Ради Європи
Преамбула
Асамблея,
1) Приймаючи до уваги, що для повного здійснення прав людини і фундаментальних свобод, гарантованих Європейською Конвенцією з прав людини й іншими національними і міжнародними інструментами, необхідна наявність мирного суспільства, де панує порядок і громадський спокій;
2) Приймаючи до уваги, що в цьому відношенні поліція відіграє важливу роль у всіх країнах-членах, і що поліцію часто закликають до дії в умовах, небезпечних для її працівників, і що їх обов'язки ускладнюються ще більше, якщо недостатньо визначений кодекс поведінки для співробітників поліції;
3) Вважаючи, що співробітники поліції, які порушили права людини, або співробітники поліцейських органів, розбещених через їх нелюдське поводження, не повинні працювати в поліції;
4) Вважаючи, що європейську систему захисту прав людини могли б поліпшити загальноприйняті правила професійних етичних норм для поліції, з урахуванням принципів прав людини і фундаментальних свобод;
5) Враховуючи, що поліцейським бажано заручитися активною моральною і фізичною підтримкою суспільства, якому вони служать;
6) Враховуючи, що поліцейські повинні мати такий же статус і права, як і цивільні службовці;
7) Вважаючи, що було б бажано сформулювати інструкції з поведінки для поліції в ситуаціях війни і надзвичайного стану або іноземної окупації;
8) Приймає наступну Декларацію про поліцію, що є складовою частиною даної резолюції;
9) Доручає своєму комітету з парламентських і суспільних зв'язків і своєму комітету з юридичних питань, а також генеральному секретарю Ради Європи дати максимальне поширення даної декларації.
Додаток
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОЛІЦІЮ
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОЛІЦІЮ
А. Етика
(Частини А і Б декларації стосуються всіх співробітників та організацій, включаючи такі органи, як секретні служби, військова поліція, збройні сили або воєнізовані загони, які виконують функції поліції, що зобов'язані охороняти закон, розслідувати злочини і підтримувати громадський порядок і державну безпеку).
1) Поліцейський виконує обов'язки, покладені на нього законом, захищаючи своїх співгромадян і суспільство від насильницьких, грабіжницьких та інших небезпечних дій, які визначено за законом.
2) Поліцейський діє чесно, неупереджено і з гідністю. Зокрема, він утримується і рішуче протистоїть всім актам корупції.
3) Сумарні страти, катування й інші форми нелюдського або принижуючого поводження або покарання заборонені при будь-яких обставинах. Поліцейський зобов'язаний не виконувати або ухилятися від наказів або інструкцій, що припускають подібні заходи.
4) Поліцейський виконує накази вищестоящих чинів, як ведеться, але утримується від виконання наказів, що, як йому відомо або повинно бути відомо, є протиправними.
5) Поліцейський протистоїть порушенням закону. Якщо допущене порушення спричинить за собою негайну або непоправну і серйозну шкоду, він діє негайно за своїм розумінням.
6) Якщо немає погрози негайної або непоправної і серйозної шкоди, він повинен запобігти наслідку такого порушення, або повторному порушенню, повідомив про нього начальству. Якщо реакції не пішло, він може звернутися до вищих інстанцій.
7) Карні або дисциплінарні міри не застосовуються до поліцейського, що відмовився виконувати протиправний наказ.
8) Поліцейський не бере участь у вистеженні, арешті, утриманні під вартою або транспортуванні осіб, що не вчинили і не підозрюються у вчиненні правопорушення, але розшукуються, затримуються або переслідуються через расу, релігію або політичні переконання.
9) Поліцейський несе особисту відповідальність за свої протиправні дії і за протиправні дії або бездіяльність за його наказом.
10) У поліцейській організації існує чітка підзвітність. Завжди відомо, який керівний чин несе останню відповідальність за помилки поліцейського.
11) Законодавство повинно передбачати юридичні гарантії і відшкодування шкоди, нанесеної в результаті дій поліції.
12) Виконуючи свої обов'язки, поліцейський виявляє необхідну рішучість для досягнення мети, якої потребує або яку дозволяє закон, але ніколи не перевищує межу розумного застосування сили.
13) Поліцейський одержує ясні і чіткі інструкції щодо засобу й обставин застосування зброї.
14) Поліцейський, під вартою якого знаходиться людина, що потребує медичного догляду, забезпечує такий догляд силами медиків і, якщо необхідно, вживає заходів по збереженню життя і здоров'я цієї людини. Він виконує вказівки лікарів і інших компетентних медичних працівників, коли вони надають затриманому медичну допомогу.
15) Поліцейський береже в таємниці всю інформацію, яка йому трапляється, що не підлягає розголошенню, якщо це не суперечить його обов'язкам або закону.
16) Поліцейський, що додержується умови даної декларації, має право на активну моральну і фізичну підтримку суспільства, якому він служить.
Б. Статус
1) Поліцейські органи - це державні органи, створені за законом, що відповідають за дотримання закону.
2) Будь-який громадянин може стати співробітником поліції, якщо він відповідає певним вимогам.
3) Поліцейський проходить ретельну загальну підготовку, професіональну підготовку і підготовку на робочому місці, а також необхідні інструкції щодо соціальних проблем, демократичних свобод, прав людини й особливо Європейської Конвенції по правам людини.
4) Професійні, психологічні і матеріальні умови, у яких поліцейський повинен виконувати свій обов'язок, такі, що вони захищають його чесність, неупередженість і гідність.
5) Поліцейський має право на справедливу платню з урахуванням особливих факторів, наприклад, більший ризик і відповідальність, і менш регулярні години роботи.
6) Поліцейський має можливість організувати професійні організації, вступати в них і відігравати в них активну роль. Він може активно брати участь і в інших організаціях.
7) Професійна організація поліції, якщо вона є представницькою, має право:
- брати участь у переговорах про професійний статус поліцейських;
- давати консультації про управління поліцейськими
структурами;
- вести юридичні справи від імені групи поліцейських або
одного поліцейського.
8) Членство у професійній поліцейській організації й активна участь у ній не приносять поліцейському шкоди.
9) У випадку дисциплінарного або кримінального розслідування проти нього поліцейський має право на розмову і захист адвоката. Рішення приймається в розумний період часу. Він також має право на допомогу професійної організації, в якій він перебуває.
10 Поліцейський, проти якого були прийняті дисциплінарні заходи або карні санкції, має право апеляції до незалежного і безстороннього органу або суду.
11) Перед будь-яким судом або трибуналом поліцейський має такі ж права, що й інші громадяни.
В. Війна і надзвичайний стан - іноземна окупація
(ця частина не відноситься до військової поліції)
1) Поліцейський продовжує виконувати свої завдання охорони громадян і майна під час війни і ворожої окупації в інтересах громадянського населення. Тому він не має статусу “учасника військових дій” і до нього не відносяться положення Третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується поводження з військовополоненими.
2) Громадянської поліції стосуються положення Четвертої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, щодо захисту громадянського населення під час війни.
3) Окупаційні влади не наказують поліцейським виконувати завдання, що виходять за рамки згаданих у Статті 1 даної глави.
4) Під час окупації поліцейський:
- не бере участь в операціях проти сил опору;
- не бере участь у заходах для використання населення
у військових цілях і для охорони військових об'єктів.
5) Якщо поліцейський виходить у відставку під час ворожої окупації, тому що його примушують до виконання незаконних наказів окупаційної влади, що суперечать інтересам громадянського населення перерахованим вище, і тому що він не бачить іншого виходу з положення, він може повернутися в поліцію як тільки окупація закінчилася, не гублячи прав і переваг, якими він користався б, якби залишався в поліції.
6) Ні під час, ні після окупації до поліцейського не застосовуються карні або дисциплінарні санкції за чесне виконання наказу влади, що вважалася компетентною, якщо виконання цього наказу входить до його звичайних обов'язків.
7) Окупаційні влади не застосовують дисциплінарних або юридичних заходів проти поліції за виконання наказів компетентної влади, відданих до окупації.
***
Декларація про поліцію була прийнята 8 травня 1979 року Парламентською Асамблеєю Ради Європи. З того часу вона широко публікувалася. Хоча вона не має юридичної чинності, поліцейські в багатьох країнах поклали її в основу своїх професійних стандартів
____________
//www.uapravo.com/hro/text.php?lan=rus&id=4775&id_book=0&id_parent=0&id_vid_res=17
//assembly.coe.int/Communication/Logo/DownloadPACELogoE.asp
Як стоїть питання про права людини для самих працівників ОВС?
Хто ж повідомить про порушення, які допущені в правоохоронних органах?
***
Хартія основних прав Європейського Союзу 2000
 |
//lviv.ukrcei.org/anouns/do_dnya_evropi_lvivska_molod_diskutuvatime_pro_
evropeiski_cinnosti.html
|
.png)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар