Постанова Верховної Ради України Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу 1992

Верховна Рада України;

Постанова від 09.04.1992 № 2264-XII
Документ 2264-12, поточна редакція -

Прийняття від 09.04.1992

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття

Україною без'ядерного статусу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 29, ст. 405)

Верховна Рада України, керуючись Декларацією про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (55-12), Заявою Верховної Ради України про без'ядерний статус України від 24 жовтня 1991 року (1697-12), якими проголошено про намір України додержувати у майбутньому неядерних принципів і про право України на контроль за незастосуванням ядерної зброї, розташованої на її території,

підтверджуючи намір України приєднатись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року (995_098),

зважаючи на те, що Уряд Російської Федерації та командування Стратегічними Силами не створили передбаченої Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї від 21 грудня 1991 року (998_086) системи здійснення, в тому числі і Україною, дійового технічного контролю за незастосуванням ядерної зброї, дислокованої на її території,

враховуючи високу відповідальність України за те, щоб ядерні боєзаряди, що вивозяться з її території на територію Російської Федерації, знищувались під надійним міжнародним контролем, який має забезпечувати невикористання ядерних компонентів цих боєзарядів для повторного створення зброї та заборону їх експорту до інших держав,

наголошуючи на тому, що знищення ядерної зброї, дислокованої на території України, повинно здійснюватись за умови гарантії національної безпеки України,

вважаючи за необхідне здійснити в умовах незалежності України всебічне вивчення політичних, економічних, фінансових, екологічних та інших наслідків ліквідації ядерної зброї, постановляє:

1. Підтвердити взятий Україною курс на мирне співробітництво з усім світовим співтовариством, позаблоковість, нейтралітет і дотримання у майбутньому трьох неядерних принципів.

2. Вважати за доцільне не вивозити з території України тактичну ядерну зброю до розробки і запровадження в дію механізму міжнародного контролю за її знищенням з участю України.

3. Кабінету Міністрів України терміново вжити відповідних заходів для забезпечення дійового технічного контролю Україною за невикористанням ядерної зброї, дислокованої на її території.

4. Рекомендувати Президенту України вступити в переговори з керівниками ядерних держав світу щодо комплексного розв'язання проблем, пов'язаних з ліквідацією ядерної зброї, беручи до уваги необхідність забезпечення якомога швидшого введення в дію Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 1991 року.

5. Комісіям Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки, у закордонних справах, з питань планування, бюджету, фінансів і цін, з питань розвитку базових галузей народного господарства, у питаннях екології та раціонального природокористування у квітні ц. р. розглянути з точки зору гарантій безпеки та зовнішньополітичних інтересів України з залученням фахівців міністерств, відомств і Академії наук України, а також, в разі необхідності, незалежних експертів весь комплекс питань ядерного роззброєння, зокрема економічні, фінансові, екологічні, організаційні та інші аспекти знищення дислокованої на території України ядерної зброї, включаючи використання її компонентів в мирних цілях.

6. Уряду України подати на ратифікацію Верховною Радою України Угоду про спільні заходи щодо ядерної зброї від 21 грудня 1991 року (998_086), Угоду між державами - учасниками СНД про Стратегічні Сили від 30 грудня 1991 року (997_082) та Угоду між державами - учасниками СНД про статус Стратегічних Сил від 14 лютого 1992 року (997_104).

7. Міністерству оборони України вжити заходів до комплектування Стратегічних Сил, дислокованих на території України, військовослужбовцями Збройних Сил України.

8. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Президію Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 9 квітня 1992 року

N 2264-XII

____________
//zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2264-12

Декларація Про боротьбу за звільнення України 2014 

Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів безпеки України (постанови) 2014 

Заява Верховної Ради України Про надання Україні реальних гарантій безпеки 2010 

Закон України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики 2010 

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 

Закон України Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року (застереження) 1994 

Тристороння заява Президентів України, США та Росії 1994-у/р 

Постанова Верховної Ради України Про Основні напрями зовнішньої політики України 1993 

Звернення Верховної Ради України До парламентів і народів світу 1991 

Заява Верховної Ради України Про без’ядерний статус України 1991

http://www.newsru.ua/ukraine/05mar2014/idemo_v_nato.html

Великая битва слона с китом 1992

Державна дума України 1992

Президент України; Указ від 25.02.1992 №99

Документ 99/92, втратив чинність, остання версія -

Втрата чинності від 27.10.1992, підстава 544/92

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

(Указ втратив чинність на підставі Указу Президента

N544/92 (544/92) від 27.10.92)

Про Державну думу України

Виходячи з необхідності вироблення основних напрямів і принципів діяльності органів державної виконавчої влади з питань внутрішньої та зовнішньої політики, економічного і соціального розвитку України, постановляю:

1. Створити Державну думу України.

Головою Державної думи України є Президент України.

Заступником Голови Державної думи України є Прем'єр-міністр України.

2. Створити у складі Державної думи України колегії з питань економічної, науково-технічної, гуманітарної, правової політики.

Керівництво колегіями здійснюють державні радники України.

3. Заступнику Голови Державної думи України подати до 1 березня 1992 року проект Положення про Державну думу України та пропозиції щодо її складу і організаційно-технічного забезпечення.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Державної думи України в 1992 році, здійснювати за рахунок коштів, одержаних від скорочення чисельності органів державної виконавчої влади України.

5. Указ набуває чинності з дня його підписання.

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 25 лютого 1992 року

N 99/92

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99/92

Президент України; Розпорядження,

Положення, Перелік від 06.03.1992 № 37/92-рп

Документ 37/92-рп, втратив чинність, остання версія -

Втрата чинності від 27.10.1992, підстава 544/92

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

(Розпорядження втратило чинність на підставі Указу Президента

N544/92 (544/92) від 27.10.92)

Про затвердження Положення про Державну думу

України, матеріальне забезпечення Державних

радників України, фонд заробітної плати та

чисельність апарату Державних радників України

(Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Президента

N64/92-рп від 21.04.92)

1. Затвердити Положення про Державну думу України (додаток N1).

2. Встановити посадові оклади Державним радникам України в розмірі 17 мінімальних заробітних плат. Організаційне та інше забезпечення здійснювати за рівнем Віце-прем'єр-міністра.

3. Члени Державної думи України, крім голів Колегій та їх заступників, одержують компенсацію за роботу в складі Державної думи у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

4. Встановити загальну граничну чисельність та місячний фонд заробітної плати апарату Державного радника України:

з питань економічної політики - 42 чол. (160 тис. крб.);

з питань науково-технічної політики - 37 чол. (145 тис.крб.);

з питань гуманітарної політики - 30 чол. (105 тис. крб.);

з питань правової політики - 30 чол. (105 тис. крб.).

5. Затвердити перелік посад та шкалу співвідношень посадових окладів працівників апарату Державних радників України (додаток N2).

6. Надати право Державним радникам України приймати на роботу вчених і висококваліфікованих фахівців на посади державних експертів та консультантів з підвищеним рівнем заробітної плати на контрактній основі в межах встановленого фонду заробітної плати.

Преміювання, доплати за вчений ступінь, знання іноземної мови, надання матеріальної допомоги працівникам апарату здійснюють Державні радники України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці працівників апарату органів державного управління" від 9 січня 1992 року N10 (10-92-п).

7. Встановити, що фонд Державних радників України на виконання наукових робіт та експертизу проектів створюється в межах коштів, передбачених на ці цілі Кабінетом Міністрів України.

8. Забезпечення апарату Державних радників України технічними засобами, а також побутове і медичне обслуговування його працівників покласти на Секретаріат Кабінету Міністрів України.

9. Секретаріату Кабінету Міністрів України вирішити питання про розміщення Державної думи України та апарату Державних радників України в приміщенні Кабінету Міністрів України, повністю звільнивши для цих цілей п'ятий поверх Урядового будинку.

10. Передати у відання Колегії з питань економічної політики Державної думи Національний інститут економічних програм, підпорядкований нині Держекономраді Кабінету Міністрів України.

11. Розпорядження набуває чинності з дня його підписання.

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 6 березня 1992 року

N 37/92-рп

Додаток N1

Затверджено

Розпорядженням Президента України

від 6 березня 1992 р. N37

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ДЕРЖАВНУ ДУМУ УКРАЇНИ

Загальні положення

1. Державна дума України є постійно діючим консультативним органом у системі державної виконавчої влади.

(Пункт 1 в редакції Розпорядження Президента N64/92-рп від 21.04.92)

2. У своїй діяльності Державна дума України керується Конституцією і законами України, указами та розпорядженнями Президента України, а також цим Положенням.

3. Головою Державної думи України є Президент України, заступником Голови - Прем'єр-міністр України.

Основні завдання Державної думи України

4. Основними завданнями Державної думи України є:

розробка та обгрунтування стратегії цілісної державної соціально-економічної, гуманітарної, науково-технічної та правової політики в умовах розвитку ринкових відносин і побудови демократичної правової держави;

розробка механізмів реалізації стратегії розвитку відповідних сфер суспільного і державного життя, підготовка відповідних проектів програм для розгляду і затвердження Президентом України, а також аналіз процесу їх здійснення;

(Абзац третій пункту 4 в редакції Розпорядження Президента N64/92-рп від 21.04.92 )

розробка основних напрямів внутрішньої та зовнішньоекономічної політики України, а також пропозицій щодо розвитку її ресурсного, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу;

(Абзац четвертий пункту 4 в редакції Розпорядження Президента N64/92-рп від 21.04.92)

експертиза проектів законів, підготовлених Президентом України і Кабінетом Міністрів України в порядку здійснення ними законодавчої ініціативи, а також проектів указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України з найважливіших питань;

визначення шляхів удосконалення системи органів державної виконавчої влади, підготовка пропозицій для Президента України і Прем'єр-міністра України щодо підвищення ефективності її функціонування;

координація діяльності органів державної виконавчої влади, господарських і соціально-культурних структур щодо розробки державних програм з економічних, гуманітарних, науково-технічних і правових питань;

вироблення правової політики, організація розробки наукових концепцій, проектів законодавчих актів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави, здійснення з цих питань взаємодії між органами законодавчої та виконавчої влади України;

координація наукових досліджень з питань економіки, науково-технічного, соціально-культурного та державно-правового розвитку;

залучення до виконання завдань Державної думи України провідних вітчизняних і зарубіжних учених, висококваліфікованих працівників різних сфер економічної, соціально-культурної та державної діяльності.

Склад і структура Державної думи України

5. До складу Державної думи України входять провідні фахівці з відповідних питань державного і суспільного розвитку.

6. Державна дума України складається з Голови Державної думи, заступника Голови Державної думи, чотирьох Державних радників та 62 членів Думи, об'єднаних за професійним принципом у чотири Колегії:

- з питань економічної політики (21 член Державної думи);

- з питань науково-технічної політики (15 членів Державної думи);

- з питань гуманітарної політики (13 членів Державної думи);

- з питань правової політики (13 членів Державної думи).

7. Керівництво Колегіями здійснюють голови Колегій - Державні радники України.

8. Персональний склад Колегій Державної думи України затверджується Президентом України.

9. До участі в засіданнях Думи та її Колегій можуть залучатися з правом дорадчого голосу міністри, керівники інших органів державної виконавчої влади, відповідальні працівники народногосподарських структур.

Державний радник України

10. Державний радник України призначається і звільняється з посади указом Президента України.

11. Державний радник України:

очолює і організовує роботу відповідної Колегії Державної думи України;

вносить на розгляд Президента України і Кабінету Міністрів України пропозиції щодо стратегії та механізмів здійснення державної політики у відповідних сферах;

здійснює координацію діяльності членів Колегії Державної думи, а за дорученням Президента України - органів державної виконавчої влади та наукових установ щодо вироблення і реалізації державної політики у відповідних сферах;

за дорученням Президента України здійснює інші функції.

12. Державний радник України має право:

вносити пропозиції до порядку денного засідань Державної думи України;

доручити членам Колегії Державної думи, відповідним органам державної виконавчої влади підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Колегій Державної думи;

формувати координаційні плани науково-дослідних робіт за напрямами діяльності Колегії; залучати на контрактній основі до аналітичної роботи та розробки найважливіших питань учених, фахівців, включаючи іноземних спеціалістів;

брати участь в засіданнях Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної виконавчої влади;

призначати експертні комісії для проведення експертизи проектів рішень та програм урядових структур з питань, віднесених до відання Колегії;

готувати проекти указів та розпоряджень Президента України, а також постанов Кабінету Міністрів України з найважливіших питань;

приймати рішення про проведення нарад, конференцій та симпозіумів з залученням керівників підприємств, установ та організацій, науковців, представників органів державної виконавчої влади для обговорення найважливіших питань розвитку суспільства і держави;

встановлювати для вирішення завдань, що стоять перед Колегією, зв'язки з органами, установами та організаціями інших держав;

проводити за дорученням Президента України переговори з представниками зарубіжних держав;

вирішувати в межах виділених коштів питання про замовлення наукових досліджень;

приймати рішення про відрядження фахівців для вивчення зарубіжного досвіду та навчання в межах коштів, що виділяються для цього Колегії.

13. При Державному раднику України створюється апарат Державного радника України. Структура і штат апарату, а також кошторис видатків на його утримання затверджується Державним радником України в межах виділених коштів.

Прийом на роботу в апарат здійснюється Державним радником України на контрактній основі і оформляється в установленому порядку.

14. Із числа членів Державної думи України голови Колегій призначають своїх заступників, які працюють на постійній основі.

Заступник голови Колегії:

здійснює функції згідно з розподілом обов'язків, визначених головою Колегії;

проводить засідання Колегії та виконує функції голови Колегії на період його відсутності.

Члени Державної думи України

15. Члени Державної думи України:

призначаються та звільняються Президентом України за поданням Державного радника України;

беруть участь в засіданнях Державної думи та її Колегій;

готують питання для розгляду на засіданнях Державної думи і Колегій;

вносять пропозиції щодо порядку денного засідань Колегії;

за погодженням з Державним радником України вносять пропозиції до державних органів, установ та організацій щодо реалізації рішень Державної думи та її Колегій, за погодженням з відповідними органами державної виконавчої влади координують роботу по реалізації рішень Державної думи та її Колегій.

(Абзац шостий пункту 15 в редакції Розпорядження Президента N64/92-рп від 21.04.92)

16. Члени Державної думи України мають право:

брати участь в засіданнях відповідних органів державної виконавчої влади;

безперешкодно і безкоштовно одержувати для службового користування необхідні інформаційно-аналітичні та інші матеріали від органів державної статистики, міністерств, відомств та наукових установ.

Організація діяльності та фінансування

Державної думи України

17. Основними формами діяльності Державної думи України є пленарні засідання і засідання Колегій.

Участь членів Державної думи України в пленарних засіданнях і засіданнях Колегій є персональною, заміна їх іншими особами не допускається.

18. Пленарні засідання Державної думи України проводяться не менше одного разу в квартал. Засідання Колегій - в міру необхідності, але не менше одного разу на місяць.

19. Рішення Державної думи України та Колегій оформляються у вигляді постанов та протокольних рішень з рекомендаціями та пропозиціями, які є обов'язковими для розгляду відповідними органами державної виконавчої влади.

20. Організаційне забезпечення діяльності Державної думи України здійснюється Адміністрацією Президента України, а Колегій - Державними радниками України.

21. Фінансування діяльності Державної думи України передбачається окремою статтею в кошторисі видатків Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності Думи здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Додаток N2

до Розпорядження Президента України

N37 від 6 березня 1992 р.

Перелік

посад та шкал - співвідношень посадових

окладів заступників голів колегій та

працівників апарату Державних радників

України

____________

Перелік посад /Коефіцієнти співвідношень посадових окладів до мінімального розміру

заробітної плати

____________

Заступник Голови Колегії /13 – 14

Апарат Державного радника України

Завідуючий відділом /12

Державний експерт, заступник завідуючого відділом, керівник групи консультантів /11

Експерт, науковий консультант, головний спеціаліст /8 - 10

Завідуючий секретаріатом, помічник, радник /8 – 9

Провідний спеціаліст /7 - 8

Спеціаліст I категорії /5,5 - 6,5

Спеціаліст II категорії /4,5 - 5,5

Спеціаліст 4,5

Старший інспектор /3,4 - 4,5

Секретар Державного радника України /4

Інспектор-діловод /3,0 - 4,0

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37/92-%D1%80%D0%BF

Президент України;

Розпорядження від 21.04.1992 № 64/92-рп

Документ 64/92-рп, втратив чинність, остання версія -

Втрата чинності від 27.10.1992, підстава 544/92

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

(Розпорядження втратило чинність на підставі Указу Президента

N544/92 (544/92) від 27.10.92)

Зміни до Положення про Державну думу України

Внести до Положення про Державну думу України, затвердженого розпорядженням Президента України від 6 березня 1992 року N37 (37/92-рп), такі зміни і доповнення:

1. Пункт I Положення викласти в такій редакції:

"1. Державна дума України є постійно діючим консультативним органом у системі державної виконавчої влади".

2. Абзаци третій і четвертий пункту 4 викласти в такій редакції:

"розробка механізмів реалізації стратегії розвитку відповідних сфер суспільного і державного життя, підготовка відповідних проектів програм для розгляду і затвердження Президентом України, а також аналіз процесу їх здійснення;

розробка основних напрямів внутрішньої та зовнішньоекономічної політики України, а також пропозицій щодо розвитку її ресурсного, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу;".

3. Абзац шостий пункту 15 викласти в такій редакції:

"за погодженням з Державним радником України вносять пропозиції до державних органів, установ та організацій щодо реалізації рішень Державної думи та її Колегій, за погодженням з відповідними органами державної виконавчої влади координують роботу по реалізації рішень Державної думи та її Колегій".

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 21 квітня 1992 року

N 64

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/64/92-%D1%80%D0%BF

Президент України;

Указ від 27.10.1992 № 544/92

Документ 544/92, остання версія -

Редакція від 13.10.1993, підстава 455/93

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про реорганізацію Адміністрації Президента України

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента

N455/93 (455/93) від 13.10.1993)

З метою вдосконалення організації роботи і структури Адміністрації Президента України, усунення дублювання в діяльності органів державної виконавчої влади постановляє:

(Стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента N455/93 (455/93) від 13.10.1993)

(Стаття 2 втратила чинність на підставі Указу Президента N455/93 (455/93) від 13.10.1993)

3. Ліквідувати Державну думу України та Координаційну раду з питань економічної реформи в Україні.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 25 лютого 1992 року N99 (99/92) "Про Державну думу України";

Розпорядження Президента України від 6 березня 1992 року N37 (37/92-рп) "Про затвердження Положення про державну думу України, матеріальне забезпечення Державних радників України, фонд заробітної плати та чисельність апарату Державних радників України";

Розпорядження Президента України від 21 квітня 1992 року N64 (64/92-рп);

Указ Президента України від 19 серпня 1992 року N423 (423/92) "Про Координаційну раду з питань економічної реформи в Україні".

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 27 жовтня 1992 року

N 544/92

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/544/92

ДОВІДКА

Державна дума України — державний орган створений указом Президента України від 25 лютого 1992 року з метою вироблення основних напрямів та принципів діяльності органів виконавчої влади.

Головою Державної думи України був Президент України [Леонід Кравчук], його заступником — Прем'єр-міністр України [Вітольд Фокін]. 

У структурі Думи працювало 4 колегії (з питань економічної, науково-технічної, гуманітарної та правової політики), очолювані державними радниками України, відповідно Олександр Ємельянов, Ігір Юхновський, Микола Жулинський та Олександр Ємець. 

Всього Державна дума України складалася з 62 осіб — провідних фахівців різних галузей науки і практики. У засіданнях Думи та її колегій з правом дорадчого голосу брали участь міністри, а також запрошувалися представники зацікавлених відомств, експерти, консультанти. 

Державна Дума проіснувала до 27 жовтня 1992 року. 13 жовтня 1992 року Прем'єр-міністром України став Леонід Кучма.

____________
//uk.wikipedia.org/wiki/Державна_дума_України

Закон України Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність 1991

Верховна Рада України;

Закон від 20.12.1991 № 2004-XII

Документ 2004-12, чинний, поточна редакція -

Прийняття від 20.12.1991

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обернення майна Компартії України

та КПРС на державну власність

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 13, ст. 181)

(Вводиться в дію Постановою ВР N 2005-XII (2005-12) від 20.12.91, ВВР, 1992, N 13, ст.182) див. нижче - ред.)

Стаття 1. Передане або те, що має бути передане на баланс Верховної Ради України, Верховної Ради Кримської АРСР та місцевих Рад народних депутатів відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року "Про заборону діяльності Компартії України" (1468-12) майно партійних комітетів Компартії України, КПРС, у тому числі підприємства та організації, що належать Компартії України, її кошти, паї, акції, інші цінні папери та майнові права, де б вони не знаходились, обертаються на загальнодержавну (республіканську) власність і власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність).

Усе майно КПРС і майно Компартії України, а також майно партійних комітетів Компартії України у місті Києві належить до загальнодержавної (республіканської) власності. Майно, передане на баланс Верховної Ради Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів, крім міста Києва, є власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).

Стаття 2. Кабінет Міністрів України здійснює функції управління майном загальнодержавної (республіканської) власності, за винятком майна, що перебуває на балансі Верховної Ради України. Функції володіння, користування і розпорядження майном, віднесеним до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), покладаються на Верховну Раду Кримської АРСР і відповідні місцеві Ради народних депутатів, крім міста Києва.

Кабінет Міністрів України використовує адміністративні споруди і приміщення колишніх органів Компартії України, розташовані у місті Києві, для розміщення офіційних представництв інших держав та новостворених центральних органів управління.

Адміністративні приміщення колишніх органів Компартії України, крім розташованих у місті Києві, використовуються в першу чергу для потреб судових, медичних і культурно-освітніх закладів.

Стаття 3. Угоди, укладені від імені Компартії України, її партійних комітетів, підприємств та організацій, зберігають чинність, якщо їх укладено відповідно до закону і переоформлено Фондом державного майна України до 1 березня 1992 року.

Стаття 4. Комерційні, господарські та інші підприємства і організації, в які вкладено кошти або майно Компартії України і КПРС, їх партійних комітетів, підприємств та організацій, зобов'язані до 1 березня 1992 року подати про це відомості до Фонду державного майна України. Посадові особи, винні в порушенні зазначеної вимоги, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 20 грудня 1991 року

N 2004-XII

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2004-12

Верховна Рада України;

Постанова від 20.12.1991 № 2005-XII

Документ 2005-12, поточна редакція -

Прийняття від 20.12.1991

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про введення в дію Закону України "Про обернення

майна Компартії України та КПРС на державну власність"

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 13, ст. 182)

Верховна Рада України постановляє:

1. Ввести в дію Закон України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" (2004-12) з дня його прийняття.

2. Кабінету Міністрів України, Національному банку України організувати облік майна і банківських рахунків КПРС, Компартії України та створених за їх участю комерційно-господарських структур, а також здійснити заходи щодо розшуку майна і коштів, які належали КПРС і Компартії України.

3. Тимчасовій комісії Верховної Ради України у питанні щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України продовжити роботу по з'ясуванню всіх обставин, пов'язаних з власністю на майно ВЛКСМ, ЛКСМУ та їх правонаступниками.

До завершення роботи комісії заборонити відчуження на користь інших юридичних осіб або громадян майна, яке належало ВЛКСМ, ЛКСМ (МДС) і перейшло Спілці молодіжних організацій України як правонаступнику ЛКСМ (МДС).

4. Доручити Кабінету Міністрів України провести переговори з Урядом РРФСР про визначення частки Компартії України в майні КПРС і про її передачу народу України.

5. Кабінету Міністрів України про хід виконання цього Закону в 1992 році щоквартально доповідати Верховній Раді України.

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 20 грудня 1991 року

N 2005-XII

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2005-12

Заява Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про співдружність незалежних держав 1991

Верховна Рада України;

Заява від 20.12.1991 № 2003-XII
Документ 2003-12, поточна редакція –

Прийняття від 20.12.1991

ЗАЯВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Заява Верховної Ради України з приводу укладення

Україною Угоди про співдружність незалежних держав

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 13, ст. 180)

Ратифікована 10 грудня 1991 року Верховною Радою України (1958-12) Угода про співдружність незалежних держав (997_077) із Застереженнями до неї забезпечує незалежність України як держави. Разом з тим має місце неоднозначне тлумачення як окремих положень Угоди, так і загального її спрямування офіційними колами сторін, що її уклали. Мова зайшла прямо про призначення Угоди як основи для створення нової союзної держави.

Відповідно до положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів (995_118) з моменту ратифікації Угоди обов'язковими для України є ті положення Угоди, підписаної Президентом України, до яких не зроблені застереження, а також Застереження до Угоди, схвалені Верховною Радою України.

У своєму підсумку ратифікована Верховною Радою України Мінська Угода із застереженнями для України означає наступне:

1. Згідно з Актом проголошення незалежності України (1427-12) від 24 серпня 1991 року та волевиявленням народу України, здійсненим шляхом всеукраїнського референдуму, Україна є і залишається за своїм правовим статусом незалежною державою - суб'єктом міжнародного права.

2. Україна заперечує перетворення співдружності незалежних держав на державне утворення із своїми органами влади і управління.

3. Україна заперечує надання співдружності незалежних держав статусу суб'єкта міжнародного права.

4. Координаційні інститути в рамках співдружності не можуть мати владний характер. Їхні рішення є рекомендаційними.

5. Здійснюючи зовнішню політику самостійно, Україна вступатиме в консультації з іншими державами співдружності.

6. Кордон між Україною - з одного боку та Росією і Білорусією - з іншого є державним кордоном України, який є недоторканим. Лінія його проходження, визначена Договором між Україною і Росією 1990 року і Договором між Україною і Білорусією 1990 року, лишається незмінною незалежно від того, чи є Україна стороною Угоди чи ні.

7. Україна створюватиме власні Збройні Сили на базі розташованих на її території Збройних Сил колишнього СРСР.

8. Україна прагнутиме набути статусу без'ядерної держави шляхом знищення усіх ядерних арсеналів під ефективним міжнародним контролем і на підставі Декларації про державний суверенітет України (55-12) не входитиме до військових блоків.

9. Перебування стратегічних збройних сил на території України є тимчасовим. Їхній правовий статус і термін перебування на території України мав бути визначений Законом України і спеціальною міждержавною угодою, укладеною між державами, на території яких розміщена ядерна зброя колишнього СРСР.

10. Україна створюватиме власну відкриту економічну систему шляхом запровадження власної грошової одиниці, створення власних банківської та митної систем, розвитку власних систем транспорту і зв'язку, а також участі у регіональних та міжрегіональних ринках.

11. Спори щодо тлумачення і застосування норм Угоди Україна вирішуватиме шляхом переговорів на основі міжнародного права.

12. Україна залишає за собою право не тільки припиняти, а й припинити свою участь в Угоді або окремих її статтях.

13. Україна гарантую виконання міжнародних зобов'язань, що випливають для неї з договорів колишнього Союзу РСР, відповідно до свого національного законодавства.

Викладене в пунктах 1-13 цієї Заяви є офіційним тлумаченням Мінської Угоди і обов'язковим для діяльності Президента України, Прем'єр-Міністра України та інших структурних ланок виконавчої влади.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

м. Київ, 20 грудня 1991 року

N 2003-XII

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2003-12

Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини 1995 

Постанова Верховної Ради України Про ратифікацію Угоди про створення СНД (застереження) 1991

Угода про створення Співдружності Незалежних Держав 1991