Сергій Головатий за останні двадцять років змінив чи
не найбільше політичних таборів серед усіх політиків. До того ж, з жодного з них
він не йшов сам. В 1990 році його вигнали з КПРС за вступ до Народного руху, в 2005
році виключили з БЮТ через голосування за прем’єр-міністра Юрія Єханурова, а в 2007
попросили з «Нашої України» за критику розпуску Віктором Ющенком Верховної Ради.
Схоже, що і зараз Головатий не піде, його самого можуть вигнати з фракції Партії
регіонів за нищівну критику серйозних законодавчих ініціатив нової влади. Але цим
Сергій Петрович не дуже переймається, повторюючи - «Я безпартійний з 1990 року».
До останнього часу він не відхилявся від «партійної
лінії» фракції. Зараз Головатий критикує рішення КС щодо «коаліції тушок», проте
ще півтора місяці тому волів з цього приводу не висловлюватись. Сам політик визнає,
що на його поведінку найбільше вплинула ратифікація в парламенті харківської угоди,
коли за його відсутності картка проголосувала «за».
З того часу він забрав і картку для голосування, і
її дублікат. Ратифікація харківської угоди дуже боляче вдарила по Сергію Петровичу.
Адже юрист, який був одним із співавторів Конституції, є «своїм» у Венеціанській
комісії та Раді Європи, з 2008 року – віце-президент ПАРЄ, головний кандидат на
посаду судді Європейського суду з прав людини від України – несподівано для всіх
«пролетів» над такою почесною для будь-якого юриста посадою. Головатий на відріз
відмовляється говорити про це в інтерв’ю, проте «доброзичливці» розповідають, що
саме голосування його картки за харківські угоди в день виборів судді Європейського
суду змусило більшість членів ПАРЄ включити йому «червоне світло». З іншого боку,
розповідають, що й самі регіонали вели партизанську війну проти нього на догоду
своїм російським колегам, яким Головатий за роки роботи в ПАРЄ встиг добряче насолити.
Щоб там не відбулося насправді, зараз депутат тримає
картки для голосування тільки в себе в кишені. Відкрито критикує законодавчі ініціативи
Президента й не сумнівається, що антиконституційний закон про референдум ухвалять,
проте навідріз відмовляється на диктофон говорити про політику. Хоча в інтерв’ю
«Главкому» депутат від Партії регіонів розповів більш ніж достатньо політично резонансних
речей.
КС має визнати закон про референдум неконституційним
- Сергію Петровичу, яка ваша оцінка законопроекту про
всеукраїнський референдум, що був на минулому тижні ухвалений в парламенті у першому
читанні? Там передбачене прийняття нової Конституції і законів на референдумі, проти
чого ви завжди виступали…
- Направду, в цьому
законі що не речення, то суперечності. Стаття 73 Конституції
України передбачає, що виключно референдумом вирішується питання зміни території.
Тобто, тільки питання, пов’язане із захистом територіальної цілісності України,
виноситься на вирішення самим народом, а його рішення має нормативний характер.
Інших питань, які вирішуються на референдумі, Конституція не передбачає в принципі.
Наголошую на слові «вирішується».
Далі читаємо статтю 75 Конституції
України. «Єдиним органом законодавчої влади є парламент – Верховна Рада». Отже,
ніхто більше в державі не має права приймати закони! Навіть народ! Це чітко і ясно
вказано в установчому акті[:)] Українського народу - Основному Законі України. Це імперативна норма! Якщо в
Конституції іншого немає, то тим паче його не може бути у простому законі.
- Чому ж тоді фракція Партії регіонів голосувала за цей
закон?
Чекайте, ми говоримо
про закон, а не політику … Так от, на референдумі можна вирішити тільки питання
типу – «Чи ви згідні передати частину Одеської області Молдові?» Чи, приміром, «Крим
- Росії?» А закони приймаються парламентом, бо народ не є законодавцем.
Стаття 74 Конституції
говорить, що «не допускається референдумів щодо законопроектів з питань податків,
бюджету та амністії». За логікою, якщо не допускається референдум з цих питань,
то з інших допускається. Але ж мова іде про законопроекти, які потім ще має ухвалити
парламент, згідно 75 статті Конституції! Отже, щодо всіх інших законопроектів може
бути тільки консультативний референдум – опитування народу. І проводиться воно,
щоб дізнатися, чи народ згоден з тим, щоб Верховна Рада ухвалила відповідний закон.
І ще одне – розділ ХІІІ Конституції
– зміни до Основного Закону. І тут ніде не сказано, що народ ухвалює закон. Його
приймає парламент, здійснюючи установчу владу, 300-ми голосами. Але тут вказано,
що народ затверджує, тобто ратифікує зміни до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції,
які законом ухвалив парламент. Більше нічого про референдуми Конституція не говорить,
а значить нічого іншого і бути не може.
- Для вас очевидно, що Конституційний Суд має визнати
закон про всеукраїнський референдум, який проголосований тиждень тому, неконституційним?
- Для мене це очевидно.
КС має визнати закон неконституційним у частині, що регламентує запропонований предмет
референдумів, який є поза межами діючої Конституції. Але для Конституційного Суду
цього складу, це, на жаль, буде не очевидним.
- Що вам дає підстави так казати?
- Я переконаний у цьому.
Хоча хотів би помилятися. Знаю, що Кучма у 2000 році мав план прийняти нову Конституцію
референдумом. Одним з питань тоді було – «Чи хоче народ прийняти нову Конституцію
на референдумі?» Я тоді з іншими колегами оскаржували цей указ Президента в КС.
Але тоді Кучма на початку хотів тільки дізнатися думку народу, не виносячи ще нову
Конституцію на референдум. Проте КС сказав – «Ні!». Не може Конституція
прийматися референдумом, бо в ній чітко визначено, як її можна змінювати. Є процедура
внесення змін, але немає конституційної процедури прийняття нової Конституції шляхом
референдуму. Цього немає ні в розділі про Верховну Раду, ні в розділі про референдуми.
В Україні зумисне уклали такий жорсткий механізм захисту власної Конституції. Не
можна звичайним законом наділити будь-кого, в тому числі народ, повноваженням приймати
новий Основний Закон! Тому це явно антиконституційний закон про референдум.
Конституційний Суд вбив принцип верховенства права в Україні
- Венеціанська комісія неодноразово висловлювалась проти ухвалення
Конституції на референдумі в обхід парламенту. На вашу думку, як вони сприймуть
даний закон про референдум?
- Вони підтвердять всі
свої попередні висновки. Основний Закон не можна змінювати без участі парламенту.
Спочатку зміни ухвалює Верховна Рада, вже потім народ затверджує їх на референдумі,
якщо йдеться про зміни до розділів І, ІІІ та ХІІІ. Понад те, Венеціанська комісія
схвалила спеціальну доповідь щодо референдумів. За європейськими стандартами на
загальнонаціональний референдум не може виноситись одразу декілька питань. Він має
проводитись лише з одного питання і чіткою відповіддю – «так» чи «ні».
- Два місяці тому юристам теж здавалося, що Конституційний
Суд ще в 2008 році чітко визначив, що коаліція складається тільки з фракцій. Але
8 квітня КС постановив інакше – в коаліцію можуть входити всі, хто хоче. Чи буде
так само і з законом про референдум? Раптом їм і тут здасться, що якісь там обставини
змінилися…
- Конституційний Суд
у нинішньому складі довів, що він не є захисником української Конституції.
- Яким рішенням він це зробив, стосовно коаліції?
- Не тільки - цілою
низкою рішень. Той склад суду, який є сьогодні, якісно відрізняється від того, який
аналізував указ Президента від 2000 року про призначення референдуму. Тоді у складі
КС були члени, які за своїм фаховим підґрунтям були фахівцями конституційного права.
Це були професори – Микола Козюбра, Петро Мартиненко, Михайло Костицький та інші.
Сьогодні з 18 суддів КС лише двох можна вважати фахівцями конституційного права.
І то – вони кандидати наук, а не доктори. Решта – судді, які не є фахівцями. Це
перший чинник якості рішень. І другий – сьогоднішні судді КС довели, що вони готові
відступити від складеної ними присяги.
- Щоб угодити правлячій політичній силі?
- Не знаю з яких мотивів,
але вони довели, що можуть відступити від присяги судді КС.
- Микола Козюбра в інтерв’ю «Главкому» прямо називав
рішення КС щодо коаліції неконституційним і таким, що суперечить рішенню КС від
2008 року. Ви з цим твердженням погоджуєтесь?
- Так. Є два рішення,
які суперечать одне одному. Такого не може бути в державі, яка керується верховенством
права. Верховенство права – це своєрідний «Отче наш» для КС. Він не може від цього
відступити. Як віруючій людині невільно відступати від Заповідей Христових, так
і судді КС невільно відступати від принципу верховенства права. Якщо суд приймає
два протилежні рішення, то вбиває принцип верховенства права. Наш КС це зробив,
відступивши від вимог статті 8 Конституції.
Я забрав свої картки, й вони більше не голосують
- Ви ж особисто голосували за зміни до закону про регламент,
які дозволили формувати коаліцію не фракціями, а депутатами? Саме їх благословив
потім КС…
- Тоді, не виключено,
як завжди, «проголосувала» картка, а не я. Адже у відсутність депутата «голосує»
картка. Але з того часу, як моєю карткою скористувалися при голосуванні за ратифікацію
харківських угод стосовно Чорноморського флоту, я забрав її. Я був у той день в
офіційному відрядженні. Литвин з цього приводу видав, як годиться, відповідне розпорядження,
і я був переконаний, що коли депутат у відрядженні, то сам глава ВР оголошує, що
голос цього депутата не враховуються. На жаль, цього не сталося, і за мене проголосували.
З того часу я забрав свої картки, й вони більше не голосують. Можу вам показати
їх обидві, навіть дублікат забрав (показує картку та її дублікат - Ред.).
- Тому за вас і не змогли проголосувати при ухваленні
закону про референдум? Ви єдині, хто не підтримав цей документ…
- Так.
- Як у фракції поставилися до того, що ви забрали картку?
- Я не дбаю про те,
що думають з цього приводу ті, хто сприймає депутата за шнурок від свого черевика...
- Ви б особисто голосували за ратифікацію харківських
угод?
- У жодному разі ні!
Я один з тих, хто свого часу укладав Конституцію України, і коли вона писалася в
1996 році, закладав норму про заборону перебування іноземних військових баз на території
України. Ось в мене тут надруковані всі стенограми всіх обговорень Конституцій України
(показує на величезну шафу з видрукуваними книжками зі стенограмами - Ред). Можу
сказати, що коли закладалася стаття в розділ І «Загальні засади», то я був причетний
до вкладання імперативу – «На території України не допускається розташування іноземних
військових баз». Щоб забезпечити Україні повний державний суверенітет, у нас не
повинно бути військових баз. Те, що з’явилося в Перехідних положеннях щодо тимчасового
перебування російської бази, виринуло лише в «конституційну ніч». Цього не було
в жодному проекті. Всі розуміли, що в одну ніч флот не виведеш, а тому й погодились
на цей останній пункт. Малось на увазі, що це тимчасове перебування, але одноразове!!!
- Але ж саме це дало можливість підписати харківські
угоди…
- Конституційний суд
мав витлумачити, що є імперативна норма першого розділу Конституції. Там закладений
конституційний лад держави, що виключає можливість перебування іноземних баз і продовження
терміну перебування існуючих. Цей імператив не можна змінити.
- Конституційний Суд відмовився розглядати це питання…
- Саме так. І цим також
він довів, що не є захисником української Конституції. Я не кажу про національні
інтереси чи політику. КС просто довів, що він не захищає Конституцію і конституційний
лад, визначений двадцятьма статтями першого розділу. Змінювати цей розділ можна
тільки за згодою народу. І тому зміни першого розділу Конституції треба виносити
на затвердження народу.
- В законопроекті про всеукраїнський референдум є цікаве
положення – про можливість скасування конституційної реформи 2004 року на референдумі.
Ви стверджуєте, що жоден закон на референдумі не може затверджуватись. У якийсь
спосіб можна відмінити політреформу?
- Тільки через Конституційний
Суд в рамках повноважень цього органу і згідно зі статтею 152. Такий
шлях найпростіший, адже при прийнятті реформи була порушена процедура. Чому Президент
Ющенко ним не пішов – я не знаю. Чому новий Президент цього не робить – не знаю.
- Але ж країна вже чотири роки живе за новими правилами,
як їх можна відмінити?
- Нічого страшного.
Правила зникнуть, а країна ні.
- Чи ви свою позицію стосовно закону про референдум,
Чорноморського флоту та інших спірних питань доносили до керівництва фракції? Намагалися
якось вплинути на голосування?
- Навіщо?
- До вас вже не дослухаються?
- Як фахівця з конституційного
права мене нікуди не запрошували. Я б ніколи не погодився з такими речами.
- Чи маєте ви в такому разі моральне право бути у фракції
Партії регіонів та коаліції?
- Я завжди був і лишаюся
тим, як обирався – народним депутатом України, від першого скликання до останнього.
Наголошую на слові «народний». А член тієї чи іншої фракції – це похідне… Мого голосу
за закон про референдум немає, і в другому читанні не буде.
- Можливо, якесь звернення напишете до керівництва держави
з цього приводу?
- У цьому немає сенсу.
Я в цьому переконаний. А людина свої переконання не зобов’язана пояснювати.
Вища рада юстиції є своєрідним «гестапо»
- Добре, тоді до вас ще питання стосовно судової реформи.
Як ви оцінюєте той документ, який був проголосований на минулому тижні? За нього
ви теж не голосували…
- Моя оцінка цього документу
вкрай негативна. Я не сприймаю запропоновану судову реформу. Законопроект про судову
реформу відступив від концепції, яка була затверджена президентським указом, і яка
свого часу була випрацювана за моєю участю та під моїм керівництвом.
Комісія зі зміцнення
демократії і утвердження верховенства права схвалила таку концепцію. Цей документ
пройшов експертизу Венеціанської комісії і експертних органів Ради Європи. Метою
концепції було приведення української системи судівництва до європейських стандартів.
У нинішньому президентському
законопроекті такого приведення немає. Понад те, у довгому переліку положень законопроект
відходить від європейських стандартів. Це вказано у висновку Венеціанської комісії,
який вона затвердила в березні. Я не можу голосувати за ті речі, які не відповідають
європейським стандартам. Де б я не був, я залишаюся прихильником європеїзації України
і приведення її матеріального і процесуального права, інститутів влади і юридичної
системи у повну відповідність до європейських стандартів.
- Які головні положенні судової реформи ви не сприймаєте?
- Візьміть висновок
Венеціанської комісії і почитайте.
- Чого стосується цей висновок? Адже законопроект Президента
тільки нещодавно був опублікований?
- Старого законопроекту
про судоустрій. Його там не дуже сильно змінювали після цього. Тому він стосується
і президентського законопроекту.
- Але ж Сергій Ківалов приїздив і розказував, як президентську
реформу гарно сприйняли у Венеціанській комісії…
- Я не був на тому засіданні.
Але знаю, що в порядку денному не було питання експертизи цього законопроекту. Законопроект
про судову реформу останньої редакції ще не надійшов до Венеціанської комісії. Тому
будь-хто може говорити різні речі, але комісія законопроект ще не розглядала. Вона
могла тільки заслухати інформацію про хід судової реформи. Попередній текст, який
вони розглядали, а я думаю він на 90% той самий, отримав негативний висновок.
Венеціанська комісія
чітко сказала, що для реформи судової системи треба змінювати окремі положення української
Конституції. Без цього приведення судової системи до європейських стандартів неможливе.
Тому, на думку Венеціанської комісії, першочергову увагу треба надати змінам до
Конституції, а не поточному законодавству. Але що стосується поточного законодавства,
у них також кілька сторінок суттєвих зауважень.
- Найрезонанснішим положенням пропонованої судової реформи
називають занадто роздуті повноваження Вищої ради юстиції. Ви з цим погоджуєтесь?
- Так. На сьогодні Вища
рада юстиції є своєрідним «гестапо» в системі нинішньої української судової влади
– як за своїм складом, так за і наданими їй звичайним законом, а не Конституцією,
повноваженнями.
- Хто тоді Валерій Хорошковський - глава СБУ і член ВРЮ
– Генріх Мюллер?
- Я не буду персонально
ні про кого говорити. Я кажу про інституційну сферу – що значить цей склад і повноваження
ВРЮ. За своїм складом вона не відповідає європейським стандартам. Орган, який здійснює
повноваження у системі кадрових питань щодо суддів та їх кваліфікації, повинен мати
у складі не менше половини представників судової влади. До того ж суддів, які не
здійснюють повноважень судді. Це можуть бути судді у відставці, професійні судді,
але без права здійснювати судочинство. Інакше – це прямий конфлікт інтересів. Але
виконавча влада, прокуратура та політики не можуть там становити більшість.
- Якщо судову реформу приймуть наступного тижня, то чи
варто чекати, що Венеціанська комісія дасть йому негативну оцінку?
- Якщо цей закон буде
предметом розгляду, то так. До Венеціанської комісії за висновком може звернутися
держава в особі її глави, керівника уряду, міністра юстиції, голови парламенту і
глави КС. Так само мають право на звернення органи Ради Європи.
- Чи буде закон про референдум направлений до Венеціанської
комісії?
- Не знаю, це треба
запитувати у суб’єктів внесення або керівництва парламенту.
Я не винен, що маю фах юриста
- Зараз вже сформувалися юридичні центри нової влади
– в Адміністрації президента Олена Лукаш, Андрій Портнов і Геннадій Васильєв, в
парламенті – Сергій Ківалов, окремо – Олександр Лавринович, міністр юстиції. Де
в цій схемі ви, яку роль ви відіграєте?
- Я – поза цією схемою.
Такі схеми – це тимчасові явища. Практика довела, що вони ще короткочасніші, аніж
навіть склади парламенту, уряду чи самі Президенти. Я не граюся в тимчасовість.
Я був і лишаюся в іншій схемі.
- Які у вас плани на майбутнє, на що орієнтуєтеся?
- На професійну роботу.
- Вас не бентежить, що після ваших оцінок багатьох юридичних
ініціатив Партії регіонів до вас можуть застосувати якісь санкції?
- Яких оцінок?
- Про несприйняття низки законів від Партії регіонів.
- Я не винен, що маю
фах юриста. Я розуміюся на конституційному праві, я розуміюся на принципі верховенства
права. На цю тему я захистив власноруч написану (на відміну від дуже багатьох політиків
!!!) докторську дисертацію минулого року. Оцінка провідних фахівців з України та
за кордоном засвідчує, що моя праця є високопрофесійною. І мені цього досить. Як
юрист, я зобов’язаний говорити юридичну правду, поступати чесно і сумлінно, а не
маніпулювати правом...
10.06.2010 г.
Віталій Червоненко, «Главком»
//glavcom.ua/articles/1054.html
Фото ТСН
13.07.2010 Олександр Єфремов. Зміна Конституції неминуча
08.07.2010 Олександр Палій. Закон про референдум: як розшматувати, одурити і залишити щасливими
03.07.2010 Олександр Лавринович. Якщо закон про референдум буде ухвалений, щодо нікчемного закону про внесення змін до Конституції може бути застосоване народне вето
05.06.2010 Сергій Рахманін. Чорний квадрат Януковича
03.06.2010 Виталий Червоненко. Не меняют своих взглядов только дураки
09.02.2010 Віктор Мусіяка. Щоб розширити свої повноваження, Президентові потрібно буде провести три референдуми
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар