четвер, 23 вересня 2010 р.

Віктор Янукович: подорож в минуле


"Не варто вигадувати новий конституційний велосипед або повертатися до старої моделі влади, від якої абсолютна більшість політичних сил відмовилась у 2004 році. Це - нереально. Спробу скасувати політреформу більша частина суспільства розцінить як повернення до епохи тоталітаризму і ніколи не дозволить піти на це. Тому потрібно довести до логічного завершення вже розпочату конституційну реформу, а не видумувати ідеальну систему влади, якої у природі просто не існує".

Так у 2007 році говорив Віктор Янукович, наляканий розпуском парламенту. Пройшло трішки більше трьох років і думка лідера Партії регіонів змінилась на протилежну. Осівши на Банковій, Янукович включив машину часу. Сьогодні країна рушить у зворотному Конституційному та політичному напрямку.

Розгляд подання до Конституційного суду від 252 народних депутатів почався у четвер, 23 вересня 2010 року, о десятій годині ранку і транслюється у прямому ефірі Першого національного каналу. Останнього разу країна спостерігала відкрите судове засідання під час розгляду справи про фальсифікацію виборів президента 2004 року.

І що символічно, деякі актори вистави чотирьохрічної давнини залишились грати ключову роль і в процесі скасування політреформи.

Олена Лукаш, яка чотири роки тому захищала інтереси Віктора Януковича у Верховному суді, тепер буде представляти його у Конституційному суді. До речі особисто для самої Лукаш слово "політреформа" повинна була б мати досить негативний присмак: в день схвалення змін до Конституції Верховна рада під час рейтингового голосування провалила її кандидатуру на посаду члена ЦВК.

Ще один символічний персонаж розгляду справи про скасування політреформи - Андрій Портнов. В далекому 2004 році Андрій Портнов допомагав своїй колезі Олені Лукаш вибудовувати юридичну позицію в суді проти Віктора Ющенка. Його ніхто не бачив, але всі про це знали.

Зараз, як і шість років тому, Портнов присутній в залі суду невидимою тінню. Він допомагав Лукаш у підготовці аргументів і його ж називають головним ідеологом подальших кроків після скасування політреформи.

Ще однією тінню Портнова буде... голос, який супроводжуватиме розгляд справи в прямому ефірі. Коментатором скасування політреформи буде народний депутат, член так званої "групи Портнова" - Володимир Пилипенко.

За задумом розгляд справи у відкритому режимі триватиме не більше одного робочого дня. За попередніми планами вже у четвер до вечора, максимум - в п'ятницю по обіді судді мають звершити відкриту частину засідання і приступити до обговорення у закритому режимі.

Під час розгляду судді можуть направляти запити на висловлювання своєї думки відомим правознавцям. Як правило запрошення направляються в головні юридичні ВНЗ та академічні заклади країни. Скільки триватиме закрита частина розгляду, поки що ніхто не прогнозує.

ЩО РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

8 грудня 2004 року під час так званого пакетного голосування за внесення змін в Конституцію України проголосувало 402 народні депутати. За минулі роки під вимогами до Конституційного суду визнати політреформу 2004 року такою, що не відповідає нормам Конституції, підписались у загальній кількості 401 народний депутат.
Всього до суду було направлено три подання з подібною вимогою.

Першими до КС ще у вересні 2006 року зверталися 47 народних депутатів НУНС. Свою позицію вони виклали на трьох аркушах паперу.

Їх головним аргументом щодо визнання неконституційною політреформу полягав в тому, що згідно із законом, Конституційний суд не має права ревізії політреформи 2004 року. Таким чином, вважали народні депутати, закон №2222 про політреформу обмежував права Конституційного суду і мав бути скасований.

ПОДАННЯ-ФАНТОМ ВІД ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

Вважається, що після подання НУНС у 2006 році Конституційний суд більше не отримував інших звернень з приводу скасування політичної реформи. Втім насправді такий інцидент мав місце. Але інформація про цей випадок загубилась під час розпалу політичної кризи 2007 року.

Нагадаємо, 2 квітня 2007 року Віктор Ющенко видав указ про розпуск Верховної ради. А за п'ять дів до того до Конституційного суду було направлено подання про скасування політичної реформи від 102 народних депутатів... фракції БЮТ. Що цікаво, жодних згадок про цей випадок немає ані в Інтернеті, ані в пресі тих днів. Ця подія залишилась поза дужками політичного життя країни.

Втім "Українській правді" вдалося отримати копію цього подання.

До Конституційного суду документ потрапив 28 березня 2007 року. Його готували юристи БЮТ під головування тодішнього керівника юридичного департаменту блоку Віктора Швеця.

Першою під поданням підписалася особисто Юлія Тимошенко, другим - Олександр Турчинов.

Втім треба визнати, що Юлія Тимошенко була і залишається найбільш послідовним противником політреформи. На відміну від Віктора Ющенка та Віктора Януковича вона єдина не змінювала своєї позиції з цього приводу, починаючи з 2004 року.

АРГУМЕНТИ ТА ПЛАГІАТ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

Детальний аналіз подань 2007 року від БЮТ та 2010 року від Партії регіонів наводить на думку, що юристи Партії регіонів багато що підгледіли в своїх опонентів. Деякі фрагменти документів співпадають майже дослівно.

До того ж подання "регіоналів" і ідеологічно, і за головними аргументами багато в чому тотожнє до подання БЮТ.

Стисло аргументація депутатів, які вимагають скасування політреформи, виглядає наступним чином.

Згідно з Основним законом, будь-який закон, що має на меті внесення змін до Конституції, повинен пройти попереднє підтвердження запропонованих змін Конституційним судом - так званий превентивний конституційний контроль. Отже, перед тим, як потрапити до залу засідань, законопроект №2222 про політреформу проходив аналіз у Конституційному суді і був схвалений до розгляду Верховною радою.

Але вже на стадії розгляду законопроекту № 2222 до нього були внесені додаткові зміни. З юридичної точки зору це вже був інший законодавчий акт, який знову мав би пройти конституційний контроль. Але цього не сталося - закон про політреформу був проголосований без погодження з Конституційним судом і не міг стати частиною Основного закону - Конституції.

Щодо непогоджених з Конституційним судом поправок, в законі №2222 була складена відповідна порівняльна таблиця, яка є у розпорядженні "Української правди".

Слід зазначити, що серед непогоджених з КС змін, які були внесені до закону про політреформу, є як суто формальні та незначні, так і дуже важливі та фундаментальні.

Ці зміни стосувались 14 статей Конституції, а також перехідних положень.

Що стосується незначних та формальних ознак змін, вони як правило стосуються пропущених цифр, зміни порядку знаків пунктуації тощо.

Серед значних змін є такі:

Перше. Сумісництво.

В першому варіанті закону про політреформу була пряма норма, яка говорила: "Члени Кабінету Міністрів України можуть суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України". В кінцевому варіанті закону таке сумісництво не передбачено.

Друге. Імперативний мандат.

В початковому варіанті закону №2222 імперативний мандат для народного депутата був виписаний в більше жорсткій формі: депутат позбавлявся свого мандату не лише в разі невходження до складу фракції політичної партії, від якої обирався, а і в разі його примусового виключення керівним органом фракції.

Третє. Склад Конституційного суду.

Якби законопроект №2222 був прийнятий у незміненому варіанті, у президента було б право призначати не третину складу КС (як зараз), а половину його складу.

Четверте. Дострокове припинення
повноважень Верховної ради.

В діючому законі є норма, яка говорить, що повноваження Верховної Ради, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення президентом повноважень парламенту попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. В першому варіанті закону цієї норми не існувало.

П'яте. Призначення та звільнення голови
Служби безпеки України.

В першій редакції політреформи у президента було право лише на внесення кандидатури голови СБУ до Верховної ради. Звільняти його Верховна мала б право самостійно. Але ця норма була змінена, і у президента з'явилось право вносити до Верховної ради як подання про призначення так і подання про звільнення з посади голови Служби безпеки України.

ЩО ДАЛІ

З огляду на склад Конституційного суду, рішення щодо політреформи вже очевидне. Троє суддів КС, яких можна умовно вважати противниками скасування закону №2222, навряд чи кардинально змінять хід остаточного голосування.

Зараз увага опозиції і влади прикута до іншого - які наслідки матиме скасування політреформи. Треба зазначити, що рішення Конституційного суду буде остаточним і обов'язковим для виконання. Зворотного процесу вже не буде.

Втім головна інтрига полягає в тому, чи означатиме рішення КС автоматичний вступ в дію старої редакції Конституції від 1996 року.

Опоненти владної команди наполягають на тому, що рішення КС про скасування політреформи означатиме лише, що потрібно повторно пройти процедуру прийняття закону №2222 з додержанням всіх норм процедури. За їхньою логікою, рішення суду зобов'язує Верховну раду лише усунути раніше допущені порушення.

В той же час Конституційний суд не може прийняти іншого рішення або давати інше тлумачення крім того, що від нього вимагається в поданні. Тобто, визнання неконституційним - а значить недіючим - закон №2222. Хоча суд має право доповнити своє рішення додатковими рекомендаціями, вимагаючи тих чи інших дій від законодавця.

Очевидно, ключовим фактором стане тлумачення рішення Конституційного суду Банковою. Але й тут все непросто.

Декларація вступу в дію старої Конституції викличе безліч конфліктів між законодавчими актами, які були прийняті після 2004 року. Рішення КС не матиме зворотної дії, а значить всі ці норми вважатимуться діючими.

В той же час невідомо що робити з такими стовпами політичного життя, як, наприклад, закон про Кабінет міністрів, який повністю суперечить старій редакції Конституції.

Але є і більш екзотичні питання. Дві головні дилеми, які постануть перед юристами банкової стосуватимуться строків повноважень Верховної ради та президента.

Рішення Конституційного суду дійсно не матиме зворотної сили, і всі акти прийняті Радою за останні чотири роки не втрачають легітимності, як і мандати народних депутатів. В той же час, в разі якщо буде вирішено, що нова Конституція втратила силу, то всі подальші події будуть регламентуватися строками і нормами, вказаними в старому варіанті Основного закону.
За її нормами, повноваження Верховної ради складають не п'ять, а чотири роки. Отже датою наступних виборів до Верховної ради є остання неділя березня 2011 року - 27 березня. А це означатиме, згідно з тією ж Конституцією, що за 120 днів до дати виборів Центрвиборчком повинен оголосити початок чергової парламентської кампанії. А це вже скоро - в листопаді 2010 року!

Чи готовий до цього Віктор Янукович? Навряд.

З виборами президента ситуація дещо краща. Але й тут треба ще подумати - чи готовий Віктор Янукович позбавити себе зайвих 4-5 місяців повноважень з осені по зиму 2015 року?

РЕФЕРЕНДУМ АБО ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ХАБАР

Зрештою всі ці конфліктні питання можна вирішити шляхом внесення поправок до Конституції 1996 або 2004 року. Єдине що для цього потрібно - 300 голосів, яких поки що у Віктора Януковича немає.

Джерела "Української правди" на Банковій розповідають про ймовірність збору 300 голосів під пакетне голосування за зміни в Конституції і продовження повноважень парламенту до 2015 року. З огляду на те, що із скасуванням політреформи народні депутати стають остаточно вільними, зібрати під таке рішення необхідну кількість голосів буде неважко.

Втім представники Банкової в особистих розмовах все частіше натякають на те, що "там, нагорі" думають ще про один сценарій - вирішення питання про зміни в Конституцію на всенародному референдумі. Дехто припускає, що на тому ж референдумі може бути винесено питання про продовження повноважень парламенту до 2015 року.

ЗМІНА ПОЛІТРЕФОРМИ: ЮРИДИЧНА ЧИ МОРАЛЬНА ДИЛЕМА

Україна ще не переживала таких глибинних і юридичних потрясінь, які може принести скасування політреформи. В 2004 році, коли реформа вступала в силу, у законодавця був майже рік для поступового і послідовного внесення змін до законодавчого поля. Згодом цей шанс був втрачений.

Але скасування реформи такого часу не дає в принципі. Рішення КС розглядається Банковою як миттєве повернення старої системи.

Крім того реформа 2004 року була направлена на перерозподіл владних повноважень між різними інститутами влади, що унеможливлювало масштабні та фундаментальні зловживання тим чи іншим органом. Скасування ж реформи навпаки - концентрує повноваження в одному конкретному органі влади, що може стати непереборною спокусою.

Але є в цій подорожі у політичне минуле і моральна дилема.

Справа в тому, що скасування політичної реформи повністю спотворює волю населення.

В лютому, обираючи президента країни, виборець віддавав свій голос за людину з конкретними повноваженнями, правами та обов'язками. Скасування політреформи призведе до того, що через півроку той же виборець отримає зовсім президента з зовсім іншими повноваженнями. Можливо з юридичної точки зору в цьому проблеми немає, але з точки зору відповідності отриманого результату очікування виборця це - чиста маніпуляція.

Така ж ситуація і з Верховною радою. Віддаючи свій голос за ту чи іншу партію в 2007 році, виборець не міг знати, що через три роки депутат від фракції БЮТ або Партії регіонів зможе вільно і без наслідків записатися, наприклад, до фракції "Захисників вітчизни".

Єдиним вирішенням цих моральних дилем могли б стати перехідні положення у новій Конституції. Згідно з якими її норми діятимуть після обрання наступного президента та парламенту.

Мустафа Найєм, 23 вересня 2010 року
//www.pravda.com.ua/articles/2010/09/23/5407078/
//www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=547

06.10.2010 Віктор Ющенко. У разі перемоги на президентських виборах Юлія Тимошенко пішла б таким же шляхом, як і Віктор Янукович 
31.08.2010 Віктор Чивокуня. Віктор Янукович зіграє картами Юлії Тимошенко (Нереалізовані подання Віктора Ющенка) 
14.07.2010 Подання, яке має повернути Януковичу владу Кучми 
27.12.2005 Конституційна реформа 2004 року. Висновок Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Сергія Головатого)

Немає коментарів: