Павло Климець: Дуже ймовірно, що наступний парламент буде розпущений

Навіщо Януковичу 
Асамблея?

Відкинемо мантри самого «двічі несудимого» про «закріплення основ інноваційної моделі громадського та державного розвитку», аби закріпити якісь основи, конституцію міняти не треба – достатньо просто забезпечити виконання існуючого законодавства. Уголос обговорюється версія про закріплення в конституції норми, згідно якої президент України обиратиметься в парламенті.

Версія ця видається достатньо сумнівною з багатьох причин. Ну, по-перше, очевидно, що прийняти такі зміни до виборів депутатів Верховної Ради влада не встигне. Питання влади в Україні – дуже дискусійне. А Конституційна асамблея навіть без представників опозиції має украй строкатий склад. Тут вам і екс-президент Віктор Ющенко, і політолог Вадим Карасьов і науковець Ігор Каліушко, і колишні судді конституційного суду Петро Мартиненко, Микола Козюбра, і колишній суддя Верховного суду України Василь Маляренко. Той самий який зимою 2004–го визнав вибори президента такими результат яких не можна встановити, в наслідок чого тоді президентство від Віктора Януковича утекло.

Партія регіонів явно не буде мати більшості у наступному парламенті. Говорячи чесно – вона і зараз її не має. Те що нині голосує за закони від Януковича-Азарова у парламенті це не парламентська більшість, це мікс з правлячої партії (ПР), її підлабузників (КПУ) та сукупності зрадників, які обдурили сподівання своїх виборців. Статистика ж не віщує регіоналам нічого гарного. За Центром Разумкова Партія Регіонів та КПУ спільно набирають 27,1% проти 31,1% у опозиції сукупно.

Зрозуміло, зміни у Конституції можна затвердити шляхом референдуму, як про це вже говорить Марина Ставнійчук. Але по-перше, де гарантія що народ, який уже зараз так підтримує владу, підтримає також запропоновану владою конституцію? По-друге, парламент може за бажання створити тисячу і одну перешкоду для проведення такого референдуму, а отже перспективи протягування ідеї вибору президента у парламенті виглядає украй непевно.

Через це пропоную розглянути таку версію подій.

Відмінивши політреформу, «регіонали» повернули країну до Кучмівської конституції від 1996 року. Ця подія значно зменшила можливості опозиції, проте де в чому вона зменшила можливості і влади. Наприклад президент нині фактично не може розпустити Верховну Раду. Для того щоби розпустити ВР фактично треба, аби депутати місяць не збиралися на робочих місцях, чого реально бути не може.

Через це буде вкрай цікаво дізнатися, які плани щодо майбутнього будуть для себе представники правлячої партії. В одному з інтерв’ю президент корпорації «Олімп» і народний депутат ВР від Партії Регіонів Павло Климець сказав таке:

«На мой взгляд, ситуация будет ухудшаться в политическом плане. В парламент явно зайдет больше представителей оппозиции и качественно они будут другие. Парламент будет бродить и той ситуации, когда все голосуют, как один не будет. Устойчивого большинства в следующем парламенте не будет… Весьма вероятно, что следующий парламент будет распущен».

Зрозуміло? Цікаво тільки запитати, як саме буде розпущений парламент, якщо повноваження зразка Віктора Ющенко канули в минуле, а за нинішньою конституцію Янукович такого права позбавлений?

Тут цікаво проаналізувати іншу заяву, зроблену головою парламентської фракції ПР Олександра Єфремова, про направлення до Конституційної асамблеї пропозицій щодо зміни статусу в Україні російської мови. Фактично Єфремов погрозив опозиції, що вразі якщо законопроект КаКа (Колесніченка-Ківалова) не буде прийнятий ВР, «регіонали» будуть вимагати зміни статусу для української мови як єдиної державної.

Заяви Єфремова – очевидний блеф, Конституційна асамблея не зможе включити в конституцію і набагато менш дискусійні положення. Проте голосування за законопроект КаКа у першому читанні доводять – в середині опозиції існує група, що симпатизує ПР (явно не з ідейних міркувань), яка в разі потреби здатна дезорганізувати будь-які плани й наміри опозиції. Очевидно, прийняття законопроекту КаКа у другому читанні стане для опозиції нищівним ударом – вона не зможе пояснити такої бездіяльності своїм виборцям. Тож очевидно що своєю заявою нардеп Єфремов погрозив опозиції, що або «регіонали» протаранять мовний закон через Раду, або опозиція мусить піти на поступки в питанні іншому.

В якому?

Таким питанням цілковито може стати норма про право президента розпустити парламент, яка муситиме бути включеною у Конституцію, шляхом голосування у Верховній Раді. Комусь щось пояснювати буде непотрібно. Президент Ющенко таке право мав.

© Дракон [26.06.2012]

//durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/14810.phtml

//press.org.ua/politics/311