Леонід Кравчук: Україна не може націоналізм вважати нацизмом

22 червня створили коаліцію "Україна без нацизму". Її очолив перший президент України Леонід Кравчук. 

Меморандум про створення такої коаліції підписали в Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ. 

Про мету створення коаліції та її подальшу діяльність кореспонденту Gazeta.ua розповів очільник "України без нацизму".

Хто ініціатор створення організації "Україна без нацизму"? Чому Ви вирішили приєднатися?

- Ініціатором її створення був голова російської організації "Росія без нацизму" пан Шпігель. Але він також є одним з керівників міжнародної організації "Світ без нацизму". Він приїхав, зустрівся зі мною, і так поспілкувалися і прийшли до висновку, що світ зараз дуже активізується з точки зору радикалізму і нацизму. І ці радикальні екстремістські лінії політиків, та й не лише політиків, призводять до крайніх форм і методів — саме нацизму, фашизму і такого іншого. Адже у нас ще ніколи не було такого інтенсивного обміну народами, як зараз. В Україні подивіться: корейці, китайці — створюють цілі колонії. Але люди ж мають якось звикати один до одного. Якщо раніше світ був більш-менш закритим, то зараз він відкривається, а справжньої роз'яснювальної роботи не ведеться.

Чим конкретно займатиметься антифашистська коаліція "Україна без нацизму", яку Ви очолили?

- Наші люди по-різному сприймають спосіб життя, релігію та філософію тих людей, які до нас приїжджають. Тому виникають іноді конфлікти на тлі саме непорозуміння. Але є ще й ці екстремістські організації: з поля зору нормальних людей це фашизм, екстремізм. І ми бачимо як це проявляється у всьому. І тому відбулася така розмова, що потрібно в державі мати таку структуру як "Україна без нацизму", яка б фіксувала відповідні матеріали і десь би подавала їх до преси, проводила роз'яснювальну роботу, десь би проводила акції гуманітарно-політичного характеру. Яка б закликала не допускати подібних речей, бути спокійними в такий важкий час, тобто тлумачити, пояснювати і упереджувати. У цьому і полягають основні наші завдання.

От, скажімо, є футбол і фільм БіБіСі "Стадіони жахів". Пройшло скільки матчів у Львові, Харкові і Донецьку, то люди живуть і ніяких проявів ненависті і жахів немає. Я дивився цей фільм , він завершується дуже рельєфними словами колишнього головного тренера Великобританії: "Якщо ви хочете вернутися в труні, то їдьте на матчі в Україну". Розумієте, це ж явно людина ніколи не була в Україні і дозволяє собі робити такі заяви. А комусь вигідно це тиражувати. Є проблеми, але є й замовні певні речі, коли комусь вигідно представити Україну в такому світлі. Там десь газета пише, що Україна — це країна проституток. Та ми самі інколи даємо підстави для цього: я думаю, якби ці "Фемен", замість того, щоб роздягатися і дзвонити у дзвони подали до суду на цю газету, то було б від цього дуже багато користі. Та й вони б чогось навчилися у процесі підготовки судового запиту. Була б користь для держави, ми б якось честь свою захищали. А такими нецивілізованими методами вирішувати питання нам не личить. Тобто виникла потреба і ми створили комітет "Україна без нацизму".

За якими критеріями Ви будете визначати "неонацистів"?

- Ми зустрічалися у п'ятницю, були різні люди з різними поглядами і я кажу, що нацизм, фашизм, радикалізм — це універсальні явища. Не буває екстремізму, як дехто хоче представити — у Львові є, а в Донецьку нема. У Львові свій, а в Донецьку свій — пам'ятник Сталіну це теж екстремізм. Це є не тільки в Україні, і я не хочу у цьому випадку когось за щось картати: загальне явище, тенденція загальна — радикалізується світ, політика, відносини між людьми. І ми повинні бути до цього готові. Щоб не було такого, що: ой створили організацію, мабуть щось там таке важке вже відбувається. Ні, але ми маємо завжди реагувати на подібні речі. Щоб не було пізно. Бо зараз будемо мовчати, а через кілька років це набуде масового характеру і вже ніяка організація нам не допоможе.

Як організація буде вишукувати екстремістів, неонацистів? До правоохоронців будете звертатись?

- Ні, ми не будемо одразу вдаватися до застосування силових правоохоронних дій. По-перше, ми будемо слідкувати, чи вони дотримуються законів. Якщо вони в рамках закону проводять якусь акцію і ця акція не закликає до насильства, до міжнаціональної ворожнечі, до екстремізму у відносинах між людьми, - хай собі проводять на здоров'я. Але якщо ця акція поводиться незаконно, порушує наші норми життя, Конституцію, закони співжиття — то ми мусимо проінформувати відповідні структури. По-друге, ми будемо проводити свої акції, щоб нагадувати людям, що загинули мільйони людей, що був Бабин Яр, Биківня, НКВС. У нас важка історія і ми не можемо забути про це, бо був Голодомор, були репресії — мільйони людей загинули лише тому, що комусь колись вважалося, що все у нас добре. Тобто без надриву, без звинувачень , виважено, без образ і національних почуттів, чи релігійних, але роз'яснювати, що у нашій історії таке вже було, і до чого воно призвело. А хто дозволяє собі подібні речі, то треба, щоб люди знали. Тому, це роз'яснювальна робота з тими, хто піддаються, а ті, хто порушують, відносяться до якоїсь екстремістської організації, чи просто порушує закон, той має за це відповідати.

За якими саме критеріями можна відрізнити екстремізм і нацизм?

- Це міжнаціональні стосунки, для когось колір шкіри викликає певні асоціації. Ви подивіться, що у польському містечку понаписувано про євреїв, це ж вони знімали документально. Так само і в інших містах — що в Росії їх немає? Є звичайно. Тобто це перш за все порушення закону, порушення етики моралі, національної гідності, і ще плюс релігійний екстремізм.

В Моніторингу, який проводили організації, що утворили коаліцію сказано, що ВО "Свобода" відноситься до розряду неофашистських організацій.

- Не хотів би на прапор зараз піднімати "Свободу". Я не вважаю "Свободу" фашистською, чи націонал-фашистською організацією. Це не є фашизм, і це не є нацизм. Це є національна організація більш схильна до національного екстремізму, ніж до спокійного національного життя. Україна не може націоналізм вважати нацизмом. Я хочу, щоб це всі зрозуміли, націоналізм — це почуття любові до всього національного — до мови, до культури, до побуту, до пісні, до слова. Це здоровий націоналізм. Але є національний екстремізм, який ці речі уособлює у якусь філософію, історію і наслідком є неприйняття інших — людей іншої національності. Тобто це доведення до абсурду свого національного "я". Треба роз'яснювати, боротись, але записувати зразу "Свободу" у фашистську організацію — це є перебільшення. І я виступав і казав, що цього ми не можемо робити. Бо тоді що нам робити з цими організаціями, які створюються в Криму, Одесі, які мають чисто екстремістський характер поведінки? Вони створені іншою Україною у нашій країні, або росіянами, людьми російського походження. Вони їдуть у Львів, створюють там проблеми при покладанні вінків, це ж погано. Тому я буду категорично проти, якщо комусь захочеться Західну Україну представити у світлі національно-патріотичного екстремізму, чи фашизму, а потім говоритимуть, що на Сході у нас там всі просто білі і пушисті.

Інна ІВЕРШЕНЬ, 25.06.2012

//gazeta.ua/articles/politics/_kravchuk-ya-proti-yakscho-budut-govoriti-scho-na-zahidnij-ukrajini-e-fashizm-a-n/442631

Віктор Янукович. Про етнонаціональну політику 

Володимир Ференц. Чому на Західній Україні є фашизм, а на Сході усі білі і пушисті? 

Вадим Ак-Мурза. Лиходеевщина 

Віктор Ющенко. Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті