Світлана Дорош. Привид референдуму блукає Україною

В руках української влади після набуття чинності закону про всеукраїнський референдум опинилися усі механізми і важелі для його проведення. Експерти попереджають, що референдум може розколоти країну.

Поява цього закону пожвавила дискусію про те, а чи існує сценарій, за якого проведення референдуму стане реальністю вже у найближчому майбутньому, пише ВВС Україна.

На сьогодні у політичних кулуарах обговорюється принаймні три теми, які можуть стати предметом плебісциту. Передусім, це ставлення до поглиблення співпраці із Митним союзом. Серед інших тем - статус російської мови та зміни до Конституції.

16 січня Кабінет Міністрів на своєму засіданні ухвалив поправки до постанови "Про деякі питання забезпечення і проведення всеукраїнського референдуму". І хоча міністр юстиції Олександр Лавринович запевняє, що це були "технічні" і "несуттєві" поправки у зв'язку із набуттям чинності закону "Про всеукраїнський референдум", ця новина дозволяє припускати, що тема референдуму когось таки цікавить.

Народ хоче, щоб його запитали про Митний союз

Комуністична партія заявляє, що розпочинає створення ініціативних груп з метою збору підписів для проведення референдуму про доцільність вступу України до Митного союзу. Наприкінці 2012 року лідер Компартії Петро Симоненко заявив, що референдум можна було б провести навіть цього року, у травні-червні.

"Я переконаний, що ми сьогодні маємо винести на референдум питання про те, що вигідніше для України – Митний союз чи Євросоюз. Це мають вирішити наші громадяни", - заявляв лідер КПУ.

Прес-секретар Компартії Вікторія Георгієвська повідомила ВВС Україна, що "робота почнеться з лютого".

"Насправді підготовка ведеться вже кілька місяців, ще з листопада минулого року. У лютому будуть ухвалені остаточні рішення і план дій", - сказала представниця КПУ.

Наприкінці року з'явилися результати соціологічного опитування, проведені центром "Соціальний моніторинг", які свідчать, що переважна більшість громадян хочуть, аби рішення про вступ України до Митного союзу ухвалювали не парламент і президент, а народ.

За даними цих досліджень, ідею винесення питання вступу України до Митного Союзу на референдум підтримує 62% опитаних, а довірити це Верховній Раді і президенту згодні лише 24%. 15% респондентів не знають, що краще.

Керівник центру "Соціальний моніторинг" Ольга Балакірєва повідомила ВВС Україна, що запитання по темі Митного союзу у грудневому опитуванні готувалися "в межах угоди про інформаційне партнерство" із громадською організацією "Український вибір".

Лідером цієї організації є колишній глава адміністрації президента Віктор Медведчук, який лобіює ідею такого референдуму. На своєму сайті він написав, що усі українські політики - і від влади, і від опозиції "не довіряють народові ухвалення стратегічних рішень на референдумі", у той час як державні інститути і той-таки парламент не користуються достатньою довірою у людей.

Представники влади жодного разу не заявляли про те, що рішення щодо поглиблення співпраці із Митним союзом слід ухвалювати за участі народу. Але новий закон про референдуми передбачає ініціативу "знизу", яку цілком можуть підтримати "верхи".

Конституція і мова

За внесення змін до Конституції на референдумі, згідно із тими ж результатами "Соціального моніторингу", також висловлюється переважна більшість громадян, причому в усіх регіонах країни.

"Перш ніж говорити від імені народу (а політики всіх мастей саме на народ і посилаються), треба все-таки знати його думку", - переконує Віктор Медведчук.

Про необхідність дізнатися думку народу згадав нещодавно і голова парламенту Володимир Рибак. Він сказав, що у разі, коли Конституційна асамблея не зможе домовитися з питань, що стосуються функціонування мов в Україні і статусу російської мови, це питання варто винести на референдум.

"Є вірогідність, що мовне питання в Україні може бути вирішене на референдумі. Але люди повинні знати, про що саме йдеться. [...] У Конституції це питання також розглядатиметься. Можливо, навіть будуть внесені зміни до Конституції 1996 року. Необхідно, аби за стіл сідали вчені, фахівці, громадські організації - і шукали порозуміння. Якщо ні – мовне питання треба виносити на референдум", - сказав Володимир Рибак в інтерв'ю 5 каналу.

Конституційна асамблея вже не потрібна?

Спікер Ради твердить, що питання мови вже порушувалося на засіданнях Конституційної асамблеї. Але, як каже член цієї асамблеї, директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, після набуття чинності закону про всеукраїнський референдум виникла правова колізія.

"Закон змінює правила гри і він напряму стосується самої Асамблеї. Вона створена як орган, який має підготувати проект Конституції для подальшого розгляду у парламенті, як це передбачено чинною Конституцією. Але після появи закону, в обхід Верховної Ради будь-яке положення чи будь-яке конституційне питання може бути винесене на референдум. Причому, усе, що схвалено, одразу ж набуває чинності. А це, своєю чергою, суперечить чинній Конституції", - сказав Ігор Коліушко в інтерв'ю ВВС Україна.

Така ж ситуація із статусом російської мови, каже експерт: необхідно вносити зміни до Конституції, і це має робити парламент, але, згідно з законом, будь-хто може винести це питання на референдум.

Водночас, Ігор Коліушко каже, що на засіданні Конституційної асамблеї він не чув, аби хтось вів мову про перспективи референдуму. Але сам він запропонував обговорити ситуацію, що виникла внаслідок дії цього закону. Керівник Центру політико-правових реформ вважає, що за таких умов сенс у роботі самої Конституційної асамблеї опиняється під сумнівом.

"З іншого боку, процедура і умови, виписані у законі, наскільки складні, що можуть бути реалізовані лише владою або тими, хто з нею пов'язаний. Без влади чи всупереч їй ніхто не впорається", - сказав Ігор Коліушко.

В опозиції переконані, що у цьому полягає сенс ухвалення закону. Зокрема, керівник фракції "Батьківщина" у Верховній Раді Арсеній Яценюк заявляв, що дійсною метою його є саме легітимізація усього того, чого прагне влада, нібито "з ініціативи народу". І що серед цих прагнень можуть виявитися поправки до Конституції і зближення із Митним союзом.

Референдум як технологія

Водночас, голова правління компанії "Український соціовимір" Сергій Таран переконаний, що ініціативи з проведення референдуму - влади чи політичних сил, які з нею пов'язані - слід розглядати виключно як політичну технологію. В якій влада може бути зацікавлена, зважаючи на президентські вибори 2015 року.

"Коли стане остаточно зрозуміло, що в економіці, у боротьбі з корупцією - повний провал, влада може піти шляхом розколу суспільства темами мови чи Митного союзу і винести їх на референдум", - сказав ВВС Україна Сергій Таран.

"Тестовий варіант вже відбувся під час ухвалення парламентом закону про мови, і подібні питання знову можуть виникнути. Для того, щоб зіграти на емоційних почуттях людей, відволікти їх від нагальніших проблем економіки і соціального захисту. За логікою політтехнологів влади, коли суспільство розколеться, влада підіграє тій частині, яка підтримує Віктора Януковича, і на тлі цієї загальної мобілізації він сподівається знову отримати крісло президента", - сказав політолог.

Трішки історії

Україна вже має чималий досвід підготовки і проведення референдумів, і у переважній більшості випадків це, на думку експертів, були виборчі маніпуляції - окрім 2000 року, коли тодішній президент Леонід Кучма через всеукраїнський референдум намагався отримати додаткові конституційні повноваження. Тоді результати референдуму так і не розглянула Верховна Рада, а достовірність їх ставилася під сумнів опонентами влади.

Усі наступні плебісцити були пов'язані із виборами. Напередодні парламентських виборів 2006 року блок "Не так!", створений Віктором Медведчуком, ініціював плебісцит про ставлення до НАТО і ЄЕП і навіть передав до Центральної виборчої комісії понад три мільйони підписів. Але після виборів про цю ініціативу забули.

У 2007 році - році позачергових парламентських виборів - було аж три спроби провести референдум - від Партії регіонів, блоку Юлії Тимошенко та Компартії.

Партія регіонів хотіла знати думку народу про статус російської мови, ставлення до НАТО та до виборності голів обласних і районних адміністрацій. Регіонали пройшли усю необхідну процедуру, проте проведення референдуму заблокував президент Віктор Ющенко.

Спроби БЮТ організувати референдум із дев'яти питань також нічим не завершилися. Юлія Тимошенко та її однодумці хотіли запитати у народу про форму правління в Україні, всенародне обрання суддів, скасування недоторканості для керівництва держави тощо. Тобто, ішлося про питання, які також напряму пов'язані із Конституцією. Експерти тоді називали запропоновані питання популістськими. Вони казали, що у разі проведення референдуму їхні результати імплементувати було б дуже проблематично.

У тому ж 2007 році Комуністична партія оголосила, що зібрала достатньо підписів на підтримку проведення референдуму щодо оголошення недовіри президенту Віктору Ющенку. А в 2011-му КПУ провела, як твердили її очільники, всенародне опитування за десятьма питаннями своєї партійної програми.

Нині в Україні - нові правові реалії. Проведення референдуму і імплементація його результатів, якщо того захоче влада, практично не матимуть перешкод.

Світлана Дорош, 17.01.2013 р.

//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2013/01/130116_referendum_ukraine_sd.shtml

Експерти попереджають, що референдум може розколоти країну

Світлана Дорош. У програмах майже усіх партій пропонуються реформи, що можливі лише у разі зміни Конституції

Програми партій: змагання декларацій і обіцянок

Побороти корупцію, обмежити депутатські пільги, зняти недоторканість і дати більше влади місцевим громадам - такі обіцянки ви знайдете у програмі ледь не кожної з 22-х політичних партій, чиї назви виборці побачать у виборчому бюлетені 28 жовтня. Серед "ексклюзивних" пропозицій - запровадження подвійного громадянства, заборона комуністичної ідеології, звільнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка та багато іншого.

ВВС Україна проаналізувала усі 22 програми партій, які висунули свої списки на виборах. Цей матеріал стосується передвиборчих обіцянок у сфері внутрішньої політики.

Ліквідувати, змінити, усунути

У програмах майже усіх партій пропонуються реформи, що можливі лише у разі зміни Конституції. Хоча жодна із партій не написала, що домагатиметься ухвалення нового Основного закону, об'єднавши пропозиції політичних сил, що містяться у програмах, цілком можна створити нову Конституцію. Інша річ, що, за усіма прогнозами, конституційної більшості у новій Верховній Раді може не виявитися.

Хоча президент Янукович і його оточення прагнуть змінити Конституцію, у виборчій програмі Партії регіонів про це не йдеться.

Лише одна політична сила - Партія пенсіонерів України - написала у програмі, що підтримує чинну Конституцію як "надійний політичний механізм для урівноваження та узгодження інтересів різних верств і груп". Решта більшою чи меншою мірою знає, що в Основному законі треба змінювати.

Хіт майже усіх виборчих програм - скасування депутатської недоторканості і запровадження механізму відкликання депутата парламенту виборцями. Декотрі партії додають до цього переліку президента України і суддів, попри те, що Конституційний суд визнав неправомірними пропозиції позбавити імунітету главу держави.

Хоча на це є відповідь у об'єднання "Батьківщина" - ця опозиційна сила взагалі пропонує ліквідувати Конституційний суд, який, на думку партії, є "співучасником Януковича в узурпації влади і порушенні прав мільйонів громадян".

Деякі партії пропонують ліквідувати не лише Конституційний суд. Соціалістична партія пропонує ліквідувати районні державні адміністрації, передавши їхні функції радам, їхнім виконкомам, селищним та міським головам.

З метою подальшого розвитку місцевого самоврядування будуть розширені повноваження органів місцевого самоврядування. Із програми Партії регіонів

У програмах більшості партій - надання більшої самостійності місцевим громадам. Як вказує партія "Зелені", територіальним громадам "треба надати усі можливості для вирішення своїх місцевих проблем шляхом децентралізації бюджетної системи держави".

У програмі Партії регіонів теза про надання більшої самостійності регіонам - єдина, коли вести мову про політичні реформи: "З метою подальшого розвитку місцевого самоврядування будуть розширені повноваження органів місцевого самоврядування", - обіцяє партія влади.

Переважна більшість партій пропонує скасувати конституційну норму про довічне обрання суддів і запровадити їх виборність місцевими громадами на певний строк. Причому, у цьому питанні є повний консенсус між комуністами, опозицією, націоналістами та іншими партіями. Щоправда, у програмі Партії регіонів про це не згадується.

Щодо реформування системи влади, то найрадикальніші пропозиції не у Радикальної партії, а у "Нашої України" і СПУ та ще кількох партій. Соціалісти пропонують повернути парламентсько-президентську республіку. Фактично, те саме пропонує і "Наша Україна" на чолі із Віктором Ющенком: уряд, на думку партії, має формувати парламентська більшість, а не президент. За парламентську республіку виступають Партія зелених України та "Руський блок".

Виборчу систему і діяльність парламенту партії також хочуть змінити, однак не всі. Радикальна партія Олега Ляшка пропонує скоротити чисельність парламенту із 450-ти депутатів до 200-т. Компартія хоче надати право законодавчої ініціативи профспілкам. СПУ, УДАР і "Наша Україна" - за запровадження виборів депутатів парламенту за відкритими списками. УДАР Віталія Кличка також хоче дозволити голосувати на місцевих виборах тим, хто досяг 16-річного віку.

Мова проти "языка"

Кілька партій не оминули у програмах мовної проблеми, але таких небагато. 

Підвищення статусу російської мови хочуть лише дві партії, що будуть у бюлетені. Партія регіонів і партія "Руський блок" обіцяють домагатися запровадження російської мови як другої державної.

"Свобода" Олега Тягнибока планує скасувати закон Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики" і ухвалити закон "Про захист української мови".

Опозиційна "Батьківщина" у програмі про суперечливий закон не згадує, але обіцяє "наповнити реальним змістом статус української мови як єдиної державної" і створити умови "для вільного розвитку усіх мов національних меншин".

Вічна корупція

Тема корупції традиційно присутня у програмах політичних партій на усіх виборах. Цьогорічні вибори не стали винятком. Декларації про це становлять значну частину партійних програм.

Практично уся виборча програма присвячена боротьбі з корупцією в Української національної асамблеї, яку очолить на виборах Юрій Шухевич, син провідника ОУН-УПА. Хоча її обіцянки перегукуються із тими, що їх дають і їхні ідеологічні опоненти - Компартія та Соцпартія.

КПУ хоче ухвалити закон, який унеможливить "клановість і сімейність" у кадровій політиці.

"Українська платформа "Собор" хоче денонсувати міжнародні угоди, що дозволяють безподаткове виведення коштів в офшори, та встановити, що відео- та аудіо інформація, зібрана громадянами, буде аргументом для проведення службових розслідувань щодо посадових осіб та притягнення їх до відповідальності.

"Свобода", УДАР, "Батьківщина" і Радикальна партія Олега Ляшка обіцяють корупційну люстрацію чиновників, правоохоронців, суддів та прокурорів.

"Кожен, хто порушив закон або живе не за декларацією, буде звільнений з посади, притягнутий до відповідальності і позбавлений права працювати на державній службі", - ідеться у програмі "Батьківщини".

Боротися із корупцією найжорсткішими заходами обіцяють партії "Народно-трудовий союз", партія "Зелені". А "Зелена Планета" та "Україна майбутнього" сподіваються, передусім, на моральність. "Зелена Планета" пропонує ухвалити "Моральний кодекс державного службовця, політика, чиновника".

Ексклюзивні пропозиції

Особливістю кількох виборчих програм можна вважати те, що в них взагалі відсутні плани, пов'язані із політичними реформами, а усі обіцянки зосереджені на економіці, соціальних питаннях, медицині, екології та освіті.

Такою виявилася програма партії Наталії Королевської "Україна-Вперед!", яка у сфері політики обіцяє лише "привести у політику нове покоління лідерів та побудувати сильну і ефективну державу". Майже такими є і програми партій "Нова політика" (перший номер списку - голова Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко) і "Рідна Вітчизна" (очолює список гендиректор нафтової компанії "Красноленінськнафтогаз" Іван Матієшин).

"Громада" багато місця у програмі відводить ролі української діаспори, яка має стати поширювачем на інші держави світу "моделі суспільства ІІІ-го тисячоліття", створеної в Україні.

"Руський блок" - єдина партія, котра обіцяє запровадити подвійне громадянство. Також ця політична сила єдина, котра виступає за федеративний устрій країни.

Ця партія також хоче заборонити "реабілітацію суб'єктів, пов'язаних із ОУН-УПА", а "Свобода" - єдина із 22-ти партій, яка обіцяє визнати вояків ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за незалежність України і оголосити 14 жовтня – День створення УПА – державним святом.

"Свобода" також хоче заборонити комуністичну ідеологію, а "Наша Україна" - "політичні партії, що сповідують авторитаризм та узурпують владу".

Радикальна партія Олега Ляшка багато згадує у своїй програмі про пенсіонерів, але не завжди на їхню користь. Зокрема, "радикали" хочуть заборонити обиратися до парламенту пенсіонерам більше, ніж на два скликання, а також звільнити усіх пенсіонерів із державної служби.

Партія регіонів обіцяє скасувати обов’язковий призов в армію вже із 1 січня 2014 року.

Кожен, хто порушив закон або живе не за декларацією, буде звільнений з посади, притягнутий до відповідальності і позбавлений права працювати на державній службі. Із програми партії "Батьківщина"

"Українська платформа "Собор" виступає за те, аби генеральний прокурор призначався за обопільної згоди президента, Верховної Ради та парламентської опозиції. А партія "Зелені" взагалі вважає, що тільки опозиція повинна мати право призначати генерального прокурора, міністра внутрішніх справ та всі парламентські комітети, пов'язані із правоохоронною діяльністю і судочинством.

Про "політичних в'язнів" у програмі згадує лише "Батьківщина". 

Об'єднання "Батьківщина" - єдина сила, що обіцяє "звільнити Юлію Тимошенко, Юрія Луценка, усіх політичних в’язнів".

Ексклюзив від партії "Україна майбутнього" - літературно-філософська програма, пронизана цитатами Григорія Сковороди. А загалом партія, очолювана депутатом парламенту Святославом Олійником, який колись входив до фракції "БЮТ-Батьківщина", пропонує "Концепцію управління країною "Любов до України", яка ґрунтується на крилатому вислові філософа: "О, солодкий шлях життя, коли совість чиста!".

Найрадикальніше, але нереальне

Якби проводився конкурс на найбільш популістські гасла виборчих програм, то напевне лідером стала б Радикальна партія Олега Ляшка. Більшість із його програми - це обіцянки, що навряд чи можуть бути виконані, однак вони найспівзвучніші із тим, що турбує багатьох виборців.

"Ми позбавимо депутатів космічних зарплат і несправедливих пільг. Скасуємо державні дачі і квартири, службові авто, охорону, особливе медичне забезпечення", - обіцяє партія Олега Ляшка.

Найяскравішим прикладом є обіцянки опозиційних "Батьківщини" і "Свободи": у їхніх планах - ухвалення закону про імпічмент президенту і початок цієї процедури, а також відставка уряду Миколи Азарова.

Навіть якщо опозиція матиме більшість у новій Верховній Раді, відновлена Конституція 1996 року не дозволить змінити уряд, оскільки одноосібне право формувати Кабінет Міністрів має президент. Процедура усунення якого також потребуватиме не лише часу, депутатських голосів, а й конституційних змін.

Що ж до самих виборів - на думку соціолога Ольги Балакірєвої, вони є, як і завжди, надто декларативними, а виборець орієнтуватиметься не так на програми, як на обличчя. "Виборчі програми схожі не лише за змістом, але й тим, що вони є занадто декларативними, у них немає відповіді на запитання, як усе обіцяне виконуватиметься. Тому виборці більше орієнтуються на конкретних особистостей, беруть до уваги, що конкретно ті чи інші політики зробили", - сказала пані Балакірєва ВВС Україна.

Світлана Дорош, ВВС Україна, 23 серпня 2012 p.

//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/08/120822_party_election_programs_politics_sd.shtml

День Конституції України: 16 років спроб її удосконалити

16 років тому була ухвалена Конституція України, що стала, фактично, першою Конституцією після проголошення незалежності у 1991 році, пише ВВС Україна.

Від того часу влада постійно намагалася змінити Основний закон, вважаючи його недосконалим. Більшість спроб - і вдалих, і невдалих - стосувалися, передусім, повноважень президента, парламенту та уряду. Кожен наступний президент заявляв про те, що між гілками влади немає достатнього балансу або ж ці повноваження недостатньо чітко окреслені в Основному законі.

Протягом 16-ти років влада кілька разів ініціювала всеукраїнські референдуми з метою ухвалити зміни до Конституції, і лише один раз - у 2000 році - такий референдум був проведений, проте його результати так і не були запроваджені.

У 2012-му році влада знову ініціювала перегляд Конституції і обіцяє, що до 2014 року зміни будуть внесені. Президент Віктор Янукович схиляється до необхідності схвалення конституційних змін також на всенародному референдумі.

Опозиційні лідери напередодні Дня Конституції заявили, що готуватимуть концепцію змін до Конституції після парламентських виборів, але, як сказав Арсеній Яценюк, діятиме Основний закон вже після президентських виборів у 2015 році.

Проте народ, до якого хоче апелювати чинна влада після підготовки проекту Конституції на Конституційній асамблеї, натомість, має свої пояснення проблем в країні.

Згідно із останніми опитуваннями Центру політичних і економічних досліджень імені Разумкова та фонду "Демократичні ініціативи", що були проведені на початку червня, недосконалість Конституції як причини складної соціально-економічної і політичної ситуації в країні називають лише 4% громадян.

Решта ж людей вказує на інші чинники:

• Високий рівень корупції - 31,3%
• Переважання у керівництва держави особистих інтересів над суспільними - 18,2%
• Ігнорування представниками влади Конституції та законів України - 14,4%
• Неефективне управління державою через некомпетентність її керівництва - 13,3%.

ДОЛЯ КОНСТИТУЦІЇ ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

1991 - 1994 роки

Діяла Конституція УРСР зі змінами і доповненнями та Декларація про державний суверенітет України.

1995 рік

Леонід Кучма подав до Верховної Ради України "Конституційний закон України про державну владу і місцеве самоврядування в Україні", так звану "малу Конституцію", яка визначала статус і повноваження органів законодавчої, виконавчої і судової гілок влади. Проте Верховна Рада не змогла ухвалити закон, що призвело до загострення політичної кризи в країні.

1995 рік

Між парламентом, яким керував Олександр Мороз, і президентом Леонідом Кучмою був підписаний Конституційний договір, у якому закріплювалися принципи організації влади. Мав діяти до ухвалення нової Конституції.

1996 рік

Оскільки парламент зволікав із ухваленням Конституції, президент Леонід Кучма видав указ про розпуск Верховної Ради і проведення всеукраїнського референдуму з питань нової Конституції України. Опоненти президента називали ці ініціативи спробою конституційного перевороту.

1996 рік

Верховна Рада під керівництвом Олександра Мороза ухвалила нову Конституцію протягом однієї ночі. Леонід Кучма скасував свої попередні укази про розпуск Ради і референдум. Фактично, це була перша Конституція незалежної України.

2000

"Група громадян" ініціювала всеукраїнський референдум з питань державного устрою. Переважна більшість громадян висловилися за двопалатний парламент, скорочення чисельності Верховної Ради та деякі інші норми, що стосувалися статусу депутатів і парламенту. Проте результати референдуму не були впроваджені. Опоненти Леоніда Кучми називали референдум повністю сфальсифікованим.

2004 рік

З метою подолання політичної кризи під час Помаранчевої революції Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, якими були скорочені повноваження президента. Україна стала парламентсько-президентською республікою. Фактично, були звужені повноваження Віктора Ющенка. Зміни набули чинності у 2006 році.

2009 рік

Юлія Тимошенко і Віктор Янукович непублічно намагалися домовилися про створення "широкої коаліції" і підготували проект змін до Конституції. Зміни, зокрема, передбачали обрання президента у парламенті. Водночас, політичні сили домовлялися про розподіл посад в уряді. Президент Віктор Ющенко критикував можливий союз. Згодом БЮТ вийшов із переговорів.

2010 рік

Конституційний Суд України після звернення лояльних до влади політиків визнав антиконституційною Конституцію, ухвалену у 2004 році "у зв'язку з порушенням процедури її розгляду та ухвалення". Суд поновив дію Конституції, що була ухвалена 28 червня 1996 року, яка діє і сьогодні.

2012 рік

Президент Віктор Янукович ініціював створення Конституційної асамблеї з метою підготовки проекту нової Конституції. Консенсусу стосовно того, які зміни будуть потрібні, поки що немає. Опозиція ігнорує Конституційну асамблею і звинувачує владу у спробах посилити президентські повноваження і продовжити перебування при владі Віктора Януковича.

Світлана Дорош, ВВС Україна, 28 червня 2012 р.
//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/06/120627_contitution_anniversary_sd.shtml
//www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine_in_russian/2012/06/120628_ru_s_constitution_anniversary.shtml

Олександр Мороз: Слова Конституційна асамблея можна взяти у лапки…

Чи допоможе Конституційна асамблея Януковичу?

Конституційна асамблея, 

створена указом президента, може завершити внесення змін до Конституції до 2014 року. Опозиція відмовилася входити до складу асамблеї і вважає, що метою ухвалення нової Конституції є спроби Віктора Януковича у будь-який спосіб продовжити свої президентські повноваження, пише ВВС Україна.

І представники опозиційних партій, і навіть деякі новопризначені члени Конституційної асамблеї кажуть, що її існування не передбачене Конституцією, а прерогатива змінювати Основний закон належить виключно Верховній Раді. Тому асамблея може бути лише дорадчою структурою, робочою групою при президенті, яка підготує пропозиції главі держави, а він, своєю чергою, як суб'єкт законодавчої ініціативи може внести їх до парламенту.

Драма

Януковича

Після приходу до влади Віктор Янукович домігся через Конституційний суд відміни Конституції, що була ухвалена у 2004 році, внаслідок чого було відновлено дію Основного закону, що ухвалювався у Верховній Раді у 1996-му. Внаслідок цього повноваження гілок влади були змінені, президент країни одержав більше можливостей впливати на формування Кабінету Міністрів та інших органів влади.

Проте і після цього Віктор Янукович заявив, що чинна Конституція є недосконалою, а тому потребує змін, у тому числі і у частині перерозподілу повноважень між гілками влади.

Ініціювання роботи Конституційної асамблеї саме у цей час, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, окрім намагання влади вчергове перерозподілити повноваження, має і ще одну, політичну мету.

"Конструкцію держави справді треба міняти. Але сьогодні це роблять для того, аби основним ньюз-мейкером української внутрішньої і зовнішньої політики була не Юлія Тимошенко, а президент", - каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, прізвище якого також є у списку членів Конституційної асамблеї.

"Сьогодні політичний порядок денний визначає тюремна драма Тимошенко, яка перетворилася на інтеграційну драму України і на особисту драму Януковича. Тому владі треба вийти із цієї пастки і створити якийсь позитивний тренд, месідж в українській політиці. Тому й започатковується асамблея. Тим самим Янукович демонструє, що мовляв, ніякої внутрішньої ізоляції немає, а зі своєю зовнішньою ізоляцією ви там можете втертися", - сказав Вадим Карасьов в інтерв'ю ВВС Україна.

Легітимність асамблеї 

під питанням

Голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук заявив, що хоча серед 95 членів асамблеї немає представників опозиційних партій, двері для них відкриті і квоти будуть збережені.

Однак, як сказав голова тіньового уряду Сергій Соболєв, опозиція не змінить свого ставлення до цього утвореного президентом органу.

"Ми і раніше заявляли, що Конституційна асамблея - неконституційний орган. Такий орган може створювати виключно Верховна Рада", - сказав Сергій Соболєв журналістам.

Колишній голова парламенту Олександр Мороз, який також увійшов до Конституційної асамблеї, погоджується, що цей орган не передбачений Конституцією, розділ 13 якої передбачає виключне право парламенту розробляти і ухвалювати Основний закон.

"Проте президент має право створювати робочі групи з будь-якого напрямку, у тому числі реалізуючи своє право законодавчої ініціативи. Тому він може подати підготовлений асамблеєю документ на розгляд Верховної Ради. А слова Конституційна асамблея можна взяти у лапки, і тоді будуть зняті всі проблеми", - сказав ВВС Україна екс-спікер парламенту.

Водночас, Олександр Мороз каже, що пропонуватиме на першому ж засіданні асамблеї перетворити цей орган на місце, яке узагальнюватиме пропозиції усіх громадських організацій та партій.

"Треба зібрати все, що накопичено у суспільстві, тоді ми зрозуміємо, до чого суспільство прагне. І за таких умов на фінальному етапі такий документ можна було б виносити на референдум. Проте поки що у мене немає переконання, що Конституційна асамблея ставить саме таку мету", - зазначив Олександр Мороз.

Сумніви висловлює і політолог Вадим Карасьов.

"Оскільки така інституція не передбачена Конституцією, то, звісно, її напрацювання матимуть більше публічно-політичний, а не реальний прикладний сенс. Очевидно, що після підготовки нового документа він буде відправлений до Верховної Ради, пройде там обкатку і винесений на голосування", - каже він.

"Якщо Верховна Рада буде пропрезидентською – документу буде увімкнене зелене світло. Якщо ж більш опозиційною - то або можливий пошук компромісів, або цей документ стане пам'ятником політичного прожектерства і сучасної політичної думки. Лише пам'ятником", - припустив в інтерв'ю ВВС Україна Вадим Карасьов.

Політичні помилки 

чи далекоглядні плани

Проте, судячи із заяв голови Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука, в ідеологів реформування Конституції цілі цілком конкретні. Екс-президент сказав, що змінити Конституцію планується до 2014 року.

Раніше про це заявляв Віктор Янукович, тепер про це каже Леонід Кравчук: референдум зі схвалення Конституції має відбутися.

Леонід Кравчук повідомив, що до жовтня цього року планується завершити перший етап роботи асамблеї - напрацювання ініціатив і пропозицій. Під час другого етапу буде остаточно сформований проект змін до Основного закону.

Опоненти влади припускають, що президент і Партія регіонів ставлять за мету перемогти на парламентських виборах з тим, щоб забезпечити якщо не конституційну, то звичайну більшість, що дозволить їм розпочати внесення змін до Конституції.

Політтехнолог, який співпрацює із партією "Батьківщина" Олег Медведєв вважає, що головною метою влади є встановлення у новій Конституції норми про обрання президента у Верховній Раді, а не всенародно.

Леонід Кравчук, втім, каже, що йому про це нічого не відомо і що на його особисту думку, це було би "політичною помилкою".

"Я не допускаю обрання президента України в парламенті. Це була б велика політична й далекоглядна помилка, тому що за 20-річну історію, незважаючи на всі критичні заяви на адресу всіх президентів, все-таки президентська форма правління забезпечила незалежність України", - сказав Леонід Кравчук журналістам.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що на сьогодні у Віктора Януковича, дійсно, немає планів обиратися у парламенті.

"Юлія Тимошенко тому й сидить у тюрмі, бо Янукович не має поки що наміру обиратися у Верховній Раді, він збирається вигравати на всенародних виборах. При всій повазі до інших лідерів опозиції - Яценюка, Кличка - я думаю, що президента вони не турбують як реальні конкуренти", - вважає Вадим Карасьов.

Поки що ані президент, ані керівники Конституційної асамблеї не оголошували, яких саме змін потребує Конституція. Від представників адміністрації президента лише лунали загальні слова про те, що змін потребує система правосуддя, місцеве самоврядування, правоохоронна система та інститути адвокатури.

Однак, Віктор Мусіяка, відомий юрист і колишній заступник голови парламенту, який брав участь у підготовці не однієї Конституції і якого теж включили до складу асамблеї, нагадує про деякі рішення Конституційного суду часів Леоніда Кучми.

"Як тільки почалися розмови про зміни до Конституції, я сказав, що їхньою метою може стати третій термін президента, адже рішення Конституційного суду з цього приводу є", - сказав Віктор Мусіяка в інтерв'ю агентству НБН.

У 2003 році Конституційний суд, фактично, дозволив Леонідові Кучмі втретє балотуватися у президенти, хоча у Конституції передбачено лише два терміни. Суд мотивував своє рішення тим, що президентські повноваження були змінені у новій Конституції, а тому відлік термінів слід починати з моменту, коли президент набув нових повноважень.

Світлана Дорош, ВВС Україна, 18 травня 2012 p.

//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/05/120518_constitutional_assembly_sd.shtml
//www.rukhpress.com.ua/012476/index.phtml

Президент знову хоче змінювати Конституцію

Президент Віктор Янукович заявив, що чинна Конституція України є недосконалою, а тому потребує змін.

Після приходу до влади Віктор Янукович домігся через Конституційний суд відміни Конституції, що була ухвалена у 2004 році і відновлення дії Основного закону, що ухвалювався у Верховній Раді у 1996-му, пише ВВС Україна.

Внаслідок цього повноваження гілок влади були змінені, президент країни одержав більше можливостей впливати на формування Кабінету Міністрів та інших органів влади.

Проте тепер Віктор Янукович каже, що нова Конституція має по-іншому розподілити повноваження, водночас, не кажучи, як саме.

"У нас є багато питань Конституції, які ми зобов’язані виправити. Це стосується і судової реформи, і збалансування відносин між гілками влади", - сказав президент журналістам, перебуваючи на економічному форумі у Давосі.

Заяви президента про необхідність змінювати Конституцію, що лунають впродовж останні кількох років, давали підстави для його опонентів припускати, що зміни передбачатимуть серед іншого обрання президента не всенародно, а у Верховній Раді. Опозиція заявляла, що головною причиною зміни виборчої системи в 2011 році було намагання забезпечити більшість у парламенті, яка б могла обрати президента.

Однак, Віктор Янукович заявив, що лишається прихильником обрання президента всенародно.

"Я вважаю, що обрання президента України повинно бути всенародним", - сказав президент.

Стара ідея 

Конституційної асамблеї

Віктор Янукович підтвердив, що працювати над новим текстом Конституції буде Конституційна асамблея, до якої увійдуть фахівці та експерти, представники громадянського суспільства, а процес оновлення Конституції "об’єднуватиме людей та точки зору".

Конституційна асамблея має підготувати пропозиції, як змінити Конституцію, проте ухвалювати Основний закон буде Верховна Рада, оскільки це її прерогатива.

Попередні спроби змінити Конституцію через асамблею не мали успіху: політичні сили та влада не могли узгодити принципи формування такої інституції. Через це зміни до Основного закону вносилися парламентом після підготовки тексту спеціальною комісією Ради.

Керівник управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації президента Марина Ставнійчук запевнила, що Конституційна асамблея вивчатиме європейський досвід, а також усі пропозиції, що лунають в Україні.

Водночас, вона повідомила, що персональний склад Конституційної асамблеї ще не визначений і що це буде зроблено після консультацій президента із керівництвом Верховної Ради та лідерами фракцій.

Після підготовки Конституційною асамблеєю концепції реформування Основного закону вона буде передана на розгляд президента, після чого Віктор Янукович внесе до парламенту відповідний законопроект або законопроекти.

Водночас, представник президентської адміністрації не змогла спрогнозувати, коли будуть розроблені такі проекти. Однак припустила, що парламент може розпочати розгляд змін до Конституції ще до виборів у жовтні цього року.

"Я думаю, що про кінцеву дату завершення конституційної реформи можна буде говорити тоді, коли збереться Конституційна асамблея [...] і буде сформована відповідна концепція змін", - сказала Марина Ставнійчук.

Кажучи про те, які норми Конституції, на її думку, потребують перегляду, радник президента назвала питання правосуддя, місцевого самоврядування, дільності правоохоронної системи та інститутів адвокатури.

Світлана Дорош, ВВС Україна, 27 січня 2012 p.

//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/01/120127_konstitution_assembly_future_sd.shtml

Леонід Кравчук: Народ має взяти владу у свої руки

Розчарування українців у тому, що референдум про незалежність України не виправдав усіх їхніх сподівань, криються у них самих

1 грудня виповнюється 20 років із дня референдуму, на якому громадяни схвалили Акт про незалежність, а також обрали Леоніда Кравчука президентом. Як каже екс-президент, всеукраїнський референдум мав історичне значення, пише ВВС Україна.

Леонід Кравчук: Всеукраїнському референдуму передував союзний референдум. Він відбувся у березні 1991 року з ініціативи Горбачова. На ньому запитували: чи вважаєте ви за необхідне збереження СРСР як оновленої федерації, де дотримуватимуться права і свободи людей всіх національностей. Україна, близько 76% людей проголосували за збереження Радянського Союзу.

За вищими законами державотворення, Верховна Рада не могла відмінити наслідки такого референдуму. Народ сказав "Бути Радянському Союзу!", а Верховна Рада у серпні 1991 року ухвалила Акт про незалежність. Таким чином, виникла суперечність, що була подолана саме 1 грудня на всеукраїнському референдумі.

До речі, такий промовистий факт: поки ми не провели референдум, жодна країна світу не визнала Україну як незалежну державу. Тому референдум 1 грудня був потрібний, щоб подолати наслідки референдуму 17 березня. Іншого шляху не було.

ВВС Україна: Очевидно, ви знайомі з соціологічними дослідженнями, які проводилися протягом усіх років, і рік 20-річчя референдуму є найбільш показовим. Дослідження свідчать, що прихильників незалежності суттєво поменшало.

Леонід Кравчук: Ну, звичайно…

ВВС Україна: Це підтверджують і дописи на форум на сайті bbc.ua. Дописувач із Одеси, який підписався "Шаи-Хулуд", пише: "Не зробили люстрацію, не позбулися у державних органах, на підприємствах, в освітніх закладах людей із КПРС та КДБ, тому зараз маємо, як казав Гавел, 50 років саботажу. 20 років у нас минуло. Якщо нічого не зробити, то залишилося ще 30". Ще один дописувач із Кіровограда, vl_ukr: "Все пішло не так. Отримавши "свободу" від ЦК КПРС та КДБ, свідомі патріоти так швидко рвонули розкрадати рідну неньку, що всіх здобутків СРСР вистачило тільки на 20 років". Як ви вважаєте, що пішло не так і чому такі результати?

Леонід Кравчук: Ви знаєте, я все ж таки оптиміст. І більшість людей - хоч і не 90%, як у 91-ому - все одно голосували б за незалежність. І сьогодні, через 20 років – 20 років помилок, трагедій особистих, бідності, коли 60% людей – це офіційна цифра – ледь-ледь зводять кінці з кінцями, а на іншому боці розвиваються і міцніють олігархи, багатство і таке інше. А люди все ж таки підтримують незалежність.

І справа не тільки у тому, що не провели люстрацію. У нас в Україні тоді було 3,5 мільйона комуністів на всіх постах – починаючи від ланкової в колгоспі.

Якщо проводити люстрацію тих, хто співпрацював із КДБ, то це одиниці. Я точно знав, в мене навіть були дані, хто з народних депутатів колись співпрацював із КДБ. А потрібно було тисячі керівників. Тисячі, сотні тисяч! Тому ми пішли іншим шляхом, ми робили все, щоб на основних постах все ж таки залишились не просто комуністи, не марксисти-комуністи, а націонал-патріоти. Хоча і вони не завжди справлялися зі своїми обов’язками.

Я думаю, що сьогодні пізно про це все говорити. Сьогодні треба думати, як ухвалити закони, які б відповідали європейським цінностям. Без цього руху до європейських цінностей зміни управління, зміни управлінських кадрів не буде.

ВВС Україна: Чи не здається вам, що негатив стосовно незалежності - це, можливо, підсвідома чи свідома реакція на те, що люди не задоволені тим, як країною керують.

Леонід Кравчук: Не тільки як керують. Люди не задоволені тим, як вони живуть!

ВВС Україна: Олег із Одеси написав нам на форум, що все з самого початку пішло не так, бо "до влади весь час приходять випадкові люди, немає в Україні лідера, який підняв би народ проти цього всього паскудства".

Леонід Кравчук: От Олегові із Одеси я задаю запитання. Хто у нас обирає цих людей? Хто? Я? Чому у Києві молодь не ходить голосувати? Чому вони сидять по гуртожитках, а дідусі й бабусі ідуть і часто за гречку голосують? Чому вони не піднімуться всі – молоді, середнього віку – і не оберуть того, кого вони хочуть? У 2012 році вибори Верховної Ради. Шанс обрати того, кого ви хочете. Ах, кажуть, нам не дають! Так боріться і поборете! Врешті-решт, людина має зламати себе, зла-ма-ти і перестати плакати!

Сьогодні всі гарно говорять, всі на когось нарікають, а завтра йдуть і знову голосують так, як голосували. Якщо так буде, кінця цьому не буде. Владі треба дати зрозуміти: народ піднявся до розуміння ситуації і взяв владу в руки, примусив її ухвалити потрібні цьому народу закони. Повірте, мені вже за 20 років набридли запитання "Чому?". Я даю відповідь: "Тому що ми такі! Тому що ви такі, як Олег".

ВВС Україна: Запитання про інший ювілей – про ваше обрання президентом. Ви особисто як пояснюєте свою перемогу? Чому ви виграли у першому турі?

Леонід Кравчук: Тому що я до цього був другим секретарем ЦК, я був головою Верховної Ради. Мене знали люди. Я виступав постійно з трибуни Верховної Ради, спілкувався з людьми. Я ніколи не боявся людей. Скільки було мітингів на майдані перед Верховною Радою і жодного не було випадку, щоб я не виходив до людей.

Зараз відгородились ґратами, і ті чиновники кажуть, що вони не знають, хто їх поставив. Ви вірите у те, що, скажімо, керівник апарату Верховної Ради або голова Верховної Ради не знає, хто поставив паркани? Оце цинізм вищої проби! Не можна ображати брехнею людей. Брешіть собі вдома. Але не брешіть людям! Тобто, якщо з людьми спілкуватись, якщо до людей щиро, відверто, без пафосу, без брехні, без цинізму, який зараз просто є нормою, без торгівлі в Верховній Раді, то люди зрозуміють. Немає цього зараз.

ВВС Україна: Якби у вас була можливість зараз на референдум запропонувати якесь питання, що би ви хотіли запитати у народу на такому референдумі?

Леонід Кравчук: Я хотів би запитати, де вони хочуть і як жити – чи в Європі, чи так, як живуть сьогодні. Про політичний курс на майбутнє – яким він має бути і хто його має реалізувати.

Із Леонідом Кравчуком розмовляла Світлана Дорош, 30.11.2011 року

//www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2011/11/111130_kravchuk_interview_independence_sd.shtml

Леонід Кравчук. Зараз люстрація також не потрібна 

Леонід Кравчук. Я знаю скільки було агентів у Верховній Раді

Народе, це все для тебе!

Протягом останніх кількох днів стали більш очевидними наміри президента і його оточення щодо реформування влади. Чи кажучи більш радикально, якомога повнішого контролю над владою. З точки зору партійної стратегії у цьому немає нічого протизаконного, попри заяви опозиції про "узурпацію влади" і "встановлення авторитаризму".

Насправді, опозиціонери, які ще недавно були владою, можуть лише позаздрити тому, як швидко, ритмічно і далекоглядно діють їхні суперники.

П'ятирічки повертаються

Протягом трьох днів Верховна Рада досить легко внесла зміни у кілька десятків законів, які суперечили новій-старій Конституції 1996 року, схвалила закон про Кабінет Міністрів та у першому читанні - зміни до Конституції.

Парламентська більшість хоче, аби парламент, президент, а також усіх місцеві Ради мали однаковий термін повноважень - 5 років. Парламентські та місцеві вибори пропонують проводити в останню неділю жовтня (але, можливо, у різні роки), президента - в останню неділю березня.

Таки чином, більшість не лише прагне встановити однаковий термін повноважень парламенту, президента і місцевих органів влади (5 років), зробити президентські вибори - "весняними", а парламенту - "осінніми", але й продовжити повноваження Верховної Ради та місцевих Рад на один рік. Якщо Конституційний суд схвалить зміни, а парламент їх підтримає 300-ми голосами, то найближчі вибори депутатів Ради відбудуться у жовтні 2012 року.

Президент зажадав іще одної новації, яка може з'явитися пізніше - проводити вибори президента і Верховної Ради в один рік. Досягти цього можна лише двома шляхами: або скоротити повноваження президента і провести президентські вибори раніше, або ж продовжити термін повноважень чинного складу парламенту.

Зміни, що передані до Конституційного суду, цього не передбачають, однак уже ходять розмови про те, що повноваження Верховної Ради можуть бути подовжені до часу, коли обиратимуть президента, - до 2015 року.

Легітимний шлях такої пролонгації існує, і це також зміни до Конституції.

"Єдиний шлях продовження терміну повноважень парламенту - це внесення змін до Конституції. Для цього є розділ "Перехідні положення", у якому може бути вказано, що певний термін повноважень Верховної Ради поширюється на депутатів нинішнього скликання", - сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Анатолій Ткачук, депутат попередніх скликань Верховної Ради, котрий був автором багатьох виборчих законів.

Можливо, цей аргумент - продовження поноважень парламенту - був не останнім, коли значна частина депутатів залишала опозиційні фракції і переходила до більшості. Адже ще п'ять років не думати про те, з ким і за які гроші балотуватися до Верховної Ради - це приваблива компенсація за зраду політичній силі, з якою прийшов у парламент.

Про комуністів і блок Володимира Литвина, рейтинги яких перебувають на межі прохідного бар'єра, але представники яких обіймають найвищі посади у Верховній Раді, взагалі говорити не доводиться.

Переконуючи у доцільності проведення президентських і парламентських виборів протягом одного року, президент Віктор Янукович сказав, що не хоче, аби Україна перебувала у "збудженому політичному стані", маючи перманентні вибори. "Весь час вибори - людям це вже набридло", - вважає Віктор Янукович.

Хоча звідкіля такі висновки, невідомо. Бо людям більше, мабуть, набридли не вибори, а те, що не виконуються обіцянки, які на цих виборах лунають.

Назад, ближче до народу

Наступним кроком у реформуванні Конституції стане або повне повернення до мажоритарної виборчої системи, що існувала у 1990-х роках, або до змішаної, за якою половина парламенту обирається за партійними списками, половина - у мажоритарних округах. Про доцільність саме такої моделі вже заявив президент Янукович. А оскільки експромтом такі заяви бути не могли з багатьох причин, то можна припустити, що незабаром і такі зміни будуть запропоновані на розгляд депутатів. Тим паче, що Конституція 1996 року саме таку виборчу систему і передбачає.

"Пропорційна система віддалила депутатів від суспільства. Ми відчуваємо шкідливість цієї системи, вона не відповідає вимогам виборців, бо депутати відірвані в багатьох випадках від територій, а це означає - від життя", - сказав Віктор Янукович, перебуваючи у Франції.

При цьому президент взагалі не згадує про обіцянки Партії регіонів і багатьох інших партій про те, що кандидати у депутати в мажоритарних округах мали б представляти політичні партії, які нестимуть відповідальність перед виборцями.

Що ще передбачає бліц-кріг команди президента? Те, що такий план є, причому, календарний, помісячний, а може і потижневий, сумнівів не залишається.

Можливо, у ньому навіть є терміни появи у парламенті 300 лояльних до влади депутатів, необхідних для остаточного схвалення поправок до Конституції. Оскільки у схваленому новому Регламенті Верховної Ради повернуто статус позафракційним депутатам, можна вважати, що і в цій частині плану влади відхилень не станеться.

На цьому тлі не дивно, що майже непомітною залишився коментар міністра юстиції Олександра Лавриновича, який сказав, що у зв'язку зі зміною Конституції президент може мати право на третій термін повноважень. І тут не міністр юстиції щось сенсаційне сказав, це вже зробив раніше Конституційний суд, який дозволив Леонідові Кучмі обиратися утретє, оскільки вперше він був обраний зовсім з іншими повноваженнями.

Така конституційна логіка багатьох наводить на думку, що президентом можна обиратися довічно, якщо час від часу у країні з'являтиметься нова Конституція і нові повноваження глави держави.

08 жовтня 2010 р.

Світлана Дорош, редактор Української служби Бі-Бі-Сі у Києві

//www.pravda.com.ua/inozmi/bbc/2010/10/8/5459024/

Фото Reuters

Президентська монархія

Назад в СРСР

«Перекоси» Януковича?

Модернізована опозиція