Томас Маркерт: Закон про референдум може загрожувати стабільності України

Венеціанська комісія Ради Європи підготувала експертні висновки щодо низки резонансних українських законопроектів. Про рекомендації фахівців DW розмовляла із секретарем комісії Томасом Маркертом.

Deutsche Welle: Пане Маркерте, як оцінила Венеціанська комісія проект Закону про Всеукраїнський референдум?

Томас Маркерт: Це, мабуть, один з наших найбільш критичних висновків. Оскільки нас дуже стурбувало те, що цей законопроект дає можливість вносити поправки до Конституції шляхом референдуму. Але, як Венеціанська комісія вже наголошувала у 2000 році, згідно з Конституцією України це зробити неможливо, оминувши Верховну Раду, яка повинна схвалювати всі поправки до Конституції конституційною більшістю.

Deutsche Welle: Чому, на Ваш погляд, українська влада так наполегливо намагається прийняти закон, який, як вже не вперше вказувала Венеціанська комісія, є несумісним з нормами європейського права?

Томас Маркерт: Я не хотів би спекулювати з приводу мотивів, якими керується українська влада. Проте, я гадаю, для стабільності країни є надзвичайно небезпечним існування ймовірності, за якої фактично будь-що може бути змінено шляхом референдуму.

Deutsche Welle: Парадоксально, але виходить, що такий інструмент прямої демократії як референдум у цьому випадку має негативне значення…

Томас Маркерт: Річ у тім, що у більшості європейських країн референдуми відбуваються лише з тих життєво важливих питань, на які громадяни мають відповісти «так» або «ні». На них не виносять більш складні альтернативи, наприклад, про те, як поліпшити текст певного документу. Для внесення змін до Конституції необхідно мати широкий консенсус, і правки до Основного закону не повинні вноситися вузькою більшістю без участі опозиції. А референдум у цьому випадку може бути використаний для того, щоб оминути вимоги для досягнення достатнього консенсусу.

Deutsche Welle:Як оцінили експерти Венеціанської комісії пропозиції щодо внесення змін до Конституції в частині судової влади?

Томас Маркерт: Наші рекомендації з цього приводу, які були зроблені на запит голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука, надзвичайно важливі. Ми особливо вітаємо те, що було змінено спосіб формування Вищої ради юстиції і скасовано п’ятирічний випробувальний термін для суддів. Проте у цій сфері ще залишилося кілька проблемних моментів. Серед них, наприклад, положення про звільнення суддів на підставі порушення присяги, яке має доволі нечітке формулювання, що робить його вразливим і легким для маніпуляції. Тому ми хотіли б, щоб цей параграф було сформульовано по-новому.

Deutsche Welle:Чи вже надійшов до Венеціанської комісії проект Закону про прокуратуру?

Томас Маркерт: Ми очікуємо отримати його на початку липня. І я сподіваюся, що під час жовтневої сесії Комісії ми зможемо ухвалити висновки з приводу цього законопроекту.

Deutsche Welle:Останнім часом в Україні активно обговорюються проблеми захисту прав сексуальних меншин. З огляду на це актуальними є висновки Венеціанської комісії щодо проекту Закону про заборону так званої «пропаганди гомосексуалізму»…

Томас Маркерт: Так, Парламентська Асамблея Ради Європи попросила нас підготувати висновки з приводу такого типу законопроектів, оскільки вони з’явилися майже одночасно не лише в Україні, а й в Росії, Молдові, інших країнах. Ми розглянули їх у контексті прецедентного права Європейського суду з прав людини. І дійшли висновку, що ці закони порушують Конвенцію з прав людини з кількох причин. Передусім, для визначення злочину, необхідно бути дуже точним, щоб люди чітко усвідомлювали, яка поведінка є злочинною, а яка – ні. Але з тексту дуже важко зрозуміти, що означає «пропаганда» чи «просування гомосексуалізму». Повинна бути можливість для ведення дискусії. Але не кожен аргумент у дискусії можна вважати пропагандою гомосексуальності. Крім того, подібні закони обмежують принцип свободи слова. Оскільки люди повинні мати можливість для обговорення усіх «за» та «проти» гомосексуальності без ризику для себе бути покараними.

Deutsche Welle: Пане Маркерте, нагадайте, будь ласка, чи рекомендації Венеціанської комісії є обов’язковими до виконання?

Томас Маркерт: Ні, це лише рекомендації, і вони не мають зобов'язуючого характеру для країни. Проте, наскільки я знаю, їх серйозно бере до уваги не лише Україна, а й інші держави, такі, як країни-члени ЄС. А це є дуже важливим моментом для України, особливо напередодні Вільнюського саміту Східного партнерства, на який має бути винесено питання про підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом.

25.06.2013

Розмовляла Вікторія Власенко

Редактор Євген Тейзе

http://dw.de/p/18vas

Джанні Букіккіо. Конституційна реформа має стати завданням Верховної Ради, а не референдуму 

Тетяна Івженко. Страх і затаєна злість стають головними рисами суспільних настроїв 

Венеціанський «карнавал» у Києві 

Томас Маркерт. Схоже, завдання Конституційної Асамблеї - затверджувати ідеї Банкової 

Конституційна реформа: нові реалії 

Конституционная Ассамблея второй свежести 

Сергій Грабовський. Бережіть Верховну Раду 

Андрій Дуда. Майже 40% українців підтримують ідею Конституанти 

Віктор Чумак. Президентство в обмін на Конституанту?

Венеціанський «карнавал» у Києві 2012-2013

За даними проведеного КМІС соціологічного дослідження,

лише 9,9% громадян України переконані, що проект змін до

Конституції має розробляти саме Конституційна Асамблея.

Конституційна реформа: нові реалії - 25 грудня 2012 р.

Конституційна Асамблея розпочала предметну співпрацю з Венеціанською Комісією в темі реформи правосуддя в Україні

6 грудня відбувається третє пленарне засідання Конституційної Асамблеї. На запрошення членів Асамблеї у заході взяли участь Секретар Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) Томас Маркерт, віце-президенти Венеціанської Комісії Ханна Сухоцька та професор Гельсінського університету Карло Туорі, члени Комісії - Євгеній Танчев, Джеймс Гамільтон, радник Генерального Секретаря Ради Європи Лейла Каячік.

До порядку денного роботи Конституційної Асамблеї включені питання концептуальних засад конституційно-правової модернізації правосуддя в Україні, проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» та визначення поняття та системи правоохоронних органів. Окрім того, члени засідання розглядають питання змін у складі окремих комісій Конституційної Асамблеї та створення підкомісій.

Як зазначив Голова Конституційної Асамблеї Леонід Кравчук, нинішнє засідання свідчить про початок практичної участі Венеціанської Комісії в конституційному процесі України. «Ми приділяємо велике значення співпраці з Європейською комісією «За демократію через право», оскільки вона є основною науково-експертною інституцією Європейського співтовариства, а її висновки та рекомендації розглядаються нами як стандарти, які необхідно широко застосовувати у процесі конституційно-правової модернізації», - підкреслив Леонід Кравчук.

Секретар Конституційної Асамблеї, Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук заявила, що Україна як член Ради Європи та держава, яка задекларувала європейську інтеграцію як свою стратегічну перспективу, має виконувати взяті на себе зобов’язання правового характеру щодо приведення національного законодавства до європейських стандартів. Чи не головною проблемою відповідності європейським принципам є питання стану правосуддя та якості роботи судової влади в державі, зауважила вона.

Реальна реформа передбачає публічне обговорення та створення атмосфери відкритої дискусії, зазначила М.Ставнійчук. Саме тому сьогоднішня дискусія в рамках пленарного засідання Конституційної Асамблеї, а також круглий стіл з питань реформування судової системи за участю експертів Венеціанської Комісії, керівників судових інституцій, членів Конституційної Асамблеї, відбуваються у відкритому режимі з онлайн-трансляцією [другого пленарного засідання] в Інтернеті...

06.12.2012 11:30

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

06.12.2012 Стенограма засідання круглого столу «Концептуальні питання удосконалення конституційних засад правосуддя в Україні»

Венеціанська Комісія високо оцінила роботу Конституційної Асамблеї та пропонує опозиції залучитися до конституційного процесу

Учасники третього пленарного засідання Конституційної Асамблеї заслухали доповіді комісій Асамблеї щодо науково-методичного забезпечення підготовки Концепції внесення змін до Конституції. Йдеться, зокрема, про питання, які стосуються реформи судової системи.

Голова комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя Василь Маляренко у своїй доповіді презентував концептуальні засади конституційно-правової модернізації правосуддя в Україні, а Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов прояснив положення проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів». Із доповіддю щодо визначення поняття та системи правоохоронних органів виступив голова комісії Конституційної Асамблеї з питань правоохоронної діяльності Василь Тацій.

Голова Конституційної Асамблеї Леонід Кравчук, підсумовуючи сьогоднішню дискусію, заявив, що докладе всіх зусиль, аби у проекті змін до Основного Закону, який розробить Конституційна Асамблея, не було жодного положення, сумнівного з точки зору верховенства права та прав людини.

Під час брифінгу після пленарного засідання Секретар Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) Томас Маркерт зазначив: «Дискусія, яку ми мали можливість спостерігати сьогодні, свідчить про достатньо позитивну роботу Конституційної Асамблеї, її відкритий характер. Ми також високо оцінюємо й напрацювання комісій Асамблеї, які обговорювалися, зокрема, в частині судової реформи».

«Надзвичайно важливо, щоб у конституційному процесі брали участь представники опозиції. Конституція повинна об’єднувати, а не роз’єднувати країну. Опозиція та парламентська більшість мають спільно працювати над конституційними змінами, щоб у результаті отримати продукт, який би був сприйнятий усім українським суспільством», - сказав Т.Маркерт.

Радник Президента України, Секретар Конституційної Асамблеї Марина Ставнійчук наголосила, що судова реформа є одним із головних пріоритетів, визначених Президентом України у процесі конституційно-правової модернізації - і над цим протягом останніх місяців працюють усі комісії Конституційної Асамблеї.

Основною метою реформи правосуддя, наголосила М.Ставнійчук, є утвердження верховенства права через забезпечення доступності правосуддя; справедливої судової процедури; незалежності, безсторонності та професіоналізму суддів; юридичної визначеності; однаковості судової практики; відкритості судових рішень; невідворотності юридичної (дисциплінарної) відповідальності суддів та забезпечення ефективності судового захисту.

У процесі конституційно-правової модернізації судочинства Конституційна Асамблея хоче залучити досвід європейського конституціоналізму, максимально врахувати міжнародні стандарти при формуванні відповідного українського законодавства, наголосила Радник Президента.

«Це відкритий процес, який потребує не лише фахової дискусії та експертного діалогу з Венеціанською Комісією, а і залучення всіх провідних політичних сил. Відбулися парламентські вибори, до Верховної Ради пройшли нові політичні сили, в найближчий час знизиться виборча емоційна температура. Усі парламентські партії мають право на представлення позиції в Конституційній Асамблеї. Президент України пропонує можливості для залучення опозиції до роботи Конституційної Асамблеї. Конституційна модернізація судової системи потребує усвідомленого політичного консенсусу», - сказала М.Ставнійчук.

«Ми й надалі маємо намір вести відвертий, відкритий діалог з експертним співтовариством, ЗМІ та міжнародними партнерами. Для нас важливо отримати законопроект, який би підтримувався всіма політичними силами та користувався довірою в суспільстві», - також зазначила вона.

Керівники Конституційної Асамблеї сподіваються, що результатом сьогоднішньої дискусії стане напрацювання спільних підходів до конституційних змін щодо модернізації правосуддя, які ґрунтуватимуться на європейських стандартах та міститимуть кращі практики вітчизняного досвіду.

06.12.2012 15:54

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

07.12.2012 Томас Маркерт. Схоже, завдання Конституційної Асамблеї - затверджувати ідеї Банкової

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №63/2013

Про призначення С.Ківалова членом

Європейської Комісії «За демократію через право»

(Венеціанська Комісія)

Призначити КІВАЛОВА Сергія Васильовича - Голову Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя - членом Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), за згодою.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

4 лютого 2013 року

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №61/2013

Про увільнення М.Ставнійчук від виконання обов'язків

члена Європейської Комісії «За демократію через право»

(Венеціанська Комісія)

Увільнити СТАВНІЙЧУК Марину Іванівну від виконання обов'язків члена Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) у зв'язку із закінченням строку повноважень.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

4 лютого 2013 року

10.03.2009 Указ Президента України №145/2009 Про призначення М.Ставнійчук членом Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія)

Президент провів зустріч з Головою Європейської Комісії «За демократію через право»

Президент України Віктор Янукович провів зустріч з Головою Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії) Джанні Букіккіо.

На початку зустрічі Глава держави зазначив, що Україна системно працює з усіма європейськими інституціями, зокрема, з Венеціанською Комісією вже склалися добрі стосунки.

«За останні три роки Венеціанська Комісія 14 разів надавала свої висновки і рекомендації у сфері здійснення конституційно-правових реформ в Україні», - сказав Віктор Янукович. Він зазначив, що Україна ніколи не залишає без уваги будь-які зауваження чи пропозиції Венеціанської Комісії. «Ми вдячні за таке ставлення до України і за робочі партнерські стосунки», - додав Президент.

Віктор Янукович також подякував Венеціанській Комісії за підтримку діяльності Конституційної Асамблеї.

У свою чергу Голова Європейської Комісії «За демократію через право» Джанні Букіккіо наголосив, що Україна за останні 20 років зробила багато кроків уперед. Водночас він додав, що Україну попереду очікує ще багато роботи. «Мої побажання - рухатися крок за кроком, не чекати всього повного проекту Конституції. Є деякі сфери, які потребують негайної дії, одна з них - судова система», - сказав Д.Букіккіо.

На зустрічі були присутні Секретар Європейської Комісії «За демократію через право» Томас Маркерт, Представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі, Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Асамблеї Марина Ставнійчук.

05.02.2013 16:20

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Найближчим часом буде затверджено Концепцію розвитку місцевого самоврядування - Віктор Янукович

Найближчим часом в Україні буде затверджено Концепцію розвитку місцевого самоврядування. Про це заявив Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з Головою Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії) Джанні Букіккіо.

«Найближчим часом на державному рівні буде затверджено Концепцію розвитку місцевого самоврядування, визначено пріоритетні напрями реформи місцевого самоврядування», - сказав Президент. Далі, за його словами, буде реалізовано чіткий план заходів із реформування місцевого самоврядування.

Глава держави підкреслив, що реформа місцевого самоврядування має стати спільною справою, відповідальність за яку повинні взяти на себе органи державної влади, місцевого самоврядування, бізнес і громадянське суспільство.

Він додав, що мають бути розширені можливості участі громадянського суспільства у виробленні політики на місцевому рівні, а також контролі за її реалізацією.

05.02.2013 16:25

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Президент наголошує на важливості співпраці з Венеціанською Комісією на кожному етапі конституційного процесу

Україна сподівається на тісну співпрацю з Венеціанською Комісією на кожному етапі конституційного процесу. Про це Президент України Віктор Янукович сказав під час зустрічі з Головою Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії) Джанні Букіккіо.

«На кожному етапі конституційного процесу сподіваємось на тісну співпрацю з Венеціанською Комісією», - зазначив Глава держави. За його словами, оновлена Конституція України має бути орієнтована на утвердження людини як найвищої цінності суспільства і держави.

Він зазначив, що серед пріоритетів роботи Конституційної Асамблеї є посилення конституційних гарантій прав людини та громадянина, у тому числі реального забезпечення ефективного та незалежного судового захисту прав і свобод та забезпечення ефективності механізму організації державної влади.

Віктор Янукович нагадав, що до Конституційної Асамблеї, створеної у травні 2012 року, не увійшли представники опозиційних сил. «Але ми дотримуємося такого принципу, що двері завжди відчинені. Я при кожній нагоді запрошую представників опозиційних сил приймати участь у Конституційній Асамблеї», - сказав Глава держави.

Він підкреслив, що, за рекомендаціями Венеціанської Комісії, Конституційна Асамблея функціонує як самостійний і незалежний орган.

05.02.2013 16:29

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Глава держави: Конституційні зміни повинні врахувати розпочату реформу судової та правоохоронної системи

Зміни до Конституції України повинні врахувати всі питання, що стосуються реформування судової та правоохоронної системи. Про це заявив Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з Головою Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії) Джанні Букіккіо.

«Конституційна реформа повинна врахувати всі питання судової реформи», - сказав Глава держави. За його словами, на сьогодні практично все, що можна було врегулювати законами України, є врегульованим. «Залишилась тільки та частина, яка повинна бути врегульована в Конституції», - зазначив Віктор Янукович.

Президент наголосив, що при підготовці конституційних змін, пов'язаних із питаннями правосуддя, орієнтиром для України є рекомендації Венеціанської Комісії. «В основу ефективної судової системи ми закладаємо європейські підходи доступу до судової професії, пропонуємо реальні механізми закріплення гарантій незалежності суддів, утвердження дієвого та ефективного суддівського самоврядування», - підкреслив Глава держави.

Віктор Янукович висловив сподівання, що вже найближчим часом Конституційна Асамблея надасть конкретні пропозиції, відповідний законопроект для внесення змін до Конституції у частині правосуддя. «Ми, безумовно, ці пропозиції невідкладно направимо на експертизу до Венеціанської Комісії», - сказав Президент.

Говорячи про реформування правоохоронних органів, Віктор Янукович відзначив, що Україна досягла на цьому шляху помітного прогресу. Глава держави нагадав, що 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, який запроваджує змагальну модель кримінального провадження за кращими європейськими стандартами та забезпечує процесуальну рівність учасників процесу.

Важливим, за словами Президента, також було ухвалення у вересні минулого року Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення діяльності прокуратури», який суттєво обмежив повноваження відомства. Зокрема, як зазначив Віктор Янукович, прокурори позбавлені права видавати обов’язкові для виконання акти прокурорського реагування - протести і приписи, а також здійснювати нагляд за дотриманням законів без призначення прокурорської перевірки. Також Законом ліквідовано військову прокуратуру, додав Президент.

«Однак не слід сприймати ці зміни як кінцевий результат реформи прокуратури. Ми беремо до уваги рекомендації Венеціанської Комісії, і впевнений, що в питанні ролі та повноважень прокуратури в Україні ми знайдемо необхідне компромісне рішення», - сказав Глава держави.

05.02.2013 16:35

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

05.02.2013 Джанні Букіккіо. Конституційна реформа має стати завданням Верховної Ради, а не референдуму 

Відбулася зустріч членів координаційного бюро Конституційної Асамблеї з керівництвом Венеціанської Комісії

5 лютого 2013 року відбулася зустріч членів координаційного бюро Конституційної Асамблеї з Головою Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) Джанні Букіккіо, Секретарем цієї Комісії Томасом Маркертом та Представником Генерального секретаря Ради Європи в Україні Владіміром Рістовскі.

Голова Конституційної Асамблеї Леонід Кравчук зазначив, що ця зустріч є знаковою подією не тільки для Конституційної Асамблеї, а й для України. Також Леонід Кравчук зауважив, що останнім часом співпраця Венеціанської Комісії з нашою державою є надзвичайно інтенсивною та плідною.

У свою чергу, Голова Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) Джанні Букіккіо повідомив, що ми маємо спільні цілі щодо підготовки змін до Конституції України, які б відповідали європейським нормам. «Конституція України має об’єднувати суспільство, а не розділяти. Ви робити величезну роботу і вона не легка, не так легко знайти консенсус серед політикуму та в суспільстві. Робота буде важкою. Однак, треба йти крок за кроком, не зволікаючи», - додав Голова Венеціанської Комісії. Також він зупинився на пріоритетах конституційної реформи, пов’язаних з реформою правосуддя та місцевого самоврядування.

Джанні Букіккіо запевнив, що Україна може повністю покластися на Венеціанську Комісію, яка у свою чергу зробить, попри велику зайнятість, усе можливе, щоб в Україні дійсно була створена Конституція, яка б відповідала європейським нормам, щоб мінімізувати прогалини між тим, що написано в Основному Законі, та його реалізацією. Він також звернув увагу на необхідність прямого та тісного зв’язку між Конституційною Асамблеєю та Венеціанською Комісією. Цей постійний зв'язок має забезпечити Марина Ставнійчук, секретар Конституційної Асамблеї.

Члени координаційного бюро розповіли про стан підготовки проекту Концепції внесення змін до Конституції України та про подальші плани роботи як у Комісіях, так і в Конституційній Асамблеї.

Зокрема, голова Комісії з питань правосуддя Конституційної Асамблеї Василь Маляренко докладно поінформував керівництво Венеціанської Комісії про висновки Конституційної Асамблеї щодо пропозицій, пов’язаних з підготовкою відповідних змін до Конституції України з питань правосуддя.

Як зазначив Василь Маляренко, «у цій важливій сфері пропонується усунути політичні органи від питань формування суддівського корпусу та утворення, реорганізації і ліквідації суддів; підвищити віковий ценз для зайняття посади судді, збільшити необхідний для цього стаж роботи за фахом, підвищити граничний вік для зайняття посади судді, посилити суддівське представництво у Вищій раді юстиції, визначити мережі суддів законом. У Конституційній Асамблеї вважають, що всі мають право на справедливий суд, встановлений законом, де створені умови для розгляду спорів у розумні строки. Конституція має забезпечити засади і принципи, гарантії для об’єктивного і неупередженого правосуддя. З цією метою має бути створено механізми, що не допускають застосування неправомірних впливів на суддів, деполітизовано судову систему, забезпечено неухильне виконання суддями своїх обов'язків на основі верховенства права та у відповідності із законом».

За словами голови Комісії Конституційної Асамблеї з питань адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування Світлани Серьогіної, їх комісія вже розробила Концепцію внесення змін до Конституції України щодо вдосконалення місцевого самоврядування в Україні. Робота Комісії повністю синхронізована в часі з підготовкою Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і Плану першочергових заходів щодо її реалізації.

Голова Комісії Конституційної Асамблеї з питань прав, свобод та обов‘язків людини та громадянина Володимир Буткевич повідомив, що 12 лютого цього року на засіданні Комісії буде прийнято остаточну Концепцію, яку розробляла відповідна Комісія.

Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Асамблеї Марина Ставнійчук зауважила, що такий формат спілкування членів координаційного бюро Конституційної Асамблеї та керівництва Венеціанської Комісії свідчить про спільну зацікавленість у необхідності участі європейських експертів у конституційному процесі в Україні та висловила надію на подальшу активну та плідну співпрацю.

05.02.2013 17:28

Прес-служба Президента України Віктора Януковича
//www.president.gov.ua/news/26284.html
//www.president.gov.ua/news/26294.html
//www.president.gov.ua/documents/15415.html
//www.president.gov.ua/documents/15413.html
//www.president.gov.ua/news/26759.html
//www.president.gov.ua/news/26760.html
//www.president.gov.ua/news/26761.html
//www.president.gov.ua/news/26763.html

//www.president.gov.ua/news/26762.html

27.11.2013 (ХІІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №20-21] 

30.10.2013 (ХІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №19] 

17.09.2013 Рішення координаційного бюро Конституційної Асамблеї Про робочу групу з доопрацювання проекту Концепції внесення змін до Конституції України (склад) 

20.05.2013 (Х) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №15-17] 

23.04.2013 (ІХ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №14]

22.03.2013 (VІIІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №13]

20.02.2013 (VІI) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №11-12]

23.01.2013 (V) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №10] 

29.11.2012 (ІV) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №6-9, проекти рішень КАЯК №9-11] 

04.10.2012 (ІІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №4-5] 

10.09.2012 (ІІ) Засідання координаційного бюро КАЯК [Рішення КБ №1-3] 

11.07.2012 Перше засідання координаційного бюро КАЯК 

20.06.2012 Координаційне бюро КАЯК (склад)

Конституцію України будуть оцінювати по частинах

Голова Європейської комісії «За демократію через право» Джанні Букіккіо звернувся до Віктора Януковича з пропозицією надсилати зміни в Конституції України на експертизу частинами, не чекаючи повного завершення роботи українських експертів.

Представник європейського органу, який також відомий під назвою «Венеціанська комісія», уточнив під час зустрічі з президентом України, що «є певні сфери, в яких дії повинні бути негайні». Букіккіо вважає, що однією з таких сфер є судова система країни. Поетапне узгодження в ході безпосередньо підготовки проекту має прискорити роботу над ним.

Джанні Букіккіо: «Моя пропозиція, як я вважав би правильно, йти вперед крок за кроком - нам не треба чекати коли повністю буде підготовлений проект нової Конституції. Адже є певні сфери, де дії мають бути негайними. Одна з них - це судова система».

06.02.2012

//infosmi.net/politic/13575-konstitutsiyu-ukrainy-otsenivayut-po-chastyam

Марина Ставнійчук: Конституційній Асамблеї вже є що надіслати Венеціанській комісії

Найближчим часом Конституційна Асамблея надішле на експертизу до Венеціанської комісії проект перших змін до Конституції України в частині правосуддя. Про це заявила 13 лютого в інтерв'ю УКРІНФОРМу секретар Конституційної Асамблеї Марина Ставнійчук. 

«Є всі підстави стверджувати, що найближчим часом проект перших змін до Конституції України, пов'язаних з покращенням сфери інституювання та діяльності судової влади, надійде до Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанської комісії)», - сказала вона.

Як зазначила Ставнійчук, під час останньої зустрічі Президента України з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо (5 лютого 2013 р.) Віктор Янукович чітко вказав, що найближчим часом Конституційна Асамблея надасть конкретні пропозиції і відповідний законопроект для внесення їх до Конституції. І, безумовно, ці пропозиції буде невідкладно направлено на експертизу у Венеціанську комісію. Глава української держави запевнив, що при підготовці конституційних змін, пов'язаних із питаннями правосуддя, орієнтиром для України є саме рекомендації Венеціанської комісії.

За словами Ставнійчук, сьогодні в Конституційній Асамблеї на стадії завершення знаходиться проект змін до Основного Закону в частині правосуддя, який був підготовлений з урахуванням позицій різних комісій Асамблеї, з врахуванням позиції всіх зацікавлених сторін. «В основу конституційного регулювання питань судової влади закладаються європейські підходи доступу до професії судді, створення засад реальних механізмів гарантування незалежності суддів, утвердження дієвого суддівського самоврядування, а відтак це має призвести до утвердження ефективного незалежного правосуддя», - зазначає секретар Конституційної Асамблеї.

На її думку, такі підходи дають підстави стверджувати про те, що в рамках процесу модернізації Основного Закону, ще на першому його етапі, вдасться вирішити низку конституційних проблем, пов'язаних із системою судочинства.

13.02.2013

//www.ukrinform.ua/ukr/news/konstitutsiyniy_asambleii_vge_e__shcho_nadislati_venetsianskiy_komisiii___stavniychuk_1796892

22.02.2013 Судова реформа - вдосконаленню немає меж 

22.02.2013 Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення судової системи та засад здійснення правосуддя в Україні» (КАЯК)

//dreamworlds.ru/intersnosti/77863-venecianskie-karnavalnye-maski.html

Леонід Кравчук: Народ перестав боятися влади... і з часом це дедалі більше проглядатиметься

Від самого початку створення Конституційну асамблею піддавали критиці. Спочатку — сам факт заснування зібрання, котре розроблятиме новий проект Конституції під егідою Президента. Другою новиною стало відверте ігнорування асамблеї опозиціонерами: усі вони відмовилися брати участь у її роботі, тим самим «похитнувши» легітимність цього органу. Натомість до складу Конституційної асамблеї увійшла низка незалежних експертів. Утім, кожне із засідань, а таких було вже три, супроводжувалося якимось скандалом.

Перед першим засіданням в одного із членів КА виникла підозра, що Партія регіонів може подати на розгляд асамблеї норму про російську мову як другу державну. На другому засіданні спротив висловив один із творців чинної Конституції Віктор Мусіяка. Він відмовився голосувати за запропонований порядок денний: на голосування було внесено зміни до 98 статті КУ, у якій ідеться про контроль за використанням коштів із Держбюджету. Останній постріл у репутацію Конституційної асамблеї пролунав під час останнього засідання. Незалежні експерти заявили про можливість їхнього виходу із КА після того, як пропозиція про розгляд асамблеєю впливу на її діяльність підписаного Президентом закону про референдум була провалена більшістю протягом голосування.

Бунтівну групу очолив Ігор Коліушко, голова правління громадської організації «Центр політико-правових реформ». Він наголосив на тому, що ухвалення вищезгаданого закону змінює правила гри для Конституційної асамблеї. Також було висловлено побоювання, що зміни до Конституції пройдуть в обхід асамблеї. На бік Коліушка стали науковий консультант із правових питань Центру ім. Разумкова Микола Мельник, екс-суддя Конституційного Суду України Микола Козюбра, колишній нардеп Георгій Крючков та екс-спікер Верховної Ради Олександр Мороз.

Зокрема, Ігор Коліушко презентував колегам проект рішення Конституційної асамблеї про звернення до Президента щодо закону про референдум. Таку ініціативу також не було підтримано.

Варто нагадати, що «День» неодноразово писав про недоліки та загрози підписаного закону про всеукраїнський референдум. Днями зі зверненням до глави держави виступила низка громадських організацій. Основною їхньою вимогою було звернення гаранта до Конституційного Суду щодо конституційності ухваленого закону.

«День» вирішив з’ясувати, чому Конституційна асамблея відмовилася сформулювати свою позицію з питання, яке має до неї безпосередній стосунок.

ВИНЕСЕННЯ СУПЕРЕЧЛИВИХ ПИТАНЬ НА РЕФЕРЕНДУМ МОЖЕ ЗАГОСТРИТИ СИТУАЦІЮ, ЩО ВІД СЛІВ ПЕРЕЙДУТЬ ДО ДІЙ

Леонід КРАВЧУК, Президент України, голова Конституційної асамблеї:

— Під час третього засідання Конституційної асамблеї, на якому були присутні поважні гості — секретар, члени та два заступники голови Венеціанської комісії, ми розглядали два надзвичайно важливі питання. Перше стосувалося судової реформи, законопроект якої подала Адміністрація Президента (радник Президента Портнов) та його експертну оцінку відповідною комісією, яку очолює колишній голова Верховного Суду України Маляренко. Це досить суттєве питання, адже коли ми даємо оцінку ситуації в країні, аналізуємо підсумки виборів, питання судочинства та криміналізації життя, Кримінально-процесуальний кодекс, то найбільше питань виникає саме щодо цього.

Пріоритети роботи КА було визначено від самого моменту її створення: судова реформа, реформа правоохоронної системи в цілому та реформа місцевого самоврядування. Отже, ми працюємо в руслі цих пріоритетів під загальною проблематикою підготовки концепції внесення змін до Конституції України. Цю концепцію напрацьовують комісії Конституційної асамблеї, її може бути завершено наприкінці лютого — на початку березня.

Питання внесення змін до Конституції на сьогодні є для нас найважливішим. Наразі ми не можемо здійснювати задекларованих реформ, бо на рівні чинної Конституції цих питань не визначено: вони не мають точних і сучасних європейських формулювань. Однак потреба розв’язання цього питання викликана самим українським життям, на чому постійно наголошують європейські лідери й Венеціанська комісія. Оскільки 2010 р. ми не ухвалювали Конституцію — нам її подарував Конституційний Суд, мусимо щось робити, щоб вийти із непростої ситуації, у якій опинилися: легітимність чинної Конституції і її правова аура не є визначеною такою мірою, як того потребує нормальний законотворчий процес і життя держави за нормами і принципами Основного закону.

Крім того, на засіданні пан Коліушко, якого потім підтримали й інші члени асамблеї, поставив питання про необхідність розгляду КА відповідності закону про референдум нормам Конституції та європейським цінностям. Ми вчинили згідно з положенням про Конституційну асамблею, яким визначено її основне завдання — підготовку законопроекту про внесення змін до чинної Конституції. Що ж до поточних законів, їхньої конституційності — це компетенція Конституційного Суду. Асамблея не дає оцінок. Ми запропонували комісії розглянути пропозицію Коліушка й визначити документ, на який ми можемо послатися для розгляду цього питання. Утім, такої норми немає, а бути пожежною командою або командою швидкої допомоги КА не може.

Я не вважаю, що ця ситуація була конфліктною. Це була спроба деяких членів КА заявити про себе. Якщо зі складу Конституційної асамблеї вийдуть незалежні експерти, трагедії не станеться. Асамблея працюватиме, як і раніше, а на їхнє місце прийдуть інші люди, які знатимуть, що найвище завдання КА — внести зміни до Конституції, які відповідали б європейським стандартам і цінностям, а права, свободи людини, демократія та верховенство права були б не формальними та двозначними, а виписаними як єдина думка, воля й дії для кожного українця та влади зокрема. Ми ще не знаємо всіх нюансів такого демократичного документа. Ми ніколи не жили в демократичному суспільстві, і нині воно таким не є, тому ми звернулися до Венеціанської комісії.

Як громадянин, політик і перший президент України я вже неодноразово давав оцінку ухваленому законопроекту про референдум. Але це була моя особиста думка — я не висловлював її від імені КА чи якоїсь іншої організації.

Конституційна асамблея не ухвалює закони, вона готує проекти. Закони ухвалює лише ВР за чинною Конституцією. Інша справа, чи може сьогодні бути поставленим питання про винесення пропозиції змін до Конституції. У силу її особливостей вона не є завершено легітимною. Чи довго ми можемо жити, не маючи справжньої, легітимної, Конституції як договору між суспільством і владою?. Адже саме такою вона має бути [хто ж представлятиме «високі договірні сторони»? – Ред.].

Верховна Рада збереться 12 числа, і ми побачимо, чи готова вона укласти такий договір. На мою думку, не готова. Виборчі проблеми, заяви під час кампанії та після виборів дають підставу говорити, що 300 голосів для ухвалення такого Основного закону, який би відповідав корінним стратегічним інтересам суспільства і який виконувала б влада, немає. То що нам робити? Жити за чинною нелегітимною Конституцією чи шукати інший спосіб ухвалення головного закону? Якщо звернутися до Конституції, стаття 5 зазначає: носієм суверенітету і джерелом влади є український народ. Чому народ не може визначити, який устрій і влада йому потрібні. Проживши 21 рік у державі, де постійно триває розподіл повноважень, боротьба між президентом і парламентом, люди не просто мають на це повне право, а й можуть це зробити. В усіх цивілізованих країнах передбачено безпосередню участь народу у вирішення свого майбутнього. Шляхи такої участі — два: вибори та референдум [конституанта? – Ред.]. До цього часу в нас не було закону про референдум. Коли постало питання про всесоюзний референдум, Горбачов та інші на з’їзді говорили про певні труднощі, адже йде парад суверенітетів, але закон про референдум потрібен. Михайло Сергійович сказав: «Якщо ми довіряємо радянському народові, то треба, щоб він мав можливість висловити свою волю». Закон про референдум, безперечно, має бути кращим, але жити без такого закону — обмежувати волю українського народу.

Ми боїмося, що на референдум можуть винести гострі питання: про союз Росії, України й Білорусі чи Митний союз (відповідну заяву вже зробив Віктор Медведчук. — Ред.), але я думаю, що люди, котрі можуть винести це на референдум, скажу недипломатично, не такі дурні, щоб не розуміти наслідків утягнення народу у протистояння. Референдум — дуже непроста форма волевиявлення. Винесення суперечливих питань на референдум, переклавши на людей відповідальність за їхнє розв’язання, може загострити ситуацію так, що від слів перейдуть до дій.

Подивіться на наслідки парламентських виборів, на Київ та інші регіони: народ перестав боятися влади. Це один із підсумків незалежного українського життя, і з часом це дедалі більше проглядатиметься. Приходитимуть нові покоління і ставитимуть питання по-іншому, і життя в них буде інакше: питання честі, гідності, відповідальності, патріотизму розумітимуть не формально, це буде глибоке переконання для нового покоління.

Не треба боятися українського народу. 1991 року, коли я запропонував винести питання про державну незалежність на всеукраїнський референдум, на Софійській площі зібралися патріоти, націонал-патріоти. Що вони тільки не казали про мене, стверджували, що народ буде за Радянський Союз! Мені навіть дзвонив Горбачов і казав, що 17 березня був референдум, на якому громадяни України проголосували за збереження СРСР як оновленої федерації. Тоді я відповів, що вірю українському народові. І не дарма: 90,34% (34 700 000 людей) проголосували за державну незалежність. Саме тому нині маємо Україну. Нам варто ставитися до проблеми, виходячи з її історичної важливості, і дивитися на перспективу.

Конституційна асамблея сформулює необхідні зміни й подасть їх Президентові, а він передасть Верховній Раді. Чи буде готовим парламент ухвалити такий документ, чи діятиме в силу амбіцій і філософії: «хай буде гірше, якщо не по-нашому». Я жодного слова не підпишу, якщо воно суперечитиме високим цінностям. Винести на референдум Конституцію — це не просто прочитати 150 сторінок одного правового конституційного тексту, а відповісти на запитання, в якій країні хочуть жити люди. Якщо народ проголосує за ту чи ту пропозицію, ми виконуватимемо його волю.

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ЗУМОВЛЕНІ НЕ НЕДОСКОНАЛІСТЮ КОНСТИТУЦІЇ. ВОНИ — В ЇЇ ІГНОРУВАННІ

Микола МЕЛЬНИК, науковий консультант Центру ім. Разумкова, член Конституційної асамблеї:

— Закон про референдум несе в собі небезпеку передусім для суспільства, держави і Конституції. Він, так би мовити, упритул їх не бачить і повністю ігнорує. Він установлює неконституційний порядок зміни Основного закону, зокрема виключає з нього парламент і Конституційний Суд. Також він передбачає можливість ухвалення на референдумі нової Конституції, ліквідуючи наявну особливу процедуру її підготовки, попереднього й остаточного схвалення. Усупереч Конституції закон вводить новий порядок набрання чинності законами та новою Конституцією. Дуже точну і ємку оцінку цього закону дав Віктор Мусіяка. Він сказав, що це такий явний антиконституційний акт, що з погляду Конституції його навіть законом назвати не можна.

За таких обставин КА, яка покликана бути головним суб’єктом у процесі підготовки змін до Конституції, може взагалі виявитися непотрібною.

Головних аргументів проти висловлення позиції асамблеї з питання закону про референдум було два: це питання політизує діяльність КА, і воно попередньо не було підготовлене для розгляду на КА. З одного боку, це справді так. Але з другого — із ухваленням цього закону кардинально змінився порядок внесення змін до чинної Конституції та ухвалення нової. Хоча б із цього питання КА могла висловитися, вказавши на чітку й однозначну конституційну позицію — на те, що Конституцію може бути змінено лише в порядку, передбаченому самою Конституцією, а не законом про референдум. Натомість більшість членів Конституційної асамблеї вирішила, що питання про закон про референдум має спочатку розглянути профільна комісія асамблеї, а тільки потім, можливо, — і КА.

Питання про вихід з асамблеї незалежних експертів варто ставити ширше — як узагалі буде використано КА: відповідно до цілей, які було задекларовано Президентом при її утворенні; для «освячення» конституційних змін, підготовлених кимось іншим; як ширму для прикриття прихованих від суспільства процесів, які стосуються зміни Конституції?

Певні симптоми щодо «освячення» уже з’явилися в діяльності КА. Йдеться про розгляд нею двох законопроектів щодо змін до Конституції: на засіданні у вересні щодо повноважень Рахункової палати, а на останньому засіданні — щодо питань судової влади. В обох випадках розглядали не власні напрацювання КА, а законопроекти, які «зайшли» зі сторони. Показовим є також те, що ініціатива розгляду цих проектів ішла не від Президента, який утворив КА, а від Кабміну та Адміністрації Президента (юридично глава держави і його Адміністрація — це абсолютно різні суб’єкти).

Водночас сьогодні ще залишаються причини вважати, що КА функціонуватиме відповідно до установчих цілей — підготовки концепції конституційної реформи та на її основі — законопроекту щодо змін до Конституції. Саме з цього я і виходжу, беручи участь у роботі КА. Вихід зі складу КА — це останній спосіб реагування на ситуацію в ній. На мій погляд, поки є можливість використовувати свій вплив на зміст діяльності КА, на її рішення, вносити свої пропозиції та обстоювати їх, це треба робити.

Основна робота Конституційної асамблеї полягає в підготовленні концепції змін до Конституції. Вона головним чином зосереджена в комісіях КА — за відповідними напрямками. Комісія з питань правосуддя, членом якої я є, уже підготувала концептуальні принципи конституційного реформування правосуддя. Точніше перший їхній варіант. Далі має йти робота над кожним засадничим положенням, інтегруванням його в загальну концепцію змін до Конституції, формулюванням конкретних конституційних новел.

Крім того, комісія розглянула підготовлений Адміністрацією Президента законопроект щодо посилення конституційних гарантій незалежності суддів. Вона визнала більшість головних положень цього проекту неприйнятними, юридично необѓрунтованими і такими, що можуть посилити політичну залежність суддів.

Робота в КА ще більше переконала мене в тому, що нинішні системні проблеми України зумовлені не недосконалістю Конституції. Вони зовсім в іншому — в ігноруванні Основного закону, у вихолощенні його правового змісту звичайними законами, у підміні положень, у нігілістичному ставленні до Конституції. У цілому ж проблема України — в її стратегічному курсі: вона стрімко йде від права і демократії. Тому не можна виключати, що розпочатий процес «модернізації Конституції» буде використано для створення конституційної основи саме для такого курсу. При цьому потрібно добре розуміти два важливі моменти. По-перше, за нинішньої ситуації в Україні навряд чи вдасться ухвалити Конституцію кращу, ніж та, яка сьогодні діє. По-друге, нова Конституція зовсім не означатиме початку нового життя в нашій країні, бо вона може виявитися Конституцією консервації нинішньої ситуації та повернення в минуле.

РЕФЕРЕНДУМ НЕ МОЖЕ ЗАМІНЮВАТИ РІШЕННЯ БІЛЬШОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Томас МАРКЕРТ, секретар Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанської):

— Сьогодні в Україні активно обговорюють нещодавно ухвалений закон про референдум. Це питання також дуже сильно хвилює Венеціанську комісію. Ми вже неодноразово озвучували свою думку, відповідно до якої конституційна реформа має базуватися на широкому консенсусі. Тому дуже важливо, щоб такі рішення ухвалювала більшість Верховної Ради. Утім, референдум не може замінювати рішення більшості ВР.

Загалом у нас позитивне враження від Конституційної асамблеї. Ми провели продуктивну дискусію та обмін думками щодо судової гілки влади — процес рухається.

Ми зацікавлені в якомога ширшій участі та залученні політичних сил і громадянського суспільства до цього процесу — обговорення конституційної реформи. Сподіваємося, що буде знайдено шляхи долучення опозиції до конституційної реформи.

Непокоїть нас питання про можливість внесення змін до Конституції референдумом: це має робити Верховна Рада, причому при досягненні консенсусу між владою та опозицією.

Чинна Конституція краща, ніж українські реалії, але в ній можна знайти недоліки: зокрема, слабким місцем є положення про судоустрій. Насамперед ідеться про пункт щодо призначення суддів, які мають пройти випробувальний термін — п’ять років, а тоді Верховна Рада затверджує їх на постійну роботу: тут є вплив на незалежність суддів. Наявну систему можна було б покращити завдяки переданню повноважень із призначення суддів від Верховної Ради до суддівського органу. Це може зняти політизацію судової системи, бо суддів призначатимуть самі судді. Очевидно, що таке питання не можна розв’язати впродовж одного дня чи тижня, це потрібно робити поступово.

По-друге, слабо виписані розділи про взаємини між гілками влади, Президентом, урядом і Верховною Радою. Проблемною є нинішня ситуація, коли глава держави здобув значні повноваження за рішенням Конституційного Суду: було б правильно, якби таке рішення було ухвалено Верховною Радою. Що ж до розподілу повноважень між Президентом і парламентом, тут потрібно було б передбачити більше стримувань і противаг, які б створювали гармонію й баланс.

Щодо закону про вибори, то не потрібно змінювати виборчої системи без досягнення консенсусу між владою та опозицією. Закон, ухвалений владою та опозицією, гірший за текст, який рекомендувала Венеціанська комісія.

Друга редакція закону про мови враховує рекомендації Венеціанської комісії. Що ж до захисту української та розвитку російської й інших мов, то це політичне питання, яке також потребує консенсусу між владою та опозицією.

Ми враховуємо конкретну ситуацію в країні, добре розбираємося, що тут відбувається, але, попри те, що не всі рекомендації Венеціанської комісії враховано, не судимо. Головне — тримати діалог відкритим.

12 грудня 2012 р.

//www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/chi-gotova-rada-uklasti-dogovir-mizh-suspilstvom-i-vladoyu

28.03.2013 Ігор Коліушко. Закон про референдум vs Конституційна асамблея. Що далі? 

05.02.2013 Джанні Букіккіо. Конституційна реформа має стати завданням Верховної Ради, а не референдуму 

14.01.2013 Микола Оніщук. Політики, які мають президентські амбіції об'єктивно зацікавлені в тому, щоб обсяг повноважень глави держави не зменшувався 

04.01.2013 Виктор Янукович. Вопрос о проведении конституционного референдума будет зависеть от характера предложенных изменений 

11.12.2012 Всеволод Речицький. Декілька міркувань щодо нового закону про референдум 

06.12.2012 Томас Маркерт. Закон про референдум... дає шлях процесу, який є неконституційним і сіє розбрат 

04.12.2012 Віктор Мусіяка. Закон про референдум - абсолютно антиконституційний акт 

01.12.2012 Олександр Мороз. Закон про референдум - шлях до диктатури 

23.11.2012 Мирослав Попович. Леонид Кравчук. Даже президент не может решать судьбу закона 

21.11.2012 Ігор Коліушко. Юлія Кириченко. Парламент схвалив неконституційний порядок зміни Конституції України 

26.06.2012 Леонід Кравчук. Якщо Верховна Рада не захоче прийняти нову Конституцію, тоді останнє слово за народом 

21.06.2012 Марина Ставнійчук. Очевидно, будет референдум по внесению изменений в Конституцию

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ /«День»