Конституція і її цінність

У КС обговорили значення Основного Закону й можливість його змін. 

Судді Конституційного Суду визнають, що чинний Основний Закон містить низку неузгодженостей, які не завадило б виправити. Разом з тим багато експертів переконані, що проблема не в самих нормах, а в тому, як вони виконуються на практиці.

Згода на зміни

Напередодні Дня Конституції в КС відбувся круглий стіл, на якому нинішні та колишні судді разом з науковцями й експертами наголосили на цінності Основного Закону та намагалися визначитися, чи потрібно його змінювати. «Конституція виступає могутнім чинником консолідації та організації суспільства, фіксуючи основні засади, на яких воно побудоване, чітко визнаючи організацію й порядок функціонування державної влади, закріплюючи службову роль держави як відносно її власних громадян, так і будь-якої людини, що опиняється на її теренах», — відзначив у своєму виступі Голова КС Анатолій Головін.

Крім цього, на його думку, акт найвищої юридичної сили слугує стратегічним дороговказом подальшого поступу держави. «Для нас, юристів, особливо важливо усвідомлювати роль Конституції як фундаменту, на якому розбудовується система національного законодавства та здійснюється багатогранна діяльність щодо підтримки справедливості в суспільстві, забезпечення правопорядку», — наголосив очільник Суду.

Разом з тим А.Головін уважає, що в цій сфері існує чимало проблем. Тому Основний Закон може й повинен удосконалюватись, адже з часом удасться краще дослідити його природу та закономірності розвитку. Підтримує таку позицію й суддя КС Петро Стецюк. «Чинна Конституція — далеко не Святе Письмо. Документ створювали конкретні люди в непростій політичній ситуації, і цей документ, як показала практика, містить у собі чимало внутрішніх протиріч», — відзначив він.

Виконання важливіше за декларації

Поглянути на можливі зміни Основного Закону з точки зору доцільності нововведень запропонував науковий консультант із правових питань Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Микола Мельник. Він наголосив, що норми Конституції лише створюють передумови для розвитку держави, але її ефективність залежить від використання положень на практиці.

«Маючи приблизно однакові за змістом основні закони, різні країни Європи мають різну якість суспільного життя. Одні народи майже забезпечили собі щасливе існування, а інші безнадійно відстали в цьому процесі. Причина цього зрозуміла: головне, не те, що написано в Конституції, а як написане втілюється в життя, які цінності панують у суспільстві», — наголосив він. Як приклад М.Мельник навів Правила дорожнього руху, які практично однакові в усіх країнах світу, але при цьому ситуація на дорогах у них суттєво відрізняється.

На думку експерта, у суспільній свідомості укорінилася логічна помилка: мовляв, Конституція, яка не виконується, є недосконалою. М.Мельник переконаний, що це не так, тим паче, наш Основний Закон визнається міжнародними інституціями. «Причини проблем у нашій державі викликані не недосконалістю Конституції чи вичерпанням її ресурсу. Сьогодні не існує потреби в повномасштабній конституційній реформі», — робить висновок експерт. Крім цього, М.Мельник наголошує, що не бачить необхідності зміни Основного Закону й суспільство. Так, на початку червня УЦЕПД провів загальнонаціональне соціологічне опитування, в рамках якого респондентів запитували, якою є основна причина складної соціально-економічної ситуації в державі. Як наслідок, лише 4% громадян головною проблемою вважають недосконалість Конституції. Натомість третина сказала про високий рівень корупції, а майже половина вказала на неефективність влади.

Разом з тим М.Мельник визнає, що реформа можлива, а деякі зміни є навіть необхідними. Однак вносити їх можна лише тоді, коли це справді зумовлено необхідністю й обгрунтовано. Тому, за словами експерта, всім, хто береться до редагування Основного Закону, слід відповісти на запитання: які конкретно положення віджили своє? які положення не дають нашій країні прогресивно розвиватись? які положення не відповідають міжнародним стандартам? чому Конституція не діє належним чином?

Підтримує таку позицію й суддя КС у відставці Михайло Костицький. Він наголосив: коли мова йде про те, що певне положення акта найвищої юридичної сили не працює, цю тезу слід обгрунтувати висновками експертів. У той же час М.Костицький визнав, що робота над удосконаленням Основного Закону не повинна ніколи зупинятись. «Я підтримую роботу асамблеї як напрацювання певних позицій на перспективу», — відзначив промовець, але закликав не поспішати із запровадженням їх у життя.

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ, «ЗАКОН І БІЗНЕС» №27-28 (1066) 

05.07—13.07.2012

//zib.com.ua/ua/10414-problema_ukraini_ne_v_paganih_normah_konstitucii_a_v_nevikon.html

Іван Заєць: Конституційна Асамблея може бути перетворена на орган установчої влади

Конституційна асамблея - 
це трюк з явними цілями

Створивши Конституційну асамблею, нинішня влада започаткувала “новий спосіб ревізування Конституції”. 

Про це заявив на прес-конференції в УНІАН народний депутат України Павло Мовчан (депутатська група "Реформи заради майбутнього").

Він наголосив, що нинішня Конституція України “відповідає всім принципам європейських правових стандартів”. За його словами, “на сьогодні найголовніше - виконувати Конституцію, а не вносити зміни до неї”.

П.Мовчан зазначив, що вже перше засідання Конституційної асамблеї показало, що “знову хочуть запровадити той інструментарій, який би дав можливість абсолютизувати владу”.

Голова Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, доктор юридичних наук Василь Костицький наголосив, що нині чинна Конституція України “себе не вичерпала”. За його словами, на сьогодні “дійсно є проблеми з реалізацією Конституції, найбільше із статтею 8, яка визначає принцип верховенства права і яка визначає, що норми Конституції є нормами прямої дії”.

Він не відкидає можливості працювати над покращенням Конституції. При цьому зазначає: “Працювати над тим, щоб у майбутньому створити щось краще, звичайно, можна. Коли це відбудеться? Для мене це питання. Я не впевнений, що це має відбутися завтра. Я не бачу для цього політико-правових і економічних підстав”.

“Звичайно, конституційний процес безперервний, життя ставить нові вимоги. Але питання про те, чи треба ламати Конституцію, чи, може, треба створювати умови для того, щоб шукати ефективні шляхи реалізації чинної Конституції, воно, здається, не потребує відповіді і є для нас зрозумілим, бо основою стабільності держави є конституційна стабільність”, - підкреслив В.Костицький.

У свою чергу народний депутат Іван Заєць (фракція “Наша Україна - Народна самооборона”) наголосив, що створення Конституційної асамблеї призведе не до внесення змін до Конституції України, а створить нову Конституцію. Він підкреслив, що “велика загроза стоїть сьогодні над Конституцією - ця загроза йде від низького рівня політичної культури, моралі, від нерозуміння або небажання розуміти, що Конституція, законодавство і практика - це різні речі”.

При цьому депутат додав: “Треба підводити нашу практику під Конституцію, а не Конституцію підводити під цю мафіозну практику, яку ми сьогодні спостерігаємо в діяльності наших органів влади”.

За словами І.Зайця, якби справді “хотіли б підготувати зміни до Конституції, то не потрібно Конституційної асамблеї, а достатньо зібрати якусь робочу групу, у нас є багато конституціоналістів, які б дуже швидко напрацювали ці зміни і точково ми могли б внести їх у Конституцію”.

На його думку, сьогодні “йде велика гра навколо Конституційної асамблеї”, метою якої є “обійти парламент” при ухваленні змін до Конституції. Він зазначив, що шлях внесення таких змін залежатиме від результатів виборів у 2012 році до парламенту України.

“Якщо режиму Януковича вдасться сформувати конституційну більшість, то у мене немає жодного сумніву, що робота Конституційної асамблеї виллється у появу нової Конституції, і ця нова Конституція буде прийнята у ВР.

Але якщо 300 голосів не буде зібрано, тоді Конституційна асамблея якимись маніпулятивними засобами буде перетворена на представницький такий орган, орган установчий і буде задіяний народ, і народ на референдумі буде голосувати за цю Конституцію, яку вони собі створять для того, щоб перезаснувати державу, і для того, щоб закріпити себе на віки вічні при владі”, - заявив І.Заєць.

Громадянський та політичний діяч, Герой України Степан Хмара також вважає, що змінювати Конституцію – “це є дуже велика і небезпечна авантюра, яка може призвести фактично до ліквідації суверенітету України”. “І сама вже форма підготовки так званих змін до Конституції так званою Конституційною асамблеєю - це вже є закладений принцип шахрайства”, - підкреслив він.

За словами С.Хмари, Конституційна асамблея - “це є маріонетковий орган, створений при Президентові, і створений саме нинішньою владою”. Він додав, що “в цьому є велика загроза”.

С.Хмара також піддав критиці колишнього Президента України Леоніда Кравчука, який очолює цей орган. “Він (Л.Кравчук - УНІАН) нічого не зробив для України. Ця людина завжди була маріонеткою, яка пристосовувалася до панівної влади в Україні”, - сказав С.Хмара.

Він наголосив, що Конституцію України треба, “насамперед, виконувати, а не змінювати її за чиїмись примхами чи заради інтересів певних кланів”. За його словами, “змінюючи Конституцію, нинішня влада і певні сили з-поза меж України хотіли б таким чином послабити Українську державу і, врешті-решт, її зруйнувати”.

Народний депутат України Юрій Гнаткевич (фракція «БЮТ-Батьківщина”) наголосив, що від сьогоднішньої влади не можна очікувати “української політики”, оскільки “джерелом влади є український космополітичний пацанат, олігархат”. За його словами, рішення Конституційної асамблеї “будуть продиктовані Януковичем, а Януковичу продиктує пацанат і олігархат”. […]

28.06.2012 р.

//www.unian.ua/news/511924-politiki-konstitutsiyna-asambleya-tse-tryuk-z-yavnimi-tsilyami.html

Фото: Юрія Тивончука /ПРЕС-СЛУЖБА КНУ
//www.univ.kiev.ua/ua/news/3701/