Закон України Про люстрацію суддів 2014

Верховна Рада України;

Закон від 08.04.2014 № 1188-VII

Документ 1188-18, чинний, поточна редакція -

Прийняття від 08.04.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відновлення довіри до судової влади в Україні

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 23, ст.870)

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв’язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета перевірки суддів

1. Метою перевірки суддів є:

1) утвердження верховенства права в суспільстві та законності у діяльності судів;

2) відновлення довіри до судової влади в Україні;

3) з’ясування фактів, що свідчать про порушення суддями присяги, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності;

4) утвердження в діяльності суддів принципів незалежності та неупередженості.

Стаття 2. Строки перевірки суддів

1. Перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - Тимчасова спеціальна комісія), що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.

2. Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до Тимчасової спеціальної комісії протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення та повинні містити такі відомості:

1) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я, по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності);

2) прізвище, ім’я, по батькові судді (суддів), щодо якого (яких) має бути проведена перевірка, його посада;

3) повна назва суду, в якому працює відповідний суддя (судді);

4) обґрунтування необхідності проведення перевірки щодо відповідного судді (суддів) із зазначенням судових рішень, що становлять зміст перевірки суддів відповідно до цього Закону;

5) перелік матеріалів, що додаються до заяви.

3. До заяви додаються копії судового рішення, прийнятого суддею, щодо перевірки якого подається заява, винесеного у справах з питань, визначених у статті 3 цього Закону, а також копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у цих справах (за наявності).

4. Тимчасова спеціальна комісія може повернути заяву заявнику без розгляду лише у разі, якщо до такої заяви не додано копій судових рішень або якщо заява не відповідає вимогам, встановленим цим Законом. Заявник не позбавляється права повторно звернутися із такою заявою після виправлення зазначених недоліків.

5. Заяви, що надійшли після закінчення визначеного цією статтею строку, а також заяви, щодо яких Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Стаття 3. Зміст перевірки суддів

1. Суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень:

1) про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;

2) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в’язнями, за дії, пов’язані з їх політичною та громадською діяльністю;

3) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їх участю у таких акціях;

4) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;

5) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;

6) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;

7) про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, за створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;

8) у справах, пов’язаних з проведенням виборів до Верховної Ради України сьомого скликання, скасуванням їх результатів або позбавленням статусу народного депутата України особи, яка була обрана народним депутатом України до Верховної Ради України сьомого скликання (перевірка суддів проводиться за заявою особи, права або інтереси якої були порушені безпосередньо);

9) про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, у зв’язку з їх участю у таких акціях.

2. Перевірка проводиться також щодо суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.

Стаття 4. Тимчасова спеціальна комісія

1. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, які фіксуються протокольно.

2. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, що затверджується на першому засіданні Тимчасової спеціальної комісії.

3. З метою реалізації цього Закону утворюється Тимчасова спеціальна комісія у складі 15 членів.

4. Пленум Верховного Суду України обирає до Тимчасової спеціальної комісії п’ять членів з числа суддів у відставці, які протягом останніх п’яти років перебування на посаді судді не обіймали адміністративних посад у судах, а також не є членами жодної політичної партії.

5. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада України призначають до Тимчасової спеціальної комісії по п’ять членів - представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту.

6. Не можуть призначатися до складу Тимчасової спеціальної комісії народні депутати України, обрані до Верховної Ради України сьомого скликання, державні службовці, діючі судді, особи, які протягом останніх десяти років працювали на посадах у правоохоронних органах, притягалися судом до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення або до кримінальної відповідальності.

7. Тимчасова спеціальна комісія на своєму першому засіданні затверджує Регламент Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті «Голос України», обирає із свого складу голову, заступника голови і секретаря Тимчасової спеціальної комісії.

8. Тимчасова спеціальна комісія вважається утвореною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів, про що робиться повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті «Голос України».

9. Засідання Тимчасової спеціальної комісії є повноважним за умови присутності більшості від її загального складу.

10. Тимчасова спеціальна комісія приймає рішення шляхом голосування більшістю від присутніх на засіданні.

11. Гласність роботи Тимчасової спеціальної комісії забезпечується шляхом опублікування щомісячного звіту про результати її діяльності та повідомлення про дату, час, місце і порядок денний засідання Тимчасової спеціальної комісії, посаду, прізвище, ім’я, по батькові судді, щодо якого здійснюється перевірка, не пізніше ніж за п’ять днів до дня проведення засідання, на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та/або в газеті «Голос України».

12. Засідання Тимчасової спеціальної комісії проводяться з допуском представників засобів масової інформації.

13. Тимчасова спеціальна комісія діє при Вищій раді юстиції.

14. Діяльність Тимчасової спеціальної комісії припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, про що на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції робиться відповідне повідомлення. Зазначене повідомлення також публікується в газеті «Голос України».

15. За членами Тимчасової спеціальної комісії на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце їх постійної роботи. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання своїх обов’язків за основним місцем роботи із збереженням загального та спеціального стажу.

Стаття 5. Припинення повноважень члена Тимчасової спеціальної комісії

1. Повноваження члена Тимчасової спеціальної комісії припиняються у разі:

1) закінчення визначеного цим Законом строку повноважень Тимчасової спеціальної комісії;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

3) втрати ним громадянства України;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

5) подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

6) його смерті.

Стаття 6. Порядок діяльності та повноваження Тимчасової спеціальної комісії

1. Тимчасова спеціальна комісія для здійснення своїх повноважень може витребовувати та одержувати необхідну інформацію від судових та правоохоронних органів.

2. Тимчасова спеціальна комісія може витребовувати у відповідного суду або правоохоронного органу копії матеріалів закінчених розглядом судових справ, ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, робити з них копії, отримувати пояснення від суддів, які приймали рішення, що є предметом перевірки, та від суддів, які займали адміністративні посади в суді, де працював суддя на момент ухвалення рішення, яке є предметом розгляду Тимчасової спеціальної комісії, робити відповідні запити, вивчати особові справи суддів, щодо яких проводиться перевірка.

Тимчасова спеціальна комісія не може витребовувати оригіналів судових справ.

Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого перебувала зазначена справа, Тимчасова спеціальна комісія може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася суддею, щодо якого проводиться перевірка.

3. Судові та правоохоронні органи, яким направлено письмовий запит Тимчасової спеціальної комісії, зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання такого запиту надати Тимчасовій спеціальній комісії необхідну інформацію та/або копії матеріалів судової справи.

Невиконання законних вимог Тимчасової спеціальної комісії щодо надання інформації, копій матеріалів судової справи, відмова в ознайомленні з судовою справою або знятті копій з матеріалів справи, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною шостою цієї статті, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

4. Член Тимчасової спеціальної комісії має право ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд Тимчасової спеціальної комісії, брати участь у їх обговоренні та перевірці, наводити свої доводи та міркування, надавати відповідні документи.

5. З метою забезпечення прав судді, щодо якого проводиться перевірка, йому, з метою його захисту, надається право бути присутнім безпосередньо та/або через свого представника на засіданні Тимчасової спеціальної комісії, надавати усні та письмові пояснення, а також будь-які докази на свій захист.

Суддя, щодо перевірки якого на веб-сайті Вищої ради юстиції або в газеті «Голос України» розміщено оголошення про призначення засідання Тимчасової спеціальної комісії, має право ознайомитися із заявою щодо його перевірки та матеріалами до неї.

Якщо суддя, щодо якого проводиться перевірка, не може особисто прибути на засідання Тимчасової спеціальної комісії, він може бути представлений на засіданні комісії через представника, повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, а якщо представник має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, - ордером або угодою про надання правової допомоги судді, щодо якого проводиться перевірка.

Неприбуття з будь-яких причин на засідання Тимчасової спеціальної комісії судді, щодо якого проводиться перевірка, або його представника не перешкоджає проведенню засідання Тимчасової спеціальної комісії та ухваленню нею висновку щодо такого судді.

Стаття 7. Заходи, що застосовуються за результатами проведення перевірки суддів

1. За результатами перевірки суддів Тимчасова спеціальна комісія ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції.

2. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов’язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

3. У разі якщо Тимчасовою спеціальною комісією за результатами перевірки не встановлено фактів, що свідчать про порушення суддею присяги судді, а виявлено підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, матеріали перевірки направляються до Вищої ради юстиції або до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. Матеріали Тимчасової спеціальної комісії щодо перевірки суддів, що свідчать про наявність у діях судді ознак кримінального правопорушення, направляються Тимчасовою спеціальною комісією до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки дій судді на предмет наявності в його діях ознак кримінального правопорушення.

5. Якщо за результатами перевірки судді не встановлено фактів, що свідчать про порушення суддею присяги судді, наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної або кримінальної відповідальності, Тимчасова спеціальна комісія більшістю голосів ухвалює висновок про це і приймає рішення про припинення перевірки щодо такого судді. Матеріали перевірки разом з висновком і рішенням Тимчасової спеціальної комісії направляються до Вищої ради юстиції або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Висновок Тимчасової спеціальної комісії або у передбачених цією статтею випадках - матеріали перевірки направляються до відповідних органів протягом семи днів з дня ухвалення висновку або проведення засідання, на якому розглядалися матеріали перевірки, що направляються.

7. Матеріали Тимчасової спеціальної комісії щодо перевірки суддів зберігаються в порядку, передбаченому для зберігання документів та матеріалів у Вищій раді юстиції.

Розділ II

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. З дня набрання чинності цим Законом вважаються такими, що звільнені з адміністративних посад, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники, голови апеляційних судів, їх заступники, голови місцевих судів та їх заступники. З дня набрання чинності цим Законом вважаються такими, що звільнені зі своїх посад, також секретарі судових палат вищих спеціалізованих судів, їх заступники та секретарі судових палат апеляційних судів.

3. З дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються. Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України формуються відповідно до закону з урахуванням вимог, встановлених пунктом 4 цього розділу, у частині призначення членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України.

4. З дня набрання чинності цим Законом припиняються повноваження делегатів на з’їзд суддів та конференції суддів, обраних за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Делегати на з’їзд суддів України, що призначає членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та суддів Конституційного Суду України, обираються згідно з правилами, встановленими статтею 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із змінами, внесеними цим Законом.

Судді Конституційного Суду України та члени Вищої ради юстиції, призначені з’їздом суддів України, допускаються до присяги лише у разі, якщо вони призначені з’їздом суддів України, делегати на який були обрані згідно з правилами, встановленими статтею 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із змінами, внесеними цим Законом.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:

«Стаття 188-32. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції та створених при ній тимчасових колегіальних органів (комісій) щодо надання інформації.

Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, створених при Вищій раді юстиції тимчасових колегіальних органів (комісій) або їх членів щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні із судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії) Вищій раді юстиції або члену Вищої ради юстиції, створеним при Вищій раді юстиції тимчасовим колегіальним органам (комісіям) або їх членам -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

2) у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

друге речення частини другої викласти в такій редакції: «Розподіл таких справ між суддями Вищого адміністративного суду України здійснюється без урахування спеціалізації суддів»;

частину п’яту після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу».

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

3) у Законі України «Про Вищу раду юстиції» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146; 2004 р., № 29, ст. 369; 2010 р., № 26, ст. 272, №№ 41-45, ст. 529; 2013 р., № 14, ст. 89, № 17, ст. 153):

частину першу статті 6 викласти в такій редакції:

«На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років»;

статтю 7 викласти в такій редакції:

«Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції

Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які мають незняту або непогашену судимість, особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», крім членів Вищої ради юстиції, які повинні увійти до нового складу Вищої ради юстиції за посадою, а також особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до її складу за посадою»;

частину першу статті 18 доповнити пунктом 11 такого змісту:

«11) у випадках, передбачених законом»;

статтю 19 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«При Вищій раді юстиції можуть створюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законами»;

частину першу статті 30 доповнити пунктом 3 такого змісту:

«3) інші суб’єкти у випадках, визначених законом»;

у частині першій статті 32 після слів «суддів України» доповнити словами «іншого суб’єкта у випадках, визначених законом»;

статтю 38 доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4) іншого суб’єкта у випадках, визначених законом»;

4) у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2012 р., № 22, ст. 221, № 27, ст. 286; 2013 р., № 21, ст. 208, № 37, ст. 490; із змінами, внесеними Законом України від 23 лютого 2014 року № 769-VII):

частини другу і шосту статті 20 викласти в такій редакції:

«2. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначаються на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів, які працюють у відповідному суді.

Суддя, призначений на адміністративну посаду у порядку, визначеному цією статтею, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд.

Секретарі палат апеляційних та вищих спеціалізованих судів призначаються на посаду та звільняються з посади рішенням зборів суддів відповідної палати відповідного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів відповідної палати».

«6. Звільнення судді з адміністративної посади з підстав, встановлених законом, не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду, закінчення строку повноважень судді, досягнення суддею 64-річного віку, а також складення повноважень на адміністративній посаді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді з моменту настання однієї із зазначених обставин»;

частину третю статті 24 викласти в такій редакції:

«3. У разі відсутності голови суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді»;

частину шосту статті 93 викласти в такій редакції:

«6. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, особи, які притягувалися до відповідальності за вчинення корупційного діяння, а також особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;

частину першу статті 93-1 доповнити пунктом 8 такого змісту:

«8) якщо законом передбачене таке припинення»;

у статті 115:

пункт 4 частини п’ятої викласти в такій редакції:

«4) обирають таємним голосуванням з числа суддів цього суду делегатів на конференцію суддів»;

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

«9. Збори суддів апеляційних судів загальної юрисдикції обирають на основі пропозицій, поданих зборами суддів місцевих судів загальної юрисдикції, делегатів цих судів на відповідну конференцію суддів»;

у статті 116:

частину п’яту після слів «та призначають» доповнити словами «за пропозицією голови вищого спеціалізованого суду»;

у частині сьомій слова «подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференції суддів та» виключити;

у частині восьмій слова «подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів» замінити словами «обирають делегатів на з’їзд суддів України»;

пункти 3 та 4 частини шостої статті 122 виключити;

частину першу статті 125 викласти в такій редакції:

«1. Делегати на з’їзд суддів України обираються конференціями суддів загальних судів, конференціями суддів адміністративних та господарських судів у кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі. Делегати на з’їзд суддів обираються за принципом один делегат від двадцяти суддів. Порядок проведення конференцій суддів загальних судів, конференцій суддів адміністративних та господарських судів встановлюється радами суддів відповідних судів. Від кожного вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України на загальних зборах цих судів обирається один делегат від двадцяти суддів з числа суддів цих судів. Делегатами на з’їзд суддів України не можуть бути обраними судді, які займають адміністративні посади в судах, судді, які є членами Вищої ради юстиції або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Судді, які є членами Вищої ради юстиції або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можуть бути присутні на з’їзді суддів України з правом дорадчого голосу»;

у статті 127:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Раду суддів України обирає з’їзд суддів України. До складу Ради суддів України входять:

1) двадцять суддів, які є делегатами від місцевих загальних судів;

2) три судді, які є делегатами від місцевих адміністративних судів;

3) три судді, які є делегатами від місцевих господарських судів;

4) сім суддів, які є делегатами від апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;

5) два судді, які є делегатами від апеляційних адміністративних судів;

6) один суддя, який є делегатом від апеляційних господарських судів;

7) по одному судді від вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України.

Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити судді, які беруть участь у з’їзді суддів України. Не можуть бути обраними до Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади у судах»;

пункт 4 частини п’ятої доповнити словами «заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України»;

у частинах восьмій та дев’ятій слово «запрошується» замінити словами «може бути запрошений».

6. Рекомендувати конференціям суддів відповідних судів протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом сформувати новий склад відповідних рад суддів.

7. Новими членами Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також суддями Конституційного Суду України, які призначаються з’їздом суддів України, можуть бути лише особи, призначені відповідно до вимог цього Закону.

8. Технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії покладається на апарат Вищої ради юстиції.

9. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виконуючий обов'язки Президента України,

Голова Верховної Ради України

О.ТУРЧИНОВ

м. Київ

8 квітня 2014 року

№ 1188-VII

____________

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1188-18

Закон України Про люстрацію 2014 

*** 

Законопроект Про внесення змін до Конституції України щодо завершення процесу підпорядкування судової влади (Андрія Портного) 2013 

Проект Закону України Про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення судової системи та засад здійснення правосуддя в Україні (КАЯК) 2013 

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій залежності суддів 2012 

Закон України Про підпорядкування судової влади 2010 

Закон України Про контроль над судовою владою 2010

http://k-maler.livejournal.com/