Звернення Верховної Ради України До парламентів і народів світу 1991

Верховна Рада України;

Звернення від 05.12.1991 № 1927-XII
Документ 1927-12, поточна редакція -

Прийняття від 05.12.1991

ЗВЕРНЕННЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

До парламентів і народів світу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 8, ст. 199)

1 грудня 1991 року народ України вільним волевиявленням підтвердив Акт проголошення незалежності України (1427-12), схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року.

Понад дев'яносто відсотків учасників референдуму висловилися за незалежну Україну.

Демократичність референдуму та відсутність порушень під час його проведення засвідчують спостерігачі від парламентів багатьох країн світу, представники Європарламенту, Бюро по вільних виборах НБСЄ, української та зарубіжної громадськості.

Здійснились віковічні мрії та прагнення одного з найчисленніших народів Європи відродити свою неодноразово руйновану державність.

Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим.

Україна будує демократичну, правову державу, першочерговою метою якої є забезпечення прав і свобод людини. З цією метою Україна буде неухильно дотримувати норм міжнародного права, керуючись Загальною декларацією прав людини, Міжнародними пактами про права людини, які Україна ратифікувала, та іншими відповідними міжнародними документами. Україна готова приєднатись до європейських інституцій з прав людини, в тому числі до Європейської конвенції про права людини.

Прагнучи утвердження в незалежній демократичній Україні високих принципів свободи, демократії, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх національностей, що становлять народ України, Верховна Рада схвалила 1 листопада 1991 року Декларацію прав національностей України, згідно з якою Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права, свободу релігійних переконань.

Прагнучи забезпечити добробут і умови для вільної праці у вільній державі, незалежна Україна здійснює перехід до ринкової економії, визнає рівноправність усіх форм власності і важливість
приватної власності. Законом від 10 вересня 1991 року вона надає захист іноземним інвестиціям і гарантії іноземним інвесторам.

Україна, одна з держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй, у повній відповідності з цілями і принципами Статуту ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, на активізацію міжнародного співробітництва в розв'язанні екологічних, енергетичних, продовольчих та інших глобальних проблем. Зовнішня політика України буде базуватися на загальновизнаних принципах міжнародного права.

Україна як європейська держава готова приєднатися до гельсінкського Заключного акта. Паризької хартії та інших документів НБСЄ. Україна закликає парламенти та уряди країн-учасниць НБСЄ підтримати її намір стати безпосереднім і повноправним учасником Загальноєвропейського процесу, брати участь в інших європейських структурах.

Україна готова встановити з іншими державами дипломатичні відносини і будувати двосторонні відносини з ними на засадах рівноправності, суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи один одного, визнання територіальної цілісності та непорушності існуючих кордонів.

Україна вважає свою територію неподільною і недоторканною, визнає непорушність існуючих державних кордонів і не має жодних територіальних претензій до жодної держави.

Україна підтверджує свої міжнародні зобов'язання і відповідно до Закону "Про правонаступництво України" (1543-12), схваленого 12 вересня 1991 року, виконуватиме всі зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними колишнім Союзом РСР, які не суперечать Конституції (888-09) та національним інтересам України.

Відповідно до Заяви Верховної Ради України від 13 жовтня 1991 року Україна готова самостійно або через вироблений міжнародний механізм сплатити свою частку зовнішнього боргу та одержати належну їй частку активів колишнього Союзу РСР, дотримуючись принципу роздільної відповідальності.

Україна дотримуватиметься положень Договору 1991 року між США та СРСР про скорочення стратегічних наступальних озброєнь у частині, що стосується ядерних озброєнь, розташованих на її території.

Відповідно до Декларації про державний суверенітет України (55-12), схваленої Верховною Радою України 16 липня 1990 року, та Заяви Верховної Ради України про без'ядерний статус України (1697-12) від 24 жовтня 1991 року Україна не буде ядерною державою. З цією метою Україна має намір вступити в переговори з усіма заінтересованими державами для укладення міжнародних угод.

Україна вітає пропозиції про надання допомоги у знищенні ядерного потенціалу колишнього Союзу РСР на її території і готова таку допомогу прийняти.

Україна має намір приєднатися до Договору 1968 року про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава і укласти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії його дотримання.

Україна не має і не виробляє хімічної зброї, виступає за її повсюдну ліквідацію та заборону. Україна - учасниця Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення.

Відповідно до Заяви Президії Верховної Ради України від 22 листопада 1991 року про Договір 1990 року про звичайні збройні сили в Європі (1858-12) Україна вважає обов'язковим виконання положень цього Договору щодо всіх звичайних збройних сил, які перебувають на її території. Збройні Сили України підпадають під дію цього Договору. Вони створюються виключно для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів України у мінімальних, необхідних лише для оборони цілях.

Україна вважає, що її військовий потенціал залежатиме також від того, наскільки її безпека буде гарантована загальноєвропейськими механізмами.

Україна здійснює програму конверсії оборонної промисловості та перепрофілювання значної частки розташованого на її території військово-технічного потенціалу колишнього Союзу РСР на потреби свого соціально-економічного розвитку.

Отже, демократична самостійна Україна - зрима і незнищенна реальність.

Парламенти і народи світу! Прагнучи зробити свій внесок у вселюдську цивілізацію, виборюючи мирним шляхом своє державне життя, ми з надією на розуміння звертаємося до вас.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

м. Київ, 5 грудня 1991 року

N 1927-XII

____________
//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1927-12

Декларація Про боротьбу за звільнення України 2014 

Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів безпеки України (постанови) 2014 

Заява Верховної Ради України Про надання Україні реальних гарантій безпеки 2010 

Закон України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики 2010 

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 

Закон України Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року (застереження) 1994 

Тристороння заява Президентів України, США та Росії 1994-у/р 

Постанова Верховної Ради України Про Основні напрями зовнішньої політики України 1993 

Постанова Верховної Ради України Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без’ядерного статусу 1992 

Заява Верховної Ради України Про без’ядерний статус України 1991

Газета «Свобода». Нью-Йорк, 27 серпня 1991 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, ін. № 5900-о //tsdazu.gov.ua/ua/online/47-all/212-online.html