(I) Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966

Верховна Рада УРСР;

Постанова від 25.12.1990 №582-XII

Документ 582-12, поточна редакція -

Прийняття від 25.12.1990

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про приєднання Української Радянської

Соціалістичної Республіки до Факультативного

протоколу до Міжнародного пакту про

громадянські та політичні права

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N5, ст. 26)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Приєднатися від імені Української Радянської Соціалістичної Республіки до Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (995_086).

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 25 грудня 1990 року

N582-XII

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/582-12

ООН; Протокол,

Міжнародний документ від 16.12.1966

Документ 995_086, чинний, поточна редакція -

Набрання чинності для України міжнародного

договору від 25.10.1991

Факультативний протокол

до Міжнародного пакту про

громадянські та політичні права

|читать по-русски|

(Про приєднання до Факультативного протоколу див.

Постанову ВР N 582-XII (582-12) від 25.12.90)

Набуття чинності для України: 25 жовтня 1991 р.

Держави-учасниці цього Протоколу,

беручи до уваги, що для подальшого досягнення мети Пакту про громадянські та політичні права (далі іменується Пакт) і здійснення його постанов було б доцільно надати Комітетові з прав людини, створюваному на підставі частини IV Пакту (далі іменується Комітет), можливість приймати і розглядати, як передбачено в цьому Протоколі, повідомлення від окремих осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень якогось із прав, викладених у Пакті,

погодилися про нижченаведене:

Стаття 1

Держава-учасниця Пакту, яка стає учасницею цього Протоколу, визнає компетенцію Комітету приймати і розглядати повідомлення від осіб, які підпадають під його юрисдикцію і які твердять, що вони є жертвами порушень певною Державою-учасницею якогось із прав, викладених у Пакті. Жодне повідомлення не приймається Комітетом, якщо воно стосується Держави-учасниці Пакту, яка не є учасницею цього Протоколу.

Стаття 2

За умови додержання положень статті 1 особи, які твердять, що якесь із їхніх прав, перелічених у Пакті, було порушене, і які вичерпали всі наявні внутрішні засоби правового захисту, можуть подати на розгляд Комітету письмові повідомлення.

Стаття 3

Комітет може визнати неприйнятним кожне подане згідно з цим Протоколом повідомлення, що є анонімним або яке, на його думку, становить собою зловживання правом на подання таких повідомлень чи несумісне з положеннями Пакту.

Стаття 4

1. За умови додержання положень статті 3 Комітет доводить кожне подане йому згідно з цим Протоколом повідомлення до відома Держави-учасниці Протоколу, що, як твердиться, порушує якесь із положень Пакту.

2. Держава, яка одержала оповіщення, протягом шести місяців подає Комітетові письмові пояснення чи заяви, що роз'яснюють це питання і будь-які заходи, якщо такі мали місце, яких могла вжити ця держава.

Стаття 5

1. Комітет розглядає одержані згідно з цим Протоколом повідомлення з урахуванням усіх письмових даних, поданих йому окремою особою та зацікавленою Державою-учасницею.

2. Комітет не розглядає ніяких повідомлень від осіб, поки не переконається в тому, що:

a) це саме питання не розглядається згідно з іншою процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання;

b) ця особа вичерпала всі доступні внутрішні засоби правного захисту.

Це правило не діє у тих випадках, коли застосування таких засобів невиправдано затягується.

3. При розгляді повідомлень, передбачуваних цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

4. Комітет повідомляє свої міркування відповідній Державі-учасниці й особі.

Стаття 6

Комітет включає до своєї щорічної доповіді, передбаченої статтею 45 Пакту, короткий звіт про свою діяльність згідно з цим Протоколом.

Стаття 7

Надалі до досягнення мети резолюції 1514 (XV), прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 14 грудня 1960 року щодо Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, положення цього Протоколу ніяким чином не обмежують права подавати петиції, наданого цим народам Статутом Організації Об'єднаних Націй (995_010) та іншими міжнародними конвенціями і документами Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ.

Стаття 8

1. Цей Протокол відкритий для підписання будь-якою Державою, що підписала Пакт.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації будь-якою Державою, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

3. Цей Протокол відкритий для приєднання будь-якої Держави, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього.

4. Приєднання здійснюється депонуванням документа про приєднання у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

5. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всі Держави, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього, про депонування кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 9

1. За умови набуття Пактом чинності цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

2. Для кожної Держави, яка ратифікує цей Протокол або приєднається до нього після депонування десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 10

Постанови цього Протоколу поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких обмежень чи винятків.

Стаття 11

1. Будь-яка Держава, що бере участь у цьому Протоколі, може пропонувати поправки і подавати їх Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар повідомляє про будь-які запропоновані поправки Державам-учасницям цього Протоколу з проханням сповістити його, чи висловлюються вони за скликання конференції Держав-учасниць з метою розглянути цю пропозицію та провести щодо неї голосування. Якщо за скликання такої конференції висловиться не менш як одна третина Держав-учасниць, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю Держав-учасниць, що присутні на цій конференції та беруть участь у голосуванні, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.

2. Поправки набувають чинності після затвердження їх Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй та прийняття більшістю у дві третини Держав-учасниць Протоколу відповідно до їх конституційних процедур.

3. Коли поправки набувають чинності, вони стають обов'язковими для тих Держав-учасниць, які їх прийняли, а для інших Держав-учасниць залишаються обов'язковими постанови цього Протоколу та будь-які попередні поправки, прийняті ними.

Стаття 12

1. Кожна Держава-учасниця може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набуває чинності через три місяці з дня одержання цього повідомлення Генеральним секретарем.

2. Денонсація не перешкоджає продовженню застосування положень цього Протоколу до будь-якого повідомлення, поданого згідно зі статтею 2 до дати набуття денонсацією чинності.

Стаття 13

Незалежно від повідомлень, зроблених згідно з пунктом 5 статті 8 цього Протоколу, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає всі Держави, про які йдеться в пункті 1 статті 48 Пакту, про:

а) підписання, ратифікації та приєднання згідно зі статтею 8;

b) дату набуття чинності цим Протоколом згідно зі статтею 9 і дату набуття чинності будь-якими поправками згідно зі статтею 11;

с) денонсації згідно зі статтею 12.

Стаття 14

1. Цей Протокол, англійський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якого є однаково автентичними, підлягає здачі на зберігання в архів Організації Об'єднаних Націй.

2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй надсилає засвідчені копії цього Протоколу всім Державам, зазначеним у статті 48 Пакту.

____________

//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_086

Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадські і політичні права, що стосується скасування смертної кари 1989 

*** 

Міжнародний білль про права людини 

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 

Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань 1981 

Декларація про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1975 

Хартія економічних прав і обов'язків держав 1974 

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 

Декларація Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1963 

Декларація про надання незалежності колоніальним державам і народам 1960 

Конвенція про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй 1953 

Загальна декларація прав людини 10 грудня 1948 

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 

Статут Міжнародного Суду 1945 

Статут Організації Об'єднаних Націй 1945