четвер, 26 квітня 2012 р.

Що загрожує суверенітету України?


Відповідь та рецепти — в доповіді академіків НАН України. Чи почули науковців у високих кабінетах?

Провідні академіки України окремою книгою видали доповідь «Національний суверенітет України в умовах глобалізації». Це третя книга у серії запланованих НАН України щорічних доповідей з актуальних проблем соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку України. Оперуючи теоретичними концепціями, що стосуються тенденцій розвитку національного суверенітету в умовах глобалізації, автори проекту проаналізували шляхи його зміцнення відповідно до реальних можливостей нашої країни.

Серед основних проблем, які можуть стати внутрішньонаціональною загрозою суверенітетові України, науковці вбачають:
  • «недостатній фаховий рівень управлінських кадрів у країні»;
  • «брак рішучості влади в остаточному і незворотному визначенні геостратегічного курсу країни»;
  • «проєвропейська риторика державної влади, сполучена з присутністю в ній адептів концепції України як невід’ємної частини «русского мира»;
  • «загальний правовий нігілізм у державі, безконтрольність олігархії, безкарність корупції та злочинності, особливо економічної, спричинили розбіжність між закріпленою у Конституції України характеристикою України як правової держави та масовим правовим нігілізмом».

На переконання авторів доповіді, нині влада нашої держави повинна запропонувати стратегію розвитку країни, формулу національної ідеї, забезпечити механізми захисту національного суверенітету. Національна доповідь, видана окремою книгою, якраз і покликана допомогти керівникам країни розв’язати ці завдання.

Про те, які реальні загрози сьогодні можуть постати перед національним суверенітетом України, «День» поцікавився у членів редакційної колегії видання — Миколи Жулинського та Юрія Шемшученка.

«ГОЛОВНА ЗАГРОЗА СУВЕРЕНІТЕТУ — ЗНЕВІРА»

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України:

— Коли я став радником із питань гуманітарної політики у Державній Думі України, яка проіснувала недовго на поч. 1990-х рр., уже тоді активно розпочав думати про концепцію гуманітарного розвитку країни. Потім, працюючи 1992 року в уряді Леоніда Кучми, ми почали організовувати перші круглі столи, конференції щодо проблем визначення індексу людського розвитку України. Це взаємопов’язано. Науковці почали визначати й аналізувати фактичний стан гуманітарного розвитку держави. Про ці звіти я доповідав особисто кільком прем’єр-міністрам та навіть президентам України, зокрема, Вікторові Ющенку. Чому я про це нині згадую? Як на мене, одна з найболючіших проблем — відсутність чіткої державної гуманітарної політики, яка б захищала нас від розмивання в умовах глобалізації, не дезорієнтовувала. Відсутність базових визначень і пріоритетів, у рамках яких мало би розвиватися українське суспільство, призводить до підміни цінностей. Ми не вживаємо слово «ідеологія», але певні «правила гри», системи цінностей, на яких має базуватися розвиток суспільства, повинні бути.

Я глибоко переконаний, що українське суспільство сьогодні не сконсолідоване. Політичні сили тільки розмежовують і намагаються поділити нашу країну. В Україні відчутна проблема моральної деградації, зумовленої тим, що влада не завжди відповідає поглядам і уявленням простих людей. Люди сьогодні не вірять нікому. І це, як на мене, є чи не головною внутрішньою загрозою нашому національному суверенітетові. Тому коли ми говоримо про національний суверенітет, ми не можемо не згадувати про концепцію гуманітарного розвитку. Національна доповідь «Національний суверенітет України в умовах глобалізації», підготовлена академіками НАН України і видана нині, безумовно, вкрай потрібна. Наскільки мені відомо, цю доповідь уже надіслали Президентові України та у Верховну Раду України. Але, чесно зізнаюсь, поки що реакції на цю роботу академіки не відчувають.

«ДЕРЖАВНА ВЛАДА ПЕРЕБУВАЄ В РУКАХ ОЛІГАРХІВ І КЛАНІВ»

Юрій ШЕМШУЧЕНКО, академік НАН України, директор Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України:

— Актуальність цієї праці обумовлена внутрішніми та зовнішніми загрозами національному суверенітетові України, що стало особливо помітно останнім часом. Йдеться, зокрема, про економічні, енергетичні, екологічні та інші фактори, які позначаються на якості життя наших громадян, значна частина яких знаходиться за межею бідності. Реальним вираженням національного суверенітету є народовладдя. Як принцип воно проголошене в Конституції України, у якій сказано, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (ст. 5). Але реально, як відзначається у доповіді, державна влада знаходиться у руках олігархів і кланів, фактично не діє інститут всенародного референдуму, народ позбавлений можливості належним чином контролювати державну владу, стан боротьби з корупцією і злочинністю.

Зовнішні загрози національному суверенітетові України стосуються сьогодні не військових чинників. Інтегруючись до Європейського Союзу та інших міжнародних структур, Україні, як відзначається у доповіді, необхідно всебічно й адекватно осмислювати межі реальності своєї суверенності, визначити її незмінну й ситуативну складові, набувати навичок використання взаємозалежності з метою національного розвитку. Глобальна ситуація вимагає від України подолання чинників, які стимулюють обмеження її суверенності, або принаймні пристосування до них із найменшими для суверенності втратами.

Доповідь «Національний суверенітет України в умовах глобалізації» є однією з перших спроб комплексного дослідження даного явища з позицій сучасної економіки, політології, культурології, конституційного та міжнародного права. Сформульовані у національній доповіді пропозиції і рекомендації сприятимуть позитивному розвиткові інституту національного суверенітету в сучасних умовах посилення глобалізаційних зв’язків. Це — крок уперед у вирішенні актуальної проблеми сучасності.

Національна доповідь насамперед розрахована на нашу політичну еліту, працівників органів державного управління, сфери міжнародних відносин. Саме ці працівники безпосередньо задіяні в галузі реалізації національного суверенітету як у внутрішніх, так і зовнішніх відносинах. Книга також може становити інтерес для подальшого розвитку теорії національного суверенітету, а також для всіх громадян, які цікавляться шляхами зміцнення і розвитку економічного потенціалу та міжнародного авторитету Української держави.

Практичні результати від виходу книги я вбачаю насамперед у використанні її ідей для удосконалення конституційно-правової конструкції національного суверенітету й закріпленні належних гарантій його забезпечення. Уявляється, що це варто зробити у процесі здійснюваного зараз оновлення Конституції України в рамках діяльності Конституційної Асамблеї.

Ще однією формою реалізації національної доповіді є більш глибока теоретична розробка окремих аспектів даної проблеми. В Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, зокрема, незабаром побачить світ підготовлена на основі доповіді монографічна праця «Правові проблеми забезпечення національного суверенітету України».

Вадим ЛУБЧАК, «День» №74, 26 квітня 2012 р.
//www.day.kiev.ua/227664
//www.nas.gov.ua/Pages/081128_end_90.aspx
//www.nbuv.gov.ua/people/shemshuch.html
//www.nbuv.gov.ua/people/zhulyn.html

Немає коментарів: