Конституційний процес
в Україні має давню історію. На кожному етапі будівництва держави тогочасні керманичі
прагнули створити і керуватися належним конституційним актом.
І в часи сучасної
незалежності ми намагаємось стати не пасивним спостерігачем конституційного процесу,
а подати своє бачення розвитку і створення цього фундаментального документу, основи
будь-якого демократичного громадянського суспільства, правової держави.
Діюча влада в державі
останнім часом закликає переглянути Конституцію. Відповідно до Указу Президента
України від 17 травня «Про Конституційну Асамблею»
розпочато роботу по створенню нового Основного Закону країни. Але чи це питання
зараз на часі? І може, від початку, варто встановити, що окремі конституційні норми
повинні залишитися незмінними?
Стаття 22 чинного Основного
Закону країни визначає: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть
бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів
не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
В конституціях окремих
країн міститься заборона вносити зміни до тих статей, що зачіпають конституційні
принципи.
Так, конституції Італії,
Франції включають в себе статті, які забороняють скасування республіканської форми
правління. Конституція Алжиру не допускає перегляду статей, що встановлюють державну
релігію, основні права і свободи, територіальну цілісність.
Конституція Греції
забороняє перегляд статті, яка проголошує свободу совісті. Португалії - право на
демократичну опозицію. Німеччини - принципи правової, демократичної держави. У Румунії
незмінними оголошені цілі розділи конституції. Основні закони деяких федерацій не
допускають зміни федеративної форми державного устрою. Так, у Німеччині не допускаються
поправки, що стосуються встановленого федеративного поділу і принципів співробітництва
земель.
Також у конституціях
іноді встановлюється певний період часу, протягом якого забороняється внесення в
них поправок. Такі положення мають на меті забезпечити протягом якогось часу стабільність
встановленого конституційного ладу.
Гарантіями захисту
конституційних прав і свобод людини в Туреччині є незмінні положення Конституції
Турецької Республіки, конституційні процедури розгляду і прийняття поправок, а також
конституційні прерогативи Президента Турецької Республіки стосовно законопроектів
про конституційні поправки (право вето, право винесення законів на референдум).
Гарантією конституційного
захисту прав і свобод в Україні є встановлений Конституцією України порядок внесення
змін до Основного Закону держави. Обов'язкова перевірка Конституційним Судом України
відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції вимогам її статей 157 і 158.
Верховна Рада України може розглянути відповідний законопроект тільки за наявності
висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає цим вимогам.
Висновок Суду про невідповідність законопроекту таким вимогам виключає можливість
розгляду законопроекту по суті. Водночас, позитивний висновок Конституційного Суду
України ще не визначає долю відповідного законопроекту, який може бути прийнятий
або відхилений парламентом, а прийнятий закон може бути не затверджений всеукраїнським
референдумом.
Тож, які ще, крім
вказаних у статті 22, конституційні норми необхідно визнати незмінними. На мою думку,
до них слід включити наступні:
Стаття 1. Україна
є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет
України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною
державою.
Територія України
в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3. Людина,
її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні
найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини
та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає
перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини
є головним обов'язком держави.
Стаття 4. В Україні
існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються
законом.
Стаття 5.
Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого
самоврядування.
Право визначати і
змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути
узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати
державну владу.
Стаття 10. Державною
мовою в Україні є українська мова.
Стаття 15. Цензура
заборонена.
Стаття 17. На території
України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не
передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних
військових баз.
Стаття 43. Використання
примусової праці забороняється.
Стаття 73. Виключно
всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Таким чином, з точки
зору демократичних принципів конституціоналізму істотним повинно бути те, що такі
норми української конституції, відповідно до яких форма держави - республіка, а
також установлені Конституцією сутнісні характеристики республіки (демократична,
соціальна, держава, у якій панує верховенство права) повинні бути віднесені до незмінних
положень: вони не тільки не можуть бути змінені, але й не можуть вноситися пропозиції
про їхню зміну. Ці норми повинні залишилися без змін.
Роман Чернега, 27.06.2012
[Депутат Івано-Франківської обласної ради, голова
Івано-Франківської обласної організації політичної партії «УДАР (Український Демократичний
Альянс за Реформи) Віталія Кличка»]
//klichko.org/ua/team/blogs/users/nezminni-normi-osnovnogo-zakonu-garantiya-stabilnosti-konstitutsiynogo-ladu
//udar.if.ua/biography/chernega-roman-tarasovich
//www.objectiv.tv/020412/68508.html
Олександр Корнійчук. Маємо створити справді народну Конституцію та не допустити підміни поняття децентралізація
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар