пʼятниця, 31 травня 2013 р.

Леонід Кравчук: Якщо всі організації, які діють в Україні, даватимуть офіційну оцінку законам, то ми перетворимося на дискусійний клуб


Розкол та суперечки виявились одними з технологічних мін, що закладені в законі про референдум від самого початку. З моменту його ухвалення в листопаді 2012-го Верховною Радою минулого скликання експерти, депутати і громадські діячі неодноразово наголошували на недоліках цього законодавчого акту. Зауваження стосувалися як конституційності процесу його ухвалення, так і, власне, контенту закону.

Нагадаємо, до головних небезпек, які криються за лаштунками чергової владної ініціативи, належить можливість ухвалити будь-які зміни до Конституції або навіть нову її редакцію без жодного втручання парламенту чи Конституційного Суду. На цьому наголошують багато експертів. Зазначено також, що голосування «за» чи «проти» того чи іншого питання, яке де-факто може винести лише представник влади, відбуватиметься без жодного кворуму. Жодних меж для відсотка явки, нижче за який рішення вважається проігнорованим суспільством, а отже нелегітимним, немає. Проте встановлено досить вузькі межі, в яких має відбуватися агітація. Тим часом як європейське законодавство декларує необхідність та обов’язковість дотримання балансу у висвітленні питання, яке винесено на референдум, тобто надання трибуни для виступу як прихильникам схвалення ініціативи, так і їхнім опонентам, український законодавець виключив із процесу комунікації між громадянами й ЗМІ. Медіа зможуть лише виступати в ролі рупорів для офіційної позиції Президента, який одноосібно визначатиме відповідність запропонованого питання Конституції та Верховної Ради, де домінує провладна партія.

Відповідно до політичної традиції, неоднозначне питання референдуму почала активно артикулювати й опозиція. Однак її хоч і консолідована позиція виявилася доволі несерйозною, бо зводилася до лозунгів про проведення власного референдуму, який мав позбавити Віктора Януковича президентського крісла. Думку опозиціонерів вдалося дещо змінити після численних відгуків юристів, котрі дійшли висновку, що проведення референдуму можуть ініціювати лише ті організації та групи, які користуються безпосередньою підтримкою влади або є її конспірованими посередниками. Далі обіцянки провести власний референдум були втрачені на початковому етапі туру в межах акції «Вставай, Україно!», а нові вимоги не з’явилися. Скасування вибухонебезпечного закону про референдум так і не увійшло до топу вимог опозиції.

Нині ж жодної спільної позиції в цьому питанні опозиціонери не мають. На нещодавній конференції, організованій Центром політико-правових реформ, партії заявили про характерні для кожної з них шляхи врегулювання питання референдуму. Валерій Карпунцов, представник партії «УДАР», закликав опозицію діяти нахабніше. Його партія, за словами депутата, вже написала два конституційних подання стосовно процесу ухвалення закону та його змісту. Найближчими тижнями його отримає адресат. «Загалом будь-яка діяльність: правоохоронна, медична і навіть опозиційна — зараз нагадує імітацію», — констатував політик. Що ж, цілком самокритично.

«Свобода», у свою чергу, пропонує єдиний логічний, як гадає, вихід: мобілізація людей задля блокування дільниць у день проведення референдуму. «Вплинути на ці процеси шляхом звернення до Конституційного Суду чи в якийсь інший спосіб не вдасться, потрібно організовувати спротив», — аргументував позицію керівник аналітичної служби «Свободи» Юрій Левченко.

Опозиційна партія, яка, за результатами виборів, користується найбільшою підтримкою, чіткої позиції в цьому питанні так і не висловила. Депутат від «Батьківщини» Володимир Бондаренко наголосив на тому, що в Києві владою взято під контроль місця, де можна зібрати дві тисячі людей: саме така кількість необхідна для проведення зібрання, яке має ухвалити питання, що буде винесено на референдум. Одним з останніх легітимних рішень Київради, яка вже наступного тижня втратить свої повноваження, стало підпорядкування найбільших кінотеатрів столиці адмінресурсу.
Слід зауважити, що до дискусії були запрошені й депутати від Партії регіонів, котрі, власне, є авторами законопроекту, і КПУ, яка наполягає на проведенні референдуму з приєднання до Митного союзу. Певно, відсутність представників обох політичних сил є очікуваною, але водночас і цілком промовистою.

Крім чергового розладу в системі співпраці опозиційних сил, питання про референдум виявилося предметом суперечок і в експертних колах. Звісно, частина діячів, котрі висловлюються на захист референдуму є куди меншою, але і їм дали слово. Як зауважив Всеволод Речицький, експерт Харківської правозахисної групи, референдум є певним прототипом права на повстання, закріпленого в багатьох європейських законодавствах. За словами фахівця, люди можуть використати це право, щоб миттєво змінити конституційний лад чи владу в державі. «Закон про референдум виписаний неправильно, але така норма обов’язково має бути», — сказав В. Речицький.

Крім розбіжностей у поглядах політичної опозиції та опонентів цього закону із громадсько-правового середовища, за словами Михайла Козюбри, може виникнути конфронтація між владою та народом. «Постановка питання про безпосереднє народовладдя призводить до певного дуалізму: є влада народу і влади держави. Проблема полягає в тому, що перша не обмежена законом. Утім, у розв’язанні питань щодо внесення змін до Конституції, має дотримуватися баланс безпосередньої та представницької влади народу — ухвалювати такі зміни без парламенту не можна», — вважає колишній суддя Конституційного Суду. За його словами, міжнародні тенденції ведуть не до розширення питань, які можуть розглядатися на референдумі, а навпаки — обмеження таких.

Чи зумовлять розкол у суспільстві ініціативи, які будуть винесені на всеукраїнське голосування, залишається питанням часу. Водночас експерти зазначають, що через певну непоінформованість люди ставляться до референдуму дуже позитивно. Вони кажуть, що додаткова можливість впливати на процеси в державі імпонує людям.

Лінія конфронтації пройшла також в органі, який має стосунок безпосередньо до внесення змін до Конституції. Закон про референдум дещо нівелював значення Конституційної асамблеї. Її роботу з напрацювання концепцій і законопроектів змін до Основного закону може бути перекреслено рішенням одного референдуму. Шляхом всеукраїнського голосування можуть бути підтримані будь-які нововведення до Конституції або ж цілком новий текст. Деякі члени КА заявили про необхідність висловлення офіційної позиції дорадчого органу Президента стосовно цього закону і, незважаючи на відхилення їхньої пропозиції, обстоюють свої погляди надалі. Нещодавно вони оприлюднили офіційне звернення, адресоване голові Асамблеї Леонідові Кравчуку, з проханням внести до порядку денного найближчого засідання питання про підтвердження позиції щодо необхідності впроваджувати зміни до Конституції в конституційний спосіб (через голосування в парламенті та ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду). Про реакцію на запит членів КА та подальшу роботу Асамблеї «День» розмовляє з головою Конституційної Асамблеї Леонідом КРАВЧУКОМ:

— Леоніде Макаровичу, як ви відреагували на звернення членів Конституційної Асамблеї?

— За поданням комісії з питань народовладдя ми це обговорили на організаційному засіданні бюро. Оскільки в положенні про Конституційну асамблею задекларована можливість винесення якогось питання на обговорення під час засідання одним із членів та є відповідне звернення, ми будемо його обговорювати. Але ми не можемо визначити, яке рішення може бути ухвалено за результатами цього обговорення. Згідно з положенням і статутом, Асамблея не дає оцінок законам, які ухвалює Верховна Рада. Це — компетенція Конституційного Суду. Цілком природно: якщо всі організації, які діють в Україні, у тому числі при Президентові України, даватимуть офіційну оцінку ухваленим парламентом законам, ми перетворимося на дискусійний клуб.

Я не раз казав, що кожен член Конституційної асамблеї на сайті чи у ЗМІ може висловлювати свою точку зору — це демократично, але потрібно керуватися статутом і положенням про Асамблею, коли йдеться про винесення тих чи інших питань на обговорення, щоб ми не перебирали своїх повноважень.

— Відповідно до норм закону про референдум, саме Президент визначає конституційність чи неконституційність питання, яке буде винесено на голосування. Чи братиме Конституційна асамблея як дорадчий орган участь в ухваленні рішення Президентом?

— Якщо не буде звернення від Президента чи інших державних структур, щоб обговорити це питання і дати свої висновки та оцінки, ми цього робити не маємо повноважень.

Останнє засідання Конституційної асамблеї відбулося ще в грудні, але, згідно з регламентом, КА має збиратися раз на три місяці. З чим пов’язана така затримка?

— Так, ми дійсно повинні збиратися раз на три місяці, але ця норма не є обов’язковою. Можуть бути певні відхилення, якщо для цього є підстави, а вони є: ми підготували проект Концепції змін до Конституції, напрацювали законопроект про місцеве самоврядування, працюємо над удосконаленням проекту судової реформи. Останню готувала Адміністрація Президента, її обговорювали на засіданні Асамблеї й надіслали на розгляд до Венеціанської комісії. Рішення буде винесено вже у червні.

Тобто ми маємо багато підготовлених проектів, але вони не доведені до такого рівня точності, щоб їх можна було виносити на широке обговорення. Зараз триває обговорення в групах, комісіях, серед консультантів — іде процес роботи, але не в режимі пленарних засідань. Відверто кажучи, ми сьогодні не готові виходити на засідання, зважаючи на серйозність запропонованих змін. Серед них і питання організації центральної влади, але ми не можемо розглядати його, як і будь-яке інше питання, не дізнавшись думки Президента, який є Гарантом Конституції та одним із суб’єктів внесення змін до неї. Адже Асамблея є дорадчим органом при Президентові України. Отже, потрібен час. Фактично, не залишилося жодної серйозної проблеми розбудови держави, яку ми не охопили б серйозним аналізом та не винесли б відповідних пропозицій. Щойно процес узгодження завершиться, ми негайно винесемо ці питання на засідання КА.

— Які ваші прогнози щодо дати засідання?

— На рівні верховного керівництва завжди дуже непросто вирішити питання швидко, навіть якщо дуже хочеться. Зараз існує певна напруженість у суспільстві через події, що відбуваються у стінах ВР і за її межами, особливо в контексті надуманої комічної ситуації з «фашистами» та «антифашистами», яка не вкладається у нормальний політичний процес. Також ведеться активна робота з налагодження міжнародних відносин, відбувається підготовка до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Було засідання Євразійського союзу в Астані, де перебував наш Президент. Така політична активність і напруженість не дають мені можливості назвати точну дату. Все готово, і йдеться про узгодження позицій.

31 травня 2013 року
Анна ЧЕРЕВКО, «День»
http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/zakon-pro-referendum-yavni-ta-prihovani-zagrozi

30.09.2013 Звернення щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» Коаліції громадських організацій «За чесний референдум»
21.06.2013 Конституційна Асамблея. Про звернення окремих членів Конституційної Асамблеї, Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» 
28.05.2013 Олександр Барабаш. Вадік Румин проведе референдум 
20.05.2013 Координаційне бюро Конституційної Асамблеї. Про звернення членів Конституційної Асамблеї та представників громадських організацій 
11.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо неконституційності порядку зміни Конституції України, встановленого у Законі України «Про всеукраїнський референдум» 
05.04.2013 Олександр Барабаш. Ігор Когут. Микола Козюбра.Ігор Коліушко. Володимир Крижанівський. Микола Мельник. Олександр Мороз. Відкрите звернення до голови Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука 
04.04.2013 Звернення Коаліції громадських організацій «За чесний референдум» щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
28.03.2013 Ігор Коліушко. Закон про референдум vs Конституційна асамблея. Що далі? 
22.03.2013 Комісія Конституційної Асамблеї з питань здійснення народовладдя. Про проект Рішення Конституційної Асамблеї щодо Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
10.12.2012 Звернення громадськості щодо неконституційності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 
06.12.2012 Леонид Кравчук. Конституционная Ассамблея вам не скорая помощь! 
28.11.2012 Олег Рибачук. Закон про референдум дозволить рвати Україну по живому 
21.11.2012 Ігор Коліушко. Юлія Кириченко. Парламент схвалив неконституційний порядок зміни Конституції України 
09.11.2012 Сергій Головатий. В Україні не існує держави й не існує права
  

1 коментар:

imho сказав...

13.05.2013 | Леонід Кравчук:
Конституційна асамблея не може
скасувати закон про референдум

Голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук констатує, що у асамблеї немає повноважень аналізувати і оцінювати закони, прийняті Верховною Радою. Про це повідомляють «Українські новини».

«5 або 6 членів асамблеї звернулися до мене з пропозицією обговорити Конституційною асамблеєю закон про всеукраїнський референдум ... Закон про референдум прийнятий, ми його не можемо скасувати. Це не наша компетенція», - зазначив Кравчук.

За його словами, в положенні про Конституційну асамблею немає пункту про те, що асамблея аналізує прийняті Верховною Радою закони і дає їм оцінки і пояснення.

«Є один орган, який це робить, - Конституційний Суд. У нас таких повноважень немає, а деякі члени асамблеї вважають, що ми можемо все», - зазначив Кравчук.

За його словами, члени асамблеї мають право вносити на обговорення будь-які питання, однак рішення асамблея приймає виключно з тих питань, які входять до її компетенції.

«Я не можу заборонити обговорювати це питання, але яке рішення ми можемо прийняти? Що Верховна Рада прийняла неправильний закон?» - додав Кравчук.

Він також підкреслив, що робота в асамблеї ведеться відкрито і публічно, а на сайті кожен може публікувати свої ідеї.

Як відомо, раніше 6 членів Конституційної асамблеї - Олександр Барабаш, Ігор Когут, Микола Козюбра, Ігор Коліушко, Володимир Крижанівський та Микола Мельник - наполягали на необхідності дотримання конституційного порядку при зміні Основного закону.

Така необхідність викликана тим, що представники чинної політичної влади все частіше висловлюють думку про можливість проведення найближчим часом всеукраїнського референдуму з питань внесення змін до Конституції, над проектом яких працює Конституційна асамблея, в обхід парламенту.

2 квітня опозиційні фракції заявили про намір Партії регіонів ініціювати всеукраїнський референдум з винесенням на нього питань про створення в країні двопалатного парламенту та введення виборів Президента в 1 тур.

Опозиційні фракції у Раді «Батьківщина», «УДАР», «Свобода» виступають за скасування закону про референдум.

http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/13/6989716/