Юрій Шемшученко. Наукові засади конституційної реформи в Україні

26 червня 2013 р. відбулось засідання Президії Національної академії наук України, на якому Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, заступник Голови Конституційної Асамблеї, академік НАН України Ю.С. Шемшученко виступив з доповіддю на тему: «Наукові засади конституційної реформи в Україні».

В обговоренні доповіді взяли участь: А.О. Селіванов , доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Голова Комісії Конституційної Асамблеї; А.В. Єрмолаєв, директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України [Голова Комісії Конституційної Асамблеї]; І.С. Гриценко, декан юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор [член Конституційної Асамблеї]; О.В. Скрипнюк , провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Голова Комісії Конституційної Асамблеї. Із заключним словом на засіданні Президії НАН України виступив президент Національної академії наук України, академік НАН України Б.Є. Патон.

За підсумками розгляду доповіді академіка НАН України Ю.С. Шемшученка та її обговорення Президія НАН України прийняла постанову наступного змісту:

Президія НАН України відзначає, що подальший розвиток України як демократичної, правової, соціальної держави зумовлює необхідність належного наукового забезпечення процесу творення національного конституційного законодавства з урахуванням європейського і світового досвіду сучасного конституціоналізму.

Прийнята у червні 1996 року Конституція України стала основою правової системи країни, правовим базисом формування і вдосконалення інститутів державної влади, становлення громадянського суспільства. У ній з урахуванням європейських стандартів демократичної держави та історичного досвіду конституціоналізму було відображено стан розвитку українського суспільства і держави, визначено засади конституційного ладу України, закріплено основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

Водночас, практика реалізації чинного Основного Закону засвідчила наявність у ньому певних проблемних положень, що не дозволяли органам державної влади адекватно реагувати на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси. Крім того, внесення змін до Конституції України у 2004 році в умовах гострої суспільно-політичної кризи призвело до суттєвого розбалансування механізму державної влади. І, хоча у 2010 р. ці зміни Конституційним Судом України були визнані неконституційними, все ще залишається актуальною проблема здійснення конституційно-правової модернізації, що зумовлює необхідність чіткого окреслення наукових засад конституційної реформи в Україні.

З метою наукового забезпечення процесу конституційного реформування в Україні, розробки пропозицій щодо вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин, установи та провідні вчені НАН України беруть активну участь у діяльності Конституційної Асамблеї – спеціального допоміжного органу при Президентові України, утвореного для підготовки законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 21.02.2011 № 224/2011 «Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї» Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України здійснював аналітичне супроводження діяльності Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї. Створена при Інституті група наукових консультантів з питань реформування Конституції України під керівництвом академіка НАН України Ю.С. Шемшученка підготувала проекти Концепції формування Конституційної Асамблеї та Положення про Конституційну Асамблею.

Згідно з Указом Президента України від 17.05.2012 № 328/2012 «Про Конституційну Асамблею» до складу Конституційної Асамблеї увійшли 25 авторитетних учених НАН України, в тому числі 15 академіків і членів-кореспондентів НАН України, які беруть участь у роботі відповідних комісій Конституційної Асамблеї з розробки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України на основі узагальнення практики реалізації Основного Закону України.

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України спільно з Національною академією правових наук України, Національним інститутом стратегічних досліджень, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка здійснюють науково-консультативне забезпечення діяльності Конституційної Асамблеї. Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського здійснюється науково-інформаційне забезпечення діяльності Асамблеї.

Теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації учених НАН України з проблем конституційного будівництва в Україні знайшли відображення у фундаментальних працях, зокрема: «Джерела конституційного права України» (академік НАН України Ю.С. Шемшученко, О.І. Ющик), «Конституції і конституційні акти України. Істрія і сучасність. (До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України)» (академік НАН України Ю.С. Шемшученко), «Проблеми сучасного українського конституціоналізму» (за ред. академіка НАН України В.Я. Тація), «Конституція України. Науково-практичний коментар» (за ред. академіка НАН України В.Я. Тація), «Правовая система Украины: история, состояние и перспективы» у 5 т. (академік НАН України В.Я.Тацій, у співавт.), «Мала енциклопедія конституційного права» (за ред. Ю.Л. Бошицького).

Фахівцями НАН України підготовлено низку аналітичних матеріалів з проблем конституційної реформи для Конституційної Асамблеї; проведено наукові заходи за участю представників органів державної влади України, серед яких: круглий стіл «Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності» (21.02.2012), наукові конференції «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» (23.05.2013), «Сучасний конституціоналізм: актуальніпроблеми теорії та практики» (25.06.2013); розроблено пропозиції до проекту концепції внесення змін і доповнень до чинної Конституції України.

Досвід участі представників академічної науки в процесі конституційного реформування показує, що наукове забезпечення конституційно-правової модернізації має ґрунтуватися на засадах глибокого опанування теорії сучасного конституціоналізму, всебічного аналізу практики взаємодії України з міжнародними інституціями в питаннях конституційної реформи, творчого осягнення здобутків європейського правового і політичного простору, інтегруватися до якого прагне Україна. Це дозволить визначити оптимальні шляхи конституційного будівництва, які б органічно поєднували кращі зарубіжні напрацювання в цій галузі й усталені вітчизняні правові традиції.

Разом з тим потребує посилення координація творчої взаємодії Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з Національною академією правових наук України та Інститутом законодавства Верховної Ради України щодо вироблення узгоджених концептуальних підходів та прогнозів розвитку конституційного процесу в Україні, забезпечення його належної наукової обґрунтованості.

Президія НАН України постановляє:

1. Доповідь академіка НАН України Ю.С. Шемшученка «Засади конституційної реформи в Україні» взяти до відома.

2. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (академік НАН України Ю.С.Шемшученко):

2.1. Спільно з іншими представниками НАН України в Конституційній Асамблеї взяти активну участь у підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України».

2.2. З метою забезпечення наукового осмислення актуальних проблем та перспектив розвитку вітчизняного конституціоналізму у взаємодії з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (академік НАН України Ю.А. Левенець), Інститутом економіко-правових досліджень НАН України (академік НАН України В.К. Мамутов), Інститутом законодавства Верховної Ради України (член-кореспондент НАН України О.Л. Копиленко), заінтересованими установами Національної академії правових наук України (академік НАН України В.Я. Тацій) здійснити протягом 2013 – 2014 років наукові дослідження за напрямами:

– теоретико-прикладні проблеми конституційної реформи в Україні в контексті європейських правових традицій;

– стан і перспективи розвитку конституційного законодавства України;

– політико-правові аспекти адміністративної та адміністративно-територіальної реформ в Україні.

2.3. Підготувати й опублікувати у 2013 році:

– колективну монографію «Проблеми теорії конституційного права України» (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка);

– індивідуальні монографії «Суверенітет: проблеми теорії та практики (конституційно-правові аспекти)» (І.А. Куян), «Теоретико-правові основи введення закону в дію» (М.О.Теплюк);

– вибрані праці члена-кореспондента НАН України В.Ф. Погорілка (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка);

– матеріали наукових конференцій «Сучасний конституціоналізм: актуальні проблеми теорії та практики» (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка), «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» (за ред. члена-кореспондента НАПрН України Н.М. Оніщенко).

2.4. Провести у ІІ півріччі 2013 р. розширене засідання Вченої ради Інституту на тему: «Наукова спадщина члена-кореспондента НАН України В.Ф. Погорілка в контексті розвитку українського конституціоналізму (до 75-річчя від дня народження)».

3. Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського (В.І. Попик) забезпечити видання інформаційно-аналітичного бюлетеня «Конституційна Асамблея: політико-правові аспекти діяльності», його адресне поширення органам державної влади та управління, членам Конституційної Асамблеї, громадським організаціям, представникам науково-експертного середовища.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Відділення історії, філософії та права НАН України (академік НАН України О.С. Онищенко) та Науково-організаційний відділ Президії НАН України (член-кореспондент НАН України В.Л. Богданов).

26 червня 2013 року

http://idpnan.in.ua/provedeni_zahodi_2013.html

Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» 2013 

Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний конституціоналізм: актуальні проблеми теорії і практики (До 17-ї річниці Конституції України)» 2013

Міжнародна науково-практична конференція «Права людини в сучасному світі» (резолюція) 2013 

Указ Президента України №93/2013 Про відзначення 17-ї річниці Конституції України

Андрій Єрмолаєв. Пропонується запровадити положення, яке б дозволило Президенту України реалізовувати функції політичного арбітражу

(IV) Засідання Конституційної Асамблеї,

Комісія з питань організації державної влади,

співдоповідь про проект Концепції внесення

змін до Конституції України

– Доброго дня, шановні колеги. Проведена серйозна робота нашою Комісією стосовно внесення пропозицій до спільного проекту Концепції з питань організації державної влади, пошуку більш оптимальних ефективних моделей.

Відразу хочу відзначити, що складність нашої роботи, до речі, як зазначалося на початку діяльності, полягає в тому, що ці питання завжди у фокусі уваги, надзвичайно міфологізовані та політизовані. Крім того не секрет, що значною мірою вирішення питання оптимальної організації державної влади залежить не лише від думки експертів та іноземного досвіду, який можна враховувати, а у першу чергу від результату політичного діалогу, політичного компромісу, готовності до певної самоорганізації і, що не менш важливо від суспільної підтримки тієї чи іншої форми організації державної влади.

Хочу нагадати, що за підсумками роботи ми будемо направляти наш документ до Президента на розгляд для продовження діалогу і нас чекатиме щодо більшості питань ще й всенародне обговорення, коли ми отримаємо громадську думку з цього приводу. І лише потім ми вийдемо на легітимне рішення стосовно нової редакції Конституції.

У ході нашої дискусії вносилися різні пропозиції стосовно того, якою може бути оптимальна організація органів державної влади. Тут досить широкий діапазон -– від повноцінної, чисто парламентської моделі, до сильної президентської влади, президентської вертикалі. Були серйозні напрацювання стосовно можливості реорганізації парламенту у двопалатний парламент. І в підсумку можна говорити про те, що, як мінімум, чотири підходи розглядалися як такі, які можуть обговорюватися.

Але хочу зазначити, що з точки зору пошуку фахового компромісу і досвіду Комісія напрацювала єдиний варіант, який сьогодні вноситься на ваш розгляд. Водночас я вношу пропозицію, по-перше, врахувати і заслухати ті ініціативи і пропозиції, які ми мали в ході роботи Комісії, оскільки я не виключаю, що будуть й інші аргументовані думки стосовно форм організації державної влади. По-друге, можливо, доопрацьовуючи Концепцію вже як цілісний документ на осінь, врахувати такі напрацювання як додатки, тому що попереду ще політичні дискусії і пошуки суспільної згоди, врешті-решт, на те, яка буде форма організації державної влади в новій Конституції.

Дозвольте перейти до викладення погодженого варіанту змін, який пропонує увесь склад нашої Комісії на основі широкого компромісу в рамках її діяльності.

Перше. У розділі Конституції "Верховна Рада України" виходимо з того, що серед причин, які зумовлюють необхідність змін, є необхідність встановлення норм, що стосуються взаємодії між Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, стосовно формування та відповідальності вищих органів державної влади, умов дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, процедур, пов'язаних із набуттям чинності законами України.

Друге. Необхідність оновлення норм, що стосуються функціонування інститутів парламентаризму, зокрема, щодо обсягу недоторканності народних депутатів України, недієвості механізму забезпечення особистої їх відповідальності за ухвалені рішення, неврегульованості дотримання принципів несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності тощо.

Що пропонується:

1. Конкретизувати повноваження Верховної Ради України щодо формування Кабінету Міністрів і контролю за його діяльністю, розгляд питання про вотум довіри і вотум недовіри.

2. Обмежити недоторканність народних депутатів України виключно обсягом, визначеним Конституцією України. Це питання більш деталізовано викладено у відповідному документі. Я буду економити час, якщо ви дозволите.

3. Запровадити процедуру інтерпеляції, яка передбачає проведення за ініціативою визначеної групи народних депутатів України обов'язкових слухань з питань діяльності Кабінету Міністрів України та його окремого члена та можливої його відставки.

4. Передбачити, що Президент України припиняє повноваження Верховної Ради України з підстав несформування персонального складу Кабінету Міністрів України у визначений Конституцією України строк. Повноваження парламенту можуть бути також припинені рішенням Верховної Ради України, яке повинно бути підтримане не менш як двома третинами від її конституційного складу.

5. Право законодавчої ініціативи надати Президенту України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

6. Право законодавчої ініціативи щодо внесення проекту закону щодо Державного бюджету України та змін до нього має належати виключно Кабінету Міністрів України.

7. Уточнити процедуру, за якою Президент України підписує та офіційно оприлюднює закон або використовує право вето. Встановити норму, за якою у разі, якщо Президент України не промульгує закон у 15-денний строк, то такий закон набуває чинності після завершення зазначеного строку.

8. Запровадити нову класифікацію законів на конституційні та звичайні. До конституційних законів необхідно віднести закони про внесення змін до Конституції України, закони про державні символи України та деякі інші особливо важливі для функціонування державного механізму закони.

Стосовно п'ятого розділу "Президент України". У сучасних конституційно-правових реаліях Президент України займає особливе місце в державному механізмі, але за змістом своїх повноважень Президент України наближений до виконавчої влади. Тому необхідно створити належні правові умови для збалансованого і ефективного функціонування змішаної форми державного правління на основі більш чіткого визначення повноважень Президента України та механізмів їх реалізації. Зокрема, потребують уточнення повноваження глави держави у взаємовідносинах з парламентом, Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади і судами.

Що пропонується у варіанті для проекту Концепції.

Перше. Підтвердити конституційно-правовий статус Президента України як глави держави, що виступає від її імені, гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України та міжнародних договорів України, прав і свобод людини і громадянина. Пропонується запровадити положення, яке б дозволило Президенту України реалізовувати функції політичного арбітражу.

Друге. Уточнити застереження щодо того, що одна і та ж особа не може бути Президентом України більш ніж два строки підряд. Це положення має діяти стосовно конкретної особи, незалежно від факту внесення змін до Конституції України.

Третє. Уточнити в якості підстави для усунення Президента України з поста в порядку імпічменту вчинення ним злочину. Я не буду деталізувати. Все це викладено.

Четверте. Встановити такі інституційні повноваження Президента України. Вносити відповідні подання щодо формування Кабінету Міністрів України. Призначати на рівні областей, міст Києва, Севастополя за поданням Уряду глав місцевих державних адміністрацій, які здійснюватимуть контрольно-наглядові функції щодо додержання Конституції України, законів України, прав і свобод людини і громадянина. За згодою Верховної Ради України призначати і звільняти з посади Генерального прокурора України, Голову Служби безпеки України, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України. Призначати та звільняти з посад половину складу ради Національного банку України, половину складу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, вносити до Верховної Ради України кандидатуру на посаду Голови Національного банку України, а також брати участь у формуванні персонального складу Конституційного Суду України.

У сфері національної безпеки і зовнішньої політики: очолювати Раду національної безпеки і оборони України та формувати її персональний склад, здійснювати представництво держави у міжнародних відносинах, укладати міждержавні договори України, призначати та звільняти глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймати вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

Щодо парламенту. Президент України має право законодавчої ініціативи, протягом 15 діб підписує та офіційно оприлюднює прийняті Верховною Радою України закони та має право повернути прийнятий закон на доопрацювання із зауваженнями, крім конституційних, припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України.

Наділений повноваженнями призначати на посади суддів судів загальної юрисдикції на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції.

Пропонується також визначити конкретний перелік актів Президента України, які скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за його виконання, – контрасигнування.

Ввести поділ повноважень Президента України на такі, що здійснюються самостійно, здійснюються за поданням Кабінету Міністрів України, набувають чинності за умови контрасигнації.

Шостий розділ "Кабінет Міністрів України". Однією з ключових проблем організації державної влади в Україні є недостатня самостійність Кабінету Міністрів України щодо здійснення політики в умовах існуючої системи розподілу повноважень і пов'язаної з цим проблеми ефективності всієї системи державного управління. Проблема відповідальності Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України пов'язана з практикою реалізації основоположних елементів в роботі Уряду, схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України. У цьому контексті потребують перегляду процедури призначення та звільнення Прем'єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Пропонуються шляхи розв'язання цієї проблеми. Узагальнюючи існуючий статус Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, пропонується змінити окремі положення цього розділу. Зокрема, надати більш впливову роль парламенту у формуванні Кабінету Міністрів України, що буде здійснюватися нею за процедурою конструктивного вотуму.

Друге. Передбачити, що взаємовідносини Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України забезпечуються шляхом схвалення більшістю народних депутатів України Програми діяльності Кабінету Міністрів України одночасно з формуванням складу Кабінету Міністрів України у визначений Конституцією України строк. Встановити норму, згідно з якою у випадку несформування Кабінету Міністрів України у визначені Конституцією України строки Президент України достроково припиняє повноваження парламенту та призначає технічний Уряд до сформування новообраною Верховною Радою України нового складу Кабінету Міністрів України. Припинення повноважень Уряду, його відправлення або окремих членів Кабінету Міністрів України у відставку має належати до повноважень Верховної Ради України. Кабінет Міністрів України складає повноваження у зв'язку з обранням парламенту нового скликання. Пропонується надати Прем'єр-міністру України права вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо припинення повноважень окремих членів Кабінету Міністрів України.

Передбачити виокремлення з системи органів виконавчої влади, органи охорони правопорядку, завданням яких є захист прав і свобод людини і громадянина, забезпечення їх недоторканності, безпеки, охорони національної, громадської безпеки, захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, запобігання та протидія злочинності.

Виписати порядок застосування посадовими особами органів охорони правопорядку примусових заходів лише на підставі закону з метою захисту від протиправних посягань на життя і здоров'я людини, її прав і свобод, власності, національну та громадську безпеку, при дотриманні критерію "необхідності в демократичному суспільстві".

Запровадити принцип деполітизації та позапартійності працівників органів охорони правопорядку, що означатиме для них неможливість належати до будь-яких політичних партій чи рухів, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях.

Запровадити поняття "публічна адміністрація", яке включатиме міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад.

Увести поняття "публічна служба", до корпусу якої мають належати службовці, які виконують свої повноваження на професійній основі і забезпечують реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

Шановні члени Конституційної Асамблеї! Цей варіант отримав найбільшу підтримку Комісії. Ми пропонуємо розділи, які ми зараз будемо розглядати, взяти за основу. Водночас я хочу повторити свою пропозицію, що ми вважаємо за доцільне розглянути й інші підходи, оскільки має бути серйозна політична дискусія з цих питань. Великою мірою робота над Конституцією буде залежати від того, чи буде порозуміння між фахівцями, науковцями, експертами, політичними суб'єктами і нашим суспільством.

Дуже важливо, щоб наші сигнали, наші підходи були донесені правильно й коректно. Я звертаюся до журналістів з великим проханням не спекулювати на дискусії, яка розгортається на засіданні Конституційної Асамблеї.

Дякую за увагу.

Доповідач: Андрій Єрмолаєв, 21.06.2013 р.

Стенограма четвертого засідання Конституційної Асамблеї

http://www.president.gov.ua/news/28333.html

Шлях до суспільного договору, а не інструмент для виборів

Започаткована торік Конституційна Асамблея стала дискусійним майданчиком з напрацювання змін до Основного Закону

Однією із знакових подій минулого року вчені-правники, громадські діячі, політики та політологи називають перехід від здебільшого безплідних розмов і різноманітних політичних закликів у практичну площину вітчизняного конституційного процесу, що має на меті оновити, відповідно до нинішніх реалій, та якісно поліпшити визначальний закон держави.

Форма, обрана для цього, не нова для цивілізованого світу. Це Конституційна Асамблея, яку називають не дорадчим органом, а саме радчим, тобто таким, що має допомогти владі, політикуму і суспільству досягти бажаного консенсусу щодо чіткого визначення шляхів поступу, а також загальноприйнятних правил співжиття великої європейської країни та її народу.

Спробуємо хоча б побіжно згадати торішні напрацювання наших конституційників і водночас зазирнути за лаштунки року нинішнього: що він нам готує?

Без директив і «паркетного» управління

Отже, навесні 2012-го Президент України запропонував майже ста найавторитетнішим вітчизняним правознавцям підготувати пропозиції для змін у чинній Конституції України з тим, щоб наступного 2014 року винести ці напрацювання на розгляд Верховної Ради. Це, за словами Віктора Януковича, має бути конкретний документ із конкретними пропозиціями і конкретними змінами.

Відразу після організаційного засідання Конституційної Асамблеї було визначено її головне завдання і призначення: шляхом дискусій та обговорення розглянути всі проблеми, пов’язані з реформуванням чинного Основного Закону, що накопилися останніми роками, і надати висновки та пропозиції.

Зокрема вже торік у вересні предметом такого обговорення стали зміни до статті 98: ішлося про відновлення парламентського контролю за надходженням та використанням бюджетних коштів — важливого завдання Верховної Ради. Необхідність цього підтримали 66 членів Асамблеї і за її ухвалою главі держави запропоновано підготувати відповідний законопроект.

За словами голови Конституційної Асамблеї першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, його колеги водночас працюють над загальною концепцією Конституції та розробляють зміни до її складових частин. Це, завважив Леонід Макарович, «два паралельні процеси, які допомагають глибше і серйозніше бачити, що відбувається в Україні. Якщо Конституційна Асамблея відокремиться від життєвих процесів української дійсності, вона багато втратить».

Чинний Президент держави, продовжив Леонід Кравчук, із перших днів сказав ученим, що зголосилися попрацювати на майбутнє держави: «Не ходіть до мене за директивами, ви найкращі експерти України». І додав: «Ви — доктори, академіки саме з питань конституційного процесу, правового, юридичного. Залучайте будь-яких експертів світового масштабу. Отже, ми робитимемо те, що вважаємо за важливе, стратегічно важливе для українського народу, Української держави».

Феміді личить… справедливість

До проблем, що перебувають у конституційному полі, безперечно, належить доопрацювання правової системи та судоустрою. Останніми роками тут є про що говорити: ухвалено низку знакових законів, які тривалий час відтерміновувалися. Це закони «Про судоустрій та статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів», новий Кримінально-процесуальний кодекс, які великою мірою відповідають демократичним європейським стандартам, отримали належну оцінку вітчизняних та закордонних експертів.

Водночас кардинально це ще не змінило ситуації в цій царині, й говорити про ефективне правосуддя в Україні ще зарано. Як справедливо зауважує член Конституційної Асамблеї доктор юридичних наук Микола Оніщук, недовіра до правової системи пов’язана передусім із тотальним дефіцитом справедливості в ній. Парадокс, зазначає він: правова система, у фундамент якої закладається справедливість, фактично працює всупереч власній природі.

Уже очевидно, що виправити стан справ лише ухваленням окремих законодавчих актів і розв’язати всі задавнені проблеми водночас буде важко. Про це зокрема йшлося на третьому пленарному засіданні Конституційної Асамблеї, яке відбулося торік у грудні. Темою його були визначені питання концептуальних засад конституційно-правової модернізації вітчизняного правосуддя, законопроекту «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» та визначення поняття і системи правоохоронних органів.

Доповідач, голова комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя Василь Маляренко, зосередивши увагу присутніх на проблемі недовіри українського суспільства до людей у суддівських мантіях, навів такі цифри: лише кожен п’ятий українець гадає, що суд у нас незалежний, натомість четверо із п’яти вважають суддівські органи залежними і несправедливими.

Дискусія за великим «круглим столом» залу засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, куди запросили широкий загал не лише науковців, а й представників Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), була гострою та емоційною.

Зазначалося, що ресурс нормативно-конституційних змін щодо розширення впливу народу на процес правосуддя повною мірою ще не вичерпаний. З-поміж пропозицій, які внесли на обговорення колег члени Конституційної Асамблеї, — надання конституційних гарантій суду присяжних; запровадження виборчих мирових суддів; підняття вікового цензу на посаду судді до 29 років; відмова від призначення суддів уперше на п’ятирічний термін; зміна порядку формування та складу Вищої ради юстиції з метою її деполітизації; виведення кримінальної юстиції зі сфери політичного впливу тощо.

Учасники дискусії дійшли спільної думки, що судова реформа не буде результативною без зміни суспільного менталітету. Йшлося про нагальність розширення сфери правової культури та ліквідації правового нігілізму, реальної демонстрації однакового застосування закону для всіх і відмови від «телефонного права».

Оновлення потребує також концептуальне визначення місця і ролі судової влади в системі розподілу владних повноважень нашої держави, наголошували провідні українські вчені-правознавці.

Зокрема директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького, академік НАНУ, заступник голови Конституційної Асамблеї Юрій Шемшученко звернув увагу колег, що разом із посиленням гарантій незалежності суддів не менш важливо забезпечити належний доступ до правосуддя всім українським громадянам. Люди в суддівських мантіях мають суворо дотримуватися законності у відправленні правосуддя.

У багатьох виступах на засіданні йшлося про вироблення чітких і прозорих стандартів оцінки діяльності суддів, посилення відповідальності суддів за свою діяльність. А радник Президента України Андрій Портнов, окрім інших важливих питань, озвучив на загал пропозицію щодо скасування необхідності затверджувати суддів Верховною Радою.

Моделі змін потрібен консенсус

Як свідчить практика, будь-яка реформа вимагає публічного обговорення, створення належної атмосфери відкритої дискусії, а не приватних розмов у кулуарах. Тоді від неї можна очікувати ефективності та успішності.

За словами керівника головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента, секретаря Конституційної Асамблеї Марини Ставнійчук, таке широке обговорення вже пройшла довгоочікувана реформа місцевого самоврядування. Більш того, в Україні вже сформувався громадський консенсус щодо необхідності її безвідкладного проведення, визначено і загальну модель реформи.

Ця тема стала провідною на міжнародному «круглому столі» з питань розвитку інституційних спроможностей асоціацій місцевого самоврядування, який наприкінці минулого року відбувся у Львові.

Зазначалося, що правове регулювання та практика місцевого самоврядування досі не відповідають сучасним вимогам демократичної держави, хоч Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування ще на зорі незалежності, в 1997-му. Навпаки, значна частина нормативно-правових новацій в цій царині суперечить визначеним Президентом України пріоритетам місцевої демократії, розбалансувала систему і певною мірою загрожує національним інтересам держави.

З липня 2011 року працює робоча група з підготовки проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, проводяться консультації з асоціаціями органів місцевого самоврядування, формується попит на експертний супровід ухвалення відповідних рішень. Найближчим часом це питання буде винесене на чергове засідання Конституційної Асамблеї. Тож є надія, що і ця проблема набере законодавчих обрисів, і зміни в організації регіональної та місцевої влади зрештою стануть реальністю.

КОМЕНТАРІ

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Національного Інституту стратегічних досліджень, голова комісії Конституційної Асамблеї з питань організації державної влади:

— Унікально, що у складі нашої Асамблеї зібралася правова еліта України. Від її досвіду і фахової позиції сьогодні залежить зміст і несуперечливість майбутньої версії Основного Закону. Великим успіхом стало винесення фахової дискусії щодо конституційних змін за межі партійних дебатів.

Політикам важко сперечатися з науковою елітою, простіше використовувати популістські аргументи. Та неідеальне законодавство не повинно ставати причиною для політичних демаршів. Асамблея розглядає експертну дискусію як шлях до суспільного договору, а не як інструмент для виборів. Її місія полягає не в напрацюванні якогось особливого документа, а в узгодженні позицій для досягнення компромісу.

Василь МАЛЯРЕНКО, голова комісії Конституційної Асамблеї з питань правосуддя:

— Другий рік поспіль у суспільстві триває дискусія довкола реформи судової гілки влади.

Судова влада має стати самостійною, незалежною та економічно забезпеченою. І тому правові дебати не зупиняються на оптимізації законодавства, а просуваються далі до відповідних змін у положеннях Конституції.

Критично важливо окреслити повноваження Верховного суду. Він повинен бути інстанцією, яка забезпечуватиме єдину законність у державі. У кожного з трьох вищих судів може бути власний погляд на закон. Та хто зводитиме позиції до єдиної? На мою думку, лише Верховний суд країни через розгляд конкретних справ.

Можна назвати чимало прикладів, коли справи проходили всі інстанції, однак людей засуджували незаконно. Верховний суд повинен мати право розглянути справу в ревізійному порядку. Якщо ми прийдемо до цього, то наведемо лад у судовій системі.

Багато суперечок також довкола інституту присяжних. Люди сподіваються на зрушення з його введенням. На жаль, це ілюзії. Протягом тридцяти років моєї практики в радянські часи жодного разу народні засідателі не висловили думки, протилежної моїй як судді. Вважали за краще погоджуватися з фахівцем, оскільки не розумілися на судочинстві.

За кордоном суди присяжних розглядають дедалі менше справ. Водночас вони потребують значних видатків: на заробітну плату присяжним, виділення приміщень, процедуру підбору. Японія та Німеччина давно вирішили, що суди присяжних їм не по кишені. Невже Україна багатша?

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, 23 січня 2012 року

Фото (засідання) Володимира ЗАЇКИ

//ukurier.gov.ua/uk/articles/shlyah-do-suspilnogo-dogovoru-ne-instrument-dlya-v/p/

13.03.2013 Микола Мельник. Конвертаційна Асамблея?

07.12.2012 Томас Маркерт. Схоже, завдання Конституційної Асамблеї - затверджувати ідеї Банкової 

06.12.2012 Марія Бровинська. Головні двері

06.12.2012 Леонід Кравчук. Конституційна Асамблея вам не швидка допомога! 

05.10.2012 Лілія Гришко. Конституційній асамблеї доручають законодавчий «мотлох» 

28.09.2012 Виталий Червоненко. Игорь Колиушко. Конституционная ассамблея по вызову 

25.09.2012 Елена Геда. Во ВСЮ меняются

07.03.2012 Конституційна Асамблея другої свіжості

І-й Відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє» 2012

19 травня у Кіровограді відбувся І-й міжнародний відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє».

Форум організовано за підтримки голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна та за участі громадської ради при облдержадміністрації й інформаційно-ресурсного центру для громадських організацій області.

Організатори Форуму ставили собі за мету створити майданчик для діалогу влади і громадськості щодо перспектив соціального партнерства та розвитку громадянського суспільства і визначити ефективні механізми забезпечення участі громадських рад у розробці стратегій розвитку регіонів.

Більше півтори сотні учасників, а це і керівники громадських рад при облдержадміністраціях практично з усіх регіонів України, голови райдержадміністрацій та міськвиконкомів області, і керівники громадських організацій не лише з Кіровоградщини, а й з інших регіонів держави, експерти з розвитку громадянського суспільства беруть участь у роботі І-го Міжнародного відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє». Більше того, до Кіровограда завітали одразу шість представників Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

З вітальним словом до учасників Форму звернувся голова облдержадміністрації Сергій Ларін. Він коротко охарактеризував проекти, які яскраво репрезентують результати успішної співпраці обласної влади із громадою області.

Під час Форуму підписано чотиристоронню угоду про співпрацю між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, Кіровоградською обласною радою, Громадською радою при Кіровоградській обласній державній адміністрації та Національним інститутом стратегічних досліджень.

Кінцева мета такої співпраці – розробка стратегічної програми розвитку Кіровоградської області до 2020 року.

Сергій Ларін: Кіровоградщина має чудовий досвід співпраці влади і громади

Сьогодні у Кіровограді розпочався І-й відкритий форум громадських рад «Плануємо майбутнє». Учасників із відкриттям Форуму привітав голова облдержадміністрації Сергій Ларін.

- Я вітаю вас із початком Першого відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» і сьогоднішнім святом – Днем Європи! Вважаю, що це дуже правильно – саме у День Європи говорити про загальнолюдські цінності, про співпрацю влади із громадськістю. І, звісно, про найголовніше – залучення представників громадянського суспільства до ухвалення важливих управлінських рішень – як на рівні держави, так і на рівні регіону, – зазначив голова облдержадміністрації.

- Ефективна взаємодія держави і громадянського суспільства залишається однією із важливих передумов розвитку демократії. Успішність цієї взаємодії – у постійному діалозі та участі громадян у веденні державних справ. Я переконаний, що одним із провідних механізмів для залучення громадян до прийняття державних рішень стало якраз створення громадських рад, – продовжив він.

Сергій Ларін зауважив, що обласна влада вважає представників громадських рад за своїх партнерів при вирішенні важливих соціально-економічних питань. І, як підкреслив керівник області, Кіровоградщина має чудовий досвід ефективної міжсекторної співпраці, зокрема, у створенні, реалізації та контролі виконання головної програми розвитку області – «Центральний регіон – 2015».

- Програма соціально-економічного розвитку області «Центральний регіон-2015» – це середньостроковий п’ятирічний план дій, який було створено у 2010 році за допомогою всієї громади Кіровоградщини. Головною метою цього проекту є вивести Кіровоградщину у п’ятірку кращих регіонів у державі, в першу чергу – за якістю життя громадян. В основі програми «Центральний регіон-2015» – базові президентські реформи, розробки фахівців і пропозиції близько двадцяти тисяч жителів, – зазначив Сергій Ларін.

Розповів очільник області і про етапи, які уже пройшла програма на шляху свого виконання. Наразі, перевірити як реалізується «Центральний регіон – 2015» має змогу кожен житель області в режимі on-line завдяки спеціальній електронній системі.

В черговий раз Сергій Ларін наголосив, що при створенні програми «Центральний регіон – 2015» враховувалися пропозиції населення та громадських організацій, висновки наукових установ та органів місцевого самоврядування, результати соціологічних опитувань та громадських обговорень.

- Ми залучаємо громадськість і до контролю виконання програми, зокрема, проводимо відкриті захисти територіальних сегментів, – зауважив Сергій Ларін.

Згадав голова облдержадміністрації про іще один успішний проект, що успішно виконує функцію універсального засобу комунікації між обласною владою і жителями регіону – «Гарячу лінію». Сергій Ларін зазначив, що за 2 роки роботи на гарячу лінію надійшло більше 30 тисяч дзвінків від жителів області.

- Зрозуміло, що спинятись на досягнутому ми не збираємось. Нам важливо постійно «звіряти наші годинники», тримати руку на пульсі життя області, розуміти, чого очікують від нас, від влади люди. Адже вони, по суті, є нашими замовниками. А ми виступаємо виконавцями волі громадян. Саме тому ми разом із вами шукаємо сьогодні нові шляхи для покращення співпраці, для більш ефективного залучення громади до головного – визначення стратегічних напрямів розвитку держави і регіону, – наголосив Сергій Ларін.

Сергій Ларін: Конституційна Асамблея має стати публічним майданчиком для широкої дискусії, для фахового обговорення оновленого Основного Закону нашої держави

Сьогодні, під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо Майбутнє», голова облдержадміністрації Сергій Ларін прокоментував рішення Президента України про створення Конституційної Асамблеї, покликаної модернізувати Конституцію.

- Саме цей, важливий для нашої держави спеціальний орган, який створено Президентом України, і має стати публічним майданчиком для широкої дискусії, для фахового обговорення оновленого Основного Закону нашої держави, – зазначив він і продовжив – На початку свого виступу я згадав про День Європи, про наше прагнення будувати сучасну європейську державу. Напевно, так зійшлися зірки, що сьогодні з нами на Форумі – Марина Іванівна Ставнійчук, яка на ряду з високими посадами Радника Президента України, керівника одного із ключових управлінь Адміністрації Президента, представляє нашу державу у Венеціанській комісії і є секретарем Конституційної Асамблеї.

- Я переконаний, що вам – лідерам громадської думки, як нікому іншому, ясно, що наша країна лише тоді матиме яскраве і постійне зелене світло на шляху до Європи, коли реально розпочнеться робота по модернізації Конституції, коли суспільство відчує реалізацію конституційних реформ. І у цьому процесі роль і активна робота Конституційної Асамблеї надто важлива, – наголосив голова облдержадміністрації.

Сергій Ларін переконаний, що і такі поважні інституції як громадські ради, власне, усе громадянське суспільство, теж будуть активними у цьому процесі.

Марина Ставнійчук: Кіровоградська область – піонер у питанні налагодження взаємостосунків між владою і громадським сектором

Таку думку висловила Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє», що проходить сьогодні у Кіровограді.

Марина Ставнійчук зазначила, що їй особисто надзвичайно приємно брати участь у заході такого рівня і спрямування, вона також передала учасникам Форуму вітання і від Президента України.

Марина Ставнійчук переконана, що розвиток громадських інституцій в Україні – надзвичайно важливий процес, оскільки люди свідомі того, що все, що відбувається в державі, повинно відбуватися за їхньої участі. А тому, як наголосила вона, Президент України поставив серйозне завдання стосовно налагодження довіри між суспільством і владою. З огляду на започатковані реформи в державі, жодного питання без довіри суспільства вирішити неможливо.

Марина Ставнійчук нагадала, що у січні нинішнього року було створено Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. Вона зауважила, що створювалася ця рада з урахуванням саме ініціативи суспільства.

Більш детально Марина Ставнійчук зупинилася на питанні, що стосується реалізації стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні.

- Країні потрібна стратегія державної підтримки розвитку громадянського суспільства, – наголосила вона.

Як продовжила далі Радник Президента України, стратегія хоч і має новаторський характер, але вона ґрунтується на українських історико-культурних і національних особливостях, плюс іще – при її створенні брався до уваги досвід і правових європейських країн з розвиненою демократією.

Як зауважила Марина Ставнійчук, уже в березні Глава держави затвердив стратегію розвитку громадянського суспільства, що покликана налагодити довіру між владою і людьми, змінити філософію, природу влади. Адже люди повинні мати право брати участь у розробці і прийнятті стратегічно важливих рішень і контролювати їх виконання разом із владою. І при реалізації цього завдання головну роль відіграє інститут громадських рад, що виступає своєрідним комунікатором між владою і людьми.

За словами Марини Ставнійчук, стратегія має як короткострокові, так і довгострокові перспективи реалізації. І цей документ не повинен носити лише декларативний характер, – переконана вона. Як повідомила Марина Ставнійчук, планується, що у кожному регіоні буде створено комітети по моніторингу впровадження стратегії. І завдання кожної території – затвердити власні плани-стратегії розвитку.

Звернула увагу Марина Ставнійчук і на зміни, що уже відбулися, і на які іще чекає нормативно-правова база, що регулює діяльність громадських організацій в державі. Вона зазначила, що вже з 1 січня наступного року в дію вступить Закон «Про громадські об’єднання», який значно спрощує процедуру реєстрації та розширює можливості для діяльності громадських організацій. Інший, поки що законопроект, що стосується свободи мирних зібрань, перебуває на розгляді Парламенту. І Марина Ставнійчук висловила сподівання, що вже на початку наступного року цей закон також набуде чинності. Бо ж Президент України ставить завдання не лише підготовки документу подібного спрямування, а й зміни ставлення влади до реалізації прав і свобод мирних зібрань.

Насамкінець Марина Ставнійчук відзначила ініціативність і прогресивність Сергія Ларіна, як голови облдержадміністрації. Радник Президента України переконана, що не кожна область зможе похвалитися добре налагодженим взаємозв’язком між владою і громадським сектором, який вдалося встановити на Кіровоградщині.

Андрій Єрмолаєв: Я прибічник інтелектуального менеджменту

Сьогодні, під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє», директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв охарактеризував принципи міжсекторної співпраці в розробці стратегій розвитку регіонів України.

Визначення самого поняття «стратегія» від Андрія Єрмолаєва звучить так: «Стратегія – це раціоналізована колективна воля. Не можна людину примусити самоорганізуватися, якщо для цього немає умов».

А створювати необхідні умови повинна держава.

Загалом, настрій в українському суспільстві Андрій Єрмолаєв охарактеризував як інтровертний, як такий, що переживає втому, а від того і зростає громадська пасивність.

Що ж потрібно, аби спонукати громадську активність. «Рецепт» від Андрія Єрмолаєва – простий. Держава має створити для цього необхідні умови, а суспільству, в свою чергу, іще потрібно вчитися, позаяк іще «дуже радянське», необхідно формувати власний характер.

У цьому процесі – головна роль своєрідних посередників, таких собі фокус-груп за громадськими організаціями. За найбільш вдалу форму співпраці Андрій Єрмолаєв визначив діалогічне спілкування.

Що ж стосується створення стратегії розвитку окремих регіонів держави, то найбільш прийнятною у цьому процесі є синергія чотирьохрівневої міжсекторної співпраці. Андрій Єрмолаєв пояснив, що при створенні стратегії розвитку території необхідно поєднати експертний потенціал влади, як виконавчої так і депутатського корпусу на місцях; столичний науковий потенціал і експертний науковий потенціал самого регіону, який є реальним носієм знань про проблеми конкретної території; із громадськими організаціями, які репрезентують проблеми, що хвилюють населення.

Саме за таким принципом і працюватиме Національний інститут стратегічних досліджень при створенні стратегії регіонального розвитку для Кіровоградщини до 2020 року.

Максим Лациба: Кіровоградцям пощастило – голова облдержадміністрації Сергій Ларін чує думки громадськості

Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, один з провідних громадських експертів в галузі адвокатування, редактор журналу «Громадянське суспільство» Максим Лациба під час відкритого Форуму громадських рад у теоретичному і практичному аспекті проаналізував ефективність громадських рад в Україні.

Як зазначив фахівець, громадська рада – це школа демократії, консультаційний місток з владою, своєрідний міні-парламент, члени якого мають постійно працювати над собою, іти в ногу з часом, аби разом із владою приймати ефективні управлінські рішення.

За словами Максима Лациби, громадські ради створено практично при всіх центральних та місцевих органах влади. До їх складу входять близько 9 тисяч громадських інституцій різного спрямування.

Зміна підходів до розбудови громадянського суспільства дала низку позитивних зрушень в підвищенні ефективності громадських рад, впевнений Максим Лациба.

Порівнюючи сучасні громадські ради із зразком 2005 року експерт підкреслив, що нинішні мають суттєві відмінності.

- Нині громадський сектор є інструментом комунікації з владою та її головним контролером, – зауважив громадський експерт. – Не слід забувати, що ради виступають потужним консультаційним ресурсом для ухвалення рішень управлінцями.

За його словами, раніше не було налагоджено постійно діючого діалогу третього сектору з органами влади.

- Тепер у кожного голови облдержадміністрації у мобільному є номер голови громадської ради, – зазначив Максим Лациба.

Важливою складовою для розвитку громадянського суспільства є створення відповідної програми та ресурсного майданчика для роботи інститутів громадянського суспільства, якими може похвалитися Кіровоград.

Той факт, що голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін системно патронує роботу зініційованої ним же «Гарячої лінії» та діяльність Інформаційного-ресурсного центру, на базі якого активно працює Громадська рада, проводяться публічні заходи, тренінгова робота, і є красномовним прикладом, як владні органи мають будувати контакти з громадськістю, звіряти власні ініціативи і програми з думкою громади.

Євген Копатько: Логічно, що перший відкритий Форум громадських рад проходить саме у Кіровограді, де існує відкритий діалог влади і суспільства

На цьому наголосив відомий соціолог, політолог та керівник компанії Research & Branding Group Євген Копатько під час першого відкритого Форуму громадських рад у Кіровограді. Спираючись на дані соціологічних досліджень, Євген Копатько наголосив, що на Кіровоградщині забезпечено плідну взаємодію влади та громади.

Навіть результат соціологічних опитувань – більше 60% жителів області вважають себе патріотами України – красномовно свідчать, що на цій території існує високий дух патріотизму і бажання громади спільно працювати на розвиток території.

А таке бажання і ґрунтується на ефективному діалозі влади і громадськості.

Як зазначив відомий соціолог, саме такого ефективного діалогу і чекає більшість українського суспільства. Про це свідчать березневі результати опитувань – 86% респондентів вважають, що такий діалог потрібен.

Спільна думка усіх спікерів Форуму – Кіровоградська облдержадміністрація знову підтвердила своє реноме креативної, відкритої, доступної регіональної інституції, яка демонструє сучасні, свіжі, прогресивні підходи у співпраці з громадянським суспільством

Жвавого, почасти гострого та безкомпромісного обговорення дискусія на Форумі набула тоді, коли завершилися запрограмовані виступи і мікрофон потрапив до рук практиків – голів громадських рад при обласних державних адміністраціях.

Лідери громадської думки з Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Полтави, Запоріжжя, по-перше, дякували організаторам за високу організацію заходу і можливість вперше зустрітися на такому публічному дискусійному майданчику.

А по-друге, кожен із учасників обговорення ділився власним досвідом взаємодії з місцевою владою, радив колегам, як чинити, коли чиновники не хочуть відкривати двері і чути голос громади, ставили перед високопосадовцями досить гострі, проблемні питання стосовно ефективності діючих нормативних документів і тих, що готуються.

Спільна думка усіх спікерів – Кіровоградська облдержадміністрація знову підтвердила своє реноме креативної, відкритої, доступної регіональної інституції, яка демонструє сучасні, свіжі, прогресивні підходи у співпраці з громадянським суспільством, особливо, реалізуючи знакові економічні програми та гуманітарні проекти на території області.

Марина Ставнійчук: Держава має пріоритети, які неможливо реалізувати без реформування Конституції

Під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук прокоментувала кіровоградським журналістам доцільність створення Конституційної Асамблеї.

Марина Ставнійчук, зазначила, що в державі є пріоритети, які в першу чергу необхідно виконувати за рахунок реформування Конституції. Зокрема, йдеться про реформу судочинства в Україні.

- Ви знаєте, що прийнято нормативно-правові акти, які уже впливають на зміну ідеології здійснення правосуддя в Україні. Але разом з тим лишається ряд питань, які неможливо вирішити без реформування Конституції. Скажімо, ефективність, незалежність органів суддівського самоврядування за рахунок механізмів формування вищої ради юстиції неможлива без змін у Конституції, – зауважила Марина Ставнійчук.

- Європейські інституції, у тому числі Парламентська Асамблея Ради Європи, у своїх рекомендаціях виклали цілий перелік питань до України, які необхідно вирішити ближчим часом у цій сфері, щоб ми дійсно створили нові підходи до європейських стандартів у системі правосуддя, – продовжила вона.

Згадала Марина Ставнійчук про конституційну реформу 2004 року:

- Очевидно, що конституційна реформа 2004 року не була реалізована через те, що було здійснено реформування центральної влади, але не було реформи місцевої регіональної влади, хоча це і передбачалося. Саме тому і не можна говорити про успіх конституційної реформи у 2004 році. Ці два питання, які я назвала є серйозними пріоритетами, які Україні необхідно вирішувати за короткий період. Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу Президента України на необхідність невідкладного проведення конституційної реформи, не очікуючи парламентських виборів, – підкреслила Марина Ставнійчук.

Сергій Ларін: Якщо ми прагнемо ефективного розвитку території, ми мусимо бути у постійному діалозі із громадськими радами

У підсумковому слові під час І-го відкритого форуму громадських рад «Плануємо майбутнє» голова облдержадміністрації Сергій Ларін наголосив, що створення ефективної, дієвої, незалежної громадської ради при облдержадміністрації було одним із пріоритетів у його діяльності як очільника області.

- Ми не можемо бути опонентами чи ворогами апріорі. Ми маємо і зобов’язані дискутувати, відверто обговорювати проблеми, чути, що нам каже населення, як реагують на наші дії лідери громадської думки. Ми взяли за правило – системно і систематично обговорювати кожен свій крок, кожне серйозне рішення – і в соціальних, і в економічних питаннях. І це стосується не лише програми «Центральний регіон – 2015».

На форумі сьогодні присутні чимало лідерів громадських організацій нашої області – це молоді люди, це керівники ветеранських організацій, це представники бізнесу, малого підприємництва. Вони підтвердять мої слова – ми відкриті абсолютно для всіх: будь ласка, беріть участь у колегіях облдержадміністрації, на засіданнях сесій обласної ради, на засіданнях громадської гуманітарної ради, на галузевих нарадах.

У нас чітке правило – щотижня, у понеділок вранці, у присутності великої армії журналістів, у режимі онлайн-конференції з керівниками усіх районів і міст області я провожу апаратну нараду за участі керівників усіх структурних підрозділів облдержадміністрації. Там завжди присутній Сергій Подорожній, голова громадської ради при ОДА. Там також завжди присутній голова ветеранської обласної організації Василь Єфименко. На таких нарадах ми по суті плануємо і вирішуємо щоденне життя області і керівники громадських рад беруть у цьому процесі активну участь.

Я переконаний – взаємний діалог – запорука порозуміння у суспільстві і модернізації країни.

22 травня 2012 р.

//civil-rada.in.ua/?p=591

25.02.2012 Круглий стіл «Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності»

30.05.2012 Круглий стіл «Доцільність створення та перспективи діяльності Конституційної Асамблеї в Україні»

24.03.2012 Указ Президента України №212/2012 Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації

25.01.2012 Указ Президента України №32/2012 Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні (Положення про Координаційну раду (Марини Ставнійчук), склад)

22.08.2011 Експертна зустріч «Створення і функціонування Конституційної Асамблеї»

21.04.2011 Круглий стіл «Модернізація політичної системи України»