Іван Заєць: Конституційна Асамблея може бути перетворена на орган установчої влади

Конституційна асамблея - 
це трюк з явними цілями

Створивши Конституційну асамблею, нинішня влада започаткувала “новий спосіб ревізування Конституції”. 

Про це заявив на прес-конференції в УНІАН народний депутат України Павло Мовчан (депутатська група "Реформи заради майбутнього").

Він наголосив, що нинішня Конституція України “відповідає всім принципам європейських правових стандартів”. За його словами, “на сьогодні найголовніше - виконувати Конституцію, а не вносити зміни до неї”.

П.Мовчан зазначив, що вже перше засідання Конституційної асамблеї показало, що “знову хочуть запровадити той інструментарій, який би дав можливість абсолютизувати владу”.

Голова Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, доктор юридичних наук Василь Костицький наголосив, що нині чинна Конституція України “себе не вичерпала”. За його словами, на сьогодні “дійсно є проблеми з реалізацією Конституції, найбільше із статтею 8, яка визначає принцип верховенства права і яка визначає, що норми Конституції є нормами прямої дії”.

Він не відкидає можливості працювати над покращенням Конституції. При цьому зазначає: “Працювати над тим, щоб у майбутньому створити щось краще, звичайно, можна. Коли це відбудеться? Для мене це питання. Я не впевнений, що це має відбутися завтра. Я не бачу для цього політико-правових і економічних підстав”.

“Звичайно, конституційний процес безперервний, життя ставить нові вимоги. Але питання про те, чи треба ламати Конституцію, чи, може, треба створювати умови для того, щоб шукати ефективні шляхи реалізації чинної Конституції, воно, здається, не потребує відповіді і є для нас зрозумілим, бо основою стабільності держави є конституційна стабільність”, - підкреслив В.Костицький.

У свою чергу народний депутат Іван Заєць (фракція “Наша Україна - Народна самооборона”) наголосив, що створення Конституційної асамблеї призведе не до внесення змін до Конституції України, а створить нову Конституцію. Він підкреслив, що “велика загроза стоїть сьогодні над Конституцією - ця загроза йде від низького рівня політичної культури, моралі, від нерозуміння або небажання розуміти, що Конституція, законодавство і практика - це різні речі”.

При цьому депутат додав: “Треба підводити нашу практику під Конституцію, а не Конституцію підводити під цю мафіозну практику, яку ми сьогодні спостерігаємо в діяльності наших органів влади”.

За словами І.Зайця, якби справді “хотіли б підготувати зміни до Конституції, то не потрібно Конституційної асамблеї, а достатньо зібрати якусь робочу групу, у нас є багато конституціоналістів, які б дуже швидко напрацювали ці зміни і точково ми могли б внести їх у Конституцію”.

На його думку, сьогодні “йде велика гра навколо Конституційної асамблеї”, метою якої є “обійти парламент” при ухваленні змін до Конституції. Він зазначив, що шлях внесення таких змін залежатиме від результатів виборів у 2012 році до парламенту України.

“Якщо режиму Януковича вдасться сформувати конституційну більшість, то у мене немає жодного сумніву, що робота Конституційної асамблеї виллється у появу нової Конституції, і ця нова Конституція буде прийнята у ВР.

Але якщо 300 голосів не буде зібрано, тоді Конституційна асамблея якимись маніпулятивними засобами буде перетворена на представницький такий орган, орган установчий і буде задіяний народ, і народ на референдумі буде голосувати за цю Конституцію, яку вони собі створять для того, щоб перезаснувати державу, і для того, щоб закріпити себе на віки вічні при владі”, - заявив І.Заєць.

Громадянський та політичний діяч, Герой України Степан Хмара також вважає, що змінювати Конституцію – “це є дуже велика і небезпечна авантюра, яка може призвести фактично до ліквідації суверенітету України”. “І сама вже форма підготовки так званих змін до Конституції так званою Конституційною асамблеєю - це вже є закладений принцип шахрайства”, - підкреслив він.

За словами С.Хмари, Конституційна асамблея - “це є маріонетковий орган, створений при Президентові, і створений саме нинішньою владою”. Він додав, що “в цьому є велика загроза”.

С.Хмара також піддав критиці колишнього Президента України Леоніда Кравчука, який очолює цей орган. “Він (Л.Кравчук - УНІАН) нічого не зробив для України. Ця людина завжди була маріонеткою, яка пристосовувалася до панівної влади в Україні”, - сказав С.Хмара.

Він наголосив, що Конституцію України треба, “насамперед, виконувати, а не змінювати її за чиїмись примхами чи заради інтересів певних кланів”. За його словами, “змінюючи Конституцію, нинішня влада і певні сили з-поза меж України хотіли б таким чином послабити Українську державу і, врешті-решт, її зруйнувати”.

Народний депутат України Юрій Гнаткевич (фракція «БЮТ-Батьківщина”) наголосив, що від сьогоднішньої влади не можна очікувати “української політики”, оскільки “джерелом влади є український космополітичний пацанат, олігархат”. За його словами, рішення Конституційної асамблеї “будуть продиктовані Януковичем, а Януковичу продиктує пацанат і олігархат”. […]

28.06.2012 р.

//www.unian.ua/news/511924-politiki-konstitutsiyna-asambleya-tse-tryuk-z-yavnimi-tsilyami.html

Фото: Юрія Тивончука /ПРЕС-СЛУЖБА КНУ
//www.univ.kiev.ua/ua/news/3701/

Степан Хмара: Тимошенко взагалі повинна зникнути

Циклічність політичної боротьби в Україні нікого не дивує. 

У нашої опозиції давно склалася традиція декларувати солодкі нереальні обіцянки, а, отримавши владу, про них швидко забувати. 

На цих «гойдалках» побував уже кожен з наших політиків-важкоатлетів. 

Про своє бачення причин і наслідків процесів у державі та про інше розповів в інтерв'ю ForUm'у український політик, правозахисник, політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України I, II і IV скликань Степан Хмара.

- Степане Ільковичу, Конституційний Суд України вже відкрив провадження у справі скасування політреформи-2004. На Ваш погляд, питання посилення президентської вертикалі зараз піднімається задля збалансування міжвладних стосунків чи чогось іншого?

- Важко сказати. Я не мав розмови з жодним з ініціаторів справи. Але, безперечно, Віктор Янукович хоче повернути собі всі повноваження Леоніда Кучми, які були передбачені Конституцією 1996 року.

Та зміни від 8 грудня 2004 року були абсолютно незаконними. То була наруга, не політичне, а політиканське рішення. У цій справі тут зіграли свою «велику» роль і Литвин, і всі, хто голосували. А тоді жодне питання окремо не голосувалося: змішали все і вся і прийняли скопом. Іншими словами, то був неконституційний фарс.

І знаєте що? Ось у мене виникає питання, чому Партія регіонів, яка має найбільшу фракцію у Верховній Раді, тільки зараз вперше підняла цю тему перед Конституційним Судом, якщо насправді все мало бути скасовано ще у 2005 році. Відповідь очевидна: те, що відбувається сьогодні, це не що інше як боротьба за узаконення вже узурпованих повноважень в одних руках. І ні про які благі наміри тут взагалі не йдеться.

- Часто можна почути, що повернення Президенту всіх повноважень, дозволить Віктору Януковичу цілком і повністю узурпувати владу і буде повторення «кучмізму». Скажіть, якщо все буде в одних руках - це може сколихнути народ, чи після подій 2004-го люди зневірені, розчаровані і збайдужілі?

- Людям не байдуже. Але ніколи не буває так, що революція триває постійно – вона хвилеподібна. Є певна амплітуда. Розумієте, має набиратися потенційна сила. І як буде поштовх – отримаємо вибух.

Завжди і всюди дії влади мають бути чітко відстеженні, бо як тільки-но їм захочеться перейти «червону лінію» - відразу треба зупиняти. У протидії владним зловживанням, насамперед, має бути активною та частина суспільства, яка себе вважає політичною, громадянською елітою. Тут також багато залежить від журналістського корпусу. І правники не мають стояти осторонь.

- Хто ця «політична еліта»?

- Це ті люди, які є активними в політиці. Вони є і у ВРУ, і поза парламентом. Якщо кожна група буде висловлювати свої позицію і зауваження, то можновладці мусять прислухатися. Це тільки дурна влада не рахується з громадською думкою.

- Було б логічно, якби зараз Віктор Ющенко займав активну політичну і громадянську позицію. Натомість, він, м’яко кажучи, то з’явиться, то зникне…

- Знаєте, не хочеться робити критичних зауважень. Так, якщо ви запитали…

… Однією з величезних помилок Віктора Ющенка було те, що він відразу після того, як став Президентом, не відмінив ту конституційну реформу, хоча йому нічого не заважало це зробити. Ющенко повинен був звернутися до КСУ, аби той розглянув на предмет законності внесення змін. І КСУ стовідсотково визнав би їх незаконними.

Ще одне. Наприкінці лютого 2005 року група народних депутатів (понад 80 чоловік, у тому числі всі, крім одного, бютівці) підготувала звернення до КСУ. Але, як тільки Юлія Володимирівна Тимошенко стала прем’єр-міністром, відразу дала розпорядження своїй правій руці Турчинову, заховати і не направляти його.

Я за своєю ініціативою почав збирати підписи, аби завершити процес, незалежно від кон’юнктури. Та депутати від БЮТ уже боялися підписуватися, бо не хотіли впасти в неласку до керівництва партії – через рік мали бути вибори.

Що стосується інших депутатів, то з комуністами я взагалі говорити не хотів і не хочу, бо це покидьки, які брутально і цинічно борються проти держави. «Регіони» ж тоді мали за ціль максимально обмежити права та повноваження Президента. Одним словом, всі керувалися власними інтересами. Мені так і не вдалося назбирати 45 необхідних підписів. Ось така була ситуація.

- Виходить, Ющенко міг уникнути подальшої війни Президент/прем’єр?

- Люди ж досі не розуміють, що і чому тоді відбувалося. Кажуть: «О, були вічні чвари між Президентом і прем’єром».

Після реформи більше влади було у прем’єр-міністра, тобто у Тимошенко. Вона робила дурниці та дуже небезпечні для України дії на кожному кроці. Звичайно, що Ющенко виступав тільки з критикою, бо з тими повноваженнями він не міг більше зробити.

Та згадайте, як прем’єр реагувала на зауваження! Який відразу був ґвалт! Який хай піднімала частина продажної преси, завданням якої було зомбувати людей: «Президент не дає працювати прем’єр-міністру».

Це ж абсолютно не відповідало дійсності. Прем’єр хотіла працювати тільки так, як сама собі уявляла. В її кабінеті більше як по року не було таких важливих людей як міністр фінансів, міністр оборони, міністр закордонних справ. Ось до цього й привели ті зміни Конституції, за які, до речі, голосувала і ПР.

Ось такий у нас парадокс. Усі керуються займаним кріслом і політичною доцільністю, а не буквою закону…

- І це вже традиція: незалежно від прізвищ, наші політики-важковаговики спочатку «на ура» щось відстоюють, а при владі – забувають…

- Так. Це дрібні люди. Така вже в нас якість політичного істеблішменту.

Знаєте, у нас величезний дефіцит політиків. А ті, хто себе вважають політиками, є простими політиканами, які живуть виключно сьогоднішнім днем, і керуються особистими або груповими вигодами. Хоча ця сьогоднішня вигода, завтра їм вилізе боком.

- Скажіть, а такі люди, як Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Давид Жванія та інші колишні соратники ще мають політичну перспективу, чи власноруч зруйнували себе?

- Жоден з тих, кого ви назвали, не може бути чиїмось політичним соратником. Ці люди не знають, що таке дружба, честь і гідність. Це політичні авантюристи, які зовсім не про Україну думають. Про Жванію я взагалі не хочу говорити, бо він заїда. Луценкові я також знаю ціну.

А Тимошенко взагалі повинна зникнути з політичної арени України. Юлія Володимирівна в політиці – це пряма перешкода до консолідації українських патріотичних сил. Вона для колотнечі має медійні та фінансові ресурси і можливості.

Тимошенко заманює до себе політиканів і створює ілюзію наявності якоїсь сили – лідера, який буцімто бореться за інтереси держави. Насправді її боротьбу за інтересі України нам доведеться ще довго кров’ю відхаркувати.

Ось згадайте хоча б газові угоди, якими Тимошенко підставила країну під ризик банкрутства. Їх потім вдало використали промосковські сили, щоб розвивати свою лінію. Здавалося б парадокс, та насправді дві ворогуючі сили, БЮТ і ПР, послідовно працювали проти держави: від одних мали кабальні газові угоди, від інших – «харківські домовленості».

- Цими днями в Україні було дуже багато гостей з РФ. Зокрема, Патріарх Московський і всієї Русі Кирило довго гостював і багато заявляв. Також був у нас Юрій Лужков…

- Я до них не маю жодних претензій. Вони відстоюють свої російські імперські інтереси і діють на шкоду Україні, яка для них не є рідною державою.

Натомість, до української влади в мене є величезні претензії. Обурюють її антиукраїнські дії, і те, що такі покидьки, як Лужков, приїздять до нас, і дозволяють собі говорити все, що заманеться.

Та хіба не зрозуміло, що згідно закону України, Лужков після тих провокаційних виступів мав бути негайно затриманий, і проти нього мала бути порушена кримінальна справа?! Ніякого імунітету він не має. Його можна було видворити в Росію і довічно заборонити ставати ногою на землю України.

Та для того, щоб це було зроблено, має бути українська влада, а її в нас немає. Нема в нас і СБУ. Тому і Кирило солов’єм співає, підводить до того, що ми слов’яно-християнська цивілізація, української культури нема, є тільки православна традиція. Зрозуміло, для чого ці пісеньки. Це боротьба проти української ідентичності, культури та історії. Кирило робить своє діло професійно і з допомогою нашої влади. Це взагалі ні в які рамки не входить.

До того ж, держава не мала права фінансувати його візит. Кирило релігійний діяч. У нас церква відділена від держави. Якщо ж він приїхав, як політичний діяч, то ви мені вибачте, та як це називається?..

І тут питання, де наші народні депутати-слуги народу, де Генпрокуратура?! Та копійки на тих міліціонерів, на трансляції та на заходи, на транспорт не мало піти! Це відверте зловживання – використання державного бюджету не за призначенням. Всі затрати мала фінансувати православна церква Московського патріархату.

А ось журналістський цех має дуже жорстко ці питання контролювати, бо на наших політиків, які більше думають про шкурні інтереси, надії мало.

- Не райдужно…

- Може й так. Але процес, який відбувається – цікавий.

- Тобто?

- Ми з вами можемо про все це говорити, і згодом ви опублікуєте це інтерв’ю у вашому ЗМІ. Для мене це щастя. Двадцять п’ять років тому я був за такими ґратами! А сьогодні я можу висловити свою думку, яка буде оприлюднена порядними ЗМІ, які є в Україні. Це вже дуже добре.

Кожен, хто дивиться, бачить і розуміє, повинен відчувати свою відповідальність та бути суспільно активним. Можливості для боротьби є. Просто нам треба більше організованості і сили волі.

Юлія Артамощенко, 02 серпня 2010 р.

//ua.for-ua.com/interview/2010/08/02/070402.html
Віталій Тарасенко. Український календар
//veselahata.com/2011/11/01/karikaturist-valerij-tarasenko/

Конституция Украины: менять или не менять?

28 июня 1996 года Верховная Рада Украины приняла новый Основной закон – первую Конституцию независимого украинского государства. В эту памятную ночь парламентарии нашли общий язык по всем спорным статьям проекта – о государственных символах у Украины, о государственном языке, о праве частной собственности в Украине.

Принятие Конституции закрепило правовые основы независимой Украины, ее суверенитет и территориальную целостность. В соответствии с Конституцией, день принятия Основного Закона является государственным праздником – Днем Конституции Украины.

Данная конституция действует и сегодня. Мы поинтересовались у наших экспертов, нужны ли изменения в Конституцию, и если да, то какие.

Политический деятель Степан Хмара считает недопустимым позволить самозванцам из Верховной Рады работать с Основным Законом Украины. Сначала необходимо провести парламентские выборы, после чего можно заняться Конституцией, которая, по словам Хмары, была самым наглым образом «опорочена» тогда еще помощником Президента Кучмы, а ныне – спикером ВР – Владимиром Литвином.

«Сегодня, пока не будет избран новый парламент на основании нового закона, нужно наложить табу на любые разговоры о новой Конституции, о внесении изменений в Конституцию. И чтобы люди про это знали. Потому что разные авантюристы под видом различных проектов пытаются сбить людей с толку. В Украине сейчас нет парламента, это бутафория. И давать им право вносить изменения в Конституцию или принимать новую – это катастрофа. Конституция 1996 года – это хорошая Конституция, которая была опорочена незаконным путем. Литвин провел незаконным путем ломание через колено Конституции 1996 года. Нынешнему парламенту опасно доверять принятие любых законов: там все живое умерло, а весь бурьян вылез на поверхность. Опасные авантюристы хотят провести в Конституцию свои бандитские намерения», – предупреждает диссидент.

«Конституция – это договор между обществом и властью: что власть будет делать в отношении интересов граждан», – напоминает представитель фракции НУ-НС Николай Катеринчук. Как и Хмара, он тоже видит ряд положительных моментов в Конституции 1996 года. Однако от «совковости», которая присуща документу, следует поскорее избавиться, т.к. современная Украина нуждается в более либеральных конституционных нормах.

«На сегодняшний день большинство норм, которые называются «права граждан», являются декларативными, и их нужно ставить в реальную плоскость. Это Конституция, которая писалась в эпоху развала Советского Союза. В принципе, она неплохо выписана, но она все-таки больше имеет уклон социал-популизма. А нам нужна либеральная экономика и либеральная Конституция. Поэтому некоторые нормы, которые касаются прав людей, должны быть выписаны более четко и не носить декларативный характер», – подчеркнул нардеп.

Компартия Украины, представителем которой является Алла Александровская, уже выносила на рассмотрение свой вариант Конституции. Однако в условиях современного буржуазного общества, увы, предложенный КПУ Закон вряд ли будет оценен властью. Тем не менее, цель №1 – по возможности максимально приблизить народ к формированию в стране органов власти.

«Сегодня власть безответственна: вроде бы Президент является Гарантом, вроде бы Кабмин должен что-то делать, Верховная Рада. А люди не могут реально повлиять ни на правительство, ни на Президента, ни на Верховную Раду. Раз в 5 лет выборы – это совсем не то, что нужно. Поэтому Конституцию, конечно, нужно менять. Есть вариант Конституции, предложенный коммунистами. Мы понимаем, что в буржуазном обществе Конституция, которую предлагают коммунисты, конечно, властью поддерживаться не будет, – считает политик. – Народом будет поддерживаться, потому что народ должен увидеть в нашей Конституции свой интерес, который связан с тем, что люди будут иметь работу и ответственную власть. Мы эту Конституцию опубликовали. Мы говорим о необходимости усиления сегодня, хотя бы в этом буржуазном обществе, роли парламента как коллективного органа, который формируется все-таки народом. За парламентскую республику мы выступаем однозначно, и на поправки, которые вносятся в Конституцию, мы смотрим под этим углом зрения – насколько власть становится более ответственной перед народом, и насколько усиливаются реально права людей».

«Наша Конституция не хуже, чем Конституция любой самой демократической страны», – спешит утешить Александровскую народный депутат от Блока Литвина Олег Зарубинский. Так, по словам нардепа, работать нужно не над самим документом, а над выполнением конституционных норм чиновниками. Выходит, разруха в головах, а не в законах?..

«У нас хорошая Конституция – это первый постулат. Второе – стремление кардинально изменить Конституцию может привести к реализации фразы, когда в посудной лавке оказывается слон с последующими результатами. Поэтому проблемы в Конституции как в таковой нет, есть проблемы в законопослушности. Прежде всего тех, кто наделен властью. В содержательном плане изменять Конституцию не нужно, нужно внести точечные изменения. Прежде всего, по моему мнению, это должно касаться органов местного самоуправления и их функций. То есть не надо делать новую редакцию Конституции, не надо переписывать ее. Еще раз повторяю: не нужно проблемы сваливать на Конституцию», – настаивает Зарубинский.

С литвиновцем солидарен представитель БЮТ Анатолий Семинога. Пренебрежение Президентом, правительством и парламентом Основного закона – залог коррумпированности всей вертикали власти. Также, по мнению Семиноги, во внесении изменений в Конституцию должны принимать непосредственное участие граждане Украины. И пока не будет проведен референдум, вопрос должен оставаться закрытым.

«Прежде всего должна выполняться Конституция, которая есть. Я уверен, что власть ее должна выполнять. И Президент должен демонстрировать и политикам, и всем гражданам, как должна выполняться Конституция. К сожалению, сегодня Конституция у нас не выполняется. И Президент, и Кабмин демонстрируют пренебрежение нормами Конституции, что приводит к коррупции и невыполнению законов, которые есть в Украине. Изменять Конституцию или нет – это зависит от того, что мы хотим видеть в нашей стране. Наша политсила предлагала следующую форму изменений в Конституцию в случае их необходимости. Прежде всего, об этом необходимо спросить на референдуме у общественности. Граждане должны определиться, какая форма правления нам необходима в стране. И уже после референдума заказать юристам под выбранную систему правления разработать изменения в Конституцию. Затем общенародно обсудить эти изменения. А уже затем Верховная Рада должна внести эти изменения в Конституцию в зависимости от того, какую модель власти видят наши граждане в нашей стране», – делится мыслями бютовец.

Главной поправкой в Основном Законе Украины должен стать запрет ряду политиков занимать должность Главы государства. Депутат-регионал Михаил Чечетов приходит в ужас от одной мысли, что «оранжевые» опять дорвутся до власти и страна вернется в состояние коллапса. Безусловно, когда речь заходит о Конституции, без мнения граждан обойтись никак нельзя. А они, по словам Чечетова, выступают за законное усиление президентских полномочий.

«Конституция должна быть такой, чтобы люди не страдали от того, что ненормальные политики иногда приходят к власти на обмане. Где гарантия того, что после каденции Януковича к власти опять не придут политики в стиле а-ля Ющенко или Тимошенко и опять не начнут чудить, опираясь на несовершенную Конституцию? Если бы такие люди, как Янукович, лет 50 были у власти, то тогда и никакую Конституцию менять не надо было бы. В этой Конституции все работает, как часы. Поэтому народ должен быть уверен в том, что какие бы чудаки ни пришли к власти, их чудачества не пройдут – Конституция не позволит этого. Поэтому нужно завершить конституционный процесс. Возникает вопрос – в какую сторону: в сторону усиления власти президентской, парламентской и т.д.? А об этом надо спросить у людей. Я бываю по работе в различных регионах, и у людей суть их пожеланий сводится к одному: ни в коем случае не должна быть ослаблена власть Президента. Это просьба народа. Власть должна быть сильная, но демократическая. Никто не говорит, что в Америке слабая власть. Она сильная, но она демократическая, не авторитарная», – привел пример регионал.

Константин Харченко, 26.06.2010

//www.from-ua.com/politics/daa16a7c7f7d6.html

Высокая оценка Европой Конституции 1996 года – это миф