субота, 12 червня 2004 р.

Конституція (основний закон) Української соціалістичної радянської республіки (УСРР) 1929



ПОСТАНОВА
XІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО З'ЇЗДУ РАД РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИХ ДЕПУТАТІВ.

XІ Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив затвердити нижченаведену Конституцію (основний закон) Української соціялістичної радянської республіки:

КОНСТИТУЦІЯ
(основний закон)
Української соціялістичної радянської республіки.

ПОДІЛ І.
Засади.

Виходячи з проголошених Жовтневою революцією прав трудящого й визискуваного народу та основних засад деклярації прав народів, а також основних принципів диктатури пролетаріяту, викладених в Конституції Української соціялістичної радянської республіки з 10 березня 1919 року, ця Конституція визначає основні завдання та форми організації диктатури пролетаріяту, що ставить перед собою за мету остаточно подолати буржуазію, знищити експлоатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади.

1. Українська республіка є соціялістична держава робітників та селян.

Вся влада в межах Української соціялістичної радянської республіки належить радам робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

2. Українська соціялістична радянська республіка заявляє про свою цілковиту солідарність з усіма радянськими республіками і, на підставі постанов VІІ Всеукраїнського з'їзду рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів і договору про утворення Союзу радянських соціялістичних республік, творить з ними, на засадах цілковитої доброхітности та рівноправности, Союз радянських соціялістичних республік.

3. Українська соціялістична радянська республіка входить до складу Союзу радянських соціялістичних республік як суверенна договірна держава і зберігає за собою право вільного виходу з Союзу.

Суверенітет Української соціялістичної радянської республіки обмежений лише в межах, зазначених в Конституції Союзу радянських соціялістичних республік і лише в предметах, що їх віднесено до компетенції Союзу радянських соціялістичних республік; поза цими межами Українська соціялістична радянська республіка здійснює свою державну владу самостійно.

4. Вся земля, надри, ліси і води, а також фабрики, заводи, банки, залізничий, водний та повітровий транспорт і засоби зв'язку є соціялістичною державною власністю на підставах, визначених законодавством Союзу радянських соціялістичних республік і Української соціялістичної радянської республіки. Зовнішня торгівля визнається державною монополією.

5. Українська соціялістична радянська республіка забезпечує політичні права для трудящих мас, без ріжниці статі, віри, раси і національности і цілком позбавляє цих прав експлуататорські кляси.

6. Громадяни Української соціялістичної радянської республіки є тим самим громадянами Союзу радянських соціялістичних республік.

Громадяни інших соціялістичних радянських республік мають на території Української соціялістичної радянської республіки всі права і виковують всі обов'язки, встановлені для громадян Української соціялістичної радянської республіки.

7. Українська соціялістична радянська республіка, виходячи з солідарности трудящих всіх націй, надає всіх політичних прав чужоземцям, що перебувають на території Української соціялістичної радянської республіки для трудових занять і належать до робітничої кляси, а також до селянства, яке не вживає найманої праці, - на підставі постанов верховних органів Союзу радянських соціялістичних республік.

8. В Українській соціялістичній радянській республіці церкву відокремлюється від держави і школу від церкви і волю релігійних визнань і антирелігійної пропаганди признається за всіма громадянами.

9. Щоб забезпечити трудящим дійсну волю виявлення своїх думок, Українська соціялістична радянська республіка знищує залежність преси від капіталу і передає до рук робітничої кляси та селянства всі технічні і матеріяльні засоби до видання часописів, книжок та всіляких інших творів друку та забезпечує по всій країні їх вільне поширення.

10. Щоб забезпечити трудящим дійсну волю зібрань, Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи право громадян вільно влаштовувати зібрання, мітинги, походи і т. інш., дає до розпорядження робітничої кляси та селянства всі придатні для влаштування народніх зборів помешкання.

11. Щоб забезпечити трудящим дійсну свободу спілок, Українська соціялістична радянська республіка, зламавши економічну і політичну владу заможних кляс і тим усунувши всі перешкоди, що до цього часу заважали в буржуазному суспільстві робітникам та селянам користуватися свободою організації і діяння, сприяє робітникам і селянам в справі їх об'єднування та організації.

12. Щоб забезпечити трудящим масам дійсний доступ до знання, Українська соціялістична радянська республіка ставить за своє завдання дати їм повну, всебічну та безплатну освіту.

13. В царині культурного будівництва Українська соціялістична радянська республіка ставить своїм завданням забезпечувати всіма засобами розвиток пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами.

14. Українська соціялістична радянська республіка визнає працю за обов'язок для всіх громадян Республіки.

15. З метою охоронити всіма засобами здобутки великої пролетарської революції, Українська соціялістична радянська республіка визнає за обов'язок всіх громадян Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює загальну військову повинність.

Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надається лише трудящим, а на нетрудові елементи покладається виконувати інші військові обов'язки.

16. Українська соціялістична радянська республіка надає право пристановища всім чужоземцям, що зазнали переслідувань за революційно-визвольну діяльність.

17. Керуючись інтересами трудящих, Українська соціялістична радянська республіка позбавляє окремих осіб та окремі групи прав, що вони ними користуються на шкоду інтересам соціялістичної революції.

18. Прагнучи утворити вільну й доброхітну єдність трудящих всіх національностей, що залюднюють Українську соціялістичну радянську республіку, і визнаючи цілковите право всіх націй на самовизначення аж до відокремлення, Українська соціялістична радянська республіка, беручи на увагу непохитно виявлену волю трудящих молдавського народу до оформлення свого державного буття в складі Української соціялістичної радянської республіки, об'єднується з ним на засадах утворення в складі Української соціялістичної радянської республіки Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки.

Автономна молдавська соціялістична радянська республіка управляється на підставі її Конституції, яку остаточно, після ухвали її Всемолдавським з'їздом рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, затверджує Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

19. Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи, що права громадян не залежать від їх расової й національної належности, проголошує за цілком несполучне з основними законами Республіки будь-який утиск національних меншостей або обмеження їх рівноправности.

Для найбільшого забезпечення інтересів національних меншостей, що становлять в тій чи іншій місцевості компактну більшість людности, можуть утворюватися за постановами вищих органів Республіки окремі національні адміністративно-територіяльні одиниці, з забезпеченням права національностям, що становлять національні меншості в цих місцевостях.

20. Мови всіх національностей, що живуть на території Української соціялістичної радянської республіки, рівноправні й кожному громадянинові, незалежно від його національної приналежности, забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з державними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті - вживати рідної мови.

21. Затвердження й зміна цієї Конституції належить виключно Всеукраїнському з'їздові рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

ПОДІЛ ІІ.
Організація радянської влади.

Органи центральної влади.

А. Про Всеукраїнський з'їзд рад.

22. Верховним органом влади Української соціялістичної радянської республіки є Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

Всеукраїнський з'їзд рад заслуховує і затверджує звіти про діяльність робітничо-селянського уряду і дає загальний напрямок роботі Уряду Української соціялістичної радянської республіки в царині політики й народнього господарства.

До виключного відання Всеукраїнського з'їзду рад належить:
а) затвердження, зміна та доповнення Конституції Української соціялістичної радянської республіки;
б) остаточне затвердження Конституції Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки та змін і доповнень тої Конституції;
в) зміна кордонів Української соціялістичної радянської республіки;
г) встановлення кордонів Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки;
ґ) вибори Всеукраїнського центрального виконавчого комітету;
д) вибори представників Української соціялістичної радянської республіки до Ради національностей Союзу радянських соціялістичних республік.

23. Чергові всеукраїнські з'їзди рад скликає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет один раз на два роки.

Надзвичайні з'їзди рад скликає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет так з власного почину, як і на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, що налічують не менш одної третини всієї людности Української соціялістичної радянської республіки, що має виборчі права.

24. Всеукраїнський з'їзд рад складається з делегатів, обраних Всемолдавським з'їздом рад і округовими з'їздами рад, з розрахунку: від міських і селищних рад - один делегат на кожні 10.000 виборців, а від сільських - один делегат на кожні 50.000 людности.

Б. Про Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

25. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет в періоди поміж Всеукраїнськими з'їздами рад є верховний законодавчий, розпорядчий та виконавчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

26. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет є відповідальний перед Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

27. Робота Всеукраїнського центрального виконавчого комітету відбувається сесіями черговими та надзвичайними.

28. Чергові сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету відбуваються не менш як три рази на рік.

Надзвичайні сесії скликає Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету з власної ініціятиви, на подання Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки або на вимогу не менш одної третини членів Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

29. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет обирає голову, секретаря й членів Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, а також утворює Раду народніх комісарів у . складі голови, заступників голови, народніх комісарів і інших членів Ради народніх комісарів.

30. До відання Всеукраїнського центрального виконавчого комітету належить:
а) загальне керівництво у всіх галузях державного, господарського й культурного будівництва;
б) затвердження бюджету Української соціялістичної радянської республіки;
в) встановлення пляну всього народнього господарства й окремих його галузей на території Української соціялістичної радянської республіки, відповідно до передбачених у п. "з" арт. 1 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік основ і загального пляну всього народнього господарства Союзу радянських соціялістичних республік;
г) встановлення, відповідно до Конституції та законодавства Союзу радянських соціялістичних республік, державних і місцевих податків, зборів та неподаткових прибутків;
ґ) укладення в порядкові, встановленому пунктом "д" арт. 1 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік, зовнішніх та внутрішніх позик Української соціялістичної радянської республіки;
д) розгляд та участь в укладенні, в порядкові, встановленому Конституцією та законодавством Союзу радянських соціялістичних республік, концесійних договорів, передбачених п. "з" арт. 1 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік;
е) затвердження законодавчих актів Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, ухвалених в період поміж сесіями;
е) затвердження проектів кодексів, а також всіх законодавчих актів, що визначають загальні норми політичного, економічного та культурного життя Української соціялістичної радянської республіки або вносять корінні зміни в сучасну практику державних органів Республіки;
ж) розв'язування питань про регулювання кордонів Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки, подаючи свої постанови на подальше затвердження Всеукраїнського з'їзду рад;
з) розгляд питань про часткові зміни Конституції Української соціялістичної радянської республіки, подаючи їх на затвердження Всеукраїнського з'їзду рад;
и) розгляд питання про зміну Конституції Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки з подальшим поданням на остаточне затвердження Всеукраїнського з'їзду рад;
і) піднесення в порядкові ініціятиви перед верховними органами Союзу радянських соціялістичних республік питання про зміну Конституції Союзу радянських соціялістичних республік;
ї) участь у межах, встановлених законодавством Союзу радянських соціялістичних республік, в організації озброєних сил, а також у керівництві справою транспорту та зв'язку;
й) розв'язування інших питань, що їх подасть Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету або поставить сама Сесія, в межах її компетенції, на свій розгляд.

31. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет має право припиняти, касувати та зміняти постанови Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, а також постанови Всемолдавського й округових з'їздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету та округових виконавчих комітетів.

В. Про Президію Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

32. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету є в періоди поміж сесіями Всеукраїнського центрального виконавчого комітету вищий законодавчий, виконавчий та розпорядчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

33. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету має право припиняти й касувати постанови Ради народніх комісарів і окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, а також Всемолдавського центрального виконавчого комітету й округових виконавчих комітетів.

34. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету видає декрети, постанови й розпорядження, розглядає й затверджує проекти декретів і постанов, що їх вносить Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

35. Всі законодавчі акти та постанови, що в них визначується загальні норми політичного, економічного та культурного життя Української соціялістичної радянської республіки, а також, що вносять корінні зміни в сучасну практику державних органів Республіки, а рівно проєкти кодексів законів, обов'язково належить подавати на розгляд та затвердження Сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

36. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету здійснює право законодавчої ініціятиви у вищих органах Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує у відповідних випадках, згідно з арт. 53 положення про Центральний виконавчий комітет Союзу радянських соціялістичних республік, перед Сесією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Президії Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує, згідно з арт. 42 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік, перед Президією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Ради Народних комісарів Союзу радянських соціялістичних республік, а також, відповідно до арт. 59 Конституції Союзу радянських соціялістичних республік, припинює в належних випадках на території Української соціялістичної радянської республіки чинність постанов народних комісаріятів та центральних органів Союзу радянських соціялістичних республік, що чинять на правах народніх комісаріятів.

37. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету розв'язує всі інші питання в порядкові верховного управління.

Г. Про Раду народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки

38. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, як розпорядчий та виконавчий орган Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, здійснює загальне управління Української соціялістичної радянської республіки.

39. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, в межах недавніх їй Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом прав, видає законодавчі акти й постанови, обов'язкові до виконання на всій території Української соціялістичної радянської республіки.

40. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки є відповідальна перед Всеукраїнським з'їздом рад, Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та його Президією.

41. До складу Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки входять: Голова Ради народніх комісарів, його заступники, народні комісари, а також уповноважені загально-союзних наркоматів, що призначаються в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік і мають право дорадчого або ухвального голосу, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

До складу Ради народніх комісарів можуть входити й інші особи, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

Д. Про народні комісаріяти Української соціялістичної радянської республіки.

42. Безпосереднє керівництво окремими галузями державного управління Української соціялістичної радянської республіки покладається на народні комісаріяти:
1) Народній комісаріят внутрішніх справ,
2) Народній комісаріят юстиції,
3) Вищу раду народнього господарства,'
4) Народній комісаріят земельних справ,
5) Народній комісаріят фінансів,
6) Народній комісаріят торгівлі,
7) Народній комісаріят праці,
8) Народній комісаріят освіти,
9) Народній комісаріят охорони здоров'я,
10) Народній комісаріят соціяльного забезпечення,
11) Народній комісаріят робітничо-селянської інспекції та
12) Центральне статистичне управління.

43. Керівництво боротьбою з політичною та економічною контрреволюцією покладається на Державне політичне управління Української соціялістичної радянської республіки, на чолі якого стоїть Голова, що є водночас уповноважений Об'єднаного державного політичного управління Союзу радянських соціялістичних республік.

44. Вища рада народнього господарства і народні комісаріяти: торгівлі, фінансів, праці, робітничо-селянської інспекції та Центральне статистичне управління Української соціялістичної радянської республіки підлягають Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові і Раді народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки та рівночасно у своїй діяльності здійснюють директиви відповідних об'єднаних народніх комісаріятів Союзу радянських соціялістичних республік.

Народній комісаріят торгівлі Української соціялістичної радянської республіки в царині зовнішньої торгівлі чинить як уповноважений одноіменного загальносоюзного наркомату.

45. На чолі окремих народніх комісаріятів стоять члени Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки - народні комісари.

46. При народніх комісарах є колегії у складі: заступників народнього комісара і членів. Число членів колегій визначається постановою Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

47. Народні комісари в своїй роботі є відповідальні перед Радою народніх комісарів Української соціялітичної радянської республіки і Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом.

48. Розпорядження народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, в межах їхньої компетенції, є обов'язкові до виконання для всіх органів влади і всієї людности, і їх може припиняти та касувати лише Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки і Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

Органи місцевої влади

А. Про з'їзди рад

49. Органами радянської влади на місцях є: а) ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів; б) з'їзди рад - районові й округові та обрані ними виконавчі комітети (виконкоми).

50. На з'їздах рад беруть участь представники всіх рад, що знаходяться на території даної адміністративної одиниці.

51. З'їзди рад складаються:
а) районові - з депутатів, що їх обирають міські, сільські та селищні ради, а так само військові частини Червоної армії та фльоти за нормами, встановленими Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом, і порядком, передбаченим законом про вибори;
б) округові - з представників, що їх обирається за нормами і порядком, передбаченим законодавством про виборчі права громадян і про порядок провадження виборів, від міської ради округового міста і районових з'їздів.

52. З'їзди рад бувають чергові і надзвичайні.

Чергові з'їзди рад скликаються один раз на рік.

Позачергові з'їзди рад скликаються:
а) за пропозицією вищих з'їздів рад або їх виконкомів;
б) відповідними на їх території виконавчими органами радянської влади (виконкомами), як на підставі власної ініціятиви, так і на вимогу рад, які нараховують не менше одної третини людности даного району, що мав виборчі права.

Б. Про виконавчі комітети.

53. Виконавчі комітети обираються з'їздами рад і є в період між з'їздами рад, в межах своєї компетенції, вищі органи радянської влади на відповідній території.

Виконавчі комітети відповідають перед з'їздами, що їх обирають, і підлягають з'їздові рад та вищому виконавчому комітетові, Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові й Раді народних комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

54. Для керівництва всією поточною роботою щодо управління відповідною територією і для переведення в життя постанов та розпоряджень центральної влади, виконавчі комітети обирають президії, число членів яких визначається відповідними вищими виконавчими комітетами для кожної адміністративно-територіяльної одиниці.

55. В період між засіданнями виконавчих комітетів президії виконавчих комітетів мають права останніх і відповідальні перед виконавчими комітетами.

56. Для виконання покладених на них завдань виконавчі комітети утворюють на підставах, що їх визначає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет, відділи округових виконавчих комітетів і відділки районових виконавчих комітетів.

57. Відділи виконавчих комітетів, підлягаючи безпосередньо виконавчим комітетам і їхнім президіям, рівночасно повинні виконувати накази та завдання відповідного вищого виконавчого комітету і народніх комісаріятів Української соціалістичної радянської республіки.

В. Про ради депутатів

58. Ради депутатів утворюються:
а) міські - у містах;
б) селищні - селищах міського типу, фабрично-заводських, рудневих, залізничних місцевостях - за постановою районового виконавчого комітету, затвердженою округовим виконавчим комітетом;
в) сільські - в селах.

Увага. У великих містах - за постановою міської ради, затвердженою округовим виконавчим комітетом, можна утворювати міські районові ради.

59. Поділ залюднених місць Української соціялістичної радянської республіки на міста, селища міського типу та села, а також визначення мінімальних норм людности для утворення міських, селищних і сільських рад - встановлює Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

60. Міські, селищні й сільські ради обираються реченцем на один рік в порядкові закону про вибори й за нормами представництва до рад, що їх встановлює Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

61. Для провадження поточної роботи ради депутатів обирають виконавчі комітети або президії на підставах, встановлених Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом.

62. Члени рад повинні регулярно давати звіти своїм виборцям. Членів рад можна відкликати до скінчення реченця їх обрання, за постановою виборців.

Г. Про компетенцію місцевих органів влади.

63. Органи місцевої влади мають за своє завдання:
а) вживати заходів до культурного та господарського піднесення даної території;
б) складати й затверджувати місцеві бюджети;
в) переводити в життя постанови відповідних вищих органів влади;
г) розв'язувати справи, що мають місцеве значення для даної території;
г') об'єднувати радянську діяльність в межах своєї території та наглядати за діяльністю всіх державних та громадських організацій на цій території;
д) забезпечувати в межах даної території революційну законність і охороняти державний лад та громадську безпеку;
е) сприяти діяльності професійних і кооперативних організацій, організацій незаможного селянства та інших місцевих громадських організацій;
є) обмірковувати справи, що мають загально - державне значення, так з власного почину, як і на пропозиції вищих органів.

64. З'їзди рад і їх виконавчі комітети здійснюють контролю над діяльністю нижчих місцевих рад і їх виконавчих комітетів. Постанови місцевих з'їдів рад можуть скасовувати й змінювати лише нищі з'їзди рад, виконавчі комітети, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет, а також у межах, встановлених законом, Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

65. Округові виконавчі комітети, або їхні президії можуть лише у виїмкових випадках припиняти переведення в життя розпоряджень окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, відповідних їм центральних установ Української соціялістичної радянської республіки і уповноважених народніх комісаріятів Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Української соціялістичної радянської республіки, коли припинювані розпорядження явно не відповідають чинному законові або постановам й розпорядженням центральних органів і установ Союзу радянських соціялістичних республік та Української соціялістичної радянської республіки, негайно подаючи про це до відома відповідного народнього комісаріяту, центральної установи або управління уповноваженого наркомату Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Української соціялістичної радянської республіки і Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

ПОДІЛ ІІІ.
Про виборчі права.

66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, національности, осідлости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років:
а) всі особи, що добувають засоби до життя виробничою і суспільно-корисною працею, а також особи, що ведуть хатнє господарство, яке забезпечує першим можливість продукційно працювати;
б) червоноармійці та червонофльотці Робітничо-селянської червоної армії та фльоти;
в) громадяни, що належать до категорій, зазначених в п.п. "а" і "б" цього артикулу, що будь в якій мірі втратили працездатність.

Увага. З осіб, що не належать до громадян радянських соціялістичних республік, мають активне й пасивне виборче право особи, зазначені в арт. 7 цієї Конституції.

67. Не обирають і ве можуть бути обраними, хоч би вони й належали до однієї з вищенаведених категорій:
а) особи, що вживають найманої з метою одержання зиску;
б) особи, що живуть з нетрудового прибутку, а саме: відсотків з капіталу, прибутку з підприємств, надходжень з майна і т. інш.;
в) приватні крамарі, торговельні і комерційні посередники;
г) духівництво, служники релігійних культів всіх вірувань і сект, якщо це заняття є їхньою професією, та ченці;
ґ) службовці і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жандармів і охоронних відділків, члени царювавшого в Росії дому, особи, що керували діяльністю поліції, жандармерії і карних органів;
д) особи, що їх визнано встановленим порядком за душевнохворих;
е) позбавлені прав судом на реченець, визначений судовим вироком.

68. Точне встановлення категорій громадян, позбавлених виборчих прав, провадить Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

69. Порядок провадження виборів, а також і участь в них професійних спілок та інших робітничих та селянських організацій визначає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

ПОДІЛ ІV.
Про бюджет Української соціялістичної радянської республіки.

70. Всі державні прибутки й видатки Української соціялістичної радянської республіки об'єднуються в загальному державному бюджеті Української соціялістичної радянської республіки.

Увага. Державний бюджет Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки увіходить складовою частиною до бюджету Української соціялістичної радянської республіки.

71. Бюджет Української соціялістичної радянської республіки увіходить, як самостійна частина, до єдиного державного бюджету Союзу радянських соціялістичних .республік, відповідно до Конституції Союзу радянських соціялістичних республік та законодавства Союзу радянських соціялістичних республік.

72. Розподіл видатків, а також прибутків, що їх збірають на території Української соціялістичної радянської республіки, на видатки та прибутки, що їх вноситься до загально-союзного бюджету і бюджету Української соціялістичної радянської республіки, встановлюється в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік.

73. Бюджет Української соціялістичної радянської республіки розглядає й затверджує Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

74. Державний бюджет Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки, після затвердження його Центральним виконавчим комітетом Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки і по розгляді та об'єднанні його Радою народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки с бюджетом Української соціялістичної радянської республіки, разом останнім, подається на затвердження Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

75. Жодного видатку з коштів державної скарбниці не може бути зроблено, якщо не встановлено на нього кредиту в кошторисі державних прибутків та видатків або не видано особливої постанови законодавчих органів Української соціялістичної радянської республіки.

76. Всі місцеві прибутки та всі місцеві видатки об'єднюються в місцевий бюджет в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік та законодавства Української соціялістичної радянської республіки.

77. Місцеві бюджети розглядають і затверджують відповідні з'їзди рад або в належних випадках виконавчі комітети під загальною контролею відповідних центральних органів Української соціялістичної радянської республіки.

78. Звіт про виконання державного бюджету Української соціялістичної радянської республіки затверджує Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.
79. В порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік та Української радянської соціялістичної республіки, для покриття видатків, віднесених зазначеним законодавством до місцевих коштів, місцевим бюджетам надається прибуткові джерела.

ПОДІЛ V.
Про герб, прапор і столицю Української соціялістичної радянської республіки.

80. Герб Української соціялістичної радянської республіки складається з виображення на червоному полі в проміннях сонця золотих серпа та молота, оточених вінком з колосків і з написом:
"УСРР Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"

81. Державний прапор Української соціялістичної радянської республіки складається з полотнища червоного (багряного) кольору, в лівому кутку якого біля держальця зверху, вміщено золоті літери "УСРР" або напис "Українська соціялістична радянська республіка".

82. Столиця Української соціялістичної радянської республіки є місто Харків.

Харків, 15 травня 1929 р.
Голова XІ з'їзду рад Г. Петровський.
Секретар XІ Всеукраїнського з'їзду рад М. Василенко
Оголошено в "Вістях ВУЦВК" 23 червня 1929 р., N 143.

____________

//gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1929.html
//gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/symbols1929.html


15 січня 1923 вперше опублікований зразок зображення прапора: на червоному полі літери "У.С.Р.Р." (Постанова Президії ВУЦВК про затвердження прапорів, герба і друку Республіки). Цією постановою підтверджені державний, торговельний і риболовецький прапори Республіки.

15 липня 1925 Постановою ВУЦВК і РНК УСРР був затверджений порядок використання державного прапора УСРР установами, підприємствами і приватними особами. У пункті 2 цієї Постанови обумовлювалося, що в дні загальнопролетарського і загальносоюзних свят на будинках громадських організацій, більшості установ, будинках приватних осіб замість державного прапора повинен вивішуватися червоний прапор без написів і "будь-яких позначень". Це ж положення підтверджено й Інструкцією НКВС України "Про порядок користування ... державним прапором УРСР …" від 3 квітня 1926 року.
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 6 липня 1927 року "Про забезпечення рівноправності мов і розвитку української культури" рекомендувала використовувати українську мову на гербі і друку УСРР. В Адміністративному Кодексі УСРР 1927 року ця ідея знайшла своє продовження, українська мова було рекомендовано використовувати і на прапорі. Таким чином у 1927 році абревіатура на прапорі змінилася на "УСРР". Офіційно це було оформлено Конституцією 1929 року (Поділ 5, ст. 81). При цьому Конституція все ще дозволяла замість абревіатури використовувати на прапорі і повну назву республіки українською мовоюЗа матеріалами книги В. Соколова "Прапори Російської імперії та СРСР в документах" 
//www.vexillographia.ru/ukraine/UkSSR.htm

Немає коментарів: