Олесь Доній: Народна Рада має об’єднати не лише партійців, а й опозиційне суспільство

Створити надфракційне об'єднання — Народна Рада, пропонує опозиційним партіям позафракційний нардеп Олесь Доній, 43 роки. Подібне діяло в парламенті першого скликання.

— 1990-го Народна Рада налічувала близько 120 депутатів. Об'єднала різних опозиціонерів: демократів, націоналістів — опонентів комуністичного ладу, — розповідає нардеп. — Хоч і в меншості, але була активна і демократична. Це було єднання депутатів, а не лідерів. У багатьох випадках ця меншість спрямовувала роботу Верховної Ради. Фактично вона привела до проголошення Декларації про суверенітет, а в подальшому — незалежності.

Сьогодні з формальної точки зору опозиціонерів у Верховній Раді більшість — близько 180. Проте є проблема — у меншому рівні демократизму, в непрозорості і слабшому зв'язку з виборцями. Спочатку дії відбуваються начебто красиві, але потім голови фракцій ідуть на незрозумілі та непрозорі домовленості з владною більшістю. Щоб змінити ситуацію, необхідно створити структуру, куди б увійшли всі опозиційні депутати, а не лише ради фракцій, а також мажоритарники. Таким чином, можна чисельно збільшити опозицію. Така Народна Рада допомогла б зробити прозорішими стосунки всередині опозиції.

Питання виборів 2015 року зараз основне. Опозиційне середовище повинно бути максимально єдиним — щоб перемогти чинну владу, щоб унеможливити роз'єднання партбосів і загравання з можновладцями, імітування діяльності.

Говорили про це з лідерами опозиційних партій?

— Керівники фракцій мовчать. Хоча ця теза викликає підтримку в суспільства. Також мене підтримують багато депутатів, зокрема Олександр Бригинець, В'ячеслав Кириленко.

Наступним кроком має стати створення загальноопозиційного об'єднання за межами парламенту — за прикладом колишнього Народного Руху. Це ще важливіше. Аби могли об'єднатися не лише партійці, а й опозиційне суспільство: громадські рухи, люди, які не входять до жодної структури.

Навколо якої ідеї треба створити Народну Раду?

— Європейський вибір, підтримка української культури, мови, ринкова, а не олігархічна економіка, демократичні процедури... Слід учитися узгоджувати корпоративні інтереси, персональні амбіції. Для цього треба прозорість — менше шансів для агентури та підкупу лідерів.

Що буде, коли опозиція не об'єднається?

— Клан Януковича зацікавлений у довічному пануванні: другому терміні Януковича, а після того — у виведенні сина у президенти. Для цього вони розпорошуватимуть опозиційні сили. Натравлюватимуть їх одну на одну.

Інна ІВЕРШЕНЬ, 15.01.2013 р.

//gazeta.ua/articles/politics-newspaper/476931/

Історична довідка

Народна Рада - парламентська опозиція у ВРУ в 1990-1994 рр. Сформувалась із членів Демократичного блоку в українському парламенті у кінці травня 1990 р. До складу Народної Ради увійшло 125 депутатів. Найбільше представників було від Києва - 17, Львівщини - 24, Івано-Франківщини - 11, Харківщини - 10. Головою НР обрано І.Юхновського, заступниками - Л.Лук'яненка, Д.Павличка, О.Ємця, В.Філенка, секретарем - Л.Танюка.

НР у прийнятті політичних рішень протистояла консервативно-комуністичній парламентській більшості т. з. "групі 239" (група «За суверенну Радянську Україну», лідер - Олександр Мороз).

Виступаючи за здобуття Україною економічної і політичної самостійності, НР значною мірою, сприяла ухваленню Декларації про державний суверенітет України (16 липня1990 р.) та Акту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.).

____________

//uk.wikipedia.org/wiki/Народна_Рада

Народна Рада - політична організація галицьких народовців заснована 24.10.1885 року у Львові під проводом Ю. Романчука з метою продовжувати традиції Головної Руської Ради 1848 р.: на противагу опанованій москвофілами Руській Раді («Русская Рада»), яка від цих традицій відішла. Н.Р. випустила відозву до «русинів галицької землі», а перші її загальні збори відбулися 2 лютого 1888 р. Органами Народної Ради були частково «Батьківщина» і «Діло».

Народна Рада стояла на позиціях єдності галицьких українців з наддніпрянцями та окремішності від польского і російського народів, ставила своєю метою оборону конституційних прав галицьких українців і рівности з іншими народами Австро-Угорщини та вимагала поділу Галичини на українську і польську. Народна Рада не була партією, її члени були лише інтелегенти, і вона на практиці не мала філій. На її базі у 1899 р. постала Національно-Демократична Партія.

____________

//uk.wikipedia.org/wiki/Народна_Рада_(політична_організація)

Звернення громадських діячів і громадських організацій до Голови Верховної Ради України, народних депутатів України щодо розгляду у ВРУ законопроекту «Про засади державної мовної політики»

Законопроект народних депутатів України С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики» спрямований на підрив статусу української мови як державної та її витіснення з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України.

Більшість його ключових положень в своїй основі явно суперечать Конституції України, рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України та ґрунтуються на свавільному тлумаченні Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов. Спроби запровадження в Україні статусу мов і порядку їх застосування, не передбачених ст. 10 Конституції України, слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу України.

В разі ухвалення і втілення у життя цього законопроекту ще більшого масштабу набудуть порушення мовних прав українців та представників інших національних меншин України, може розпочатися процес її федералізації, виникне серйозна загроза цілісності держави.

Одне з ключових положень законопроекту передбачає застосування заходів, спрямованих на використання регіональних мов або мов меншин, за наявності 10 відсотків носіїв регіональної мови на певній території (п. 3 статті 7). Однак критерій визначення кількості носіїв регіональних мов є довільним. Такого критерію немає в жодному міжнародно-правовому акті. Це зроблено з однією метою – забезпечити використання переважно російської мови поряд або замість української як державної на більшій частині території України.

Така кількісна «процедура» порушує права більшості мовців, для яких не буде реалізовано їхнє право визнавати себе і бути одномовними, зберігаючи власну ідентичність. Зокрема, це стосується норми обов’язкового вивчення двох мов у закладах освіти всіх рівнів (п. 7 статті 20). Крім того, право на освіту будь-якою регіональною мовою навряд чи може бути реалізоване на рівні вищої освіти (п. 2 статті 20). Напевне, цей пункт законопроекту стосується передусім російської мови. Якщо ж ні, то він суттєво обмежує реальні права представників більшості національних меншин, мови яких на сьогодні не мають достатньої комунікативної потужності для здобуття ними вищої освіти.

Попри декларації про рівні права всіх мовців, «недопущення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками» (пп. 1, п.2 статті 5) законопроект закладає норму про функціональну нерівність мов, відповідно до якої мови слід використовувати «з урахуванням стану кожної мови» (пп. 3, п.2 статті 5), що суперечить духові та букві «Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», на яку покликаються автори.

Принципово неприйнятною є стаття 3 законопроекту, в якій «право мовного самовизначення» сформульоване поза контекстом статусу української мови як державної мови. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові акти, що визначають стандарти захисту прав людини, включно з рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють право мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав цей принцип також відсутній.

Тверда конституційна норма «забезпечення всебічного розвитку й функціонування української мови в усіх сферах життя на всій території України» розмита положеннями про «регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української як державної, регіональних мов або мов меншин, та інших мов, якими користується населення країни» (стаття 2). Таке «забезпечення української мови» може здійснюватися тільки «зі створенням можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин» (пп. 2, п.2 статті 5).

Для цього використовується «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов». Але в Законі України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» її положення застосовуються лише до мов національних меншин в Україні, які визначені у вичерпному переліку. Судді Конституційного Суду України Дмитро Лилак і Віктор Шишкін в окремих думках (Рішення КСУ щодо конституційності частин четвертої і п’ятої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 17-рп/2011 від 13.12.2011 р.) підкреслили, що термін «регіональна мова» не є конституційно-правовою категорією, тому такі мови фактично не існують на території України. Йдеться тільки про «мови національних меншин». На їхню думку, будь-яке обмеження статусу української мови руйнує конституційний лад держави і суперечить національним інтересам України. Змінювання меж функціонування державної мови є змінюванням конституційного ладу України, а це право згідно з частиною третьою статті 5 Конституції України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органом або посадовими особами.

З огляду на викладене закликаємо вас відмовитися від прийняття цього антиконституційного документа, який суперечить національним інтересам України і загрожує громадянському мирові в нашому спільному домі – Україні.

Головний редактор газети «Наша віра»,

Лауреат Національної премії України

імені Тараса Шевченка Євген Сверстюк

Президент Українського ПЕН-центру

Мирослав Маринович

Координатор програми Харківської

правозахисної групи Василь Овсієнко

Виконавчий віце-президент Конгресу

Національних Громад України Йосиф Зісельс

Голова Мистецького об’єднання «Остання барикада»,

Народний депутат України Олесь Доній

Голова Київського благодійного фонду імені

О. Гірника «Українським дітям – українське слово»,

Народний депутат України Юрій Гнаткевич

Професор Національного університету

«Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко

Професор Національного університету «Києво-

Могилянська академія», Надзвичайний

і Повноважний Посол України Володимир Василенко

Старший науковий співробітник Інституту

української мови НАН України Оксана Данилевська

Голова Київської міської організації

товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Роман Круцик

Голова Координаційної ради з питань захисту

української мови при Київській міській

організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса Тарас Марусик

Народний депутат України 1-го скликання,

правозахисник Олесь Шевченко

29 травня 2012 року

//www.facebook.com/oles.doniy/posts/451568494871488

//www.facebook.com/komitetukrmova

Ультрапрезидент Янукович

Олесь Доній, нардеп від НУНС: «Україна не просто президентська держава – ультрапрезидентська держава»

Від першої особи

Я думаю, незважаючи на те, що тиждень цей несесійний, життя від цього не стало менш цікавим. Така цікавинка, новина №1 – кадрові призначення президента України, про які він багато говорив в минулому році, але які почалися всупереч сподіванням, тому що багато хто вже махнув рукою, що цього не буде, вони почали реалізовуватися. Хотілося б почути ваш погляд на систему змін в структурі державної виконавчої влади, і яким чином це може вплинути на загальнополітичну ситуацію в країні?

Перше, що варто зазначити: після антиконституційного рішення країна опинилася в ситуації, коли наша політична система радикально відрізняється від європейської.

Наскільки радикально?

Таких повноважень президента не має жодна держава ЄС. Тобто Україна не просто президентська держава – ультрапрезидентська держава. Фактично на чолі виконавчої влади стоїть одна людина, яка і вирішує на свій розсуд, який буде не лише персональний склад керівництва Кабміну, а й самостійно вершить долю підлеглих чиновників всіх міністерств і спрямовує в той чи інший бік цю діяльність. Це і обумовлює така ультрапрезидентська держава, обумовлює закритість нинішньої української системи. Не секрет, що була дивина не лише для журналістів, експертів – останні зміни в РНБО і Кабміні, але навіть для депутатів Партії регіонів – політиків з буцімто оточення Віктора Януковича. Ніхто й не міг припустити про перепризначення Андрія Клюєва з посади першого віце-прем’єр-міністра чомусь в РНБО. Це як раз засвідчує про непублічність, про непрозорість не тільки призначень, але й самого політичного процесу. І тепер ми можемо лише припускати, ми не можемо говорити напевно, чому так відбулося. Може, зараз звучати дві версії, але це лише версії, але це не є підтвердження, чому так відбулося. На це запитання відповідь, на жаль, може дати одна людина, і ця людина Янукович.

Буквально свіже повідомлення: 3-й президент України Віктор Ющенко вважає повернення в повному обсязі президентських повноважень 4-м президентом, своїм наступником Віктором Януковичем, цілком виправданим: «Я пішов на звуження президентських повноважень з огляду на ситуацію в парламенті. Відомо, яка була ситуація, аби не допустити ситуації «стінка на стінку». Те, що зробив Віктор Янукович, з точки зору 3-го президента України, воно цілком логічно обґрунтовано.

Не секрет, але дивина, що Віктор Ющенко останнім часом всіляко демонструє підтримку колись свого політичного опонента Віктора Януковича і де-факто своїми діями сприяє спробам внесення розбрату в середовище опозиції, фактично допомагає встановленню влади Януковича. Для мене не дивна і ця його ремарка, що він цілком підтримує дії Януковича по посиленню президентських повноважень. Таких президентських повноважень немає в жодній країні ЄС. Це вважається давно вже застарілою системою для європейської демократії...

Кілька цікавих СМС-повідомлень.

Денис Саразиньський з Німеччини: «В нормальной стране именно депутаты из парламента становятся членами правительства. Партия регионов типично закрытая корпорация. Любой анализ безполезен».

«Пане Доній, на ваш погляд, імовірність призначення голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Вілкова на вищі керівні щаблі Кабміну?».

Щодо імовірності я не можу сказати – це знову ж таки призначає президент України. Але фактично це один із найпотужніших менеджерів в команді Партії регіонів, це факт.

Від Євгена з Донецька: «Партія регіонів програє, ніяких законних шансів залишитись у них немає, але і опозиції у нас немає, і їй не варто сподіватися на те, що проскочать на хвилі невдоволення теперішньою владою. Як до неї не дійде, що ви вже показали, що не спроможні ні на що? Пане Доній, ви з цим згодні, що ви вже показали, що ви баласт? Що ви зробили на своїй посаді?».

Це достатньо серйозно, тому що це один із механізмів, які задіє зараз партія влади для спроб дискредитації опозиції. От казати, що всі однакові, що всі погані... Нагадаю, що кілька відсотків так званих «проти всіх», які голосували під час президентської кампанії, вони і визначили перемогу Януковича. От зараз іде спроба сказати: а для чого голосувати за опозицію – вони всі погані. Це позиція для увічнення влади Партії регіонів. І це дуже небезпечно. І це матеріально стимулюється, для того щоб опозиція або була розпорошена, або для того, щоб не виглядала як альтернатива нинішній владі.

«Пане Олесю, на вашу думку, чому Віктор Ющенко, коли говорив про свою підтримку з узурпацією влади Януковичем, не згадав, що одіозні рішення із скасування Конституції в 2010 році були прийняті не президентом, а Конституційним Судом? Чи навіть така наївна людина, як Ющенко, не вірить, що Конституційний Суд є самочинним без впливу Адміністрації президента?» – Андрій Сторожко, Тернопіль.

Боюсь, що все набагато більше, плачевніше – просто Віктору Ющенко потрібно було в якийсь спосіб зробити реверанс перед Віктором Януковичем. Чому він це робить в останній час, це запитання до нього.

Слухач: Лубни: Коли мені вірить партіям? Коли вони в опозиції до влади, чи коли вони приходять до влади?

Слухач: Денис, Житомир: Выборы ничего не дадут, даже если Янукович переписал Конституцию. Слабое место в Партии регионов – Евро-2012. Договоритесь с Европой, чтобы она отказалась от Украины, и тогда выпустят Юлию Тимошенко, чтобы Евро-2012 прошло в Украине.

По першому питанню – коли довіряти партії: в першу чергу потрібно усвідомити, що в політику потрібно просувати порядних і чесних людей. Ця фраза «політика – брудна справа». Проти неї боровся і Вацлав Гавел – відомий дисидент, після того президент Чехословаччини, а потім Чехії. Брудна, коли нею займаються брудні. Тому потрібно просто голосувати за чесних людей. Вони є в суспільстві, можливо, їх не так багато. Але вони є, просувайте їх в політику. Потрібно вчитися розбиратися в політиці. Я поруч із собою бачу і людей нечесних, які взяли гроші і перебігли до інших сил, і людей чесних, які, незважаючи на фізичний тиск, незважаючи на фінансові спокуси, залишилися на своїх позиціях. Спробуйте розбиратися, хто є хто в українській політиці, і голосуйте за тих, хто має принципи.

Щодо другого питання. Євро-2012, з одного боку, це наше сподівання, з іншого боку – вже великий біль, в якому ми бачимо, як розтринькуються гроші з бюджету під цією егідою. Але все-таки хотілося б, щоб воно було проведено дуже добре в Україні. Партія регіонів зав’язана не стільки на самій ідеї, як стільки дійсно їхні олігархічні структури зав’язані на бюджетних коштах, які ідуть на аеропорти, стадіони. Якщо будуть політичні демонстрації під час Євро-2012, проти цього буде виступати УЄФА. Мені здається, все-таки окрім прив’язки футболу до політики нам потрібно наважуватися висловлювати свою позицію на політичних акціях. Якщо не подобається, що засудили Луценка і Тимошенко, не лише звертатися до Європи, але виходити на акції протесту проти. Потрібно не боятися, потрібно висловлювати свій протест.

Мені хотілося б Євро-2012, щоб політика і опозиція взяли тайм-аут, і ми насолоджувалися футболом. Нечасто таке свято футболу відбувається на нашій землі. І хотілося б побажати максимально хорошого виступу нашій команді. Ми втомилися трішки від політики. Після Євро-2012 буде ще Лондонська Олімпіада.

Слухач: Я Олеся дуже поважаю – такі люди потрібні. Як ви відноситесь до того – ви говорили за мораль. Вчора прийшли афганці, а президент спізнився на дві години, Ющенко, між іншим, теж спізнювався. Це що? Це мораль? Скажіть, будь ласка, Партія регіонів виключно, чи вони не розуміють української мови? Чому вони не володіють українською мовою?

Слухач: Отношусь к вам с большим уважением. 15 лет уже мучает парламент вопрос о том, что все время депутаты перебегают из одной фракции в другую. Скажите, а не существует какого-то простого решения? Например, идет депутат, он сразу же пишет нотариально заверенное заявление о том, что он сдает полномочия, и эти заявления хранятся у председателя фракции. И потом, если депутат начинает «крутить хвостом», тогда просто подается, и он автоматически удаляется с депутатского места.

Ситуація з афганцями і із непунктуальністю зрозуміла. Всім потрібно підвищувати манеру спілкування, в тому числі в державному. Щодо мови, дуже багато хто з Партії регіонів, з керівництва володіє українською мовою, але складається враження, що для дуже багатьох ідеологія російського націоналізму є провідною. Наприклад, дії такі засвідчуються в Міністерстві освіти, хоча міністр володіє українською мовою. І ми бачимо, що собі дозволяє говорити один з керівників в Криму – його обурює, що може навіть бути взагалі якесь листування українською мовою, він висловлюється проти. Тут потрібно підвищувати нам кожному свій рівень. Я, наприклад, опанував українську мову, хоча народився в Києві і навколо мене не спілкувалися українською мовою. Потрібно показувати приклад опанування українською мовою.

Про імперативний мандат була така ідея, але в Європі вона не використовується. Там кожний депутат має відповідальність моральну перед виборцями і перед самим собою. В нього є право голосування, яке він використовує як мандат від виборців. Якщо можна купити одного депутата, то є приклади купівлі цілих фракцій. Нагадаю, що Соціалістична партія в попередньому парламенті раптово змінила свою позицію. Я не кажу, що вони отримали кошти, хоча про це багато писали в ЗМІ, але зміна їх політичної позиції була наявна. Отже, мені здається, що все-таки потрібно вчитись розбиратись в політиці, вчитися демократії і висувати в політику моральних людей. Вони є в нашому середовищі. Це люди, які своєю діяльністю засвідчили, що вони йшли в табори і тюрми за українську ідею, і зараз чітко займають позицію – моральні люди є. Потрібно навчитися обирати таких моральних людей.

Слухач: Зараз говорять про гречку, а чому ніхто не скаже, що Янукович роздавав зонтики, дитячі шапочки? Мені, інваліду, принесли дитячий шарфік, де було написано «Янукович – наш президент». Чого ви не поставите питання виключити з партії Ющенка? Чого не поставите питання, його навіть треба судити. Я ходила на Майдан, півзарплати потратила, до мене приїжджали племінники – я носила їсти туди кожен вечір, а він ходить і над всіма зараз знущається.

Про гречку, ви розумієте – гречка це символ цих «пакетів». Може бути і банальний підкуп. Два дні тому розмовляв з одним із депутатів Катеринчуком. Там, де він живе, один із депутатів відкрив приймальню і просто кожному громадянину, який прийде, дають по 50 грн. щомісяця. Це фактичний підкуп. Навіть без гречки, без тросточок, без парасольок. Населення доведене до напівжебрацького стану, коли реально коштів не вистачає всім, і дуже багато ведуться на мінімальні дарунки або кошти. Потрібно навчитися боротися з будь-якою спокусою, велика вона чи мала.

«Валентин, Чернівці. Президент Німеччини подав у відставку через дріб’язкову провину. Чи вимагатимете від своїх соратників по опозиції відставку, якщо вам відомі їх провини? Різниця між вами і Партією регіонів дуже проста – за все погане, що робить влада, я точно знаю, хто відповідає».

По Ющенку. Я не можу виключити його з партії. Бо я всі 4 роки не належав до партії «Наша Україна», я був позапартійний і є позапартійний, і це питання до їхньої партії. Найгірше, що могло з ним трапитись, – він втратив довіру населення, і я не думаю, що за нього хтось проголосує.

Щодо Інтернет-повідомлення: я не скажу, що на когось вказував, що у вас є конкретний хоч один докір за мою політичну діяльність – за 20 років. Будь ласка, спробуйте його поставити. Мені не просто не соромно, а я пишаюсь своєю громадсько-політичною діяльністю, коли боровся за незалежність і під час незалежної України.

17 лютого 2012 р. Читати більше:

//www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=39903

Президент послав

Послання президентові
Модернізація - «по посланіям». Развод - «по понятіям»
Развод - «по понятіям». Модернізація - «по посланіям»
Команда Януковича вдруге заходиться…
Конституційний коловорот 

Усовершенствовать Творца
Законы должны молчать 

Президентська монархія
«Перекоси» Януковича?
Народе, це все для тебе!

Україна захоплена рейдерами
Чорний квадрат Януковича
Тому що послідовні 

Конституційна Асамблея повертає Україну в 1937-ий рік?

Що за система будується в Україні?

Що будує Партія регіонів в Україні?

Тюнінгована УРСР?

Віктор Янукович будує «неорадянщину» 

Конституційна асамблея перепише Україну
Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності 

Модернізована опозиція

За окном День дураков. Как Дуся к Параске в гости ходила

Я так люблю девичники разноплановые,

но только меня туда почему-то не зовут. Зато позвала нас в гости Paraska.info на «посплетничать». Повод у нее был замечательный: 1 апреля как-никак и подведение итогов конкурса карикатур.

«Параска» и «Обоз» решили в один вечер в одном месте собрать политиков, политологов и журналистов. Пришли далеко не все, аргументируя задержку (а также отсутствие) пробками и заседанием Верховной Рады. Раньше всех явился Евгений Червоненко, что и немудрено: недаром человек гонками увлекается. Следом за ним поспел и Виталий Кулик - директор Центра исследований проблем гражданского общества, потом дамы ‑ Марина Ставнийчук и Лариса Мудрак. Поприветствовали друг друга, обнялись, поцеловались, уселись вместе и давай слухи обсуждать.

Дружеский цемик Виталия Кулика и Марины Ставнийчук

Тост за встречу?

За окном День дураков, а люди этому совсем не рады: никто не шутит, не смеется. Наверное, боятся Евгения Червоненко, который намекнул: «Со мной шутки плохи даже 1 апреля...». Помимо его огромных заслуг в отношении Евро-2012, разных навыков и способностей, Евгений похвастался одной мелочью:«Я ще й дітей умію робити...». Феноменальное умение:)

Но «Параска» не боится никого, поэтому и огласила народное мнение по поводу того, какой политик с чем ассоциируется, итак:

• Виктор Янукович - барабан, антибиотик, водка с перцем;
• Николай Азаров - фагот, закрепительный препарат, старый коньяк;
• Юля Тимошенко - флейта, клофелин, кальвадос...

Потом играли в детектор лжи: брали честного журналиста и прикладывали его к пульсу честного политика. Первой «честной» вызвалась Юлиана Паксюткина (Stat.ua) и приложилась не к кому-нибудь, а к Червоненко. От вопроса «Вы богатый человек?», Евгений уклонился весьма дипломатично: «Я... зажиточный человек!».

На «Бентли» он не ездит из-за наших отвратительных дорог, о внебрачных детях не распространяется «надеюсь, что они у меня есть». Ах да, еще господин гонщик прихвастнул еврейскими корнями: «Я никогда этого и не скрывал». Вот бы и вложили все эти зажиточные дяди деньги в дороги, чтоб и мы с Мусей могли на «Бентлях» кататься. Короче, подарили ему нимб распрекрасный за честность.

Мой самый честный политик Евгений Червоненко

Двойная честность: Юлиана Паксюткина и Евгений Червоненко

Следующим под прицел честности попал Олесь Доний, который радовался весне за дальним столиком в обществе политологов. На вопрос о наличии любовницы ответил весьма уклончиво: «эээ... ммм... у мене є кохана жінка...», как и на вопрос о еврейской крови: «ааа... еее...». Очень, просто даже очень, плодотворным диалог получился.

Олесь разгневал богов тонким намеком: «Я менш слизький за Червоненка...», чем и повлек ответный удар от Евгения Червоненко: «Ты за базар ответишь! Со мной шутки плохи даже 1 апреля!». И поведал нам Евгений повесть страшную, но поучительную: «Был один, который хотел государство Израиль уничтожить... царство ему небесное. Нет, убил его не я, а молния... так я его вывел за галстук в туалет, опустил и смыл в унитаз...». Мораль басни такова: не стоит ходить с Евгением по туалетам, обижать Израиль и навлекать молнию. Символичным подарком Олесю стал тюбик вазелина.

Ничто так не радовало Олеся, как тюбик вазелина

Ну, мальчики вроде утихли, так «Параска» снова подлила масла в огонь: устроила аукцион и продавала всякие нужные вещи. Например, симпатичные ушки, которые за 50 грн приобрела Ларисочка Мудрак, правда, не понравилось ей, что они без резиночки были. Для Марины Ставнийчук Евгений за 150 грн приобрел картину с политическим подтекстом, которая когда-то висела в Docker's на Оболони. На этом щедрость Червоненко не закончилась: за 53 грн он купил «кошачью шкурку» и попросил передать ее Донию, за что доплатил еще 50 грн.

Ушки-симпатюшки Ларисе Мудрак действительно к лицу

...

Лот номер 3 уходит...

... Марине Ставнийчук! За что благодарим Евгения Червоненко

Вот как-то так: поели, попили, посмеялись над колкостями Евгения Червоненко и шутками «Параски» и разошлись.

На выходе встретила Антошу Лирника в весьма меланхолическом настроении, который был совсем не рад Дню дураков и не шутил ни над кем: «Каждый день шутя, было бы странным подтрунивать и сегодня. Этот день вызывает у меня не те ассоциации... В юности шутки моих друзей постоянно заканчивались травматизмом...».

Антон Лирник сам в шоке от бывших шалостей. Дусечка...

Весьма аппетитная булочка господам-политикам...

... и не менее съедобный бутербродик для журналистов

Виталий Кулик с полным бокалом вина...

... и с пустым. А нарисован-то отменно:)

Люблю угадывать бренды часиков. Что носит Червоненко?

Ах, широка душа еврейская

Лариса Мудрак элегантно отмахивается от происходящего

Легкий пиар от «Параски», жаль, номер прошлогодний

Бурное голосование за самого честного политика

...

Всегда любила милые карикатурки

Сигары дорогие курят, а лотов не покупают, негодяи:)

Вчера стала богаче на 500 грн. Счастлива до безобразия

ДУСЯ, 02.04.2010

Фото Павла Старостенко

//dusia.telekritika.ua/grani_bytiia/13451

11.10.2012 Марина Ставнийчук. Молодежный формат реально отвечает стандартам Совета Европы 

05.04.2011 Віталій Кулик. Модернизация конституционного процесса 

04.04.2011 Александр Свириденко. От Президента звонят дважды