вівторок, 3 липня 2012 р.

Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України 2012




ПРО ВНУТРІШНЄ ТА ЗОВНІШНЄ
СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ
В 2012 РОЦІ

Щорічне Послання Президента України
до Верховної Ради України

Київ – 2012
(Витяг)

4. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС:
ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, МЕХАНІЗМИ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПОРОЗУМІННЯ І КОНСОЛІДАЦІЇ

Реформування системи суспільного врядування та державного управління має відбуватися на основі положень Конституції, визнаної і підтриманої Українським народом. Досягнення цієї мети, як свідчить досвід попередніх спроб організації конституційного процесу в Україні, залежить від дотримання принципів прозорості й легітимності і на етапі розроблення й обговорення пропозицій щодо конституційних змін, і під час затвердження остаточної редакції Основного Закону.

Водночас існування різних поглядів на основні питання конституційного права, вирішення складних колізій, пов’язаних із практичним застосуванням конституційних норм органами влади, вимагає консолідації наукової спільноти, зацікавлених політичних сил та організацій громадянського суспільства для забезпечення відкритого діалогу й створення механізму ухвалення консенсусних рішень під час роботи над оновленням Конституції України.

Ці принципи були враховані науково-експертною групою, яка на початку 2012 р. з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) запропонувала концепцію Конституційної Асамблеї – спеціального органу з підготовки проекту Основного Закону. Зокрема, фахівці-правознавці становлять не менше половини складу Асамблеї.

Водночас більшість членів Асамблеї затверджені Президентом на основі пропозицій від провідних наукових установ, університетів, політичних партій, що на виборах отримали підтримку не менше 100 тис. громадян, незалежних дослідних центрів і громадських організацій. Робота Конституційної Асамблеї передбачає розроблення та акумулювання різноманітних конституційних ініціатив, їхнє широке експертне й громадське обговорення з наступним узагальненням у системному законопроекті (законопроектах), який буде переданий Президентом на розгляд новому складу Верховної Ради України.

Таким чином, Конституційна Асамблея стане майданчиком для загальнонаціонального діалогу щодо змісту конституційних питань, а громадянське суспільство вперше за роки незалежності стане співавтором змін до Основного Закону країни.

Серед основних напрямів конституційного реформування варто виділити такі:

  • посилення конституційних гарантій прав і свобод людини;
  • створення конституційних засад для здійснення ефективного та справедливого, незалежного правосуддя;
  • зміцнення місцевого самоврядування: встановлення гарантій його інституційної та фінансової спроможності; розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування різного рівня; визначення місця та ролі органів самоорганізації населення в оновленій системі місцевого самоврядування;
  • удосконалення механізмів прямої демократії, у тому числі змістовного наповнення права громадян на всеукраїнському референдумі визначати та змінювати конституційний лад; ухвалювати закони України (вносити до них зміни); брати участь в управлінні державними справами;
  • удосконалення взаємодії між Парламентом, Главою держави та Урядом у спосіб деталізації та зміни процедур: підписання та оприлюднення прийнятих Верховною Радою законів (промульгація); застосування Президентом права вето до таких законів; скріплення підписами Прем’єр-міністра та відповідного міністра актів Президента (контрасигнація); скасування Президентом актів Кабінету Міністрів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій; схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів;
  • розширення підстав для конституційно-правової відповідальності Верховної Ради у разі її недієздатності; надання Верховній Раді можливості впливати на призначення членів Кабінету Міністрів та їх відставки, зокрема через запровадження процедури інтерпеляції; обмеження депутатської недоторканності та інших імунітетів за професійною ознакою;
  • встановлення норми про ухвалення Верховною Радою законів та інших актів більшістю від присутніх на засіданні народних депутатів за умови присутності не менше половини конституційного складу Верховної Ради.

Відновлення довіри громадян до конституційного процесу не обмежується роботою Конституційної Асамблеї. Конституційні норми прямої дії, особливо в частині прав і свобод громадян, мають бути основою рішень усіх органів влади. Конституційна реформа не досягне своїх цілей, якщо вона відбуватиметься з недотриманням чинних конституційних положень. Такий підхід не даватиме громадянам підстав вірити у щирість намірів щодо конституційної реформи, а також викликатиме глибокі сумніви щодо здатності політичних суб’єктів дотримуватися нових конституційних положень.

Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році: 
Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України.
– К.: НІСД, 2012. – 256 с.

© Національний інститут стратегічних досліджень, 2012
//www.niss.gov.ua/articles/859/

03.07.2012. Повний текст (256 сторінок):
//www.president.gov.ua/docs/posl.pdf

Модернізація - «по посланіям». Развод - «по понятіям»
Развод - «по понятіям». Модернізація - «по посланіям»
Команда Януковича вдруге заходиться…
Конституційний коловорот 
Модернізована опозиція
06.06.2013 Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України (витяг) 
03.07.2012 Вступне слово Президента України Віктора Януковича до щорічного послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України 
17.05.2012 Закон України. Про щорічне послання Президента України 
07.04.2011 Модернізація України - наш стратегічний вибір. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України (витяг)

1 коментар:

Вадим Мурачов сказав...

03.07.2012 | Віктор Янукович
Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році.
Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України

ТЕМАТИЧНА ДОПОВІДЬ
політико-правовий розвиток України
У загальноєвропєйському просторі

автори

В. М. ЯБЛОНСЬКИЙ заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат історичних наук, доцент (керівник )
П. А. БУРКОВСЬКИЙ заступник керівника аналітично-інформаційного відділу Національного інституту стратегічних досліджень
Ю. П. ГАРЯЧА заступник завідувача відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень
Д. М. ГОРЄЛОВ старший консультант сектору громадянського суспільства відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень
О. О. ДАНИЛЯК провідний спеціаліст сектору реформування політичної системи відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат наук з державного управління
Т. В. ДЖИГА головний консультант сектору реформування політичної системи відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат політичних наук
О. А. КОРНІЄВСЬКИЙ завідувач сектору громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук, доцент
Г. В. МАКАРОВ завідувач сектору суспільно-політичного проектування Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат політичних наук
Ю. В. ОПАЛЬКО консультант сектору громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень
М. Г. ОРЕЛ консультант сектору реформування політичної системи відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат наук з державного управління
І. А. ПАВЛЕНКО заступник завідувача відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат історичних наук
Г. О. ПАЛІЙ головний консультант сектору громадянського суспільства відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат політичних наук
Н. І. ПЕЛІВАНОВА старший науковий співробітник сектору громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень
А. Л. ПЕТРИЦЬКИЙ завідувач сектору відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень
М. М. РОЗУМНИЙ завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук, старший науковий співробітник
О. М. РУДНЄВА завідувач відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень, доктор юридичних наук
І. С. САЛО завідувач сектору реформування політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат політичних наук
Ю. В. ЯКИМЕНКО директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
О. Н. ЯРМИШ старший науковий співробітник сектору нормопроектної діяльності відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

При підготовці доповіді були враховані пропозиції
та зауваження експертів

І. Б. КОЛІУШКО голова правління Центру політико-правових реформ
Д. М. ЛУК’ЯНЕЦЬ доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»
С. Г. СТЕЦЕНКО завідувач кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Р. А. УСЕНКО завідувач сектору відділу державної правової політики Національного інституту стратегічних досліджень

http://www.president.gov.ua/docs/posl.pdf