Конституція і її цінність

У КС обговорили значення Основного Закону й можливість його змін. 

Судді Конституційного Суду визнають, що чинний Основний Закон містить низку неузгодженостей, які не завадило б виправити. Разом з тим багато експертів переконані, що проблема не в самих нормах, а в тому, як вони виконуються на практиці.

Згода на зміни

Напередодні Дня Конституції в КС відбувся круглий стіл, на якому нинішні та колишні судді разом з науковцями й експертами наголосили на цінності Основного Закону та намагалися визначитися, чи потрібно його змінювати. «Конституція виступає могутнім чинником консолідації та організації суспільства, фіксуючи основні засади, на яких воно побудоване, чітко визнаючи організацію й порядок функціонування державної влади, закріплюючи службову роль держави як відносно її власних громадян, так і будь-якої людини, що опиняється на її теренах», — відзначив у своєму виступі Голова КС Анатолій Головін.

Крім цього, на його думку, акт найвищої юридичної сили слугує стратегічним дороговказом подальшого поступу держави. «Для нас, юристів, особливо важливо усвідомлювати роль Конституції як фундаменту, на якому розбудовується система національного законодавства та здійснюється багатогранна діяльність щодо підтримки справедливості в суспільстві, забезпечення правопорядку», — наголосив очільник Суду.

Разом з тим А.Головін уважає, що в цій сфері існує чимало проблем. Тому Основний Закон може й повинен удосконалюватись, адже з часом удасться краще дослідити його природу та закономірності розвитку. Підтримує таку позицію й суддя КС Петро Стецюк. «Чинна Конституція — далеко не Святе Письмо. Документ створювали конкретні люди в непростій політичній ситуації, і цей документ, як показала практика, містить у собі чимало внутрішніх протиріч», — відзначив він.

Виконання важливіше за декларації

Поглянути на можливі зміни Основного Закону з точки зору доцільності нововведень запропонував науковий консультант із правових питань Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Микола Мельник. Він наголосив, що норми Конституції лише створюють передумови для розвитку держави, але її ефективність залежить від використання положень на практиці.

«Маючи приблизно однакові за змістом основні закони, різні країни Європи мають різну якість суспільного життя. Одні народи майже забезпечили собі щасливе існування, а інші безнадійно відстали в цьому процесі. Причина цього зрозуміла: головне, не те, що написано в Конституції, а як написане втілюється в життя, які цінності панують у суспільстві», — наголосив він. Як приклад М.Мельник навів Правила дорожнього руху, які практично однакові в усіх країнах світу, але при цьому ситуація на дорогах у них суттєво відрізняється.

На думку експерта, у суспільній свідомості укорінилася логічна помилка: мовляв, Конституція, яка не виконується, є недосконалою. М.Мельник переконаний, що це не так, тим паче, наш Основний Закон визнається міжнародними інституціями. «Причини проблем у нашій державі викликані не недосконалістю Конституції чи вичерпанням її ресурсу. Сьогодні не існує потреби в повномасштабній конституційній реформі», — робить висновок експерт. Крім цього, М.Мельник наголошує, що не бачить необхідності зміни Основного Закону й суспільство. Так, на початку червня УЦЕПД провів загальнонаціональне соціологічне опитування, в рамках якого респондентів запитували, якою є основна причина складної соціально-економічної ситуації в державі. Як наслідок, лише 4% громадян головною проблемою вважають недосконалість Конституції. Натомість третина сказала про високий рівень корупції, а майже половина вказала на неефективність влади.

Разом з тим М.Мельник визнає, що реформа можлива, а деякі зміни є навіть необхідними. Однак вносити їх можна лише тоді, коли це справді зумовлено необхідністю й обгрунтовано. Тому, за словами експерта, всім, хто береться до редагування Основного Закону, слід відповісти на запитання: які конкретно положення віджили своє? які положення не дають нашій країні прогресивно розвиватись? які положення не відповідають міжнародним стандартам? чому Конституція не діє належним чином?

Підтримує таку позицію й суддя КС у відставці Михайло Костицький. Він наголосив: коли мова йде про те, що певне положення акта найвищої юридичної сили не працює, цю тезу слід обгрунтувати висновками експертів. У той же час М.Костицький визнав, що робота над удосконаленням Основного Закону не повинна ніколи зупинятись. «Я підтримую роботу асамблеї як напрацювання певних позицій на перспективу», — відзначив промовець, але закликав не поспішати із запровадженням їх у життя.

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ, «ЗАКОН І БІЗНЕС» №27-28 (1066) 

05.07—13.07.2012

//zib.com.ua/ua/10414-problema_ukraini_ne_v_paganih_normah_konstitucii_a_v_nevikon.html