вівторок, 3 липня 2012 р.

Виступ Президента на засіданні Громадської гуманітарної ради (про етнонаціональну політику) 2012


Шановні колеги!

Ми сьогодні зібрались по питанню дуже важливому, чутливому - воно буде присвячене розгляду подальшої гармонізації міжетнічних відносин в Україні, зокрема, забезпеченню прав осіб, які належать до національних меншин. До участі у засіданні запрошені лідери найвпливовіших громадських організацій національних меншин та національно-культурних товариств, посадовці, що відповідають за реалізацію державної етнонаціональної політики.

Вважаю, що в такому колі ми зможемо кваліфіковано обговорити ключові питання цієї сфери.

Нині в Україні проживають представники більш ніж 130 національностей.

Таке культурне розмаїття є справжнім надбанням та вагомим чинником консолідації суспільства, формування української політичної нації.

Від часу проголошення незалежності в Україні здійснюється політика щодо національних меншин на засадах гуманізму і толерантності, забезпечення основоположних прав та свобод відповідно до міжнародних пактів.

Нещодавно виповнилося 20 років від дня прийняття Закону «Про національні меншини в Україні». На момент ухвалення це був один із найпрогресивніших законодавчих документів. Але життя не стоїть на місці. У зв’язку з динамічним розвитком нашої держави, окремі норми цього Закону потребують удосконалення та модернізації.

Минулого року Кабінету Міністрів України доручено винести на розгляд Парламенту зміни до згаданого Закону.

У відповідних напрацюваннях повинні бути враховані висновки Венеціанської Комісії та інших європейських структур.

Проте запровадженню цих змін має передувати прийняття Концепції державної етнонаціональної політики України. Вона вже внесена на розгляд Верховної Ради.

Сподіваюся, що всі ми з вами візьмете активну участь в обговоренні цього документа.

Ще одним із базових документів у сфері протидії та запобігання будь-яким проявам ксенофобії та нетерпимості в українському суспільстві повинна стати Стратегія боротьби з дискримінацією.

Вона вже відіграє важливу роль на шляху лібералізації візового режиму з Європейським союзом, наближення нашого національного законодавства до європейських стандартів.

У цьому контексті зростає роль громадськості, яка має проявити свою активну позицію та реагувати на виявлені факти дискримінації.

Органи державної влади повинні бути більш тісно згуртовані і співпрацювати з тими громадськими організаціям та інституціями, зокрема й з міжнародними, що діють у сфері протидії проявам ксенофобії та нетерпимості.

Окремо хочу виділити етнонаціональну ситуацію в Автономній Республіці Крим, де розселені кримські татари, які повернулися після сталінських депортацій.

Україна поступово вирішує проблемні питання, пов’язані з їх переселенням та облаштуванням.

Певні зрушення у цьому напрямі вже є. У першому читанні Верховна Рада України прийняла Закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Але треба ще працювати, і багато.

Сьогодні Україна завдяки своєму унікальному географічному положенню є однією з важливих ланок глобальних міграційних процесів.

У зв’язку з цим етнічний склад населення зазнає постійних змін. Одним із вагомих факторів розвитку сфери міжнаціональних відносин стають нещодавні мігранти та біженці.

Суспільство і держава мають бути готовими до таких процесів, адекватно їх сприймати та, використовуючи світовий досвід, створювати умови для забезпечення прав і свобод представників усіх етносів, що проживають в Україні.

В нашій державі, як і будь-якій країні, де поруч проживає багато національностей, на жаль, трапляються непорозуміння на етнічному ґрунті.

Однак, на відміну від багатьох інших держав, прояви міжетнічної та міжрелігійної ворожнечі в Україні мають локальний характер і не переростають у конфлікти.

Проведення в нашій державі Чемпіонату Європи з футболу довело цілому світові, що у нас відсутні расистські та ксенофобські настрої.

Усі намагання дискредитувати Україну перед світовою спільнотою зазнали краху.

Переконаний - багатотисячна армія вболівальників із різних куточків світу, представники інших культур та віросповідань були приємно вражені гостинністю наших громадян.

За час проведення Чемпіонату не зареєстровано жодних злочинів на міжетнічному чи міжрелігійному ґрунті.

Український народ вкотре підтвердив свою миролюбність та терпимість.

Толерантному ставленню потрібно навчати, і робити це необхідно ще у школі.

У цьому контексті більше повинні працювати заклади системи освіти, виховувати молоде покоління у дусі терпимого ставлення до представників інших культур та традицій.

Звичайно, і засоби масової інформації також мають сказати своє слово. Правдиво і, як кажуть, без «купюр» інформувати суспільство про будь-які прояви насильства, расизму чи ксенофобії в Україні.

Важливою є роль правоохоронних органів. Усім спробам розв’язати конфлікти на міжетнічному ґрунті має бути надана своєчасна та жорстка відповідь.

Як Глава держави хочу запевнити усіх, що питання реалізації прав осіб, які належать до національних меншин, і надалі перебуватиме на постійному контролі.

Тезисно зазначу деякі з проблем, що існують у сфері міжнаціональних відносин, та потребують вирішення.

Перше, це недосконала нормативно-правова база. Про шляхи вирішення цього питання я вже сьогодні декілька слів сказав.

Друге, це скорочення обсягів фінансування з Державного бюджету України низки програм, направлених на задоволення етнокультурних потреб національних меншин та закордонних українців.

Вважаю, що виділення у 2012 році менше 5 млн грн на заходи, направлені на відтворення культури національних меншин, фінансову підтримку їх друкованих видань, встановлення зв’язків з діаспорою є явно недостатніми.

Але навіть при такому фінансуванні не може й бути мови про створення органами державної влади перепон на шляху отримання цих коштів громадськими організаціями національних меншин для реалізації своїх програм.

Сфера міжнаціональних відносин, що потребує виважених рішень, не повинна фінансуватися за залишковим принципом.

Наступна проблема, що є актуальною для повноцінної діяльності національно-культурних товариств.

Мова йде про високі ставки плати за оренду приміщень, що використовуються громадськими організаціями національних меншин для здійснення своєї статутної діяльності.

У зв’язку з цим звертаюсь до місцевих органів влади - слід сприяти організаціям національних меншин в отриманні оренди приміщень державної та комунальної власності без застосування конкурсних процедур та на пільгових умовах.

І ще одне питання, яке неодноразово порушувалося громадськими організаціями національних меншин.

Спеціально уповноваженим органом влади з реалізації державної етнонаціональної політики є Міністерство культури України.

Висловлюється думка, що організаційний рівень та ресурсні можливості цього відомства у зазначеній сфері є недостатніми.

У процесі реалізації державної етнонаціональної політики набагато більше слід враховувати думку громадськості, тих, хто безпосередньо відстоює права представників національних меншин України.

Тому пропоную включити лідерів найвпливовіших громадських організацій національних меншин та національно-культурних товариств до складу робочої групи із міжнаціональних і державно-церковних відносин Громадської гуманітарної ради.

Я озвучив лише окремі проблеми. Цей перелік може бути доповнений у процесі нашого сьогоднішнього обговорення. Запрошую всіх взяти активну участь в цьому питанні.

Дякую за увагу.

03.07.2012
Прес-служба Президента України Віктора Януковича

//www.president.gov.ua/gallery/2019.html

2 коментарі:

imho сказав...

Робоча група із міжнаціональних і державно-церковних відносин Громадської гуманітарної ради (Віктора Януковича)

ШУЛЬГА Микола Олександрович (голова)
заступник директора Інституту соціології НАН України

БІЛЕЦЬКИЙ Михайло Іванович
експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології

БОНДАРЕНКО Віктор Дмитрович
перший заступник Голови Вищої атестаційної комісії України

ТОЛСТОВ Сергій Валер'янович
директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень

ЯКУШИК Валентин Михайлович
професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

http://www.president.gov.ua/content/humanity_nation.html

imho сказав...

20.08.2012
10% жителей Донбасса хотят отделить Галичину от Украины, - опрос

Отделению Донбасса от Украины будут рады 2% украинцев: около 2% на западе и порядка 8% - в самом Донбассе.

Абсолютное большинство украинцев не поддерживает идею отделения от Украины Галичины (84%), Крыма (90%) или Донбасса (90%). Об этом свидетельствуют результаты исследования, проведенного социологической группой "Рейтинг" 8-18 августа.

Как сообщает пресс-служба Рейтинга, поддерживают отделение Галичины лишь 5% опрошенных украинцев, при этом менее 1% на западе, но более 10% - на Донбассе и юге. Отделение Крыма поддерживают 3% респондентов: менее 1% на Западе, 4% - на Донбассе, и одновременно каждый десятый - на юге. Отделению Донбасса от Украины будут рады 2% украинцев: около 2% на западе и порядка 8% - на самом Донбассе.

Таким образом, в Украине складывается ситуация, когда жители самой Галичины свое гипотетическое отделение от Украины категорически не поддерживают, но это частично поддерживают на Донбассе и юге, в первую очередь, сторонники КПУ, меньше - Партии регионов. Жители запада, центра, севера и востока страны не поддерживают отделение никаких территорий, но в Крыму есть определенная поддержка отделения своей территории от Украины, равно как и на Донбассе - своей. Однако такие настроения в этих регионах не доминируют, абсолютное большинство подчеркивает необходимость сохранения территориальной целостности всей страны.

Аудитория исследования - население Украины в возрасте от 18 лет и старше. Выборочная совокупность - 2000 респондентов. Метод исследования: личное формализованное интервью согласно опроснику (face to face). Сроки проведения исследования: 8 - 18 августа 2012. Ошибка репрезентативности исследования (с вероятностью 0,95): для значений близких к 50% погрешность составляет не более 2,2%, для значений близких к 30% - не более 2%, для значений близких к 10% - не более 1,3 %, для значений близких к 5% - не более 1%.

http://news.liga.net/news/politics/718711-10_zhiteley_donbassa_khotyat_otdelit_galichinu_ot_ukrainy.htm