пʼятниця, 19 березня 2010 р.

Вдаримо конституантою по здачі національних інтересів


Сьогодні все частіше в опозиційних до команди Януковича колах обговорюють два питання: як запобігти здачі національних інтересів України "командою професіоналів"; і якою має бути об’єднавча ідея для роз’єднаних і взаємопоборюючих демократичних сил, що опинилися в опозиції.

На нашу думку, такою ідеєю може стати ініціатива прийняття нової редакції Конституції України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Оскільки саме нова конституція здатна скоротити перелік особливо проблемних питань, актуалізація яких при новій старій владі загрожує національним інтересам України.

До питань порядку денного конституційних змін належать:

1) переформулювання пункту перехідних положень конституції щодо тимчасового перебування іноземних військових формувань, розміщених на території України;

2) вдосконалення адміністративно-територіального устрою держави, у тому числі – в частині позбавлення особливого статусу російсько зорієнтованого Севастополя;

3) запровадження конституційної новели, відповідно до якої вступ України до міждержавних організацій здійснюється на підставі рішення всеукраїнського референдуму тощо.

Правовою основою для реалізації такої ідеї – є власне Конституція, рішення КС від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом), рішення КС від 16 квітня 2008 року №6-рп/2008 (справа про прийняття конституції та законів України на референдумі), закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".  

Варто відзначити, що соціальний запит на конституційні зміни на сьогодні існує.

Відповідно до соціологічного дослідження, проведеного у лютому 2010 року, на запитання "Чи підтримуєте Ви необхідність внесення змін до конституції?" – 63,6% респондентів дали ствердну відповідь, у той самий час лише 11,5% не підтримують ідеї конституційних змін.

Чи підтримуєте Ви необхідність внесення змін до конституції?
Дискутабельним є питання формату розробки конституційного проекту.

На нашу думку, зважаючи на високий ступінь конфліктності в середовищі різних демократичних середовищ, є кілька варіантів вирішення питання розробки нової редакції конституції.

Достатньо легким до реалізації можна визначити ініціювання всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо підтримки доопрацьованого проекту конституції  в редакції, запропонованій екс-президентом Ющенком.

Свого часу фракції ПР і БЮТ дружно "поховали" тоді ще "президентський" конституційний проект. Називались кілька формальних приводів його обструкції, хоча реальна причина – політичного характеру.

Разом з тим, даний конституційний проект є достатньо добре виписаний і встановлює збалансовану державно-управлінську модель. До того ж так чи інакше ющенківський конституційний проект пройшов достатньо широке експертне обговорення.

Щодо народного обговорення, то тут результати є значно скромнішими.

До того ж три ідеї, закладені у проекті – скасування депутатської недоторканості, вдосконалення системи місцевого самоврядування через збільшення повноважень органів самоврядування, повернення до мажоритарної системи на місцевих виборах – на сьогодні є найрейтинговішими.

Так, відповідно до згаданого нами опитування, зокрема, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування підтримують більш ніж 10 відсотків опитаних, впровадження мажоритарної системи виборів, обрання депутатів в округах, а не за партійними списками – 12,3%, скасування депутатської недоторканості – 62,1%.

Які зміни необхідно внести в Конституцію та закони України  найближчим часом? 
Очевидно, у нових умовах конституційний проект Ющенка повинен пройти певне коригування.

Зокрема, щодо вилучення норми про можливість утворення нових регіонів, внесення вищезгаданих новел щодо запобігання "здачі" національних інтересів тощо.

Інший варіант – створення демократичними силами групи конституційних змін, яка розробить і запропонує власний проект конституції.

Ризик такого формату – у затягуванні процесу розробки проекту, внутрішні протиріччя, і, звичайно, низький рівень суспільної легітимізації. 

Ще один варіант – скликання конституційних зборів, конституанти.

До речі, такий формат має дуже високу підтримку громадської думки.

Так, відповідно до згаданого нами соціологічного дослідження, на питання "Хто, на Вашу думку, має розробляти проект змін до Конституції України?" 39,3 відсотків респондентів назвали "спеціально створений колегіальний орган (конституанту)". Це при тому, що парламент як потенційного розробника конституційних змін – назвали 25,3%, президента – 12,6%, політичні партії – 3,1% .

Хто, на Вашу думку, має розробляти проект змін до Конституції України?
Очевидно, що скликання таких зборів можливе лише за умови прийняття відповідного закону.

До речі, сьогодні у ВР зареєстрований законопроект "Про процедуру підготовки проекту нової редакції Конституції України", поданий до ВРУ Томенком, Стецьківим, Стретовичем.

Цей проект, або аналогічний – може бути прийнятий парламентом і стати основою для розробки нової редакції конституції.

Звідки взяти голоси при голосуванні за даний законопроект і як мотивувати чинного президента Януковича його підписати? Це не такі складні питання, як видаються на перший погляд.

На нашу думку, проведення конституційної реформи може бути вигідне і … самому Януковичу. Владні проблеми, актуальні при Ющенку, при новому президентові – не розсмокталися.

Відверто антиконституційний шлях формування парламентської коаліції, реалізований командою Януковича, буде мати короткостроковий ефект. Ейфорія Партії регіонів, яка викликана законом про новий регламент, скоро мине.

Причому мине – саме тоді, коли "на індивідуальній основі" розпочнеться депутатський шантаж Януковича.

Тому, якщо команда президента дійсно хоче мати реальну владу в державі, то рано чи пізно повинна здійснити конституційну реформу. Реформу, яка б дозволила збалансувати владу в державі і мінімізувати ризики компетенційних спорів.

Конституційні збори для Януковича можуть бути достатньо привабливою альтернативою парламентським виборам.

З іншого боку, саме підготовка нової редакції конституції може бути майданчиком суспільної консолідації, про яку так багато говорив свого часу тоді ще кандидат у президенти Янукович.

Не дивлячись на політичні складнощі у скликанні конституанти, такий варіант внесення змін до конституції дозволяє уникнути традиційних супровідних змін в Україні.

Принаймні, це не буде продуктом камерного зібрання кількох сотень народних депутатів України – ні на стадії розробки, ні на стадії прийняття.

Адже наші депутати зазвичай мають слабку уяву про потреби своїх виборців, і розглядають конституцію лише як механізм збалансування власних політичних та бізнес-інтересів.

Ну, і прийматиметься не за одну ніч.

19 березня 2010 р.
Андрій Дуда, експерт Школи політичної аналітики, для УП

Немає коментарів: