Показ дописів із міткою Тертичний. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Тертичний. Показати всі дописи

середа, 29 червня 2011 р.

Конституція: «чому так?» і «що робити?» позаду. На черзі – «яким чином?»


До річниці Конституції вийшло чимало публікацій, які пояснюють, чому наша Конституція така недолуга, і запитують що робити
У відповідь, будь ласка, 11 тез – менше не виходить.

1. Конституції потрібен "корсет" відповідальності

Прикро, але "найкраща в Європі Конституція" буксує: бракує дієвого механізму відповідальності влади в українських, себто неєвропейських умовах. Негатив, що маємо за 15 років після ухвалення Основного закону, широко відомий, немає потреби наводити. Народ злидарює, простір свободи зменшується, а жодна партія не пропонує позитивної стратегії розвитку країни.

2. Діагноз верхівці: хронічна неспроможність від переїдання

Чому немає механізму, немає стратегії? Тому що у влади немає часу: вона їсть. Подивіться динаміку рейтингів Форбсу. А опозиція ще вчора була такою ж владою, і сподівається знову нею стати. Обидва боки однієї медалі-політикуму по черзі дерибанять бюджет і цинічно ведуть розмови про демократію й свободу.

Партійно-політична верхівка не розуміє, що їй пора на вихід у повному складі: внаслідок хронічної політичної неспроможності.

3. Гальмує... досвід

Щоправда, з десяток депутатів, на відміну від усіх інших у ВР, визнали банкрутство сучасного політикуму. Усвідомили безперспективність партійної боротьби за владу в сучасних умовах, коли наявне змагання не ідей і програм, а брехні й грошей. Вирішили, що широкий непартійний рух – єдина перспектива зупинити деградацію, запровадили регіональні ініціативи: Зарваницька, Холодноярська, далі, можливо, буде.

І це добре, але явно замало. Бо головний напрям руху обрано з умов ХХ-го, а не ХХІ століття.

4. Тренд світової демократії

Тримаючись гарного, але суттєво застарілого досвіду, "ініціативники" явно недооцінюютьсучасні тенденції західних демократій, що спрямовані до горизонтальних політичних структур, які здатні дистанціювати політикум від розпусного впливу корпорацій.

Директор Інституту Землі при Колумбійському університеті, професор економіки Джефрі Сакс каже: "Гроші вирішують усе, вони розбещують політиків і ринки в усьому світі", – і робить висновок – "Нам потрібен новий вид політиків, які вестимуть виборні кампанії за допомогою вільного інтернету, а не через платну пресу. Коли політики звільняться від пожертв із боку фірм, вони зможуть контролювати корпоративні зловживання.

І ось кандидат у президенти від Республіканської партії Мішель Бехман (Michelle Bachmann) уже заявила, що республіканці повідають свою історію через соціальні медіа.

5. Шукають свіжу кров

Отже, західним демократіям потрібен новий вид політиків, вільних від пожертв із боку фірм. А хіба нам не потрібні такі політики? "Наша проблема полягає в наявності дуже обмеженої кількості інтелектуалів, опозиціонерів", – визнає один з "ініціативників", і це свята правда.

Заперечення викликає наступне: "Ми повинні виростити нову альтернативну еліту, нових опозиційних лідерів, громадських лідерів, інтелектуальних лідерів…"

Шановні, так можна було казати й робити ще 10 чи навіть 5 років тому. Але не сьогодні! Коли в нових політиків з'явиться потреба повчитися, вони звернуться не до депутатів ВР – навіть, до найпорядніших і найрозумніших із них.

Нові наслідують не місцевий, а світовий тренд.

6. Де зростає новий політикум

"Це мережі людей, які роками знають одне одного, і не тільки он-лайн, а завдяки зустрічам наживо; мережі людей, які проводять величезну кількість часу, як у Вікіпедії, обговорюючи, дискутуючи, навчаючись і з ентузіазмом працюючи, щоб усе йшло добре", –цю думку оприлюднила The Guardian.

І навела два риторичних запитання:

1) Які інші інструменти використовують люди, щоб вимагати більшої прозорості, відкритості й чесності від інституцій?

2) Як ви можете співпрацювати он-лайн і офф-лайн із мислячими людьми, які прагнуть зробити світ кращим?

У пострадянських країнах політична роль інтернету на порядок вища. Соціальні мережі, на додаток до переваг у демократичних країнах, певною мірою компенсують відсутність демократичних традицій і громадянського суспільства.

У Росії, наприклад, партії вже перестали приваблювати соціально активних людей, їм цікавіші блоги й соціальні мережі: саме активісти із соціальних мереж незабаром, можливо, змінюватимуть політичний ландшафт.

7. Мережі і Майдани

Ланцюг революцій у Магрибі примусив навіть інтернет-скептиків переглядати роль мереж у соціально-політичних трансформаціях. Тут Україна отримала можливість зазирнути в майбутнє завдяки східному сусіду: Росія за темпами доступу до інтернету випереджає Україну на один-два роки, а громадянське блогерство там на порядок активніше внаслідок авторитарності політичного режиму.

Відомий блогер Марина Литвинович пише: "Я вижу, что ситуация зреет. Я примерно чувствую ее скорость. … Это все что угодно может быть – революция, волнения гражданские… По моим ощущениям, перелом, когда Интернет повлияет сильно и свое мнение покажет, должен произойти на стыке 12–13 года".

Коли Майдан-2 відбудеться, народу треба подати не обіцянки, чергового месію чи "сильну руку" – а реальний проект демократичного оновлення держави.

Тільки не згадуйте комісію Леоніда Кравчука при Януковичі.

8. Гарантія політичного кредиту

Взяти владу й використати її для демократичного оздоровлення країни можливо лише за стійкої підтримки більшості. В українських умовах довіру може викликати лише міцна гарантія – гарантія політичного кредиту. Надійною заставою стане пакет законопроектів, що передбачає негайне дострокове позбавлення влади партій, що зрадили інтереси своїх виборців.

Отримавши перемогу, такий рух надасть Конституції "корсет відповідальності". І тоді вона стане запобіжником зловживань для партій і політиків будь-яких ідеологічних кольорів.

9. Моральний імператив

Жорсткий громадянський контроль відокремить бізнес від політики, перекриє доступ до влади казнокрадам, політичним зрадникам і брехунам, які сьогодні "правлять бал" наверху.

Усунення цинічної верхівки, яка є основним джерелом морального занепаду, станепередумовою оздоровлення суспільства.

10. Мережана демократія – єдність політичної нації

Загальноукраїнським проектом, Українською ідеєю, яка згуртує націю на громадянській основі, може стати випереджальне будівництво власної держави мережаної демократії. Подібний проект можна скласти й реалізувати лише на позапартійній основі, тимчасово відклавши ідеологічні суперечності, що переважно штучно роз'єднують народ.

11. Перший крок до очищення: це досить просто...

В умовах світової кризи представницької демократії і псевдодемократії в Україні, нам не залишається іншого виходу, як найшвидше будувати мережану демократію.

Технологічно це стало можливим завдяки масовому поширенню ІТ-технологій. Уже половина дорослих мешканців України виходить в інтернет щотижня, близько третини – щодня.

Ми зможемо контролювати владу завтра, якщо сьогодні примусимо її забезпечити власну прозорість – хоча би на рівні Естонії й Грузії. Прозорість – перший і обов'язковий крок до оновлення Конституції, до прямої демократії, до позитивного майбутнього.

Зроби його задля себе і своїх дітей – це швидко й неболяче.

Олександр Тертичний, 29 червня 2011 р.
//www.pravda.com.ua/columns/2011/06/29/6340672/
Фото: Часткова мапа мережі Інтернет станом на початок 2005 року
//uk.wikipedia.org/wiki/Інтернет

понеділок, 3 січня 2011 р.

Маніфест демократичної української мережі




«Ми оголошуємо прагнення відстояти свої права та інтереси шляхом оновлення Конституції та ухвалення відповідного пакету змін до законодавства.» 

«Розпочати цей процес має демократична українська мережа – як найбільш мобільна та поінформована частина суспільства.» 

«Наша перевага – згуртованість і конструктивність. Ми не збираємося діяти проти будь-кого, ми налаштовані на ТВОРЕННЯ: спільне творення нашого майбутнього.»

МАНІФЕСТ

Ми, громадяни України, прагнемо вільного розвитку особи і цивілізованих стосунків на основі справжнього народовладдя. Наші прагнення є справедливими і законними, оскільки відповідають загальновизнаним правам людини і Конституції України*, яка є законом прямої дії.

Ми вважаємо, що органи державної влади України систематично порушують ст.5 Конституції, і здійснюють владу не в наших інтересах.

Ми вважаємо, що представницька влада систематично порушує наші права, що зазначені в ст.3 Конституції України. Оскільки кожен депутат, приступаючи до виконання обов’язків, обіцяв дотримуватися Конститиції, а Верховна Рада і більшість місцевих рад діють всупереч, то ці ради є порушниками Конституції.

Ми вважаємо, що президент, який присягнув гарантувати дотримання Конституції, не забезпечив виконання ст.ст.3 і 5 Основного Закону.

Ми вважаємо, що гарантувати наші права можливо лише за дотримання наступних умов:

- прозорість поточної документації державних органів, що заснована на відкритому доступі для кожного громадянина;

- заснований на прозорості поточний громадянський контроль і відповідальність за порушення законодавства кожного керівника і кожного судді;

- поточна відповідальність всіх виборних осіб: як за порушення законодавства, так і за недотримання своїх передвиборчих програм;

- реальна можливість громадян НЕГАЙНО відкликати будь-яку особу з виборної посади, як гарантія здійснення констутиційного права на владу (ст.5);

- реалізація ефективної антикорупційної програми.

Вимагаємо від чинної влади створити вищезазначені умови, щоби гарантувати наші конституційні права. Якщо робота в цьому напрямі не розпочнеться негайно, влада має піти з політичної арени разом зі своїми носіями. Бо порушникам Конституції не місце на керівних посадах.

Разом з тим, ми усвідомлюємо, що не може вирішити проблеми сама лише заміна осіб чи партій при владі: як центральній, так і місцевій. Бо сьогоднішня опозиція ще вчора була при владі, але не зробила ні кроку в напрямку демократизації держави. Українські партії є ієрархічними і закритими, отже, без кардинального самооновлення, самі не здатні забезпечити прозорість державних і комунальних органів управління.

Тому ми звертаємося безпосередньо до громадян із закликом сформувати соціальне замовлення на нову конструкцію держави на основі п’яти умов, зазначених вище.

Ми оголошуємо прагнення відстояти свої права та інтереси шляхом оновлення Конституції та ухвалення відповідного пакету змін до законодавства.

Закликаємо юридичну громадськість реалізувати громадянське замовлення у вигляді пакету законопроектів. Залишаємо за громадою право оцінити, чи відповідають законопроекти нашому замовленню: погодитися з ними, або відхилити.

Закликаємо ІТ-спільноту надати українським користувачам універсальні платформи, що дозволять громадянам легко контролювати міську раду чи адміністрацію. Прискорюйте створення зручних майданчиків із збирання, обговорення думок і ухвалення спільних пропозицій в усіх сферах життя.

Закликаємо українських інтернет-користувачів створювати громадсько-політичні районні, міські, національні мережі, продукувати пропозиції і проекти на всіх рівнях, у всіх галузях. Тільки наявністьконкретних проектів може стати кроком до конструктивних і перспективних змін.

Створюйте місцеві позапартійні мережі задля координації зусиль, задля контролю за владою, задля покращення власного життя. Локальні громадянські мережі стануть координувати свої діі на основі взаємодопомоги, і скоро утворять самокеровану демократичну загальноукраїнську мережу.

Наша перевага – згуртованість і конструктивність. Ми не збираємося діяти проти будь-кого, ми налаштовані на ТВОРЕННЯ: спільне творення нашого майбутнього.

Розповсюджуйте цей Маніфест на всіх доступних майданчиках, обмінюйтесь списками підписантів.

Ми переконані: наше майбутнє можемо створити тільки ми самі – громадяни України.

Розпочати цей процес має демократична українська мережа – як найбільш мобільна та поінформована частина суспільства.

Примітка: ми усвідомлюємо, що підпис під Маніфестом для певної частини громадян може створити суттєві ускладення на роботі чи в навчальних закладах. Таким особам пропонуємо підписуватися ніком – як розповсюджено в інтернет-мережі.

……………………………………………………
* Конституція України (витяги)

Преамбула:

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року (1427-12), схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

Стаття 3.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 5.

Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Підписи:

Петро Амброзевич, науковець Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики, Київ
Евгений Дьяконов, предприниматель, Одесса
Леся Зайко, викладач, Житомир
Володимир Крижанівський, Надзвичайний і повноважний посол України, Київ
Роман Ленчовський, соціолог, Київ
Євген Мачуський, професор КПІ, Київ
Ігор Постановський, редактор газети, Київ
Олександр Тертичний, журналіст, Київ

Список відкритий для подальших підписів.
Користувачі, підтримуйте вимоги народовладдя! 
Якщо Ви погоджуєтесь із маніфестом, просимо в коментарях залишати Ваше Ім'я та Прізвище, а також населений пункт в якому Ви проживаєте.
Наприклад так: Микола Кравченко, підприємець, Луганськ

31 грудня 2010 р. – 03 січня 2011 р.
//e-democracy.in.ua/politychna-systema/51-manifest-demokratychnoji-ukrajinskoji-merezhi-proekt
//portonik60.bestpersons.ru/feed/post40459755/