Марина Ставнийчук: Положения Конституции имеют определяющее значение

Марина Ставнийчук – советник президента Украины, руководитель Главного управления по вопросам конституционно-правовой модернизации Администрации президента. Президент Украины своим указом несколько дней назад создал Конституционную ассамблею – совещательный орган, целью которого является наработка изменений к Конституции. Возглавил ассамблею первый президент Украины Леонид Кравчук, а Марина Ивановна является секретарем этого органа.

В общем в состав ассамблеи входит 95 человек. Правда, оппозиционные силы наотрез отказались принять участие в обсуждении нового проекта Конституции или изменений к главному документу страны, мотивируя это тем, что такого органа, как Конституционная ассамблея, не существует. Что дает основание оппозиции утверждать именно так, а не иначе, и над какими вопросами в первую очередь будут работать члены этой институции?

Вас называют главным носителем информации – как секретаря Конституционной ассамблеи – о работе этого органа, а президент Виктор Янукович сказал: пришло время посмотреть всем нам вместе, что нужно исправить в этой Конституции. Так что нужно исправить в первую очередь в этой Конституции, по которой мы живем сегодня?

Должна заметить, что основоположный закон государства является, безусловно, основой правовой системы Украины. Все преимущества этой правовой системы, а также и определенные недостатки следуют из текста Конституции Украины в значительной степени, какую бы мы проблему сегодня ни взяли в любой сфере, в том числе и в тех сферах, где сегодня серьезно реформируется государство. В частности, говорим о реформах правосудия. Положения Конституции имеют определяющее значение. Если говорить, что необходимо в первую очередь изменять в основополагающем законе, то, безусловно, как основные приоритеты, мне кажется, несколько вопросов: это вопрос реформы судебной системы, обеспечение действительно эффективного независимого, непредвзятого правосудия в Украине, исходя из конституционных механизмов, положений, принципов. С другой стороны – это серьезная реформа правоохранительной системы, которая напрямую связана с реформой судебной и еще безусловным приоритетом – и неоднократно об этом говорил действующий президент Украины – вопрос реформы местного самоуправления. Реально речь идет о передаче серьезной инициативы людям на местах.

Я бы хотела, чтобы на тех пунктах, о которых вы сейчас сказали, мы более детально остановились. Если, например, брать территориально-административную реформу, то что нужно сегодня изменить или что-то дополнить, убрать или полностью перестроить?

На самом деле идей концепции в подходе к административно- территориальной реформе много в государстве наработано на протяжении 20 лет. На сегодняшний день в Украине проводится административная реформа. В контексте проведения этой реформы происходит не только оптимизация, гармонизация количества государственного аппарата местного самоуправления, но и происходит серьезное улучшение качества административных услуг. Буквально несколькими днями раньше парламент принял закон Украины «Об административных услугах», рассматривал этот закон. Это серьезный вопрос, который напрямую влияет на качество и эффективность в стране. Войдет в действие соответствующий закон – будем иметь улучшение качества. Но в этом контексте в значительной степени, прежде чем перейти к административной реформе, нужно все-таки говорить о серьезных механизмах создания демократии, участия на местах, о серьезной реформе местного самоуправления. И только после этого можно будет говорить о серьезном переформате территории Украины, об административно-территориальной реформе.

Насколько сегодня именно территориальная реформа ко времени? Нужно ли сегодня перекраивать районы?

Собственно, вы мне задаете уже, по-моему, во второй раз этот вопрос, а я вам говорю о том, что собственно сама административно-территориальная реформа не является серьезным первоочередным приоритетом, который необходимо решать, в том числе и на конституционном уровне на первом этапе. Очевидно, что вопрос административно-территориальной реформы – вопрос более отдаленной перспективы. Его необходимо решать, но более отдаленно, в том числе и в конституционном процессе.

Скажите, пожалуйста, я так понимаю, что не менее острым вопросом является взаимодействие разных ветвей власти, в том числе президента, ВР, правительства? Что в этом вопросе планируется изменить? И недаром я ставлю именно этот вопрос, потому что существуют опасения, в частности у оппозиции, которая пока что не желает присоединяться к Конституционной ассамблее. А что, целью этой конституционной реформы является избрание президента в парламенте?

Конституционная реформа в Украине начинается в год парламентских выборов. И абсолютно очевидно, что каждая политическая сила, в том числе и оппозиционные политические силы, в частности в этом важном вопросе – конституционном реформировании, исходит их собственных, к сожалению, политических интересов и тех предвыборных лозунгов, с которыми они собираются идти к людям на предстоящих парламентских выборах. Именно поэтому первый вопрос, который они видят в конституционном процессе – вопрос формы правления, вопрос распределения полномочий, на центральном, кстати, уровне, и, конечно, о формах избрания главы государства, парламентских выборов и т.п. На самом деле в конституционном процессе вопрос обеспечения единства власти, эффективного самоуправления на всех уровнях – и на центральном, и на местном действительно имеет определяющее значение, но опять-таки это вопрос отдаленной перспективы. Потому что нам необходим механизм, который бы дал возможность, с одной стороны, действенного эффективного президента, но с другой стороны – нужен механизм, который будет обеспечивать реальный парламентаризм. И в этих вопросах не все зависит от инициатив президента, а в значительной степени от качественного состава самого парламента. Я бы все-таки говорила о том, что в вопросах конституционного обновления, это не моя мысль, это мнение ведущих европейских ученых, который неоднократно освещался во многих выводах Европейской комиссии «За демократию через право», что в вопросах конституционного строительства необходимо подниматься над вопросом ежедневной политики, понимать государственный, общественный интерес тех или иных вопросов. А если говорить об общественном интересе, то как раз непосредственно приоритетами являются вопросы, о которых мы говорили раньше.

Я так понимаю, что целью создания Конституционной ассамблеи, по крайней мере по вашим словам, не является установление парламентской республики и третьего президентского срока.

Во-первых, о третьем президентском сроке вообще речь не идет, потому что собственно действующий президент Украины впервые избран – это один вопрос. Другой вопрос, что сегодня среди заданий работы Конституционной ассамблеи есть целый ряд заданий, в том числе самый первый вопрос, связанный с анализом практики применения Конституции Украины. В соответствии с анализом правоприменительной практики основоположного закона должна быть подготовлена концепция, исходя из европейских традиций конституционализма, из собственного национального опыта, законодательной техники в этом вопросе, обобщения всех этих вопросов, должна быть подготовлена соответствующая концепция. Не случайно среди заданий Конституционной ассамблеи есть наработки законопроекта или законопроектов относительно изменений к Конституции Украины. Это означает, что работа Конституционной ассамблеи может быть построена в несколько этапов. И на первом этапе могут затрагиваться вот эти приоритеты, о которых мы говорили, связанные с эффективным независимым правосудием. Об этих вопросах нам все время говорит, напоминает, вспоминает, обращает внимание Венецианская комиссия, Парламентская ассамблея Совета Европы и Европарламент. Все без исключения европейские структуры говорят о неэффективности судебной системы. Собственно мы сами понимаем это. Два последних года ведется судебная реформа. Есть безусловные позитивы в этом вопросе. Есть те вопросы, над которыми еще нужно работать. Но вместе с тем я должна отметить, что Конституционная ассамблея будет работать над самим внесением изменений к Конституции Украины. На этом также происходит спекуляция оппозиционных сил. Потому что вы начали с того, что Конституционная ассамблея не имеет права на существование. Это не так. Потому что так же, как 150 народных депутатов Украины, так и президент Украины является субъектом конституционной законодательной инициативы. И президент имеет полномочия и действует в рамках Конституции, когда, скажем, создал соответствующий специальный совещательный орган. Здесь интересная ситуация, что практика конституционного процесса в стране показывает такую интересную тенденцию закономерно на протяжении 20 лет независимости, как только вопросами конституционного строительства занимались исключительно политики, ни раза позитивного результата государство не имело. Поэтому в составе Конституционной ассамблеи сегодня есть, согласно положениям, концепции о создании и функционировании Конституционной ассамблеи, большинство сегодня составляют научные работники в сфере конституционного права и других отраслей права, философы, политики, экономисты, те, кто формируют систему национальных ценностей.

Я хочу закончить все-таки с позицией оппозиции. Как я уже говорила выше, там не считают Конституционную ассамблею легитимным органом, и убеждение, что подобное формирование может быть создано только при ВР. Об этом говорит статья 13 Основного закона. Так нужно ли было называть таким громким названием, как ассамблея?

В статье 13 Основного закона вообще речь не идет о конституционном процессе в Украине, если говорить откровенно. Но если говорить о формате совещательных органов, о формате тех органов, которые могут быть публичными площадками для дискуссий, то Конституционная ассамблея вполне может быть хорошим вариантом. И не обязательно Конституционная ассамблея должна работать исключительно на базе парламента. Возможно, что такая площадка для дискуссий может инициироваться, создаваться президентом. Там нарабатываются концепции, методологии, подходы, даже в виде законопроекта подаются соответствующие предложения. Потом все равно они будут идти в парламент. История конституционного процесса показывает, что за последний период, практически с 2004 года, было несколько попыток самим парламентом инициировать конституционный процесс. Ни разу эти инициативы не имели даже практического результата. В то время, скажем, когда предыдущий президент Украины инициировал также конституционный процесс, был в рамках Национального конституционного совета при президенте Украины наработан проект Конституции Украины. Он был внесен в парламент. Точно так сегодня действующий президент, понимая недостатки Основного закона, и, кстати, не только президент понимает эту проблему, сегодня Парламентская ассамблея Совета Европы в своей последней резолюции «О функционировании демократических институтов в Украине», которая принята в январе 2012 года, в пункте 13 говорит о том, что она приветствует инициативу президента по созданию Конституционной ассамблеи. Более того, призывает Парламентская ассамблея Совета Европы и президента, и парламент, не дожидаясь завершения парламентских выборов, начать конституционный процесс. Потому что есть целый ряд проблем, которые требуют их немедленного решения. И в этой резолюции Парламентской ассамблеи Совета Европы как раз и идет речь о приоритете создания эффективного независимого правосудия, которое невозможно без внесения изменений к Конституции Украины.

Вы сказали о том, что и президент также понимает те недостатки, которые существуют в сегодняшнем Основном законе. Мы ровно через месяц будем праздновать день Конституции Украины, и вспоминается мне, что когда приняли в 1996 году, то о ней говорили как о самой лучшей Конституции в Европе. Тогда почему ее нужно менять? Если говорить о зарубежном опыте, насколько часто Конституции европейских стран терпят изменения?

Большим преувеличением и в 1996 году было считать Конституцию переходного государства, каким была Украина на том этапе, кстати, в значительной степени остается и сегодня, принятие Конституции переходного периода лучшей в Европе. Более того, при принятии или перед принятием Конституции в 1996 году, сразу после принятия Конституции Венецианская комиссия «За демократию через право», которая как раз и была создана в начале 90-х годов, для того чтобы предоставить помощь таким странам, как Украина, постсоциалистическим, постсоветским, в вопросе нарабатывания конституционного законодательства обращала целый ряд замечаний и вопросов, проблем, которые видели европейские конституционалисты уже на том этапе, а мы, украинцы, в том числе и специалисты в отрасли конституционного права, наблюдали на протяжении 20 лет в разных вариантах действия Конституции Украины в разных редакциях. Именно поэтому очевидно, что объективные основания для реформирования основоположного закона в государстве объективно есть. Нам, с одной стороны, нужно гордиться тем, по крайней мере в конституционном процессе, теми обстоятельствами, что Конституция Украины в 1996 году, хоть она была принята одной из последних из постсоциалистических советских стран, где принялась Конституция, но нам нужно гордиться тем фактом, что это было сделано конституционным способом, при сотрудничестве соответствующем президента и парламента, при определенном публичном обсуждении положений. Большой миф такой о том, что Конституция готовилась в одну конституционную ночь, на самом деле этому предшествовал большой конституционный процесс. А сама процедура принятия происходила в одну ночь. Но Конституция Украины имеет постсоветский постпереходный характер. Многое чего в этой Конституции действительно неплохо урегулировано, изложено. По крайней мере система прав, основные положения. Однако практика применения показала, если говорить о системе прав и свобод человека и гражданина, что в значительной степени нет конституционных прав и свобод человека и гражданина, что в значительной степени нет конституционных гарантий реальности обеспечения этих прав. Сегодня граждане на себе ощущают вопрос социального обеспечения, вопрос гарантирования образования, медицины и т.п. Мы должны на уровне конституционном регулировать эти вопросы таким образом, чтобы права, закрепленные в Конституции, были обеспечены и гарантированы государством.

Скажите, пожалуйста, вы говорите о том, что эту Конституцию, по которой мы сегодня мы живем, идеальной никак не назовешь, но очень много пунктов хорошо выписаны и они являются позитивными. Некоторые страны могли бы взять опыт из нашей Конституции. Но будут ли проанализированы в результате труда над разработкой новой Конституции нарушения Основного закона, в том числе и государственными органами, и особенно некоторые решения Конституционного суда?

Очевидно, что наша беседа основывается на последней статье в «Зеркале недели». Мы с Сергеем Рахманиным анализировали эту ситуацию. Как раз говорили о том, что в вопросе внесения изменений к Конституции Украины на протяжении многих лет есть разные позиции Конституционного суда в этом вопросе. Абсолютно очевидно, что это нужно анализировать. Без внимания не остаются другие позиции Конституционного суда. Как по мне, то давно созрел вопрос нового порядка формирования Конституционного суда Украины. Более жесткого подбора кандидатур на должности судей Конституционного суда Украины, более того, есть существенная необходимость расширения полномочий Конституционного суда Украины и создания механизмов независимости и эффективности его деятельности. Я говорю об институте конституционной жалобы, когда говорю о расширении полномочий. Значительное количество конституционных судов во многих странах знает такой институт, и это эффективный институт, который дает возможность гражданам шире обращаться в Конституционный суд в том случае, когда суды общей юрисдикции по-разному применяют те или иные положения Конституции страны. Но для этого необходим действительно серьезный механизм подбора судей на должности и серьезные гарантии непредвзятой эффективной работы этой институции.

Как именно будет и как лично вы предлагаете подбирать судей Конституционного суда? А мнение людей будет учтено, референдум будет проводиться по поводу изменений к Конституции?

Очень важный вопрос. Почему вообще создавалась ассамблея? Потому что, на самом деле, ситуация состоит в том, что уровень доверия, уровень легитимности решений, которые сегодня принимают государственные органы, в том числе и парламент, очень низкий. Венецианская комиссия сказала, что в украинских реалиях как раз механизм Конституционной ассамблеи позволит услышать, сформировать мнение специалистов, а также привлечь к работе этой ассамблеи народ украинский. Среди заданий Конституционной ассамблеи, о которых мы начали говорить, но не обо всех сказали, есть и задание проведения обсуждений тех положений и концепций, которые будут наработаны, в том числе при участии международных экспертов, европейских экспертов в отрасли конституционного права. Безусловно, как обязательная процедура, если будут касаться изменения разделов 1, 3, 13 Конституции Украины, предусмотрен обязательный всеукраинский референдум. Мы не случайно с вами начали говорить о разных подходах КС в конституционном процессе. Несколько раз КС говорил, перед тем как вносить изменения, нужно посоветоваться с народом, провести те или иные опросы. То есть я не исключаю, а просто предусматриваю, что будут задействованы разные механизмы того, как сегодня с людьми донести во-первых информацию о том, что планируется делать, как планируется делать, разъяснить, для чего, с какой целью это планируется делать. Более того, что важно, в составе Конституционной ассамблеи, кроме профессиональной среды, кроме ученых, преподавателей, профессионалов в разных общественно-политических сферах, есть широкий спектр представителей гражданского общества. Как раз общественные организации, аналитические центры, которые специализируются на тех или иных проблемах конституционализма, призваны также обеспечивать связь с людьми и услышать их мнение, услышать их настроения по тем или иным проблемам, которые будут решаться Конституционной ассамблеей. Но основное задание все-таки Конституционной ассамблеи, кроме того, чтобы создать публичную площадку, где каждый сможет, и мы будем искать, мы уже начали нарабатывать концепцию коммуникаций работы Конституционной ассамблеи, начиная с онлайнового заседания Конституционной ассамблеи в сети Интернет до возможных страниц в facebook и т.д. для возможностей сеансов связи с учебными заведениями и т.п. Разные формы коммуникации.

Не все люди имеют такую возможность, и как будете доносить идеи изменения Конституции до сельского населения?

Согласна. Во-первых, у нас параллельно с Конституционной ассамблеей внедрен целый ряд, как по мне, чрезвычайно передовых проектов даже на европейском и мировом уровне. К сожалению, о них мы мало говорим. Когда в СМИ анализируется ситуация в Украине, то всегда обращается внимание на какие-то негативные моменты. Но много делается очень полезного и позитивного. В частности, Украина в апреле месяце присоединилась к партнерству «Открытое правительство». Президент Украины прошлой осенью взял на себя такую инициативу, такое обязательство с этим партнерством, кстати, наш план по партнерству «Открытое правительство» в Бразилии признан одним из лучших, одним из 10 лучших мировых проектов, и одним из направлений в этом является электронное правительство. Это то, что должно обеспечить, в том числе и сельскому населению, в короткий период времени возможность пользования Интернетом на уровне пока еще библиотек и т.д. Но планы отрабатываются, вместе с европейскими структурами мы сейчас работаем, каким образом это расширить. Один из вариантов донесения информации. Второй вариант – никто еще не отменил печатные средства массовой информации, которые читаются, начиная от районных, областных газет, заканчивая газетами центрального уровня. Более того, никто не запрещал, а более того, это будет практически применено, проведение круглых столов, обсуждений на уровне районного значения, где интеллигенция на уровне района, села сможет услышать, увидеть, донести, собрание села. Мы собираемся работать с этими форумами, чтобы привлекать людей более широко к тем проблемам и к тем процессам, которые происходят в государстве. С одной стороны, это звучит как-то оторванно, я понимаю вас как журналистку, вижу ваши глаза. С другой стороны, нужно искать разные формы возможности коммуникаций. Здесь очень важно не только движение в направлении к людям, но и желание людей услышать, увидеть и быть задействованными, проявить заинтересованность.

Такая ситуация, которая складывается сегодня, хотя и большинство в парламенте, но конституционного большинства нет. Если бы сегодня внесли на рассмотрение изменения к Конституции, то и сегодня не набралось бы необходимого количества голосов. Я так подозреваю, если работа будет продолжаться над Конституцией, над изменениями к ней, то это будет новый состав ВР, и неизвестно, захотят ли депутаты проголосовать за такие изменения. Не произойдет ли так, что в конце концов эта вся ваша работа, о которой вы говорили, окажется мыльным пузырем?

Во-первых, наработки, анализ концептуальной природы документа, законопроекты в конституционном процессе никогда не будут мыльным пузырем. В конце концов это то, с чем все равно придется работать этому составу парламента, следующему. Когда формировалась Конституционная ассамблея, практически подход к формированию Конституционной ассамблеи был взят такой, чтобы по объективным критериям популярности среди людей политические партии, которые имеют все основания попасть в следующий парламент, «Удар», «Фронт змин», «Свобода», «Батьківщина», «Наша Украина», Социалистическая партия, но им предложены обязательные квоты как раз с учетом того, что это те политические силы, которые имеют парламентскую перспективу быть избранными. Объективно президент в данном случае поступил, более того, исходя из государственного интереса, а не из собственного политического. Воспользовался или нет, я вам скажу, что в указе президента Украины «О Конституционной ассамблее» есть отдельная статья, где предложено тем политическим силам и тем фракциям в парламенте, которые не внесли свои кандидатуры в состав Конституционной ассамблеи, на любом этапе работы присоединиться к работе Конституционной ассамблеи. Двери для политического диалога, для гражданского консенсуса, для поиска необходимого варианта развития событий в Украине в политических и правовых процессах открыты.

Слушатель: Олег, Лубны. Есть ли у нас в Конституции один такой внутренний скелет? Каждый раз, когда новая власть приходит, старается поменять под свое видение, под свои намерения.

Сегодня речь не идет о том, что Конституция Украины будет меняться коренным образом. Реально сегодня речь идет о модернизации, об обновлении Конституции в соответствии с европейскими стандартами и достижениями, исходя из собственного национального опыта. Я бы не говорила о том, что Конституция будет переписываться полностью, что будет меняться ее дух. Те лучшие все моменты, которые сегодня есть в Конституции Украины, они, безусловно, будут сохранены.

Вопрос от Александра из Винницы: «В Украине теперешняя Конституция не исполняется, какой смысл в вашей работе? Новая Конституция будет исполняться?».

Очень глубокий и серьезный вопрос. Вопрос выполнения Конституции, выполнения законов – серьезная проблема правосознания в Украине. Нужно всем, начиная с высших должностных лиц, заканчивая обычными рядовыми гражданами, научиться выполнять Основной закон государства и законы Украины. Но то, что сегодня нет соответствующего уровня правовой культуры, это не означает, что законодательство не должно развиваться, в том числе и основоположный закон государства не должен совершенствоваться с тем, чтобы отвечать лучшим европейским образцам. Вы говорили, или происходят такие процессы совершенствования Конституции в других странах. Я как член Европейской комиссии «За демократию через право» говорю, что практически все постсоциалистические, постсоветские страны уже прошли процесс серьезного обновления своих основных законов, которые были приняты ими в начале 90-х годов. То есть модернизация, подтягивание к стандартам современным происходит на уровне Конституции Украины. Отлаживаются механизмы сдержек и противовесов во власти как на центральном, так и региональном уровне. Эти процессы практически касаются всех стран. Более того, изменения касаются и стран старой демократии. Недавно Европейская комиссия «За демократию через право» давала свои рекомендации относительно конституции Финляндии и других стран. То есть это не только нам, украинцам, свойственный процесс. Это процесс, который реально происходит во всех странах.

Я прочитала материал в «Зеркале недели», который был посвящен Конституционной ассамблее, вы давали ответ в этом материале на вопрос, будет ли предусматривать новая Конституция, или будет ли Конституционная ассамблея инициировать уголовную ответственность как рядовых граждан, так и высших руководителей государства за невыполнение конституционных норм?

На самом деле есть несколько подходов в этом вопросе. Безусловно, как правило, невыполнение Конституции влечет за собой конституционно-правовую ответственность. Когда, скажем, парламент по действующей Конституции Украины не соберется за 30 дней на свое заседание, то тогда в качестве конституционно-правовой ответственности президентом может рассматриваться вопрос о досрочном прекращении полномочий. А с другой стороны, когда речь идет о посягательстве на государственное устройство, на государственный суверенитет не предусмотренным Конституцией способом, то сегодня уже в действующем законодательстве Украины существует уголовная ответственность за такие серьезные конституционные преступления. Что касается применения, как альтернативы конституционно-правовой ответственности, применения уголовной ответственности, этот вопрос требует очень взвешенного подхода, требует серьезного, профессионального изучения, анализа и наработки позиций.

Возврат к Конституции образца 1996 года по решениям КС – это было нарушение действующего законодательства или нет?

Решение КС является обязательным для выполнения. Я как гражданин могу высказывать свое отношение к этому вопросу, однако решение является обязательным. Вместе с тем вопрос, проблема относительно возвращения к редакции Конституции Украины 30 сентября 2010 года за счет принятия решения КС породило серьезную проблему легитимности Основного закона. И в связи с этим также есть потребность, необходимость приведения текста Основного закона, принятия Конституции легитимным способом. Об этом неоднократно говорила Европейская комиссия «За демократию через право», в частности в своем выводе за декабрь 2010 года, в котором анализировалась конституционная ситуация в стране. В этих вопросах нужно быть осторожными, потому что решение КС – единого органа конституционной юрисдикции – является обязательным для выполнения.

Слушатель: Вы так красиво говорите, что мне страшно, что так может быть хорошо. Но в душе вы понимаете, что один закон у нас, это Виктор Федорович. Когда должен на месте Луценко сидеть Ющенко. Почему, по вашему мнению, не проводится перепись населения?

Я профессиональный юрист, я представляю Украину в европейской институции, в Европейской комиссии «За демократию через право», поэтому я не могу свести свои выступления до вашего уровня риторики. Вы имеете право на свою позицию, и в ваших риторических вопросах вы высказали ее. А что касается переписи населения, то я вам скажу, что сегодня в Украине проводятся все подготовительные действия для проведения переписи населения в следующем году.

Но перепись населения планировалась на этот год.

Очевидно, что ситуация сложилась таким образом, что она не проведена. В законодательстве нет норм, которые четко связаны с периодичностью проведения переписи населения. Понятно, что такие вопросы, как вопрос языка, нужно было бы проводить, когда проведена перепись населения, и поставлен вопрос: сколько людей считают какой язык родным на территории нашего государства. Есть целый ряд вопросов.

Слушатель: Павел, Запорожье. Для меня и очень многих знакомых моральными авторитетами были среди женщин-политиков Александра Кужель и Ставнийчук. После того, как Кужель на съезде «Сильной Украины» сказала: больше ни одного урода я слушать не буду – она еще поднялась выше. А Ставнийчук повернулась на 180 градусов.

На самом деле мне можно было бы сидеть в оппозиции или быть в отставке, как я была год после того, когда работала с предыдущим президентом Украины, но я скажу вам четко, что ни одному своему принципу я не изменила, ни одной позиции по какому-то жизненно важному вопросу, который касается государственного строительства, развития общества, я не изменила. Я стою на тех позициях, на которых стояла год назад, два года назад и пять лет назад. Я считаю, что в такой сложной ситуации, в которой сегодня находится Украина, каждый на своем месте должен делать небольшой шаг, однако шаг практический, для того чтобы общество, государство развивалось. И за последний период времени, я вам скажу, что я как советник президента веду много проектов в Администрации президента, в команде президента, которые связаны с развитием общества. Скажу вам, что стратегия развития гражданского общества, которая недавно подписана президентом Украины в виде указа, подготовлена мной, моей командой в Администрации президента совместно с общественным сектором. Она несет много важных вещей, которые нужны и делаются. За последний период подготовлен закон и принят парламентом в 334 голоса, и провластные силы, и оппозиционные голосовали за новую редакцию закона «Об общественных объединениях». И это все делала я как советник президента в числе тех, кто над ним работал. Еще один очень важный момент – сейчас мы работаем над очень важным законом, который 20 лет не решался в Украине – «О свободе мирных собраний». Так же речь идет о европейских подходах, европейских принципах. В конце концов я как представитель Украины в Европейской комиссии «За демократию через право» просто не имею права только критиковать свое государство, я должна на него работать.

01.06.2012

По материалам: Версии, Радио «ЭРА»

//www.versii.com/news/256546/

Марина Ставнійчук: Президент не подовжить термін своїх повноважень через Конституційну асамблею

Гість «Вашої Свободи»: Марина Ставнійчук, радник Президента України, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента.

Ірина Штогрін: Днями голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук заявив, що робота асамблеї над проектом змін до Конституції буде проходити у два етапи.

Перший етап пов'язаний з напрацюванням ініціатив правового порядку. Сподіваються, що завершать до жовтня 2012 року. Тобто, до парламентських виборів. А на другому етапі остаточно буде сформований проект змін до Конституції. «Я думаю, що до 2014 року ми повинні його завершити», – сказав Леонід Кравчук.

Опозиційні сили теж відмовилися брати участь у роботі Конституційної асамблеї. Але двері для них залишаються відчиненими, – наголосив голова Конституційної асамблеї.

Пані Марино, європейські інституції в різні способи виказують своє занепокоєння ситуацією в Україні. Дехто прямо каже, що відбувається згортання демократичних процесів. Таку оцінку вони базують на тому, що є судові процеси, і лідери опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко перебувають під вартою.

У такій ситуації наскільки конструктивним може бути сприйняття Конституційної асамблеї? Оскільки все ж ініціатором її створення виступив Президент України.

– Хороше запитання!

Щодо позиції європейських структур у питанні конституційного процесу. Якщо ми проаналізуємо з Вами і процитуємо дослівно останню резолюцію ПАРЄ щодо функціонування демократичних інститутів в Україні, то чітко сказано ПАРЄ про те, що вона вітає створення в Україні Конституційної асамблеї і закликає Президента України і парламент розпочати всеосяжний конституційний процес, не чекаючи завершення парламентських виборів.

Отже, як на мене, ставлення європейських структур до необхідності проведення конституційної реформи чи необхідності започаткування конституційного процесу в Україні однозначне.

Бо і Європейська комісія «За демократію через право», Венеційська комісія говорять неодноразово і в своїх рекомендаціях щодо, скажімо, судоустрою, які за останніх два роки декілька разів надавалися Україні, і при оцінці інших законопроектів говорять про необхідність проведення всеосяжної, повномасштабної конституційної реформи.

Отже, у цьому питанні, у започаткуванні конституційного процесу, ніяких застережень європейських структур в Україні не існує. Більше того, вони спонукають нас до цієї роботи.

– Чи розумієте Ви ризики внутрішнього сприйняття?

– Безумовно!

– Які вони?

– Тут якби серйозними ризиками є те, що в ході конституційної реформи необхідно досягти двох важливих речей.

Насамперед режиму довіри у необхідності забезпечення, дотримання, віднайдення громадського такого консенсусу щодо необхідності змін, щодо якості, щодо змісту цих змін, а також необхідно провести відповідний політичний діалог і досягти відповідних політичних компромісів, які ґрунтуються на не просто політичних інтересах тих чи інших політичних сил, у тому числі і провладних, у тому числі й опозиційних, а виходячи з більш високих інтересів держави і суспільства у конституційному процесі.

Тобто, чітко зрозуміло, що Конституційна асамблея не є орган, який буде вносити зміни до Конституції України. Це орган, який має допоміжний характер при Президентові України. Однак, відповідно до всіх концептуальних документів щодо створення Конституційної асамблеї, це орган самоврядний, демократичний за своєю суттю, це відкрита публічна площадка для дискусій, насамперед фахової і експертної, у питаннях конституційної модернізації.

– До слова, люди теж реагують. У мережі «Фейсбук» пишуть: «Навіщо Конституційна асамблея?

Це нова структура, має працювати на громадських засадах, але ж гроші на її діяльність будуть виділятися з нашої загальної кишені – з бюджету. Є ж парламент, уповноважений вносити зміни. Є КСУ врешті-решт, що визначає законність того чи іншого рішення. Для чого ж вона потрібна?».

Якщо питанням конституційного процесу займаються виключно політики, результати не мають позитивного характеру 

З державного бюджету будуть мінімальні кошти витрачені на роботу Конституційної асамблеї 

Умовою легітимності буде виключно конституційна процедура внесення змін до Конституції

– Ситуація така, що практика конституційного процесу і всі парламентські ініціативи щодо змін Конституції України впродовж не останніх двох років, а впродовж практично десятиліть, показують, що якщо тільки питанням конституційного процесу займаються виключно політики, результати конституційного процесу не мають позитивного характеру.

Ми знаємо реформу 2004 року як політико-правовий компроміс, більш політичний, ніж правовий. Розуміємо обставини повернення до редакції 1996 року і проблеми з цим пов’язані.

Отже, політики (і про це сьогодні неодноразово говорить Венеційська комісія у своїх рекомендаціях), політична ситуація в Україні така, що оцю публічність, транспарентність, легітимність конституційного процесу необхідно досягати за рахунок ширшого діалогу, ніж просто політичного.

Парламент. Парламентська процедура буде збережена. І буде дотримана стовідсотково. КСУ у процедурі внесення змін, відповідно до чинної Конституції України, має функції попереднього конституційного контролю. І вони також, ці процедури, будуть дотримані.

Скажу Вам, що мені здається, що з державного бюджету будуть мінімальні кошти витрачені на роботу Конституційної асамблеї. Ми вже сьогодні ведемо цілий ряд переговорів з міжнародними організаціями, в тому числі UCID, з офісом Ради Європи в Україні по різних напрямках і з іншими громадськими й міжнародними фондами та структурами, з посольствами іноземних держав, які надали б нам правову, організаційну і комунікативну допомогу у роботі Конституційної асамблеї. І по багатьох напрямках досягнуто відповідної домовленості щодо надання технічної допомоги.

Але тут головне в тому, що Конституційна асамблея сьогодні дійсно потрібна, як публічна площадка, яка буде працювати відкрито, прозоро, щоб люди чули, що там відбувається, що там обговорюється, для чого, з якою метою, які пропонуються рішення, хто які позиції займаються. І це дасть більшу легітимність конституційному процесу.

А другою умовою легітимності, я вже про це сказала, буде виключно конституційна процедура внесення змін до Конституції.

– Один із авторів Конституції 1996 року, народний депутат двох скликань, професор права Віктор Мусіяка вказує, що саме створення і функціонування Конституційної асамблеї обтяжене тим, що трапилося зі зміною Конституції, яка відбулася нещодавно.

Віктор Мусіяка: Ми маємо мати на увазі, що, оскільки ідея виникла в період функціонування цієї влади, то перш за все це буде вигідно владі з точки зору того, що вона, маючи достатньо серйозні зауваження з боку європейських структур про те, як була змінена, точніше, визнана неконституційною Конституція у 2010 році КСУ, було запропоновано привести у відповідність конституційні засади функціонування нашої державної влади, відповідно до Конституції, то вони будуть намагатися використати Конституційну асамблею, як спосіб легітимізації самої цієї влади через розробку змін до Конституції чи нової редакції Конституції.

– Чи зможе сама Конституційна асамблея стати запобіжником того, щоб хтось, чи влада, чи якась інша політична сила, не використала ці зміни до Конституції задля того, щоб себе закріпити у владі?

– По-перше, Віктор Лаврентійович – член Конституційної асамблеї. І він про це знає. Я не знаю, коли він давав це інтерв’ю для Радіо Свобода: чи вчора, чи місяць…

– Ні. Це було напередодні.

– Але ситуація полягає у тому, що з першого дня, коли виникла ідея створення Конституційної асамблеї, Ви знаєте, що науково-експертна група під керівництвом Леоніда Макаровича Кравчука розробляла відповідний проект концепції, який вносився потім Президенту України щодо формування й функціонування Конституційної асамблеї, і наукове супроводження забезпечувала група науковців з Інституту держави і права імені Володимира Михайловича Корецького.

І Віктор Мусіяка, один із тих, хто працював у цій робочій групі, є один із тих науковців, який давав пропозиції щодо концепції формування й функціонування Конституційної асамблеї.

– Він і тоді, коли давав нам це інтерв’ю (це було кілька місяців тому), казав про те, що в Конституційній асамблеї, на його думку, краще працювати і що він буде працювати.

– І я Вам скажу, що я, як людина, яка також була певною мірою долучена до підготовки цих концептуально-методологічних документів, до формування Конституційної асамблеї, наполягала на тому, що, крім науковців, у Конституційній асамблеї має бути представлений громадський сектор, аналітичні центри, експертні центри громадянського суспільства, які займаються тими чи іншими проблемами конституціоналізму.

І таких серед членів Конституційної асамблеї є серйозна питома вага, які можуть формувати позицію, представляти думку, позицію громадянського суспільства у Конституційній асамблеї. Залежатиме від членів Конституційної асамблеї, від кожного окремо, і колективу, який буде працювати, яка позиція буде взята, наскільки об’єктивними будуть пропозиції.

Я точно знаю і про це декілька разів на зустрічах Президента України, чинного Президента Віктора Януковича з головою Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука, першого Президента України, лунала позиція про те, що чинний Президент перед Конституційною асамблеєю буде ставити завдання загального методологічного плану.

– Чи вважаєте Ви, що цього достатньо, щоб не склалася ситуація, коли Президент прийде до Конституційної асамблеї і скаже: зробіть так, щоб термін мого перебування при владі був подовжений, щоб це виглядало легітимно?

Конституція України у питаннях термінів, строків, кількості строків, терміну кожного строку президентського визначена. Це абсолютно в традиціях європейського конституціоналізму

– Я виключаю взагалі такий підхід.

Сьогодні Конституція України у питаннях термінів, строків, кількості строків, терміну кожного строку президентського визначена. До речі, це абсолютно в традиціях європейського конституціоналізму. Я взагалі виключаю саме ці обставини, про які Ви говорите.

– З мережі «Фейсбук: «Передайте пані Ставнійчук, хай хоч раз приїде на Донеччину. Я її зустріну і покажу, що жодна стаття чинної Конституції на Донеччині не діє ніде: ні в суді, ні в міліції, ні в прокуратурі, ні в органах місцевого самоврядування – ніде нічого».

До речі, сьогодні луганські шахтарі збираються до Києва йти, оскільки їм не виплачують зарплату. І це теж пряме порушення Конституції.

– Звичайно, проблему, яку ставить радіослухачка, я знаю навіть без поїздки на Донеччину. І проблема ця має системний характер і характерна для всієї країни. І тому серед пріоритетів Конституційної асамблеї, її роботи – створення конституційних засад для ефективного і незалежного правосуддя.

Як би, скажімо, сьогодні це складно не виглядало, але ми, всередині країни, і європейські експерти розуміємо, знаємо і говоримо про те, що судова реформа неможлива без внесення змін до Конституції України у багатьох питаннях.

– Ми опитували експертів. І вони погоджуються у цьому. Вони кажуть, що саме тут треба працювати.

– Чому Леонід Макарович говорив про два етапи роботи Конституційної асамблеї?

Я думаю, щонайближчі два пріоритети у роботі Конституційної асамблеї, які необхідно у короткі строки вирішувати – це питання дійсно реформи правосуддя і напряму пов’язане з ним питання засад формування та діяльності правоохоронної системи, інституту адвокатури. Це також має знайти відображення у тексті, у пропозиціях щодо вдосконалення Конституції України. А друге питання – це питання реформи місцевого самоврядування. Це найбільш такі точкові серйозні пріоритети, які треба вирішити найближчим часом. Над цим будемо працювати.

Разом з тим робота Конституційної асамблеї передбачає все-таки такий концептуальний, системний, комплексний підхід, аналіз всієї правозастосовчої практики і потім напрацювання концепції, на основі цієї концепції – системне реформування.

Але ж оці пропозиції, які стосуються, скажімо, правосуддя, вже не раз обговорювалися. Навіть є декілька висновків щодо саме проектів Конституції Венеційською комісією якраз у частині правосуддя. До речі, які вже й мали позитивні більш-менш оцінки. І самі рекомендації по законопроектах щодо реформи правосуддя. Нам є з чим працювати.

Більш того, у нас існує серйозна домовленість з Венеційською комісією, з її керівництвом про те, що буквально після того, коли започаткується перше засідання Конституційної асамблеї…

– А коли буде це?

– Планується, що у 20-их числах червня. Виходячи з того, що в країні Євро проводиться, має бути врахований графік поїздок ( у тому числі й закордонних, і по країні) Президента, от виходячи з цього, пропонується орієнтовно на 20 червня.

На сьогодні ще уточнимо і буквально від початку червня вже будемо розсилати запрошення, щоб члени Конституційної асамблеї мали можливість планувати і відпустки, і свою роботу організовувати, і таке інше.

Правильно піднімають це питання. І я знаю ці проблеми.

– Експерти згодні, що треба змінювати. І серед цього називають 131 статтю Конституції…

– Так, «Порядок формування Вищої ради юстиції».

– Ваше особисте бачення: що треба там змінювати?

Вищу раду юстиції варто формувати за рахунок насамперед суддів у відставці. Там не місце народним депутатам, чиновникам, керівникам силових відомств

– Свою особисту позицію, незалежно від того, чи я у владі перебуваю, чи я була певний період часу у відставці, маю чітку і незмінну.

Вищу раду юстиції, як певний орган суддівського самоврядування, варто розглядати і формувати за рахунок насамперед суддів у відставці, людей авторитетних у судовій системі, людей, які мають величезний досвід і можуть незалежно від сьогоднішньої кон’юнктури оцінювати роботу тих чи інших суддів.

Адже Вища рада юстиції займається і підбором суддів, до певної міри, певні повноваження має. Там не місце народним депутатам України, чиновникам. У складі Вищої ради юстиції також не місце, якщо буде змінено її повноваження, повноваження треба міняти, і керівникам силових відомств. Це має бути незалежний фаховий насамперед орган за рахунок серйозних авторитетів у суддівській системі, які зважено, неупереджено, об’єктивно можуть оцінювати роботу того чи іншого судді і застосовувати або не застосовувати до нього форми відповідальності. Це дуже важливо!

І з огляду на це має бути змінений порядок і має бути переглянутий обсяг повноважень Вищої ради юстиції.

– А чи можна якось, на Вашу думку, запобігти тому, щоб включався «клановий» принцип? Бо, як правило, батько – суддя, син – суддя…

Традиції сімейні у суддівстві є. Діти суддів мають право на професію. Єдиним запобіжником позбавитися «клановості», сімейності – прозорий конкурс на посади

– Цю проблему ми не один раз піднімали і аналізували ситуацію. І дійсно, традиції сімейні у суддівстві є. Діти суддів мають право на професію, мають право на доступ до професії. І поскільки немає такого чіткого адміністративного підпорядкування суддів, а є лише відповідна підпорядкованість, відповідно до процесів: цивільного, адміністративного, кримінального і перегляд у касаційному, апеляційному порядку, то єдиним запобіжником забезпечити цю «клановість» чи позбавитися «клановості», сімейності – це дійсно відкритий, прозорий конкурс на посади.

Ніхто не заборонить дітям юристів ставати юристами. Але якщо вони на свої посади йдуть за рахунок відкритого, публічного конкурсу – це нормально, хай працюють.

– КСУ. Всі експерти теж прийшли до думки в руслі останніх рішень КСУ, що в Конституції треба щось міняти, те, що стосується …

– Щодо підбору суддів на суддівські посади.

– Так.

Має бути більш жорсткий підбір кандидатур і жорсткіша процедура формування КСУ

– Я Вам скажу, що в ході попередніх напрацювань пропозицій щодо конституційно-правового статусу КСУ, як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, обговорювалися різні механізми формування. І більшість експертів у цій сфері схиляються до того, що має бути ретельніший підбір кандидатур і вимогливіша процедура формування КСУ.

– Є ще пропозиція ліквідувати взагалі КСУ. А все віддати Верховному Суду.

– Коли я чула про розгін КСУ, мені щось нагадало про анархію на межі 21 століття. Я розумію, що запал політичної боротьби напередодні наступних парламентських виборів, риторика зрозуміла всім, тобто чим більше і гостріше говорять, тим більша прихильність електорату, але мені це щось попахує анархією.

Ми живемо у сучасному світі. І конституційні суди зарекомендували себе добре. Інше питання, що має бути чітко пропрацьований, уже зі врахуванням досвіду роботи КСУ, механізм формування КСУ, механізм його незалежного, ефективного функціонування і механізми відповідальності. Безумовно, треба дивитися на обсяг повноважень КСУ також.

– Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, який теж сказав, що він обов’язково працюватиме в асамблеї, каже, що для нього головне, щоб був зміцнений парламентаризм і збалансовані повноваження Президента, уряду.

Чому? Він пояснив.

Ігор Коліушко: Усередині Конституційної асамблеї запобіжників протидії влади бути не може, тому що Конституційна асамблея – це консультативно-дорадчий орган. Від його чи рішень, чи ініціатив не так багато щось залежить. Вона може щось запропонувати Президенту – він цим може скористатися чи не скористатися.

Тому, якщо у Президента є намір якимось чином у неправий спосіб продовжити своє перебування у владі, внести зміни в Конституцію, які допоможуть цьому, я зовсім не виключаю, що він створює цю так звану Конституційну асамблею саме з цим прицілом.

Але від того, чи ми підемо всередину, чи ми не підемо всередину, вплинути на це чи заблокувати цей процес ми зможемо. Тому ми готові до співпраці і зі владою, і з опозицією стосовно дискусії про внесення змін у Конституцію.

Якщо я побачу, що цей орган не несе ніякого конструктиву, а готує якийсь неправовий конституційний переворот, я завжди маю можливість вийти з такого процесу, причому зробити це публічно.

– Чи дасть конструктивний підхід можливість збалансувати владу в нас у країні?

– Так.

Більше того, тільки конструктивний підхід і забезпечить нормальну роботу і напрацювання об’єктивних пропозицій до Конституції України.

Ігор Борисович вважає себе порядною людиною. Я теж себе вважаю порядною людиною. І такі люди, мені здається, всі у Конституційній асамблеї сьогодні. Люди з досвідом, люди з позицією, люди з фаховими знаннями. І зважена державницька позиція кожного може забезпечити якісну роботу.

Я далека від думки, що влада буде ставити якісь недемократичні завдання, недержавницькі завдання перед Конституційною асамблеєю.

Більше того, я, як секретар Конституційної асамблеї, чітко розумію, що довіра до цього органу у суспільства (бо це дуже важливо!) може бути тільки тоді, коли ми на першому етапі покажемо якість державницької позиції у конституційному будівництві.

– І відкритість самого процесу.

– Згодна абсолютно.

Ірина Штогрін, 30.05.2012

//www.radiosvoboda.org/content/article/24598156.html

І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 2012

19 травня у Кіровограді відбувся І-й міжнародний відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє».

Форум організовано за підтримки голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна та за участі громадської ради при облдержадміністрації й інформаційно-ресурсного центру для громадських організацій області.

Організатори Форуму ставили собі за мету створити майданчик для діалогу влади і громадськості щодо перспектив соціального партнерства та розвитку громадянського суспільства і визначити ефективні механізми забезпечення участі громадських рад у розробці стратегій розвитку регіонів.

Більше півтори сотні учасників, а це і керівники громадських рад при облдержадміністраціях практично з усіх регіонів України, голови райдержадміністрацій та міськвиконкомів області, і керівники громадських організацій не лише з Кіровоградщини, а й з інших регіонів держави, експерти з розвитку громадянського суспільства беруть участь у роботі І-го Міжнародного відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє». Більше того, до Кіровограда завітали одразу шість представників Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

З вітальним словом до учасників Форму звернувся голова облдержадміністрації Сергій Ларін. Він коротко охарактеризував проекти, які яскраво репрезентують результати успішної співпраці обласної влади із громадою області.

Під час Форуму підписано чотиристоронню угоду про співпрацю між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, Кіровоградською обласною радою, Громадською радою при Кіровоградській обласній державній адміністрації та Національним інститутом стратегічних досліджень.

Кінцева мета такої співпраці – розробка стратегічної програми розвитку Кіровоградської області до 2020 року.

Сергій Ларін: Кіровоградщина має чудовий досвід співпраці влади і громади

Сьогодні у Кіровограді розпочався І-й відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє». Учасників із відкриттям Форуму привітав голова облдержадміністрації Сергій Ларін.

- Я вітаю вас із початком Першого відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» і сьогоднішнім святом – Днем Європи! Вважаю, що це дуже правильно – саме у День Європи говорити про загальнолюдські цінності, про співпрацю влади із громадськістю. І, звісно, про найголовніше – залучення представників громадянського суспільства до ухвалення важливих управлінських рішень – як на рівні держави, так і на рівні регіону, – зазначив голова облдержадміністрації.

- Ефективна взаємодія держави і громадянського суспільства залишається однією із важливих передумов розвитку демократії. Успішність цієї взаємодії – у постійному діалозі та участі громадян у веденні державних справ. Я переконаний, що одним із провідних механізмів для залучення громадян до прийняття державних рішень стало якраз створення громадських рад, – продовжив він.

Сергій Ларін зауважив, що обласна влада вважає представників громадських рад за своїх партнерів при вирішенні важливих соціально-економічних питань. І, як підкреслив керівник області, Кіровоградщина має чудовий досвід ефективної міжсекторної співпраці, зокрема, у створенні, реалізації та контролі виконання головної програми розвитку області – «Центральний регіон – 2015».

- Програма соціально-економічного розвитку області «Центральний регіон-2015» – це середньостроковий п’ятирічний план дій, який було створено у 2010 році за допомогою всієї громади Кіровоградщини. Головною метою цього проекту є вивести Кіровоградщину у п’ятірку кращих регіонів у державі, в першу чергу – за якістю життя громадян. В основі програми «Центральний регіон-2015» – базові президентські реформи, розробки фахівців і пропозиції близько двадцяти тисяч жителів, – зазначив Сергій Ларін.

Розповів очільник області і про етапи, які уже пройшла програма на шляху свого виконання. Наразі, перевірити як реалізується «Центральний регіон – 2015» має змогу кожен житель області в режимі on-line завдяки спеціальній електронній системі.

В черговий раз Сергій Ларін наголосив, що при створенні програми «Центральний регіон – 2015» враховувалися пропозиції населення та громадських організацій, висновки наукових установ та органів місцевого самоврядування, результати соціологічних опитувань та громадських обговорень.

- Ми залучаємо громадськість і до контролю виконання програми, зокрема, проводимо відкриті захисти територіальних сегментів, – зауважив Сергій Ларін.

Згадав голова облдержадміністрації про іще один успішний проект, що успішно виконує функцію універсального засобу комунікації між обласною владою і жителями регіону – «Гарячу лінію». Сергій Ларін зазначив, що за 2 роки роботи на гарячу лінію надійшло більше 30 тисяч дзвінків від жителів області.

- Зрозуміло, що спинятись на досягнутому ми не збираємось. Нам важливо постійно «звіряти наші годинники», тримати руку на пульсі життя області, розуміти, чого очікують від нас, від влади люди. Адже вони, по суті, є нашими замовниками. А ми виступаємо виконавцями волі громадян. Саме тому ми разом із вами шукаємо сьогодні нові шляхи для покращення співпраці, для більш ефективного залучення громади до головного – визначення стратегічних напрямів розвитку держави і регіону, – наголосив Сергій Ларін.

Сергій Ларін: Конституційна Асамблея має стати публічним майданчиком для широкої дискусії, для фахового обговорення оновленого Основного Закону нашої держави

Сьогодні, під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо Майбутнє», голова облдержадміністрації Сергій Ларін прокоментував рішення Президента України про створення Конституційної Асамблеї, покликаної модернізувати Конституцію.

- Саме цей, важливий для нашої держави спеціальний орган, який створено Президентом України, і має стати публічним майданчиком для широкої дискусії, для фахового обговорення оновленого Основного Закону нашої держави, – зазначив він і продовжив – На початку свого виступу я згадав про День Європи, про наше прагнення будувати сучасну європейську державу. Напевно, так зійшлися зірки, що сьогодні з нами на Форумі – Марина Іванівна Ставнійчук, яка на ряду з високими посадами Радника Президента України, керівника одного із ключових управлінь Адміністрації Президента, представляє нашу державу у Венеціанській комісії і є секретарем Конституційної Асамблеї.

- Я переконаний, що вам – лідерам громадської думки, як нікому іншому, ясно, що наша країна лише тоді матиме яскраве і постійне зелене світло на шляху до Європи, коли реально розпочнеться робота по модернізації Конституції, коли суспільство відчує реалізацію конституційних реформ. І у цьому процесі роль і активна робота Конституційної Асамблеї надто важлива, – наголосив голова облдержадміністрації.

Сергій Ларін переконаний, що і такі поважні інституції як громадські ради, власне, усе громадянське суспільство, теж будуть активними у цьому процесі.

Марина Ставнійчук: Кіровоградська область – піонер у питанні налагодження взаємостосунків між владою і громадським сектором

Таку думку висловила Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє», що проходить сьогодні у Кіровограді.

Марина Ставнійчук зазначила, що їй особисто надзвичайно приємно брати участь у заході такого рівня і спрямування, вона також передала учасникам Форуму вітання і від Президента України.

Марина Ставнійчук переконана, що розвиток громадських інституцій в Україні – надзвичайно важливий процес, оскільки люди свідомі того, що все, що відбувається в державі, повинно відбуватися за їхньої участі. А тому, як наголосила вона, Президент України поставив серйозне завдання стосовно налагодження довіри між суспільством і владою. З огляду на започатковані реформи в державі, жодного питання без довіри суспільства вирішити неможливо.

Марина Ставнійчук нагадала, що у січні нинішнього року було створено Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. Вона зауважила, що створювалася ця рада з урахуванням саме ініціативи суспільства.

Більш детально Марина Ставнійчук зупинилася на питанні, що стосується реалізації стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні.

- Країні потрібна стратегія державної підтримки розвитку громадянського суспільства, – наголосила вона.

Як продовжила далі Радник Президента України, стратегія хоч і має новаторський характер, але вона ґрунтується на українських історико-культурних і національних особливостях, плюс іще – при її створенні брався до уваги досвід і правових європейських країн з розвиненою демократією.

Як зауважила Марина Ставнійчук, уже в березні Глава держави затвердив стратегію розвитку громадянського суспільства, що покликана налагодити довіру між владою і людьми, змінити філософію, природу влади. Адже люди повинні мати право брати участь у розробці і прийнятті стратегічно важливих рішень і контролювати їх виконання разом із владою. І при реалізації цього завдання головну роль відіграє інститут громадських рад, що виступає своєрідним комунікатором між владою і людьми.

За словами Марини Ставнійчук, стратегія має як короткострокові, так і довгострокові перспективи реалізації. І цей документ не повинен носити лише декларативний характер, – переконана вона. Як повідомила Марина Ставнійчук, планується, що у кожному регіоні буде створено комітети по моніторингу впровадження стратегії. І завдання кожної території – затвердити власні плани-стратегії розвитку.

Звернула увагу Марина Ставнійчук і на зміни, що уже відбулися, і на які іще чекає нормативно-правова база, що регулює діяльність громадських організацій в державі. Вона зазначила, що вже з 1 січня наступного року в дію вступить Закон «Про громадські об’єднання», який значно спрощує процедуру реєстрації та розширює можливості для діяльності громадських організацій. Інший, поки що законопроект, що стосується свободи мирних зібрань, перебуває на розгляді Парламенту. І Марина Ставнійчук висловила сподівання, що вже на початку наступного року цей закон також набуде чинності. Бо ж Президент України ставить завдання не лише підготовки документу подібного спрямування, а й зміни ставлення влади до реалізації прав і свобод мирних зібрань.

Насамкінець Марина Ставнійчук відзначила ініціативність і прогресивність Сергія Ларіна, як голови облдержадміністрації. Радник Президента України переконана, що не кожна область зможе похвалитися добре налагодженим взаємозв’язком між владою і громадським сектором, який вдалося встановити на Кіровоградщині.

Андрій Єрмолаєв: Я прибічник інтелектуального менеджменту

Сьогодні, під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє», директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв охарактеризував принципи міжсекторної співпраці в розробці стратегій розвитку регіонів України.

Визначення самого поняття «стратегія» від Андрія Єрмолаєва звучить так: «Стратегія – це раціоналізована колективна воля. Не можна людину примусити самоорганізуватися, якщо для цього немає умов».

А створювати необхідні умови повинна держава.

Загалом, настрій в українському суспільстві Андрій Єрмолаєв охарактеризував як інтровертний, як такий, що переживає втому, а від того і зростає громадська пасивність.

Що ж потрібно, аби спонукати громадську активність. «Рецепт» від Андрія Єрмолаєва – простий. Держава має створити для цього необхідні умови, а суспільству, в свою чергу, іще потрібно вчитися, позаяк іще «дуже радянське», необхідно формувати власний характер.

У цьому процесі – головна роль своєрідних посередників, таких собі фокус-груп за громадськими організаціями. За найбільш вдалу форму співпраці Андрій Єрмолаєв визначив діалогічне спілкування.

Що ж стосується створення стратегії розвитку окремих регіонів держави, то найбільш прийнятною у цьому процесі є синергія чотирьохрівневої міжсекторної співпраці. Андрій Єрмолаєв пояснив, що при створенні стратегії розвитку території необхідно поєднати експертний потенціал влади, як виконавчої так і депутатського корпусу на місцях; столичний науковий потенціал і експертний науковий потенціал самого регіону, який є реальним носієм знань про проблеми конкретної території; із громадськими організаціями, які репрезентують проблеми, що хвилюють населення.

Саме за таким принципом і працюватиме Національний інститут стратегічних досліджень при створенні стратегії регіонального розвитку для Кіровоградщини до 2020 року.

Максим Лациба: Кіровоградцям пощастило – голова облдержадміністрації Сергій Ларін чує думки громадськості

Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, один з провідних громадських експертів в галузі адвокатування, редактор журналу «Громадянське суспільство» Максим Лациба під час відкритого Форуму громадських рад у теоретичному і практичному аспекті проаналізував ефективність громадських рад в Україні.

Як зазначив фахівець, громадська рада – це школа демократії, консультаційний місток з владою, своєрідний міні-парламент, члени якого мають постійно працювати над собою, іти в ногу з часом, аби разом із владою приймати ефективні управлінські рішення.

За словами Максима Лациби, громадські ради створено практично при всіх центральних та місцевих органах влади. До їх складу входять близько 9 тисяч громадських інституцій різного спрямування.

Зміна підходів до розбудови громадянського суспільства дала низку позитивних зрушень в підвищенні ефективності громадських рад, впевнений Максим Лациба.

Порівнюючи сучасні громадські ради із зразком 2005 року експерт підкреслив, що нинішні мають суттєві відмінності.

- Нині громадський сектор є інструментом комунікації з владою та її головним контролером, – зауважив громадський експерт. – Не слід забувати, що ради виступають потужним консультаційним ресурсом для ухвалення рішень управлінцями.

За його словами, раніше не було налагоджено постійно діючого діалогу третього сектору з органами влади.

- Тепер у кожного голови облдержадміністрації у мобільному є номер голови громадської ради, – зазначив Максим Лациба.

Важливою складовою для розвитку громадянського суспільства є створення відповідної програми та ресурсного майданчика для роботи інститутів громадянського суспільства, якими може похвалитися Кіровоград.

Той факт, що голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін системно патронує роботу зініційованої ним же «Гарячої лінії» та діяльність Інформаційного-ресурсного центру, на базі якого активно працює Громадська рада, проводяться публічні заходи, тренінгова робота, і є красномовним прикладом, як владні органи мають будувати контакти з громадськістю, звіряти власні ініціативи і програми з думкою громади.

Євген Копатько: Логічно, що перший відкритий Форум громадських рад проходить саме у Кіровограді, де існує відкритий діалог влади і суспільства

На цьому наголосив відомий соціолог, політолог та керівник компанії Research & Branding Group Євген Копатько під час першого відкритого Форуму громадських рад у Кіровограді. Спираючись на дані соціологічних досліджень, Євген Копатько наголосив, що на Кіровоградщині забезпечено плідну взаємодію влади та громади.

Навіть результат соціологічних опитувань – більше 60% жителів області вважають себе патріотами України – красномовно свідчать, що на цій території існує високий дух патріотизму і бажання громади спільно працювати на розвиток території.

А таке бажання і ґрунтується на ефективному діалозі влади і громадськості.

Як зазначив відомий соціолог, саме такого ефективного діалогу і чекає більшість українського суспільства. Про це свідчать березневі результати опитувань – 86% респондентів вважають, що такий діалог потрібен.

Спільна думка усіх спікерів Форуму – Кіровоградська облдержадміністрація знову підтвердила своє реноме креативної, відкритої, доступної регіональної інституції, яка демонструє сучасні, свіжі, прогресивні підходи у співпраці з громадянським суспільством

Жвавого, почасти гострого та безкомпромісного обговорення дискусія на Форумі набула тоді, коли завершилися запрограмовані виступи і мікрофон потрапив до рук практиків – голів громадських рад при обласних державних адміністраціях.

Лідери громадської думки з Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Полтави, Запоріжжя, по-перше, дякували організаторам за високу організацію заходу і можливість вперше зустрітися на такому публічному дискусійному майданчику.

А по-друге, кожен із учасників обговорення ділився власним досвідом взаємодії з місцевою владою, радив колегам, як чинити, коли чиновники не хочуть відкривати двері і чути голос громади, ставили перед високопосадовцями досить гострі, проблемні питання стосовно ефективності діючих нормативних документів і тих, що готуються.

Спільна думка усіх спікерів – Кіровоградська облдержадміністрація знову підтвердила своє реноме креативної, відкритої, доступної регіональної інституції, яка демонструє сучасні, свіжі, прогресивні підходи у співпраці з громадянським суспільством, особливо, реалізуючи знакові економічні програми та гуманітарні проекти на території області.

Марина Ставнійчук: Держава має пріоритети, які неможливо реалізувати без реформування Конституції

Під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук прокоментувала кіровоградським журналістам доцільність створення Конституційної Асамблеї.

Марина Ставнійчук, зазначила, що в державі є пріоритети, які в першу чергу необхідно виконувати за рахунок реформування Конституції. Зокрема, йдеться про реформу судочинства в Україні.

- Ви знаєте, що прийнято нормативно-правові акти, які уже впливають на зміну ідеології здійснення правосуддя в Україні. Але разом з тим лишається ряд питань, які неможливо вирішити без реформування Конституції. Скажімо, ефективність, незалежність органів суддівського самоврядування за рахунок механізмів формування вищої ради юстиції неможлива без змін у Конституції, – зауважила Марина Ставнійчук.

- Європейські інституції, у тому числі Парламентська Асамблея Ради Європи, у своїх рекомендаціях виклали цілий перелік питань до України, які необхідно вирішити ближчим часом у цій сфері, щоб ми дійсно створили нові підходи до європейських стандартів у системі правосуддя, – продовжила вона.

Згадала Марина Ставнійчук про конституційну реформу 2004 року:

- Очевидно, що конституційна реформа 2004 року не була реалізована через те, що було здійснено реформування центральної влади, але не було реформи місцевої регіональної влади, хоча це і передбачалося. Саме тому і не можна говорити про успіх конституційної реформи у 2004 році. Ці два питання, які я назвала є серйозними пріоритетами, які Україні необхідно вирішувати за короткий період. Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу Президента України на необхідність невідкладного проведення конституційної реформи, не очікуючи парламентських виборів, – підкреслила Марина Ставнійчук.

Сергій Ларін: Якщо ми прагнемо ефективного розвитку території, ми мусимо бути у постійному діалозі із громадськими радами

У підсумковому слові під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» голова облдержадміністрації Сергій Ларін наголосив, що створення ефективної, дієвої, незалежної громадської ради при облдержадміністрації було одним із пріоритетів у його діяльності як очільника області.

- Ми не можемо бути опонентами чи ворогами апріорі. Ми маємо і зобов’язані дискутувати, відверто обговорювати проблеми, чути, що нам каже населення, як реагують на наші дії лідери громадської думки. Ми взяли за правило – системно і систематично обговорювати кожен свій крок, кожне серйозне рішення – і в соціальних, і в економічних питаннях. І це стосується не лише програми «Центральний регіон – 2015».

На форумі сьогодні присутні чимало лідерів громадських організацій нашої області – це молоді люди, це керівники ветеранських організацій, це представники бізнесу, малого підприємництва. Вони підтвердять мої слова – ми відкриті абсолютно для всіх: будь ласка, беріть участь у колегіях облдержадміністрації, на засіданнях сесій обласної ради, на засіданнях громадської гуманітарної ради, на галузевих нарадах.

У нас чітке правило – щотижня, у понеділок вранці, у присутності великої армії журналістів, у режимі онлайн-конференції з керівниками усіх районів і міст області я провожу апаратну нараду за участі керівників усіх структурних підрозділів облдержадміністрації. Там завжди присутній Сергій Подорожній, голова громадської ради при ОДА. Там також завжди присутній голова ветеранської обласної організації Василь Єфименко. На таких нарадах ми по суті плануємо і вирішуємо щоденне життя області і керівники громадських рад беруть у цьому процесі активну участь.

Я переконаний – взаємний діалог – запорука порозуміння у суспільстві і модернізації країни.

22 травня 2012 р.

//civil-rada.in.ua/?p=591

25.02.2012 Круглий стіл «Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності»

30.05.2012 Круглий стіл «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні»

24.03.2012 Указ Президента України №212/2012 Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації

25.01.2012 Указ Президента України №32/2012 Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні (Положення про Координаційну раду (Марини Ставнійчук), склад)

22.08.2011 Експертна зустріч «Створення і функціонування Конституційної Асамблеї»

21.04.2011 Круглий стіл «Модернізація політичної системи України»