Володимир Ханас: Ні влада, ні опозиція не бачать народ учасником конституційного процесу

28 червня наше суспільство відзначатиме одне з найбільших державних свят - День Конституції України. Прийняття Основного Закону у 1996 році стало новою віхою в державотворенні і демократизації нашої країни, сприяло її поступові. За цей період і донині чимало політичних сил спекулюють на конституційному питанні, намагаючись нав’язати суспільству свої правові норми. Про значення нині чинного Основного Закону України та конституційні процеси в державі з читачами видання поділився знаний у нашому краї та поза його межами політолог, член оргкомітету Громадянської асамблеї України Володимир Ханас.

– Пане Володимире, яке значення першої Конституції Незалежної України для розбудови Української державності?

– Можливо це звучатиме трохи пафосно, але насправді Конституція 1996 року стала першою Конституцією незалежної України. Це історичний факт, котрий неможливо змінити. І, поза всякими сумнівами, вона є продовженням історичних конституційно-правових традицій українського народу та підвалиною для нових традицій у майбутньому. Ця Конституція закріпила правові основи незалежної України, її територіальну цілісність та державний суверенітет. Її прийняття внесло певну стабільність у політичне життя країни. Було розмежовано права та обов’язки різних гілок влади. Очевидно, що прийняття Конституції стало важливим чинником зростання міжнародного авторитету України.

– Основний Закон нашої держави прийняли за одну ніч. Можливо, саме тому нині виникає потреба внесення змін до нього?

– Не все досконало, недостатньо якісно, але ця історична подія була результатом політичного компромісу. Водночас хочу зазначити, що вчені, котрі працювали над текстом майбутньої польської Конституції – вважали нашу Конституцію однією з настільних книг і визнавали, що на кінець минулого тисячоліття – це був у цілому добротний документ. Проблема в іншому, представники української влади, наслідуючи традиції компартійної верхівки УРСР, і навіть рядові громадяни не дотримуються її положень. Зрозуміло, що з часом з’явилися підстави для внесення змін. Але, як на мене, більшу роль у намаганні змінити текст Основного Закону відіграють політичні сили, котрі намагаються змінити Конституцію не відповідно до вимог часу, а для розширення своїх владних повноважень.

– З 1996 року до Основного Закону держави вносили певні зміни. Які з них, на вашу думку, видалися корисними для народу і держави, а які – ні?

– Народ напряму не ініціював жодної зміни. Тож про корисність для нього говорити марно. Усі зміни до Основного Закону вносилися не для виправлення помилок, зроблених у процесі конституційного становлення Української держави, а в інтересах політичних кланів для забезпечення їм комфортних умов здійснення влади та просування своїх позицій. Всі ці зміни-відміни наразі свідчать, що до компромісу у суспільстві далеко, нам уже пора мати нову Конституцію. Якщо ж говорити про можливу і важливу зміну до Конституції діючої, я би записав україномовний варіант ст. 35 французької Конституції 1793 року: 

КОЛИ УРЯД ПОРУШУЄ ПРАВА НАРОДУ, ТОДІ ПОВСТАННЯ, ЯК УСЬОГО НАРОДУ, ТАК І БУДЬ-ЯКОЇ ЧАСТИНИ НАРОДУ, Є НАЙСВЯЩЕННІШИМ З ПРАВ ТА НАЙНЕОБХІДНІШИМ З ОБОВ'ЯЗКІВ.

– Пане Володимире, хто, на вашу думку, повинен вносити зміни або приймати новий Основний Закон держави?

– Питання Конституційної реформи та прийняття нового Основного Закону впродовж чотирьох з половиною років є однією з головних тем Громадянської асамблеї України, що підтверджувалося рішеннями усіх чотирьох проведених за цей час Асамблей. Ще під час Першої Асамблеї було детально роз’яснено, що таке Конституційна асамблея, як вона має формуватися, якою є процедура виборів до неї, як вона діятиме тощо. У процесі роботи над питанням Конституційної реформи тією чи іншою мірою були задіяні понад 500 організацій громадянського суспільства. В рамках Громадської законодавчої ініціативи був розроблений проект Конституції України, а також підготовлений пакет документів щодо порядку підготовки і затвердження нової редакції Конституції України шляхом Конституційної Асамблеї. У Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України» (реєстраційний номер 5502 від 29.12.2009).

24 липня 2007 року в резолюції Першої Громадянської асамблеї України були висунуті наступні вимоги:

Ухвалення змін до Конституції, які, передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для прийняття нової Конституції України, делегати якої не будуть мати права обиратись до будь-яких органів державної влади протягом 10 років і ухвалять основний закон не для себе чи своїх партій, а для громадян держави.

Проведення громадських обговорень концепцій і проектів Конституції України та підготовки нової Конституції як нового суспільного договору між громадянами України та ефективної моделі державного управління, яка здатна забезпечити успішний саморозвиток українського суспільства та конкурентноздатну економіку.

Будь-які спроби нав’язати суспільству штучну Конституцію рішенням Верховної Ради (навіть легітимізоване консультативним референдумом чи всенародним голосуванням) будуть маніпуляцією громадської думки й приречені на збурення нових суспільних конфліктів.

Нова Конституція має стати комплексом принципів та правил співжиття у суспільстві на основі суспільного договору, а він є справою самого суспільства, а не депутатів, бо влада – це лише система забезпечення погодження, захисту та реалізації інтересів суспільства. Конституцію має ухвалювати громадянське суспільство, а ті громадяни, що беруть на себе виконання політичних функцій у державі, мусять дотримуватися встановлених для них правил, а не встановлювати правила під себе.

– Наскільки, на вашу думку, продуктивно працює Конституційна асамблея? Яка її мета?

– У нашому випадку це як з морськими свинками – і не свиня з салом, і не має ніякого стосунку до моря. На моє переконання справжня мета цієї структури – дискредитація ідей Конституційної асамблеї або Конституанти в принципі. Там нема нічого від ідеї Асамблеї, про котру я говорив вище, а текст Конституції буде написано для збереження існуючої влади. На жаль сьогодні ні влада, ні опозиція не бачать народ учасником конституційного процесу.

– Державною мовою в Україні, за чинним Основним законом, є українська, а конституційні зміни можуть завдати шкоди її статусу? Загалом, чи не прагне нинішня влада закріпити на найвищому рівні нищення всього українського?

– Тексту нової Конституції нема, нема і відповіді на ці запитання. Але очікувати можна всього. Влада прагне закріпити свої права навічно. І це єдине, що її найбільше турбує.

– Пане Володимире, конституційне питання в нашому суспільстві, як правило, порушують напередодні чергових виборів, після яких воно стає неактуальним. Чи не повториться це знову?

– Під час виборчих перегонів питання нової Конституції, звичайно, буде порушуватися. Я в цьому переконаний. Насправді проблемою є відсутність концептуального підходу до прийняття нової Конституції саме у невиборчий період. Думаю, що це тема окремої розмови як і аналіз питання Конституції у передвиборчій риториці.

Олег Лівінський, "Тернопіль вечірній", 27.06.2012

//t-v.te.ua/vlada/volodimir-hanas-ni-vlada-ni-opoziciya-ne-bachat-narod-uchasnikom-konstitucijnogo-procesu/

Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 2012

ПРОЕКТ

для громадського обговорення

Положення

про Громадянську Конституційну Асамблею

Розділ 1.

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) Громадянська Асамблея України – об’єднання громадських організацій України, з метою створення національного та регіональних майданчиків для дискусії щодо стратегії розвитку українського суспільства та консолідації представників громадянських об’єднань для спільної діяльності в цій сфері.

2) Громадянська Конституція України – документ, що фіксує суспільне бачення основних засад державного ладу, основних прав та обов’язків громадян, форм державного правління та державного устрою тощо.

3) Громадянська виборча комісія – орган, члени якого обираються Форумом Громадянської Асамблеї України (ГАУ) за пропозицією організаційного комітету ГАУ.

4) Спеціалізований Інтернет портал – Інтернет ресурс, який встановлює спеціалізовану систему для проведення електронного голосування з метою обрання делегатів ГКА.

Стаття 2. Поняття та функції ГКА

Громадянська Конституційна Асамблея України (далі ГКА) – це форма участі та орган представництва громадян України, які висловили бажання брати участь у прийнятті проекту Громадянської Конституції України.

Функціями ГКА є:

1) розробка проекту Громадянської Конституції України;

2) схвалення Громадянської Конституції України.

Стаття 3. Принципи діяльності ГКА

Діяльність ГКА ґрунтується на таких принципах:

1) верховенства права та законності - діяльність згідно права та у межах і порядку, визначених Конституцією України та законами України;

2) гласності та відкритості - проведення роботи ГКА відкрито, забезпечення залучення громадськості до процесу підготовки, обговорення і прийняття рішень, обов’язкове оприлюднення всіх рішень ГКА;

3) незалежності - здійснення повноважень самостійно, незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

4) професіоналізму - обрання до складу ГКА громадян з високим рівнем професійної підготовки, освіти, високим почуттям відповідальності, підготовка проекту з дотриманням вимог законодавчої техніки, урахуванням демократичних світових стандартів і досягнень науки.

Розділ 2.

Вибори Громадянської Конституційної Асамблеї

Стаття 4. Громадянський виборчий реєстр

Громадянський виборчий реєстр – це списки громадян України, що мають право голосу відповідно до чинного законодавства України, які висловили бажання брати участь у прийнятті проекту Громадянської Конституції України та зареєструвалися відповідно до вимог цього Положення.

Громадянський виборчий реєстр формується на основі списків:

1) членів неурядових громадських об’єднань, що входять в ГАУ

2)членів неурядових громадських об’єднань, що не входять в ГАУ, але підписали Меморандум про скликання ГКА для підготовки та прийняття нової редакції Конституції України.

3) громадян України, які самостійно виявили бажання брати участь у прийнятті нової редакції Конституції України та зареєструвалися відповідно до вимог цього Положення.

Стаття 5. Порядок обрання ГКА

Кількісний склад ГКА визначається організаційним комітетом ГАУ.

Строк повноважень делегатів ГКА – один рік.

Про початок виборчого процесу до ГКА оголошує Громадянська виборча комісія на своєму засіданні.

Делегати до ГКА обираються громадянами України, що включені до Громадянського виборчого реєстру.

Делегати обираються в регіональних багатомандатних виборчих округах на основі відносної більшості.

У відповідності до затвердженої кількості делегатів ГКА Громадянська виборча комісія формує регіональні виборчі округи відповідно до чисельності громадян, що входять до виборчого реєстру на території даного регіону.

При проведенні виборів у регіональних багатомандатних виборчих округах не пізніше ніж за вісімдесят днів до дати виборів Громадянська виборча комісія визначає кількість мандатів на кожний регіональний виборчий округ, відповідно до кількості зареєстрованих членів Громадянського виборчого реєстру в окрузі.

Неурядові об’єднання громадян відповідно до цього положення мають право висувати своїх кандидатів у делегати ГКА.

Особа, яка відповідає вимогам цього Положення, може висуватися кандидатом у делегати шляхом самовисування, зібравши на свою підтримку не менше ста підписів громадян України, включених до Громадянського виборчого реєстру для голосування в даному окрузі.

Стаття 6. Вимоги до кандидатів у делегати ГКА

Делегатом ГКА може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років, вільно володіє державною мовою та має право голосу.

Не може бути обрано до ГКА Президента України, народного депутата України, члена Кабінету Міністрів України, заступника міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади та його заступника, суддю Конституційного Суду України або судів загальної юрисдикції, а також громадянина, який має судимість за вчинення умисного злочину.

Стаття 7. Висування кандидатів у делегати ГКА об’єднаннями громадян

Громадянин України, який відповідно до цього Положення має право бути обраним делегатом ГКА, може дати згоду балотуватися кандидатом від одного громадського об’єднання.

Об’єднання громадян може висунути кандидатом у делегати особу, яка не є членом цього об’єднання.

Об’єднання громадян може висунути не більше однієї кандидатури в кожному окрузі.

Висування кандидатів у делегати здійснюється об’єднанням громадян на його з'їзді (зборах, конференції).

Висування кандидатів у делегати розпочинається за шістдесят днів і закінчується за п’ятдесят днів до дня виборів.

Стаття 8. Окружні виборчі комісії

Громадянська виборча комісія формує окружні виборчі комісії у складі голови, заступника голови, секретаря та до шести членів виборчої комісії.

Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають об’єднання громадян – членів ГАУ.

У разі, якщо кількість кандидатів до окружної виборчої комісії є більшою за граничну кількість осіб, яка може бути включена до складу відповідної окружної виборчої комісії, кандидати в члени комісії включаються до складу такої окружної виборчої комісії за результатами жеребкування по кожній відповідній окружній виборчій комісії, що проводиться Громадянською виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині другій цієї статті.

Окружна виборча комісія реєструє кандидата у делегати, за умови отримання нею таких документів, поданих державною мовою:

1) заяви про реєстрацію кандидата у делегати;

2) витягу з протоколу з’їду об’єднання громадян або підписних листів на підтримку кандидата-самовисуванця;

3) програми кандидата у делегати щодо напрямків конституційних змін.

Подання документів до окружної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за сорок п’ять днів до початку виборів.

Окружна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів або про відмову в їх реєстрації.

Рішення про реєстрацію кандидатів у делегати в цей же строк оприлюднюється надсилається до Громадянської виборчої комісії та оприлюднюється на Спеціалізованому Інтернет порталі.

Стаття 9. Процедура проведення електронного голосування

Особа, яка відповідає вимогам статті ____ цього Положення і має намір проголосувати за кандидатів у делегати ГКА повинна зареєструватися:

1) на Спеціалізованому Інтернет порталі для проведення голосування шляхом заповнення відповідної форми,

2) надіслати поштове повідомлення за формою, що встановлюється Громадянською виборчою комісією,

3) з’явитися особисто до Громадянської виборчої комісії.

Голосування за кандидатів у делегати ГКА може проводиться:

1) за допомогою Інтернет порталу для проведення голосування,

2) шляхом надсилання поштового повідомлення,

3) особисто.

Особа яка зареєструвалася отримує індивідуальний код доступу для голосування. Протягом семи календарних днів у період, встановлений Громадянською виборчою комісією, зареєстрована особа може проголосувати одним із способів, що вказані в частині 2 цієї статті.

Під час підрахунку голосів сумуються голоси отримані за відповідних кандидатів усіма способами, які вказані в частині 2 цієї статті.

Стаття 10. Оголошення результатів виборів делегатів ГКА

Право на отримання мандату делегата ГКА мають кандидати, які отримали найбільшу підтримку виборців, що взяли участь у голосуванні. Кількість кандидатів, що отримали мандати в конкретному регіональному окрузі визначається відповідно до статті ____ цього Положення.

На підставі рішення окружної виборчої комісії Громадянська виборча комісія реєструє делегата.

Стаття 11. Реєстрація делегатів

Громадянська виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів та отримання протоколів від окружних виборчих комісій оприлюднює на Спеціалізованому Інтернет порталі результати виборів делегатів на сайті ГАУ.

Розділ 3.

Організація роботи Громадянської Конституційної Асамблеї

Стаття 12. Перше засідання ГКА

ГКА збирається на перше засідання не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після реєстрації Громадянською виборчою комісією обраних делегатів ГКА у кількості не менш як 75% від загального складу ГКА.

Перше засідання ГКА відкриває найстарший за віком делегат. Найстарший за віком делегат веде пленарні засідання ГКА до обрання Голови ГКА.

На першому засіданні ГКА обирається Голова ГКА та створюються робочі комісії ГКА.

Голова обирається ГКА на строк її повноважень таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із числа делегатів.

Кандидатури на посаду Голови висуваються на першому засіданні ГКА делегатами.

Головою ГКА вважається обраним кандидат, який отримав більшість голосів делегатів від встановленого складу ГКА.

Стаття 13. Голова ГКА

Голова очолює ГКА та організовує її діяльність.

Голова ГКА:

1) веде засідання ГКА;

2) підписує рішення, прийняті ГКА, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;

3) забезпечує оприлюднення рішень ГКА;

4) представляє ГКА;

5) організовує розробку та розгляд проекту Громадянської Конституції України;

6) пропонує ГКА кандидатури для призначення на посади заступників Голови ГКА;

7) контролює виконання посадових обов’язків заступниками Голови ГКА, координує діяльність робочих комісій ГКА;

8) організовує роботу Секретаріату ГКА та здійснює контроль за його діяльністю;

9) здійснює інші повноваження, визначені цим Положенням.

Стаття 14. Заступники Голови Конституційної Асамблеї України

Заступники Голови ГКА виконують окремі повноваження Голови ГКА за розподілом обов‘язків.

У разі відсутності Голови ГКА або неможливості виконання ним своїх обов‘язків його обов‘язки виконує один із заступників Голови згідно розподілу функцій між ними.

Стаття 15. Робочі комісії ГКА

Робоча комісія ГКА (далі – робоча комісія) – орган ГКА, який утворюється з числа делегатів ГКА для здійснення за окремими напрямами розробки, доопрацювання проекту Громадянської Конституції України, попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень ГКА.

Робоча комісія відповідальна перед ГКА і підзвітна їй.

Кількість робочих комісій, їх назви і предмети відання затверджуються на засіданні ГКА, виходячи з організації процесу підготовки Громадянської Конституції України, більшістю голосів делегатів від її загального складу.

Робочі комісії обираються ГКА на строк її повноважень у складі голови, заступника голови та інших членів робочої комісії.

До роботи робочих комісій можуть залучатися експерти, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Стаття 16. Основні функції робочих комісій Конституційної Асамблеї України

Робочі комісії здійснюють:

1) розробку відповідних розділів проекту Громадянської Конституції України;

2) доопрацювання проекту Громадянської Конституції України;

3) попередній розгляд та підготовку висновків щодо проекту Громадянської Конституції України;

4) узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до проекту Громадянської Конституції України.

Стаття 17. Форми роботи ГКА

Робота ГКА складається з пленарних засідань ГКА та засідань робочих комісій.

Стаття 18. Пленарні засідання ГКА

Пленарні засідання ГКА є повноважними, якщо на них присутні не менше трьох четвертих від її загального складу.

Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України проводяться відкрито.

Пленарні засідання Конституційної Асамблеї України веде Голова, а в разі його відсутності – його заступник.

Рішення ГКА приймаються виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань шляхом особистого поіменного голосування делегатів і підписуються Головою ГКА, а вразі його відсутності – його заступником, який головував на засіданні..

Проект порядку денного складається Головою ГКА та затверджується ГКА.

Стаття 19. Засідання робочих комісій Конституційної Асамблеї України

Засідання робочої комісії є повноважними, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

У засіданнях робочих комісій можуть брати участь з правом дорадчого голосу залученні експерти, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Засідання робочої комісії веде голова робочої комісії, а у разі його відсутності – його заступник.

Рішення робочої комісії приймаються виключно на її засіданнях після обговорення питань шляхом особистого голосування членів робочої комісії більшістю від її загального складу.

Засідання робочої комісії стенографується і оформлюється протоколом, який підписує головуючий на цьому засіданні.

Стаття 20. Розробка проекту Громадянської Конституції України

Проект Громадянської Конституції України розробляється у робочих комісіях з урахуванням предметів їх спеціалізації.

За підсумками роботи робочі комісії подають до Голови ГКА проекти відповідних розділів Громадянської Конституції України.

Стаття 21. Розгляд проекту Громадянської Конституції України

Розгляд за процедурою трьох читань включає такі етапи:

1) перше читання - обговорення структури проекту, основних принципів, положень, критеріїв та прийняття його за основу;

2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття проекту в другому читанні;

3) третє читання - прийняття проекту в цілому.

Після розгляду проекту ГКА може прийняти рішення про необхідність доопрацювання проекту або про перехід до процедури прийняття остаточного рішення.

Стаття 22. Оприлюднення рішень ГКА

Рішення ГКА та усі додатки до них негайно оприлюднюються на веб-сторінці ГКА.

Розділ 4.

Прикінцеві положення

Стаття 23. Припинення повноважень ГКА

Повноваження ГКА припиняються через один рік після першого засідання ГКА.

Повноваження ГКА припиняються достроково, якщо за це рішення проголосує не менше двох третин від складу ГКА.

Опубліковано @XAHAC, 18 березня 2012 р., 22.20

//news-te.blogspot.com/2012/03/blog-post_18.html

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності

05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 

22.03.2012 IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 

23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 

01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 

29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 

09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 

21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 

29.04.2008 Повернемо Україну народу! (звернення) 

24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства

Повернемо Україну народу!

Відкрите звернення до

Українського народу,

Президента України Віктора Ющенка,

Верховної Ради України, народних депутатів,

Кабінету Міністрів України,

політичних партій і громадських організацій

Новітня суспільно-політична історія України, починаючи зі здобуття Незалежності у 1991-му році і дотепер, доводить, що попри декларовані у чинній Конституції цивілізовані принципи і гарантії, попри "демократичну" риторику владців і різнокольорових політичних сил, політичну практику продовжує визначати радянсько-візантійська традиція, базована на непрозорості державних та правових процесів, відчуженості влади від народу, позаправових методах вирішення питань.

Другим чинником у цьому контексті є домінація особистих і кланових інтересів політиків та політичних сил над інтересами національними.

Все це становить пряму і очевидну загрозу для розвитку України як правової, демократичної європейської держави, для становлення громадянського суспільства, для майбутнього Українського народу.

На жаль, слід констатувати, що владці і політики мають серйозні проблеми з вмінням домовлятися між собою заради суспільно-важливого результату, а вузьке розуміння поточної доцільности нерідко превалює над державними інтересами та втілюється у способи, далекі від правових і демократичних.

Не заперечуючи можливу наявність у провідних сучасних політиків та очолюваних ними сил добрих намірів, ми змушені нагадати про те, куди саме веде викладена з таких намірів бруківка, якщо наміри не супроводжуються відповідними діями – розумними, послідовними, відповідальними. На наше переконання, реальний Український прорив є засадничо неможливим без широкої, вирішальної участи громадськості у виробленні державних політик на всіх рівнях, а найперше – у виробленні цивілізованих правил політичної конкуренції, ефективного механізму перетворення суспільного інтересу на державні рішення та запровадження відповідальності влади і політикуму перед народом-сувереном. Ми також переконані, що чесні українські політики, керуючись національним інтересом, не можуть не прагнути того самого.

Розпочатий в Україні конституційний процес, що має увінчатися набранням чинності новою Конституцією, характеризується непрозорістю процедур, взаємовиключною різновекторністю підходів і прагнень суб'єктів, фактичним ігноруванням волі найголовнішого суб'єкта – Українського народу. Існує реальна ймовірність того, що за таких умов спроби "силового" впровадження волі однієї чи кількох політичних сторін призведе не до конструктиву і торжества Права, а до нового протистояння, конфліктів, безладу та перманентних криз.

Враховуючи викладене, ми вважаємо, що демократичний, легітимний, ефективний конституційний процес в Україні є неможливим без реального впливу громадськості, а політичні гравці мають бути в тому безумовно зацікавлені, адже саме в такому разі і лише в такому разі можна буде говорити про легітимність кінцевого продукту – нової Конституції України, її визнання народом і, відтак – ефективність у регулюванні суспільних відносин заради поступу країни.

Ми впевнені також, що новий Основний Закон має бути прийнято до закінчення повноважень чинного Президента, що дозволить розпочати нову президентську каденцію як якісно новий етап політико-правових взаємовідносин.

Відтак – ми закликаємо найвищих посадових осіб та органів державної влади, парламентських політичних партій та народних депутатів вжити негайних заходів для прийняття законодавчого акту про скликання конституанти – Конституційної Асамблеї як єдиного представницького органу, який, будучи всенародно обраним за прозорою процедурою, має здійснити в Україні установчу владу – схвалити нову Конституцію України.

Ми також закликаємо громадські організації, політичні партії, всіх громадян України всіма наявними способами вимагати цього від влади і політиків, а Громадську асамблею України, що відбудеться у Києві 21-го червня цього року – прийняти відповідну резолюцію і вжити практичних заходів на її виконання.

Інший шлях для політиків – шлях до остаточної втрати довіри і підтримки та, як результат, до поразки. Інший шлях для народу - це шлях, рано чи пізно, на новий Майдан.

Повернемо Україну народу!

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, м.Харків,

Віктор Гарбар, ГІМЦ "Всесвіт" - ВГО Альянс "Майдан", м.Харків,

Олександр Попов, аналітик, м.Київ,

Ярослав Сватко, м.Львів,

Олександр Северин, к.ю.н., Київ,

Володимир Ханас, ВГО Альянс "Майдан", Тернопіль,

Костянтин Чекотун, канд. фіз.-мат. наук, м.Київ,

Людмила Ямщикова, ПП, ВГО "Альянс "Майдан", м.Одеса

29.04.2008

//seagull.org.ua/?p=1504

//blogs.pravda.com.ua/authors/horbach/482943bbce2cb/view_print/

//www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_petit&key=1209493277&first=1209493277&last=1194124919

14.05.2014 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності

05.07.2012 Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу подій навколо ухвалення законопроекту №9073 

22.03.2012 IV Форум Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства». Громадянська Конституційна Асамблея 

18.03.2012 Положення про Громадянську Конституційну Асамблею (проект) 

23.02.2012 Громадянська Асамблея України закликає надати право писати Конституцію народу 

01.02.2012 Заява Оргкомітету Громадянської Асамблеї України з приводу Указу Президента України про Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї 

29.12.2009 Проект Закону України Про порядок підготовки і затвердження нової редакції Конституції України 

09.04.2009 Резолюція ГАУ 2009: Дія громадянського суспільства в умовах державної кризи 

21.06.2008 Резолюція ГАУ 2008: Нова Конституція: позиції громадянського суспільства 

24.07.2007 Резолюція ГАУ 2007: Політична криза: позиції громадянського суспільства

//vgolos.com.ua/politic/6680.html