пʼятницю, 22 червня 2012 р.

Український вибір: Акт народної сваволі? Хочу бути головою ЦВК...




Концепція зміни чинного законодавства 
щодо всеукраїнського та місцевого референдуму 
за народною ініціативою

Конституція України визначила Український народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні та встановила первинність установчої влади народу по відношенню до державної влади. Свою владу він здійснює безпосередньо (через вибори та референдуми) і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст.ст. 3, 5, 69, 72 КУ).

Концепція законодавчого врегулювання референдуму за народною ініціативою спрямована на визнання та реалізацію необмеженого права народу ухвалювати на референдумах закони України (нормативно-правові акти), приймати рішення з питань політичного, економічного та соціального спрямування, за виключенням обмежень щодо розгляду законопроектів з питань бюджету, податків та амністії (стаття 74 Конституції України). Визначаються правові засади організації та процедури проведення місцевих референдумів територіальними громадами, мешканцями району, області, Автономної Республіки Крим.

Зміни до чинної Конституції України

Пропонується безпосередньо Основним Законом України унормувати конституційні основи всеукраїнського та місцевого референдумів за народною ініціативою на реалізацію повноважень народу у сфері суспільних правовідносин та управління державними справами.

На конституційному рівні закріплюється право народу приймати на всеукраїнському референдумі Конституцію України, закони про внесення змін до Конституції України, закони України (вносити до них зміни), закони про визнання нечинними законів про внесення змін до Конституції України, інших законів чи окремих їх положень.

Передбачено можливість припинення повноважень Верховної Ради України у разі підтримання всеукраїнським референдумом народної ініціативи про відкликання всього складу парламенту у зв’язку з невиконанням народними депутатами делегованих їм повноважень (статті 84, 85 Конституції України), відставки Уряду у разі висловлювання йому недовіри всеукраїнським референдумом за народною ініціативою.

Закони, інші правові акти, прийняті всеукраїнським референдумом, набирають чинності з моменту оприлюднення і з цього часу є складовою національного законодавства.

Акт народної волі (про відкликання представницьких органів, про висловлення недовіри), який ухвалюється всеукраїнським чи місцевим референдумом не підлягає затвердженню і набирає юридичної сили з дня оприлюднення, та має наслідком припинення повноважень або відставку органу (особи), відносно якого він прийнятий. Президент України відповідно до своїх повноважень на виконання такого Акту народної волі зобов’язаний видати Указ про припинення повноважень Верховної Ради України, відставку Уряду, Ради міністрів АРК чи голів місцевих державних адміністрацій.

Верховна рада України ухвалює постанову про припинення повноважень Верховної Ради АРК, місцевих представницьких органів на виконання рішення референдуму про відкликання повного складу відповідної ради, та призначає позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи до відповідного органу місцевого самоврядування.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу 500000 громадян України, які мають право голосу.



Концепція Закону України 
«Про всеукраїнський та місцеві
референдуми за народною ініціативою»

Всеукраїнський референдум
Види та предмет всеукраїнського референдуму

Законодавчі, предметом яких є прийняття Конституції України, законів про доповнення чинної Конституції України, внесення змін чи визнання нечинними законів або окремих їх положень, якими були внесені зміни до Конституції України («народне вето»); Законів України, законів про визнання нечинними або зміну законів (правових актів), ухвалених Верховною Радою України. (Український народ як суб’єкт права власності на землю та її надра не може бути позбавлений права визначати через прийнятий на референдумі закон, наприклад, статус землі сільськогосподарського призначення та її невідчужуваності, як джерела свого достатку.)

Погоджувальні, предметом яких є погодження дій органів державної влади або надання дозволу на прийняття ними конкретних рішень.

Міжнародні – референдуми щодо надання згоди на приєднання України до міждержавних утворень, об’єднань, спільнот (вступ України до Євразійського союзу чи ЄС та інше), а також референдуми з приводу прийняття безпосередньо народом України законопроекту про ратифікацію чи денонсацію міжнародно-правового договору (угоди).

Внутрішні – референдуми з питань погодження дій органів державної влади або надання дозволу на прийняття ними певних рішень.

Референдум за народною ініціативою з питань внутрішньої життєдіяльності держави має стати дієвим механізмом примусу органів державної влади приймати віднесені до їх компетенції рішення в суспільних інтересах, а не в інтересах тих чи інших політичних груп, промислово-фінансових об’єднань тощо.

Шляхом проведення референдуму може бути скасовано, наприклад, рішення Уряду про будівництво на території України об’єктів зберігання ядерних відходів іноземного походження і т.п.

Контрольно-відкличні референдуми передбачають здійснення народом контрольних функцій щодо виконання обов’язків державою, в особі уповноважених нею органів, їх посадових осіб, які вони мають виконувати відповідно до приписів Конституції України. Саме через такий вид референдуму вирішуються питання довіри Уряду, підтримки чи не підтримки народом розробленої та здійснюваної програми дій Уряду, інше.

Ініціативні групи та лічильні комісії

Проектом передбачено мінімізація адміністрування процесу референдуму з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідні повноваження передаються ініціативним групам та лічильним комісіям.

Саме ініціативні групи уповноважуються на вирішення більшості питань з підготовки та проведення референдуму, у тому числі щодо створення лічильних комісій, збору підписів за проведення референдуму, формування дільничних та окружних комісій, підрахунку голосів тощо.

Ініціативні групи можуть бути утворені як на зборах громадян відповідної територіальної громади, району, області, так і на зборах (конференціях) політичних партій, громадських організацій, місцеві осередки яких нараховують визначену кількість осіб.

Для запобігання винесенню на референдум питання, яке не може бути його предметом, або проекту нормативного акту, який за своїм змістом чи формою не відповідає встановленим вимогам, надається Висновок Академії правових наук України. Не міняючи суті питання чи правового акту, правові експерти можуть здійснювати його змістовне коригування з метою приведення у відповідність до встановлених вимог та можливості винесення на всенародне голосування.

Збір підписів за проведення референдуму

Створена і зареєстрована в установленому порядку ініціативна група (групи) з моменту отримання відповідного свідоцтва Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК) здійснює збір підписів як безпосередньо, так із залученням інших осіб, що мають право голосу, які уклали угоди з ініціативною групою.

Передбачено можливість збирання підписів за проведення референдуму з використанням електронного цифрового підпису. При цьому, за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

За наслідками підрахунку голосів кожною лічильною комісією складаються в трьох екземплярах відповідні протоколи та акти підписані членами комісії і затверджені головою ініціативної групи. Підпис голови ініціативної групи засвідчується нотаріально.

Перевірку правильності підписів проводить ЦВК. Встановлення факту неправильності підпису (ряду підписів) на одному підписному листі не може бути підставою визнання цього підписного листа недійсним в цілому. Перевірка правильності зібрання підписів проводиться за участі представників ініціативних груп та лічильних комісій.

Протокол та акт ЦВК про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму, проект документу, що є предметом референдуму, виноситься на засідання ЦВК не пізніше наступного дня після підписання протоколу. У разі виконання всіх вимог і умов для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (відповідно до статті 72 Конституції України) ЦВК ухвалює постанову, яку протягом доби має направити Президенту України для вирішення питання про проголошення референдуму за народною ініціативою.

Указ про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (відповідно до пункту 6 статті 106 Конституції України) Президент України видає невідкладно, однак не пізніше 10 днів з дня направлення йому відповідного рішення ЦВК, із зазначенням дати проведення референдуму, що має проходити не раніше ніж через 60 днів і не пізніше 90 днів з дня оприлюднення Указу.

Комісії з проведення референдуму 
(окружні, дільничні)

Систему комісій з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою становлять: Центральна виборча комісія, окружні комісії з всеукраїнського референдуму, дільничні комісії з всеукраїнського референдуму.

Окружні та дільничні комісії з проведення референдуму формуються з числа осіб, делегованих ініціативними групами, осередками політичних партій та громадських організацій, зборами громадян за місцем проживання.

Визначення результатів голосування

Питання організації та проведення голосування врегульовані з урахуванням уніфікованих підходів до правового регулювання організації проведення голосування при реалізації громадянами права на участь у референдумі (виборах).

Унормовано процедуру підведення підсумків голосування в межах відповідного округу, встановлення результатів всеукраїнського референдуму та процедуру їх оприлюднення.

Пропонується визнавати референдум легітимним, якщо в ньому взяло участь не менше половини громадян, внесених до Єдиного реєстру осіб, що мають право голосу.

Проект закону (рішення), що виносяться на референдум, вважаються ухваленими, якщо на їх підтримку висловилось більше половини громадян, що взяли участь у референдумі.

Референдум щодо прийняття Конституції України чи змін до чинної Конституції України визнається таким, що відбувся, якщо у ньому прийняли участь більше половини громадян України, що мають право голосу, та за умови, що на підтримку предмету референдуму висловилось не менше двох третин громадян, які взяли у ньому участь.

Результати голосування на референдумі встановлює ЦВК, про що ухвалюється відповідна постанова, яка оприлюднюється у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації протягом доби. Постанова ухвалюється простою більшістю голосів членів ЦВК.

Прийняті референдумом рішення оприлюднюються шляхом публікації в офіційних засобах інформації і набирають чинності з наступного дня після опублікування. Закони, інші правові акти, прийняті референдумом, вступають в дію з дня набрання чинності (якщо інше не передбачено цими правовими актами) і з цього часу вони вважаються складовою національного законодавства.

Постановою ЦВК Акт народної волі направляється відповідному державному органу для прийняття рішення на виконання цього Акту.

Місцеві референдуми
Предмет та види місцевих референдумів

Предметом місцевих референдумів може бути будь-яке питання, що відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування (місцевих рад, сільських, селищних, міських голів тощо). Рішення, прийняте на такому референдумі, має пряму дію і обов’язкове до виконання.

Окрім територіальної громади села, селища, міста, право яких на проведення місцевих референдумів закріплено на конституційному рівні (статті 143 Конституції України), законопроект передбачає таке ж право громадян на рівні областей та районів, як спільної волі територіальних громад сіл, селищ, міст району/області.

За територіальною юрисдикцією місцеві референдуми поділяються на:

1. Сільські, селищні, міські, районні у місті референдуми (референдуми територіальних громад);

2. Районні, обласні референдуми, республіканський референдум АР Крим (спільні референдуми територіальних громад).

Згідно статті 143 Основного Закону України територіальні громади села, селища, міста можуть безпосередньо (через місцеві референдуми) управляти майном, що є в комунальній власності; затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку; затверджувати бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць та контролювати їх виконання.

Пропонується закріпити на рівні закону право громадян вирішувати через референдум усі питання суспільного життя, віднесені базовими законами до компетенції місцевих органів самоврядування (органів влади).

Передбачено проведення місцевого референдуму за народною ініціативою з питань дострокового припинення повноважень представницьких органів місцевого самоврядування (місцевих рад) та їх посадових осіб.

Наслідком такого референдуму може бути:

відкликання повного складу місцевої ради (сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної); відкликання сільського, селищного, міського голови.

Верховна Рада України відповідно до статті 85 Конституції України приймає рішення про припинення повноважень місцевої ради, повний склад якою відкликаний референдумом, та призначає позачергові вибори органу місцевого самоврядування.

Предметом референдуму може бути питання висловлення недовіри керівникам місцевих державних адміністрацій обласного та районного рівнів. Акт народної волі про недовіру главі відповідної державної адміністрації, висловлену громадянами територіальної громади, району/області на спільному референдумі, має наслідком відставку цієї посадової особи на підставі Указу Президента України, виданого відповідно до його зобов’язуючих повноважень згідно з пунктом 10 статті 106 Конституції України.

Передбачається можливість ухвалення на республіканському референдумі АР Крим рішень з питань: відкликання повного складу Верховної Ради АР Крим, довіри Раді Міністрів АР Крим, прийняття правових актів (рішень), віднесених до компетенції Верховної Ради АР Крим; скасування або зміни нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою АР Крим та інше.

У законопроекті враховано європейські стандарти референдумного законодавства та закріплено право громадян самостійно формувати ініціативні групи та лічильні комісії, безпосередньо вирішувати питання організаційного та процедурного характеру щодо проведення місцевих референдумів.

Проведення районного/обласного референдуму можуть ініціювати як жителі територіальних громад, зазначених адміністративно-територіальних одиниць, так і осередки політичних партій та громадських організацій.

Збір підписів за проведення референдуму

Для проголошення місцевого референдуму за народною ініціативою необхідно зібрати на його підтримку підписи не менше як десяти відсотків жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста, району в місті, району, області), що мають право голосу.

Про наслідки підрахунку зібраних підписів лічильною комісією складаються в трьох екземплярах відповідні протоколи та акти підписані членами лічильної комісії і затверджені головою ініціативної групи. Підпис голови ініціативної групи засвідчується нотаріально і не потребує будь-якого іншого підтвердження.

Голова (уповноважений представник) ініціативної групи не пізніше наступного дня після затвердження актів і складання протоколів направляє їх територіальній комісії з референдуму разом з підписними листами та необхідними супровідними документами, а також повідомляє про це місцеві органи влади (органи місцевого самоврядування).

Проголошення місцевого референдуму
за народною ініціативою

Питання проголошення місцевого референдуму вирішується територіальною комісією без залучення будь-яких владних структур, що унеможливлює адміністрування та вплив з боку органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб на вільне волевиявлення громадян.

Територіальна комісія самостійно вирішує питання проголошення місцевого референдуму відповідно до процедури та умов, визначених законопроектом.

Комісії з проведення місцевого референдуму 
(територіальні комісії з референдуму,
дільничні комісії з референдуму)

Всі функції реєстрації ініціативних груп місцевого референдуму, перевірка правильності збирання підписів та проголошення референдуму пропонується передати відповідній територіальній комісії.

Територіальні та дільничні комісії з проведення місцевого референдуму формуються з числа осіб, делегованих ініціативними групами з проведення референдуму, місцевими осередками політичних партій та громадських організацій, зборами громадян за місцем проживання. До складу вказаних комісій можуть входити особи, які мають право голосу та проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Формування територіальних та дільничних комісій з проведення місцевого референдуму здійснюється з урахуванням визначених квот представництва ініціативних груп, безпосередньо громадян, громадських організацій та політичних партій.

Визначення результатів голосування

Результати голосування на референдумі встановлюються територіальною комісією, про що ухвалюється відповідна постанова, яка протягом доби з моменту ухвалення підлягає опублікуванню у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації.

Референдум вважається таким що відбувся, якщо в ньому взяли участь більше половини громадян внесених до реєстру осіб, що мають право голосу на території відповідної громади, району, області, Автономної Республіки Крим. Рішення референдуму є легітимним за умови його підтримки більшістю громадян, що взяли участь в голосуванні.

Акти народної волі та рішення, ухвалені на місцевому референдумі за народною ініціативою, є остаточними, не потребують затвердження з боку органів місцевого самоврядування чи органів державної влади та набирають чинності з дня опублікування.

Рішення, прийняті на місцевому референдумі за народною ініціативою, надсилаються уповноваженому органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до компетенції яких належить прийняття правових актів на виконання такого рішення в порядку визначеному законом.


22.06.2012
//vybor-ua.org.ua/Proekt-dlya-obsuzhdeniya/Kontseptsiya-zmini-chinnogo-zakonodavstva-schodo-vseukrayinskogo-ta-mistsevogo-referendumu-za-narodnoyu-initsiativoyu.html
//vybor.ua/documents/4/3.html

Немає коментарів: