Новий Громадянин виходить зі складу Конституційної Асамблеї через підписання президентом мовного закону

Партнерство Новий Громадянин, засуджуючи прийняття та підписання Президентом неконституційного Закону «Про засади державної мовної політики», та будучи переконаним, що справжнє реформування Конституції можливе лише за умови поваги та неухильного додержання вимог чинної Конституції з боку органів влади, заявляє про свою відмову від входження до складу Конституційної Асамблеї, створеної при Президентові України, та відкликає свого представника в цьому дорадчому органі.

Нещодавно Президент України підписав та оприлюднив Закон «Про засади державної мовної політики». Водночас голосування депутатів 3 липня у Верховній Раді за проект Закону «Про засади державної мовної політики» супроводжувалося численними порушеннями Конституції України та Реґламенту парламенту, зокрема: було порушено вимогу Конституції щодо особистого голосування народними депутатами України; не було додержано визначеної Реґламентом Верховної Ради процедури підготовки проекту закону до другого читання та його наступного розгляду (зокрема, проект не був включений до порядку денного, що підтверджується текстом стенограми засідання ВР).

У заяві Партнерства Новий Громадянин від 06.07.2012 наголошувалося, що відповідно до статті 152 Конституції України порушення встановленої Конституцією процедури розгляду чи ухвалення законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними. Згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп від 30.09.2010, дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення та набрання чинності законами, є однією з умов легітимності законодавчого процесу. Отже, законодавчі акти, які прийняті з порушенням вимог до процедури розгляду та ухвалення законів, є неконституційними.

Крім того, як зазначалося в заяві, ціла низка положень проекту Закону «Про засади державної мовної політики», що був розглянутий 3 липня 2012 р., суперечать Конституції України з урахуванням рішення Конституційного Суду №10-рп від 14.12.1999.

З огляду на це Партнерство звернулося, зокрема, до Президента України з вимогою застосувати право вето у разі направлення цього проекту на підпис. Підписання Президентом України зазначеного документа, на думку Партнерства «Новий Громадянин», означало би схвалення неконституційних дій народних депутатів, а також порушення Президентом свого конституційного обов’язку гарантувати додержання Конституції України.

У відповідь на цю заяву Радник Президента – Керівник Головного управління Адміністрації Президента з питань конституційно правової модернізації М.Ставнійчук в листі до Партнерства від 26.07.2012 погодилася з тим, що прийняття закону відбулося з грубими порушеннями Реґламенту, а значна частина його положень не узгоджуються з Конституцією України та міжнародними документами, ратифікованими Україною, зокрема Європейською хартією регіональних мов і мов меншин.

У заяві від 03.07.2012 Партнерство також наголосило, що підписання закону означатиме відсутність реальних намірів Президента сприяти здійсненню конституційної реформи в Україні, зокрема за допомогою свого допоміжного органу – Конституційної Асамблеї, що робить недоцільним участь у ній представників громадських організацій.

Від імені Партнерства заяву підтримали:

1. Дмитро Котляр, незалежний експерт, представник партнерства «Новий Громадянин» в Конституційній Асамблеї

2. Творче об'єднання «TOPO», Олексій Хмара

3. Центр політичних студій та аналітики, Віктор Таран

4. Центр UA, Світлана Заліщук

5. Дебатна академія, Дмитро Сінченко

6. Інститут масової інформації, Роман Головенко

7. ВГО «Українська стратегія», Анатолій Пінчук

8. ВГО «Не будь байдужим!», Оксана Левкова

9. Київська незалежна медіа-профспілка, Юрій Луканов

10. ВЕГО «Мама-86», Ганна Голубовська-Онісімова

11. Коаліція громадських організацій та ініціатив "За вільну від тютюнового диму Україну", Ганна Гопко

12. МГО «Інтерньюз-Україна», Костянтин Квурт

13. Комітет виборців України, Олександр Черненко

14. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, Олександр Сушко

17.08.2012

//newcitizen.org.ua/news/noviy-gromadyanin-vihodit-zi-skladu-konstituciynoyi-asambleyi-cherez-pidpisannya-prezidentom

08.12.2013 Володимир Буткевич. Лист-звернення до громадян України 

02.12.2013 Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї (Олександр Барабаш, Ігор Когут, Микола Козюбра, Ігор Коліушко, Володимир Крижанівський, Микола Мельник) 

28.11.2013 Володимир Буткевич. Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї 

21.06.2013 Указ Президента України №341/2013 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

15.03.2013 Віктор Мусіяка. Парад прав і свобод 

01.10.2012 Указ Президента України №566/2012 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

06.07.2012 Члени Конституційній Асамблеї Дмитро Котляр та Ігор Когут вимагають скасувати... Марина Ставнійчук теж має власну позицію...

Члени Конституційній Асамблеї Дмитро Котляр та Ігор Когут вимагають скасувати... Марина Ставнійчук теж має власну позицію...

Заява щодо проекту Закону

«Про засади державної мовної політики»

3 липня цього року у Верховній Раді України група народних депутатів України вчинила дії, що були спрямовані на прийняття в цілому як закону проекту Закону України «Про засади державної мовної політики». Цей законопроект було прийнято за основу 5 червня 2012 р. Голосування за проект Закону «Про засади державної мовної політики» супроводжувалося численними порушеннями Конституції України та Регламенту Верховної Ради України, зокрема:

- було порушено вимогу Конституції України щодо особистого голосування народними депутатами України;

- не було додержано визначеної Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» процедури підготовки проекту закону до другого читання та його наступного розгляду.

Відповідно до статті 152 Конституції України порушення встановленої Конституцією процедури розгляду чи ухвалення законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними. Згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп від 30.09.2010, дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення та набрання чинності законами, є однією з умов легітимності законодавчого процесу. Отже, законодавчі акти, які прийняті з порушенням вимоги особистого голосування народного депутата, а також інших вимог до процедури розгляду та ухвалення законів, є неконституційними.

Крім того, ціла низка положень проекту Закону «Про засади державної мовної політики», що був нібито ухвалений 3 липня 2012 р., суперечать Конституції України, зокрема:

- положення статей 10, 11, 14, 15 та інших цього документа суперечать статті 10 Конституції України. Остання, згідно з рішенням Конституційного Суду №10-рп від 14.12.1999, передбачає, що російська та інші мови національних меншин можуть використовуватися при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування лише поряд з державною мовою, яка є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо);

- положення ст. 14 про те, що гарантування державою можливості здійснювати судове провадження регіональною мовою забезпечується шляхом врахування при доборі суддів, суперечить статті 127 Конституції України, згідно з якою однією з вимог до кандидатів у судді є володіння державною мовою;

- положення статті 20 щодо вільного вибору мови навчання суперечить статті 10 Конституції Україна, яка, згідно із згаданим тлумаченням Конституційного Суду, передбачає, що мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова;

- документ містить багато нечітких термінів та формулювань («регіо», «самоправний», «органи державного управління», «у межах території» тощо), що не передбачені Конституцією та законами України. Крім того, документ не узгоджується із Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», насамперед у частині переліку таких мов. Це призведе до порушення юридичної визначеності – важливої складової принципа верховенства права, дія якого в Україні визнана статті 8 Конституції України.

З урахуванням зазначеного звертаємося з такими вимогами:

1) до Верховної Ради України – підтвердити неправомірність голосування 3 липня 2012 р. та скасувати рішення щодо прийняття проекту Закону України «Про засади державної мовної політики»;

2) до Президента України – у разі направлення на підпис Закону «Про засади державної мовної політики» застосувати право вето у зв’язку з грубими порушеннями процедури його розгляду та ухвалення, а також неконституційністю його положень.

Підписання Президентом України зазначеного документа означатиме схвалення неконституційних дій народних депутатів, а також порушення Президентом свого конституційного обов’язку гарантувати додержання Конституції України. Це також означатиме відсутність реальних намірів Президента сприяти здійсненню конституційної реформи в Україні, зокрема за допомогою свого допоміжного органу – Конституційної Асамблеї, що робить недоцільним участь у ній представників громадських організацій.

Підписали:

Дмитро Котляр, незалежний експерт, представник партнерства «Новий Громадянин» в Конституційній Асамблеї

Ігор Когут, голова ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», член Конституційної Асамблеї

Творче об'єднання «TOPO», Олексій Хмара

Центр політичних студій та аналітики, Віктор Таран

Центр UA, Світлана Заліщук

Європейська програма, Вікторія Гуменюк

Фундація Суспільність, Тарас Петрів

Інститут масової інформації, Вікторія Сюмар

Борис Кушнірук, громадський діяч

МГО «Інтерньюз-Україна», Андрій Кулаков

Центр Громадянських Свобод, Олександра Матвійчук

Європейська Асоціація Українців (Брюссель), Олексій Толкачов

Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, Олександр Сушко

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Ірина Бекешкіна

ГО «Європа без бар’єрів», Ірина Сушко

ВГО «Не будь байдужим!», Оксана Левкова

ВГО «Українська стратегія», Анатолій Пінчук

Організація роботодавців «Усім Миром», Олексій Антонюк

06.07.2012

//newcitizen.org.ua/news/gromadskist-vimagaie-skasuvati-nekonstituciyniy-zakon-pro-movi

Литвин підписав мовний закон, водночас Радник Президента визнала його неконституційнсть

Радник Президента України, Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук поділяє занепокоєння громадськості щодо можливих наслідків та ризиків набрання чинності та введення в дію Закону України «Про засади державної мовної політики».

У своїй відповіді на звернення партнерства «Новий Громадянин» з вимогою скасувати відповідний закон, прийнятий Верховною Радою України 3 липня 2012 року, вона зазначила: «прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей 47, 116-122, 130 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», а значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови».

Також Марина Іванівна звернула увагу на те, що відповідно до Конституції України Глава держави вирішить долю Закону України «Про засади державної мовної політики» лише після його надходження на підпис в установленому порядку.

31.07.2012

//newcitizen.org.ua/news/litvin-pidpisav-movniy-zakon-vodnochas-radnik-prezidenta-viznala-yogo-nekonstituciynst-0

08.12.2013 Володимир Буткевич. Лист-звернення до громадян України 

02.12.2013 Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї (Олександр Барабаш, Ігор Когут, Микола Козюбра, Ігор Коліушко, Володимир Крижанівський, Микола Мельник) 

28.11.2013 Володимир Буткевич. Заява про вихід зі складу Конституційної Асамблеї 

21.06.2013 Указ Президента України №341/2013 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

15.03.2013 Віктор Мусіяка. Парад прав і свобод 

01.10.2012 Указ Президента України №566/2012 Про зміни у складі Конституційної Асамблеї 

17.08.2012 Новий Громадянин виходить зі складу Конституційної Асамблеї через підписання президентом мовного закону

IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 2012

Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”

Київ. 22 березня, 10:00, концертна зала Українського дому (вул. Хрещатик, 2) - 

IV Форум Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства” (за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Мета Форуму – виробити спільну позицію організацій громадянського суспільства щодо захисту прав і свобод громадян, європейської інтеграції України, парламентських виборів 2012 року, підвищення впливу громадянського суспільства.

Ключові питання Форуму:

• забезпечення прозорих і чесних парламентських виборів 2012 року шляхом консолідації зусиль громадянських мереж та організацій;
• вплив організацій громадянського суспільства на підготовку нової Конституції України;
• розвиток і поширення найкращих практик самоорганізації громадян.

Участь у заході братимуть представники Громадянської мережі “Опора”, кампанії “Новий громадянин”, руху “Чесно”, Комітету виборців України, ініціативи “1 грудня” й інших громадських організацій, мереж та ініціатив з усіх регіонів України. Серед учасників форуму – Ольга Айвазовська, Ірина Бекешкіна, Ігор Жданов, Ігор Коліушко, Ігор Когут, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Вікторія Сюмар і інші громадські діячі. Гостями Форуму будуть народні депутати Андрій Шевченко, Ірина Геращенко, Леся Оробець, радник Президента України Марина Ставнійчук та інші.

Громадянську Асамблею України заснували провідні громадські організації України навесні 2007 року. Це найбільша в Україні громадянська мережа, що об’єднує понад 400 громадських та експертних організацій з усіх регіонів. Асамблея надає національні та регіональні майданчики для дискусії та консолідації громадянських об’єднань. В основі її діяльності лежать принципи відповідальності, відкритості, об’єктивності, солідарності та незалежності від політичних позицій учасників.

Програма Форуму (DOC)

21 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/593

Заява IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України з питань конституційної реформи та Конституційної Асамблеї

Конституція – це основні правила співжиття, що схвалюються й дотримуються суспільством, і на базі яких розвивається держава. Україна потребує нової Конституції – не компромісу кланів, а справжнього нового суспільного договору.

Конституція має гарантувати свободу особи і народу та реалізувати запит громадян на становлення й розвиток української держави. Саме тому нова Конституція має бути розроблена не адміністрацією Президента і ухвалена не Верховною Радою чи маніпулятивним референдумом, а виключно Конституційною Асамблеєю – виборним установчим органом, який має заснувати нову республіку, державу громадян.

Саме ця позиція об’єднала делегатів І-ї Громадянської Асамблеї України 24 липня 2007 року. Саме на її основі ГАУ був презентований Громадянський законодавчий пакет, одним із складових якого був проект Закону про порядок підготовки і затвердження нової Конституції України. Ця позиція об’єднує нас і зараз.

Ми засуджуємо будь які спроби маніпуляції Конституцією та намагання використати конституційну реформу в корисливих чи вузькополітичних інтересах якоїсь групи осіб.

Громадянська Асамблея України  змушена заявити, що Указ Президента України «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» спотворює саме поняття Конституційної асамблеї. А принципи делегування, зазначені в Указі, попри наявність в переліку дійсно провідних наукових та громадських організацій , не дають змоги вважати цей орган представницьким і незалежним. В кращому випадку він може стати лише площадкою для обговорення концепцій конституційної реформи.

Ми закликаємо цей орган ухвалити єдине рішення – рекомендувати Президенту України ініціювати внесення  змін до ст. 154, 155, 156 Конституції України, які, передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для підготовки та схвалення нової Конституції України, делегати якої не будуть мати права обиратись до будь-яких органів державної влади протягом 10 років і тому ухвалять основний закон не для себе чи своїх партій, а для громадян.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України вимагаємо саме таких змін!

Для того, щоб продемонструвати як має відбуватись установчий процес ми ініціюємо скликання Громадянської Конституційної Асамблеї, організація діяльності якої має об’єднати громадські ініціативи щодо реформування Конституції.

Звертаємось до всіх громадських організацій, мереж, ініціатив, аналітичних центрів та експертів, до всіх громадських активістів, до всіх, хто хоче жити в України – громадянській республіці – приєднуйтесь!

Заява Форуму (DOC)

Громадянське суспільство України 

виробить програму спільних дій

Громадянське суспільство України має згуртуватися для спільної ефективної діяльності в умовах наступу на демократію та тиску влади. Про це заявили делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”, який відбувається 22 березня в Києві за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Участь у заході взяли близько 400 делегатів – представників громадських організацій і ініціативних рухів з усієї України.

Мирослав Попович (ініціатива “1 грудня”) зауважив, що основним завданням напередодні парламентських виборів є зберегти моральні засади та основоположні цінності в українському суспільстві, оскільки нині вони “розмиваються”. За його інформацією, ініціатива, до якої увійшли відомі й шановані діячі та представники основних церков, збирається провести низку круглих столів для кваліфікованого аналізу ситуації та діалогу громадськості з владою (найближчий відбудеться 5 квітня). Окремо Мирослав Попович звернув увагу на те, що сьогодні громадянське суспільство має консолідувати свої зусилля для забезпечення чесних і справедливих виборів, до чого долучиться і згадана ініціатива.

Олег Рибачук (партнерство “Новий громадянин”) відзначив, що у громадянському суспільстві України формуються горизонтальні мережі, побудовані на моделі взаємодії рівноправних партнерів, а не ієрархічного підпорядкування. За його словами, сьогодні йдеться не про індивідуальне, а про колективне лідерство, коли людина, що має певну суспільно значущу ідею, стає лідером її втілення.

Ідею Олега Рибачука підтримала Вікторія Сюмар (рух “Стоп цензурі!”). Вона переконана, що суспільство стає не просто горизонтальним, а мережевим, коли дедалі більшу роль починає відігравати мережева комунікація, у тому числі в соціальних мережах в Інтернеті. “Українське суспільство твориться мережами”, – наголосила вона. На її думку, вертикальне управління поволі втрачає свою ефективність. За словами Вікторії Сюмар, досвід руху “Стоп цензурі!” показав, що скоординована діяльність десятків або сотень людей може сформувати порядок денний для цілої країни.

Ігор Когут, представник Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, переконаний, що “Україна увійшла у стадію “громадянської весни”, свідченням чого є активізація громадянського суспільства через ініціювання пікетів, звернень, заяв, благодійних заходів тощо. За його словами, це спроба акумулювати енергію громадян для розвитку політичної культури, культури діалогу, демократії загалом. Експерт наголосив, що демократія – це не тільки вибори, а передусім повсякденна участь громадян. Так само європейська інтеграція України, на думку Ігоря Когута, – це не лише дипломатія й політика, а це передусім реформи, тобто конкретні справи, які треба робити щоденно на всіх рівнях.

Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод) зупинилася на дотриманні прав людини в Україні. За її словами, сьогодні влада систематично їх порушує. Свідченням цього є декілька тенденцій. Перша – це зростання бідності та соціальної нерівності. Експерт наголосила, що в той час як, за даними ООН, в Україні понад 80% населення перебувають за межею бідності, влада скорочує соціальні виплати та дає право урядові регулювати їх у ручному режимі. Друга тенденція – переслідування, причому не тільки за політичні, а й за ідеологічні переконання, а також за громадську активність. Третя тенденція – прагнення зберегти владу за будь-яку ціну, що веде до обмеження прав на свободу слова та мирні зібрання. Четверта тенденція – тиск на суди. “Суди втратили свою незалежність і перетворилися на слухняних виконавців чужої волі”, – наголосила Олександра Матвійчук. Ще одна тенденція – жорстокість кримінально-правової політики. За даними експерта, за перші півроку 2011 року смертність у місцях позбавлення волі зросла на 11%, а кількість суїцидів – на 22%. Вона відзначила, що Україна досі не встановила граничного терміну тримання людини під вартою, й оприлюднила “рекорд” перебування в СІЗО – 12 років.

Співголова Оргкомітету ГАУ Ганна Парфьонова представила результати опитування громадських лідерів у всіх регіонах України (203 людини). За її словами, найголовнішою проблемою суспільного життя активісти назвали корупцію. Найбільшою регіональною проблемою було названо неефективність і непрозорість влади. При цьому вона наголосила, що громадські лідери готові об’єднуватися для вирішення проблем на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Співголова Оргкомітету ГАУ Анатолій Пінчук відзначив, що громадянське суспільство має виробити насамперед механізми спільних дій і координації зусиль. Він нагадав резолюцію попереднього Форуму, у якій наголошено, що сучасна криза України пов’язана з тим, що державотворення відбувалося без опори на громадянське суспільство. За його словами, сьогодні йдеться про перезаснування держави і для цього потрібно розробити нову Конституцію за участю громадянського суспільства. Анатолій Пінчук зазначив, що громадськість вимагає скликання Конституційної асамблеї, у якій було би представлено найрізноманітніші верстви суспільства. “Нова Конституція має бути не компромісом кланів, а новим суспільним договором”, – наголосив він.

23 березня 2012 р.
//gau.org.ua/node/594

Заява IV-го Форуму
Громадянської Асамблеї України

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України мусимо визнати, що протягом останніх трьох років в Україні рівень дотримання прав людини і основоположних свобод та захисту і реалізації їх інтересів суттєво погіршився.

Робота в системному реформуванні державних інституцій проводиться вкрай повільно та фактично є імітацію дій. Реальна боротьба з корупцією в Україні підміняється гучними заявами та показовими акціями.

Більшість так званих реформ соціальної, правової, і зокрема судової, системи під красивими гаслами насправді призводять до монополізації влади однією політичною силою.

Посилюється практика кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя, відсутність реальних механізмів протидії гендерному насильству. Зростає тиск з боку правоохоронних органів на представників бізнесу, які в тій чи іншій формі підтримували діяльність опозиційних політичних сил. З’являється все більше прикладів використання правоохоронних органів, прокуратури та судів для рейдейрства та інших форм протиправної конкуренції.

Водночас поширюється практика уведення від справедливого покарання за злочини проти життя, здоров’я та гідності громадян високопосадовців, представників великого бізнесу, членів їх родин та оточення.

Створюються штучні перепони у належному впровадженні норм Закону про доступ до публічної інформації та про засади запобігання і протидії корупції та контролю з боку суспільства за політиками і чиновниками.

За невеликими виключеннями, блокується впровадження правових норм, які стимулюватимуть розвиток громадянського суспільства, самоорганізації громадян, механізмів контролю суспільства за владою. Натомість тривають спроби обмежувати права і свободи громадян, зокрема право на мирні зібрання.

В таких умовах самоорганізація та самоструктуризація громадянського суспільства, мобілізація громадськості, створення системи координації громадських ініціатив стають чи не найважливішим чинником недопущення згортання демократії, формування авторитаризму та закриття європейської перспективи для України.

Ми, делегати IV-го Форуму Громадянської Асамблеї України заявляємо про консолідацію зусиль для захисту прав і свобод громадян, розвитку самоорганізації та громадських об’єднань з метою розбудови демократичної європейської держави Україна.

Вимагаємо:

1. Забезпечення сприятливого розвитку та діяльності інститутів громадянського суспільства, а саме: спрощення процедур та скорочення строків реєстрації громадських та благодійних організацій, органів самоорганізації населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших інститутів громадянського суспільства.

2. Приведення законодавства щодо правового статусу неурядових організацій у відповідність до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам.

3. Забезпечення умов для реальної участі громадськості у формуванні і реалізації публічної політики на всіх рівнях та здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування,  в тому числі шляхом:

• систематичного проведення консультацій з громадськістю щодо ключових питань гуманітарної та соціально-економічної політики та завчасного оприлюднення проектів нормативно-правових актів на веб-сайтах органів державної влади;
• реального врахування рішень громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
• сприяння проведенню громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади, громадських антикорупційних експертиз нормативно-правових актів та забезпечення врахування рекомендацій за їх результатами;
• забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема забезпечення впровадження і виконання в повному обсязі норм Закону про доступ до інформації, запровадження механізмів електронного урядування та електронної демократії;
• визначення на рівні закону чітких процедур проведення місцевого референдуму і загальних зборів громадян за місцем проживання.

4. Проведення комплексу реформ та заходів, спрямованих на системне подолання корупції в Україні. Унеможливлення корупції має стати основним фокусом більшості реформ, які здійснюються у державному управлінні.

5. Проведення судової реформи, спрямованої на забезпечення прозорого та справедливого судочинства, створення повного, відкритого реєстру всіх судових рішень, запровадження справжнього суду присяжних.

6. Припинення кримінальних переслідувань за політичну діяльність та вибіркового застосування правосуддя. Звільнення осіб які переслідуються за політичними мотивами. Забезпечення в повному обсязі права обвинувачених на справедливий суд.

7. Забезпечення прозорого відбору нових суддів, керівників міліції, прокуратури та СБУ за конкурсом, незалежними комісіями із залученням громадськості до контролю за дотриманням процедур та подальшого контролю за їх діяльністю.

8. Запровадження системи громадянської освіти населення та введення відповідного обов’язкового курсу до базової середньої освіти та поглибленого у вищої.

9. Впровадження правових засад створення та розвитку незалежних засобів масової інформації, демонополізації телевізійного простору та  впровадженню обмежень втручанню власників ЗМІ в поточну діяльність журналістів.

10. Завершення підписання та ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом та впровадження європейських стандартів демократії і права.

11. Ми заявляємо про створення Громадянською Асамблеєю України постійнодіючої системи взаємоінформування, комунікації та взаємодії національних і місцевих громадянських мереж, ініціатив, кампаній та об’єднань і доручаємо Координаційній Раді Громадянської Асамблеї України налагодити її роботу.

Ми звертаємось до всіх громадських об’єднань України, що працюють на принципах відкритості, демократичності та добровільності участі, об’єднуватись та спільно розвивати дієве громадянське суспільство України.

Ми звертаємось до громадян України – ми самі здатні творити своє майбутнє. Від нашої громадянської активності, здатності к взаємодії та самоорганізації залежить чи зможемо ми навести лад в нашому спільному домі, а сама країна - стати повноцінним партнером в європейській спільноті.

23 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/598

Заява Громадянської Асамблеї України щодо виборів народних депутатів України у 2012 році

Вибори народних депутатів України 2012 року стануть контрольним випробуванням політичних та громадських еліт відданості демократичним цінностям, зокрема, свободи слова та волевиявлення. Від прозорості, справедливості та конкурентності майбутніх перегонів залежить легітимність законодавчої гілки влади в очах громадян України, майбутній вектор розвитку країни.

За результатами парламентських виборів буде встановлено новий формат взаємин держави Україна з її зовнішньополітичними партнерами. Майбутнє Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом безпосередньо залежить від того, наскільки кампанія відповідатиме міжнародним стандартам, що визначені Кодексом належних практик ведення виборчих справ Венеціанської комісії, Копенгагенським документом та зобов’язаннями країн-учасниць ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів.

Громадянська Асамблея України закликає владу, опозицію та виборців бути свідомими того, що відповідальність за «відкат» від демократичних норм буде покладено на всіх суб’єктів виборчого процесу.

Завдання влади та особисто Президента як гаранта Конституції в тому, щоб забезпечити належний рівень організації виборів, не допустити використання адміністративного ресурсу та тиску на опонентів у будь-якій формі, зокрема і через судову систему, правоохоронні чи контролюючі органи.

Громадянська Асамблея України, підтримуючи позицію демократичних країн, міжнародних організацій вважає, що легітимність майбутніх парламентських виборів буде поставлена під сумнів у випадку, якщо українські політв’язні – Юлія Тимошенко та Юрій Луценко – не візьмуть в них участь.

В той же час і опозиційні сили також несуть відповідальність за перебіг виборчої кампанії. Політичним силам опозиційного табору, що зацікавленні у демократичному виборчому процесі, варто об’єднати організаційні, юридичні та інформаційні ресурси, щоб відстояти реалізацію п’яти основоположних засад виборчого права: загальність, рівність, вільність, таємність і безпосередність.

Громадянська Асамблея України закликає 
всі політичні сили до:

• прозорого та відкритого формування партійних списків та висування кандидатів по мажоритарних виборчих округах, у тому числі на основі праймеріз та негайного оприлюднення списку кандидатів на партійних сайтах;
• оприлюднення програм суспільного розвитку, переліку завдань, готового пакету законопроектів, які будуть ухвалені у майбутньому парламенті;
• оприлюднення реального списку кандидатів на державні посади найвищого рівня;
• забезпечення рівних прав чоловіків та жінок під час формування партійних списків кандидатів у народні депутати;
• чесної та конкурентної виборчої боротьби, що не виходить за рамки чинного українського законодавства та не порушує норм моралі, не призводить до негативних суспільних збурень.

В свою чергу, громадянське суспільство чекає новий іспит на зрілість. Об’єднання громадян та самоорганізовані активісти можуть спільними зусиллями забезпечити належний рівень громадського контролю за виборчою кампанією, організовувати заходи спрямовані на просвіту громадян та правовий захист їх конституційного права на вибір. 

Громадянська Асамблея України закликає всі дієві та активні організації до плідної співпраці з метою реалізації повномасштабних, професійних та успішних мобілізаційних, моніторингових чи просвітницьких кампаній.

Враховуючи важливість цих виборів, Громадянська Асамблея України пропонує підтримати діяльність руху «Чесно», Громадянської мережі ОПОРА, Комітету виборців України, інших громадських організацій, ініціатив та започатковує роботу спільного центру координації між громадянськими ініціативами щодо забезпечення чесних, прозорих та вільних виборів. Ми запрошуємо всіх, хто поділяє демократичні цінності до співпраці.

Громадянська Асамблея України не буде брати безпосередню участь у парламентських виборах. Однак, сьогодні політичний та моральний рівень представників як провладних, так і опозиційних політичних сил не влаштовує більшість організацій громадянського суспільства.

Тому ми із розумінням ставитимемось до ініціатив громадянського суспільства, спрямованих на формування реальної альтернативи старим політичним силам, до тих громадських організацій, які будуть підтримувати власних кандидатів на виборах народних депутатів, або до тих демократичних політичних сил, які включать найкращих представників громадянського суспільства до своїх виборчих списків.

Громадянська Асамблея України закликає усі засоби масової інформації забезпечити професійне, об`єктивне і неупереджене висвітлення виборчої кампанії. Журналісти, що безпосередньо впливають на громадську думку та працюють на свою аудиторію, як основного роботодавця, мають захищати її інтереси, в тому числі через спротив “виборчій джинсі”, цензурі та самоцензурі.

Делегати IV Форуму Громадянської Асамблеї України переконані, що усі демократичні та патріотичні сили повинні консолідувати свої зусилля з метою захисту демократичних цінностей, покращення іміджу країни та реалізації конституційних прав громадян.

23 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/596 

Аналіз опитування громадських лідерів, проведеного при підготовці до IV-го Форуму Громадської Асамблеї України “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”

Презентація співголови Оргкомітету Ганни Парфьонової на IV Форумі ГАУ.ppt

В опитуванні взяли участь громадські лідери з усіх регіонів України. Проаналізовано 203 анкети

24 березня 2012 р.

//gau.org.ua/node/604

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності

05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 

18.03.2012 Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 

23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 

01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 

29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 

09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 

21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 

29.04.2008 Повернемо Україну народу! 

24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства

Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 2012

ПРОЕКТ

для громадського обговорення

Положення

про Громадянську Конституційну Асамблею

Розділ 1.

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) Громадянська Асамблея України – об’єднання громадських організацій України, з метою створення національного та регіональних майданчиків для дискусії щодо стратегії розвитку українського суспільства та консолідації представників громадянських об’єднань для спільної діяльності в цій сфері.

2) Громадянська Конституція України – документ, що фіксує суспільне бачення основних засад державного ладу, основних прав та обов’язків громадян, форм державного правління та державного устрою тощо.

3) Громадянська виборча комісія – орган, члени якого обираються Форумом Громадянської Асамблеї України (ГАУ) за пропозицією організаційного комітету ГАУ.

4) Спеціалізований Інтернет портал – Інтернет ресурс, який встановлює спеціалізовану систему для проведення електронного голосування з метою обрання делегатів ГКА.

Стаття 2. Поняття та функції ГКА

Громадянська Конституційна Асамблея України (далі ГКА) – це форма участі та орган представництва громадян України, які висловили бажання брати участь у прийнятті проекту Громадянської Конституції України.

Функціями ГКА є:

1) розробка проекту Громадянської Конституції України;

2) схвалення Громадянської Конституції України.

Стаття 3. Принципи діяльності ГКА

Діяльність ГКА ґрунтується на таких принципах:

1) верховенства права та законності - діяльність згідно права та у межах і порядку, визначених Конституцією України та законами України;

2) гласності та відкритості - проведення роботи ГКА відкрито, забезпечення залучення громадськості до процесу підготовки, обговорення і прийняття рішень, обов’язкове оприлюднення всіх рішень ГКА;

3) незалежності - здійснення повноважень самостійно, незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

4) професіоналізму - обрання до складу ГКА громадян з високим рівнем професійної підготовки, освіти, високим почуттям відповідальності, підготовка проекту з дотриманням вимог законодавчої техніки, урахуванням демократичних світових стандартів і досягнень науки.

Розділ 2.

Вибори Громадянської Конституційної Асамблеї

Стаття 4. Громадянський виборчий реєстр

Громадянський виборчий реєстр – це списки громадян України, що мають право голосу відповідно до чинного законодавства України, які висловили бажання брати участь у прийнятті проекту Громадянської Конституції України та зареєструвалися відповідно до вимог цього Положення.

Громадянський виборчий реєстр формується на основі списків:

1) членів неурядових громадських об’єднань, що входять в ГАУ

2)членів неурядових громадських об’єднань, що не входять в ГАУ, але підписали Меморандум про скликання ГКА для підготовки та прийняття нової редакції Конституції України.

3) громадян України, які самостійно виявили бажання брати участь у прийнятті нової редакції Конституції України та зареєструвалися відповідно до вимог цього Положення.

Стаття 5. Порядок обрання ГКА

Кількісний склад ГКА визначається організаційним комітетом ГАУ.

Строк повноважень делегатів ГКА – один рік.

Про початок виборчого процесу до ГКА оголошує Громадянська виборча комісія на своєму засіданні.

Делегати до ГКА обираються громадянами України, що включені до Громадянського виборчого реєстру.

Делегати обираються в регіональних багатомандатних виборчих округах на основі відносної більшості.

У відповідності до затвердженої кількості делегатів ГКА Громадянська виборча комісія формує регіональні виборчі округи відповідно до чисельності громадян, що входять до виборчого реєстру на території даного регіону.

При проведенні виборів у регіональних багатомандатних виборчих округах не пізніше ніж за вісімдесят днів до дати виборів Громадянська виборча комісія визначає кількість мандатів на кожний регіональний виборчий округ, відповідно до кількості зареєстрованих членів Громадянського виборчого реєстру в окрузі.

Неурядові об’єднання громадян відповідно до цього положення мають право висувати своїх кандидатів у делегати ГКА.

Особа, яка відповідає вимогам цього Положення, може висуватися кандидатом у делегати шляхом самовисування, зібравши на свою підтримку не менше ста підписів громадян України, включених до Громадянського виборчого реєстру для голосування в даному окрузі.

Стаття 6. Вимоги до кандидатів у делегати ГКА

Делегатом ГКА може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років, вільно володіє державною мовою та має право голосу.

Не може бути обрано до ГКА Президента України, народного депутата України, члена Кабінету Міністрів України, заступника міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади та його заступника, суддю Конституційного Суду України або судів загальної юрисдикції, а також громадянина, який має судимість за вчинення умисного злочину.

Стаття 7. Висування кандидатів у делегати ГКА об’єднаннями громадян

Громадянин України, який відповідно до цього Положення має право бути обраним делегатом ГКА, може дати згоду балотуватися кандидатом від одного громадського об’єднання.

Об’єднання громадян може висунути кандидатом у делегати особу, яка не є членом цього об’єднання.

Об’єднання громадян може висунути не більше однієї кандидатури в кожному окрузі.

Висування кандидатів у делегати здійснюється об’єднанням громадян на його з'їзді (зборах, конференції).

Висування кандидатів у делегати розпочинається за шістдесят днів і закінчується за п’ятдесят днів до дня виборів.

Стаття 8. Окружні виборчі комісії

Громадянська виборча комісія формує окружні виборчі комісії у складі голови, заступника голови, секретаря та до шести членів виборчої комісії.

Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають об’єднання громадян – членів ГАУ.

У разі, якщо кількість кандидатів до окружної виборчої комісії є більшою за граничну кількість осіб, яка може бути включена до складу відповідної окружної виборчої комісії, кандидати в члени комісії включаються до складу такої окружної виборчої комісії за результатами жеребкування по кожній відповідній окружній виборчій комісії, що проводиться Громадянською виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині другій цієї статті.

Окружна виборча комісія реєструє кандидата у делегати, за умови отримання нею таких документів, поданих державною мовою:

1) заяви про реєстрацію кандидата у делегати;

2) витягу з протоколу з’їду об’єднання громадян або підписних листів на підтримку кандидата-самовисуванця;

3) програми кандидата у делегати щодо напрямків конституційних змін.

Подання документів до окружної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за сорок п’ять днів до початку виборів.

Окружна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів або про відмову в їх реєстрації.

Рішення про реєстрацію кандидатів у делегати в цей же строк оприлюднюється надсилається до Громадянської виборчої комісії та оприлюднюється на Спеціалізованому Інтернет порталі.

Стаття 9. Процедура проведення електронного голосування

Особа, яка відповідає вимогам статті ____ цього Положення і має намір проголосувати за кандидатів у делегати ГКА повинна зареєструватися:

1) на Спеціалізованому Інтернет порталі для проведення голосування шляхом заповнення відповідної форми,

2) надіслати поштове повідомлення за формою, що встановлюється Громадянською виборчою комісією,

3) з’явитися особисто до Громадянської виборчої комісії.

Голосування за кандидатів у делегати ГКА може проводиться:

1) за допомогою Інтернет порталу для проведення голосування,

2) шляхом надсилання поштового повідомлення,

3) особисто.

Особа яка зареєструвалася отримує індивідуальний код доступу для голосування. Протягом семи календарних днів у період, встановлений Громадянською виборчою комісією, зареєстрована особа може проголосувати одним із способів, що вказані в частині 2 цієї статті.

Під час підрахунку голосів сумуються голоси отримані за відповідних кандидатів усіма способами, які вказані в частині 2 цієї статті.

Стаття 10. Оголошення результатів виборів делегатів ГКА

Право на отримання мандату делегата ГКА мають кандидати, які отримали найбільшу підтримку виборців, що взяли участь у голосуванні. Кількість кандидатів, що отримали мандати в конкретному регіональному окрузі визначається відповідно до статті ____ цього Положення.

На підставі рішення окружної виборчої комісії Громадянська виборча комісія реєструє делегата.

Стаття 11. Реєстрація делегатів

Громадянська виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів та отримання протоколів від окружних виборчих комісій оприлюднює на Спеціалізованому Інтернет порталі результати виборів делегатів на сайті ГАУ.

Розділ 3.

Організація роботи Громадянської Конституційної Асамблеї

Стаття 12. Перше засідання ГКА

ГКА збирається на перше засідання не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після реєстрації Громадянською виборчою комісією обраних делегатів ГКА у кількості не менш як 75% від загального складу ГКА.

Перше засідання ГКА відкриває найстарший за віком делегат. Найстарший за віком делегат веде пленарні засідання ГКА до обрання Голови ГКА.

На першому засіданні ГКА обирається Голова ГКА та створюються робочі комісії ГКА.

Голова обирається ГКА на строк її повноважень таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із числа делегатів.

Кандидатури на посаду Голови висуваються на першому засіданні ГКА делегатами.

Головою ГКА вважається обраним кандидат, який отримав більшість голосів делегатів від встановленого складу ГКА.

Стаття 13. Голова ГКА

Голова очолює ГКА та організовує її діяльність.

Голова ГКА:

1) веде засідання ГКА;

2) підписує рішення, прийняті ГКА, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;

3) забезпечує оприлюднення рішень ГКА;

4) представляє ГКА;

5) організовує розробку та розгляд проекту Громадянської Конституції України;

6) пропонує ГКА кандидатури для призначення на посади заступників Голови ГКА;

7) контролює виконання посадових обов’язків заступниками Голови ГКА, координує діяльність робочих комісій ГКА;

8) організовує роботу Секретаріату ГКА та здійснює контроль за його діяльністю;

9) здійснює інші повноваження, визначені цим Положенням.

Стаття 14. Заступники Голови Конституційної Асамблеї України

Заступники Голови ГКА виконують окремі повноваження Голови ГКА за розподілом обов‘язків.

У разі відсутності Голови ГКА або неможливості виконання ним своїх обов‘язків його обов‘язки виконує один із заступників Голови згідно розподілу функцій між ними.

Стаття 15. Робочі комісії ГКА

Робоча комісія ГКА (далі – робоча комісія) – орган ГКА, який утворюється з числа делегатів ГКА для здійснення за окремими напрямами розробки, доопрацювання проекту Громадянської Конституції України, попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень ГКА.

Робоча комісія відповідальна перед ГКА і підзвітна їй.

Кількість робочих комісій, їх назви і предмети відання затверджуються на засіданні ГКА, виходячи з організації процесу підготовки Громадянської Конституції України, більшістю голосів делегатів від її загального складу.

Робочі комісії обираються ГКА на строк її повноважень у складі голови, заступника голови та інших членів робочої комісії.

До роботи робочих комісій можуть залучатися експерти, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Стаття 16. Основні функції робочих комісій Конституційної Асамблеї України

Робочі комісії здійснюють:

1) розробку відповідних розділів проекту Громадянської Конституції України;

2) доопрацювання проекту Громадянської Конституції України;

3) попередній розгляд та підготовку висновків щодо проекту Громадянської Конституції України;

4) узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до проекту Громадянської Конституції України.

Стаття 17. Форми роботи ГКА

Робота ГКА складається з пленарних засідань ГКА та засідань робочих комісій.

Стаття 18. Пленарні засідання ГКА

Пленарні засідання ГКА є повноважними, якщо на них присутні не менше трьох четвертих від її загального складу.

Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України проводяться відкрито.

Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України веде Голова, а в разі його відсутності – його заступник.

Рішення ГКА приймаються виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань шляхом особистого поіменного голосування делегатів і підписуються Головою ГКА, а вразі його відсутності – його заступником, який головував на засіданні..

Проект порядку денного складається Головою ГКА та затверджується ГКА.

Стаття 19. Засідання робочих комісій Конституційної Асамблеї України

Засідання робочої комісії є повноважними, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

У засіданнях робочих комісій можуть брати участь з правом дорадчого голосу залученні експерти, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Засідання робочої комісії веде голова робочої комісії, а у разі його відсутності – його заступник.

Рішення робочої комісії приймаються виключно на її засіданнях після обговорення питань шляхом особистого голосування членів робочої комісії більшістю від її загального складу.

Засідання робочої комісії стенографується і оформлюється протоколом, який підписує головуючий на цьому засіданні.

Стаття 20. Розробка проекту Громадянської Конституції України

Проект Громадянської Конституції України розробляється у робочих комісіях з урахуванням предметів їх спеціалізації.

За підсумками роботи робочі комісії подають до Голови ГКА проекти відповідних розділів Громадянської Конституції України.

Стаття 21. Розгляд проекту Громадянської Конституції України

Розгляд за процедурою трьох читань включає такі етапи:

1) перше читання - обговорення структури проекту, основних принципів, положень, критеріїв та прийняття його за основу;

2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття проекту в другому читанні;

3) третє читання - прийняття проекту в цілому.

Після розгляду проекту ГКА може прийняти рішення про необхідність доопрацювання проекту або про перехід до процедури прийняття остаточного рішення.

Стаття 22. Оприлюднення рішень ГКА

Рішення ГКА та усі додатки до них негайно оприлюднюються на веб-сторінці ГКА.

Розділ 4.

Прикінцеві положення

Стаття 23. Припинення повноважень ГКА

Повноваження ГКА припиняються через один рік після першого засідання ГКА.

Повноваження ГКА припиняються достроково, якщо за це рішення проголосує не менше двох третин від складу ГКА.

Опубліковано @XAHAC, 18 березня 2012 р., 22.20

//news-te.blogspot.com/2012/03/blog-post_18.html

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності

05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 

22.03.2012 IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 

23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 

01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 

29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 

09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 

21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 

29.04.2008 Повернемо Україну народу! (звернення) 

24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства