Вадим Карасев: Еще рано говорить, что у Януковича нет шансов победить на всенародных выборах

Вперед, к демократизации демократии

2000 продолжает опрос известных в стране экспертов и людей с активной жизненной позицией

Подписание нашей страной соглашений об ассоциации с ЕС и о создании Зоны свободной торговли — дело предрешенное. Потому что это очень нужно самому Евросоюзу, считает директор Института глобальных стратегий Вадим КАРАСЕВ.

— В выступлении, посвященном Дню cоборности Украины, Виктор Янукович заявил, что благодаря созданной им Конституционной Ассамблее конституционная реформа превратилась в проект всей украинской общественности.

Можно ли рассматривать эти слова как намек на то, что уже в скором будущем начнется широкое обсуждение проекта конституционной реформы, который затем будет вынесен на референдум? Есть ли у власти в нынешних условиях шанс провести нужные ей изменения в Конституцию посредством референдума? Попытается ли государственное руководство отменить всенародные выборы президента и перенести его избрание в парламент — или Виктор Янукович (сохраняющий высокие шансы на переизбрание на всенародных выборах) не решится на подобный шаг, способный вызвать возмущение в стране и за рубежом?

— Заявление Виктора Януковича об активизации, интенсификации конституционного процесса вызывает ряд вопросов. Во-первых, для чего, собственно, нужны изменения в Основном Законе — если учесть, что реальные конституционные изменения в пользу президентской формы правления осуществлены решением Конституционного Суда в октябре 2010 г.? Уже мало что может увеличить полномочия главы суперпрезидентской республики, которой Украина стала, вернувшись к Конституции 1996 г.

Конституционная Ассамблея нужна, чтобы всенародным одобрением закрепить этот ретроповорот в 90-е? В преддверии президентских выборов 2015 г., из-за неуверенности в победе действующего президента, хотят еще раз отмотать ситуацию декабря 2004 г.? (Тогда президент утратил часть полномочий в пользу премьер-министра.) Пока что, по моему мнению, у правящей команды нет четкого понимания алгоритма, траектории, конечной цели нынешнего конституционного процесса.

Вообще за два года до президентских выборов и за год до начала оперативной подготовки к ним говорить, что у Януковича нет шансов победить на всенародных выборах, рано. Переносить избрание президента в парламент нецелесообразно с точки зрения власти. Ведь именно общенародные выборы дают постсоветским президентам тот минимум легитимности, который позволяет им концентрировать в своих руках властные полномочия.

В первой половине 2013 г. вряд ли можно ожидать обсуждения конституционного документа какой-то мифической «общественностью», на которую ссылаются президент и его команда. Что такое общественность? Собираемые в административном порядке коллективы заводов, предприятий, фирм? В конце концов, у нас есть реальная политика — и как можно обсуждать Конституцию без лидеров политических партий, парламентских фракций, без основных кандидатов на пост президента?

— Президент Виктор Янукович встретился на экономическом форуме в Давосе с бывшим госсекретарем США Генри Киссинджером, в настоящее время возглавляющим международную консалтинговую фирму Kissinger Associates, которая занимается и лоббистской деятельностью. По словам Киссинджера, на встрече обсуждались «отношения между Украиной и США, а также между Украиной и ЕС», она «была плодотворной и прошла в теплой атмосфере».

Может ли Виктор Янукович рассчитывать на то, что ему удастся заручиться поддержкой американской политической элиты, которая окажет давление на руководство стран ЕС для ускорения евроинтеграции Украины? Насколько обоснованна уверенность президента в том, что Украина обязательно подпишет соглашения об ассоциации с ЕС и о создании Зоны свободной торговли с Евросоюзом уже в ноябре, на саммите Восточного партнерства в Вильнюсе? Имеет ли отношение к попыткам Виктора Януковича навести мосты с американской и европейской элитой подписание соглашения с транснациональной корпорацией Shell о разделе продукции от добычи сланцевого газа между нею и компанией «Надра Юзовская»? Напомним, подписание этого договора прошло в Давосе при участии Президента Украины на следующий день после его беседы с Киссинджером.

— Встреча Виктора Януковича с Генри Киссинджером дело, безусловно, нужное. Но вряд ли патриарх американской дипломатии сегодня обладает необходимым политическим и тем более административным весом, чтобы обеспечивать внешнеполитическое и дипломатическое прикрытие тех или иных шагов украинского руководства, не очень хорошо воспринимаемых американской администрацией.

Рассчитывать, что украинская власть сможет выстроить некую эксклюзивную геополитическую стратегию с нынешней американской администрацией, не стоит. Нет серьезных оснований. Тут не помогут ни лоббистские усилия Генри Киссинджера, ни уступки американским компаниям в разработке залежей сланцевого газа. Бизнес бизнесом, но геополитика и интересы на постсоветском пространстве для официального Вашингтона намного важнее, нежели бизнес-проекты украинской власти с теми или иными американскими корпорациями.

Что касается уверенности Януковича по поводу подписания соглашений об ассоциации с ЕС и о создании Зоны свободной торговли, то обоснована она следующими факторами. Во-первых, Евросоюзу в условиях кризиса необходима история успеха. И подписание соглашения с Украиной (надо отметить, очень нетривиального) крайне необходимо ЕС и брюссельским наднациональным элитам.

Во-вторых, европейцы прекрасно осознают критически важный рубеж в развитии Украины — президентские выборы 2015 г. В Европе понимают, что хотя и ассоциированная, но все-таки интегрированность нашей страны в европейские структуры дает возможность провести эти выборы по демократическим стандартам. Пусть и минимальным. А стало быть, есть надежда на победу более приемлемых для европейцев альтернативных кандидатов. Что приведет к демократизации украинской демократии после выборов.

— В ответ на призыв Юлии Тимошенко создать единую оппозиционную политическую силу из сторонников различных взглядов лидер партии «Свобода» Олег Тягнибок заявил, что считает это нецелесообразным. В то же время председатель фракции «Батькивщина» Арсений Яценюк назвал создание «единой демократической партии», способной победить на президентских и парламентских выборах, «одной из основных задач оппозиции».

Свидетельствует ли принципиально различная реакция на призыв Тимошенко об углублении противоречий внутри оппозиционной коалиции? Можно ли рассматривать планы по созданию единой оппозиционной партии как попытку «Батькивщины» разорвать сотрудничество со «Свободой» (а возможно, и с «УДАРом»), не отказываясь от своих политических обязательств? Существуют ли реальные перспективы объединения оппозиционных сил (без «Свободы») и выдвижения единого кандидата в президенты? Или призыв Тимошенко не имеет практического смысла и направлен исключительно на достижение пропагандистского эффекта?

— Углубления противоречий в рядах оппозиционной коалиции нет. Поскольку о том, что необходимость в создании единой оппозиционной партии сегодня отсутствует, заявил и Виталий Кличко. Противоречия есть у лидеров оппозиции с Юлией Тимошенко, которая продолжает оставаться одним из ее признанных лидеров, но находится, скажем так, на дистанции от непосредственного управления политическими процессами.

Тимошенко мыслит в логике революции и свержения действующего политического режима. Эта логика предполагает единый фронт, четкое лидерство, распределение ролей после победы: президент, премьер, спикер. И отсутствие самостоятельной игры оппозиционных колонн. Поскольку именно на партийно-оппозиционный эгоизм, на оппозиционные расколы, на автономную игру с властью власть как раз и рассчитывает.

Логика же других оппозиционеров не революционная, а эволюционная, парламентская. Она заключается в том, что каждая парламентская партия выдвигает своих кандидатов, и тот, кто попадает во второй тур, будет пользоваться поддержкой других оппозиционных сил. До осени, я считаю, оппозиционеры все-таки вынуждены будут определиться: политическая динамика развивается в логике либо свержения режима — либо эволюции.

Беседовал Андрей КУЗЬМИН

Данная статья вышла в выпуске №5 (640) 1 – 7 февраля 2013 г.

//2000.net.ua/2000/svoboda-slova/vybor/87687

Виталий Бала. Вряд ли Виктор Янукович готов ущемлять себя в полномочиях

Віктор Янукович. Конституційна реформа із справи для вузького кола політиків перетворюється на спільний проект української громадськості

Віктор Янукович. Належне місце в Основному законі мусить отримати громадянське суспільство 

Вікторія Гладковська. Грузія. Молдова. Конституційна реформа як засіб збереження влади: досвід пострадянського простору 

Андрей Ганжа. Конституция в три хода 

І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 

Виталий Кулик. Демократия участия - новый тренд развития гражданского общества в Украине 

Марина Ставнійчук. Дефіцити демократії може покрити лише активне громадянське суспільство 

Євген Бистрицький. Про що свідчить стратегія, затверджена президентом 

Виктор Медведчук. Гражданское общество. Украинский выбор

24.03.2012 Указ Президента України №212/2012 Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації 

25.01.2012 Указ Президента України №32/2012 Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні (Положення про Координаційну раду (Марини Ставнійчук), персональний склад) 

Сергій Данилов. Уроки подій в Єгипті для України

Віктор Янукович. Зарази втілення реформ… (Олександр Северин. Моделі)

Конституционная ассамблея - фронтальная зачистка оппозиции

ЭКСПЕРТНЫЙ СОВЕТ: 

КАКОЙ БУДЕТ ИЗМЕНЕННАЯ КОНСТИТУЦИЯ?

На днях Президент Виктор Янукович открыл первое заседание Конституционной ассамблеи, созданной в мае как специальный вспомогательный орган при главе государства. По словам председателя ассамблеи Леонида Кравчука, проект изменений в Основной Закон будет внесен в парламент в конце 2013 – начале 2014 года. МинПром попытался выяснить, что будет представлять собой усовершенствованная Конституция.

Председатель правления Центра прикладных политических исследований "Пента" Владимир Фесенко считает, что при внесении изменений в Конституцию полномочия Президента не будут усилены. По его мнению, оппозиция опасается не столько усиления полномочий главы государства, потому что они и так на максимуме, а изменения процедуры выборов Президента – того, что они состоятся в парламенте вместо прямых выборов. В то же время политолог убежден, что эти страхи возникают на уровне политического подсознания. Так как сегодня у В.Януковича есть шансы избраться и прямым голосованием, даже при том, что его рейтинги существенно снизились. Но он и в первом туре опережает своих оппонентов, и у него, по словам В.Фесенко, есть достаточно серьезные, хотя и скрытые, резервы во втором туре.

В то же время эксперт предупреждает, что изменение процедуры голосования связано с немалыми рисками. "Мы еще увидим, каким будет новый состав парламента. Рискну предположить, что у Партии регионов не будет не то что конституционного большинства, а будут проблемы и с простым большинством – оно будет создано, скорее всего, будет пропрезидентским, но не таким устойчивым, как нынешнее", – предположил политолог.

Причиной он назвал присутствие в Раде после выборов депутатов-мажоритарщиков: "Это особая категория политиков, они "кошки, которые гуляют сами по себе", с ними надо отдельно договариваться. Президент Леонид Кучма дважды пытался внести изменения в Конституцию, но "обламывался" на депутатах-мажоритарщиках". Поэтому, отметил эксперт, внести изменения в Конституцию будет не так просто, а поскольку речь пойдет о таких чувствительных предложениях, как изменение выборов Президента, это вызовет большие политические конфликты, да и найти необходимые 300 голосов будет крайне сложно.

Однако В.Фесенко подчеркнул, что действительно есть ряд вопросов, которые требуют изменения в Конституцию без того, чтобы касаться организации власти. Среди них: судебная реформа, институт присяжных, институт мировых судей, критерии отбора судей Конституционного суда, изменение статуса самого Конституционного суда, реформа местного самоуправления и связанная с ней реформа административно-территориального устройства.

Он также напомнил, что Президент поставил вопрос укрепления раздела по правам и свободам. "Мне кажется, здесь проблема не в нормах Конституции – они неплохо прописаны. Проблема в другом: эти нормы не всегда исполняются. Кстати, мы видим по ситуации в парламенте, что сами депутаты нередко нарушают прямые конституционные нормы – это касается и личного голосования, и использования чужих карточек. И я думаю, что в Конституции стоит закрепить определенные санкции по отношению к депутатам", – считает политолог.

Кроме того, он убежден, что вопрос об ограничении депутатской неприкосновенности также необходимо рассматривать в рамках конституционных изменений, так как в нынешней ситуации накануне выборов эта инициатива вряд ли найдет поддержку 300 народных депутатов во втором чтении. В целом В.Фесенко одобрил то, что в Конституционной ассамблее будет не так много политиков: "Я сторонник того, чтобы первоначальный пакет конституционных изменений готовился экспертами-конституционалистами и представителями гражданского общества, а политики к этому процессу могут подключиться – так как им придется голосовать за проект изменений в парламенте".

Говоря об инициативе Партии регионов о внесении в Конституцию второго государственного языка, В.Фесенко отметил, что найти 300 голосов за эту идею будет крайне сложно и вряд ли возможно. По его мнению, по этому деликатному вопросу надо искать компромисс, как это сделали в Конституции 1996 года. "Я думаю, что лучше решать проблему на законодательном уровне. Путь, который сейчас предложен, – решить языковую проблему на региональном уровне – правильное решение. Просто надо это решение принимать в межвыборный период, и надо более гибко расставить балансы: необходимо укрепить государственный статус украинского языка и в то же время решить проблему и русского, и других языков на региональном уровне", – сказал он.

Также председатель правления Центра прикладных политических исследований "Пента" считает, что до выборов оппозиция точно не подключится к работе Конституционной ассамблеи. К тому же, по его словам, нет ничего нового в таком игнорировании работы над Конституцией с подачи главы государства. Когда Президент Виктор Ющенко создавал Конституционную комиссию, то оппозиция, в которой были и регионалы, и коммунисты, тоже вышла из ее состава. "Это такое классическое политическое оппозиционирование. Тем более перед выборами вряд ли можно ожидать от оппозиции чего-то другого. После выборов – посмотрим. Может быть, кто-то и присоединится, потому что в Верховной Раде появятся новые оппозиционные силы, которые захотят повлиять на конституционный процесс. В любом случае у оппозиции будет возможность повлиять на изменения в Конституцию в стенах парламента", – подытожил политолог.

Директор Института глобальных стратегий Вадим Карасев убежден, что полномочия главы государства не будет усилены, так как они максимальны. Изменения в процедуре выборов Президента, на его взгляд, также не произойдут, потому что не было смысла созывать Конституционную ассамблею ради того, что можно сделать и без этих усилий. В то же время он предположил, что сами инициаторы создания Ассамблеи до конца не понимают, для чего нужен этот орган. "Кто-то, наверное, считает, что он нужен для Венецианской комиссии. Чтобы продемонстрировать Западу конституционный фасад, что власть, несмотря на дела Тимошенко, Луценко и других оппозиционеров, думает о том, как установить в стране конституционный порядок. Скорее, это товар на внешний рынок, на конституционный экспорт для Запада, призванный успокоить западные элиты и заверить их в том, что Украина не делает откат от демократии и конституционно-правового порядка", – отметил политолог.

Он также сомневается в том, что партии большинства удастся внести в Конституцию второй государственный язык. "Не думаю, что Кравчук и другие члены Конституционной ассамблеи давали согласие на участие в ней для того, чтобы поддержать Партию регионов, изменить статью 10 и конституционно закрепить русский язык как второй государственный. Если Партия регионов на это рассчитывала, то абсолютное большинство Ассамблеи вряд ли на это согласится", – уверен эксперт.

В.Карасев считает, что оппозиция не присоединится к работе Ассамблеи даже после выборов. "Она присоединится тогда, когда эта Конституционная ассамблея действительно будет вынуждена разрешать реальные проблемы в конституционно-политическом развитии страны. А эти реальные проблемы возможны только в условиях глубокого политического и в целом конституционного кризиса. Что не так уж и маловероятно", – уточнил политолог.

Первый заместитель председателя парламентской фракции Партии регионов Михаил Чечетов заверил, что при внесении изменений в Конституцию полномочия Президента усиливаться не будут. Он напомнил, что это подтверждал и глава Ассамблеи Леонид Кравчук. Кроме того, по его словам, в работе Конституционной ассамблеи не будет никакой спешки – на разработку изменений дается два года. К тому же политиков в этот орган вошло по минимуму, в нем собраны незаполитизированные специалисты, которые должны выработать общие подходы и сами изменения в Основной Закон. Среди основных направлений работы Ассамблеи М.Чечетов назвал усовершенствование защиты прав и свобод человека, завершение реформы местного самоуправления и введение некоторых положений судебной реформы.

Кроме того, депутат добавил, что Партия регионов будет настаивать на том, чтобы в Конституцию были внесены изменения по языку. "Мы об этом открыто говорили все время. Если на сегодняшний день на украинском языке говорят 60%, а на русском 40%, то думают наоборот, 60% – на русском и 40% – на украинском", – отметил политик. По его словам, сейчас партия большинства не может внести эти изменения, потому что не имеет 2/3 поддержки в Верховной Раде, но надеется, что после выборов наберет 300 голосов и проведет в парламенте эти изменения в новой каденции. "Поэтому сейчас в части выполнения своих обязательств о создании комфортных условий людям другой национальности в языковой сфере мы приняли закон о языках в первом чтении и примем его во втором чтении. А стратегическая задача, записанная в нашей программе, – сделать русский язык вторым государственным. Мы на этом будем настаивать, и эту линию будем проводить, поскольку это поддерживается большинством населения, и де-факто должно стать де-юре", – сказал М.Чечетов. Он добавил, что Партия регионов выступает за то, что чтобы каждый украинец имел право и свободу выбора, в том числе и на свободу языка.

Также замглавы Партии регионов выразил уверенность в том, что оппозиция присоединится к работе Конституционной ассамблеи после парламентских выборов в октябре. "Потому что будет фронтальная зачистка оппозиции. Поэтому и должны сейчас на выборах люди выбрать новую оппозицию – патриотов Украины, которые не будут просить санкции для нашей страны за рубежом. А новая оппозиция этого не позволит – в частности, Виталий Кличко (лидер партии УДАР), Наталия Королевская (лидер партии "Украина – вперед!") и тот же Олег Тягнибок (лидер ВО "Свобода"). И эта новая генерация оппозиции за два года внесет свою лепту в работу Конституционной ассамблеи", – подчеркнул политик.

МинПром, 22.06.2012

//pda.minprom.com.ua/page3/news97686.html

//www.mk.ru/merinov/

Конституційна асамблея: рух від квазі-монархії

Яких змін потребує Конституція? Конституція якої країни є кращим прикладом для нас? Чи позначиться на якості роботи асамблеї відмова опозиції брати у ній участь? Відповіді експертів для УНІАН.

Конституційну асамблею створено указом Президента України як спеціальний допоміжний орган при главі держави, який до 2014 року покликаний сформувати новий текст Основного Закону. До її складу увійшло дев`яносто три експерти та політики. Опозиція брати в ній участь відмовилася.

Учора відбулося перше засідання Конституційної асамблеї. Його учасників ми запитали про те, яких змін, на їхню думку, потребує Конституція? Конституція якої країни є кращим прикладом для нас? І чи позначиться на якості роботи асамблеї відмова опозиції брати у ній участь?

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

ВАРТО ПОЗБУТИСЯ ІМІТАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОСТІ

Головне, чого потребує Конституція України, - вона повинна стати реальною. Це не повинен бути документ-декларація та просто папір. Це повинен бути працюючий Основний закон країни. Тому від нашої імітаційної конституційності варто перейти в режим реальної конституційності. Необхідно, щоб Конституція стала Основним законом, за яким живе влада, котра служить фундаментом розвитку, як для суспільства, так і держави. Якщо говорити конкретніше, то головне, що повинна забезпечити Конституція – усунути всі елементи президентського «самодержавства», які містить пострадянська Конституція. Це коли президентська влада стоїть над всіма іншими гілками влади.

Нова Конституція повинна покласти край квазі-монархічному самодержавному статусу президентської влади в країні. Це коли президент є не просто головою влади, він є господарем, власником влади. І фактично сувереном, бо суверенітет належить не народу, як це декларувалося Конституцією, а належить президенту. Він є президентом-сувереном, у його руках зосереджена вся влада, починаючи від виконавчої, завершуючи судовою та законодавчою, яку під себе підбирає перша особа за допомогою підзаконних актів та всіляких неконституційних кроків (як-то, наприклад, закон «Про центральні адміністративні органи влади», за яким президент контролює не лише міністрів, а й заступників, міністерські апарати. Необхідно, щоб Конституція забезпечувала реальну незалежність парламенту та реальну незалежну судову владу. Не буде незалежного суду, не буде ніякого конституціоналізму. І тоді Конституція просто стане модним гаджетом, який необхідно мати кожній державі.

Чи зможе Конституційна Асамблея збільшити обсяг прав та свобод громадян? Зможе. Але лише за однієї умови. Якщо буде тиск знизу, бо конституціоналізм згори ніколи не призводив до реального конституціоналізму. Для чого потрібні конституційні зміни? Чому влада на це пішла? Гадаю, що у влади було багато неконституційних резонів, коли вона ініціювала Конституційну асамблею. Але головне, це гра на випередження конституціоналізму знизу, котрий сьогодні все більше та більше відчувається у державах, які переживають агонію свого пострадянського стану. Вже не лише всередині високочолих еліт, а в масі людей, які страждають від беззаконня тих самих еліт та правоохоронних органів, несправедливого корумпованого суду, з’явився попит на закон та справедливість. І цей попит став ключовим, у тому числі і в Україні. Забезпечення закону та справедливості і є основною функцією Конституції. 

Тому, ймовірно, була б конституційна революція знизу (вона йде, втім не дуже помітно, вона проявляється у боротьбі проти мажорів та у випадках беззаконня як у справі Оксани Макар). 

У щоденній боротьбі людей за свої права визріває оця низова конституційна революція та формується нове конституційне покоління, яке вимагає не просто нової Конституції, а й реального конституційного порядку.

Влада ніколи не піде на обмеження своєї влади, ніколи не піде на обмеження свого права карати та прощати. А реальна Конституція таки обмежує владу. Але якщо буде зростати хвиля конституційної революції знизу, то Конституційна асамблея може задовольнити запит на порядок та справедливість та намагатися новим шляхом, не доводячи до Майданів та революцій, масових виступів внести реальні зміни до Конституції та реально обмежити владу, створити реальний конституційний порядок.

Ситуація залишається неоднозначною та багато що буде вирішуватися та залежати від конкретної політичної ситуації в країні та контексту, який починає проглядатися на усьому пострадянському просторі.

Що стосується прийняття Конституції на референдумі. Ну давайте згадаємо події в Росії. Провели там референдум. І що сталося? Що, це забезпечило владу народу? Чи, може, референдум, що проводять у Києві, здатен забезпечити владу киян? Референдум дії залежить від того, в якій політично-правовій культурі та якій країні він проводиться.

У наших умовах ні референдум, ні парламент, особливо який формується при закритих списках та непрозорому фінансуванні політичних партій та кандидатів, не забезпечать прийняття Конституції. Не треба і асамблей. Необхідно провести парламентські вибори за відкритими списками, за новим законодавством про фінансування виборів та кампаній із реальною конкуренцією та європейськими стандартами. І тоді новий, конкурентно обраний парламент, якому люди довіряють, депутати якого відрізняються від багатьох відомих персонажів, зможе прийняти Конституцію в інтересах країни.

Конституція якої країни підходить нам? - Польщі та Франції. Там є президент, але не з такими серйозними повноваженнями, які мають президенти у таких пострадянських президентурах, як Росія, Україна, Білорусь, Казахастан. У Польщі президент «за сценою», він є символом, гарантом. Він визначає політику, але виконавчої та судової влади у президента нема. Він важливий ключовий гравець але він за сценою.

Максим Розумний, доктор філософських наук, завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень:

КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ - не політичний інструментарій

Очевидно, що Конституція потребує змін в багатьох своїх частинах. Це стосується і загальних частин, і загального державного устрою, і захисту прав людини. Ці зміни можуть бути косметичні, не дуже принципові. Бо в цілому наша Конституція непогана. Конституційний процес - це ознака зрілого демократичного суспільства, яке постійно переглядає основи своєї самоорганізації, умови та конкретний зміст національного консенсусу з ключових питань. Тобто, якщо в межах цього конституційного консенсусу буде підтверджено державний статус української мови, буде визначено, що українська нація - це громадяни усіх національностей та будь-якого етнічного походження, то це буде непогано, це зніме політичні спекуляції на питаннях ідентичності. І це лише один аспект. Практично у кожному розділі Конституції є такі питання, які потребують професійної відповідальної розмови у межах такого органу, як Конституційна асамблея. Тому я не поділяю песимізму того, хто розглядає Конституційну асамблею виключно, як політичний інструментарій. Мені здається, що до цього слід ставитися, як до одного з базових інститутів державної політики.

Чи є застарілою Конституція 1996 року? Конституція - це формалізований та зафіксований елемент національного консенсусу. Конституція 1996 року приймалася на виріст. Сказати, що ми її переросли, що там є щось архаїчне, дитяче, наївне, я би так не сказав. Звичайно, є питання вдосконалення політичної системи, це окремий елемент Конституції. Хоча про нього найчастіше говорять і навколо цього переважно відбуваються політичні дебати. Є питання політичного режиму або моделі влади. Це важливий момент Конституції. І якісь елементи цієї моделі, яка була результатом компромісу між тодішнім президентом Леонідом Кучмою та опозиційним до нього парламентом, може і повинна бути модернізована. У цьому сенсі Конституція застаріла. Але слід не лише модернізовувати Основний закон, а й виховувати політичну культуру, розвивати політичні інститути.

Запитання, чи слід виносити зміни Конституції на референдум, як на мене, доволі спекулятивне. Як ми внесемо питання? Внесемо громадянам дві колонки та запитаємо, за який текст ви готові проголосувати? Запитаємо, чи хочете ви статусу другої державної для російської мови. Це питання спекулятивне, його можна будь-яким чином надалі тлумачити. Я, наприклад, противник вільних опитувань стосовно окремих положень Конституції. Але вважаю, що повний текст Конституції, після того, як він пройде всі парламентські процедури, повинен бути винесений на референдум. Конституція - це зафіксований індивідуальний досвід країни. Тому ми не можемо запозичити разом із досвідом текст будь-якої іншої Конституції. Але загалом, якщо говорити про формулювання основних цінностей, прав та свобод людини, політичної моделі, то ми наслідуємо зразок французської демократії. Але у нас є великі відмінності в питаннях місцевого самоврядування. Але чим більше Конституція віддзеркалюватиме наш досвід, чим більше вона буде українською, чим більше вона відповідатиме тим змістам, які вкладатимуть в поняття самі громадяни та політики, тим краще.

Олександр Корнієвський, доктор політичних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень:

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ПОВИННА ЗАФІКСУВАТИ ПРИНЦИП ВИЩОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НАД ДЕРЖАВОЮ

У сучасній Конституції немає жодного слова про громадянське суспільство. Навіть відсутнє це словосполучення. Думаю, що Конституція повинна зафіксувати принцип вищості громадянського суспільства над державою. Бо держава - це складова суспільства. А у нас пострадянська система, яка ще базується на тому, що держава - це основне. А звідси нерозвиненість структур суспільства, яке мало би взяти на себе деякі владні повноваження. Дуже багато питань викликають статті, де зазначені права та обов`язки. Нонсенс Конституції полягає у тому, що не вирішені питання щодо автономної республіки Крим. Наша держава унітарна, а автономні республіки - не ознака унітарності. Але це не головне. Як не головне і питання бермудського трикутника: мова, історія та напрямок розвитку.

Чи необхідно у Основному законі виписувати розмежування повноважень президента, прем`єра та парламенту? Думаю, що обов`язково, бо мова йде про розподіл влад. Кожен має свої повноваження та повинен існувати баланс інтересів. Але я гадаю, що найактуальніше - знайти в Конституції баланс інтересів між владою та суспільством. Як у Франції, Англії та державах ЄС, на першому місці повинна стояти людина.

Я думаю, що механічне перенесення західного досвіду, а тим більше ліберальних практик, - неприйнятне.

Я вважаю, що зміни до Конституції варто виносити на референдум. Думаю, що варто запровадити інститут народної законодавчої ініціативи. Це і є одним із шляхів запровадження оцього інституту народної ініціативи. Бо якщо глянути в історію, то там є Народне віче в Новгороді Київської Русі, Козацьке віче за часів Богдана Хмельницького, Студентське віче, яке вирішували усі питання життя вузів наприкінці 19, початку 20 століття. У нас є демократичні традиції. І саме ці, доленосні питання для України, варто виносити на загальний референдум. Тому що Верховна Рада апріорі і морально не може ці питання вирішувати та розглядати у зв`язку з недосконалістю нинішньої пропорційної із закритими списками партійної системи. Тому я - за референдум. І за те, щоб народ міг би сказати своє слово. Бо, власне, за Конституцією народ і є джерелом влади, але народ не є владою на сьогодні, бо ми маємо кланово-олігархічну державність.

Чи впливатиме на якість роботи відсутність в асамблеї опозиції? Бажано, щоб опозиція взяла у цьому участь. Але це вже політичні та кон`юктурні моменти.

Щодо конституційних прикладів для наслідування... Інституалізація українського суспільства пов`язується із першою Конституцією Франції, де були, власне, записані права людини та громадянина.

Олександра Руднєва, завідувач відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень:

КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ - ВЕЛИЧЕЗНА ПОДІЯ

Я вважаю, що Конституційна асамблея - це величезна подія, коли вперше для роботи над конституційним процесом будуть об`єднані усі найкращі юристи України. До Конституційної асамблеї увійшли не лише правники-юристи, але й представники громадськості. Це не робоча група з написання Конституції, це установа, яка буде запроваджувати широкий суспільний діалог. Бо зараз існує певна потреба суспільного діалогу з питань права, його місця в суспільстві, підвищенні ролі Конституції, як законодавчого акту найвищої юридичної сили.

Державна мова, територіальний устрій, напрямок країни повинні регулюватися конституційними законами. Ці питання доволі серйозні, але щоб вносити зміни у розділи Основного закону, які торкаються цих питань, існує ціла процедура. Я знаю, що питаннями першочергового значення є питання правоохоронної системи, адміністративно-територіального устрою, внесення змін до Конституції. Я вважаю, що в Конституції є питання, які варто відпрацювати. Бо все, що відбулося у цій царині за двадцять років, повинно бути предметом обговорення.

Я не думаю, що відсутність опозиції позначиться на роботі Асамблеї. Зараз там дев`яносто п`ять людей. А за кожним з них стоїть величезна кількість людей, які працюватимуть в малих групах, де є фахівці з різних галузей права. Зрештою, опозиція може делегувати представників на більш пізньому етапі. Це ж не на місяць роботи. Це довгий процес.

Ігор Когут, голова ради громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”:

Я БУВ БИ НЕ ПРОТИ ОБИРАТИ ПРЕЗИДЕНТА В ПАРЛАМЕНТІ

Я очікую, що Конституційна асамблея стане вагомим майданчиком, де ми зможемо обговорити ключові виклики в нашій державі. Я майже переконаний, що з перших засідань ми обговоримо такі питання, як децентралізація, місцеве самоврядування, судоустрій та судова система. Переконаний, що і державна мова, і позаблоковий статус і напрямок розвитку стануть темами для дискусії, і окремою темою дискусії стане - чи повинно це ставати предметом регулювання Конституції.

Одним з ключових наших завдань вважаю децентралізцію влади, у тому числі між центром та регіонами. Конституційно слід дати більше повноважень в регіони. Друге завдання - збалансувати відносини між президентом, урядом та парламентом. Зараз нагнітаються розмови про те, що президента захочуть обирати в парламенті. І я в принципі був би не проти такої позиції. Але президент повинен тоді мати абсолютно інші повноваження, церемоніальні. Чи наприклад, є дискусія, якою повинна бути форма організації влади: чи президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська (я буду підтримувати другу). Але питання децентралізації, питання балансів влад, питання прав людини та гарантій цих прав — ключові. На референдум можна буде винести вже готовий текст Конституції. Але поки що діє розділ 13 Основного закону, за яким парламент ухвалює нову редакцію Конституції, а потім зміни деяких розділів затверджуються референдумом. І у майбутньому ми можемо піти шляхом затвердження рішення парламенту референдумом. Це додасть додаткової легітимності, але особливої потреби у цьому немає. Можливо, в системі недовіри суспільства настільки бракує легітимності, що у процесі реформування Конституції нам доведеться застосувати принцип установчої влади. Тобто зараз ми маємо дорадчий орган при президентові. Але можливо доведеться пройти через процедуру обрання представників, котрі остаточно схвалять текст Конституції.

Щодо участі опозиції... Коли ми говоримо про Конституційну асамблею, то це експертний клуб, експертна рада. Якщо ця рада будет розробляти текст Основного закону, то звичайно, відсутність тут опозиції стає проблемою. Але постати гостро вона зможе після парламентських виборів. Я думаю, що після парламентських виборів склад парламенту буде дуже змінений і велика частина роботи, у тому числі і з реформування Конституції, буде покладатися на парламент.

Щодо питання про те, конституції яких країн нам ближчі. Ми зараз найближчі до французської форми організації влади. Але у Франції є особливості миттєвого реагування на різні політичні події. У нас такого реагування на проблеми нема. У нас є проблема якості політиків та політичних партій.

Опитував Олег Семенюк, 21.06.2012

//www.unian.ua/news/510658-konstitutsiyna-asambleya-ruh-vid-kvazi-monarhiji.html

Програма опозиції: експерти радять менше обіцяти

Об’єднані опозиційні сили взялись обговорювати проект передвиборчої програми з економістами та політологами. 

Ті попереджають: усі проекти «покращення життя» слід ретельно прорахувати, інакше виборці не пробачать

Незважаючи на прогнози скептиків щодо ефективності і довготривалості чергового об’єднання опозиції, її лідери продовжують демонструвати міцність дружби і спільні напрацювання. Після представлення передвиборчої програми на форумі, об’єднана опозиція, як і обіцяла, взялася обговорювати запропонований проект. Для початку влаштували круглий стіл, запросивши чи не весь експертний цвіт вітчизняної політології й економіки, пише УНІАН.

Модератором заходу виступив Олександр Турчинов.

- Нас постійно звинувачували, що ми завжди проти - проти Януковича, його політики. Так, ми проти антинародної, антиукраїнської, я б сказав українофобської політики чинного режиму, - розпочав керівник передвиборчого штабу БЮТ. - Але ми пропонуємо свою внутрішню і зовнішню політику, програму конкретних дій, яка, на нашу думку, повинна розв'язати проблеми, які не вирішувалися в Україні багато років. Ми не хочемо, щоби це обговорення програми перетворилося на одобрямс. Ні, навпаки. Ми прагнемо чесної відкритої дискусії. Ми прагнемо порад експертного середовища, вас, найпотужніших експертів України, яких ми дуже поважаємо. Ми прагнемо порад наших громадян… Ми хочемо, щоби ця програма, мабуть, вперше в історії України, була реалізована.

Програма стоїть на чотирьох «китах»: справедлива держава (що передбачає справедливу зарплату, достойну пенсію, доступні ціни і тарифи, ресурси для майбутнього), чесна влада (без корупції, відповідальна, підзвітна і яка до того ж захищає громадян), гідне життя (робота – для кожного; гідне життя українського села; рівні можливості отримання сучасної освіти; доступна якісна медицина; турбота про людину; духовно багате, культурно розвинене суспільство; наука та інновації – шлях до конкурентоспроможності) і «європейська держава».

- Це та модель розвитку України, яку ми пропонуємо. Це та модель України, яку ми бачимо, за яку ми хочемо боротися, - заявив Арсеній Яценюк і продовжив. - Основний виклик сьогодні в Україні і в світі - відсутність справедливості. І наше завдання - відновлення справедливості.

Для відновлення справедливості опозиція поставила собі за мету вирішити насамперед найбільш болючі і важливі питання: відродження балансу влад і оновлення Конституції, подолання корупції і створення чесного суду.

Так навіщо міняти Конституцію?

Яценюк каже, що на питання, навіщо змінювати Конституцію, вони так і не отримали відповіді від Януковича.

- Пане президенте, а що ви там збираєтесь поміняти? Продовжити собі термін на 10 років, записати собі прізвище у Конституції, що ви і ваші наступники будуть президентами? Зараз тільки Януковичу зрозуміло, навіщо міняти Конституцію. Нам, як опозиції, треба зайняти чітку позицію: що ми пропонуємо в змінах по Конституції.

Чітке бачення того, навіщо міняти Конституцію, у лавах опозиції поки теж не сформовано. Хоча в їхній програмі і прописано: «Ми розпочнемо процес оновлення Конституції. Демократичною більшістю у новій Верховній Раді буде створена Національна Конституційна асамблея у формі спеціальної парламентської комісії. Після прийняття Парламентом нова Конституція буде винесена на Всеукраїнський референдум. Нова Конституція наблизить владу до громадян і зробить її більш відповідальною, прозорою і підзвітною. Президент обиратиметься тільки всенародно...»

Далі - більше: «Ми скасуємо монархічну за обсягом повноважень форму правління, незаконно запроваджену Януковичем. Президент не матиме такої необмеженої влади, як тепер. В політичній системі діятимуть принцип поділу влади та механізми стримувань і противаг. Баланс влади буде відновлено. У Верховній Раді буде створена нова, демократична більшість. Новий український парламент перестане бути слухняним виконавцем президентських забаганок, поверне собі функції законодавця, обмежувача і контролера виконавчої влади».

Але, зробивши досить гучні заяви, лідери подумали: а як реалізувати обіцянки на практиці? Як відновити парламентаризм і баланс влади?

- Що б ви порадили: президентська чи парламентська форма правління? Назвіть всі плюси і мінуси, - просить Яценюк у фахівців.

Сам він додає, що проти міксів на кшталт парламентсько-президентської республіки.

- Всі ці мікси спотворюють систему державного правління і формують монстрів - ні президент ні за що не відповідає, ні прем'єр. І в результаті створюються постійні політичні кризи, - наголошує новий лідер опозиції.

Думки експертів різняться.

Політолог Володимир 

Фесенко вважає, що від надмірної концентрації влади в руках президента Україні треба відмовлятися, і справа тут не тільки в прізвищі президента.

Він прихильник гнучкої парламентсько-президентської системи.

Вадим Карасьов налаштований більш скептично:

- Монарх, навіть абсолютний, завжди був обмежений законом. Він керувався законом і Богом. А сьогоднішні пострадянські президенти нічим не обмежені: ні законом, ні Богом, ні традицією, ні чим. Україні, дай Бог, перейти до конституційної автократії. Ми навіть до цього не перейшли. Перше завдання - влада закону. Створити правову державу і суспільство. Обмежити президента законом хоча б, а потім вже думати, як баланси зробити. В Конституції ми можемо написати що завгодно. Потім президент який-небудь збере Конституційний суд і все відмінить. От скажіть - чому так легко перейшли до авторитаризму після 5 років розгулу демократії? Значить, щось в системі не правильно. Є країни, які живуть не по Конституції, - Великобританія, наприклад. Але там є конституціоналізм, конституційний порядок. А є, які живуть по Конституції, але там нема конституціоналізму. Тому що Конституція – це модний гаджет держави. На ній клянуться, але по ній не живуть. Це називається дуальна держава, коли з одного боку конституційна, з іншого - адміністративно-силова, і ця силова начинка має більше значення, ніж конституційне наповнення…

А от професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань переконаний, що питання не в тому, яка ідеальна модель, а в тому, щоби в ній зберігалися баланси. На його думку, цікавою є ідея національної Конституційної асамблеї. Але не в тому вигляді, як її запропонував Янукович – орган при президенті, ним же створений. Конституційна асамблея в формі спеціальної парламентської комісії, як пропонує опозиція, це теж не ідеальний варіант, але це вже крок вперед, набагато демократичніший орган. Тим більше, якщо це буде парламент, в якому домінуватимуть демократичні сили.

По корупції вдарять скляними перегородками

Дві одвічні проблеми на Русі - дурні і дороги для України вже не актуальні. В усякому випадку, опозиція окреслила нові нагальні проблеми - корупція і монополія, які не дають можливості розвиватися ні громадянину, ні економіці, ні країні в цілому.

- В Україні зараз відсутня корупція, - каже Яценюк. - Корупція - це коли крадуть 10%. Сьогодні в Україні грабіж: грабуються державні компанії, державний бюджет, залучаються мільярдні кредити, які віддавати наступним поколінням. Ці кредиту йдуть на кшталт того, що називається Євро-2012 і закінчуючи тим, що тільки за минулий рік до Кіпру було перераховано 52 мільярди без оподаткування і зрозумілих джерел, звідки взялися ці гроші.

Опозиція обіцяє вивести доходи чиновників на світло, звільнити корумпованих можновладців, створити Національне антикорупційне бюро. Крім того, по корупції обіцяють вдарити прозорістю.

«Зобов’яжемо чиновників та високопосадовців, насамперед – працівників МВС, податківців, митників, здійснювати офіційний прийом громадян лише у спеціально обладнаних приміщеннях (публічних громадських офісах) зі скляними перегородками, відеоспостереженням. Запровадимо практику обов’язкової відеофіксації процесів безпосереднього контакту чиновника з громадянином, якому надається послуга, з можливістю вільного доступу до даної відеоінформації», - йдеться у програмі.

Щоправда, дієвість такої норми у боротьбі з корупцією деякі експерти піддають сумніву.

- Можливо, хай і будуть ці скляні приміщення. Але ж хабарі дають не під час прийомів, - зазначає Фесенко. - Це не основні важелі у боротьбі з корупцією. Треба почати з правоохоронної системи. Це крок номер один.

Історик Олександр Палій пропонує опозиції скористатися європейським досвідом і перейняти найкращі і найбільш ефективні норми програм у країн з найнижчим рівнем корупції, як то Нова Зеландія, Данія, Люксембург.

- Можна було б висунути ідею провокації хабара, - каже Палій. - Можна б було висунути ідею про звільнення чиновників, які (чи їхні сім'ї) мають більше певної суми - скажімо, 5 млн. грн. Навіщо країні поганий чиновник, якщо є хороший бізнесмен? Така б ідея була дуже популярна і працювала.

Чи бути Конституційному суду?

Ключовий елемент відновлення демократії і справедливості в країні - чесний суд, каже Яценюк. І додає, що такого сьогодні в Україні нема. Але опозиція хоче його створити.

«Нами будуть внесені зміни до законодавства про судову владу, що зроблять її незалежною від впливу інших владних інститутів. Ми створимо реально працюючий суд присяжних. Судді більше не будуть приймати неправосудні рішення, аби догодити владі. Ми проведемо реформи прокуратури і правоохоронних органів, перетворимо їх з репресивно-каральних на правозахисні, встановимо над ними ефективний цивільний контроль», - обіцяє об'єднана опозиція.

Водночас, реформа судової система знову викликає у самих її ініціаторів купу питань: чи лежить проблема цієї реформи виключно в механізмі призначення суддів, чи вона глибша? І чи можливо замінити якісно всю армію суддів?

Конституційний Суд, «який скомпрометував себе замовними рішеннями», опозиція хоче взагалі ліквідувати, а його функції передати спеціалізованій палаті Верховного Суду.

Олексій Гарань каже, що це питання дискусійне і існують інші механізми, за допомогою яких можна повернути Конституційному суду незалежність. А Фесенко додає, що обирати суддів - останнє діло:

- У нас обрання неминуче буде пов'язане з великими грошима. Ми просто переведемо корупцію в іншу форму. Не думаю, що треба 100% замінювати, думаю, є і чесні судді на нижчих ланках.

Експертна ложка дьогтю у медову програму

Експерти, звісно, потішилися, що опозиційні лідери публічно звернулися по їхню допомогу. Однак, свою «ложку дьогтю» у медовий проект програми об'єднаної опозиції не забарилися додати.

Віталій Бала радить розпочати соціальний діалог.

- Хотілося, щоб почалося обговорення з громадянами. Громадянин має проголосувати не шлунком і не серцем, а у нього має бути розуміння того, що він зможе якимось чином впливати на політику. Якщо люди побачать в кінцевому результаті, що ті зміни, які вони хотіли, будуть внесені, вони підуть на вибори і голосуватимуть за тих політиків, які їх долучили.

А ще Бала радить опозиції вводити певні ідеологічні тренди. Як приклад пропонує економічний патріотизм. Солідарний з ним і Олександр Палій. За його словами, не вистачає декількох месиджів, за які можна зачепитися, за які можна стояти, які можна винести на прапори. Каже, в суспільстві такий запит є.

А от Карасьов говорить, що в програмі дуже багато правильних речей, але вона не надихає: «Вона не епохальна, вона не надихне ні виборців, ні суспільство, ні наших стратегічних партнерів (на впевненість, - УНІАН), що ця країна виживе».

- Програма опозиції має бути не просто традиційним набором обіцянок. Виборці звикли до цієї гри в обіцянки. І вони вже не вірять, - наголошує Фесенко. - Треба зважувати на логіку економічну і логіку створення сучасної соціальної політики, передивитися обіцянки по прожитковому мінімуму, по збільшенню зарплат, щоб не вийшло так, як раніше з програмою Ющенка, який обіцяв в 5 разів збільшити кількість робочих місць чи щось подібне. Кожну цифру треба ретельно перевірити: чи будуть ресурси для реалізації? Добре, що низка громадських організацій моніторить, як виконуються передвиборчі обіцянки. І зараз це б'є по правлячій партії. Але завтра ви станете правлячою партією і питати будуть з вас. Мені здається, ваше першочергове завдання - повернутися до влади. Всі інші завдання - похідні. Ви соціальну і економічну програму зможете реалізувати лише, якщо матимете реальні важелі влади: і в парламенті, і в виконавчій владі.

Тепер лідери об'єднаної опозиції за два місяці хочуть об'їхати всю країну і обговорити програму в усіх регіонах, і вже після цього затвердити її на виборчому з’їзді, який відбудеться 30 липня. А перший круглий стіл з питань зовнішньої політики України обіцяють провести вже 1 червня.

Анна Ященко, 29 травня 2012 р.

//www.unian.ua/news/506308-programa-opozitsiji-eksperti-radyat-menshe-obitsyati.html

//e-news.com.ua/online_conferences/96

Конституційна Асамблея - вал по плану

Юрій Гримчак 
Згідно діючої Конституції, будь-які зміни до діючої Конституції вносить парламент, і тому якщо вже створювати якийсь орган по зміні, то створювати в парламенті. А президент, якщо він хоче приймати в цьому участь, він може бути однією із сторін. А сьогодні те, що створено - це 200 чоловік, з яких 100 невідомо звідки взяті і хто ці люди будуть, а декілька людей всього будуть представники опозиції.

//24tv.ua/home/showSingleNews.do?kod_ne_pisatime_konstitutsiyu_razom_z_prezidentom&objectId=182694

Кость Бондаренко 
Необхідна якась конституанта - більш-менш легітимний орган, який може сформувати новий текст Основного Закону. Більшість держав Європи пішли таким шляхом. Україна теж йде цим шляхом.

Двічі українська Конституція приймалася на коліні. Конституційна асамблея дозволить уникнути профанації, дозволить створити збалансований документ, розроблений фахівцями. Практика показала, що редакція від 2004-го року ще гірше, ніж попередня. Тоді Україна повернулася до редакції 1996-го року. Тепер потрібно розробити новий документ, тому що їхати на рейках 1996-го року дуже проблематично.

Обрання глави держави у Верховній Раді - це досить суперечливо. Діючому Президентові України Віктору Януковичу немає альтернативи на президентській посаді. Давайте дивитися на речі об'єктивно. Сьогодні немає альтернативи Януковичу. Не тому, що він хороший або поганий. Просто, дивлячись на наш політикум, я не бачу тих, хто міг би скласти йому конкуренцію у 2015-му році. Тимошенко - геній деструкції. Яценюк - дуже точна копія Ющенка. А всі інші занадто відстають. Падаючі рейтинги Януковича - це не проблема. У Кучми, коли він стартував в 1999-му році, рейтинг був близько 7%. Так що не все втрачено.

//news.liga.net/ua/news/politics/599050-pol_tolog_yanukovichu_nema_alternativi.htm

Данило Лубківський 
Дуже б хотілося, щоб опозиція нарешті припинила ритуали, а звернула увагу на найсуттєвіші проблеми країни. У цьому сенсі треба підтримати ініціативу партії УДАР про спільне для опозиції бачення конституційного процесу та участі у роботі Конституційної асамблеї, створеної владою. Конституція потребує, насамперед, чесного виконання і водночас потребує змін. Конституційна асамблея мала б діяти як тимчасовий представницький орган, спеціально створений для розробки й ухвалення Основного закону.

Але проблема полягає не лише в цьому. Опозиція має представити загальне політичне бачення альтернативи, яку б вона пропонувала людям. Замало говорити про конституційні хиби й узурпацію влади, треба нарешті сказати суспільству про конституційні орієнтири, до яких ми б хотіли вести Україну.

Опозиція має провести обговорення цих питань, реагуючи і на створення Конституційної асамблеї, і на суть процесу.

За допомогою фахівців-конституціоналістів, за допомогою іноземного досвіду нам треба формувати серед людей розуміння, якою має бути ефективна і справедлива конституційна модель.

//www.unian.net/ukr/news/news-482787.html

Олександр Мороз 
Створення конституційної асамблеї буде прямим порушенням порядку, передбаченого Основним Законом.

Тема створення та роботи Конституційної Асамблеї мусується близько року, відразу після появи дивної ініціативи Леоніда Кравчука. Дивної тому, що вона з'явилася взагалі. Дивної й тому, що він добре знає конституційний порядок зміни Основного Закону. Про асамблею там немає згадок. Тобто мова йде про пряме порушення порядку, передбаченого Конституцією.

Для підготовки ініціатив президента, реалізації його прав суб'єкта законодавчої ініціативи він може організовувати робочі групи, комісії тощо. Але обрана пафосна назва тимчасового робочого органу сама по собі демонструє двозначний намір, що стосується принципових норм Конституції.

Про їх зміст можна лише здогадуватися, хоча простіше було б поставити питання таким чином: а які норми Конституції заважають нинішній владі робити життя людей кращим, захищати їх права і свободи? Відповідь проста, — жодні норми цьому не заважають. Тобто не Конституцію треба міняти, а тих, хто її не дотримується. Тут у президента, до речі, повноважень достатньо.

//volianarodu.org.ua/uk/Polityka/Stvorennya-Konstytutsiynoji-asambleji-pryame-porushennya-Konstytutsiji-O-Moroz

//sprotiv.org/2012/01/30/konstitucijna-asambleya-tirana-yanukovicha-nezakonna/

Тарас Березовець 
Конституцією намагалися грати всі попередники Януковича. На відміну від того ж Ющенка, нинішній президент все робить повільно, але, як правило, доводить до якогось логічного завершення. Правда, можливі фінальні результати незрозумілі навіть Андрію Портнову.

Конституційна асамблея - спроба показати, що ігор з основним законом країни більше не буде, продемонструвати, що ведеться серйозна, ґрунтовна робота.

Але я впевнений, що функції асамблеї будуть чисто декоративними, а запрошені експерти - фоном. Текст готувати будуть Портнов, Ставнійчук та інші співробітники адміністрації президента.

В результаті роботи асамблеї, цілком можливо, що Україні буде переформатована з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську форму з можливістю обрання президента у Верховній Раді. Так, наприклад, відбувається в Німеччині. І це може підійти нинішньому президенту, рейтинги якого продовжують падати.

Але на сьогоднішній день це абсолютно не очевидно. Як буде діяти асамблея, як її будуть використовувати, стане ясно ближче до 2015 року. До цього часу, я думаю, навіть сама влада не зможе пояснити, навіщо насправді потрібна ця асамблея.

//ratings.liga.net/vote/detail.php?ELEMENT_ID=1253270

Олексій Гарань
 … коли шулерство озвучено указом президента, варто нагадати у чому це шулерство полягає.

«Конституційна Асамблея» («конституанта») передбачає, що вона формується виборами і має повноваження прийняття Конституції, а не просто дає рекомендації президенту чи парламенту. Тому те, що нам пропонують – це, насправді, не Асамблея, а лише дорадча рада, яку можна назвати по-різному, можна й «Конституційною комісією», але знову ж таки – це не «Конституційна Асамблея» в справжньому її розумінні. Насправді, влада грає в слова. Спочатку зробили «зачистку» політичного і владного простору під себе, а потім запропонували «діалог». … для нашої влади використання терміну «Асамблея» – це, радше, гра в демократію. А мета її: закріпити своє монопольне становище.

//blogs.pravda.com.ua/authors/haran/4f26735fc9c7a/

Костянтин Дикань 
Я вважаю, що у внутрішній політиці влада встигла зробити багато помилок. Тепер їй необхідно активізувати діяльність у внутрішній політиці з тим, щоб перевести увагу суспільства на щось інше. Президент України Віктор Янукович з допомогою Конституційної асамблеї спробує перевести увагу суспільства зі своїх помилок на нові вигадки.

Влада давно анонсувала зміни до Конституції. В майбутньому це може бути використано як сильний інформаційний привід для суспільства. Конституцію поліпшувати потрібно. Але, звичайно, це буде зроблено навіть не цього року.

//www.newsmarket.com.ua/2012/01/u-vnutrishniy-polititsi-vlada-vstigla-zrobiti-bagato-pomilok-ekspert/
30 січня 2012 р.

Микола Катеринчук 
Враховуючи те, що влада каже, що ми евроінтегруємося, напевно, пора вже включати окремі розділи Конституції ЄС до конституції української. У нас в Європейській партії є напрацювання, які особливо стосуються другого розділу «Права та обов'язки громадян», які, в принципі, декларативні. Вони писалися з хорошими намірами, але це мертві норми, які реально не фінансуються державним бюджетом і не працюють. Тому я думаю, що курс реформ, який позначений, повинен бути відображений і в змінах до конституції. Єдине, я боюся, що як завжди почне змінюватися політична система.
Мені здається, завдання будь-якого президента - це дотримуватися тої Конституції, яка є. А що стосується асамблеї - зберуться, напишуть, як це робилося не раз. Інша справа, що буде проголосовано, і що буде виноситися на референдум.

//www.from-ua.com/news/31f2880b7213b.html

Андрій Єрмолаєв 
Тема конституційних змін звучить протягом останніх 10 років. Пов'язана вона не тільки і не стільки з політичною системою, скільки з необхідністю вироблення нових положень, що відображають реалії в світі, що відображають стан національної держави, його характеристики, створення конституційних механізмів, що реально забезпечують права і свободи громадян, що створюють умови для ефективного функціонування механізмів прямої і представницької демократії. Конституція - це не навічно дані скрижалі, це суспільний договір, який відбиває можливості і здатності нації до самоорганізації.

Але є ще один важливий момент, який потрібно враховувати: в Україні конституційний процес не може бути результатом виборів і не може бути результатом лише одного голосування в парламенті. Це процес, в якому суспільство вчиться жити в нормі. Тому Конституційна асамблея покликана не тільки виробити нові підходи до базових положень конституційного закону,знайти більш оптимальну формулу для політичної системи, для функціонування місцевого самоврядування, але це ще має бути і публічний процес, щоб для більшості громадян те, що відображено в Конституції, не було новиною в книжці, а було проблемою, яку вони чують від юристів, вчених, експертів.

Конституційний процес повинен стати, по суті, процесом пошуку суспільної злагоди в області політики, в галузі державного будівництва. Тому Конституційна асамблея - це не закрита група, це система взаємодії, в якій кращі уми, провідні експерти, працюючи над конституцією, одночасно будуть займатися і просвітницькою, роз'яснювальною роботою. Це спроба піти від старої практики - прийняти на догоду дня, в один день, в ніч, правильний документ для політичних сил. Я вважаю, що це своєчасне й потрібне рішення.

//www.from-ua.com/news/644b656409908.html

28 січня 2012 р.

Вадим Карасьов 
Конституційна Асамблея нікому не потрібна, адже в Конституцію вже внесли зміни - повернули повноваження президенту.

Єдине, що можуть депутати це критикувати цю Асамблею та набирати на цьому бали. Не за рахунок участі у ній, а, навпаки, від критики цієї Конституційної асамблеї. Це - бюрократичне дитя, яке народилось в бюрократичній колбі адміністрації президента. І ця Конституційна асамблея носить суто імітаційний характер. І люди це розуміють. Це димова завіса для того, щоб відвести суспільство від обговорення реальних проблем - політичних, соціальних та економічних.

Люди далекі від конституційних процесів, від конституціоналізму - реального чи уявного, справжнього чи імітаційного. Їх цікавить інше, те що заважає жити - відсутність гарантій прав та свобод, соціальних прав, пенсійна реформа, невиплати з бюджету.

//www.unn.com.ua/ua/exclusive/593047-konstitutsiyna-asambleya-potribna-vladi,-schob-vidvolikati-uvagu-suspilstva---v.krasov/

26 січня 2012 р.

Конституційна Асамблея - план по валу
Unsere Verfassung ist der Wille des Führers
Хто виграє вибори, той і мінятиме Конституцію 
Конституційна Асамблея другої свіжості

//file.liga.net/person/965-urii-grimchak.html

//file.liga.net/person/54-konstantin-bondarenko.html

//www.segodnya.ua/interview/14045184.html

//file.liga.net/person/514-aleksandr-moroz.html

//file.liga.net/person/1025-taras-berezovec.html

//file.liga.net/person/678-aleksei-garan.html

//mrkiev.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=277:--2011----2012-&catid=1:new
//file.liga.net/person/473-nikolai-katerinchyk.html
//file.liga.net/person/679-andrei-ermolaev.html
//file.liga.net/person/447-vadim-karasev.html