаться побывать в Крыму?

М.Р.: Еще до всех захватов зданий мы побывали в Донецке и Луганске. Если все сложности, которые там возникли, будут продолжаться, мы можем еще раз туда поехать для лучшего понимания изменившейся обстановки. Насчет Крыма – сложно: если мы станем спрашивать у российских властей разрешения на посещение этой территории, то мы де-факто признаем то, что Россия сделала.

Если же мы поедем в Крым напрямую, то мы туда, скорее всего, не попадем. И прорабатывается вариант, при котором мониторинг как бы будет касаться и России, и Украины, так что не будет явно произнесено, территорию какой страны мы посещаем в Крыму, но это сейчас дело юристов – решить, в какой форме это возможно.

Д.Г.: Вы – парламентарий из Эстонии, одной из стран, которая пережила советскую оккупацию, и в которой с особым беспокойством относятся к любым движения российских людей в погонах. Что вы думаете о нынешних действиях российских военных, опасаетесь ли вы чего-либо с их стороны?

М.Р.: Я думаю, что все мы обеспокоены происходящим, но, говоря рационально, я не считаю, что люди в странах Балтии сейчас напуганы или чувствуют прямую угрозу. Тем не менее, я в этой ситуации нахожу особенно важным то, как реагирует на все это Запад, как реагирует Европа и США.

Потому что, если мы начнем как должное воспринимать риторику, которая встречается даже в некоторых международных медиа, – что, мол, мы должны понять действия России, поскольку они относятся к «зоне российских интересов» – вот тогда становится по-настоящему тревожно, ибо, в таком случае, где же тогда предел? Так можно и про Лондон сказать – там есть большое количество людей, говорящих по-русски, да и в Германии, да и в США, так что же теперь – допускать такие разговоры на международном уровне? Мы в каком веке живем, и на сколько веков назад мы таким образом возвращаемся?

Я иногда слышу такие аргументы в материалах больших новостных корпораций, и от этого, вообще-то, страшно.

Д.Г.: Вам не кажется, что с Россией в каком-то смысле ситуация тупиковая, поскольку вы пытаетесь подавать сигналы, намекать, даже вводить санкции в отношении страны, которая выразила ясное желание забрать Крым у Украины и сделала это?

М.Р.: Вообще-то, это не совсем мое дело, как докладчика по Украине, комментировать что-либо относительно России. Но логически, если говорить о Совете Европы, следующие шаги должны быть такими: в 2015 году нужно будет решать, лишать ли опять Россию права голоса в ПАСЕ или вообще прекращать ее полномочия в Ассамблее. Я, конечно, хотела бы сказать что-то более оптимистичное, но я сомневаюсь, что к январю 2015 года ситуация с Крымом как-то вернется в прежнее русло. Ну, разве что сами люди в Крыму пересмотрят свое мнение о произошедшем.

Ведь есть сотни вопросов: вода, электричество, газ, деньги, положенные людьми в украинские банки, права собственности на землю и жилье. Если люди там не будут получать ответы на вопросы по всем этим проблемам, они по-настоящему занервничают. И еще я надеюсь, что к январю 2015 года люди в ПАСЕ не решат, что пора уступить «реальной политике» и забыть о произошедшем.

Данила Гальперович, 30.04.2014

http://www.golos-ameriki.ru/content/pace-rapporteur-on-ukraine-interview/1904927.html

Мустафа Найєм. Нова Конституція: війна за повноваження 

Сергей Рахманин. Новая Конституция. Эскиз неизвестного автора 

Татьяна Урбанская. Конституционная реформа: из крайности в крайность 

Віктор Колісник. Перспективи удосконалення державно-територіального устрою України: відновлення унітаризму чи перехід до федералізму? 

Юрій Дерев’янко. Децентралізація збереже Україну 

Юрий Ганущак. Децентрализация: окно политических возможностей недолго будет открыто 

Анатолий Барабаш. Спасти страну от самоуправления 

Василь Расевич. Федералізація: виклики і ризики

http://hub.coe.int/

Майліс Репс: Ні в кого немає мети застосовувати санкції до України

Співдоповідачка Парламентської Асамблеї Ради Європи Майліс Репс, котра нещодавно була в Україні, розповіла DW про свій погляд на те, що відбувається в державі, про перспективу санкцій з боку ЄС і реакцію на ув’язнення опозиціонерів.

DW: Наступний візит співдоповідачів моніторингового комітету ПАРЄ до України відбудеться в травні. Над чим працюватимуть співдоповідачі до цього часу? Чи існує якась програма моніторингу поступу України впродовж цього часу?

Майліс Репс: Після кожного візиту, під час якого ми здобуваємо нові факти, доповідачі звітують у моніторинговому комітеті ПАРЄ з питань державних зобов’язань. Комітет реагує на розвиток подій, відповідно до цього узгоджується порядок денний стосовно подальших дій (візитів, дебатів в ПАРЄ, критичних зауважень, зустрічей і слухань тощо). Наступна зустріч комітету відбудеться останнього тижня квітня під час весняної сесії ПАРЄ. Ми проведемо загальний огляд справи. У цілому ми виявили, що Україна в деяких сферах рухається в позитивному напрямку: новий кримінально-процесуальний кодекс, поправки до судової реформи для зміни процедури призначення суддів на посаду, реформа прокуратури, закон стосовно громадських організацій та мирних зібрань, спроби призначити Конституційну асамблею. Ми також бачимо чіткий рух у напрямку європейської інтеграції. На жаль, ми майже не помітили поступу стосовно ув’язнених лідерів опозиції. Стан їхнього здоров’я не береться до уваги достатньою мірою, навіть при тому, що є відповідне рішення Європейського суду. Залишаються також питання стосовно несправедливого судового розгляду, браку незалежності судової гілки влади. До травня ми будемо підтримувати діалог з українською владою, а також будемо прислухатися до опозиції та представників громадянського суспільства.

DW: Які результати ви очікуєте отримати в травні?

Репс: Ми очікуємо побачити Юлію Тимошенко. Ми очікуємо побачити ухвалення кримінально-процесуального кодексу, а також закону про громадські організації та мирні зібрання. Ми очікуємо побачити хороші законопроекти стосовно адвокатури та прокуратури. Ми сподіваємося побачити, що Конституційна асамблея розпочала свою роботу. І ми також хотіли б, щоб рішення Європейського суду з прав людини були належним чином розглянуті та задоволені, в тому числі стосовно ув’язнених лідерів опозиції.

DW: Під час візиту ви закликали українську владу провести незалежну медичну експертизу для Юрія Луценка. Чи отримали ви якусь відповідь?

Репс: Ми очікуємо, що його прохання зустрітися та проконсультуватися з незалежними лікарями на його вибір зараз виконується. Усі сторони та представники влади (в тому числі прокуратура) пообіцяли виконати це прохання, пояснивши, що це його право, і як тільки він попросить, він отримає таку можливість. Ми будемо спостерігати за цим і нагадаємо владі про її обіцянку, якщо буде потрібно.

DW: Якщо впродовж кількох місяців співдоповідачі ПАРЄ не побачать позитивної динаміки, чи зможе це стати перепоною для ратифікації угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом?

Репс: Європейський Союз і Рада Європи дуже тісно співпрацюють над цим питанням. Євросоюз заслуховує результати нашої експертизи стосовно прав людини, верховенства права та демократії. У тому разі, якщо ми не побачимо співпраці та діалогу, ми можемо побачити різні негативні реакції: загальну критику, уповільнення програми підтримки, а також фінансової підтримки, співпраці тощо. Та звісно ж це стосуватиметься угоди про асоціацію.

DW: Які санкції та в які терміни можуть бути застосовані проти України?

Репс: Ні в кого немає мети застосовувати санкції. Це лише крайній захід, що не сприятиме побудові хорошого діалогу. Причиною того, що в останній резолюції вказано, що така можливість береться до уваги, є те, що Асамблея відчуває дуже незначний діалог та прогрес. Сподіваюся, Україна намагається покращити ситуацію на благо всього народу. Співдоповідачі лише допомагають і підкреслюють недоліки та позитивні тенденції. Те, яким чином Україна виконає взяті на себе зобов’язання, залежить від неї самої. Ми лише підкреслюємо, якщо обрані шляхи не відповідають міжнародним вимогам і стандартам. Тому я сподіваюся, що нам не потрібно буде розпочинати детальне обговорення санкцій.

DW: На вашу думку, якою мірою українська влада готова втілювати рекомендації Ради Європи?

Репс: Найвищі рівні влади визнають ті зобов’язання, які взяла на себе Україна. Інколи з’являються розбіжності стосовно того, що те чи інше зобов’язання насправді означає, наскільки швидко їх потрібно втілювати. Ув’язнення лідерів опозиції кидає негативну тінь на інші зусилля та, на жаль, надає негативного тону Україні.

13.04.2012

Автор Катерина Каплюк

Редактор Наталя Неділько

//www.dw.de/dw/article/0,,15877163,00.html