Голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв
повідомив, що Конституційна
комісія відзвітує 29 квітня у Верховній Раді України щодо напрацьованих
змін до Основного закону щодо децентралізації влади.
Напередодні обговорення ми
поспілкувалися на тему змін до Конституції України з народним депутатом України
(фракція «УДАР Віталія Кличка») [головою Хмельницької обласної організації партії] Олександром
Корнійчуком.
- Ми домовилися
завтра провести обговорення тих ключових моментів, які вже напрацювала
Конституційна комісія. Йдеться насамперед про децентралізацію
влади на користь областей, а саме про ліквідацію районних та обласних
адміністрацій і закріплення нової системи виконкомів, які виконуватимуть їхні
повноваження на конкретній території, а також про перерозподіл бюджетних
потоків, – каже Олександр Корнійчук.
- На чому базуватимуться зміни до Основного
Закону?
- На нових
принципах. Ми не повинні повторювати помилки минулого, коли політичні еліти не
виробили чіткого і компромісного бачення нової української Конституції, а
позиція громадянського
суспільства у конституційних питаннях грубо ігнорувалася. До цих помилок
слід віднести і закріплену у Конституції надмірну централізацію управління
радянського типу, яка й стала однією з причин невдоволення на сході України.
Новий етап конституційного процесу в Україні має базуватися на нових принципах.
Ми маємо створити дійсно народну
Конституцію.
- Усі напрацювання комісії мають лягти в основу
нової Конституції?
- Ну, мабуть, не
усі. Їх потрібно вивчати. Тому, я гадаю, завданням нового президента якраз і
стане забезпечення детального опрацювання поданих пропозицій у Комісії
фахівцями. І вже з їх урахуванням потрібно буде розробити відповідні зміни та
доповнення до тексту проекту Конституції. В цьому контексті неприпустимим є не
лише втручання
Росії у новітній конституційний процес, але й є нав’язування всій Україні
свого бачення державного устрою України та системи управління представниками
лише 2 із 24 областей. Тому консенсус щодо державного устрою має базуватися на
позиції всіх регіонів України. Це стане запорукою стабільності у державі.
- Тобто, нова Конституція нам вкрай необхідна?
- Так, якщо ми
хочемо і далі жити в єдиній країні, якщо хочемо будувати заможне майбутнє,
маємо вирішити проблему владної глухоти вже у найближчий час. На жаль, простих
рішень тут бути не може. Тільки розмова, тільки діалог є запорукою того, що
кризова ситуація буде подолана з мінімальними втратами для всіх, для України, а
в країні не настане хаос і повна некерованість. Діалог – це двосторонній
процес, до нього мають бути готові обидві сторони. Тобто, не лише влада, яка
вже зробила перший крок, але й люди, які вважають, що їх голос не чують.
Результати цього діалогу і мають бути закріплені у новій Конституції.
- А стара Конституція, чим вона не влаштовує
сьогодні суспільство?
- За старими
правилами країна жити вже не може і це не потрібно. Потрібно утверджувати
європейські традиції. В Україні має бути комфортно жити усім її громадянам, але
досягнути цього можна поєднуючи зусилля, а не тягнучи ковдру на себе.
- Які є ризики при написанні нової Конституції?
- Ми маємо не
допустити підміни понять. При розробці нової Конституції потрібно виходити з
балансу інтересів держави і громадян, і не допустити підміни понять, яке нам
намагаються нав’язати ззовні. Федерація –
це об`єднання у її складі держав або квазі-держав, які за договором поділилися
своїм суверенітетом з наддержавним утворенням – федеральним центром. Тобто
федерації утворюються шляхом злиття окремих державних утворень, а не навпаки.
Це означає, що в Україні немає жодних передумов для створення федерації, а всі
розмови про федерацію на сході – обман з корисливою метою. Цього допустити не
можна. Натомість проведення децентралізації вкрай необхідне для посилення
України. Однак і тут слід остерігатися підміни понять. Адже під виглядом
«децентралізації» вони намагаються проштовхнути фактичний розпад держави.
- Що таке децентралізація і чи не стане вона
задекларованим лише на папері поняттям?
Відрізнити
«підробну децентралізацію» дуже просто. Децентралізація – це розвиток місцевого, а не регіонального рівня. Регіональний рівень є лише проміжною
ланкою у державі, і не повинен відбирати стільки ресурсів, скільки він відбирає
тепер. Центр повинен делегувати максимум повноважень і ресурсів на базовий
рівень – рівень громад (міст і сіл), де й сконцентровані усі повсякденні
інтереси України. Як наслідок децентралізації, більшість питань повсякденного
життя громади буде вирішуватися на рівні самої громади – швидко і ефективно.
Децентралізація – це не розділення країни, це створення можливостей для
розвитку міст, сіл, селищ, там де живуть люди в єдиній Україні. Це вивільнення
ресурсів для покращення життя своєї громади, а не створення додаткового
прошарку регіональних політичних еліт, фактично – місцевих князьків. Коли ж під
децентралізацію мають на увазі збільшення фінансування регіонів – це явно
свідчить про мету: певні політики на обласному рівні мріють і далі розкрадати
бюджет, залишаючи місцевим громадам лише крихти з «панського столу».
28 квітня 2014 року
http://udarkm.com.ua/news/492/oleksandr-korn-ichuk-ma-mo-stvoriti-spravd-narodnu-konstituts-yu-ta-ne-dopustiti-p-dm-ni-ponyattya-detsentral-zats-ya
http://ye.ua/news/news_9533.html
Віталій Кличко. Конституційна асамблея не вирішить проблем суспільства
Ігор Ткачук. Співпрацю влади із народом щодо ймовірних змін до Конституції може налагодити лише нова влада
Роман Чернега. «Незмінні норми» Основного Закону - гарантія стабільності конституційного ладу
***
Заява Координаційної ради Громадянської Асамблеї України з приводу теперішньої кризи та в зв’язку з проведенням круглого столу національної єдності
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар